Головна Сервіси для юристів ... База рішень" Протокол " Постанова КГС ВП від 26.04.2022 року у справі №915/1912/19 Постанова КГС ВП від 26.04.2022 року у справі №915...
print
Друк
search Пошук

КОМЕНТАР від ресурсу "ПРОТОКОЛ":

Касаційний господарський суд Верховного Суду

касаційний господарський суд верховного суду ( КГС ВП )

Державний герб України

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 квітня 2022 року

м. Київ

cправа № 915/1912/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Багай Н. О. головуючого, Берднік І. С., Дроботової Т. Б.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу заступника керівника Миколаївської обласної прокуратури

на ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 28.12.2021 (колегія суддів: Разюк Г. П. головуючий Колоколов С. І., Савицький Я. Ф.)

за позовом заступника керівника Первомайської місцевої прокуратури Миколаївської області в інтересах держави

до 1) Первомайської міської ради Миколаївської області,

2) Приватного підприємства "Лора"

про визнання незаконним та скасування пунктів рішень та рішення міської ради, визнання недійсним договору оренди землі, скасування запису Державному реєстрі речових прав, зобов`язання повернути земельну ділянку,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. У серпні 2019 року заступник керівник Первомайської місцевої прокуратури Миколаївської області (далі - прокурор) звернувся до суду з позовом в інтересах держави до Первомайської міської ради Миколаївської області (далі - Первомайська міська рада), Приватного підприємства «Лора» (далі - ПП «Лора»), у якому просив:

- визнати незаконними та скасувати:

пункт 4 рішення Первомайської міської ради від 27.08.2013 № 12, яким ПП «Лора» надано дозвіл на складання проекту землеустрою щодо зміни цільового призначення земельної ділянки площею 0,2889 га, переданої в користування на умовах оренди для будівництва, експлуатації та обслуговування автозаправного комплексу на вул. Київській, 7 у м. Первомайську;

пункт 15 рішення Первомайської міської ради від 27.09.2013 № 5, яким ПП «Лора» затверджено проект землеустрою щодо зміни цільового призначення орендованої земельної ділянки та змінено цільове призначення земельної ділянки площею 0,2889 га кадастровий номер 4810400000:02:026:0005 для будівництва, експлуатації та обслуговування автозаправного комплексу на вул. Київській, 7 у м. Первомайську;

- визнати недійсним договір оренди землі від 23.10.2013, укладений між Первомайською міською радою та ПП «Лора», за яким в оренду передано земельну ділянку площею 0,2889 га кадастровий номер 4810400000:02:026:0005 на вул. Київській, 7 у м. Первомайську;

- визнати незаконним та скасувати рішення Первомайської міської ради від 25.04.2019 № 27, яким затверджено виготовлену ПП «Лора» технічну документацію із землеустрою щодо поділу зазначеної земельної ділянки на дві земельні ділянки площею 0,0736 га та 0,2153 га;

- скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис від 11.04.2018 № 25725985 про реєстрацію за ПП «Лора» права власності на автозаправний комплекс з пунктом сервісного обслуговування водіїв та пасажирів, який складається з будівлі АЗС, двох навісів, площадки для розміщення паливно-роздавальних колонок № 1-3, КТП № 4, резервуару-накопичувача води № 5, дизель-генератора № 6, на вул. Київській, 7а у м. Первомайську;

- зобов`язати ПП «Лора» повернути територіальній громаді м. Первомайська в особі Первомайської міської ради земельну ділянку площею 0,2119 га кадастровий номер 4810400000:02:026:0018, вартістю 943 124, 52 грн на вул. Київській, 7 у м. Первомайську в придатному для використання стані шляхом знесення об`єкта нерухомості - АЗК з пунктом сервісного обслуговування водіїв та пасажирів, який складається з будівлі АЗС, двох навісів, площадки для розміщення паливно-роздавальних колонок № 1-3, КТП № 4, резервуару-накопичувача води № 5, дизель-генератора № 6.

