ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2019 року

м. Київ

Справа № 916/780/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

головуючого - Пількова К. М., суддів: Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я.,

за участю секретаря судового засідання - Жураховської Т. О.,

учасники справи:

прокурор - не з'явився;

позивач-1 - Штокман А. І.;

позивач-2 - Синиця І. В. ;

позивач-3 - не з'явився;

відповідач-1 - не з'явився;

відповідач-2 - Оксюта В. В. адвокат.

розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу Мисливсько-рибальського підприємства "Сокіл" Громадської організації "Військово-мисливське товариство "Південь" (далі - МРП "Сокіл")

на рішення Господарського суду Одеської області (суддя Оборотова О. Ю.) від
07.08.2018

та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду (головуючий - Таран С. В., судді Аленін О. Ю., Поліщук Л. В. ) від 06.02.2019 у справі

за позовом Заступника військового прокурора Південного регіону України (далі - Прокурор) в інтересах держави в особі: Кабінету Міністрів України (далі - Уряд), Міністерства оборони України (далі - Міністерство), Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси (далі - КЕВ)

до Чорноморської селищної ради Лиманського району Одеської області (далі - Рада), МРП "Сокіл"

про визнання недійсним свідоцтва про право власності,

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1.25.04.2018 Прокурор в інтересах держави в особі Уряду, Міністерства, КЕВ звернувся з позовною заявою до Ради та МРП "Сокіл" про визнання недійсним свідоцтва серії ЯЯЯ № 944335 від 14.02.2007 про право власності (далі - Свідоцтво) на нерухоме майно - будівлі та споруди Чабанського будинку рибалки, що розташовані за адресою: Одеська область, Комінтернівський (Лиманський) район, смт. Чорноморське, вул. Рибацька, буд. 1 (далі - Нерухоме майно).

1.2. Позовна заява мотивована тим, що Свідоцтво перешкоджає реєстрації права власності на Нерухоме майно, визнане власністю держави Україна в особі Міністерства за рішенням суду у справі № 6/63-10-1719, яким, зокрема, скасовано рішення Ради № 87 від 10.11.2005 "Про видачу дозволу на виготовлення технічної документації на будівлі та споруди, які стоять на балансі мисливсько-рибальського підприємства "Сокіл" Південної регіональної організації товариства військових мисливців та рибалок Збройних Сил України і розміщення на території Чабанського будинку рибалки" (далі - Рішення) на підставі якого видано Свідоцтво.

2. Короткий зміст рішень, прийнятих у справі

2.1. Рішенням Господарського суду Одеської області від 07.08.2018, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від
06.02.2019, позов задоволено; Свідоцтво визнано недійсним; покладено на Відповідачів судовий збір.

2.2. Рішення судів мотивовані неможливістю виконання судового рішення у справі № 6/63-10-1719, а саме реєстрації права власності на Нерухоме майно за Міністерством через наявність чинного Свідоцтва; право власності МРП "Сокіл" на Нерухоме майно набуто неправомірно, а внаслідок реєстрації за ним цього права порушено право власності держави в особі Уряду та Міністерства на Нерухоме майно; визнання недійсним правовстановлюючого документа, виданого на підставі незаконного, скасованого у судовому порядку Рішення, відповідає вимогам чинного законодавства.

Підтримуючи наведені висновки суду першої інстанції, апеляційний суд вказав, що обставина визнання незаконним та скасування Рішення має преюдиційне значення при розгляді цієї справи, а Свідоцтво має бути визнано недійсним, оскільки воно є похідним від визнаного незаконним та скасованого Рішення.

Відмова судів у застосуванні за заявою МРП "Сокіл" (т.1, а. с. 57-59) до спірних правовідносин наслідків спливу строку позовної давності обґрунтована відсутністю для цього підстав, оскільки після прийняття постанови Одеського апеляційного господарського суду від 02.06.2015 у справі № 6/63-10-1719, строк позовної давності, на підставі частини 3 статті 264 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), розпочався спочатку з дати винесення цієї постанови, тобто з 02.06.2015, при цьому позовну заяву подано 25.04.2018, тобто у межах встановленого загального строку позовної давності.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги

3.1.13.02.2019 МРП "Сокіл" звернулось з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 07.08.2018 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 06.02.2019 та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.

