ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2018 року

м. Київ

Справа № 910/7036/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

головуючий - Стратієнко Л.В.,

судді - Мамалуй О.О., Ткач І.В.,

за участю секретаря судового засідання - Сігнаєвської К.І.;

за участю представників:

позивача - Колупаєвої В.А.,

відповідача - Войнової Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об'єднання",

на рішення Господарського суду міста Києва

(суддя - Літвінова М.Є.)

від 03.07.2017,

та постанову Київського апеляційного господарського суду

(головуючий - Мартюк А.І., судді - Зеленін В.О., Ткаченко Б.О.)

від 05.09.2017,

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об'єднання",

до Торгово-промислової палати України,

про визнання відмови незаконною та зобов'язання розглянути заяву про засвідчення форс-мажорних обставин,

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2017 року ТОВ "Луганське енергетичне об'єднання" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом про визнання незаконною відмови про засвідчення форс-мажорних обставин та про зобов'язання Торгово-промислової палати України розглянути заяву про засвідчення форс-мажорних обставин.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що, на думку позивача, Торгово-промислова палата України незаконно відмовила ТОВ "Луганське енергетичне об'єднання" в задоволенні заяви від 04.11.2016 № 01-34/2/1844 про засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) для суб'єктів господарювання/фізичних осіб за договірними зобов'язаннями.

Вважаючи свої права порушеними ТОВ "Луганське енергетичне об'єднання" звернулось із позовом у цій справі.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.07.2017 у задоволенні позову відмовлено.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що Законом України "Про торгово-промислові палати в Україні" до компетенції відповідача віднесено вирішення питання чи є вказані у поданій ТОВ "Луганське енергетичне об'єднання" заяві від 04.11.2016 № 01-34/2/1844 обставини форс-мажорними (обставинами непереборної сили), і суд не вправі надавати оцінку чи є викладені позивачем у зазначеній заяві обставини форс-мажорними (обставинами непереборної сили). Вказав на заборону втручання державних органів та їх посадових осіб у діяльність торгово-промислових палат.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.09.2017 рішення Господарського суду міста Києва від 03.07.2017 залишено без змін.

ТОВ "Луганське енергетичне об'єднання" подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати вказані рішення і прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Підставами для скасування судових рішень позивач зазначає неповне з'ясування обставин справи, неправильне застосування норм матеріального права судами першої та апеляційної інстанцій, зокрема, ст. 23 Закону України "Про електроенергетику", п. 1 постанови Кабінету Міністрів України "Про особливості регулювання відносин і сфері електроенергетики на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження" № 263 від 07.05.2015, пунктів 6, 5 та 6, 9 Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженого рішенням Президії Торгово-промислової палати України від 18.12.2014 № 40 (5). Стверджує, що ТОВ "Луганське енергетичне об'єднання", починаючи з квітня 2014 року здійснює господарську діяльність в умовах проведення антитерористичної операції, яка проводиться відповідно до Указу Президента України № 405/2014 від 14.04.2014. Під час виконання позивачем договору № 11572/01 від 31.08.2015 укладеного між ТОВ "Луганське енергетичне об'єднання" та ДП "Енергоринок", представниками незаконних військових формувань на непідконтрольній органам державної влади України території були вчинені дії, які перешкоджають позивачу виконувати умови вказаного договору, в тому числі відбулося захоплення адміністративних будівель, споруд, об'єктів електропостачання, автотранспорту, як самого позивача, так і його структурних підрозділів. На думку скаржника, Торгово-промислова палата України помилково не врахувала вказані обставини та незаконно відмовила позивачу у видачі сертифікату про засвідчення форс-мажорних обставин.

У відзиві на касаційну скаргу відповідач вважає рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду обґрунтованими, прийнятими із дотриманням вимог матеріального та процесуального права. Зазначає, що позивач у касаційній скарзі просить переоцінити докази у справі, що не входить до повноважень суду касаційної інстанції. Стверджує, що при розгляді заяви ТОВ "Луганське енергетичне об'єднання" від 04.11.2016 № 01-34/2/1844 про засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) для суб'єктів господарювання/фізичних осіб за договірними зобов'язаннями Торгово-промислова палата України діяла, керуючись ст. 14 Закону України "Про торгово-промислові палати України" та Регламентом засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженого рішенням Президії Торгово-промислової палати України від 18.12.2014 № 40 (5). На думку відповідача, суд не вправі замість Торгово-промислової палати України надавати оцінку тому, чи є викладені позивачем у заяві від 04.11.2016 № 01-34/2/1844 обставини форс-мажорними (обставинами непереборної сили).

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та заперечення проти неї, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення з таких підстав.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" торгово-промислова палата є недержавною неприбутковою самоврядною організацією, яка об'єднує юридичних осіб, які створені і діють відповідно до законодавства України, та громадян України, зареєстрованих як підприємці, та їх об'єднання.

Як зазначено в частині 2 статті 4 Закону України "Про торгово-промислові палати України", втручання державних органів та їх посадових осіб у діяльність торгово-промислових палат, так само як і втручання торгово-промислових палат у діяльність державних органів та їх посадових осіб не допускається.

Згідно з ст. 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб'єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Порядок видачі сертифікатів про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) визначено Регламентом засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженого рішенням Президії Торгово-промислової палати України від 18.12.2014 № 40 (5) (далі по тексту - Регламент).

