Історія справи

Постанова КГС ВП від 23.12.2021 року у справі №927/807/20

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2021 року

м. Київ

Справа № 927/807/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

головуючого - Пєскова В. Г.,

суддів: Банаська О. О., Погребняка В. Я.,

учасники справи:

скаржник - Акціонерне товариство "Креді Агріколь Банк",

боржник - ОСОБА_1,

кредитор - ОСОБА_2,

арбітражний керуючий - Безабчук Алла Володимирівна

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Акціонерного товариства "Креді Агріколь Банк" за вх. № 7502/2021

на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 17.06.2021 (про закриття апеляційного провадження)

у складі колегії суддів: Остапенка О. М. (головуючий), Отрюха Б. В., Сотнікова С. В.

у справі за заявою ОСОБА_1,

про неплатоспроможність фізичної особи,

На розгляд Суду постало питання закриття апеляційного провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи за апеляційною скаргою особи, яка не є учасником справи.

ВСТАНОВИВ

Обставини справи встановлені судами першої та апеляційної інстанцій

1.04.09.2020 до Господарського суду Чернігівської області надійшла заява ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи.

2.29.09.2020 ухвалою Господарського суду Чернігівської області серед іншого відкрито провадження у справі № 927/807/20 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1, введено процедуру реструктуризації боргів боржника та призначено керуючим реструктуризацією боржника арбітражного керуючого Безабчук А. В. ; зобов'язано керуючого реструктуризацією боржника арбітражного керуючого Безабчук А. В. підготувати та подати до господарського суду схвалений зборами комітету кредиторів та погоджений з боржником план реструктуризації боргів боржника у строк до 29.12.2020.

3.29.09.2020 на веб-сайті Вищого господарського суду офіційно оприлюднено оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 за №65290.

4.25.11.2020 ухвалою Господарського суду Чернігівської області визнано вимоги ОСОБА_2 до боржника на суму 171 700 грн та включено їх до другої черги реєстру вимог кредиторів; керуючого реструктуризацією зобов'язано зокрема провести збори кредиторів та подати до Господарського суду Чернігівської області план реструктуризації боргів боржника.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

5.20.01.2021 ухвалою Господарського суду Чернігівської області у справі №927/807/20 затверджено план реструктуризації боргів боржника фізичної особи ОСОБА_1, вирішено вважати даний план виконаним, провадження у справі №927/807/20 закрито. Повноваження керуючого реструктуризацією боржника арбітражного керуючого Безабчук А. В. припинено. Вимоги конкурсних кредиторів, які не були заявлені в установлений строк вважаються погашеними, а виконавчі документи за цими вимогами визнати такими, що не підлягають виконанню.

6. Суд першої інстанції виходив з того, що у відповідності до Плану реструктуризації, останнім передбачається списання (прощення) боргу у розмірі 171 700 грн, у зв'язку з відсутністю у боржника будь-якого рухомого та нерухомого майна та інших джерел для реструктуризації боргів; план не передбачає виконання зобов'язань боржника третіми особами; план погоджений боржником та є прийнятим та схваленим рішенням єдиного кредитора боржника - ОСОБА_2.

7. Суд дійшов висновку, що оскільки погоджений кредитором План реструктуризації боргів не містить в собі зобов'язань боржника щодо кредитора у зв'язку з відсутністю у останнього майна та доходів (тобто його виконання чи невиконання не залежить від боржника), а передбачає лише повне прощення (списання) боргів самим кредитором, суд не має підстав для прийняття рішення про завершення процедури погашення боргів боржника, закриття провадження у справі про неплатоспроможність у зв'язку з виконанням боржником плану реструктуризації боргів та застосування наслідків, передбачених Кодексом з питань банкрутства, щодо звільнення боржника від боргів, так як дані наслідки можуть бути застосовані лише після визнання боржника банкрутом і введення процедури погашення боргів. Але, враховуючи повне прощення (списання) боргів кредитором боржнику, суд першої інстанції дійшов висновку, що План реструктуризації боргів виконаний кредитором.

8. Враховуючи повне прощення (списання) боргів самим кредитором, тобто відсутність боргу у боржника, місцевий господарський суд дійшов висновку про закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 на підставі пункту 4 частини першої статті 90 Кодексу України з процедур банкрутства та застосування наслідків, передбачених частиною четвертою статті 90 Кодексу.

