ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2022 року

м. Київ

cправа № 908/599/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Губенко Н. М. - головуючий, Баранець О. М., Кондратова І. Д.,

за участю секретаря судового засідання - Охоти В.Б.,

представників учасників справи:

позивача - Вишнякова І.О.,

відповідача - не з`явився,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Ладний"

на постанову Центрального апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Мороз В. Ф., Коваль Л. А., Чередко А. Є.

від 31.01.2022

за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Ладний"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Місто для людей Запоріжжя"

про розірвання договору та зобов`язання вчинити дії,

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст позовних вимог

Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Ладний" звернулося до Господарського суду Запорізької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Місто для людей Запоріжжя" про: - розірвання договору № 31/05/2018-01 про надання послуг з управління багатоквартирним будинком від 01 червня 2018 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Місто для людей Запоріжжя" та співвласниками багатоквартирного будинку, що розташований за адресою: м. Запоріжжя, вул. Ладозька, буд. 17 з 04.07.2020; - зобов`язання передати за актом приймання-передачі Об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку "Ладний" наступну документацію щодо багатоквартирного будинку: технічний паспорт на багатоквартирний будинок; паспорт об`єкта, складений за результатами обстеження прийнятих в експлуатацію об`єктів будівництва; енергетичний сертифікат і звіт про обстеження інженерних систем; проектна документація зі схемами влаштування внутрішньобудинкових систем; документ, що підтверджує прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів; - технічну документація обладнання котелень; технічну документація на ліфти; план земельної ділянки - акти приймання-передавання технічної документації на багатоквартирний будинок: паспорти, гарантійні документи, акти випробування, повірки й опломбування та інші технічні документи на системи, мережі, встановлені прилади, устаткування та обладнання у багатоквартирному будинку; - зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Місто для людей Запоріжжя" здійснити остаточне нарахування плати за послуги відповідно до фактичних нарахувань та обсягів наданих послуг у період з 01 червня 2018 року по 04 липня 2020 року.

Позов обґрунтовано тим, що: 01.06.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Місто для людей Запоріжжя" та Співвласниками багатоквартирного будинку за адресою: м. Запоріжжя, вул. Ладозька, буд. 17 було укладено договір № 31/05/2018-01, відповідно до умов якого Товариство з обмеженою відповідальністю "Місто для людей Запоріжжя" надавало послуги з управління багатоквартирним будинком, що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Ладозька, буд. 17; 28.04.2020 було внесено запис про державну реєстрацію Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Ладний"; 02.05.2020 рішенням загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Ладний", оформленим протоколом загальних зборів № 1, вирішено відмовитися від послуг керуючої компанії - Товариства з обмеженою відповідальністю "Місто для людей Запоріжжя" та вибрано форму управління - самозабезпечення; 04.05.2020 Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Ладний" повідомило у письмовій формі управляючу компанію багатоквартирним будинком - Товариство з обмеженою відповідальністю "Місто для людей Запоріжжя" про розірвання договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком. Товариство з обмеженою відповідальністю "Місто для людей Запоріжжя" не надало письмової відповіді на повідомлення позивача, у визначений законом строк не уклало договір про розірвання договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком та не передало документацію на будинок. На підставі викладеного, позивач керуючись статтею 6 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", статтею 13 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", статтею 188 Господарського кодексу України, статтями 651 907 Цивільного кодексу України, звернувся із даним позовом.

2. Короткий зміст судових рішень

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 16.09.2021 позовні вимоги задоволено повністю. Розірвано договір № 31/05/2018-01 про надання послуг з управління багатоквартирним будинком від 01.06.2018, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Місто для людей Запоріжжя" та співвласниками багатоквартирного будинку, що розташований за адресою: м. Запоріжжя, вул. Ладозька, буд. 17, з 04.07.2020. Зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Місто для людей Запоріжжя" передати за актом приймання-передачі Об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку "Ладний" наступну документацію щодо багатоквартирного будинку: - технічний паспорт на багатоквартирний будинок; - паспорт об`єкта, складений за результатами обстеження прийнятих в експлуатацію об`єктів будівництва; - енергетичний сертифікат і звіт про обстеження інженерних систем; - проектна документація зі схемами влаштування внутрішньобудинкових систем; - документ, що підтверджує прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів; - технічну документація обладнання котелень; - технічну документація на ліфти; - план земельної ділянки; - акти приймання-передавання технічної документації на багатоквартирний будинок; - паспорти, гарантійні документи, акти випробування, повірки й опломбування та інші технічні документи на системи, мережі, встановлені прилади, устаткування та обладнання у багатоквартирному будинку. Зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Місто для людей Запоріжжя" здійснити остаточне нарахування плати за послуги відповідно до фактичних нарахувань та обсягів наданих послуг у період з 01.06.2018 по 04.07.2020.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що:

