Історія справи

Ухвала КГС ВП від 03.05.2020 року у справі №908/1746/19

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2020 року

м. Київ

Справа № 908/1746/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Колос І.Б. (головуючий), Бенедисюка І.М. і Булгакової І.В.,

розглянув у порядку письмового провадження

касаційні скарги акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Придніпровська залізниця» та публічного акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь»

на рішення господарського суду Запорізької області від 14.11.2019 (Зінченко Н.Г.)

та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 17.03.2020 (колегія суддів: Березкіна О.В.(головуючий), Іванов О.Г., Дармін М.О.)

зі справи № 908/1746/18

за позовом акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Придніпровська залізниця» (далі - Залізниця в особі філії)

до публічного акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» (далі - Товариство)

про стягнення 682 009,56 грн. заборгованості.

Згідно з розпорядженням Заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 22.06.2020 № 29.3-02/1065 склад суду у справі № 908/1746/19 змінено, у зв'язку з перебуванням судді Малашенкової Т.М. у відпустці.

1. ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

Залізниця в особі філії звернулася до господарського суду Запорізької області з позовом до Товариства про стягнення 682 009,56 грн. заборгованості, з них: 226 110,72 грн. плати за користування вагонами, 455 898,84 грн. збору за зберігання вантажу та збору за зберігання вантажу у двократному розмірі.

Обґрунтовуючи такі нарахування, Залізниця в особі філії зазначала про затримку вагонів на підході до станції призначення Запоріжжя - Ліве через зайнятість на ній приймально - відправних колій, у зв'язку з несвоєчасним забиранням Товариством (вантажоодержувачем) на свою під'їзну колію вантажу, який раніше прибув на його адресу.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

Рішенням господарського суду Запорізької області від 14.11.2019 зі справи № 908/1746/19 позов задоволено повністю, з посиланням на його обґрунтованість.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 17.03.2020 (з урахуванням ухвали від 05.05.2020 про виправлення описки) рішення у справі змінено (в частині стягнення збору за зберігання вантажу): стягнуто з Товариства на користь Залізниці в особі філії 226 110,72 грн. плати за користування вагонами, 317 068,20 грн. збору за зберігання вантажу, 3069,11 грн. витрат зі сплати судового збору.

Постанову суду апеляційної інстанції в частині відмови в позові про стягнення збору за зберігання вантажу у двократному розмірі мотивовано тим, що за змістом статті 36 Статуту залізниць України ускладнення у зв'язку з несвоєчасним вивантаженням і вивезенням вантажу повинні виникнути на станції, з якої підлягає вивантаженню і вивезенню вантаж, а не на станції затримки на шляху прямування. Водночас наявність ускладнень на станції призначення Запоріжжя - Ліве позивачем не доведена.

Короткий зміст вимог касаційних скарг

Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, 06.04.2020 Залізниця в особі філії звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просила постанову суду апеляційної інстанції зі справи скасувати в частині часткового задоволення позову, а рішення місцевого господарського суду про задоволення позову - залишити без змін.

09.04.2020 Товариство звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення та постанову судів попередніх інстанцій, в якій просило судові рішення попередніх інстанцій зі справи про задоволення позову скасувати, ухвалити нове рішення про відмову в позові.

2. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи осіб, яка подали касаційні скарги

Згідно з доводами Залізниці в особі філії, неоднакове застосування та відсутність єдності у застосуванні статті 36 Статуту залізниць України призводить до протиріч позицій, оскільки на даний час відсутня практика застосування Верховним Судом статті 36 Статуту залізниць України в частині нарахування збору за зберігання вантажу в двократному розмірі у разі затримки вантажу (вагонів) на підходах до станції призначення. При цьому, розгляд даної справи має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; відсутність практики застосування Верховним Судом статті 36 Статуту залізниць України в частині нарахування збору за зберігання вантажу в двократному розмірі в разі затримки вантажу (вагонів) на підходах до станції призначення, - є підставами для касаційного оскарження.

Відповідно до доводів Товариства, відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норм права в подібних правовідносинах, а саме: застосування статей 36, 119 Статуту залізниць України, частини першої статті 238 Цивільного кодексу України, пунктів 8, 9 Правил користування вагонами і контейнерами, пункту 8 Правил зберігання вантажів.