Подання апеляційної скарги

9.08.04.2021 Акціонерним товариством "Креді Агріколь Банк" (далі - АТ "Креді Агріколь Банк"), яке не є учасником цієї справи, подано апеляційну скаргу, в якій скаржник просив скасувати ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 20.01.2021 та направити справу № 927/807/20 для продовження розгляду до суду першої інстанції.

10. Скаржник стверджував, що ні судом, ні арбітражним керуючим не було враховано наявну заборгованість ОСОБА_1 перед банком, хоча такі відомості були вказані самим боржником в своїй заяві про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, чим позбавили АТ "Креді Агріколь Банк" права на суд та не дотрималися принципу змагальності, а також не проведено дій щодо сприяння кредитору у реалізації його прав.

11. Також скаржник наголошував на поданні боржником у деклараціях про майновий стан неповної та недостовірної інформації, не проведенні перевірки щодо притягнення боржника до адміністративної відповідальності за неправомірні дії, пов'язані з неплатоспроможністю, судом проігноровано довідку Державної прикордонної служби України щодо перетину боржником кордону, арбітражним керуючим не проведено перевірку стану заборгованості за заявленими самим боржником кредиторами, відсутні відомості про наявні юридичні особи, в яких боржник виступає керівником та засновником з актуальністю періодів, в які боржник декларував відсутність доходів чи працевлаштування.

12. Таким чином, АТ "Креді Агріколь Банк" вважає, що судом першої інстанції передчасно закрито провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1.

Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції

13.17.06.2021 ухвалою Північного апеляційного господарського суду апеляційне провадження за апеляційною скаргою АТ "Креді Агріколь Банк" на ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 20.01.2021 закрито.

14. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що оскільки скаржник не має статусу сторони чи учасника у справі № 927/807/20 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1, права апелянта оскаржуваною ухвалою не порушені, а рішення стосовно його прав та обов'язків судом не приймалось, то відповідно він не наділений процесуальний правом на апеляційне оскарження прийнятих у даній справи процесуальних документів, зокрема на оскарження ухвали господарського суду Чернігівської області від 20.01.2021, а відтак апеляційне провадження за апеляційною скаргою АТ "Креді Агріколь Банк" на ухвалу господарського суду Чернігівської області від 20.01.2021 року у справі № 927/807/20 підлягає закриттю.

15. При цьому, суд вказав, що ані протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство, ані під час провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 скаржник не звертався до суду із заявою про визнання його грошових вимог до боржника, відповідні вимоги судом першої інстанції не визнавались та до реєстру вимог кредиторів ОСОБА_1 не включались, відтак АТ "Креді Агріколь Банк" не набуло статусу кредитора у даній справі про банкрутство та не є учасником справи про банкрутство.

16. Суд апеляційної інстанції також вказав, що оскільки скаржником не було заявлено грошові вимоги до ОСОБА_1 в межах провадження у справі про неплатоспроможність останнього, вимоги АТ "Креді Агріколь Банк" на підставі ч. 4 ст. 90 Кодексу України з процедур банкрутства вважаються погашеними. Отже, на переконання судової колегії, скаржником при зверненні з апеляційною скаргою не доведено, що оскаржуваною ухвалою місцевого суду вирішено питання про права та обов'язки АТ "Креді Агріколь Банк".

17. Щодо доводів скаржник про невиконання судом першої інстанції вимог частини сьомої статті 119 Кодексу України з процедур банкрутства щодо направлення ухвали про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, апеляційний господарський суд зауважив, що не направлення копії ухвали про відкриття справи про неплатоспроможність ОСОБА_1 на адресу кредиторів, в тому числі АТ "Креді Агріколь Банк", в даному конкретному випадку не свідчить про вирішення судом питання про права, інтереси та обов'язки АТ "Креді Агріколь Банк" прийняттям ухвали про закриття провадження у справі про банкрутство, як наслідок, не є підставою для скасування оскаржуваної ухвали.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

А. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

18.13.07.2021 АТ "Креді Агріколь Банк" подано до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, в якій скаржник просить скасувати ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 17.06.2021 про закриття апеляційного провадження, а справу № 927/807/20 направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

19. Скаржник вважає, що висновок суду апеляційної інстанції про те, що у справах про банкрутство правом на оскарження судових рішень володіють лише учасники такої справи суперечить законодавству та порушує конституційний принцип забезпечення права на апеляційне перегляд та у визначених законом випадках касаційне оскарження судового рішення, що закріплено у статті 129 Конституції України.

