Історія справи

Постанова КГС ВП від 16.05.2019 року у справі №910/13527/17
Ухвала КГС ВП від 01.02.2018 року у справі №910/13527/17

Верховний

Суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2018 року

м. Київ

справа № 910/13527/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Катеринчук Л.Й. - головуючий, Пєсков В.Г., Погребняк В.Я.

за участі секретаря судового засідання Сліпчук Н.В.

учасники справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Еліт Гард",

представник не з'явився,

відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Орлан-Транс-Груп"

представник не з'явився

розглянув касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Орлан-Транс-Груп"

на постанову Київського апеляційного господарського суду

від 18.12.2017

у складі колегії суддів: Алданова С.О. (головуючий), Зубець Л.П., Мартюк А.І.

та на рішення Господарського суду міста Києва

від 06.10.2017

у складі судді Підченко Ю.О.

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Еліт Гард"

про стягнення заборгованості

ПРОЦЕДУРА КАСАЦІЙНОГО ПРОВАДЖЕННЯ У ВЕРХОВНОМУ СУДІ

1. 19.01.2018 справа №910/13527/17 разом із касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Орлан-Транс-Груп" надійшла до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

2. 29.01.2018, за наслідком проведеного автоматизованого розподілу справи, оформленого протоколом від 19.01.2018, справа №910/13527/17 прийнята до провадження у Верховному Суді в складі колегії суддів: Катеринчук Л.Й. - головуючий, Пєсков В.Г., Погребняк В.Я., відкрито касаційне провадження та призначено її розгляд в судовому засіданні на 27.02.2018 о 09 год. 45 хв., відмовлено у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Орлан-Транс-Груп" про зупинення виконання постанови Київського апеляційного господарського суду від 18.12.2017 у справі №910/13527/17.

3. Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Еліт Гард" 16.02.2018 подало відзив на касаційну скаргу.

4. На розгляд касаційного суду винесено проблему застосування норм матеріального права - статей 525, 526, 978 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статей 34, 43 ГПК України в редакції Закону України №1798-ХІІ від 06.11.1991.

ПРОВАДЖЕННЯ У СУДАХ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Короткий зміст позовних вимог

5. У серпні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Еліт Гард" (далі - ТОВ "Еліт Гард", позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Орлан-Транс-Груп" (далі - ТОВ "Орлан-Транс-Груп", відповідач) про стягнення з відповідача заборгованості за договором про надання охоронних послуг в розмірі 176 666, 67 грн. за січень-квітень 2017 року та 16 253, 15 грн. пені за період з 08.02.2017 по 28.07.2017.

6. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач, як замовник, не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання за договором про надання охоронних послуг, зокрема, у визначений відповідним договором строк не здійснив в повному обсязі оплату вартості наданих йому позивачем, як виконавцем, послуг, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем за вказаним правочином.

7. 14.08.2017 ухвалою Господарського суду міста Києва у складі судді Підченко Ю.О., визначеного за наслідком автоматизованого розподілу справи відповідно до протоколу від 11.08.2017, порушено провадження у справі.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

8. 06.10.2017 Господарський суд міста Києва у складі судді Підченко Ю.О. позов задовольнив, стягнув з відповідача на користь позивача 176 666 грн. основного боргу, 16 253, 15 грн. пені та 2 893, 79 грн. судового збору .

9. Рішення суду першої інстанції мотивоване встановленням факту укладення між позивачем, як охоронцем, та відповідачем, як замовником, договору про надання охоронних послуг №18, відповідно до якого замовник замовляє, а охоронець надає охоронні послуги, а саме приймає під охорону майно замовника (пункт 1.1. Договору).

9.1. Суд встановив, що пунктом 1.4. Договору сторонами визначено порядок розрахунків, відповідно до якого ТОВ "Орлан-Транс-Груп", прийняв на себе зобов'язання вчасно проводити розрахунки, визначені умовами договору, оплата замовником вартості послуг здійснюється не пізніше 7 числа поточного місяця, що йде за звітним. Оплата здійснюється в безготівковому порядку шляхом перерахування суми грошових коштів, визначених договором, на поточний рахунок охорони на підставі наданого охороною оригіналів рахунка для здійснення оплати та належним чином оформленого акту наданих послуг (пункт 4.2. Договору); фактом який підтверджує надання охороною послуг, є акт наданих послуг, який складається щомісячно та затверджується представниками сторін. Замовник зобов'язаний підписати акт наданих послуг відповідно до умов даного договору протягом 5 банківських днів з моменту отримання або у вказаний термін повернути акт наданих послуг із своїми зауваженнями, якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому, при підписанні акту наданих послуг за відповідний період, посилатися на ці зауваження, як на порушення умов договору (пункти 7.1. - 7.2. Договору)

9.2. Судом встановлено, що розмір плати за послуги є щомісячним в розмірі 65 000 грн. в т.ч. ПДВ - 10 833, 33 грн., складається із загальної вартості виду постів охорони, визначеною у дислокації постів (пункт 4.1. Договору).