- відповідно до вимог статті 6 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» у відповідача як у управителя багатоквартирного будинку після державної реєстрації Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Ладний" виник обов`язок у тримісячний строк передати йому спірну документацію на будинок;

- співвласниками багатоквартирного будинку відповідно до вимог закону було реалізовано своє право на зміну управителя та дострокове розірвання договору;

- відповідач безпідставно ухилився від укладення угоди про розірвання договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком та передачі відповідної документації;

- право співвласників багатоквартирного будинку на розірвання договору з управителем, в тому числі у разі прийняття рішення про зміну форми управління багатоквартирним будинком, не залежить від будь-яких інших умов, крім наявності відповідного рішення співвласників багатоквартирного будинку та направлення існуючому управителю повідомлення з додержанням необхідного строку. Так само і обов`язок управителя щодо передання відповідної технічної документації на багатоквартирний будинок залежить тільки від факту реєстрації об`єднання співвласників багатоквартирного будинку.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 31.01.2022 скасовано рішення Господарського суду Запорізької області від 16.09.2021 у справі № 908/599/21 в частині розірвання договору № 31/05/2018-01 про надання послуг з управління багатоквартирним будинком від 01.06.2018 з 04.07.2020. Прийнято в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні позовної вимоги про розірвання договору. В іншій частині рішення Господарського суду Запорізької області від 16.09.2021 у справі №908/599/21 залишено без змін. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Місто для людей Запоріжжя" на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Ладний" 4 540,00 грн судового збору за подання позовної заяви.

Постанова апеляційного господарського суду мотивована тим, що:

- в пункті 7.3 договору № 31/05/2018-01 від 01.06.2018 сторони передбачили, що він може бути припинений внаслідок відмови Управителя або споживача (співвласників багатоквартирного будинку) від здійснення обов`язків, передбачених цим договором та у інших випадках, передбачених чинним законодавством. А в пункті 7.5 договору обумовлено, що усі правовідносини, що виникають у зв`язку з виконанням цього договору і не врегульовані ним, регламентуються нормами законодавства;

- мотиви реалізації позивачем свого права на дострокове розірвання договору у спірному договорі не визначені, проте, такі наведені у абзаці 5 пункту 5 статті 13 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", а отже, право на одностороннє розірвання договору може бути реалізовано позивачем з підстав зміни форми управління багатоквартирним будинком або обрання іншого управителя, про що приймається відповідне рішення. Тобто, у даному випадку одностороннє розірвання не ставиться у виключну залежність від належного виконання іншим контрагентом умов договору (як вид відповідальності), а виступає чинником який призводить до припинення договірних відносин сторін та обумовлює закінчення строку його дії;

- в матеріалах справи наявне повідомлення від 04 травня 2020 року про розірвання договору. Таким чином, договір № 31/05/2018-01 від 01.06.2018 з урахуванням пунктів 7.3, 7.5 цього договору є розірваним за ініціативою споживача (співвласників багатоквартирного будинку) з 04.07.2020, тобто через два місяці з дати отримання управителем повідомлення від співвласників (уповноваженої ними особи) про таке рішення;

- позивач направив відповідачу повідомлення про розірвання договору на підставі пункту 7.3 договору, тобто відмовився від договору і така відмов є реалізованою з 04.07.2020. Отже, оскільки позивач відмовився від договору, то у нього відсутнє суб`єктивне цивільне право, яке б підлягало захисту в судовому порядку;

- суд першої інстанції задовольнив позов та розірвав договір з 04.07.2020, тобто «заднім числом», допустивши неправильне застосування норм матеріального права;

- позивачем доведено суду факт ненадання відповідачем, всупереч частині 18 статті 6 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" усієї технічної та фінансово-бухгалтерської документації на багатоквартирний будинок № 17 по вулиці Ладозькій в місті Запоріжжі, передбаченої пунктами 12, 15, 67 Правил надання послуги з управління багатоквартирним будинком, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 712 від 05.09.2018. За таких умов, встановивши порушення відповідачем права позивача на отримання документації на будинок, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в цій частині позову;