4. Доводи Скаржника, викладені у касаційній скарзі

4.1. Суд першої інстанції порушив норми частин 2 і 3 статті 4 та частин 3 і 4 статті 53 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), оскільки прийняв та розглянув позов неповноважної особи - Прокурора, який не обґрунтував своє право на звернення до суду в інтересах держави в особі Уряду, Міністерства, КЕВ. З матеріалів справи не вбачається, які саме права Уряду порушує Свідоцтво, оскільки Нерухоме майно не є власністю держави в особі Уряду та не має статусу військового майна. Прокурор не мав жодних законних підстав на звернення до суду з цим позовом в інтересах КЕВ, оскільки КЕВ не є суб'єктом владних повноважень та має в своєму штаті юристів.

4.2. Суди неправильно застосували норми статей 256, 257, 261, 264 ЦК України, оскільки на момент звернення Прокурора з позовом у справі № 6/63-10-1719 (16.03.2010), йому було достовірно відомо про Свідоцтво, видане 14.02.2017, тому перебіг строку позовної давності щодо Свідоцтва вперше тривав з 14.02.2007 (дата видачі Свідоцтва) до 16.03.2010 (дата звернення з позовом у справі № 6/63-10-1719), потім 16.03.2010 був перерваний і з 17.03.2010 почався спочатку та закінчився 17.03.2013. Попри пропуск позовної давності у цій справі ні Прокурор, ні позивачі не просили в суді першої інстанції поновити позовну давність, а суд першої інстанції не визнав причини пропуску строку позовної давності поважними.

4.3. Суд першої інстанції та держава Україна в особі Прокурора та позивачів порушили статтю 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та принцип мирного володіння МРП "Сокіл" своїм майном, оскільки в постанові Уряду від 13.01.1995 № 18 "Про визнання органів управління майном загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР" не визначено параметрів майна, яке було передано до сфери управління Міністерства, не зазначено правових наслідків неприйняття Міністерством майна у визначені строки, через що ця постанова не може застосовуватись до спірних правовідносин та визначати статус Нерухомого майна як військового чи загальнодержавного майна, а сама постанова втратила чинність і не може бути виконана.

5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

5.1. Прокурор та Міністерство подали відзиви на касаційну скаргу, в яких просять скаргу залишити без задоволення, оскаржувані рішення та постанову - без змін, виходячи з наступного.

5.2. Під час розгляду справи в судах попередніх інстанцій Скаржник не наводив доводів, викладених в пунктах 4.1 та 4.3 цієї постанови, у зв'язку з чим вони не можуть братись до уваги під час касаційного перегляду справи.

5.3. Військові прокуратури діють на правах регіональних, а до регіональних прокуратур належать прокуратури областей, у зв'язку з чим Прокурор наділений відповідними повноваженнями на звернення до суду в інтересах держави в особі Уряду та інших органів центральної влади. Поряд з статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України України "Про прокуратуру" не містить будь-яких обмежень щодо представництва інтересів держави в особі одночасно органів державної влади та державних установи (організацій), а КЕВ не є особою, представництво інтересів якого заборонено статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України.

5.4. Доводи Скаржника, якими він обґрунтовує своє право власності на спірне нерухоме майно, стосуються встановлення обставин щодо правового режиму Нерухомого майна та визнання права власності на нього, які не були предметом розгляду у цій справі, оскільки досліджені та встановлені судами у справі № 6/63-10-1719.

5.5. В частині обчислення строку позовної давності у спірних правовідносинах, доводи у відзивах на касаційну скаргу подібні до мотивів, викладених в оскаржуваних судових рішеннях.

6. Розгляд справи Верховним Судом

6.1. Ухвалою Верховного Суду від 10.04.2019 відкрито касаційне провадження за скаргою МРП "Сокіл"; призначено розгляд справи у судовому засіданні 14.05.2019; встановлено учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу до
25.04.2019.

6.2. Ухвалою Верховного Суду від 14.05.2019 оголошено перерву в судовому засіданні до 04.06.2019.