Доводи інших учасників справи

У відзиві на касаційну скаргу Залізниці в особі філії, Товариство просило у задоволенні касаційної скарги відмовити, посилаючись на правильне застосування судом апеляційної інстанції приписів статті 36 Статуту залізниць України.

У відзиві на касаційну скаргу Товариства, Залізниця в особі філії просила залишити касаційну скаргу Товариства без задоволення, посилаючись, зокрема, на те, що доводи касаційної скарги є безпідставними та не відповідають дійсності.

3. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

30.09.2016 публічним акціонерним товариством «Українська залізниця», правонаступником якого є акціонерне товариство «Українська залізниця» та Товариством укладено договір № ПР/М-16-3/1-708НЮ/20/2016/2889 про експлуатацію залізничної під'їзної колії публічного акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь», яка примикає до станції Запоріжжя - Ліве регіональної філії «Придніпровська залізниця» публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» (далі - Договір про експлуатацію залізничної під`їзної колії).

Договір про експлуатацію залізничної під`їзної колії підписаний сторонами з протоколом узгодження розбіжностей від 03.11.2016, протоколом врегулювання розбіжностей від 21.11.2016 та протоколом узгодження остаточної редакції розбіжностей від 16.12.2016.

В подальшому умови Договору про експлуатацію залізничної під`їзної колії змінювалися та доповнювалися шляхом укладення сторонами додаткових угод до нього.

За умовами пункту 1 Договору про експлуатацію залізничної під`їзної колії (в редакції протоколу узгодження розбіжностей від 03.11.2016) згідно зі Статутом залізниць України, Правилами перевезення вантажів і на умовах цього договору експлуатується під`їзна колія, яка належить власнику колії (Товариству), що примикає до станції Запоріжжя - Ліве стрілкою № 12 до парку «А» і стрілкою № 172 до парку «Б», яка обслуговується локомотивом власника колії. Межею під`їзної колії є сигнальні знаки «Межа під`їзної колії», які встановлені проти вхідного світлофора «ЧВ» парку «А» станції Запоріжжя - Ліве на відстані 71,7 метрів від вістря пера стрілки примикання № 12 та вхідного світлофора «НБ» парку «Б» станції Східна власника колії на відстані 341,5 метрів від вістря стрілки примикання № 172.

Пунктом 6 Договору про експлуатацію залізничної під`їзної колії (в редакції додаткової угоди від 16.03.2018 № 2 до нього) визначено, що вагони для під`їзної колії подаються локомотивом Залізниці:

- на приймально-відправні колії №№ 2-11 парку «А» станції Запоріжжя - Ліве;

- на сортувально - відправні колії парку «Б» станції Запоріжжя - Ліве: на колії №№ 11, 12, 15-28 - маршрутні поїзди; на колії №№ 31-36 - збірні поїзди. Пред`явлені поїзди на коліях парку «Б» повинні бути розташовані до уповільнювачів гальмівних позицій. Здавання вагонів у технічному та комерційному відношенні провадиться на приймально-відправних коліях №№ 2-11 парку «А», на сортувально - відправних коліях №№ 11, 12, 15-28, 31-36 парку «Б» станції Запоріжжя - Ліве. Подальший рух вагонів виконується локомотивом власника колії.

Згідно з пунктом 9 Договору про експлуатацію залізничної під`їзної колії (в редакції додаткової угоди від 16.03.2018 № 2 до нього) з під`їзної колії вагони повертаються:

- порожні вагони-хопери з-під вивантаження, які прибувають в маршрутах здаються двома групами, перша не менше 40 вагонів, друга по узгодженню сторін;

- інші - групами в кількості не менше 40 та не більше 60 вагонів. Кількість вагонів у кожній партії, що повертається власником колії може бути змінена по узгодженню сторін. Партії вагонів, що повертаються з під`їзної колії формуються згідно з ПТЕ і доставляються локомотивом власника колії на одну з колій:

- №№ 2-11 парку «А» станції Запоріжжя-Ліве.

Приймання вагонів Залізницею здійснюється:

- на одній з приймально-відправних колій №№ 2-11 парку «А» станції Запоріжжя - Ліве.