- враховуючи те, що відповідачем не надано доказів здійснення нарахування плати за послуги відповідно до фактичних нарахувань та обсягів наданих послуг у період дії договору (з 01.06.2018 по 04.07.2020), а в матеріалах справи такі докази відсутні, то заявлена вимога про зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Місто для людей Запоріжжя" здійснити остаточне нарахування плати за послуги обґрунтовано задоволена місцевим господарським судом.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги. Узагальнені доводи касаційної скарги. Доводи інших учасників справи

У касаційній скарзі скаржник просить скасувати постанову Центрального апеляційного господарського суду від 31.01.2022 в частині відмови у задоволенні позовної вимоги про розірвання договору та залишити в силі рішення суду попередньої інстанції про задоволення позовної вимоги про розірвання договору. Змінити постанову Центрального апеляційного господарського суду від 31.01.2022 в частині стягнення судових витрат на оплату судового збору за подання позовної заяви.

Скаржник у якості підстав касаційного оскарження постанови суду апеляційної інстанції зазначив пункт 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, а саме: суд апеляційної інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови застосував до спірних правовідносин положення частини 4 пункту 5 статті 13 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" без урахування висновку, викладеного у постановах Верховного Суду від 26.11.2019 у справі № 908/549/19 та від 29.07.2021 у справі № 908/2086/20 у подібних правовідносинах.

Відповідач відзив на касаційну скаргу не надав, що відповідно до частини 3 статті 295 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає перегляду судових рішень.

4. Розгляд клопотань

27.09.2022 на електронну пошту Суду від представника відповідача - адвоката Соколової Н.І. надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, яке мотивоване тим, що у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану вона не може прибути в судове засідання, а також прийняти участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Розглянувши зазначене клопотання, Суд дійшов висновку про відмову у його задоволенні з огляду на таке.

Відповідно до статті 129 Конституції України, статті 2 Господарського процесуального кодексу України одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно із якою кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

За змістом пункту 2 частини 2 статті 202 Господарського процесуального кодексу України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку у разі першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (стаття 202 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно із статтею 300 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, та не може встановлювати обставини справи, збирати та перевіряти докази і надавати їм оцінку.

Суд касаційної інстанції використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки правильності застосування норм матеріального і процесуального права судами першої та апеляційної інстанцій (частина 7 статті 301 Господарського процесуального кодексу України).

Судом враховано, що матеріали справи є достатніми для перевірки правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

В той же час правосуддя здійснюється Верховним Судом в умовах правового режиму воєнного стану на загальних підставах, з урахуванням вжиття необхідних заходів у разі повітряної тривоги під час судового засідання.

В свою чергу клопотання представника відповідача - адвоката Соколової Н.І. містить лише посилання на введення в Україні воєнного стану без наведення обґрунтування того, що перешкоджає представнику відповідача прибути в судове засідання або взяти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів відповідно до статті 197 Господарського процесуального кодексу України.

Водночас Товариство з обмеженою відповідальністю "Місто для людей Запоріжжя" не було позбавлене права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника відповідно до вимог статті 56 Господарського процесуального кодексу України.

Разом з тим процесуальний закон не містить приписів щодо обов`язкового здійснення касаційного розгляду за участю представників учасників справи.

У цій справі участь представників сторін в судовому засіданні, призначеному на 27.09.2022, Судом обов`язковою також не визнавалась.

Крім того, про наявність у Товариства з обмеженою відповідальністю "Місто для людей Запоріжжя" доводів, без дослідження яких неможливо розглянути касаційну скаргу по суті, Суду не повідомлялося.

Також Товариство з обмеженою відповідальністю "Місто для людей Запоріжжя" не скористалась правом, передбаченим статтею 295 Господарського процесуального кодексу України, подати до суду касаційної інстанції відзив на касаційну скаргу.

5. Позиція Верховного Суду

З метою визначення меж розгляду справи Верховним Судом застосовуються правила статті 300 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частини 1 та 2).

Позивач оскаржує постанову суду апеляційної інстанції лише в частині відмови у задоволенні позовної вимоги про розірвання договору та в частині стягнутих судових витрат на оплату судового збору за подання позовної заяви.

Відтак, суд касаційної інстанції переглядає оскаржуване судове рішення у справі саме в частині відмови у задоволенні позовної вимоги про розірвання договору та в частині стягнутих судових витрат на оплату судового збору за подання позовної заяви.

