ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2020 року

м. Київ

Справа № 922/2187/16

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Ткач І.В. - головуючий, Кролевець О.А., Стратієнко Л.В.,

за участю секретаря судового засідання Співака С.В.,

представників учасників справи

позивача - Печерний С.Д.,

відповідача - Кундіус І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1

на постанову Східного апеляційного господарського суду від 04.02.2020

(головуючий суддя Дучал Н.М., судді Склярук О.І., Тарасова І.В.)

у справі №922/2187/16 Господарського суду Харківської області

за позовом Публічного акціонерного товариства "Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе" в особі представника - акціонера, якому належить 10 і більше відсотків простих акцій Калвертон Істеблішмент Лімітед (Calverton Establishment Limite

до ОСОБА_1

про стягнення 29 549 853,54 грн збитків, завданих господарському товариству його посадовою особою,

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Стислий виклад позовних вимог

1.1. У липні 2016 року Публічне акціонерне товариство "Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе" в особі представника - акціонера - Калвертон Істеблішмент Лімітед (Calverton Establishment Limited) звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення збитків у розмірі 29 549 853,54 грн, завданих ОСОБА_1 (посадовою особою, повноваження якої припинені) Публічному акціонерному товариству "Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе".

1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з 15.07.2013 по 09.03.2016 відповідач - ОСОБА_1 займав посаду генерального директора Публічного акціонерного товариства "Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе".

Після розірвання трудових відносин з ОСОБА_1 акціонеру ПАТ "Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе" - Калвертон Істеблішмент Лімітед (Calverton Establishment Limited), який володіє 21,7532% акцій ПАТ "Харківський тракторний завод ім. С.Орджонікідзе", стало відомо, що згідно з інформацією, що відображена у звіті аудиторської фірми ТОВ "Глосса-Аудит" "За результатами аналізу касових операцій та операцій з підзвітними особами Публічного акціонерного товариства "Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе" за період з 01.01.2015 по 31.03.2016", виявлено витрати у розмірі 29 549 853,54 грн, понесені підзвітною особою ОСОБА_1 на відрядження та їх витрачання на придбання товарів, робіт, послуг для господарських потреб, реальність яких та зв`язок з господарською діяльністю товариства є сумнівними.

На думку позивача, розмір витрат на відрядження однієї особи у сумі 753 106, 26 грн є необґрунтовано завищеним у порівнянні з витратами інших підзвітних осіб. Зокрема, у порівнянні з витратами підзвітної особи ОСОБА_2 , яким на 19 відряджень було витрачено лише 306 235,14 грн.

1.3. Стосовно витрачання грошових коштів у розмірі 28 796 747,28 грн на господарські операції, реальність та зв`язок яких з господарською діяльністю позивача є сумнівними, позивач зазначив таке.

Згідно з аналізом електронних регістрів програмного забезпечення "ІТ-Підприємство", виконаного ТОВ "Глосса-Аудит", відповідачем за період з 01.01.2015 по 09.03.2016 придбано роботи, товари та послуги у суб`єктів підприємницької діяльності, більшість з яких є фізичними особами-підприємцями. Позивач вказує, що у нього є сумніви щодо необхідності укладення відповідних угод з суб`єктами підприємницької діяльності з придбання товарів, робіт та послуг. Зокрема, за вказаний період ПАТ "Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе" придбало у ФОП Шерстобітова О.В. товарів, робіт та послуг на суму 6 011 152,00 грн. Основним видом діяльності ФОП ОСОБА_3 є вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур та насіння масляних культур (код КВЕД 01.11.). У той же час основним видом діяльності ПАТ "Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе" є виробництво машин та устаткування для сільського та лісового господарства (код КВЕД 28.30). Отже, понесення підприємством, основним видом діяльності якого є виробництво машин та устаткування для сільського та лісового господарства, витрат на придбання товарів, робіт та послуг у фізичної особи-підприємця, основним видом діяльності якого є вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур та насіння масляних культур - є сумнівним.

Аналогічно позивач вважає сумнівним придбання товарів, робіт і послуг у ФОП Коробков А.С., ФОП Давидченко П.А., ФОП Захарова Л.Б., ФОП Флячинський Р.В., ФОП Захарченков С.П., ФОП Шкляєв Н.А., ФОП Канскова Т.Н., ФОП Бусургіна С.О., оскільки роботи, товари та послуги, які надають вказані суб`єкти підприємницької діяльності, згідно з КВЕД безпосередньо не пов`язані з основним видом діяльності ПАТ "Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе".