1.2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що внаслідок прийняття Первомайською міською радою неправомірних рішень ПП «Лора» незаконно набуло право оренди спірної земельної ділянки для будівництва, експлуатації та обслуговування автозаправного комплексу, яка не може використовуватися за таким призначенням через його невідповідність містобудівній документації, а в подальшому відповідачем здійснено будівництво і введення в експлуатацію об`єкта підвищеної небезпеки - автозаправного комплексу у зоні селищної забудови.

2. Короткий зміст судових рішень

2.1. Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 19.10.2020 у справі №915/1912/19 у задоволенні позову прокурора відмовлено повністю.

2.2. Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.04.2021 у справі № 915/1912/19 рішення Господарського суду Миколаївської області від 19.10.2020 скасовано частково, викладено резолютивну частину в наступній редакції: "Позов Заступника керівника Первомайської місцевої прокуратури Миколаївської області задовольнити частково. Визнати незаконним та скасувати пункт 15 рішення Первомайської міської ради № 5 від 27.09.2013, яким ПП "Лора" затверджено проект землеустрою щодо зміни цільового призначення орендованої земельної ділянки та зміни цільового призначення земельної ділянки площею 0,2889 га з кадастровим номером 4810400000:02:026:0005 для будівництва, експлуатації та обслуговування автозаправного комплексу по вул. Київській, 7; Визнати недійсним договір оренди землі від 23.10.2013, укладений між Первомайською міською радою та ПП "Лора", на підставі якого в оренду передано земельну ділянку з кадастровим номером 4810400000:02:026:0005 площею 0,2889 га по вул. Київській, 7, в м. Первомайськ. Визнати незаконним та скасувати рішення Первомайської міської ради № 27 від 25.04.2019, яким затверджено виготовлену ПП "Лора" технічну документацію щодо поділу земельної ділянки на дві земельних ділянки площею 0,0736 га та 0,2153 га; Зобов`язати ПП "Лора" повернути територіальній громаді м. Первомайськ в особі Первомайської міської ради земельну ділянку площею 0,2119 га з кадастровим номером 4810400000:02:026:0018, вартістю 943 124, 52 грн, по вул. Київській, 7, у м. Первомайську в придатному для використанні стані, шляхом знесення об`єкта нерухомості - АЗК з пунктом сервісного обслуговування водіїв та пасажирів, який складається з будівлі АЗС, двох навісів, площадки для розміщення паливно-роздавальних колонок № 1-3, КТП № 4, резервуару-накопичувача води № 5, дизель-генератору № 6." В решті рішення Господарського суду Миколаївської області від 19.10.2020 у справі № 915/1912/19 залишено без змін.

2.3. Постановою Верховного Суду від 22.06.2021 скасовано рішення Господарського суду Миколаївської області від 19.10.2020 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.04.2021 у справі № 915/1912/19, справу передано на новий розгляд до Господарського суду Миколаївської області.

2.4. Під час нового розгляду цієї справи у господарському суді першої інстанції прокурором до місцевого господарського суду подано заяву про зміну предмета позову, а саме викладену в пункті 5 прохальної частини позову щодо скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису від 11.04.2018 № 25725985 про реєстрацію за ПП «Лора» права власності на автозаправний комплекс змінено вимогою про скасування держаної реєстрації права власності на цей об`єкт з одночасним припиненням відповідного речового права.

2.5. Заява про зміну предмета позову обґрунтована тим, що 16.01.2020 набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо протидії рейдерству» від 05.12.2019 №40-ІХ, яким статтю 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» викладено у новій редакції, що змінила спосіб та порядок скасування засобів у Державному реєстрі прав. А оскільки скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права власності ПП "Лора" на автозаправний комплекс з одночасним припиненням відповідного речового права є необхідним для захисту прав позивача, підстава для зміни способу захисту відбулась після закінчення підготовчого провадження в первісному розгляді справи, а підготовче провадження при новому розгляді справи триває, тому, на думку прокурора, у цьому випадку наявні підстави для зміни предмета позову, а саме заявлення вимоги про скасування державної реєстрації права власності ПП "Лора" на такий об`єкт нерухомості з одночасним припиненням права власності підприємства.

2.6. Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 15.11.2021 у справі № 915/1912/19 відмовлено у задоволенні заяви заступника керівника Первомайської місцевої прокуратури Миколаївської області про зміну предмета позову.

