Історія справи

Ухвала КГС ВП від 18.08.2019 року у справі №921/338/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2020 року

м. Київ

Справа № 921/338/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Случ О. В. - головуючий, Волковицька Н. О., Могил С. К.,

за участю секретаря судового засідання - Мазуренко М. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Консалтингова група "Анвальт Індастрі" і Байковецької сільської ради

на рішення Господарського суду Тернопільської області від 17.01.2019 (суддя Бурда Н. М. )

і постанову Західного апеляційного господарського суду від 03.07.2019 (головуючий суддя Желік М. Б., судді Галушко Н. А., Орищин Г. В. )

у справі № 921/338/18

за позовом заступника військового прокурора Тернопільського гарнізону в особі Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації

до 1) Тернопільської районної державної адміністрації, 2) Байковецької сільської ради

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача 1-1) Тернопільська філія Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача 2-2) Концерн радіомовлення, радіозв'язку та телебачення

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача 2-3) Товариство з обмеженою відповідальністю "Консалтингова група "Анвальт Індастрі"

про визнання незаконним та скасування свідоцтва про право власності, визнати незаконним та скасувати рішення реєстраційної служби про реєстрацію прав та їх обтяжень

(у судовому засіданні взяли участь представники: прокурор - Голуб Є. В., позивача - Корецький А. В., третьої особи-2 - Баган Т. Г. )

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Заступник військового прокурора Тернопільського гарнізону (далі - прокурор) в інтересах держави в особі Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації (далі - позивач) звернувся до Господарського суду Тернопільської області з позовом до Тернопільської районної державної адміністрації (далі - відповідач-1, Тернопільська РДА), Байковецької сільської ради (далі - відповідач-2, Байковецька сільрада) про визнання незаконними та скасування свідоцтва про право власності від 27.04.2013 № 3023405, а також рішення реєстраційної служби Тернопільського районного управління юстиції Тернопільської області про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від
27.04.2013 № 2023436.

2. Позовні вимоги аргументовані тим, що земельна ділянка площею 6 га (кадастровий номер 6125280600:02:001:2684) по вул. Яремчука, 7, с. Байківці Тернопільського району Тернопільської області відноситься до земель державної власності та перебуває у постійному користуванні Тернопільської філії Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення, яка є підрозділом позивача, а тому свідоцтво про право власності від 27.04.2013 № 3023405, видане Байковецькій сільраді (далі - свідоцтво № 3023405), та рішення Реєстраційної служби Тернопільського районного управління юстиції Тернопільської області про державну реєстрацію права власності за Байковецькою сільрадою від 27.04.2013 № 2023436 вказаної земельної ділянки (далі - рішення № 2023436), порушують право власності держави.

Короткий зміст судових рішень

3. Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 17.01.2019, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 03.07.2019, позов задоволено.

4. Судові рішення аргументовано тим, що земельна ділянка площею 6 га (кадастровий номер 6125280600:02:001:2684) по вул. Яремчука, 7, с. Байківці Тернопільського району Тернопільської області незаконно вибула з власності держави в порушення вимог статей 116, 141 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), а тому свідоцтво № 3023405 і рішення № 2023436 підлягають скасуванню.

5. Також суди встановили наявність визначених статтею 131-1 Конституції України та статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" правових підстав для представництва прокурором інтересів держави в особі позивача, констатувавши, що прокурором у позові визначено, в чому полягає порушення інтересів держави та обґрунтовано необхідність їх захисту, а також правильно вказано позивача як орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, а також дотримано процедуру, передбачену частиною 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру".

6. Суди відмовили відповідачу-2 у задоволенні заяви про застосування позовної давності, з тих підстав, що про порушення свого права в частині розпорядження Байковецькою сільрадою спірною земельною ділянкою позивач дізнався із довідки управління Західного офісу Держаудитслужби в Тернопільській області від
22.12.2017 № 05-20/34, яку офіційно отримано 07.02.2018.

Короткий зміст вимог касаційних скарг

7. Товариство з обмеженою відповідальністю "Консалтингова група "Анвальт Індастрі" (далі - третя особа-3, ТОВ "КГ "Анвальт Індастрі") подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення і постанову, відмовити у задоволенні позову заступника військового прокурора Тернопільського гарнізону в інтересах держави в особі Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації до Тернопільської РДА, Байковецької сільради про визнання незаконним та скасування свідоцтва про право власності.