6.3. Ухвалою Верховного Суду від 30.05.2019 провадження у цій справі зупинено до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 587/430/16-ц.

6.4.26.06.2019 Велика Палата Верховного Суду прийняла постанову у справі № 587/430/16-ц, повний текст якої опубліковано в Єдиному державному реєстрі судових рішень 30.09.2019.

6.5. Ухвалою Верховного Суду від 04.10.2019 провадження у цій справі поновлено, розгляд справи призначено на 15.10.2019.

7. Встановлені судами обставини

7.1.10.11.2005 Рішенням Ради надано дозвіл МРП "Сокіл" на виготовлення технічної документації в бюро інвентаризації Комінтернівського району на будівлі та споруди Чабанського будинку рибалки та вирішено видати свідоцтво на право власності на будівлі та споруди.

7.2.14.02.2007 на підставі Рішення Виконавчим комітетом Ради МПР "Сокіл" видано Свідоцтво про право власності на нерухоме майно - будівлі та споруди Чабанського будинку рибалки, що розташовані за адресою: Одеська область, Комінтернівський (Лиманський) район, смт. Чорноморське, вул. Рибацька, буд. 1, а саме: адміністративно-готельну будівлю, А, а-а3; будівлю готелю літнього типу, Б,б; будівлю котеджу літнього типу, В,в; будівлю їдальні на 20 місць-обідів, Г; будівлю прохідної, Д,пд. (Д); будинок збірно-щитовий, Е-Е9; будинок збірно-щитовий Ж-Ж8, ж21-ж2111; ж41-ж61, ж71-ж711; будівля бару, З; підвал, пд. (З); рятувальна станція, И; вбиральня, К; вбиральня, Л; вбиральня М; душ Н; будівлі для зберігання човнів, о; брукування, I.

7.3.26.07.2007 Комінтернівським районним бюро технічної інвентаризації на підставі Свідоцтва прийнято рішення про реєстрацію права власності на Нерухоме майно.

7.4.13.04.2010 військовий прокурор в інтересах держави в особі Уряду, Міністерства, КЕВ звернувся з позовною заявою до Ради та МРП "Сокіл" про визнання недійсним і скасування Рішення та про визнання права державної власності в особі Міністерства на нерухоме майно Чабанського будинку рибалки, розташованого за адресою: Одеська область, Комінтернівський район, смт.

Чорноморське, вул. Рибацька, 1, а саме: їдальня за генеральним планом № 888 площею 72 кв. м; котедж за генеральним планом № 864 площею 96 кв. м; котедж за генеральним планом № 865 площею 12 кв. м; котедж за генеральним планом № 866 площею 12 кв. м; котедж за генеральним планом № 867 площею 12 кв. м; котедж за генеральним планом № 868 площею 12 кв. м; котедж за генеральним планом № 869 площею 12 кв. м; котедж за генеральним планом № 870 площею 12 кв. м; котедж за генеральним планом № 871 площею 12 кв. м; котедж за генеральним планом № 872 площею 12 кв. м; котедж за генеральним планом № 873 площею 12 кв. м; котедж за генеральним планом № 874 площею 32 кв. м; котедж за генеральним планом № 875 площею 32 кв. м; котедж за генеральним планом № 876 площею 32 кв. м; котедж за генеральним планом № 877 площею 32 кв. м; котедж за генеральним планом № 878 площею 32 кв. м; котедж за генеральним планом № 879 площею 32 кв. м; котедж за генеральним планом № 880 площею 32 кв. м; котедж за генеральним планом № 881 площею 32кв. м; котедж за генеральним планом № 882 площею 32 кв. м; котедж за генеральним планом № 883 площею 32 кв. м; котедж за генеральним планом № 884 площею 126 кв. м; котедж за генеральним планом № 887 площею 75 кв. м; сторожева за генеральним планом № 889 площею 20 кв. м; туалет за генеральним планом № 890 площею 6 кв. м; туалет за генеральним планом № 891 площею 3 кв. м; туалет за генеральним планом № 892 площею 3 кв. м; гараж за генеральним планом № 836 площею 18 кв. м та навіс для човнів за генеральним планом № 885 площею 512 кв. м.