9.3. Суд встановив, що відповідно до умов договору та фактичним об'ємом наданих послуг ТОВ "Еліт Гард" направлялись на адресу ТОВ "Орлан-Транс-Груп" акти наданих послуг за січень-квітень, які були отримані відповідачем, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштової кореспонденції, але оплату за визначені періоди відповідач не здійснив та не зазначив в актах будь-яких зауважень, внаслідок чого, за висновком суду, втратив своє право на подання зауважень щодо акта приймання-передачі послуг, на які він в подальшому може посилатися, як на порушення умов договору ТОВ "Еліт Гард", що визначено п. 7.1 договору (т. 1, а.с. 28, 29).

9.4. Судом встановлено, що 06.04.2017 на адресу позивача надійшов лист про розірвання договору з квітня, у зв'язку з виявленням факту незаконного проникнення невстановлених осіб в приміщення та викрадення матеріальних цінностей, що підтверджується витягом з кримінального провадження (т. 1, а.с. 30 - 31). Водночас, у зв'язку з невиконанням відповідачем своїх обов'язків за договором, 08.04.2017 позивач також направив на адресу відповідача повідомлення про розірвання договору.

9.5. Судом встановлено, що незважаючи на наявність листів позивача та відповідача про розірвання договору, факт заборгованості відповідача перед позивачем на дату подання позовної заяви до суду в розмірі 176 666, 67 грн. підтверджено матеріалами справи та не спростовано відповідачем.

10. Також, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача 16 253, 15 грн. пені за порушення строку оплати послуги за період з 08.02.2017 по 28.07.2017 на підставі пунктів 4.2, 4.3. договору за період з січня по квітень 2017 року.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

11. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції від 06.10.2017, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначав про неповноту дослідження судом першої інстанції матеріалів справи, невідповідність його висновків фактичним обставинам, які ним встановлено, неправильне застосування норм матеріального права.

12. 18.12.2017 Київський апеляційний господарський суд залишив без задоволення апеляційну скаргу відповідача, а рішення Господарського суду міста Києва від 06.10.2017- без змін.

12.1. Переглянувши справу в повному обсязі, апеляційний суд погодився з встановленням фактичних обставин укладення між позивачем та відповідачем договору про надання охоронних послуг №18, за умовами якого ТОВ "Орлан-Транс-Груп", як замовник взяв на себе зобов'язання приймати послуги та вчасно проводити розрахунки, визначені умовами договору, погодився з висновками суду першої інстанції про порушення відповідачем вимог договору на предмет оплати за надані послуги та погодився з правильністю висновків про можливість стягнення пені.

12.2. Апеляційний суд погодився з встановленням фактичної заборгованості відповідача за надані позивачем послуги за договором в розмірі 176 666 грн. за період з січня по квітень 2017 року.

12.3. Зважаючи на наявність у відповідача основного боргу за спірним договором, апеляційний суд визнав обґрунтованим здійснений позивачем арифметичний розрахунок пені, нарахованої за період з 08.02.2017 по 28.07.2017 в розмірі 16 253, 15 грн., що є відповідальністю відповідача за невиконання грошового зобов'язання на суму 176 666 грн.

УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ В КАСАЦІЙНОМУ СУДІ

Доводи скаржника (позивача у справі)

13. Скаржник доводив, що судами порушено вимоги статей 34, 43 ГПК України в редакції, чинній до 15.12.2017, яке полягало в ненаданні оцінки обставинам справи в їх сукупності.

