ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2019 року

м. Київ

Справа № 907/610/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Студенець В.І. - головуючий, судді: Баранець О.М., Кондратова І.Д.

за участю секретаря судового засідання: Натаріної О.О.

розглянувши матеріали касаційних скарг ОСОБА_1 та Приватного підприємства "Ужгородські Аграрні Інвестиції"

на рішення Господарського суду Закарпатської області

(судді - Ушак І.Г.)

від 15.01.2019

та постанову Західного апеляційного господарського суду

(головуючий - Дубник О.П., судді: Зварич О.В., Скрипчук О.С.)

від 26.03.2019

у справі № 907/610/18

за позовом ОСОБА_1

до Приватного підприємства "Ужгородські Аграрні Інвестиції"

про визнання недійсним рішення загальних зборів від 27.07.2018,

за участю представників учасників справи:

позивача - ОСОБА_6.,

відповідача - Величко О.В.

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Закарпатської області з позовною вимогою до Приватного підприємства "Ужгородські Аграрні Інвестиції" (далі - ПП "Ужгородські Аграрні Інвестиції") про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників приватного підприємства, оформленого протоколом від 27.07.2018.

1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірне рішення прийняте з порушенням вимог закону та статуту підприємства щодо порядку скликання та проведення зборів, внаслідок чого позбавлено ОСОБА_1 як учасника підприємства можливості брати участь у зборах, вносити питання до порядку денного. Стверджує, що не був повідомлений про скликання загальних зборів із зазначенням дати, часу, місця проведення, порядку денного загальних зборів. Посилається на те, що відповідно до частини 10 статті 31 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", для прийняття рішення з будь-якого питання без дотримання вимог, встановлених законодавством та Статутом щодо порядку скликання загальних зборів учасників та щодо повідомлень необхідно 100% голосів учасників підприємства, що не було враховано під час прийняття спірного рішення, кількість голосів для прийняття якого становила 71,81%. Вважає, що спірне рішення, яким відчужено майно підприємства - сільськогосподарську техніку та автомобілі - на суму близько 200000,00 грн є незаконним, оскільки прийнято зазначеною вище кількістю голосів - 71,81%, в той час як відповідно до частини другої статті 98 ЦК України рішення про відчуження майна товариства на суму, що становить п`ятдесят і більше відсотків майна товариства, повинно прийматися більшістю не менш як у 3/4 голосів, тобто не менше, ніж 75%. ОСОБА_1 посилається також на те, що збори учасників, на яких прийнято спірне рішення проводилися не за місцезнаходженням підприємства, що суперечить частині 7 статті 33 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю".

2. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2.1. Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 15.01.2019 у справі №907/610/18 у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

2.2. Постановою Західного апеляційного господарського суду від 26.03.2019 у справі №907/610/18 рішення Господарського суду Закарпатської області від 15.01.2019 залишено без змін.

2.3. Господарськими судами встановлено такі обставини:

- державну реєстрацію юридичної особи Приватного підприємства "Ужгородські Аграрні Інвестиції" проведено 19.06.2008, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань №1002150318 станом 09.02.2017;

- відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань №1002150318 станом 09.02.2017 учасниками товариства є ОСОБА_2 (розмір внеску до статутного фонду 2583237,66 грн), ОСОБА_1 (розмір внеску до статутного фонду 1282115,85 грн), ОСОБА_7 (розмір внеску до статутного фонду 682121,21 грн);

- статутний фонд підприємства згідно із пунктом 8.2 статуту складав 3447474,72 грн (з урахуванням змін від 29.08.2014 складає 4547474,72 грн);

- розмір внеску ОСОБА_1 складав 1282115,85 грн, тобто 37,19% статутного капіталу підприємства; іншого учасника - ОСОБА_2 - 2165358,87 грн, тобто 62,81% (в т.ч. 202662,52 грн, що складає 5,8786% статутного капіталу підприємства, внесених в майновому виразі транспортними засобами та сільськогосподарським обладнанням (10 позицій) згідно акту прийому-передачі та грошової оцінки майна від 27.03.2013 (пункт 8.2 Статуту у редакції, зареєстрованій 14.05.2013);

