ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2021 року

м. Київ

Справа № 910/4650/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Баранець О. М. - головуючий, Мамалуй О. О., Студенець В. І.,

за участю секретаря Низенко В. Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк"

на ухвалу Господарського суду міста Києва

у складі судді Ковтуна С. А.

від 19.07.2021

та постанову Північного апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Сітайло Л. Г., Пашкіної С. А, Кропивної Л. В.

від 26.08.2021

у справі за позовом Акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів"

до Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк"

про визнання зобов'язань припиненими,

за участю представників:

від позивача: Кулік С. В.

від відповідача: Кулинич В. П., Монастирський Д. О.

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

Акціонерне товариство "Запорізький завод феросплавів" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" про визнання зобов'язань припиненими.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач у повному обсязі виконав зобов'язання за кредитним договором № 4З1407Д від 02.06.2008.

Короткий виклад обставин справи, встановлених судами попередніх інстанцій

Господарський суду міста Києва своєю ухвалою від 25.03.2021 відкрив провадження у справі № 910/4650/21.

15.04.2021 Акціонерне товариство "Запорізький завод феросплавів" подало клопотання про об'єднання справи № 910/4650/21 зі справами № 910/4211/21, № 910/4218/21, № 910/4219/21, № 910/4544/21, № 910/4548/21, № 910/4666/21 в одне провадження.

Господарський суд міста Києва своєю ухвалою від 19.04.2021 об'єднав в одне провадження справи № 910/4650/21, № 910/4211/21, № 910/4218/21, № 910/4219/21, № 910/4544/21, № 910/4548/21, № 910/4666/21, передав справи № 910/4211/21 (про визнання припиненими усіх зобов'язань за кредитним договором № 4З1577Д від
01.08.2008), № 910/4218/21 (про визнання припиненими усіх зобов'язань за кредитним договором № 4З1498Д від 01.07.2008), № 910/4219/21 про визнання припиненими усіх зобов'язань за кредитним договором № 4З10330Д від 30.11.2010), № 910/4544/21 (про визнання припиненими усіх зобов'язань за кредитним договором № 4З10329Д від 30.11.2010), № 910/4548/21 (про визнання припиненими усіх зобов'язань за кредитним договором № 4З10328Д від 29.11.2010), № 910/4666/21 (про визнання припиненими усіх зобов'язань за кредитним договором № 4З10341Д від
02.12.2010) на розгляд судді Стасюку С. В.

28.04.2021 Акціонерне товариство "Запорізький завод феросплавів" подало клопотання про об'єднання справи № 910/4650/21 зі справою № 910/6228/21 в одне провадження.

Суд своєю ухвалою від 30.04.2021 об'єднав в одне провадження справи № 910/4650/21 та № 910/6228/21 (про визнання припиненими усіх зобов'язань за кредитним договором № 4З10340Д від 01.12.2010).

Відповідачем були подані клопотання про залишення позову без розгляду у кожній з зазначених вище справ у яких було відкрито провадження. Такі клопотання були подані на підставі частини 3 статті 43 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку зі зловживанням позивачем своїми процесуальними правами при подані відповідних позовів, а саме з огляду на те, що вони є завідомо безпідставними, поданими за відсутності предмету спору та у спорі, що має очевидно штучний характер.

04.06.2021 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшла заява про відвід судді Стасюка С. В. від розгляду справи № 910/4650/21.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.06.2021 заяву Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" про відвід судді Стасюка С. В. від розгляду справи №910/4650/21 задоволено. Матеріали справи №910/4650/21 передано уповноваженому працівнику Господарського суду міста Києва для вирішення питання про повторний автоматизований розподіл даної справи.

Автоматизована система розподілу судової справи в Господарському суді міста Києва визначила суддю Ковтуна С. А. для розгляду справи № 910/4650/21.

Позивач подав до суду заяву від 31.05.2021 (вх. № 01-37/41150/21), в якій просив залишити його позов без розгляду на підставі пункту 5 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України.

02.07.2021 Акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк" подало до суду додаткові пояснення до клопотання про залишення позову без розгляду, в яких наголосило, що позов має бути залишеним без розгляду саме у зв'язку зі зловживанням позивачем своїми процесуальними правами, адже факти маніпуляцій автоматизованим розподілом справ вже були встановлені при вирішенні відводу.