1.4. Враховуючи значний розмір сум та види діяльності контрагентів, у яких були придбані товари, роботи, послуги, Калвертон Істеблішмент Лімітед, як акціонер, що володіє більше 10% акцій товариства, вважає, що в період скрутного фінансового становища витрачання грошових коштів у розмірі 753 106, 26 грн на одну особу лише на відрядження та витрачання грошових коштів у розмірі 28 796 747,28 грн на господарські операції, реальність та зв`язок яких з господарською діяльністю позивача є сумнівними - суперечить інтересам товариства. Зазначене стало підставою для звернення до суду з позовом у цій справі.

2. Стислий виклад змісту судових рішень, ухвалених у справі

2.1. Рішенням Господарського суду Харківської області від 18.08.2016 у справі №922/2187/16 у задоволенні позову відмовлено повністю.

За висновком суду обставини справи у їх сукупності свідчать про безпідставність і необґрунтованість заявленого позову.

2.2. Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 10.10.2017 рішення Господарського суду Харківської області від 18.08.2016 у справі №922/2187/16 скасовано. Прийнято нове рішення, яким позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства "Харківський тракторний завод ім. С.Орджонікідзе" 22 106 166,85 грн збитків. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Частково задовольняючи позов, суд апеляційної інстанції зазначив, що ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді генерального директора АТ "ХТЗ", був посадовою особою товариства та зобов`язаний був діяти виключно в інтересах товариства, дотримуватися вимог законодавства, положень статуту та інших документів товариства. Оцінивши докази, наявні у матеріалах справи, суд зазначив, що наявні всі підстави для застосування до ОСОБА_1 такої міри відповідальності як відшкодування збитків, зокрема, наявні всі чотири загальні умови відповідальності. А наявність шкоди у розмірі 22 106 166,85 грн підтверджується матеріалами справи, первинними бухгалтерськими документами та висновком судово-економічної експертизи.

2.3. Постановою Верховного Суду від 20.06.2018 постанову Харківського апеляційного господарського суду від 10.10.2017 скасовано. Справу №922/2187/16 передано на новий розгляд до Харківського апеляційного господарського суду.

Суд касаційної інстанції наголошував у постанові, що дійшовши висновку про підтвердження матеріалами справи розміру завданої шкоди у сумі 15 841 833,05 грн, суд апеляційної інстанції не обґрунтував, на підставі аналізу яких первинних документів він зробив цей висновок. Верховним Судом зазначено про обґрунтованість доводів скаржника щодо порушення судом апеляційної інстанції приписів ст.41 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній на момент розгляду справи) під час призначення експертизи у справі, висновок якої, в тому числі, покладено в основу постанови, що оскаржується.

2.4. За результатами нового розгляду справи постановою Східного апеляційного господарського суду від 04.02.2020 рішення Господарського суду Харківської області від 18.08.2016 скасовано в частині відмови у задоволенні позову про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства "Харківський тракторний завод ім.С.Орджонікідзе" збитків в сумі 8 592 727,83 грн. Ухвалено в цій частині нове рішення про задоволення позовних вимог. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства "Харківський тракторний завод" (раніше Публічне акціонерне товариство "Харківський тракторний завод ім. С.Орджонікідзе" 8 592 727,83 грн збитків та 20 792,20 грн витрат за проведення експертизи. В іншій частині рішення Господарського суду Харківської області від 18.08.2016 залишено без змін.

2.4.1. Розглядаючи справу, суд апеляційної інстанції призначив судово-економічну експертизу, проведення якої, з урахуванням зауважень представника відповідача, доручив судовим експертам Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.

У висновку експерта від 31.10.2019 №1916/5333 за результатами проведення судово-економічної експертизи, призначеної ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 13.11.2018 у справі № 922/2187/16, зазначено таке.

Дослідженням поданих документів та матеріалів господарської справи з загальної суми витрат, здійснених підзвітною особою генеральним директором ОСОБА_1 під час здійснення своїх повноважень на придбання товарів, робіт, послуг для господарських потреб ПАТ "Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе" у розмірі 28 796 747,28 грн, які є предметом позовних вимог, документально не підтверджується пов`язаність з економічно-господарською діяльністю ПАТ "Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе" витрат, здійснених підзвітною особою генеральним директором Губіним В.В. під час здійснення своїх повноважень на придбання товарів, робіт, послуг для господарських потреб ПАТ "Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе" у розмірі 8 572 079,28 грн.

В обсязі наданих на дослідження документів щодо обґрунтування відшкодування витрат на відрядження генеральному директору Публічного акціонерного товариства "Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе" ОСОБА_1 в період з 01.01.2015 по 09.03.2016 із загальної суми 634 456,12грн, підтверджуються витрати на відрядження на суму 613 807,57 грн та не підтверджуються витрати на відрядження на суму 20 648,55грн.