Підстави для зміни або розірвання договору визначені статтею 651 Цивільного кодексу України і за загальним правилом, викладеним в частині 1 цієї статті, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Про зміну або розірвання договору в порядку частини 1 статті 651 Цивільного кодексу України сторони вправі домовитися в будь-який час на свій розсуд (крім випадків, обумовлених законодавчо).

Разом з тим, законодавець передбачає випадки, коли розгляд питання про внесення змін до договору чи про його розірвання передається на вирішення суду за ініціативою однієї із сторін.

Так, за частиною 2 статті 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Зміна умов договору (чи його розірвання) в судовому порядку з причин істотного порушення договору є правовим наслідком порушення зобов`язання іншою стороною договору відповідно до пункту 2 частини статті 611 Цивільного кодексу України, тобто, способом реагування та захисту права від порушення договору, яке вже відбулося.

Іншими підставами для зміни або розірвання договору в судовому порядку (крім істотного його порушення) відповідно до частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України є випадки, встановлені законом або договором, і настання таких випадків зумовлює право сторони ініціювати в судовому порядку питання зміни чи припинення відповідних договірних правовідносин.

Натомість статтею 188 Господарського кодексу України врегульовано порядок зміни розірвання господарських договорів, за яким сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду (частини 2-4 статті 188 Господарського кодексу України).

Частинами 2 та 3 статті 188 Господарського кодексу України встановлений порядок проведення сторонами договору переговорів щодо добровільної зміни чи розірвання договору. Частиною четвертою цієї статті визначено, заінтересована сторона може звернутися до суду, якщо виник спір.

Підставами для виникнення юридичного спору про внесення змін у договір чи про його розірвання, який підлягає вирішенню судом є обставини, наведені у частині 2 статті 651 Цивільного кодексу України, і ці обставини виникають в силу прямо наведених у цій нормі фактів та подій, що зумовлюють правову невизначеність у суб`єктивних правах чи інтересах. Такі підстави та умови виникнення юридичного спору у правовідносинах є однаковими незалежно від їх суб`єктного складу (за участі фізичних чи юридичних осіб) та змісту правовідносин (цивільні чи господарські).

Право особи на звернення до суду для внесення змін у договір (чи його розірвання) у передбаченому законом випадку відповідає статті 16 Цивільного кодексу України, способам, передбаченим нею (зміна чи припинення правовідношення) та не може ставитися в залежність від поінформованості про позицію іншої сторони чи волевиявлення іншої сторони.

Відповідно до статті 385 Цивільного кодексу України власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків). Таке об`єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту.

Особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку, регулювання правових, організаційних та економічних відносин, пов`язаних з реалізацією прав та виконанням обов`язків співвласниками багатоквартирного будинку щодо його утримання та управління врегульовані Законом України Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку".

Згідно із статтею 1 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" багатоквартирний будинок - це житловий будинок, в якому розташовано три чи більше квартири; управитель багатоквартирного будинку - фізична особа-підприємець або юридична особа - суб`єкт підприємницької діяльності, яка за договором із співвласниками забезпечує належне утримання та ремонт спільного майна багатоквартирного будинку і прибудинкової території та належні умови проживання і задоволення господарсько-побутових потреб; управління багатоквартирним будинком - вчинення співвласниками багатоквартирного будинку дій щодо реалізації прав та виконання обов`язків співвласників, пов`язаних з володінням, користуванням і розпорядженням спільним майном багатоквартирного будинку.

Частинами 5, 6 статті 5 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" визначено, що замовник будівництва або попередній власник будинку зобов`язаний передати паспорт об`єкта будівництва та один примірник технічної документації на будинок згідно з переліком, визначеним центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної житлової політики і політики у сфері житлово-комунального господарства, співвласникам в особі їх об`єднання або особі, уповноваженій співвласниками у передбаченому цим Законом порядку. У разі якщо об`єднання співвласників багатоквартирного будинку не створено та уповноважену особу не визначено, паспорт об`єкта будівництва та примірник технічної документації на будинок передаються управителю, якщо його обрано відповідно до закону. У разі зміни форми управління багатоквартирним будинком особа, яка здійснювала управління, повинна передати наявну в неї технічну та іншу передбачену законодавством документацію на будинок особі, визначеній співвласниками такого будинку. У разі зміни управителя попередній управитель повинен передати наявну в нього технічну та іншу передбачену законодавством документацію на будинок новому управителю.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" управління багатоквартирним будинком здійснюється його співвласниками. За рішенням співвласників усі або частина функцій з управління багатоквартирним будинком можуть передаватися управителю або всі функції - об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку (асоціації об`єднань співвласників багатоквартирного будинку).