05.07.2021 Акціонерне товариство "Запорізький завод феросплавів" подало до суду заяву (вх. №01-37/49909/21) про відкликання заяви про залишення позову без розгляду та просило продовжити розгляд справи.

У судовому засіданні 05.07.2021 Господарський суд міста Києва продовжив розгляд справи і розпочав розгляд клопотань Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" про залишення позову без розгляду через зловживання позивачем процесуальними правами. За результатами цього засідання суд зобов'язав позивача подати свої заперечення проти клопотання відповідача у письмовому вигляді та оголосив перерву до 19.07.2021.

15.07.2021 Акціонерне товариство "Запорізький завод феросплавів" подало до суду відповідні заперечення (вх. № 01-37/53093/21).

19.07.2021 позивач повторно подав до суду заяву (вх. №01-37/53626/21) про залишення позову без розгляду на підставі пункту 5 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України.

Короткий зміст ухвали та постанови судів попередніх інстанцій

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.07.2021 року у справі № 910/4650/21 залишено без розгляду позов Акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів" до Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" про визнання зобов'язань припиненими на підставі пункту 5 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України.

Північний апеляційний господарський суд постановою від 26.08.2021 ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.07.2021 у справі № 910/4650/21 залишив без змін.

Апеляційний господарський суд відхилив доводи апеляційної скарги Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк", що мотивувальна частина ухвали Господарського суду міста Києва про залишення позову без розгляду від 19.07.2021 має бути змінена шляхом зміни підстави для залишення позову без розгляду на частину 3 статті 43 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку зі зловживанням позивачем процесуальними правами у спосіб визначений пунктом 2 частини 2 статті 43 Господарського процесуального кодексу України, шляхом вчинення дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями, а також у спосіб, визначений пунктом 3 частини 2 статті 43 Господарського процесуального кодексу України, шляхом подання завідомо безпідставного позову, за відсутності предмета спору та у спорі, який має очевидно штучний характер.

Зазначив, що на стадіях відкриття провадження та підготовчого провадження суд позбавлений можливості надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити предмет та підставу позову до розгляду справи по суті.

Суд зобов'язаний з'ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/ відсутність порушеного права чи інтересу. Суд першої інстанції не має повноважень на вказаній стадії для дослідження підстав та предмету позову, а повинен це встановити під час розгляду справи по суті на підставі зібраних у справі доказів. Встановити обставини щодо порушення прав та інтересів позивача за захистом яких він звернувся, і лише за наслідками такого розгляду вирішувати питання щодо наявності чи відсутності предмета позову.

Отже, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції фактично позбавлений права встановлювати факти та обставини з приводу предмета та підстав позову на стадії підготовчого провадження, суд може це зробити тільки на стадії розгляду справи по суті.

Доводи Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" щодо подання Акціонерним товариством "Запорізький завод феросплавів" завідомо безпідставного позову, за відсутності предмета спору та у спорі, який має очевидно штучний характер, є необґрунтованими та безпідставними.

З приводу аргументів Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" щодо порушення Господарським судом міста Києва частини 7 статті 183 Господарського процесуального кодексу України, а саме порядку проведення підготовчого засідання, апеляційний господарський суд зазначив, що позивач реалізував своє процесуальне право на подання заяви про залишення позову без розгляду, яка, подана до початку розгляду справи по суті і підписана уповноваженою особою позивача. Зважаючи на викладені положення процесуального законодавства, Господарський суд міста Києва дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення такої заяви та залишення позову без розгляду згідно з пунктом 5 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України, а тому аргументи відповідача про те, що залишення позову без розгляду порушує права та інтереси Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" не знайшли свого підтвердження.

З приводу посилань Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.06.2021 у справі №910/4650/21 в розрізі можливого зловживання позивачем процесуальними правами у спосіб, визначений пунктом 2 частини 2 статті 43 Господарського процесуального кодексу України, шляхом вчинення дій (зокрема, подачі низки позовів до Господарського суду міста Києва з наявними недоліками, які позивач не усував, або подавав заяви про відкликання/залишення таких позовів без розгляду), метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями, апеляційний господарський суд зазначив, що положення Господарського процесуального кодексу України містять механізми відкликання та залишення позовної заяви без розгляду, які надають процесуальну можливість та гарантують позивачеві право повернути або залишити без розгляду свою позовну заяву.