14. Скаржник доводив, що внаслідок виявлення факту 06.04.2017 незаконного втручання невідомих осіб на територію та у приміщення, які орендує відповідач, невідомими особами були викрадені матеріальні цінності в результаті незабезпечення належної охорони з боку позивача в порушення пункту 5.2. Договору. Встановивши та процитувавши вимоги пунктів 8.1., 8.4., 8.5. Договору про те, що на час встановлення сторонами розміру матеріальних збитків, грошові зобов'язання замовника з оплати послуг охорони за цим договором призупиняються, суди не дали оцінки тим обставинам, що умовами договору передбачалося відстрочення остаточного розрахунку між сторонами у випадках крадіжки та визначення вартості наданих послуг до того моменту, як буде визначено розмір матеріального збитку, завданого крадіжкою, внаслідок чого суди не прийняли до уваги укладення договору в частині розрахунків за надані послуги у випадку крадіжки під відкладальною умовою.

15. Скаржник доводив неправильну оцінку судами актів здачі-приймання робіт (надання послуг), які були направлені відповідачу 20.06.2017, після розірвання сторонами договору охорони, що на думку скаржника, означає що такі докази є неналежними на предмет виконання зобов'язань у січні-квітні 2017 року, не підписані скаржником, а тому не могли прийматися судами.

Доводи інших учасників справи

16. Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Еліт Гард" у відзиві повністю погодився з висновками судів та зазначив, що доводи скаржника є безпідставними. Позивач зазначив, що підставою та фактом, який підтверджує надання послуг за Договором є Акт наданих послуг (приймання-передачі виконаних робіт). У випадку, якщо відповідач вважав би, що послуги не надаються або надаються неякісно, відповідач міг написати зауваження до актів приймання-передачі послуг, чого він не зробив.

НОРМИ ПРАВА, ЩО ПІДЛЯГАЮТЬ ЗАСТОСУВАННЮ

17. Цивільний кодекс України

Частина 2 статті 11 - підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 212 - особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити настання або зміну прав та обов'язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (відкладальна обставина).

Стаття 251 - строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Подія є явищем об'єктивної реальності, яке відбувається незалежно від волі людини та її суб'єктивної поведінки, на відміну від дій, під якими розуміють обставини, що виникають за волею людини, тобто вольові акти, з якими закон пов'язує виникнення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Стаття 525 - одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 526 - зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частина 1 статті 530 - якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), зобов'язання строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Стаття 610 - порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 612 - боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частина 1 статті 626 - договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Стаття 629 - договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Стаття 901 - за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Стаття 978 - за договором охорони охоронець, який є суб'єктом підприємницької діяльності, зобов'язується забезпечити недоторканність особи чи майна, які охороняються. Володілець такого майна або особа, яку охороняють, зобов'язані виконувати передбачені договором правила особистої та майнової безпеки і щомісячно сплачувати охоронцю встановлену плату.

18. Господарський кодекс України

Частина 1 статті 193 - суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

19. Господарський процесуальний кодекс України в редакції ЗУ №1798-ХІІ від 06.11.1991

Стаття 33 - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Частина 1 статті 34 - господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Частина 1 статті 43 - господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

А. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

А.1. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

20. З огляду на те, що відповідно до статті 300 ГПК України в редакції, чинній з 15.12.2017, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, колегія суддів Верховного Суду зазначає про неприйнятність доводів скаржника про неналежну оцінку судами окремих положень спірного договору, разом з тим, Суд вважає прийнятною касаційну скаргу щодо доводів скаржника про неправильне застосування судами норм матеріального права - статей 212 (частина 1), 525, 526, 978 ЦК України, статей 34, 43 ГПК України в редакції Закону України №1798-ХІІ від 06.11.1991.

А.2. Щодо застосування норм матеріального права та мотиви прийняття (відхилення) доводів касаційної скарги

21. Виходячи з аналізу положень статей 3, 6, 11, 526, 627-629 ЦК України, Верховний Суд зазначає, що відповідно до однієї з загальних засад цивільного судочинства - свободи договору - сторони є вільними в укладенні договору та визначенні його умов з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо.

22. З аналізу частини 1 статті 212 ЦК України вбачається, що відкладальна обставина може полягати у діях як однієї із сторін договору, так і третьої особи, яка нею не є, але у будь-якому разі повинна обумовлювати настання (зміну) відповідних прав і відповідних обов'язків обох сторін договору, а не лише однієї з них, та у момент укладання договору щодо такої обставини має бути невідомо, настане вона чи ні. Отже, на відміну від строку, яким є визначений проміжок часу до відомого моменту або події, яка має неминуче настати, відкладальна обставина має характер такої обставини, що може і не настати.