Згідно із частиною 1 статті 10 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" співвласники приймають рішення щодо управління багатоквартирним будинком на зборах у порядку, передбаченому цією статтею. Якщо у багатоквартирному будинку в установленому законом порядку утворено об`єднання співвласників, проведення зборів співвласників та прийняття відповідних рішень здійснюється згідно із законом, що регулює діяльність об`єднань співвласників багатоквартирних будинків.

Відповідно до частини 1 статті 11 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" управління багатоквартирним будинком управителем здійснюється на підставі договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, що укладається згідно з типовим договором.

Частинами 1, 4 пункту 5 статті 13 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" встановлено, що у разі якщо протягом одного року з дня набрання чинності цим Законом співвласники багатоквартирного будинку, в якому не створено об`єднання співвласників, не прийняли рішення про форму управління багатоквартирним будинком, управління таким будинком здійснюється управителем, який призначається на конкурсних засадах виконавчим органом місцевої ради, на території якої розташований багатоквартирний будинок. У разі якщо місцевою радою або її виконавчим органом відповідно до законодавства прийнято рішення про делегування іншому органу - суб`єкту владних повноважень функцій із здійснення управління об`єктами житлово-комунального господарства, забезпечення їх утримання та ефективної експлуатації, необхідного рівня та якості послуг, управитель призначається на конкурсних засадах таким органом.

Якщо протягом дії договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, укладеного за результатами конкурсу, співвласники приймуть рішення про зміну форми управління багатоквартирним будинком або про обрання іншого управителя, співвласники мають право достроково розірвати такий договір, попередивши про це управителя, призначеного на конкурсних засадах, не пізніш як за два місяці до дня розірвання договору.

Спеціальним законом, який регулює діяльність об`єднань співвласників багатоквартирних будинків, визначає правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку є Закон України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку".

Відповідно до статті 1 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - об`єднання) - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

Згідно із частинами 1, 14, 18, 19 статті 6 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" об`єднання може бути створено лише власниками квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (багатоквартирних будинках). Державна реєстрація об`єднання (асоціації) проводиться у порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб. Об`єднання (асоціація) вважається утвореним з дня його державної реєстрації. Колишній балансоутримувач багатоквартирного будинку або особа, яка здійснювала управління багатоквартирним будинком до створення об`єднання, у тримісячний строк з дня державної реєстрації об`єднання забезпечує передачу йому примірника технічної та іншої передбаченої законодавством документації на будинок, а також документа, на підставі якого багатоквартирний будинок прийнято в експлуатацію, технічного паспорта і планів інженерних мереж. У разі відсутності документації на багатоквартирний будинок колишній балансоутримувач багатоквартирного будинку або особа, яка здійснювала управління багатоквартирним будинком до створення об`єднання, протягом півроку з дня державної реєстрації об`єднання відновлює її за власний рахунок.

Статтею 12 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" визначено, що управління багатоквартирним будинком здійснює об`єднання через свої органи управління. За рішенням загальних зборів функції з управління багатоквартирним будинком можуть бути передані (всі або частково) управителю або асоціації. Об`єднання самостійно визначає порядок управління багатоквартирним будинком та може змінити його у порядку, встановленому цим Законом та статутом об`єднання.

Відповідно до частин 1, 5 статті 22 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" для забезпечення утримання та експлуатації багатоквартирного будинку, користування спільним майном у такому будинку, включаючи поточний ремонт, утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, водопостачання та водовідведення, теплопостачання і опалення, вивезення побутових відходів, об`єднання за рішенням загальних зборів має право, зокрема, задовольняти зазначені потреби самостійно шляхом самозабезпечення, визначати управителя, виконавців окремих житлово-комунальних послуг, з якими усі співвласники укладають відповідні договори. Договори з управителем укладаються об`єднанням відповідно до закону.

Отже, передбачене законодавчою нормою право співвласників будинку на розірвання договору з управителем, в тому числі у разі прийняття рішення про зміну форми управління багатоквартирним будинком, не залежить від будь-яких інших умов крім наявності відповідного рішення співвласників будинку та направлення існуючому управителю повідомлення з додержанням вказаного строку.