Пунктом 14 Договору про експлуатацію залізничної під`їзної колії (в редакції додаткової угоди від 01.09.2017 № 1 до нього та протоколу узгодження розбіжностей від 03.11.2016) сторони визначили, що власник колії сплачує Залізниці плату:

- за користування вагонами - згідно з Правилами користування вагонами і контейнерами та іншими нормативними документами;

- інші збори і плати за додаткові роботи та послуги, що виконує Залізниця для власника колії - згідно з діючими нормативними документами.

Збори і плати вносяться на підставі статті 62 Статуту залізниць України у національній валюті України, на умовах попередньої оплати на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання філії «ЄРЦ».

За умовами пункту 20 Договору про експлуатацію залізничної під`їзної колії з усіх питань, що не передбачені цим договором, сторони керуються Статутом залізниць України, Правилами перевезення вантажів та іншими нормативно-правовими актами про експлуатацію під`їзної колії.

Згідно пункту 21 Договору про експлуатацію залізничної під`їзної колії (в редакції протоколу узгодження розбіжностей від 03.11.2016) цей договір вважається укладеним з моменту підписання його сторонами та скріплення печатками сторін, і діє з 01 січня 2017 року до 31 грудня 2021 року включно.

Крім того, 19.02.2018 публічним акціонерним товариством «Українська залізниця», правонаступником якого є акціонерне товариство «Українська залізниця», як перевізником та Товариством, як замовником укладено договір № 10429/ЦТЛ-2018/20/2018/365 про надання послуг (далі - Договір про надання послуг).

Згідно пунктом 1.1 Договору про надання послуг, предметом цього договору є здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення та інших послуг, пов`язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у вагонах перевізника, вагонах залізниць інших держав та/або вагонах замовника і проведення розрахунків за ці послуги. У розумінні цього договору користування вагоном не є орендною майна, а плата за користування вагоном перевізника не є орендною платою.

Відповідно до пункту 1.3 цього договору надання послуг за ним може підтверджуватися залізничною накладною, накопичувальною карткою, зведеною відомістю та іншими документами.

Пунктами 3.1, 3.2 Договору про надання послуг визначено, що розмір плати за перевезення вантажу у вагонах замовника та вагонах залізниць інших держав, додаткових зборів пов`язаних з перевезенням розраховується за ставками і тарифами, які визначаються у відповідності до умов Збірника тарифів. Розмір плати за перевезення вантажу у вагонах перевізника (крім транспортерів перевізника, проїзду бригад супроводження великовагових транспортерів та вагонів для проїзду цих бригад) складається з: плати за перевезення вантажного вагону перевізника, яка визначається за тарифом, визначеним у Збірнику тарифів, встановленим для власного вагону перевізника; компенсації витрат на перевезення у порожньому стані вагону перевізника, яка визначається за тарифною схемою 14 Збірника тарифів за тарифну відстань перевезення вантажу, скориговану на коефіцієнт порожнього пробігу, зазначеного у додатку 3 до цього договору; плати за користування вагону перевізника у вантажному та порожньому рейсах за нормативний термін доставки.

Умовами розділу 4 Договору про надання послуг сторонами врегульовано порядок проведення розрахунків та визначено, зокрема, що розрахунки за цим договором здійснюються через філію «Єдиний розрахунковий центр залізничних перевезень» ПАТ «Укрзалізниця» (філія «ЄРЦ»). Оплата послуг відповідно до Договору про надання послуг здійснюється у національній валюті України на умовах попередньої оплати шляхом перерахування коштів на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання перевізника, вказаний в пункті 14.2 розділу 14 Договору.

Пунктом 12.1 Договору про надання послуг передбачено, що він вступає в силу з моменту одностороннього підписання замовником Договору в електронному вигляді з накладанням ЕЦП в АС «Месплан» або АС «Клієнт УЗ» або вчинення замовником будь-якої дії на виконання цього договору, і діє з 19.02.2018 до 31.12.2018. Якщо жодна із сторін не звернеться письмово за один місяць до закінчення дії договору з пропозицією до іншої сторони про припинення його дії, то цей договір діє до надходження такої пропозиції і здійснення всіх розрахунків за виконані перевезення та надані послуги. Закінчення строку дії цього договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, які мали місце під час дії цього договору.