7.5. Рішенням Господарського суду Одеської області від 11.03.2015, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 02.06.2015 та постановою Вищого господарського суду України від 05.08.2015 у справі № 6/63-10-1719 позов Прокурора задоволено в повному обсязі; визнано незаконним та скасовано Рішення; визнано за державою Україна в особі Міністерства право власності на вищезазначене нерухоме майно.

7.6. З метою реєстрації права державної власності на нерухоме майно Чабанського будинку рибалки, представник Міністерства в березні 2018 року звернувся з відповідними заявами до державного реєстратора прав на нерухоме майно.

7.7.03.03.2018 державний реєстратор прав на нерухоме майно юридичного департаменту Одеської міської ради Ячнева Я. Г. прийняла рішення за реєстраційним номером майна № ~organization0~, яким відмовила в задоволенні заяви Міністерства про скасування запису про право власності МРП "Сокіл" на нерухоме майно Чабанського будинку рибалки через чинність Свідоцтва, яке було підставою для реєстрації права власності на вказане майно за МРП "Сокіл".

8. Позиція Верховного Суду

8.1. За змістом частини 3 статті 4 Господарського процесуального кодексу України до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

За змістом частин 3 та 4 статті 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

8.2. Статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Згідно з частиною третьою цієї статті прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Оскільки повноваження органів влади, зокрема і щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, суд згідно з принципом jura novit curia ("суд знає закони") під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах, про що зазначила Велика Палата Верховного Суду у пункті 69 постанови від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц.

8.3. Прокурор, звертаючись із позовом у цій справі, зазначив, що Свідоцтво перешкоджає реєстрації права власності на Нерухоме майно, визнане власністю держави Україна в особі Міністерства за рішенням суду у справі № 6/63-10-1719.

При цьому, органом, уповноваженим державою здійснювати функції у спірних правовідносинах, є, зокрема, Міністерство, яке не вжило заходів для усунення порушень щодо користування Нерухомим майном, що свідчить про неналежне виконання цим органом своїх повноважень.

8.4. З такими аргументами про існування підстав для звернення Прокурора до суду саме в інтересах держави в особі Міністерства обґрунтовано погодилися господарські суди попередніх інстанцій, зазначивши в оскаржених судових рішеннях про обґрунтованість такого звернення Прокурора до суду з огляду на встановлені ними обставини визнання рішенням суду в іншій справі права власності на Нерухоме майно за державою Україна в особі Міністерства. У зв'язку з цим Суд відхиляє доводи про відсутність підстав для звернення Прокурора в інтересах держави в особі Міністерства, а доводи стосовно відсутності підстав для звернення Прокурора в інтересах держави в особі Уряду та КЕВ (пункт 4.1 цієї постанови) Суд відхиляє як такі, що не спростовують наведений вище висновок.

8.5. Відповідно до частини 1 статті 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Статтею 317 ЦК України передбачено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Статтею 326 ЦК України передбачено, що у державній власності знаходиться майно, у тому числі грошові кошти, яке належить державі Україна. Від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідні органи державної влади. Управління майном, що є у державній власності, здійснюється державними органами, а у випадках, передбачених законом, може здійснюватися іншими суб'єктами.

8.6. Свідоцтво про право власності на нерухоме майно лише посвідчує наявність відповідного права, і не породжує, не змінює і не припиняє певні права та обов'язки, тобто не є правочином. Однак, свідоцтво видається на підтвердження існування права, яке виникло внаслідок певного правочину і такий посвідчуваний документ є чинним, якщо є дійсною правова підстава його видачі. Чинність документа, в даному випадку свідоцтва є показником, який характеризує його юридичну силу, тобто якщо правова підстава (правочин), у зв'язку з якою був виданий документ, визнана недійсною, то такий правочин не породжує в його сторін прав, а відтак свідоцтво, як посвідчувальний документ, втрачає свою юридичну силу, і не може підтверджувати право, яке вже відсутнє.

Підставою видачі Свідоцтва про право власності є Рішення Ради, тобто видача Свідоцтва є дією з оформлення права власності на підставі Рішення. Таким чином, оскільки Рішення визнано в судовому порядку недійсним, то Свідоцтво про право власності на майно, яким посвідчено право власності МРП "Сокіл" на Нерухоме майно, підлягає визнанню недійсним.