2.4.2. Частково задовольняючи позовні вимоги, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що матеріалами справи підтверджується факт протиправної поведінки ОСОБА_1 , яка полягає у здійсненні дій всупереч інтересам товариства (витрачання коштів на цілі, не пов`язані з економічно-господарською діяльністю АТ "ХТЗ ім. С. Орджонікідзе").

Наявність збитків у розмірі 8 592 727,83 грн підтверджується матеріалами справи, первинними бухгалтерськими документами та висновком судово-економічної експертизи.

А також матеріалами справи підтверджено причинний зв`язок між протиправною поведінкою та завданими збитками та вину відповідача як посадової особи, яка ОСОБА_1 не спростована.

3. Стислий виклад вимог касаційної скарги та аргументи учасників справи

3.1. Не погоджуючись з вищезазначеною постановою, відповідач звернувся до Суду з касаційною скаргою, в якій просить постанову Східного апеляційного господарського суду від 04.02.2020 скасувати, а рішення Господарського суду Харківської області від 18.08.2016 залишити без змін.

3.1.1. В обґрунтування наявності підстави для касаційного оскарження судових рішень, згідно з приписами пункту 1 частини 2 статті 287 ГПК України, скаржник зазначає про застосування апеляційним судом норми права без урахування висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 29.11.2019 у справі №910/20261/16, оскільки, на думку заявника, судом фактично не було встановлено факту протиправної поведінки відповідача, що є обов`язковою умовою для стягнення з нього збитків.

Натомість, скаржник вказує про помилкове застосування висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 22.10.2019 у справі №911/2129/17 за інших правовідносин, які не є подібними до правовідносин, що склалися у цій справі.

3.1.2. Відповідач також стверджує про порушення судом апеляційної інстанції приписів ч. 2 ст. 54 ГПК України. Скаржник вважає, що суд, не маючи згоди акціонера позивача - Калвертон Істеблішмент Лімітед (Calverton Establishment Limite) до 16.01.2020, допустив до участі у справі представників ПАТ "Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе" Авраменко М.В. та Тюменцева В.Ю., розглядав та задовольнив їх клопотання, зокрема про призначення експертизи.

Скаржник також покликається на порушення ст. 42 ГПК України у зв`язку з позбавленням його права ставити питання експерту, а також стверджує про порушення судом апеляційної інстанції приписів ч. 5 ст. 310 ГПК України, оскільки суд не виконав у повній мірі вказівки Верховного Суду, викладені у постанові від 20.06.2018 у цій справі.

3.2. У відзиві на касаційну скаргу позивач заперечує проти доводів та вимог касаційної скарги та просить відмовити у її задоволенні, а постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін.

В цілому аргументи та доводи позивача, наведені у відзиві, ґрунтуються на висновках, здійснених апеляційним господарським судом у постанові, що переглядається. Позивач вважає постанову суду апеляційної інстанції законною та обґрунтованою.

4. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

4.1. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

4.1.1. Відповідно до ч.1 ст.300 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

4.1.2. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (ч.2 ст. 300 ГПК України).

4.1.3. Згідно з ч.4 ст.300 ГПК України суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

4.2. Щодо суті касаційної скарги

4.2.1. Предметом касаційного перегляду є постанова суду апеляційної інстанції, якою скасовано рішення місцевого господарського суду в частині відмови у стягненні з відповідача на користь позивача 8 592 727,83 грн та ухвалено у цій частині нове рішення про задоволення позову.

4.2.2. Спір у справі про стягнення збитків, завданих позивачу його посадовою особою.

Правовою підставою похідного позову у цьому випадку є норми статті 89 ГК України (в редакції, чинній у період, коли ОСОБА_1 займав посаду генерального директора ПАТ "ХТЗ"). За змістом приписів частини 4 ст.89 ГК України посадові особи відповідають за шкоду, заподіяну ними господарському товариству, в межах і порядку, передбачених законом.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду визначено у статті 1166 ЦК України, згідно з якою будь-яка майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам або майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується особою, яка її завдала, в повному обсязі. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини (ч.2 ст.1166 ЦК України).

Верховний Суд у постанові від 20.06.2018 у цій справі зазначав, що для відшкодування шкоди за правилами ст. 1166 ЦК України необхідно довести неправомірність поведінки особи, наявність шкоди, причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою, а також вину особи, що завдала шкоду.

Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

Зазначений висновок відповідає висновку, викладеному у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.11.2019 у справі №910/20261/16 (п.55 постанови).

Водночас, у постанові від 04.12.2018 у справі №910/21493/17, спір у якій також пов`язаний з відшкодуванням збитків, завданих юридичній особі її посадовою особою,

Верховний Суд здійснив тлумачення положень статті 92 ЦК України, зазначивши таке.

Особи, які виступають від імені юридичної особи, зобов`язані діяти не лише в межах своїх повноважень, але й добросовісно і розумно. Між господарським товариством та його посадовою особою (зокрема директором чи генеральним директором) у процесі діяльності складаються відносини довірчого характеру, у зв`язку з чим протиправна поведінка зазначеної особи може виражатись не лише у невиконанні нею обов`язків, прямо встановлених установчими документами товариства, чи перевищенні повноважень при вчиненні певних дій від імені товариства, а й у неналежному чи недобросовісному виконанні таких дій без дотримання меж нормального господарського ризику, з особистою заінтересованістю чи при зловживанні своїм розсудом, прийнятті очевидно необачних чи марнотратних рішень.

4.2.3. Частково задовольняючи позовні вимоги у справі, яка розглядається, суд апеляційної інстанції правильно зазначив, що обов`язок керівника проявляти належне піклування про справи компанії означає, що керівник компанії повинен проявляти розумне піклування про її справи, використовувати необхідні професійні навички і здійснювати свої повноваження з необхідною ретельністю.

Факт протиправної поведінки відповідача, за висновком апеляційного суду, підтверджується матеріалами справи, а сама протиправна поведінка ОСОБА_1 полягає у здійсненні дій всупереч інтересам товариства (витрачання коштів на цілі, не пов`язані з економічно-господарською діяльністю АТ "ХТЗ ім. С. Орджонікідзе").

У зазначеному аспекті суд врахував висновок експерта від 31.10.2019 №1916/5333 за результатами проведення судово-економічної експертизи, призначеної у справі, у якому експерт зазначив, що аналізом наявних у справі документів документально не підтверджується пов`язаність з економічно-господарською діяльністю ПАТ "Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе" витрат, здійснених підзвітною особою генеральним директором Губіним Владиславом Валерійовичем під час здійснення своїх повноважень на придбання товарів, робіт, послуг для господарських потреб ПАТ "Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе", у розмірі 8 572 079,28 грн.

Суд апеляційної інстанції також надав оцінку наявним у справі документам та встановивши факти систематичного перерахування грошових коштів Губіним В.В., отриманих з каси підприємства "під звіт", на користь інших осіб, дійшов висновку про неправомірність таких дій відповідача.

Так, суд дослідив, що на користь ФОП Шерстобітова О.В. (на підставі виставлених ОСОБА_3 рахунків "за організацію проживання") ОСОБА_1 здійснював щомісяця по декілька платежів на однакові суми, а саме по 50 000,00 грн. Жодного платежу не було проведено шляхом безготівкового перерахування коштів з банківського рахунку ПАТ "ХТЗ".

Систематичний перерахунок коштів здійснювався і на користь ФОП Холодної К.В., зокрема у розмірах по 125 000,00 грн та 100 000,00 грн (у липні 2015 року - 8 платежів, у серпні - 2, у вересні - 5, у жовтні - 2 ).

Аналогічно платежі здійснювалися відповідачем на користь ТОВ "Тревел Ассистент" та ТОВ "Пілот". При цьому суд встановив, що Харківській філії ТОВ "Пілот" оплата проведена готівковими коштами, що підтверджується копіями квитанцій до прибуткових ордерів.

Суд апеляційної інстанції зазначив, що в досліджених розпорядчих та первинних документах бухгалтерського обліку відсутні дані, що дають можливість ідентифікувати цільове призначення здійснених витрат ОСОБА_1 як таких, що пов`язані з економічно-господарською діяльністю ПАТ "Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе".

Відповідач, в свою чергу, не спростовує зазначеного висновку та не надає належних пояснень з обґрунтуванням підстав для перерахування спірних грошових коштів на користь вказаних вище осіб. З огляду на це, посилання скаржника на те, що під час розгляду справи у судах не було встановлено фактів, які б підтверджували наявність у його діях особистого інтересу, Суд у цій справі сприймає критично. Оскільки не надаючи пояснень щодо правових підстав для здійснення перерахувань, такі твердження скаржника не спростовують висновку суду про вчинення ОСОБА_1 дій всупереч інтересам товариства, а саме витрачання коштів позивача на цілі, не пов`язані з економічно-господарською діяльністю АТ "ХТЗ ім. С. Орджонікідзе". Тоді як матеріали справи не містять документів, оцінка яких дозволила б дійти протилежного висновку.