Звернення Акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів" до Господарського суду міста Києва з декількома позовами до Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк", які мають різний предмет спору, є формою реалізації Акціонерним товариством "Запорізький завод феросплавів" свого права на звернення до господарського суду в порядку, передбаченому в положеннях Господарського процесуального кодексу України. При цьому, наявність у зазначених позовах недоліків, їх подальше усунення або відкликання/залишення таких позовів без розгляду не є свідченням недобросовісного використання наданих позивачу законом процесуальних прав на звернення до суду та не свідчить про маніпуляцію автоматизованим розподілом справ між суддями Господарського суду міста Києва, оскільки вказані процесуальні дії не вказують на порушення процесуальних прав інших осіб, ускладнення розгляду справи, а також порушення частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Об'єднання в одне провадження декількох справ за позовами є виключним повноваженням суду, яке реалізується останнім у порядку передбаченому в нормах Господарського процесуального кодексу України, що, у свою чергу, не може свідчити про наявність в діях Акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів" зловживання процесуальними правами.

Доводи Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" щодо можливого зловживання позивачем процесуальними правами у спосіб, визначений пунктом 2 частини 2 статті 43 Господарського процесуального кодексу України, шляхом вчинення дій (зокрема, шляхом подачі низки позовів до Господарського суду міста Києва з наявними недоліками, які позивач не усував або подавав заяви про відкликання/залишення таких позовів без розгляду), метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями, є необґрунтованими та безпідставними.

Враховуючи викладене, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що твердження та доводи Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" про зловживання процесуальними правами Акціонерним товариством "Запорізький завод феросплавів" у спосіб визначений пунктом 2 частини 2 статті 43 Господарського процесуального кодексу України, шляхом вчинення дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями, а також у спосіб визначений пунктом 3 частини 2 статті 43 Господарського процесуального кодексу України, шляхом подання завідомо безпідставного позову, за відсутності предмета спору та у спорі, який має очевидно штучний характер, не підтверджуються відповідними доказами та обставинами справи.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та аргументи учасників справи

Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Господарського суду міста Києва від
19.07.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від
26.08.2021 у справі № 910/4650/21, у якій просило скасувати постанову суду апеляційної інстанції та змінити мотивувальну частину ухвали Господарського суду міста Києва від 19.07.2021, шляхом зміни підстави для залишення позову без розгляду на частину 3 статті 43 Господарського процесуального кодексу України.

Підставою касаційного оскарження скаржник вважає наявність випадку, передбаченого абзацом 2 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

В обґрунтування підстав касаційного оскарження зазначив про порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, а саме: пункту 11 частини 3 статті 2, частини п? 'ятої статті 13, пунктів 2, 3 частини 2 , частин 3 та 4 статті 43, пункту 1 частини 1 статті 177, частини 7 статті 183, пункту 1 частини 2 статті 185, пункту 1 частини 2 та частини 5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України, оскільки суди не виконали покладеного на них обов'язку вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами.

Зазначив, що апеляційний господарський суд дійшов помилкового висновку про безпідставність доводів відповідача щодо:

- зловживання позивачем процесуальними правами, шляхом вчинення дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями;

- зловживання позивачем процесуальними правами шляхом подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору та у спорі, який має очевидно штучний характер.

Зазначає, що суд першої інстанції мав залишити позов без розгляду саме за клопотанням відповідача на підставі частини 3 статті 43 Господарського процесуального кодексу України, а не за заявою позивача на підставі пункту 5 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України. Оскільки залишення позову без розгляду на підставі пункту 5 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України не лише залишає протиправні дії позивача без належної реакції та будь-якої відповідальності, а навпаки сприяє в подальших зловживаннях та маніпуляціях, тоді як суд зобов'язаний перешкоджати їм.

Позивач відзиву на касаційну скаргу не надав, що не перешкоджає перегляду судових рішень у касаційному порядку.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

Відповідно до частини 1 статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

Предметом касаційного перегляду є ухвала суду першої інстанції, яка залишена без змін постановою суду апеляційної інстанції, про залишення позову без розгляду, постановлена на підставі пункту 5 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідач, не заперечуючи проти постановлення ухвали про залишення позову без розгляду у справі № 910/4650/21, вважає, що позов мав бути залишений без розгляду на підставі частини 3 статті 43 Господарського процесуального кодексу України.