20. АТ "Креді Агріколь Банк" не погоджується із посиланням суду апеляційної інстанції на правові позиції у постановах Касаційного господарського суду від
07.07.2020 у справі № Б-39/27-09, від 11.06.2020 у справі № 916/3206/17, від
03.06.2020 у справі № 910/18031/14, від 19.05.2020 у справі № 908/2332/19, від
03.03.2020 у справі № 904/7965/16, від 20.02.2019 у справі № 5005/2329/2011, від
16.01.2020 у справі № 911/5186/14, від 16.07.2020 у справі № 910/4475/19, оскільки у наведених справах мова йшла про банкрутство юридичних осіб, а не фізичної особи як у цій справі.

21. Скаржник посилається на порушення судом першої інстанції положення частини сьомої статті 119 Кодексу України з процедур банкрутства та вважає, що у банкрутстві фізичних осіб не лише кредитор повинен відслідковувати наявність оголошення про банкрутство фізичної особи, але й суд зобов'язаний при наявності у нього інформації про потенційного кредитора інформувати останнього про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи з метою заявлення вимог останнім, однак судом першої інстанції не було направлено АТ "Креді Агріколь Банк" ухвали про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1, попри те, що боржник в декларації сам зазначив наявність заборгованості перед банком.

22. На думку скаржника, суд першої інстанції, приймаючи ухвалу про закриття провадження у справі про неплатоспроможність та визнаючи вимоги конкурсних кредиторів, які не були заявлені в установлений строк визнано погашеними, а виконавчі документи за цими вимогами - такими, що не підлягають виконанню однозначно приймав рішення щодо прав та інтересів АТ "Креді Агріколь Банк", а суд апеляційної інстанції дійшов до помилкового висновку про те, що права апелянта оскаржуваною ухвалою не порушені, а рішення стосовно його прав та обов'язків судом не приймалось, оскільки вимоги АТ "Креді Агріколь Банк" судом першої інстанції було визнано погашеними, а виконавчі листи такими, що не підлягають виконанню.

23. Скаржник також стверджує, що декларації, які надані боржником, містили неповну та недостовірну інформацію, що зобов'язувало суд закрити провадження у справі на підставі 123 Кодексу України з процедур банкрутства.

24. Крім того, скаржник наголошує на неналежній перевірці майнового стану боржника та не здійснення запитів до низки реєструючих та контролюючих органів, державних реєстрів.

Б. Доводи, викладені у відзиві на касаційну скаргу

25. Відзиву на касаційну скаргу від інших учасників справи до Верховного Суду не надходило.

В. Касаційне провадження

26.05.08.2021 касаційну скаргу АТ "Креді Агріколь Банк" передано колегії суддів у складі: головуючого - Пєскова В. Г., суддів: Білоуса В. В., Васьковського О. В.

27. У зв'язку з перебуванням судді Білоуса В. В. у відпустці, автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 927/807/20 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Пєсков В. Г., суддя - Васьковський О. В., суддя - Погребняк В. Я., що підтверджується витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 30.08.2021.

28.31.08.2021 ухвалою Верховного Суду касаційну скаргу АТ "Креді Агріколь Банк" залишено без руху з наданням скаржнику строку для усунення недоліків касаційної скарги, а саме надати суду належні докази (конверт) отримання повного тексту ухвали Північного апеляційного господарського суду від 17.06.2021 або навести Суду інші поважні причини пропуску строку на касаційне оскарження даної ухвали.

29.14.09.2021 на адресу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшло рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу, а якому зазначено, що 10.09.2021 АТ "Креді Агріколь Банк" отримало ухвалу Верховного Суду від 31.08.2021 про залишення касаційної скарги без руху.

30.17.09.2021 АТ "Креді Агріколь Банк" надіслано на адресу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (отримано Верховним Судом
21.09.2021) клопотання про усунення недоліків касаційної скарги.