8. Байковецька сільрада подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення і постанову, ухвалити нову постанову, якою касаційну скаргу Байковецької сільради задовольнити повністю.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи осіб, які подали касаційні скарги (узагальнено)

9. ТОВ "КГ "Анвальт Індастрі" у своїй касаційній скарзі зазначає про те, що спірна земельна ділянка використовується ним для обслуговування належного йому об'єкта нерухомості; прокурор і позивач не довели наявності у позивача повноважень щодо здійснення права власності на спірну земельну ділянку; з огляду на те, що Концерн радіомовлення, радіозв'язку та телебачення включено до переліку підприємств, які мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, аудит яких має проводитися щороку, позивач і третя особа-1 мали можливість дізнатися раніше про проведення державної реєстрації права власності за відповідачем-2 у 2014 році, а аналіз змісту довідки від 22.12.2017 № 05-20/34 дозволяє зробити висновок про те, що спори з приводу спірної земельної ділянки розглядалися судами з 2007 по 2014 року; суд апеляційної інстанції припустився порушення норм процесуального права, оскільки взяв до уваги відзив, поданий поза межами строку, встановленого судом; постанова суду апеляційної інстанції не містить належної оцінки всіх аргументів третьої особи-3.

10. Байковецька сільрада у своїй касаційній скарзі зазначає, що в зв'язку з набуттям третьою особою-3 права власності на майно незавершеного будівництва, постала необхідність оформити право оренди земельної ділянки площею 6,0 га для його обслуговування; спірна земельна ділянка з 2009 року на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок від 29.07.2009 зареєстрована у Державному земельному кадастрі як земельна ділянка житлової громадської забудови для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури із зазначенням комунальної форми власності, за якою зареєстровано право оренди на 5 років (відомості про право власності: Байковецька сільрада, відомості про оренду: ТОВ "КГ "Анвальт Індастрі"); з початком функціонування у 2013 році Державного реєстру речових прав сільрада звернулася до реєстраційної служби для перенесення державної реєстрації права комунальної власності до відповідного реєстру; у зв'язку з переходом права власності на об'єкт нерухомого майна до третьої особи-3 у Тернопільської філії Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення на підставі п. "е" ч.1 ст. 141 ЗК України припинилося право постійного користування спірною земельною ділянкою; за відсутності об'єктів нерухомого майна держави на спірній земельній ділянці та наявності будівель приватної власності, відсутні будь-які порушення інтересів держави в особі позивача; спірне рішення і свідоцтво від 27.04.2013 є законним, оскільки відповідають вимогам Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"; суди невірно обчислили позовну давність, оскільки право комунальної власності на спірну земельну ділянку зареєстровано у 2009 році.

Позиція інших учасників справи

11. Позивач подав відзив на касаційну скаргу ТОВ "КГ "Анвальт Індастрі", у якому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін. Зазначає про обґрунтованість доводів прокурора про наявність підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді у спірних правовідносинах. Також зазначає, що в матеріалах справи наявні докази на підтвердження того, що спірна земельна ділянка перебуває у постійному користуванні третьої особи-1, яка у встановленому законодавством порядку не відмовлялася від такого права, та відсутні докази наявності на цій земельній ділянці нерухомого майна третьої особи-3.

12. Прокурор подав відзив на касаційну скаргу Байковецької сільради, у якому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін. Прокурор зазначає, що суди вірно встановили, що третя особа-1 набула права користування спірною земельною ділянкою правомірно і цього права у встановленому законом порядку не позбавлена, водночас відповідач-2 у касаційній скарзі належним чином ці доводи не спростовує, із наданням відповідних доказів.

Прокурор зазначає, що Тернопільська філія Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення є структурним підрозділом Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення, який у свою чергу користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним за погодженням з уповноваженим органом управління - Адміністрацією Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, яка є центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом і органом уповноваженим на здійснення функцій у спірних правовідносинах. Прокурор зазначає, що відповідач-2 не надав жодних доказів на підтвердження того, що позивач міг дізнатися про порушення свого права раніше, ніж після отримання довідки Держаудитслужби.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

13. На підставі рішення Виконавчого комітету Тернопільської районної ради народних депутатів Тернопільської області від 21.04.1987 №109 "Про видачу державних актів на право користування землею" Республіканській мережі магістральних зв'язків і телебачення №5 видано Державний акт серії "Б" за № 035816 на право постійного користування земельною ділянкою загальною площею 11,13 га для будівництва об'єкта під'їзної дороги, який зареєстровано в Книзі записів державних актів на право користування землею №192 у 1987 році (далі - Державний акт № 035816).