Процесуальний обов'язок сторони - це належна поведінка сторони в господарському судочинстві, що вимагається та забезпечується процесуальним законом, а також кореспондує суб'єктивному процесуальному праву суду.

Процесуальні права наст.ст. 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України тим особам, які беруть участь у процесі для сприяння суду при розгляді справ, для сприяння їх правильному вирішенню, і кожного разу, коли сторона у справі вчиняє будь-яку процесуальну дію не з цією метою, а задля досягнення якихось сторонніх цілей (для введення суду в оману, для затягування розгляду, для створення перешкод опоненту) вона виходить за межі дійсного змісту свого права, тобто зловживає ним.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема: 1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення; 2) подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями; 3) подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер; 4) необґрунтоване або штучне об'єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи, або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою; 5) укладення мирової угоди, спрямованої на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі.

Таким чином суд може визнати зловживанням процесуальними правами саме конкретні дії учасників судового процесу.

Як зазначило Акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк" ним подано до суду клопотання про залишення позову Акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів" без розгляду, в яких наголошено, що позов має бути залишеним без розгляду саме у зв'язку зі зловживанням позивачем своїми процесуальними правами, адже факти маніпуляцій автоматизованим розподілом справ вже були встановлені при вирішені відводу.

Згідно з положеннями статті 169 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань. Заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому статті 169 Господарського процесуального кодексу України. У випадках, коли статті 169 Господарського процесуального кодексу України такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.

Господарський суд міста Києва 05.07.2021 розпочав розгляд клопотань Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" про залишення позову без розгляду через зловживання позивачем процесуальними правами, зобов'язав позивача подати свої заперечення проти клопотання відповідача у письмовому вигляді та оголосив перерву до 19.07.2021.

У зв'язку із поданням 19.07.2021 Акціонерним товариством "Запорізький завод феросплавів" заяви про залишення позову без розгляду, ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.07.2021 у справі № 910/4650/21 залишено без розгляду позов Акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів" до Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" про визнання зобов'язань припиненими на підставі пункту 5 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України.

За змістом статті 226 Господарського процесуального кодексу України залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду справи без ухвалення судового рішення, у зв'язку із виникненням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.

Тобто право позивача подати заяву про залишення позову без розгляду гарантоване законом. Сторони вільні розпоряджатися своїми правами на власний розсуд. Суд зобов'язаний залишити подану заяву без розгляду, якщо позивач звернувся з таким клопотанням.

За таких обставин суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов правильного висновку про наявність правових підстав, передбачених пунктом 5 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України, для залишення позову без розгляду. Подати заяву про залишення позову без розгляду є правом позивача, яким він розпоряджається на власний розсуд. Таке право гарантоване позивачу процесуальним законом і не залежить від волі інших учасників процесу.

Отже, надане позивачу право на подання заяви про залишення позову без розгляду не залежить від думки інших учасників справи і суд не зобов'язаний при вирішенні відповідного питання з'ясовувати обставини, які стосуються суті справи або мотивів, у зв'язку з якими така заява подана.

Зазначена заява про залишення позову без розгляду подана позивачем у підготовчому засіданні, тобто до початку розгляду справи по суті, на стадії вирішення клопотання відповідача про залишення позову без розгляду, тобто порушень вимог частини 7 статті 183 Господарського процесуального кодексу України, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, не відбулося.

Доказів того, що зазначена ухвала про залишення позову без розгляду на підставі пункту 5 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України порушує права та інтереси відповідача судами попередніх інстанцій не встановлено та скаржником не надано.

Доводам відповідача про те, що у цій справі позов мав бути залишений без розгляду на підставі частини 3 статті 43 Господарського процесуального кодексу України була надана оцінка судом апеляційної інстанції.

Апеляційний господарський суд дійшов правильного висновку про те, що доводи Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" про зловживання процесуальними правами Акціонерним товариством "Запорізький завод феросплавів" у спосіб, визначений пунктом 2 частини 2 статті 43 Господарського процесуального кодексу України, шляхом вчинення дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями, а також у спосіб, визначений пунктом 3 частини 2 статті 43 Господарського процесуального кодексу України, шляхом подання завідомо безпідставного позову, за відсутності предмета спору та у спорі, який має очевидно штучний характер, не підтверджуються відповідними доказами та обставинами справи.