31. У зв'язку з перебуванням судді Васьковського у відпустці, автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 927/807/20 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Пєсков В. Г., суддя - Банасько О. О., суддя - Погребняк В. Я., що підтверджується витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 11.10.2021.

32.11.10.2021 ухвалою Верховного Суду витребувано з Господарського суду Чернігівської області та/або Північного апеляційного господарського суду матеріали справи № 927/807/20 за заявою ОСОБА_1 про неплатоспроможність фізичної особи.

33.03.11.2021 на адресу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшли матеріали справи № 927/807/20.

34.15.11.2021 Верховним Судом на адресу Північного апеляційного господарського суду направлено лист № 22.2-16/989 з проханням надати відомості щодо надсилання АТ "Креді Агріколь Банк" ухвали Північного апеляційного господарського суду від
17.06.2021.

35.19.11.2021 на адресу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшов лист Північного апеляційного господарського суду.

36.22.11.2021 ухвалою Верховного Суду, зокрема, відкрито касаційне провадження у справі № 927/807/20 за касаційною скаргою АТ "Креді Агріколь Банк" на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 16.07.2021 про закриття апеляційного провадження в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи; надано учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 10.12.2021.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

А. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій

37. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.

38. Предметом касаційного перегляду у цій справі стало питання закриття апеляційного провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи за апеляційною скаргою особи, яка не є учасником у справі про неплатоспроможність фізичної особи на ухвалу суду першої інстанції про затвердження плану реструктуризації боргів боржника, закриття провадження у справі.

39. Здійснивши перевірку правильності застосування апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали, оцінивши доводи касаційної скарги, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

40. Судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, Конституції України, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

41. За змістом частини 1 статті 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, Конституції України, Закону про банкрутство, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

42. Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплено принцип доступу до правосуддя. Під доступом до правосуддя згідно зі стандартами Європейського суду з прав людини розуміється здатність особи безперешкодно отримати судовий захист як доступ до незалежного і безстороннього суду; вирішення спорів за встановленою процедурою на засадах верховенства права.

43. Згідно зі статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист.

44. При цьому "право на суд" та право на "доступ до суду" не є абсолютними.

Права можуть бути обмежені, але лише у такий спосіб та до такої міри, що не порушують зміст цих прав (Philis v Greece (Філіс), § 59; De Geouffre de la Pradelle v France (Де Жуфр де ла Прадель проти Франції), § 28, і Stanev v Bulgaria (Станєв проти Болгарії) [ВП], § 229).

45. Стаття 129 Конституції України встановлює основні засади судочинства, якими, зокрема, є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

46. Зазначена конституційна норма конкретизована законодавцем у статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

47. Реалізацією права особи на судовий захист є можливість оскарження судових рішень у судах апеляційної та касаційної інстанцій. Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина (абзац третій підпункту 3.1 пункту 3 рішення Конституційного Суду України від 11.12.2007 № 11-рп/2007).

48. Отже, конституційний принцип забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду гарантує право звернення до суду зі скаргою в апеляційному чи в касаційному порядку, яке має бути реалізоване, за винятком встановленої законом заборони на таке оскарження.

49. Реалізація конституційного права, зокрема, на апеляційне оскарження судового рішення ставиться в залежність від положень відповідних процесуальних норм, в провадженні у справі про банкрутство - норм Господарського процесуального кодексу України та Кодексу України з процедур банкрутства.

50. Конституційні гарантії захисту прав та інтересів в апеляційній інстанції конкретизовано в главі 1 розділу І, главі 1 розділу ІV Господарського процесуального кодексу України, де врегульовано порядок і підстави для апеляційного оскарження судових рішень у господарському судочинстві.

51. Частина 1 статті 254 Господарського процесуального кодексу України визначає коло осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення, і поділяються на дві групи: учасники справи, а також особи, які участі у справі не брали, але судове рішення прийнято щодо їх прав, інтересів та (або) обов'язків.

52. Частиною 5 статті 41 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у справах про банкрутство склад учасників справи визначається Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

53. З 21.10.2019 введено в дію Кодекс України з процедур банкрутства, поряд з цим відповідні зміни до Господарського процесуального кодексу України внесені не були.