Зазначена ухвала обґрунтована тим, що положення частини 4 статті 46 Господарського процесуального кодексу України надають позивачу право змінити предмет або підставу позову при новому розгляді справи тільки у разі зміни саме фактичних обставин справи, а не, як обґрунтовував позивач, змін у законодавстві.

2.7. Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 28.12.2021 повернуто апеляційну скаргу першому заступнику керівника Миколаївської обласної прокуратури на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 15.11.2021 у справі № 915/1912/19.

Постановляючи зазначену ухвалу, апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що положеннями Господарського процесуального кодексу України не передбачено оскарження ухвали суду першої інстанції про відмову у задоволенні заяви про зміну предмета позову. З огляду на це суд повернув апеляційну скаргу на підставі пункту 4 частини 5 статті 260 Господарського процесуального кодексу України.

3. Короткий зміст касаційної скарги

3.1. Не погоджуючись із ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 28.12.2021 у справі № 915/1912/19, до Верховного Суду звернувся заступник керівника Миколаївської обласної прокуратури із касаційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу, а справу № 915/1912/19 передати до Південно-західного апеляційного господарського суду для продовження розгляду.

3.2. Обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження, заступник керівника Миколаївської обласної прокуратури зазначає, що оскаржувана ухвала апеляційного господарського суду постановлена з порушенням норм процесуального права, а саме положень статей 2 5 46 236 237 Господарського процесуального кодексу України.

Скаржник наголошує, що господарський суд першої інстанції дійшовши висновку про наявність підстав для неприйняття заяви прокурора про зміну предмета позову, відповідно до положень Господарського процесуального кодексу України повинен був повернути таку заяву. При цьому ухвала суду першої інстанції про повернення заяви може бути оскаржена в апеляційному порядку згідно з положеннями статті 255 Господарського процесуального кодексу України. На думку скаржника, зазначена процесуальна помилка суду першої інстанції обмежує права заявника на апеляційний перегляд ухвали місцевого господарського суду. При цьому апеляційний господарський суд під час апеляційного перегляду не звернув на це увагу.

4. Розгляд касаційної скарги та позиція Верховного Суду

4.1. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 19.01.2022 визначено колегію суддів у складі: Багай Н. О. головуючий, Дроботова Т. Б., Чумак Ю. Я.

Ухвалою Верховного Суду від 07.02.2022 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою заступника керівника Миколаївської обласної прокуратури на ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 28.12.2021 у справі № 915/1912/19 та вирішено здійснити перегляд ухвали Південно-західного апеляційного господарського суду від 28.12.2021 у справі № 915/1912/19 у письмовому провадженні.

Розпорядженням заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 14.04.2022 № 29.3-02/711 призначено проведення повторного автоматизованого розподілу справи № 915/1912/19 у зв`язку з увільненням судді Чумака Ю. Я. від роботи на час виконання ним державних або громадських обов`язків у зв`язку із участю у добровольчому формуванні територіальної громади.

Згідно з витягом із протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 14.04.2022 визначено колегію суддів у складі: Багай Н. О. - головуючий, Берднік І. С., Дроботова Т. Б.

4.2. З урахуванням Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 64/2022, з метою повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи, Верховний Суд дійшов висновку про можливість розгляду справи № 915/1912/19 у розумний строк, тобто такий, що є необхідним для виконання процесуальних дій і вирішення справи, з метою забезпечення своєчасного судового захисту.

4.3. Переглянувши оскаржувану ухвалу апеляційного господарського суду у цій справі, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши наявні матеріали справи щодо правильності застосування апеляційним господарським судом норм права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не може бути задоволена з огляду на таке.

4.4. Верховний Суд установив, що під час нового розгляду цієї справи, прокурором до суду першої інстанції подано заяву про зміну предмета позову, а саме викладену в пункті 5 прохальної частини позову щодо скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис від 11.04.2018 № 25725985 про реєстрацію за ПП «Лора» права власності на автозаправний комплекс змінено вимогою про скасування держаної реєстрації права власності на цей об`єкт з одночасним припиненням відповідного речового права.