14. Тернопільська філія Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення (позивач-1) є правонаступником Республіканської мережі магістральних зв'язків і телебачення, що підтверджується Наказом Міністерства зв'язку України від
23.06.1993 №87, наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від
20.07.2006 №751 та витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань.

15.19.07.1999 рішенням сесії Байковецької сільської ради народних депутатів № 60 Державному конструкторському бюро "Промінь", видано Державний акт на право постійного користування землею серії ІІ-ТР № 001882 на земельну ділянку загальною площею 7,30 га для організації полігону випробувань антенної техніки та електронної апаратури для космічного зв'язку, інформаційних систем і телебачення, який зареєстровано 27.07.1999 в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №180.

16.27.04.2013 Байковецькій сільській раді видано Свідоцтво про право власності на нерухоме майно № 3023405 на земельну ділянку, площею 6 га для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури за адресою: Тернопільська область, Тернопільський район, с. Байківці, вулиця Яремчука Н., земельна ділянка, 7 (кадастровий номер 6125280600:02:001:2684) (далі - спірна земельна ділянка).

17. На підставі свідоцтва № 3023405, виданого 27.04.2013, та рішення реєстраційної служби Тернопільського районного управління юстиції Тернопільської області про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 2023436 від 27.04.2013 реєстраційною службою Тернопільського районного управління юстиції Тернопільської області 10.04.2013 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис про право власності за Байковецькою сільською радою на спірну земельну ділянку, про що свідчить Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від
02.08.2018 № 132942726.

18. З письмових пояснень Байковецької сільради (від 27.09.2018 вх. № 17899) вбачається, що видача свідоцтва на право власності здійснювалася на виконання вимог Закону України "Про розмежування земель державної та комунальної власності", в свою чергу прокурор вважає видачу свідоцтва та реєстрацію права власності незаконними та такими, що порушують право власності держави на спірне майно, що і стало підставою для звернення до суду.

19. Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 28.02.2014 у справі № 32598/10/9104 визнано протиправними та скасовані рішення Байковецької сільської ради від 20.07.1999 №60 та державний акт про право постійного користування землею ІІ-ТР № 001882, виданий Державному конструкторському бюро "Промінь" на земельну ділянку загальною площею 7,30 га, що входила у межі земельної ділянки площею 11,13 га виділеної згідно з Державним актом серії Б № 035816 від 1987 року.

20. Доказами накладення земельної ділянки площею 6 га виділеної згідно з свідоцтвом № 3023405 на земельну ділянку площею 11,13 га виділену згідно з Державним актом № 035816 є відомості з публічної кадастрової карти України, дані Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та висновки Управління західного офісу Держаудитслужби в Тернопільській області Західного офісу Держаудитслужби, що оформлені довідкою від 22.12.2017 № 05-20/34. Окрім того, вказаний факт не заперечується сторонами у справі.

21. Західним офісом Держаудитслужби Управління Західного офісу Держаудитслужби в Тернопільській області проведено аудит діяльності Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення в частині діяльності Тернопільської філії Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення за період з 01.01.2014 по 30.09.2017, за результатами якого 22.12.2017 складено довідку № 05-20/34. У довідці (сторінка 33) зазначено, що право користування земельною ділянкою загальною площею 7,30 га Тернопільського державного науково-технічного підприємства "Промінь" з 28.02.2014 припинене згідно з рішенням суду у справі №32598/10/9104, під час проведення аудиту, відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, вказана земельна ділянка значиться як землі Байковецької сільради.