54. З огляду на приписи пункту 4 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства, законодавцем за темпоральним принципом (принцип дії закону у часі) визначено пряму дію норм Кодексу України з процедур банкрутства та їх застосування при розгляді справ про банкрутство незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, за винятком справ, які на день введення в дію Господарського процесуального кодексу України 21.10.2019 перебувають на стадії санації.

55. Відтак, Суд вважає, що при застосуванні судом норм Господарського процесуального кодексу України, під час розгляду справ про банкрутство, які містять посилання на Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", який втратив чинність, з урахуванням частини 3 статті 3 Господарського процесуального кодексу України та пункту 3 Рішення Конституційного Суду України від 03.10.1997 № 4-зп (у справі за конституційним зверненням Барабаша Олександра Леонідовича щодо офіційного тлумачення частини 5 статті 94 та статті 160 Конституції України), з
21.10.2019 підлягають застосуванню саме норми Кодексу України з процедур банкрутства (правовий висновок Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду, викладений у пункті 55.26 постанови від 16.07.2020 у справі № 910/4475/19).

56. У справі про банкрутство коло осіб, які мають право оскаржити судові рішення, звужено до учасників такої справи задля попередження необґрунтованого втручання інших осіб, які не є учасниками справи, у хід процедури банкрутства.

57. Відповідна правова позиція не має законодавчого відтворення ані в Господарському процесуальному кодексі України, ані в Законі України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" або Кодексі України з процедур банкрутства, однак є усталеною під час перегляду справ про банкрутство та викладена суддями судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, зокрема, у постановах від 07.07.2020 у справі № Б-39/27-09, від 11.06.2020 у справі № 916/3206/17, від 03.06.2020 у справі № 910/18031/14, від 19.05.2020 у справі № 908/2332/19, від 03.03.2020 у справі № 904/7965/16, від 20.02.2019 у справі №5005/2329/2011, від 16.01.2020 у справі №911/5186/14.

58. Так, відповідно до статті 1 учасники у справі про банкрутство - сторони, арбітражний керуючий, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника, а також у випадках, передбачених Господарському процесуальному кодексі України, інші учасники справи про банкрутство, щодо прав або обов'язків яких існує спір. Сторони у справі про банкрутство - конкурсні кредитори (представник комітету кредиторів), забезпечені кредитори, боржник (банкрут).

59. Верховний Суд звертає увагу, що відповідно до статті 113 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному Господарському процесуальному кодексі України для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.

60. Відповідно до частини першої статті 122 Кодексу України з процедур банкрутства подання кредиторами грошових вимог до боржника та їх розгляд керуючим реструктуризацією здійснюються в порядку, визначеному Господарському процесуальному кодексі України для юридичних осіб.

61. Порядок набуття кредитором (окрім кредитора, за заявою якого відкрито провадження у справі про банкрутство) статусу учасника провадження у справі про банкрутство визначається статтею 45 Кодексу України з процедур банкрутства.

62. Нормами даної статті встановлено, що конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

63. Забезпечені кредитори зобов'язані подати заяву з грошовими вимогами до боржника під час провадження у справі про банкрутство в частині вимог, що є незабезпеченими, або за умови відмови від забезпечення.

64. Забезпечені кредитори можуть повністю або частково відмовитися від забезпечення. Якщо вартості застави недостатньо для покриття всієї вимоги, кредитор повинен розглядатися як забезпечений лише в частині вартості предмета застави. Залишок вимог вважається незабезпеченим.

65. Кредитори за вимогами щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також за вимогами щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю громадян, сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування мають право протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.

66. У питанні набуття конкурсним кредитором статусу учасника провадження у справі про банкрутство колегія суддів звертається до правових висновків Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду, викладених у постанові від 16.07.2020 у справі № 910/4475/19, та зазначає наступне.

67. Законодавством про банкрутство для конкурсних кредиторів встановлений більш складний, порівняно з іншими учасниками справи, порядок набуття статусу учасника провадження у справі про банкрутство, який (статус) наділяє такого учасника повним обсягом процесуальної дієздатності, в т. ч. правом оскаржувати судові рішення, оскаржувати дії боржника, розпорядника майном, керуючого санацією, ліквідатора, звертатися про визнання недійсними угод боржника тощо.

68. Набуття такого статусу остаточно формалізується ухвалою суду про визнання вимог кредитора (аналогічна позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.01.2020 у справі №913/444/18).