4.5. Суд першої інстанції розглянувши зазначену заяву по суті її вимог та дійшов висновку про відсутність правових для задоволення заяви про зміну предмета позову, а тому ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 15.11.2021 у справі № 915/1912/19 відмовив у задоволенні наведеної заяви заступника керівника Первомайської місцевої прокуратури Миколаївської області.

4.6. Не погоджуючись із цією ухвалою місцевого господарського суду, перший заступник керівника Миколаївської обласної прокуратури звернувся до апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просив скасувати ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 15.11.2021, а справу передати для продовження розгляду до суду першої інстанції.

4.7. Апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що положеннями Господарського процесуального кодексу України не передбачено оскарження ухвали суду першої інстанції про відмову у задоволенні заяви про зміну предмета позову, а тому суд ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 28.12.2021 повернув апеляційну скаргу першому заступнику керівника Миколаївської обласної прокуратури на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 15.11.2021 у справі № 915/1912/19 на підставі пункту 4 частини 5 статті 260 Господарського процесуального кодексу України.

4.8. Ураховуючи наведені обставини, Верховний Суд в цьому випадку погоджується із правильним висновком апеляційного господарського суду про наявність підстав для повернення апеляційної скарги першому заступнику керівника Миколаївської обласної прокуратури на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 15.11.2021 у справі № 915/1912/19 на підставі пункту 4 частини 5 статті 260 Господарського процесуального кодексу України з огляду на таке.

4.9. Верховний Суд зазначає, що предметом касаційного оскарження є ухвала Південно-західного апеляційного господарського суду від 28.12.2021, якою повернуто апеляційну скаргу першому заступнику керівника Миколаївської обласної прокуратури на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 15.11.2021 у справі № 915/1912/19 про відмову у задоволенні заяви про зміну предмета позову. Також Верховний Суд констатує, що, повертаючи апеляційну скаргу, апеляційний господарський суд керувався пунктом 4 частини 5 статті 260 Господарського процесуального кодексу України.

4.10. Частиною 2 статті 254 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 255 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 255 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.

4.11. Статтею 255 Господарського процесуального кодексу України установлено, що окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції: 1) про відмову у видачі судового наказу; 2) про забезпечення доказів, відмову в забезпеченні доказів, скасування ухвали про забезпечення доказів; 3) про забезпечення позову, заміну заходу забезпечення позову; 4) про скасування забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову, відмову у скасуванні чи заміні заходів забезпечення позову; 5) про зустрічне забезпечення, зміну чи скасування зустрічного забезпечення; 6) про повернення заяви позивачеві (заявникові); 7) про відмову у відкритті провадження у справі; 8) про передачу справи на розгляд іншого суду; 9) про відмову поновити або продовжити пропущений процесуальний строк; 10) про затвердження мирової угоди; 11) про призначення експертизи; 12) про зупинення провадження у справі; 13) про закриття провадження у справі; 14) про залишення позову (заяви) без розгляду; 15) окрема ухвала; 16) про стягнення штрафу в порядку процесуального примусу; 17) у справах про банкрутство (неплатоспроможність) у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"; 18) про внесення, відмову у внесенні виправлень у рішення; 19) про відмову ухвалити додаткове рішення; 20) про роз`яснення чи відмову у роз`ясненні судового рішення; 21) про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами; 22) про поновлення, відмову у поновленні пропущеного строку для пред`явлення наказу до виконання; 23) про внесення чи відмову у внесенні виправлень до виконавчого документа, визнання чи відмову у визнанні виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню; 24) щодо відстрочки або розстрочки виконання рішення, ухвали, постанови, зміну способу та порядку їх виконання; 25) про розгляд скарг на рішення, дії (бездіяльність) органів Державної виконавчої служби, державного виконавця, приватного виконавця; 26) про заміну чи відмову у заміні сторони у справі (процесуальне правонаступництво) або сторони виконавчого провадження; 27) про поворот виконання чи відмову у повороті виконання; 28) про звернення стягнення на грошові кошти, що належать іншим особам, чи нерухоме майно, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку; 29) щодо тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України; 30) про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами; 31) про відмову у відкритті провадження у справі про скасування рішення третейського суду; 32) про повернення заяви про скасування рішення третейського суду; 33) про повернення заяви про видачу наказу за рішенням третейського суду без розгляду; 34) про залишення без розгляду заяви про відновлення втраченого судового провадження; 35) про відновлення чи відмову у відновленні повністю або частково втраченого судового провадження. Апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції можуть подавати учасники справи відповідно до цього Кодексу та Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