22. У довідці, зазначено, що в ході аудиторського дослідження встановлено, що земельна ділянка площею 11,13 га, на яку виконкомом Тернопільської районної ради було видано Державний акт №035816 на право постійного користування Республіканській мережі магістральних зв'язків і телебачення №5 для будівництва об'єкта 1622 та під'їздної дороги, незважаючи на наявність правовстановлюючого документа, без погодження з Концерном радіомовлення, радіозв'язку та телебачення, фактично, використовується іншими суб'єктами:

- 7,3 га розташовані на території Байковецької сільради, якою згідно рішення від
20.07.1999 №60 виданий Державний акт на право постійного користування землею ІІ-ТР №001882 Тернопільському державному конструкторському бюро "Промінь" для організації полігону випробувань антенної техніки та електронної апаратури для космічного зв'язку інформаційних систем і телебачення. Згідно з інформаційною довідкою Державного земельного кадастру 6,0 га земельної ділянки (кадастровий номер undefined) на час проведення аудиту знаходилась на праві оренди. Так за згодою Тернопільського державного науково-технічного підприємства "Промінь" вказана земельна ділянка рішенням Байковецької сільради відведена в оренду ТОВ "КГ "Анвальт Індастрі", а інша її (земельної ділянки) частина - 1,3 га, знаходиться у розпорядженні Байківецької сільради, як землі запасу;

- решта 3,8533 га (кадастровий номер 6125289800:01:001:0196) розташовані на території Шляхтинецької сільської ради, згідно з рішенням від 10.09.1999 №107 видано Державний акт на право постійного користування землею ІІ-ТР №001883 Тернопільському державному конструкторському бюро "Промінь" та згідно з інформацією Державного земельного кадастру на час проведення аудиту знаходяться у розпорядженні Тернопільської районної державної адміністрації.

23. Як стверджують позивач і прокурор, спірна земельна ділянка відноситься до земель державної власності та перебуває у постійному користуванні третьої особи-1, а тому свідоцтво № 3023405 та рішення № 2023436 є незаконними та порушують право власності держави на спірне майно.

24. За таких обставин, враховуючи встановлений перевіркою факт порушення законних інтересів держави щодо порядку користування земельними ділянками, на яких розміщується підрозділ Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, а саме - третьої особи-1, прокурор та позивач просять визнати незаконними та скасувати свідоцтво № 3023405 та рішення № 2023436, як такі, що суперечать Конституції України, Цивільному кодексу України та ЗК України.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій

Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

25.08.02.2020 набрав чинності Закон України від 15.01.2020 № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" (далі - Закон України від
15.01.2020 № 460-IX).

26. Пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закон України від 15.01.2020 № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності Закон України від 15.01.2020 № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності Закон України від 15.01.2020 № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".

27. Оскільки касаційні скарги подано до набрання чинності Законом України від
15.01.2020 № 460-IX, касаційний розгляд здійснюється відповідно до положень ГПК України у редакції, яка була чинною до 08.02.2020.

Щодо суті касаційних скарг

28. Предметом розгляду цієї прави є вимоги позивача щодо скасування свідоцтва № 3023405 та рішення № 2023436, як таких, що порушують право власності держави на спірну земельну ділянку, на якій розміщується підрозділ Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, а саме Тернопільська філія Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення, та яка перебуває у постійному користуванні останнього.

29. Відповідно до частини 1 статті 92 ЗК України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

30. Конституційний Суд України у Рішенні від 22.09.2005 № 5-рп/2005 вказав, що стаття 92 ЗК України не обмежує і не скасовує чинне право постійного користування земельними ділянками, набуте громадянами в установлених законодавством випадках. Раніше видані державні акти на право постійного користування землею залишаються чинними та підлягають заміні у разі добровільного звернення осіб.

31. Таким чином, право постійного користування земельною ділянкою, набуте особою у встановленому законодавством порядку, відповідно до законодавства, що діяло на момент набуття права постійного користування, не втрачається та не підлягає обов'язковій заміні.

32. Відповідно до статті 141 ЗК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) підставами припинення права користування земельною ділянкою є: а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених статті 141 ЗК України; в) припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій; г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; ґ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; д) систематична несплата земельного податку або орендної плати; е) набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці; є) використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини.

33. За приписами статті 152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом, зокрема, визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

34. Отже, право постійного землекористування є безстроковим і може бути припинене лише з підстав, передбачених статтею 141 ЗК України, перелік яких є вичерпним.

35. Відповідно до частини 5 статті 116 ЗК України земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

36. Суди попередніх інстанцій установили, що спірна земельна ділянка перебуває у постійному користуванні третьої особи-1 на підставі Державного акта № 035816, разом з тим, в матеріалах справи відсутні докази припинення права постійного користування третьої особи-1 спірною земельною ділянкою у визначеному законодавством порядку.