69. За приписами частини другої статті 47 Кодексу України з процедур банкрутства у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого Господарському процесуальному кодексі України, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна. Нормами цієї статті передбачено, що за результатами попереднього засідання господарський суд постановляє ухвалу, тобто чітко визначений порядок формалізації конкурсного кредитора як у часника провадження у справі про банкрутство.

70. Таким чином, порядок набуття конкурсним кредитором статусу учасника провадження у справі про банкрутство є чітким, зрозумілим та однозначним, тобто таке нормативне регулювання виключає можливість довільного його трактування.

71. Отже, лише після вчинення всіх передбачених Кодексом України з процедур банкрутства (стаття 45) дій, прийняття судом відповідної ухвали про повне або часткове (частина шоста статті 45, стаття 47 Кодексу України з процедур банкрутства) визнання його вимог, кредитор набуває статусу учасника провадження у справі про банкрутство та повну процесуальну дієздатність (здатність особисто здійснювати процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді, стаття 44 Господарського процесуального кодексу України) (пункт 56.16 постанови Верховного Суду від 16.07.2020 у справі №910/4475/19).

72. При цьому, зазначені висновки було сформовано Верховним Судом щодо здійснення процедури ліквідації юридичних осіб, водночас, колегія суддів зауважує на доцільності врахування зазначеного принципу також при розгляді справ про неплатоспроможність фізичних осіб, враховуючи, що відповідно до статті 113 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному стаття 44 Господарського процесуального кодексу України для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.

73. Верховний Суд вважає вірним посилання суду апеляційної інстанції на висновки у вказаних вище постановах Верховного Суду та відхиляє у зв'язку з цим доводи касаційної скарги про те, що у вказаних постановах мова йшла про банкрутство юридичних осіб, а не фізичних осіб.

74. У даній справі, судом апеляційної інстанції встановлено, що АТ "Креді Агріколь Банк" не має статусу конкурсного кредитора або іншого учасника справи про банкрутство у даній справі № 927/807/20 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1, тобто не є учасником цієї справи.

75. Колегія суддів касаційної інстанції зазначає, що другою групою осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення стаття 254 Господарського процесуального кодексу України визначає осіб, які не брали участі у справі, але судове рішення прийнято щодо їх прав, інтересів та (або) обов'язків.

76. Верховний Суд звертає увагу, що відповідно до правової позиції Верховного Суду у складі колегії суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду, викладеної в постанові від 15.05.2020 у справі № 904/897/19, за приписами процесуального законодавства, судове рішення, оскаржуване особою, яка не брала участі у справі, повинно безпосередньо стосуватися прав та обов'язків цієї особи, що випливають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов'язків.

77. Судове рішення, оскаржуване незалученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав та обов'язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто і вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення судом є скаржник, або міститься судження про права та обов'язки цієї особи у відповідних правовідносинах.

78. Якщо скаржник лише зазначає про те, що оскаржуване рішення може вплинути на його права та/або інтереси, та/або обов'язки, або лише зазначає (констатує), що рішенням вирішено про його права та/або обов'язки чи інтереси, то такі посилання, виходячи з вищенаведеного, не можуть бути достатньою та належною підставою для розгляду, зокрема апеляційної (касаційної) скарги.

79. Особа повинна довести, що оскаржуване судове рішення прийнято про її права, інтереси та (або) обов'язки і такий зв'язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним, що означає, що скаржник в скарзі має чітко зазначити, в якій частині оскаржуваного ним судового рішення (в мотивувальній та/або резолютивній) прямо вказано про його права, інтереси та (або) обов'язки, та про які саме.

80. Рішення є таким, що прийнято про права та обов'язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення наявні висновки суду про права та обов'язки цієї особи або у резолютивній частині рішення суд прямо зазначив про права та обов'язки цієї особи. В такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд. Будь-який інший правовий зв'язок між скаржником і сторонами спору не приймається до уваги.

81. Пунктом 3 частини 1 статті 264 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов'язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов'язки такої особи не вирішувалося.

82. Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що при розгляді апеляційної скарги, поданої особою, яка не брала участі в розгляді справи судом першої інстанції і яка вважає, що місцевим господарським судом вирішено питання про її права та обов'язки, суд апеляційної інстанції, перевіривши матеріали апеляційної скарги на предмет їх відповідності статтям 258, 259 Господарського процесуального кодексу України, та за відсутності підстав для залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги чи для відмови у відкритті апеляційного провадження з інших підстав, відкриває апеляційне провадження за апеляційною скаргою такої особи та має належним чином дослідити і встановити, чи вирішив суд в оскаржуваному рішенні питання про права, інтереси та (або) обов'язки заявника апеляційної скарги.

83. Якщо ж при цьому судом апеляційної інстанції буде встановлено, що права, інтереси та (або) обов'язки такої особи оскаржуваним судовим рішенням не порушені та що питання про її права, інтереси та (або) обов'язки у справі судом першої інстанції не вирішувалися, то апеляційний господарський суд не позбавлений права закрити апеляційне провадження на підставі пункту 3 частини 1 статті 264 Господарського процесуального кодексу України.

84. Наведений висновок викладений у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.08.2019 у справі № 62/112 та у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.01.2020 у справі № 925/1600/16.

85. Як встановлено судом апеляційної інстанції та вбачається з матеріалів справи, ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 20.01.2021, якою затверджено план реструктуризації боргів боржника фізичної особи ОСОБА_1, вирішено вважати даний план виконаним та закрито провадження у справі №927/807/20, на яку АТ "Креді Агріколь Банк" подало апеляційну скаргу, питання про права, інтереси та (або) обов'язки АТ "Креді Агріколь Банк" не вирішувалося, як і відсутні в мотивувальній та резолютивній частинах судового рішення висновки та судження про права та обов'язки цієї юридичної особи.

86. Враховуючи наведене, колегія суддів Верховного Суду погоджується із висновками апеляційного господарського суду про закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою АТ "Креді Агріколь Банк" на підставі пункту 3 частини 1 статті 264 Господарського процесуального кодексу України, оскільки скаржник не має статусу сторони чи учасника у справі № 927/807/20 про неплатоспроможність ОСОБА_1, а оскаржуваною ухвалою про затвердження плану реструктуризації боргів та закриття провадження у справі про неплатоспроможність не вирішувались питання про права та інтереси та (або) обов'язки скаржника, отже АТ "Креді Агріколь Банк" не наділено правом на апеляційне оскарження у даній справі ухвали Господарського суду Чернігівської області від 21.01.2021.

87. Щодо доводів касаційної скарги АТ "Креді Агріколь Банк" про порушення судом першої інстанції положення частини сьомої статті 119 Кодексу України з процедур банкрутства, оскільки, на думку скаржника, у банкрутстві фізичних осіб суд зобов'язаний при наявності у нього інформації про потенційного кредитора інформувати останнього про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, Суд зазначає таке.

88. Відповідно до частини сьомої статті 119 Кодексу України з процедур банкрутства ухвала про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність не пізніше трьох днів з дня її постановлення надсилається боржнику до контролюючого органу, визначеного Податковим кодексом України, та інших органів, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння податків і зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, до місцевих судів загальної юрисдикції та органу державної виконавчої служби, приватному виконавцю, у якого перебуває виконавче провадження на виконанні, до органу державної прикордонної служби, державного органу з питань банкрутства, а також іншим учасникам справи та особам, які мають право взяти участь у такій справі.

89. Водночас, відповідно до частини шостої зазначеної статті з метою виявлення всіх кредиторів здійснюється офіційне оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника у порядку, визначеному Податковим кодексом України.

90. Кодекс України з процедур банкрутства не покладає на суд обов'язок надсилати ухвалу про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність кожному потенційному кредитору боржника.

91. Враховуючи можливе широке коло кредиторів боржника, таке повідомлення ставило б таких повідомлених судом кредиторів у більш вигідне становище відносно інших та порушувало б принцип змагальності та рівності учасників.

92. Саме з метою надання можливості всім бажаючим кредиторам заявити свої вимоги до боржника суд, в силу частини шостої статті 119 Кодексу України з процедур банкрутства, здійснює офіційне оприлюднення відповідного оголошення, а кредитори, в свою чергу, керуючись принципом диспозитивності та статтею 45 Кодексу України з процедур банкрутства здійснюють свої права шляхом подання до господарського суду письмових заяв з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.