Згідно з п. 6.3 Регламенту заява на засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) подається за підписом керівника підприємства, організації або, за його дорученням, довіреною особою. В заяві вказуються наявність за договором, контрактом, угодою та/або законом, нормативним актом встановлених зобов'язань, передбачений ними термін, обсяги і умови їх виконання, форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), початок їх виникнення і термін дії, які, на думку зацікавленої сторони, унеможливили виконання цих зобов'язань. Окремо, у випадку наявності, в заяві вказуються договором (контрактом) або нормативним актом передбачені обставини, що звільняють сторони від відповідальності, перераховані події, які сторони погодилися вважати (або нормативний акт встановлює) форс-мажорними, орган країни, що засвідчує/підтверджує факт настання обставин форс-мажору; термін повідомлення сторони про їх настання, які саме зобов'язання за договором (контрактом) не можуть бути виконані внаслідок настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), з посиланням та наданням доказів таких обставин.

Відповідно до п. 3.3 Регламенту сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) - документ встановленої ТПП України форми, який засвідчує настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), виданий ТПП України або регіональною торгово-промисловою палатою згідно з чинним законодавством, умовами договору (контракту, угоди тощо) та цим Регламентом.

Пунктом 6.14 Регламенту передбачено, що у разі, якщо за результатом розгляду заяви і наданих документів вбачається, що форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) недостатньо обґрунтовані або відсутні підстави/умови для засвідчення (передбачені п. 6.5., 6.9. Регламенту) і т.п., ТПП України/регіональна ТПП надсилає заявникові відповідь про відкладення розгляду заяви для можливості надання додаткових пояснень, документів, доказів тощо або про відмову в засвідченні форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) за встановленою формою (додаток № 9 до Регламенту).

Як встановлено господарськими судами ТОВ "Луганське енергетичне об'єднання" звернулось до Торгово-промислової палати України від 18.12.2014 № 40 (5) із заявою № 01-34/2/1844 від 04.11.2016 про засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) для суб'єктів господарювання/фізичних осіб за договірними зобов'язаннями.

Листом від 18.11.2016 № 1153/05.0-5.4 відповідач повідомив позивача про відсутність підстав для засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили). Відмова відповідача видати сертифікат пов'язана з тим, що надані позивачем документи для засвідчення форс-мажорних обставин не відповідали вимогам п. 6.9 Регламенту, оскільки не свідчили про непередбачуваність таких обставин (їх настання або наслідки неможливо було передбачити, зокрема на момент укладення відповідного договору, перед терміном настанням зобов'язання або до настання відповідного обов'язку). Такі дії відповідача узгоджуються із п. 6.14 Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Верховний Суд погоджується із висновками господарських судів, що Законом України "Про торгово-промислові палати України" до компетенції відповідача віднесено вирішення питання чи є вказані у поданій позивачем заяві № 01-34/2/1844 від 04.11.2016 обставини форс-мажорними (обставини непереборної сили) і в цьому випадку суд не вправі замість Торгово-промислової палати України надавати оцінку чи є викладені позивачем в заяві № 01-34/2/1844 від 04.11.2016 обставини форс-мажорними (обставинами непереборної сили).

Заявляючи вимогу про зобов'язання відповідача розглянути заяву про засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) позивач вимагає від суду фактично підмінити Торгово-промислово палату України, що є неприпустимим, оскільки саме до повноважень зазначеного органу в силу положень ч. 3 ст. 14 Закону України "Про торгово-промислові палати України" віднесено засвідчення форс-мажорних обставин (обставини непереборної сили) за зверненнями суб'єктів господарської діяльності та фізичних осіб.

Наслідком прийняття судового рішення про захист порушеного права має відбутися відновлення такого права у обраний позивачем спосіб, а також необхідність встановити зміст самого порушеного права, яке підлягає захисту.

Відмовляючи у задоволенні позову, господарські суди правильно виходили з того що, зважаючи на зміст позовних вимог у даній справі, навіть у разі прийняття судом рішення про захист прав позивача в обраний ним спосіб, фактично його права не будуть відновлені, оскільки рішення суду про зобов'язання відповідача розглянути заяву позивача про засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) не тягне за собою виникнення у Торгово-промислової палати України обов'язку видати позивачу сертифікат про засвідчення форс-мажорних обставин, оскільки вирішення цього питання так і залишиться на розсуд відповідача.

Верховний Суд зазначає, що наведені скаржником у поданій касаційній скарзі фактичні обставини, які стали підставою для звернення ТОВ "Луганське енергетичне об'єднання" до Торгово-промислової палату України стосуються оцінки доказів у справі, однак повторна оцінка доказів, на підставі яких господарські суди дійшли висновків про встановлення тих чи інших обставин справи, за приписами статті 300 ГПК України не належить до компетенції суду касаційної інстанції. Норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, судами до встановлених обставин застосовані правильно.

Наведені у касаційній скарзі аргументи не можуть бути підставами для скасування судових рішень, оскільки вони не підтверджуються встановленими судами обставинами справи та ґрунтуються на неправильному тлумаченні позивачем норм матеріального права.

За таких обставин постанова суду апеляційної інстанції та рішення першої інстанції прийняті з додержанням вимог матеріального та процесуального права, підстав для їх зміни чи скасування немає.

З огляду на те, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, згідно ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об'єднання" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 03.07.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.09.2017 у справі за № 910/7036/17 - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Л. Стратієнко

Судді О. Мамалуй

І. Ткач