37. Відповідно до частини 2 статті 117 ЗК України до земель державної власності, які не можуть передаватися у комунальну власність, належать земельні ділянки, що використовуються Чорноморським флотом Російської Федерації на території України на підставі міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна державної власності, а також земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні органів державної влади, державних підприємств, установ, організацій, крім випадків передачі таких об'єктів у комунальну власність.

38. Згідно з підпунктом пункту 3 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності" від 06.09.2012 № 5245-VI (далі-Закон № 5245-VI) з дня набрання чинності Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності" від 06.09.2012 № 5245-VI (далі-Закон № 5245-VI землями комунальної власності відповідних територіальних громад вважаються:

а) земельні ділянки:

на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна комунальної власності відповідної територіальної громади;

які перебувають у постійному користуванні органів місцевого самоврядування, комунальних підприємств, установ, організацій;

б) всі інші землі, розташовані в межах відповідних населених пунктів, крім земельних ділянок приватної власності та земельних ділянок, зазначених у підпунктах "а " і "б" пункту 4 цього розділу.

39. У абз. 3 підпункту "а" пункту 4 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень ~law35~ визначено, що у державній власності залишаються розташовані в межах населених пунктів земельні ділянки які перебувають у постійному користуванні органів державної влади, державних підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, державних галузевих академій наук.

40. Ураховуючи викладене, суди дійшли висновку, що спірна земельна ділянка відноситься до земель державної форми власності та перебуває у постійному користуванні третьої особи-1, а тому свідоцтво № 3023405 є незаконними та порушує право власності держави на спірну земельну ділянку, а відтак підлягає скасуванню.

41. Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, апеляційний господарський суд зазначив, що підставою внесення 10.04.2013 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно даних про право власності Байковецької сільради слугували спірні свідоцтво та рішенні та з огляду на наявність порушеного цивільного права позивача, посилаючись на висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постановах від 04.09.2018 у справі № 915/127/18, від 02.10.2018 у справі № 911/488/18, дійшов висновку про наявність підстав для скасування рішення №2023436, як такого, що порушує право та інтерес позивача.

42. Доводи ТОВ "КГ "Анвальт Індастрі" щодо набуття Байковецькою сільрадою права власності на спірну земельну ділянку на підставі положень ~law36~, як і доводи Байковецької сільради щодо необхідності оформлення права власності на спірну земельну ділянку у відповідності до вимог ~law37~, а також доводи стосовно того, що останньою було надано всі необхідні для державної реєстрації документи, вказаних висновків судів не спростовують.

43. Разом з тим, доводи скаржників щодо обставин розпорядження Байковецькою сільрадою спірною земельною ділянкою на користь Державного конструкторського бюро "Промінь", були відхилені судами з посиланням на відповідні обставини справи. Так, суди дослідили, що постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 28.02.2014 у справі № 32598/10/9104 визнано протиправними та скасовані рішення Байковецької сільради від 20.07.1999 №60 та Державний акт про право постійного користування землею ІІ-ТР № 001882, виданий Державному конструкторському бюро "Промінь", на земельну ділянку загальною площею 7,30 га, що входила у межі земельної ділянки площею 11,13 га виділеної згідно з Державним актом № 035816, оскільки спірна земельна ділянка згідно з Державним актом № 035816, вже перебувала у законному користуванні Республіканської мережі магістральних зв'язків і телебачення № 5, правонаступником якого є третя особа-1. При цьому право користування спірною земельною ділянкою не було припинено у встановленому законом порядку.

44. Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

45. Судами попередніх інстанцій не встановлено обставин, за якими у Байковецької сільради були наявні підстави для набуття права власності на спірну земельну ділянку на підставі свідоцтва № 3023405 і рішення №2023436 у 2013 році, інші доводи скаржників спрямовані на переоцінку Верховним Судом обставин справи, що відповідно до імперативних приписів статті 300 ГПК України не входить до повноважень суду касаційної інстанції.

46. Суди попередніх інстанцій також дослідили, що позивач дізнався про порушення свого права в частині розпорядження Байковецькою сільрадою спірною земельною ділянкою, що є власністю держави і перебуває у постійному користуванні третьої особи-1, із довідки від 22.12.2017 № 05-20/34. Скаржниками в порядку частини 1 статті 74 ГПК України не доведено обставин, з наданням відповідних доказів, на підтвердження того, що позивач міг дізнатися про порушення свого права раніше, ніж після отримання вказаної довідки, а тому відповідні доводи касаційних скарг визнаються необґрунтованими.