Проаналізувавши висновки, що викладені у постановах Верховного Суду у справах, на які посилався скаржник у касаційній скарзі, суд касаційної інстанції вважає, що вони стосуються правовідносин, які є подібними з правовідносинами у справі, що переглядається, з огляду на таке.

У справі № 908/549/19, що переглядалась Верховним Судом, предметом позову були вимоги Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку до Управителя про розірвання договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком. Рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій позов задоволено. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій мотивовані тим, що за наявності у сукупності встановлених судами фактів щодо прийняття 16.08.2018 співвласниками багатоквартирного будинку по вул. Олімпійській, 16 у м. Запоріжжя рішення про відкликання управителя та розірвання з ним договору, створення 19.11.2018 юридичної особи об`єднання співвласників багатоквартирного будинку та додержання вимог щодо відповідного повідомлення про це управителя, його ухилення від підписання угоди про розірвання договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком за вказаною адресою є безпідставним. Верховний Суд погодився із висновками судів попередніх інстанцій про наявність підстав для розірвання в судовому порядку договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком. При цьому, Верховний Суд зазначив, що передбачений пунктом 5 статті 13 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" порядок розірвання договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком не залежить від будь-яких інших умов, крім наявності рішення співвласників будинку про зміну форми управління багатоквартирним будинком або про обрання іншого управителя та направлення існуючому управителю повідомлення, не пізніш як за два місяці до дня розірвання договору.

У справі № 908/2086/20, що переглядалась Верховним Судом, предметом позову були вимоги Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку до Управителя про розірвання договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком та зобов`язання передати технічну документацію на будинок. Рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій позов задоволено. Приймаючи рішення про задоволення позову, суди виходили з того, що чинне законодавство України допускає можливість прийняття співвласниками багатоквартирного будинку рішення про зміну форми управління багатоквартирним будинком або про обрання іншого управителя навіть після укладання договору (протягом дії договору) про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, укладеного за результатами конкурсу, а також з того, що обов`язок балансоутримувача багатоквартирного будинку, який здійснював управління багатоквартирним будинком з передачі технічної та іншої передбаченої законодавством документації на будинок визначено частиною вісімнадцятою статті 6 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" та повинен бути виконаний у тримісячний строк з дня державної реєстрації об`єднання. Верховний Суд погодився із висновками судів попередніх інстанцій, зокрема, про наявність підстав для розірвання в судовому порядку договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком. При цьому, Верховний Суд зазначив, що передбачене законодавчою нормою (пунктом 5 статті 13 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку") право співвласників будинку на розірвання договору з управителем, в тому числі у разі прийняття рішення про зміну форми управління багатоквартирним будинком, не залежить від будь-яких інших умов крім наявності відповідного рішення співвласників будинку та направлення існуючому управителю повідомлення з додержанням вказаного строку.

Таким чином, Верховний Суд переглядаючи судові рішення у справах №№ 908/549/19, 908/2086/20 та застосовуючи положення пункту 5 статті 13 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" дійшов висновку про наявність підстав для розірвання в судовому порядку договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач неодноразово звертався до відповідача з повідомленням про державну реєстрацію Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Ладний", з вимогою розірвати договір про надання послуг з управління багатоквартирним будинком та повернути технічну документацію на будинок, проте відповідачем відповіді на звернення позивача не надано. Факт волевиявлення співвласників багатоквартирного будинку стосовно зміни форми управління будинком підтверджується рішенням, оформленими протоколом зборів співвласників № 1 від 02.05.2020, про що було повідомлено відповідача.

Отже, з огляду на висновки Верховного Суду, викладені в постановах від 26.11.2019 у справі № 908/549/19 та від 29.07.2021 у справі № 908/2086/20 щодо застосування положення частини 4 пункту 5 статті 13 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", та встановлені судами обставини справи, Суд вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позовної вимоги про розірвання договору.

В свою чергу суд апеляційної інстанції скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині позовної вимоги про розірвання договору та приймаючи в цій частині нове рішення про відмову у позові, не врахував зазначених висновків, викладених в постановах Верховного Суду від 26.11.2019 у справі № 908/549/19 та від 29.07.2021 у справі № 908/2086/20, та відповідно дійшов помилкових висновків про те, що у позивача відсутнє суб`єктивне цивільне право, яке б підлягало захисту в судовому порядку.