Згідно з пунктами 2.1.6 і 2.1.7 Договору про надання послуг замовник зобов`язаний, у тому числі:

- оплачувати перевізнику послуги, пов`язані з організацією та перевезенням вантажів та інші надані послуги з сум внесеної попередньої оплати за кодом платника;

- відшкодовувати перевізнику витрати, пов`язані із затримками вагонів, контейнерів і вантажів, що виникли на станціях залізниць України, через: неправильне оформлення відправниками перевізних документів; недодання до накладної документів, необхідних для виконання митних, санітарних та інших правил чи невірне їх оформлення; перевірку вантажів перевізником (маси вантажу), митними та іншими державними органами контролю; недостатність грошових коштів та закриття коду платника; інші причини, що не залежать від перевізника, а також нести відповідальність за затримки вантажів на підходах до станції призначення та здійснювати оплату платежів, пов`язаних з цими затримками. Оплата вказаних послуг здійснюється шляхом списання з сум внесеної передоплати за кодом платника.

В лютому 2019 року згідно з перевізною накладною № 45691078 (календарний штемпель станції відправлення 02.02.2019, календарний штемпель прибуття вантажу - 12.02.2019) відправником - ПрАТ «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» (м. Кривий Ріг Дніпропетровської області) на адресу одержувача - Товариства (м. Запоріжжя) зі станції відправлення Рядова Придніпровської залізниці до станції призначення Запоріжжя - Ліве Придніпровської залізниці направлено окатиші залізорудні нефлюсовані насипом (у ваганах загальною кількістю 53).

На шляху прямування відповідно до вимог пунктів 9, 10 Правил користування ваганами вагони були затримані, а саме:

- за наказом від 03.02.2019 № 624 начальника ВП «Дніпровська дирекція залізничних перевезень» РФ «Придніпровська залізниця» АТ «Укрзалізниця» Борецького А.С., у зв`язку з неприйняттям вагонів вантажовласником - Товариством, на станції Верхівцеве Придніпровської залізниці затримані вагони з вантажем на своїх вісях, що перевозилися у поїзді № 2074 (індекс 4572-011-4600) через неможливість приймання їх на під`їзну колію станцією призначення Запоріжжя - Ліве Придніпровської залізниці.

За даним фактом станцією затримки вагонів Верхівцеве Придніпровської залізниці складено акт від 03.02.2019 про затримку вагонів (початок затримки) форми ГУ-23а № 9, в якому зазначений час затримки поїзда № 2074 (індекс 4572-011-4600), а саме: 03.02.2019 о 01 год. 05 хв. В акті вказано, що його складено через неможливість прийняття вагонів вантажовласником та відсутність технічної можливості накопичення вагонів на станції призначення.

03.02.2019 о 01 год. 45 хв. оператором станції Верхівцеве Придніпровської залізниці направлено повідомлення до станції призначення про затримку вагонів, що перевозяться в поїзді № 2074 (індекс 4572-011-4600) через неможливість прийняття їх вантажовласником і відсутність технічної можливості накопичення вагонів на станції призначення.

За фактом затримки вагонів у складі поїзду № 2074 (індекс 4572-011-4600) станцією Верхівцеве Придніпровської залізниці складено акт від 03.02.2019 загальної форми ГУ-23 № 4579 із зазначенням на звороті номера накладної на перевезення та номерів вагонів.

Наказом від 05.02.2019 № 706 о 19 год. 40 хв. у зв`язку з відновленням прийому вагонів на під`їзну колію Товариства продовжено рух вагонів у поїзді № 2074 (індекс 4572-011-4600) на станцію призначення Запоріжжя - Ліве Придніпровської залізниці.

На підставі вказаного наказу від 05.02.2019 № 706 станцією Верхівцеве Придніпровської залізниці складено акт загальної форми від 05.02.2019 ГУ-23 № 10 про припинення затримки вагонів у складі поїзду № 2074 (індекс 4572-011-4600). Зазначено, що вагони зняті з затримки 05.02.2019 о 17 год. 45 хв.

