Історія справи

Постанова КГС ВП від 04.07.2018 року у справі №914/2271/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 червня 2018 року

м. Київ

Справа № 914/2271/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Ткач І.В. - головуючий, Мамалуй О.О., Стратієнко Л.В.,

за участю секретаря судового засідання Бойка В.С.,

представники учасників справи:

позивача - Дороніна О.М.,

відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Львівгаз"

на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 15.03.2018

(головуючий - Матущак О.І., судді: Кравчук Н.М., Мирутенко О.Л.)

та рішення Господарського суду Львівської області від 07.12.2017

(суддя Запотічняк О.Д.)

у справі № 914/2271/17

за позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Львівгаз"

до Добротвірського комунального підприємства "Підприємство на обслуговування житла"

про зобов'язання припинити дії по перешкоджанню введення в експлуатацію загальнобудинкового вузла обліку газу та визнання договору про умови експлуатації будинкового лічильника укладеним, в редакції ПАТ "Львівгаз",

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. У листопаді 2017 Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Львівгаз" (далі - ПАТ "Львівгаз") звернулось до Господарського суду Львівської області з позовом до Добротвірського комунального підприємства "Підприємство на обслуговування житла" (далі - КП "Підприємство на обслуговування житла") про зобов'язання припинити дії по перешкоджанню введення в експлуатацію загальнобудинкового вузла обліку газу та визнання договору про умови експлуатації будинкового лічильника укладеним, в редакції ПАТ "Львівгаз".

1.2. Позов мотивований тим, що позивач направив відповідачу проект договору №38АLv7768-17 від 31.10.2017 про умови експлуатації будинкового лічильника газу, однак відповідач на час звернення з позовом такий договір підписаний примірник договору не повернув. Крім того, позивач зауважив на тому, що відповідач своїми діями перешкоджає введенню в експлуатацію загальнобудинкового вузла обліку газу.

2. Обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій

2.1. 16.08.2017 позивачем складено акт порушення про перешкоджання встановлення загальнобудинкового лічильника газу.

2.2. В подальшому позивач направив відповідачу лист №LV007.1-СЛ-10163-1117 від 01.11.2017 разом з проектом договору про умови експлуатації будинкового лічильника №38ALv7768-17 від 31.10.2017.

2.3. 10.11.2017 відповідач надіслав позивачу підписаний екземпляр договору про умови експлуатації будинкового лічильника №38ALv7768-17 від 31.10.2017 з двома підписаними КП "Підприємство на обслуговування житла" примірниками протоколу розбіжностей. Заперечень від позивача щодо укладення договору, враховуючи протоколи розбіжностей, відповідачу не надходило.

3. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

3.1. 07 грудня 2017 року рішенням Господарського суду Львівської області відмовлено у задоволенні позовних вимог про зобов'язання припинити дії по перешкоджанню введення в експлуатацію загальнобудинкового вузла обліку газу та припинено провадження у справі в частині позовних вимог щодо визнання договору про умови експлуатації будинкового лічильника укладеним в редакції ПАТ "Львівгаз".

3.2. 15 березня 2018 року постановою Львівського апеляційного господарського суду рішення Господарського суду Львівської області від 07.12.2017 залишено без змін.

3.3. Рішення господарських судів в частині припинення провадження у справі обґрунтовані тим, що позивач направив відповідачу проект договору, який був останнім підписаний та своєчасно повернутий позивачу, що свідчить про те, що договір між сторонами укладений 31.10.2017, а отже, спір в цій частині позовних вимог відсутній. Рішення судів в частині відмови у задоволенні позовних вимог про зобов'язання припинити дії по перешкоджанню введення в експлуатацію загальнобудинкового вузла обліку газу мотивовані тим, що для встановлення загальнобудинкового вузла обліку газу необхідним є наявність договірних відносин, однак на момент складання акта про порушення від 16.08.2017 такі договірні відносини були відсутні.

4. Короткий зміст вимог касаційної скарги та аргументи учасників справи

4.1. 13 квітня 2018 року Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Львівгаз" подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Львівського апеляційного господарського суду від 15.03.2018, рішення Господарського суду Львівської області від 07.12.2017 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю.

4.2. На думку скаржника, судами попередніх інстанцій твердження суду викладені в постанові Львівського апеляційного господарського суду від 15.03.2018 у справі №914/2271/17 є такими, що суперечать одне одному.

Так, апеляційний суд посилається на те, що позивач направив відповідачу проект договору, який був останнім підписаний та відповідно до вимог ст. 181 ГК України повернутий позивачу, тому спірний договір від 31.10.2017 про умови експлуатації будинкового лічильника газу є укладеним у спрощений спосіб шляхом обміну листами. Тобто апеляційний суд стверджує, що спірний договір є укладеним, а в постанові вказує, що місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку про те, що у зв'язку з відсутністю договірних відносин між позивачем та відповідачем станом на 16.08.2017, позовні вимоги є необґрунтованими та до задоволення не підлягають.

Отже, Львівський апеляційний господарський суд в постанові від 15.03.2018 надає неоднакову оцінку фактичним обставинам справи.

4.3. 22 травня 2018 року позивачем подано відзив на касаційну скаргу, в якому позивач просить судові рішення попередніх інстанцій залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

4.4. Відзив мотивовано такими аргументами.