Разом з тим, апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що суд першої інстанції задовольнив позов та розірвав договір з 04.07.2020, тобто «заднім числом», допустивши неправильне застосування норм матеріального права.

Однак даний висновок апеляційного господарського суду зроблений без урахування висновку Верховного Суду щодо застосування частини 5 статті 188 Господарського кодексу України, викладеного у постановах від 26.06.2018 у справі № 922/2883/16, від 31.10.2018 у справі № 916/170/18, від 10.02.2021 у справі № 908/288/20, відповідно до якого частина 5 статті 188 Господарського кодексу України передбачає, що суд має право встановити у рішенні дату зміни або розірвання договору, яка може бути іншою, ніж дата набрання чинності рішенням суду.

Крім того, Суд вважає, що висловлені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.09.2020 у справі № 920/418/19, постанові Верховного Суду від 08.09.2021 у справі № 727/898/19, на які здійснив посилання суд апеляційної інстанції, правові позиції не є релевантними до правовідносин, які є предметом цього спору, оскільки: - у справах №№ 920/418/19, 727/898/19 відсутній висновок щодо застосування положень пункту 5 статті 13 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку"; - у справах №№ 920/418/19, 727/898/19 зроблені висновки з урахуванням норм Цивільного кодексу України про найм (оренду), Закону України «Про оренду землі», які не підлягають застосуванню у справі, що переглядається.

Отже, наведена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена у пункті 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, отримала своє підтвердження.

6. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині.

Відповідно до статті 312 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

Верховний Суд вважає, що суд першої інстанції ухвалив правильне по суті рішення, а судом апеляційної інстанції помилково та безпідставно скасовано судове рішення, яке відповідає закону. За таких обставин, суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції в частині відмови у задоволенні позовної вимоги про розірвання договору і залишає в силі в цій частині рішення суду першої інстанції.

7. Судові витрати

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України у зв`язку з тим, що касаційна скарга підлягає задоволенню, постанова суду апеляційної інстанції в частині - скасуванню, а рішення суду першої інстанції в цій частині - залишенню в силі, витрати зі сплати судового збору в сумі 4 540,00 грн за розгляд справи в суді касаційної інстанції підлягають стягненню на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Ладний" з Товариства з обмеженою відповідальністю "Місто для людей Запоріжжя".

Водночас суд апеляційної інстанції скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині позовної вимоги про розірвання договору змінив розподіл судових витрат зі сплати судового збору за подання позовної заяви наступним чином: з відповідача на користь позивача пропорційно задоволеним позовним вимогам (2/3), що складає 4 540,00 грн, (1/3) витрат в сумі 2 270,00 грн покладено на позивача

Враховуючи результат перегляду справи в касаційному порядку, Суд змінює постанову апеляційного господарського суду в частині розподілу витрат зі сплати судового збору за подання позовної заяви, наступним чином: з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати зі сплати судового збору в сумі 6 810,00 грн за подання позовної заяви.

Керуючись статтями 129 300 301 308 312 315 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Ладний" задовольнити.

2. Скасувати постанову Центрального апеляційного господарського суду від 31.01.2022 у справі № 908/599/21 в частині відмови у задоволенні позовної вимоги про розірвання договору та залишити в цій частині в силі рішення Господарського суду Запорізької області від 16.09.2021.

3. Змінити абзац 5 резолютивної частини постанови Центрального апеляційного господарського суду від 31.01.2022 у справі № 908/599/21, виклавши його у наступній редакції: «Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Місто для людей Запоріжжя" (69035, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 131-В; ідентифікаційний код юридичної особи 41279924) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Ладний" (69121, м. Запоріжжя, вул. Ладозька, буд. 17; ідентифікаційний код юридичної особи 43604643) 6 810,00 грн судового збору за подання позовної заяви.».

4. В іншій частині постанову Центрального апеляційного господарського суду від 31.01.2022 у справі № 908/599/21 залишити без змін.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Місто для людей Запоріжжя" (69035, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 131-В; ідентифікаційний код юридичної особи 41279924) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Ладний" (69121, м. Запоріжжя, вул. Ладозька, буд. 17; ідентифікаційний код юридичної особи 43604643) 4 540,00 грн (чотири тисячі п`ятсот сорок гривень 00 коп.) судового збору за розгляд справи в суді касаційної інстанції.

6. Видачу відповідних наказів доручити Господарському суду Запорізької області.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Н. М. Губенко

Судді О. М. Баранець

І. Д. Кондратова