47. Щодо доводів ТОВ ТОВ "КГ "Анвальт Індастрі" стосовно відсутності у позивача повноважень щодо здійснення права власності на спірну земельну ділянку, Суд зазначає таке.

48. Так, судами встановлено, що Концерн радіомовлення, радіозв'язку та телебачення відповідно до ч. 2 ст. 5 Закону України "Про Державну службу спеціального зв'язку та захисту інформації України" та Статуту Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення, затвердженого наказом Голови Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України від
15.08.2017 № 451, є державним господарським об'єднанням підприємств, створеним, заснованим на державній власності і входить до сфери управління Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України.

49. Відповідно до п. 4.2 Статуту Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення, майно Концерну перебуває у державній власності та закріплюється за ним на праві господарського віддання. Здійснюючи право господарського відання, Концерн володіє, користується та розпоряджається майном, закріпленим за ним, за погодженням з Уповноваженим органом управління (Адміністрацією Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України), вчиняючи щодо нього будь-які дії, що не суперечать законодавству, нормативно-правовим актам Уповноваженого органу управління та цьому Статуту.

50. Тернопільська філія Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення є структурним підрозділом Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення.

Згідно з п. 7.3. Положення про Філію власником майна та майнових прав, які закріплені за Філією є Держава в особі Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України.

51. Разом з тим, Концерн радіомовлення, радіозв'язку та телебачення листом від
17.08.2018 № 2984/9-03 повідомив військову прокуратуру Тернопільського гарнізону про те, що згідно із п. 3.6 Статуту Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення, Концерн має право на звернення до суду виключно у спорах, які виникають із договірних відносин. Оскільки, Адміністрація Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України відповідно до покладених на неї завдань здійснює функції з управління об'єктами державної власності, що належать до її сфери управління, право звернення до суду щодо державного майна має саме Адміністрація Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України.

52. Таким чином, суди вірно дослідили, що Адміністрація Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України є органом, уповноваженим здійснювати функції у спірних відносинах, а саме з управління об'єктами державної власності, що належать до її сфери управління.

53. На виконання вимог ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурором військової прокуратури Тернопільського гарнізону листом за №25/1/2395вих.18 повідомлено відповідного суб'єкта владних повноважень про здійснення прокуратурою гарнізону представництва держави в суді шляхом подання позовної заяви.

54. Доводи ТОВ "КГ "Анвальт Індастрі" щодо відсутності у позивача повноважень на захист майнового права щодо об'єкта нерухомого майна, віднесеного до його сфери управління ґрунтуються на вільному тлумаченні норм законодавства та відхиляються як необґрунтовані.

55. Інші доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки обставин справи, що виходить за межі касаційного провадження, встановлені статтею 300 ГПК України.

56. Аналізуючи повноту дослідження судами попередніх інстанції обставин справи та обґрунтування рішення суду першої інстанції і постанови суду апеляційної інстанції, Верховний Суд вважає, що судами попередніх інстанцій дотримано обов'язок щодо надання оцінки аргументам учасників справи, що відносяться до предмету спору та не вбачає порушення судами норм матеріального і процесуального права, яке б зумовлювало скасування прийнятих судових рішень.

Висновки за результатами розгляду касаційних скарг

57. Звертаючись із касаційними скаргами, скаржники не спростували висновків попередніх судових інстанцій та не довели неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело б до ухвалення незаконного по суті рішення.

58. За таких обставин касаційна інстанція вважає за необхідне касаційні скарги ТОВ "КГ "Анвальт Індастрі" і Байковецької сільради залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Тернопільської області від 17.01.2019 і постанову Західного апеляційного господарського суду від 03.07.2019 у справі № 921/338/18 - без змін.

Розподіл судових витрат

59. Оскільки суд відмовляє у задоволенні касаційних скарг та залишає без змін оскаржувані судові рішення, відповідно до статті 129 ГПК України судові витрати необхідно покласти на скаржників.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Консалтингова група "Анвальт Індастрі" і Байковецької сільської ради залишити без задоволення.

2. Постанову Західного апеляційного господарського суду від 03.07.2019 і рішення Господарського суду Тернопільської області від 17.01.2019 у справі № 921/338/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий О. В. Случ

Судді Н. О. Волковицька

С. К. Могил