Відповідно до частин 1 і 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави; суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі;

Частиною 1 статті 4 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що право на звернення до господарського суду в установленому Частиною 1 статті 4 Господарського процесуального кодексу України порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом;

Згідно з положеннями частин 1, 2 і 3 статті 43 Господарського процесуального кодексу України учасники процесу та їх представники повинні добросовісно користуватись процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема:

1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення;

2) подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями;

3) подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер;

4) необґрунтоване або штучне об'єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи, або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою;

5) укладення мирової угоди, спрямованої на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі.

Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

Водночас, положення Господарського процесуального кодексу України не містять критеріїв визначення безпідставного або штучного позову, а тому однозначно встановити, що позов є штучним або завідомо безпідставним, без дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, не вбачається за можливе.

Висновок про штучний характер позову або про те, що він є завідомо (для позивача) безпідставним, не повинен ґрунтуватися на припущеннях. В іншому разі висновок про те, що подання такого позову є зловживанням процесуальними правами, не буде переконливим і, відповідно, залишення позовної заяви без розгляду може бути розцінене як порушення права позивача на судовий захист.

У частині 1 статті 15 Цивільного кодексу України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Отже, підставою звернення до господарського суду з позовом є порушення прав чи охоронюваних законом інтересів особи, яка звертається з таким позовом. При цьому, реалізуючи своє право на судовий захист, позивач визначає зміст свого порушеного права або охоронюваного законом інтересу та обґрунтовує підстави позову, виходячи з власного суб'єктивного уявлення про порушення, невизнання чи оспорювання своїх прав або охоронюваних законом інтересів, а також визначає спосіб захисту такого права.

У свою чергу, суд перевіряє доводи позивача і, в залежності від встановленого, вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту.

Вирішуючи спір, суд надає об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу, а також визначає, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Відповідна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 12.07.2019 у справі № 910/16436/18, від 22.07.2019 у справі № 910/16407/18, від 05.09.2019 у справі № 910/16404/18 від 24.10.2019 у справі № 910/16413/18.

Отже, апеляційний господарський суд, перевіряючи доводи апеляційної скарги відповідача щодо наявності правових підстав для визнання дій позивача у зв'язку з поданням позову у справі, що розглядається, зловживанням процесуальними правами, правильно виходив із того, що звернення із позовом у цьому випадку є реалізацією права на судовий захист у обраний позивачем спосіб.

Суд першої інстанції на стадії підготовчого провадження без дослідження всіх обставин справи в їх сукупності позбавлений можливості достеменно встановити усі обставини, що могли б свідчити про ознаки завідомої безпідставності та штучності цього позову, а тому визнання дій позивача зловживанням процесуальними правами в розумінні пункту 3 частини 2 статті 43 Господарського процесуального кодексу України та залишення з цих підстав позовної заяви без розгляду на стадії підготовчого провадження є обмеженням доступу до правосуддя, порушенням принципів рівності і змагальності.

Не знаходять свого підтвердження і доводи скаржника, що суд апеляційної інстанції помилково зазначив, що в змісті ухвали Господарського суду міста Києва від 09.06.2021 у справі №910/4650/21 відсутні висновки про наявність в діях Акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів" будь-якого зловживання процесуальними правами, у тому числі зловживання процесуальними правами у спосіб, визначений пунктом 2 частини 2 статті 43 Господарського процесуального кодексу України, шляхом вчинення дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями, а також у спосіб, визначений пунктом 3 частини 2 статті 43 Господарського процесуального кодексу України, шляхом подання завідомо безпідставного позову, за відсутності предмета спору та у спорі, який має очевидно штучний характер.

Ухвала Господарського суду міста Києва від 09.06.2021 у справі № 910/4650/21 постановлена за наслідками розгляду заяви відповідача про відвід судді Стасюка С. В. від розгляду справи № 910/4650/21.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 35 Господарського процесуального кодексу України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо було порушено порядок визначення судді для розгляду справи.