23. Із встановлених судами першої та апеляційної інстанцій обставин вбачається, що сторони в пункті 8.5. Договору передбачили таке: "Відшкодування Замовнику заподіяних з вини Охорони збитків здійснюється на підставі акта, спільно складеного представниками сторін. В разі незгоди Охорони зі змістом акта чи відмови в складанні згаданого акта, відшкодування здійснюється на підставі подання Замовником Охороні постанови органу дізнання, слідства або рішення суду, який встановив факт крадіжки, грабежу, розбою, а також знищення або пошкодження майна сторонніми особами, які проникли на об'єкт, що охороняється. На час встановлення Сторонами розміру матеріальних збитків, грошові зобов'язання Замовника по оплаті послуг Охорони по цьому договору призупиняються.". Отже, сторонами договору передбачено певні відкладальні умови щодо розрахунку за надані послуги охоронця у випадку крадіжки на об'єкті, який охоронявся за договором.

24. На зазначені обставини посилається відповідач у касаційній скарзі, при цьому, суди першої та апеляційної інстанцій не обґрунтували наявність правових підстав для залишення поза увагою зазначеної умови Договору при вирішенні даного спору.

25. Скаржник доводив, що в порушення умов договору (пункт 8.4.) представники позивача уникають участі у визначенні розміру збитків та в знятті залишків товарно-матеріальних цінностей нанесених в результаті неналежного виконання позивачем своїх зобов'язань за договором, що призвело до стороннього проникнення до об'єкта охорони, в результаті чого відповідно до пункту 8.5. договору відповідач призупинив здійснення грошових зобов'язань на користь позивача з оплати послуг Охорони, проте ці обставини не були встановлені та враховані судами попередніх інстанцій при винесенні оскаржуваних рішень.

26. Також, судами не було досліджено та оцінено зібрані у справі докази, зокрема, обставини порушення позивачем порядку надання (надсилання) відповідачу актів наданих послуг, оскільки відповідно до статті 613 ЦК України, як доводить скаржник, зобов'язання відповідача з оплати послуг не могли бути виконані до отримання від позивача зазначених актів та оригіналів рахунка для здійснення оплати. Суд зазначає, що встановлення обставин надання належних доказів в обґрунтування фактично наданих послуг має значення для прийняття рішення про обґрунтованість стягнення пені.

27. Суд погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про те, що відповідно до частин 2, 3 статті 653 ЦК України в разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються з моменту досягнення домовленості про розірвання договору, якщо інше не встановлено договором. Зі змісту цих норм вбачається, що домовленість сторін про розірвання договору не виключає проведення між сторонами розрахунків за зобов'язаннями, що виникли до розірвання договору, в тому числі застосування заходів майнової відповідальності за невиконання (неналежне виконання) грошових зобов'язань.

28. З огляду на зазначене, колегія суддів вважає обґрунтованими доводи скаржника, викладені в пунктах 13-15 мотивувальної частини даної постанови, однак, оскільки у справі є необхідність в дослідженні певних умов договору та доказів, яким суди не надали оцінки, Суд вважає правильним відмовити в частині доводів касаційної скарги про прийняття нового рішення касаційним судом.

Б. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

29. Частинами 1, 2 статті 311 ГПК України в редакції Закону України №2147-VІІI від 03.10.2017 як підставу для скасування судом касаційної інстанції судового рішення повністю або частково визначено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення.

30. Суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення касаційної скарги відповідача, скасування рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції з переданням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи господарському суду необхідно врахувати викладене, дослідити обставини укладення частини зобов'язань щодо розрахунку за надані послуги під відкладальною умовою, встановити настання (ненастання) таких умов (наявність збитків, завданих крадіжкою на охоронюваному об'єкті), встановити обставини складення належних документів, які підтверджують як надання послуг охорони у січні-квітні 2017 року, так правові підстави її оплати (виставлення рахунків до оплати), всебічно і повно з'ясувати та перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті та в залежності від встановленого, прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

В. Судові витрати

31. У зв'язку з тим, що суд частково задовольняє касаційну скаргу та скасовує постанову апеляційного суду та рішення першої інстанції з направленням справи на новий розгляд, питання розподілу судових витрат судом касаційної інстанції не вирішується.

На підставі викладеного та керуючись статтями 308, 310, 311, 315 ГПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Орлан-Транс-Груп" задовольнити частково.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.12.2017 та рішення Господарського суду міста Києва від 06.10.2017 у справі №910/13527/17 скасувати.

3. Справу №910/13527/17 передати на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Л.Й. Катеринчук

Судді В.Г. Пєсков

В.Я. Погребняк