- на порядок денний загальних зборів учасників підприємства, які відбулися 27.07.2018, було поставлено питання про схвалення правочинів підприємства щодо продажу майна підприємства, стану їх виконання та оцінка дій директора;

- за результатами розгляду питання порядку денного загальні збори прийняли рішення, оформлене протоколом від 27.07.2018 (голова зборів Калинич І.І., секретар Федорович Р.Б.), яким схвалено істотні умови договору № 23/01-2014 купівлі-продажу від 23.01.2014; погоджено та визнано правомірними повноваження та дії директора підприємства щодо підписання правочину на цих умовах; схвалено стан їх виконання, їх відповідність інтересам підприємства; заявлено про відсутність у підприємства будь-яких претензій до директора ОСОБА_8 щодо укладання та виконання зазначеного правочину;

- предметом відчуження за договором купівлі-продажу від 23.01.2014 була сільськогосподарська техніка та автомобілі (20 позицій) за ціною 207800,00 грн, в тому числі, 7 позицій майна, що було внеском ОСОБА_2 , вартість якого оцінена в сумі 113460,64 грн;

- згідно із рішенням Господарського суду Закарпатської області від 23.05.2017 у справі №907/167/17, яке набрало законної сили, рішення позачергових загальних зборів учасників підприємства від 23.01.2014 №2, на підставі яких було укладено зазначений договір купівлі-продажу, за позовом ОСОБА_1 визнано недійсним у судовому порядку, оскільки він як учасник підприємства не був належним чином повідомлений про порядок денний та дату проведення зборів;

- вважаючи, що рішенням загальних зборів учасників Приватного підприємства "Ужгородські Аграрні Інвестиції", оформленого протоколом від 27.07.2018, порушено корпоративні права на участь у товаристві, вчинено з порушенням вимог закону, ОСОБА_1 звернувся з позовом про визнання недійсним зазначеного рішення.

2.4. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог місцевий господарський суд виходив з того, що наведені позивачем підстави визнання недійсним спірного рішення в частині неповідомлення останнього про проведення зборів та необхідність прийняття спірного рішення більшістю не менш як у 3/4 голосів спростовані матеріалами справи; встановлене судом несвоєчасне повідомлення позивача про проведення зборів з огляду на незначність прострочення та проведення зборів не за місцем розташування відповідача не можуть вважатися достатніми підставами для визнання недійсним спірного рішення. При цьому, суд констатує, що в ході судового розгляду не встановлено обставин, які в силу прямих вказівок закону, є безумовними підставами для визнання недійсним спірного рішення загальних зборів.

2.5. Погоджуючись із висновком суду першої інстанції, апеляційний господарський суд зазначив, що рішення місцевого суду є таким, що прийняте з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги

3.1. Не погоджуючись з постановою Західного апеляційного господарського суду від 26.03.2019 та рішенням Господарського суду Закарпатської області від 15.01.2019 у справі №907/610/18, ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції та рішення місцевого суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

3.2. Узагальнені доводи касаційної скарги ОСОБА_1 :

- оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права та при неповному встановленні обставин, дослідженні доказів та фактів, зокрема, статей 30, 31, 33, 34 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України №958 від 28.11.2013, пункт 99 правил надання послуг поштового зв`язку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №270 від 05.03.2009;

- оскаржуваним рішенням загальних зборів схвалено правочин щодо відчуження майна, що є внеском до статутного капіталу ПП "Ужгородські Аграрні Інвестиції".

3.3. Не погоджуючись з постановою Західного апеляційного господарського суду від 26.03.2019 та рішенням Господарського суду Закарпатської області від 15.01.2019 у справі №907/610/18, з касаційною скаргою також звернулося Приватне підприємство "Ужгородські аграрні інвестиції", в якій просить оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції та рішення місцевого суду змінити, не передаючи справу на новий розгляд, змінивши їх мотивувальні частини відповідно до мотивів, наведених у касаційній скарзі.

3.4. Узагальнені доводи касаційної скарги Приватного підприємства "Ужгородські Аграрні Інвестиції":

- скаржник погоджується з правильністю рішень у справі по суті, проте частково не погоджується із мотивацією викладених в оскаржуваних рішеннях судів попередніх інстанцій позицій, зокрема, щодо неврегульованості порядку прийняття статутом підприємства рішень загальними зборами, щодо строків повідомлення про проведення загальних зборів;

- суди помилково не застосували як підстави для відмови у задоволенні позову частини другу та п`яту статті 34 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю".

4. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій з посиланням на норми права, яким керувався суд

4.1. Відповідно до частини першої статті 63 Господарського кодексу України залежно від форм власності, передбачених законом, в Україні можуть діяти, зокрема, приватне підприємство, що діє на основі приватної власності громадян чи суб`єкта господарювання (юридичної особи).

4.2. Згідно із частинами першою та другою статті 65 Господарського кодексу України управління підприємством здійснюється відповідно до його установчих документів на основі поєднання прав власника щодо господарського використання свого майна і участі в управлінні трудового колективу. Власник здійснює свої права щодо управління підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи відповідно до статуту підприємства чи інших установчих документів.

4.3. Статтею 113 Господарського кодексу України встановлено, що приватним підприємством визнається підприємство, що діє на основі приватної власності одного або кількох громадян, іноземців, осіб без громадянства та його (їх) праці чи з використанням найманої праці. Приватним є також підприємство, що діє на основі приватної власності суб`єкта господарювання - юридичної особи.

Порядок організації та діяльності приватних підприємств визначається цим Кодексом та іншими законами.

4.4. Порядок створення та діяльності уповноважених власником органів управління приватним підприємством не врегульований ні Цивільним кодексом України, ні Господарським кодексом України. Наведеними нормативно-правовими актами не передбачений порядок скликання та проведення загальних зборів учасників приватного підприємства. Відтак відповідно до положень статті 8 Цивільного кодексу України щодо вказаних правовідносин слід застосувати правові норми цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону). Оскільки підприємство відповідача засноване на приватній власності кількох осіб (засновників), а його статутний капітал поділений між учасниками на частки, правильним є застосування до спірних у справі правовідносин положень Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, які регулюють правовідносини щодо порядку скликання та проведення загальних зборів товариства з обмеженою відповідальністю. (Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 06.03.2018 у справі №907/167/17).

4.5. Правовий статус товариств з обмеженою відповідальністю та товариств з додатковою відповідальністю, порядок їх створення, діяльності та припинення, права та обов`язки їх учасників визначає Закон України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю".

4.6. Відповідно до статті 6 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" учасники товариства зобов`язані: дотримуватися статуту; виконувати рішення загальних зборів учасників товариства.

Учасники можуть мати обов`язки, встановлені законом та статутом товариства.

4.7. Перелік відомостей що повинні обов`язково зазначатися у статуті товариства з обмеженою відповідальністю та товариства з додатковою відповідальністю встановлений у статті 11 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю".

Згідно зі статтею 11 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" установчим документом товариства є статут.

Перша редакція статуту товариства підписується всіма учасниками товариства. Справжність підписів учасників засвідчується нотаріально.

Зміни до статуту товариства та перша редакція статуту товариства, створеного в результаті реорганізації, підписуються учасниками товариства, які голосували за рішення про внесення таких змін чи про затвердження першої редакції статуту, або особою, уповноваженою на це органом, який прийняв таке рішення, якщо це передбачено статутом. Справжність підписів учасників або уповноваженої особи засвідчується нотаріально.

Якщо товариство створюється в результаті реорганізації, і при цьому учасники товариства матимуть менший обсяг прав щодо відчуження своїх часток або щодо виходу з товариства, ніж мали учасники (акціонери) правопопередника, або якщо такі права є вужчими або більш обмеженими порівняно з правами учасників (акціонерів) правопопередника, перша редакція статуту такого товариства приймається одностайним рішенням всіх учасників і підписується в порядку, визначеному частиною другою цієї статті.

У статуті товариства зазначаються відомості про:

1) повне та скорочене (за наявності) найменування товариства;

2) органи управління товариством, їх компетенцію, порядок прийняття ними рішень;

3) порядок вступу до товариства та виходу з нього.

Статут товариства може містити інші відомості, що не суперечать закону.