За фактом відновлення руху вагонів у складі поїзду № 2074 (індекс 4572-011-4600) станцією Верхівцеве Придніпровської залізниці складено акт загальної форми від 05.02.2019 ГУ-23 № 4583 із зазначенням на звороті номера накладної на перевезення та номерів вагонів;

- за наказом від 05.02.2019 № 711 начальника ВП «Дніпровська дирекція залізничних перевезень» РФ «Придніпровська залізниця» АТ «Укрзалізниця» Борецького А.С., у зв`язку з неприйняттям вагонів вантажовласником - Товариством, на станції Сухачівка Придніпровської залізниці затримані вагони з вантажем на своїх вісях, що перевозилися у поїзді № 2610 (індекс 4572-011-4600) через неможливість приймання їх на під`їзну колію станцією призначення Запоріжжя - Ліве Придніпровської залізниці.

За даним фактом станцією затримки вагонів Сухачівка Придніпровської залізниці складено акт від 05.02.2019 про затримку вагонів (початок затримки) форми ГУ-23а № 6, в якому зазначений час затримки поїзда № 2610 (індекс 4572-011-4600), а саме: 05.02.2019 о 21 год. 40 хв. В акті вказано, що його складено через неможливість прийняття вагонів вантажовласником та відсутність технічної можливості накопичення вагонів на станції призначення.

05.02.2019 о 22 год. 50 хв. оператором станції Сухачівка Придніпровської залізниці направлено повідомлення до станції призначення про затримку вагонів, що перевозяться в поїзді № 2610 (індекс 4572-011-4600) через неможливість прийняття їх вантажовласником і відсутність технічної можливості накопичення вагонів на станції призначення.

За фактом затримки вагонів у складі поїзду № 2610 (індекс 4572-011-4600) станцією Сухачівка Придніпровської залізниці складено акт від 05.02.2019 загальної форми ГУ-23 № 19 із зазначенням на звороті номера накладної на перевезення та номерів вагонів.

Наказом від 11.02.2019 № 836 о 15 год. 30 хв. у зв`язку з відновленням прийому вагонів на під`їзну колію Товариства, продовжено рух вагонів у поїзді № 2610 (індекс 4572-011- 4600) на станцію призначення Запоріжжя - Ліве Придніпровської залізниці.

На підставі вказаного наказу від 11.02.2019 № 836 станцією Сухачівка Придніпровської залізниці складено акт загальної форми від 11.02.2019 ГУ-23 № 10 про припинення затримки вагонів у складі поїзду № 2610 (індекс 4572-011-4600). Зазначено, що вагони зняті з затримки 11.02.2019 о 12 год. 45 хв.

За фактом відновлення руху вагонів у складі поїзду № 2610 (індекс 4572-011-4600) станцією Сухачівка Придніпровської залізниці складено акт загальної форми від 11.02.2019 ГУ-23 № 37 із зазначенням на звороті номера накладної на перевезення та номерів вагонів.

На підтвердження обставин, що виникли в процесі перевезення адресованого відповідачу вантажу, зокрема, щодо затримки вагонів на підходах до станції призначення в очікуванні подання їх під вивантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача (власника залізничної під`їзної колії), позивачем складено акти загальної форми ГУ-23 від 03.02.2019, від 05.02.2019 та від 11.02.2019.

Крім того, на підтвердження правомірності затримки вагонів на підході до станції призначення Запоріжжя - Ліве через зайнятість на ній приймально-відправних колій, у зв`язку із несвоєчасним забиранням відповідачем (вантажоодержувачем) на свою під`їзну колію вантажу, який раніше прибув на його адресу, позивачем надано акти загальної форми ГУ-23 №№ 1468, 1440, 1470, 1469, 1471, 1472, 1522, 1518, 1521, 1535, 1536, 1537, 1541, складені 01, 03 та 05 лютого 2019 року (причини затримки - вагони простоюють з причин не вивозу локомотивом вантажоодержувача).

08.02.2019 виданий наказ № 35/МО про збільшення розміру збору за зберігання вантажу Товариства до двократного розміру, який підписаний Декарчук О.М.

Судами попередніх інстанцій також встановлено, що на підтвердження повноважень Декарчука О.М. на підписання наказу до матеріалів справи долучена копія довіреності від 26.10.2018 № 4524, видана за підписом виконуючого обов`язки голови правління ПАТ «Укрзалізниця» Кравцова Є.П. та члена правління ПАТ «Укрзалізниця» Бужора О.Я. (довіреність дійсна до 02.08.2019 включно).