4.12. Відповідно до пункту 4 частини 5 статті 260 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції, якщо скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

4.13. З огляду на наведене, апеляційним господарським судом правильно зазначено про те, що частиною 1 статті 255 Господарського процесуального кодексу України установлено вичерпний перелік ухвал, які окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку. Водночас цей вичерпний перелік не містить положень щодо можливості оскарження в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про відмову у задоволенні заяви про зміну предмета позову.

4.14. Водночас прокурор у касаційній скарзі посилається на положення статті 46 Господарського процесуального кодексу України, та наголошує, що суд першої інстанції, дійшовши висновку про наявність підстав для неприйняття заяви прокурора про зміну предмета позову, відповідно до положень Господарського процесуального кодексу України повинен був повернути таку заяву. При цьому ухвала суду першої інстанції про повернення заяви може бути оскаржена в апеляційному порядку згідно із положеннями статті 255 Господарського процесуального кодексу України. На думку скаржника, зазначена процесуальна помилка суду першої інстанції обмежує права заявника на апеляційний перегляд ухвали місцевого господарського суду. При цьому, як зазначає скаржник, апеляційний господарський суд також не звернув на це увагу.

4.15. Перевіривши такі доводи прокурора, Верховний Суд визнає їх помилковими з огляду на таке.

4.16. Згідно з частинами 3, 4, 5 статті 46 Господарського процесуального кодексу України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі. У разі направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції зміна предмета, підстав позову не допускаються, крім випадків, визначених цією статтею. Зміна предмета або підстав позову при новому розгляді справи допускається в строки, встановлені частиною третьою цієї статті, лише у випадку, якщо це необхідно для захисту прав позивача у зв`язку із зміною фактичних обставин справи, що сталася після закінчення підготовчого засідання, або якщо справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження - після початку першого судового засідання при первісному розгляді справи. У разі подання будь-якої заяви, передбаченої пунктом 2 частини 2, частиною 2 або 4 цієї статті, до суду подаються докази направлення копії такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи. У разі неподання таких доказів суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає в ухвалі.

4.17. Матеріали цієї справи свідчать, що суд першої інстанції прийняв до розгляду заяву заступника керівника Первомайської місцевої прокуратури Миколаївської області про зміну предмета позову, розглянув її по суті, та за результатами такого розгляду ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 15.11.2021 у справі № 915/1912/19 відмовив у задоволенні цієї заяви.

4.18. При цьому місцевий господарський суд, розглядаючи наведену заяву констатував, що положення частини 4 статті 46 Господарського процесуального кодексу України дають позивачу право змінити предмет або підставу позову при новому розгляді справи тільки у разі зміни саме фактичних обставин справи, а не змін у законодавстві, чим і була обґрунтована заява прокурора. Водночас суд першої інстанції послався на подібну правову позицію Верховного Суду, яка викладена у постанові від 28.09.2021 у справі № 902/743/21. Поряд із цим, господарський суд першої інстанції установив, що при новому розгляді обставини цієї справи у розумінні положень частини 4 статті 46 Господарського процесуального кодексу України, не змінилися.

4.19. Прокурор помилково посилається на частину 5 статті 46 Господарського процесуального кодексу України, якою визначено, що у разі подання будь-якої заяви, передбаченої пунктом 2 частини 2, частиною 3 або 4 цієї статті, до суду подаються докази направлення копії такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи. У разі неподання таких доказів суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає в ухвалі. Проте матеріали цієї справи свідчать, що суд першої інстанції прийняв до розгляду заяву про зміну предмета позову та розглянув її по суті.

4.20. Отже, апеляційний господарський суд, установивши, що апеляційну скаргу подано на ухвалу суду першої інстанції, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, дійшов правильного висновку про повернення цієї апеляційної скарги на підставі пункту 4 частини 5 статті 260 Господарського процесуального кодексу України. При цьому апеляційний господарський суд правильно врахував та звернув увагу заявника на можливість оскарження ухвали господарського суду першої інстанції разом із судовим рішенням, ухваленим за результатами розгляду позовних вимог.