4.8. Статут товариства може містити інші відомості, що не суперечать закону. Такими відомостями можуть бути положення що стосуються: надання додаткового строку для погашення заборгованості у зв`язку з простроченням внесення вкладу (стаття 15 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю"); порядку збільшення статутного капіталу за рахунок додаткових вкладів (стаття 18 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю"); порядку реалізації переважного права учасників товариства, розподілу відчужуваної частки (частини частки) між іншими учасниками товариства, відмови від реалізації переважного права учасників товариства (стаття 20 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю"); порядку визначення кількості голосів (стаття 29 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю"); визначення питань компетенції загальних зборів учасників (стаття 30 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю"); порядку скликання та проведення загальних зборів (статті 31, 32, 33, 34 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю"); тощо.

4.9. Вирішуючи спір по суті, судами попередніх інстанцій встановлювалися обставини, зокрема, щодо питання скликання загальних зборів учасників підприємства, порядку прийняття рішень такими зборами, відповідно до вимог Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", оскільки, статутом Приватного підприємства "Ужгородські Аграрні Інвестиції" в редакції 2013 року, зазначені питання не врегульовані.

Разом з цим, як вбачається із Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань №1002150318 станом 09.02.2017 в розділі "Дані про реєстраційні дії" зазначено, що 29.08.2014 за №13241050022007573 відбулася державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи. Натомість ні місцевим господарським судом, ні судом апеляційної інстанції зазначене не було перевірено. Залишилося не встановленим судами чинність редакції статуту на момент прийняття рішення загальних зборів.

Крім того, як вбачається із касаційної скарги Приватного підприємства "Ужгородські Аграрні Інвестиції" скаржником здійснено посилання на пункти статуту відповідача, які за своїм змістом різняться із положеннями статуту, що знаходиться в матеріалах справи, та на редакцію якої здійснено посилання судами попередніх інстанцій.

З врахуванням викладеного, виходячи з предмету та підстав позову, оскільки до предмета доказування у даній справі входить, зокрема, визначені статутом приватного підприємства порядок прийняття рішень загальними зборами, порядок скликання загальних зборів, та враховуючи, що підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів можуть бути порушення вимог установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів підприємства, колегія суддів вважає передчасним висновок судів про відмову у задоволенні позовних вимог.

4.10. З огляду на викладене, у справі, яка переглядається, суди не надали належної правової оцінки всім обставинам справи, що не відповідає вимогам статті 236 Господарського процесуального кодексу України, те не з`ясували усіх фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

5. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

5.1. Згідно з частиною 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

5.2. Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

5.3. Згідно з частиною 3 статті 310 Господарського процесуального кодексу України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо:

1) суд не дослідив зібрані у справі докази; або

2) суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів, або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; або

3) суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів.

5.4. З врахуванням викладеного, оскільки як місцевий, так і апеляційний господарські суди припустились неправильного застосування приписів Господарського процесуального кодексу України стосовно всебічного, повного і об`єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, а у Верховного Суду відсутня процесуальна можливість з`ясувати дійсні обставини справи, що перешкоджає ухвалити нове рішення у справі, то це відповідно є підставою для скасування рішень судів попередніх інстанцій, та передання справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

5.5. Під час нового розгляду господарському суду першої інстанції слід взяти до уваги викладене, вжити всі передбачені законом заходи для всебічного, повного та об`єктивного встановлення обставин справи, прав та обов`язків сторін, і, залежно від встановленого та відповідно до вимог чинного законодавства, вирішити спір.

6. Судові витрати

6.1. Відповідно до статті 315 Господарського процесуального кодексу України у постанові суду касаційної інстанції повинен бути зазначений розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

6.2. Частиною 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

6.3. Враховуючи, що в даному випадку справа передається на новий розгляд до апеляційного господарського суду, розподіл судових витрат Верховним Судом не здійснюється.

Керуючись статтями 236, 238, 240, 300, 301, 308, 310, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційні скарги ОСОБА_1 та Приватного підприємства "Ужгородські Аграрні Інвестиції" задовольнити частково, постанову Західного апеляційного господарського суду від 26.03.2019 та рішення Господарського суду Закарпатської області від 15.01.2019 у справі №907/610/18 скасувати, а справу направити на новий розгляд до Господарського суду Закарпатської області.

2. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та не підлягає оскарженню.

Головуючий В. Студенець

Судді О. Баранець

І. Кондратова