4.4.1. Суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що сторони зобов'язані врегулювати договірні відносити і на основі договірних зобов'язань проводити монтаж та здійснювати експлуатацію загальнобудинкового вузла обліку.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

5. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

5.1. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

5.1.1. З урахуванням меж розгляду справи судом касаційної інстанції, визначених статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, не можуть бути взяті до уваги аргументи скаржника про необхідність встановлення обставин справи, про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

5.1.2. Згідно з компетенцією, визначеною законом, Верховний Суд в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

5.2. Щодо суті касаційної скарги

5.2.1. Спір по справі стосується зобов'язання припинити дії по перешкоджанню введення в експлуатацію загальнобудинкового вузла обліку газу та визнання договору про умови експлуатації будинкового лічильника укладеним, в редакції ПАТ "Львівгаз".

5.2.2. Відповідно до частини першої статті 6 Закону України "Про забезпечення комерційного обліку природного газу" суб'єкти господарювання, що здійснюють розподіл природного газу на відповідній території, зобов'язані забезпечити встановлення лічильників газу для населення, що проживає у квартирах та приватних будинках, в яких газ використовується, зокрема, тільки для приготування їжі в термін до 1 січня 2018 року.

Згідно з п. 1, п. 2, гл. 5 розділу IX Кодексу газорозподільних систем, за ініціативи балансоутримувача (управителя) або оператора ГРМ та за їх рахунок в багатоквартирному будинку (гуртожитку) або на групу будинків (гуртожитків), мешканці яких в повному обсязі чи частково розраховуються за нормами споживання, або для цілей складання загального балансу споживання природного газу може бути організований та встановлений загальнобудинковий вузол обліку природного газу.

Відповідно до ч. 1 ст. 626, ч. 1 ст. 208, ст. 638 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 181 Господарського кодексу України загальний порядок укладення господарських договорів. А саме, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів. Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках. Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору. За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.

Згідно з ч. 3 ст. 182 ГК України сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору.

Верховний Суд погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про те, що оскільки сторони підписали договір №38АLv7768-17 від 31.10.2017 про умови експлуатації будинкового лічильника газу, то в цій частині позовних вимог спір відсутній, у зв'язку з чим суд обґрунтовано припинили у цій частині провадження у справі за відсутністю предмету спору.

5.2.3. Верховний суд також погоджується з висновками обох судових інстанцій про відмову у задоволенні позовних вимог про зобов'язання припинити дії відповідача по перешкоджанню введення в експлуатацію загальнобудинкового вузла обліку газу з огляду на таке.

Згідно з п. 4 Тимчасового положення про порядок проведення розрахунків за надання населенню послуг з газопостачання в умовах використання загальнобудинкового вузла обліку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2002 №620 (з наступними змінами та доповненнями), встановлення будинкового вузла обліку здійснюється згідно з Кодексом газорозподільних систем.

Відповідно до п. 5 гл. 3 розділу 1, п. 7 гл. 2 розділу 5 Кодексу газорозподільних систем, взаємовідносини, пов'язані із замовленням та наданням послуги приєднання (технічного доступу) об'єкта будівництва або існуючого об'єкта (земельної ділянки) замовника до газорозподільної системи, регулюються договором на приєднання між оператором ГРМ та замовником, який укладається відповідно до вимог розділу V цього Кодексу.

Організація комерційного вузла обліку в точці вимірювання та порядок введення його в експлуатацію здійснюються відповідно до вимог розділів IX та X цього Кодексу.

Балансоутримувач (управитель) не може відмовити оператору ГРМ в організації та встановленні загальнобудинкового вузла обліку природного газу, якщо ці заходи здійснюються за рахунок оператора ГРМ.

Отже, балансоутримувач не вправі відмовити оператору ГРМ у встановленні загальнобудинкового вузла обліку природного газу, якщо ці заходи здійснюються за його рахунок, однак лише у разі наявності між балансоутримувачем та оператором ГРМ договірних відносин, наявність яких є обов'язковою згідно вищенаведених норм Кодексу газорозподільних систем.

Враховуючи, що станом на 16.08.2017 (на дату складення акта про перешкоджання встановлення загальнобудинкового лічильника газу) між позивачем та відповідачем були відсутні договірні відносини, господарські суди дійшли правильного висновку про відмову у задоволенні позову про зобов'язання припинити дії по перешкоджанню введення в експлуатацію загальнобудинкового вузла обліку газу.

5.2.4. Аргументи касаційної скарги стосуються з'ясування обставин, вже встановлених судами першої та апеляційної інстанцій, та переоцінки вже оцінених ними доказів у справі. Проте касаційна інстанція згідно з частиною другою статті 300 ГПК України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Поряд з тим, Верховний Суд погоджується з доводами, наведеними у відзиві на касаційну скаргу, як такими, що узгоджуються із встановленими судами обставинами справи та нормами матеріального і процесуального права.

6. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

6.1. Верховний Суд вважає висновок господарських судів попередніх інстанцій про відмову у задоволенні позовних вимог обґрунтованим. При цьому, доводи позивача у касаційній скарзі фактично зводяться до переоцінки обставин справи, що не є компетенцією Верховного Суду, враховуючи вимоги ст. 300 ГПК України.

6.2. Відповідно до статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

6.3. Зважаючи на викладене, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Львівгаз" без задоволення, а судових рішень, що оскаржуються,- без змін.

7. Судові витрати

7.1. Зважаючи на те, що Верховний Суд залишає касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Львівгаз" без задоволення, судові витрати, пов'язані з розглядом справи у суді касаційної інстанції, покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Львівгаз" залишити без задоволення.

2. Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 15.03.2018 та рішення Господарського суду Львівської області від 07.12.2017 у справі №914/2271/17 залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І. Ткач

Судді О. Мамалуй

Л. Стратієнко