Отже, Суд відхиляє доводи скаржника про те, що суд апеляційної інстанції не встановив факту протиправної поведінки відповідача. Суд вважає помилковими також доводи скаржника щодо неврахування апеляційним судом висновків, здійснених Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 29.11.2019 у справі №910/20261/16, оскільки такі твердження відповідача спростовуються змістом ухваленої постанови, що переглядається. При цьому, висновки апеляційного господарського суду в цілому відповідають правовій позиції Верховного Суду щодо застосування до спірних правовідносин ст.1166 ЦК України.

Суд апеляційної інстанції встановив, що доведеними позивачем та підтвердженими матеріалами справи і висновком експерта є збитки, завдані відповідачем позивачу, у розмірі 8 592 727,83 грн.

Доведеним, за висновком суду, є і причинний зв`язок між протиправною поведінкою та завданими збитками, внаслідок дій відповідача, вчинених всупереч інтересам товариства. Встановлена судом апеляційної інстанції вина відповідача ОСОБА_1 не спростована.

Отже, суд апеляційної інстанції, вирішуючи спір у цій справі, встановив наявність усіх умов, визначених ст.1166 ЦК України, для притягнення ОСОБА_1 до майнової відповідальності за завдану ним шкоду.

Суд касаційної інстанції в силу обмежень, визначених ч.2 ст.300 ГПК України, не має права вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. Таким чином, встановивши факти збитковості дій ОСОБА_1 для позивача, які були вчинені з метою, що не відповідала інтересам товариства, апеляційний господарський суд дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позову у цій справі.

4.2.4. Аргумент скаржника, про який йшлося у п.3.1.1 постанови, щодо помилкового покликання суду апеляційної інстанції на висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 22.10.2019 у справі №911/2129/17, обставини якої не є подібними до обставин цієї справи, Суд відхиляє як такий, що не спростовує правильність висновків апеляційного господарського суду за результатами вирішення спору у справі, про що зазначено вище у п.4.2.3 постанови.

4.2.5. Щодо доводів скаржника про порушення апеляційним судом норм процесуального права (п. 3.1.2 постанови) Суд зазначає таке.

Суд відхиляє доводи відповідача про порушення ч.2 ст.54 ГПК України, оскільки зі змісту касаційної скарги не вбачає доведення того, що надання 16.01.2020 згоди акціонера позивача - Калвертон Істеблішмент Лімітед (Calverton Establishment Limite) на здійснення позивачем процесуальних прав та обов`язків свідчить про наявність таких порушень норм процесуального права, які визначені підставами для скасування відповідного судового рішення згідно з положеннями ст.ст.310-312 ГПК України.

Так, за приписами ч.3 ст.310 ГПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо: 1) суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу; або 2) суд розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу, яка підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження; або 3) суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; або 4) суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів.

Жодна із наведених вище підстав скаржником не доведена.

Згідно з ч.2 ст.311 ГПК України порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення.

Проте, зважаючи на висновки, здійснені у п.4.2.3 постанови, судове рішення суду апеляційної інстанції є законним та обґрунтованим.

Покликання скаржника на порушення судом ст. 42 ГПК України у зв`язку з позбавленням його права ставити питання експерту, Суд відхиляє як помилкове, оскільки апеляційний суд цілком обґрунтовано вказав, що поставлені відповідачем питання можуть бути вирішені судом шляхом надання оцінки висновку експерта в сукупності з наявними у справі документами. У будь-якому випадку, зазначені доводи скаржника не можуть бути підставою для скасування постанови, що переглядається, зважаючи на приписи ч.2 ст.309 ГПК України.

4.2.6. Отже, за результатами перегляду у касаційному порядку постанови суду апеляційної інстанції, Суд дійшов висновку про правильність кваліфікації спірних правовідносини апеляційним господарським судом, з правильним застосуванням до них норм матеріального права. Порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування судового рішення, яке оскаржується, Судом не встановлено. Звертаючись з касаційною скаргою, відповідач не довів неправильне застосування судом попередньої інстанції норм права як необхідної передумови для скасування ухваленої у справі постанови.

5. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

5.1. Відповідно до ст.309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

5.2. З огляду на зазначене вище у розділі 4 цієї постанови, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги відповідача без задоволення, а постанови суду апеляційної інстанції - без змін.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 04.02.2020 у справі №922/2187/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І . Ткач

Судді О. Кролевець

Л. Стратієнко