Довіреністю від 26.10.2018 № 4524, виданою виконуючим обов`язки голови правління ПАТ «Укрзалізниця» Кравцовим Є.П. та членом правління ПАТ «Укрзалізниця» Бужорою О.Я., останні уповноважили директора регіональної філії «Придніпровська залізниця» Кужавського М.С. та/або першого заступника директора регіональної філії «Придніпровська залізниця» Декарчука О.М. та/або заступника директора регіональної філії з фінансово-економічних питань регіональної філії «Придніпровська залізниця» Долгополову Т.О. здійснювати поточне керівництво та управління діяльністю Філії, її структурних підрозділів відповідно до планів, затверджених довірителем. Вказана довіреність видана з правом передоручення повноважень іншим особам та дійсна до 02.08.2019;

Довіреністю від 29.10.2018 № 2022, виданою директором регіональної філії «Придніпровська залізниця» Кужавським М.С. та першим заступником директора регіональної філії «Придніпровська залізниця» Декарчуком О.М., уповноважено: начальника структурного підрозділу «Дніпровська дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Придніпровська залізниця» ПАТ «Українська залізниця» Борецького А.С., першого заступника начальника структурного підрозділу «Дніпровська дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Придніпровська залізниця» ПАТ «Українська залізниця» Гуню К.А. та начальника фінансово - економічного відділу структурного підрозділу «Дніпровська дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Придніпровська залізниця» ПАТ «Українська залізниця» Лебединського А.М. здійснювати поточне керівництво та управління діяльністю Підрозділу, відповідно до планів, затверджених довірителем, з правом підписання заяв, форм, довідок, з приводу будь-яких питань, що пов`язані із представництвом інтересів довірителя стосовно діяльності Філії, її структурних підрозділів. Вказана довіреність дійсна до 02.08.2019 включно.

Звертаючись до Товариства з позовом про стягнення 682 009,56 грн. заборгованості, що складається з плати за користування вагонами в сумі 226 110,72 грн., збору за зберігання вантажу та збору за зберігання вантажу у двократному розмірі в сумі 455 898,84 грн., Залізниця в особі філії посилалася на відмову Товариства від здійснення оплати вказаних сум.

4. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Джерела права. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій

Причиною виникнення спору зі справи стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для стягнення з Товариства на користь Залізниці в особі філії 682 009,56 грн. заборгованості, з них: 226 110,72 грн. плати за користування вагонами, 455 898,84 грн. збору за зберігання вантажу та збору за зберігання вантажу у двократному розмірі.

Згідно з частиною п'ятою статті 307 Господарського кодексу України умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству, та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов'язань.

Частинами першою та другою статті 8 Закону України «Про залізничний транспорт» визначено, що перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти залізничним транспортом загального користування організується на договірних засадах. Для забезпечення виконання договірних зобов'язань здійснюється перспективне та поточне планування перевезень. Умови та порядок організації перевезень, у тому числі в прямому змішаному сполученні за участю залізничного та інших видів транспорту, нормативи якості вантажних перевезень (терміни доставки, безпека перевезень, схоронність вантажів) та обслуговування пасажирів, відправників і одержувачів вантажів визначаються Статутом залізниць України, Правилами перевезень вантажів та Правилами перевезень пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457 затверджений Статут залізниць України (далі - Статут залізниць України), який згідно з пунктом 2 визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом. Статутом залізниць України регламентуються порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, основні положення експлуатації залізничних під'їзних колій, а також взаємовідносини залізниць з іншими видами транспорту.

Дія Статуту залізниць України поширюється на перевезення залізничним транспортом вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, у тому числі на перевезення вантажів, навантаження і розвантаження яких відбувається на залізничних під'їзних коліях незалежно від форм власності, які не належать до залізничного транспорту загального користування (пункт 3 Статуту залізниць України).

За приписами пункту 64 Статуту залізниць України для транспортного обслуговування одного або кількох підприємств у взаємодії із залізничним транспортом загального користування призначено під'їзні колії.

Пунктом 71 Статуту залізниць України встановлено, що взаємовідносини залізниці з підприємством, порядок і умови експлуатації залізничних під'їзних колій визначаються договором. Порядок подачі і забирання вагонів і контейнерів на залізничній під'їзній колії встановлюється договором на експлуатацію залізничної колії (договором на подачу та забирання вагонів).