93. У зв'язку з наведеним, Верховний Суд відхиляє доводи касаційної скарги про порушення судами частини сьомої статті 119 Кодексу України з процедур банкрутства.

94. У цій справі оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 було оприлюднено 29.09.2020 на веб-сайті Вищого господарського суду. Як встановлено судом апеляційної інстанції, АТ "Креді Агріколь Банк" ані протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство, ані під час провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 скаржник не звертався до суду із заявою про визнання його грошових вимог до боржника, відповідні вимоги судом першої інстанції не визнавались та до реєстру вимог кредиторів ОСОБА_1 не включались.

95. Щодо доводів касаційної скарги про те, що суд першої інстанції, визнаючи вимоги конкурсних кредиторів, які не були заявлені в установлений строк погашеними, а виконавчі документи за цими вимогами - такими, що не підлягають виконанню однозначно приймав рішення щодо прав та інтересів АТ "Креді Агріколь Банк", Верховний Суд відхиляє з тих мотивів, що вчасне не заявлення кредитором своїх грошових вимог до боржника та не набуття у зв'язку з цим статусу конкурсного кредитора не означає безумовного вирішення судом першої інстанції питання про права та обов'язки такої особи під час застосування наслідків закриття провадження у справі про неплатоспроможність.

96. При цьому, колегія суддів погоджується із висновком суду апеляційної інстанції про те, що саме на скаржнику лежить обов'язок здійснювати аналіз даних щодо своїх контрагентів на предмет перебування їх у судових процедурах банкрутства, в тому числі і на підставі відомостей, що містяться на офіційному веб-порталі судової влади України, доступ до якого є вільним та безоплатним.

97. Доводи касаційної скарги про подання боржником у деклараціях про майновий стан неповної та недостовірної інформації та не здійсненні арбітражним керуючим перевірки стану заборгованості боржника та перевірки його активів, колегія суддів Верховного Суду не бере до уваги, оскільки такі доводи не стосуються предмету касаційного оскарження у цій справі - ухвали суду апеляційної інстанції про закриття апеляційного провадження.

98. Таким чином, доводи касаційної скарги щодо неправомірності закриття апеляційним господарським судом апеляційного провадження за апеляційною скаргою АТ "Креді Агріколь Банк" на підставі пункту 3 частини 1 статті 264 Господарського процесуального кодексу України не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим Верховний Суд дійшов висновку про відмову в задоволенні касаційної скарги та залишенні в силі законної та обґрунтованої ухвали суду апеляційної інстанції.

99. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд касаційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даній справі Верховний Суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в касаційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду попередньої інстанції.

Б. Висновки щодо застосування норми права

100. Оскільки скаржник не є учасником справи, права цієї особи оскаржуваним судовим рішенням не порушені та питання про її права і обов'язки судом першої інстанції не вирішувалися, то така особа не наділена процесуальним правом на апеляційне оскарження прийнятого у цій справі процесуального рішення. Відтак судом апеляційної інстанції правомірно закрито апеляційне провадження на підставі пункту 3 частини 1 статті 264 Господарського процесуального кодексу України. При цьому, вчасне не заявлення кредитором своїх грошових вимог до боржника та не набуття у зв'язку з цим статусу конкурсного кредитора не означає безумовного вирішення судом першої інстанції питання про права та обов'язки такої особи під час застосування наслідків закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи.

В. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

101. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновків про те, що ухвала суду апеляційної інстанції у справі прийнята з повним, всебічним та об'єктивним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, із дотриманням норм матеріального та процесуального права.

102. Враховуючи вищевикладене та керуючись пунктом 1 частини 1 статті 308, статтею 309 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга АТ "Креді Агріколь Банк" підлягає залишенню без задоволення, а прийнята ухвала Північного апеляційного господарського суду від 17.06.2021 - залишенню без змін.

Г. Розподіл судових витрат

103. У зв'язку з тим, що Суд відмовляє в задоволенні касаційної скарги та залишає без змін раніше ухвалене судове рішення Суд покладає на скаржника витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги.

Керуючись статтями 300, 301, пунктом 1 частини 1 статті 308, статтею 309, 315 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Креді Агріколь Банк" залишити без задоволення.

2. Ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 17.06.2021 у справі № 927/807/20 залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. Пєсков

Судді О. Банасько

В. Погребняк