4.21. Поряд із цим, посилання прокурора на постанови Верховного Суду від 24.07.2020 у справі № 2040/5300/18, від 14.08.2020 у справі № 520/11672/19 за адміністративними позовами, не можуть бути взяти до уваги Верховним Судом. з огляду на таке.

4.22. Верховний Суд установив, що в ухвалі Харківського окружного адміністративного суду від 06.04.2020 у справі № 2040/5300/18 суд звернув увагу на те, що позивач звернувся до суду з первісним позовом, предметом якого були визнання протиправною бездіяльності, дій, визнання протиправним та скасування рішення. Враховуючи, що заява позивача від 06.04.2020 про уточнення позовних вимог є фактично заявою про зміну предмета позову (про зобов`язання вчинити певні дії), то суд дійшов висновку про відмову у прийнятті такої заяви.

4.23. Крім того, Верховний Суд установив, що ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 28.04.2020 у справі № 520/11672/19 залишено без розгляду та повернуто заявнику заяву про зміну предмета позову у справі за адміністративним позовом про визнання протиправним та скасування акту про визнання протиправним та скасування акту залишити без розгляду. При цьому суд виходив із того, що позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п`ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Оскільки провадження у справі ухвалою Харківського окружного адміністративного суду 07.04.2020 відкрито в порядку, передбаченому статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства України у спрощеному проваджені, а підготовче судове засідання в порядку спрощеного провадження не проводиться, то у суду відсутні підстави для прийняття до розгляду уточненого адміністративного позову.

4.24. Натомість у цій справі суд першої інстанції прийняв до розгляду заяву заступника керівника Первомайської місцевої прокуратури Миколаївської області про зміну предмета позову, розглянув її по суті, та за результатами такого розгляду відмовив у задоволенні цієї заяви. Крім того, суд констатував, що при новому розгляді обставини цієї справи у розумінні положень частини 4 статті 46 Господарського процесуального кодексу України, не змінилися Тому посилання прокурора на постанови Верховного Суду від 24.07.2020 у справі № 2040/5300/18, від 14.08.2020 у справі № 520/11672/19 за адміністративними позовами, є безпідставними.

4.25. Верховний Суд зазначає, що доводи касаційної скарги не спростовують правильних висновків апеляційного господарського суду та не свідчать про порушення чи неправильне застосування апеляційним судом норм процесуального права.

4.26. Також аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд касаційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (рішення від 18.07.2006). Зокрема, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У цій справі Верховний Суд дійшов висновку, що скаржнику було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, а доводи, викладені в касаційній скарзі, не спростовують обґрунтованого та правильного висновку суду.

5. Висновки Верховного Суду

5.1. Відповідно до частин 1-5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

5.2. Згідно із статтею 300 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

5.3. Відповідно до частини 3 статті 304 Господарського процесуального кодексу України касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.

5.4. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

5.5. За змістом частини 1 статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

5.6. З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що доводи, викладені у касаційній скарзі про порушення норм права судом не підтвердилися, не спростовують висновків суду, а тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення.

6. Судові витрати

6.1. Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку, передбаченому статтею 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається на скаржника.

Керуючись статтями 300 301 304 308 309 314 315 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу заступника керівника Миколаївської обласної прокуратури залишити без задоволення.

2. Ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 28.12.2021 у справі № 915/1912/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Н. О. Багай

Судді І. С. Берднік

Т. Б. Дроботова

logo

Юридичні застереження

Protocol.ua є власником авторських прав на інформацію, розміщену на веб - сторінках даного ресурсу, якщо не вказано інше. Під інформацією розуміються тексти, коментарі, статті, фотозображення, малюнки, ящик-шота, скани, відео, аудіо, інші матеріали. При використанні матеріалів, розміщених на веб - сторінках «Протокол» наявність гіперпосилання відкритого для індексації пошуковими системами на protocol.ua обов`язкове. Під використанням розуміється копіювання, адаптація, рерайтинг, модифікація тощо.

Повний текст

Приймаємо до оплати