Як вбачається з ухвали Господарського суду міста Києва від 09.06.2021 у справі № 910/4650/21, підставою для задоволення заяви Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" про відвід судді Стасюка С. В. від розгляду справи № 910/4650/21 стало встановлення обставин зловживання позивачем своїми процесуальними правами та свідомими діями, спрямованими на вибір певного судді для розгляду справи, що підтверджується матеріалами справи та інформацією, розміщеною у спеціальній програмі "Діловодство спеціалізованого суду". Оскільки такі дії можуть викликати сумнів у "стороннього спостерігача" щодо неупередженого розподілу справи серед суддів, заяву Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" про відвід судді Стасюка С. В. від розгляду справи № 910/4650/21 задоволено. Було здійснено новий авторозподіл справи серед суддів Господарського суду міста Києва та призначено суддю Ковтуна С. А. для розгляду справи №910/4650/21.

Тобто в ухвалі Господарського суду міста Києва від 09.06.2021 у справі № 910/4650/21 предметом дослідження було дотримання положень статті 35 Господарського процесуального кодексу України, зокрема щодо порядку визначення судді для розгляду справи на предмет наявності підстав для відводу судді від розгляду справи, з метою усунення будь-яких сумнівів щодо неупередженого розподілу справи серед суддів.

Судом апеляційної інстанції правильно зазначено, що зазначена ухвала не містить висновків щодо зловживання позивачем процесуальними правами у спосіб, визначений пунктом 2 частини 2 статті 43 Господарського процесуального кодексу України, шляхом вчинення дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями, оскільки це не було предметом її дослідження.

Суд апеляційної інстанції надав оцінку доводам відповідача про вчинення позивачем дій, спрямованих на маніпуляцію автоматизованим розподілом справ, та зазначив, що звернення Акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів" до Господарського суду міста Києва з декількома позовами до Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк", які мають різний предмет спору, є формою реалізації Акціонерним товариством "Запорізький завод феросплавів" свого права на звернення до господарського суду в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. При цьому, наявність у зазначених позовах недоліків, їх подальше усунення або відкликання/залишення таких позовів без розгляду не є свідченням недобросовісного використання наданих позивачу законом процесуальних прав на звернення до суду та не свідчить про маніпуляцію автоматизованим розподілом справ між суддями Господарського суду міста Києва, оскільки вказані процесуальні дії не вказують на порушення процесуальних прав інших осіб, ускладнення розгляду справи, а також порушення частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Доводи відповідача, викладені у додаткових поясненнях від 15.11.2021, що у період з 02.08.2021 по 05.08.2021, тобто після постановлення оскаржуваної ухвали, позивач знову подав усі позови, які були залишені без розгляду у справі № 910/4650/21, знову окремо і з тими ж самими недоліками, що і при попередніх подачах, не можуть бути підставою для скасування ухвали суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції у справі № 910/4650/21, так як оцінка таким діям позивача має надаватись судами при вирішенні питання про прийняття цих нових позовів.

Крім того подання позивачем нового позову є реалізацією передбаченого статтею 4 Господарського процесуального кодексу України права на звернення до господарського суду, і саме по собі звернення з таким позовом, за недоведеності обставин, зазначених у частині 2 статті 43 Господарського процесуального кодексу України, не свідчить про процесуальне зловживання своїми правами позивачем.

Отже, наведені відповідачем доводи щодо зловживання позивачем своїми процесуальними правами мають характер припущень, які не можуть бути покладені в основу судового рішення.

Аналогічні висновки викладені в постанові Верховного Суду від 04.08.2020 у справі № 916/3416/19.

Висновки Верховного Суду

За змістом пункту 1 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно з частиною 1 статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених частиною 1 статті 309 Господарського процесуального кодексу України межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки викладені у касаційній скарзі доводи про порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права під час ухвалення оскаржуваних судових рішень не отримали підтвердження, Верховний Суд, переглянувши оскаржувані судові рішення в межах наведених у касаційній скарзі доводів, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, вважає, що оскаржувані рішення та постанову судів попередніх інстанцій ухвалено із додержанням норм процесуального права, тому підстав для їх зміни чи скасування немає.

9. Щодо судових витрат

З огляду на те, що суд відмовляє у задоволенні касаційної скарги та залишає без змін оскаржувані судові рішення, судові витрати, понесені у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.07.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.08.2021 у справі № 910/4650/21 залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий О. Баранець

Судді О. Мамалуй

В. Студенець