Відповідно до пункту 46 Статуту залізниць України одержувач зобов'язаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що надійшов на його адресу. Терміни вивезення і порядок зберігання вантажів установлюються Правилами.

Вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби. Цей термін обчислюється з 24-ої години дати вивантаження вантажу (контейнера) засобами залізниці або з 24-ої години дати подачі вагонів під вивантаження засобами одержувача. За зберігання вантажу на станції понад зазначений термін справляється плата, встановлена тарифом.

Згідно з пунктом 119 Статуту залізниць України за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянам - суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами. Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50% зазначених розмірів плати.

Порядок користування вагонами визначається Правилами користування вагонами і контейнерами, пунктом 3 розділу ІІ, пунктами 6, 8 - 10, 12 розділу ІІІ яких передбачено, що облік часу користування вагонами і контейнерами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за Відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46 (додаток 1), Відомістю плати за користування контейнерами форми ГУ-46к (додаток 11), які складаються на підставі Пам'яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45 (додаток 2), Пам'яток про видачу/приймання контейнерів форми ГУ-45к (додаток 8), Повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами (додаток 12), Актів про затримку вагонів форми ГУ-23а (додаток 3), Актів загальної форми ГУ-23 (додаток 6).

Усі завантажені вагони, а також порожні вагони, які належать підприємствам, організаціям, портам, установам і громадянам та орендовані ними, що знаходяться на станціях і на підходах до них в очікуванні подавання під вантажні або інші операції, з причин, які залежать від вантажовласника, є такими, що перебувають у користуванні вантажовласника.

У разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери.

Про затримку вагонів і контейнерів з вини вантажовласника на підходах до станції призначення залізниця видає наказ. Наказ підписується посадовою особою, визначеною начальником залізниці.

Облік затриманих на підходах вагонів здійснюється станцією, на якій вони простоюють, на підставі акта про затримку вагонів, що складається станцією. Усі дані, вказані в цьому акті, передаються станцією у «Повідомленні про затримку вагонів» до інформаційно-обчислювального центру залізниці та на станцію призначення. Акт про затримку вагонів складається у трьох екземплярах - один залишається на станції затримки і два додаються до перевізних документів. Станція призначення інформує вантажовласника про затримку вагонів з його вини, передаючи йому копію Повідомлення про затримку вагонів не пізніше двох годин після його отримання (телефонограмою, телеграфом, поштовим зв'язком, через посильних, факсом або іншим способом, установленим начальником станції за погодженням з вантажовласником).

Загальний час, за який вноситься вантажовласником плата залізниці за користування вагонами, включає час затримки вагонів з його вини та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника. Час до 30 хвилин не враховується, час 30 хвилин і більше враховується як повна година. Причини, які є підставою для нарахування плати за користування вагонами в разі затримки їх на підходах до припортових станцій призначення, зазначаються в актах про затримку вагонів.

Усі належні залізниці платежі за додаткові послуги, штрафи (що не були включені в перевізні документи і у відомості плати за користування вагонами та контейнерами) включаються в накопичувальні картки, які складаються станціями в трьох примірниках із зазначенням у них відомостей про надані послуги і їх вартість (пункт 2.6 Правил розрахунків за перевезення вантажів, які затверджені наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644 та зареєстровані у Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 864/5085).

Суди в оскаржуваних судових рішеннях встановили, що прийняті до перевезення Залізницею спірні вагони були затримані на шляху прямування на станціях за наказами через неприйняття вагонів вантажовласником (відповідачем) і несвоєчасним вивільненням колій від вантажу, що прибув на його адресу, тобто з вини Товариства. Водночас судами встановлені обставини підписання таких наказів уповноваженою особою на підставі довіреності.

Суди попередніх інстанцій також встановили, що наявними у справі актами форми ГУ-23а, ГУ-23, підтверджується, що вагони були затримані на шляху прямування з вини Товариства через неможливість прийняття вагонів вантажовласником та відсутність технічної можливості накопичення вагонів на станції призначення.

Зайнятість приймально-відправних колій на станції призначення згідно з технологічним процесом роботи станції планує поїзний диспетчер залізниці з урахуванням підводу під навантаження порожніх вагонів парку Укрзалізниці і власних вагонів з вантажем на адресу підприємства, маневрової роботи, необхідності приймання навантажених маршрутів з відповідачем, обгону локомотивів, для чого необхідна наявність вільних колій станції.