' Подібні правові висновки викладені в постановах Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 927/849/17, від 17.04.2019 у справі № 916/641/18, від 15.05.2019 у справі № 906/1169/17.

8.7. Згідно зі статтею 300 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

8.8. З огляду на наведене та з урахуванням меж касаційного перегляду, встановлених статтею 300 ГПК України, Суд вважає посилання Скаржника (пункт 4.1) на відсутність обґрунтування права Прокурора на звернення до суду, такими, що не впливають на вирішення спору по суті та не спростовують висновків наведених в пунктах 8.3,8.4 та 8.6 цієї постанови, оскільки, Міністерство, як власник Нерухомого майна, переданого на підставі Рішення, яке в подальшому визнано недійсним в судовому порядку, не може реалізувати свої права власника, у зв'язку з існуванням Свідоцтва, що посвідчує таке право за іншою особою - МРП "Сокіл" та не вчиняє дії, спрямовані на оскарження Свідоцтва, а касаційна скарга не містить посилань на інші підстави для висновку про порушення судами норм процесуального права у вирішенні питання представництва Прокурором інтересів держави саме в особі Міністерства, окрім тверджень стосовно неправильного визначення Прокурором Міністерства як позивача, стосовно чого Суд вже висловився вище.

8.9. Суд відхиляє аргументи Скаржника (пункт 4.3 цієї постанови) щодо порушення судами засад втручання у мирне володіння майном, з огляду на те, що предметом розгляду у даній справі є вимога про визнання недійсним Свідоцтва, а спір про право власності на Нерухоме майно вирішено Господарським судом Одеської області за результатами розгляду справи № 6/63-10-1719, рішенням в якій, зокрема, визнано право власності на Нерухоме майно за державою Україна в особі Міністерства.

8.10. Суд погоджується з висновками місцевого та апеляційного господарських судів щодо відсутності підстав для застосування наслідків спливу строку позовної давності до заявлених у даній справі позовних вимог з огляду на таке.

8.11. Судами мотивовано зазначено, що неправомірне набуття МРП "Сокіл" права власності на Нерухоме майно стало підставою для застосування з боку як Прокурора, так і Позивачів низки правових заходів, спрямованих на відновлення такого права, які об'єднані метою відновлення порушеного права державної власності на Нерухоме майно, в рамках вжиття яких Прокурором і було подано позов до Господарського суду Одеської області про визнання недійсним і скасування Рішення та про визнання права державної власності в особі Міністерства на нерухоме майно Чабанського будинку рибалки (пункт 7.3 цієї постанови), за результатами розгляду якого ухвалено рішення від 11.03.2015, залишене без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 02.06.2015 та постановою Вищого господарського суду України від 05.08.2015 у справі № 6/63-10-1719. Наступним етапом відновлення порушеного права держави в особі Міністерства, за яким судовим рішенням було визнано право власності, стало звернення Прокурора з позовом до Ради та МРП "Сокіл", яке зареєструвало за собою право власності на Нерухоме майно та отримало Свідоцтво. Таким чином суди попередніх дійшли мотивованого висновку про відсутність підстав для застосування до заявлених позовних вимог наслідків спливу строку позовної давності. За наведених підстав Суд відхиляє протилежні доводи Скаржника (пункт 4.2).

8.12. Отже, Суд доходить висновку про те, що суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного та обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позову. Інші доводи Скаржника, наведених висновків не спростовують.

8.13. У зв'язку з викладеним та з урахуванням положень пункту 1 частини 1 статті 308 та статті 309 ГПК України, підстави для зміни чи скасування прийнятих у справі судових рішень відсутні, у зв'язку з чим касаційна скарга задоволенню не підлягає.

9. Судові витрати

9.1. Оскільки касаційна скарга задоволенню не підлягає, судові витрати покладаються на Скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Мисливсько-рибальського підприємства "Сокіл" Громадської організації "Військово-мисливське товариство "Південь" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Одеської області від 07.08.2018 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 06.02.2019 у справі № 916/780/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя К. М. Пільков

Судді Т. Б. Дроботова

Ю. Я. Чумак