Підпунктом 14.2.1 пункту 14.2 Інструкції з руху поїздів і маневрової роботи на залізницях України, затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 31.08.2005 № 507, визначено, що приймання поїздів на станцію має проводитись тільки на вільні колії, які призначені для цього технічно - розпорядчим актом станції.

Наявність тимчасово вільних колій на станції - це звичайний виробничий процес роботи станції, передбачений нормами Статуту.

Отже, на станції призначення, крім зайняття колій під технологічними операціями з вагонами, має бути забезпечено і наявність вільних колій для своєчасного приймання поїздів (також і поїздів відповідача). Близька за змістом правова позиція викладена у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 22.06.2018 зі справи № 904/7535/17, а також у постанові Касаційного господарського суду від 06.04.2020 зі справи № 908/1417/19.

Наявність вільних під'їзних колій на станції Запоріжжя - Ліве, з урахуванням неподання відповідачем суду доказів на підтвердження вжиття ним заходів із забирання вагонів зі станції призначення, що прибули на його адресу, є свідченням саме вини останнього у такому скупченні, - внаслідок допущеної бездіяльності у забиранні вагонів зі станції призначення за наявності вільних під'їзних колій.

Встановлення на підставі доказів у справі обставин на підтвердження наявності або відсутності вини відповідача у затримці вагонів на станції підходу до станції призначення, а, відповідно, і визначення підстав для нарахування плати за користування спірними вагонами, збору за зберігання вантажу за весь час затримки вагонів з вини відповідача, нарахованих позивачем за весь час затримки вагонів, не може мати місце на стадії касаційного перегляду судових рішень, оскільки виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.

Аргументи відповідача щодо відсутності його вини у затримці вагонів, як і доводи, спрямовані на переоцінку доказів у справі (у тому числі, щодо повноважень особи на підписанні наказів), викладені без врахування меж розгляду справи судом касаційної інстанції згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України.

Що ж стосується посилання позивача та відповідача на відсутність практики застосування Верховним Судом статті 36 Статуту залізниць України в частині нарахування збору за зберігання вантажу в двократному розмірі в разі затримки вантажу (вагонів) на підходах до станції призначення, то Касаційний господарський суд зазначає таке.

Відповідно до статті 36 Статуту залізниць України, у разі виникнення ускладнень на станції у зв'язку з несвоєчасним вивантаженням і вивезенням вантажів начальник залізниці має право збільшувати розмір збору за їх збереження до двократного розміру.

Водночас згідно з пунктом 8 Правил зберігання вантажів, збір за зберігання вантажів у вагонах (контейнерах) у разі затримки їх з вини одержувача (відправника) після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї, на прикордонних, припортових станціях тощо).

Таким чином, правовий аналіз наведених приписів Статуту залізниць України та Правил зберігання вантажів дає підстави для висновку про те, що збір за зберігання вантажів, у тому числі, збільшений до двократного розміру, сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї, на прикордонних, припортових станціях тощо), коли доставка вантажу на станцію призначення є ускладненою з вини одержувача (відправника), оскільки сама станція призначення, як встановлено судами попередніх інстанцій, зайнята через несвоєчасне вивільнення Товариством колій від вантажу, що раніше прибув на його адресу.

Близька за змістом правова позиція щодо наявності підстав для стягнення збору за зберігання вантажу у двократному розмірі, у тому числі, у випадку затримки на підходах до станції призначення, викладена у постанові Верховного Суду від 06.04.2020 зі справи № 908/1417/19, проте, така правова позиція не врахована у вирішенні спору судом апеляційної інстанції.

Зазначене призвело до безпідставної зміни судом апеляційної рішення місцевого господарського суду в частині стягнення з відповідача на користь позивача збору за зберігання вантажу у двократному розмірі.

Висновки за результатами розгляду касаційних скарг

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині.

Постанову суду апеляційної інстанції (якою змінено судове рішення, що відповідає закону), слід скасувати, залишивши рішення місцевого господарського суду в силі.

Судові витрати

Понесені у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції судові витрати покладаються на Товариство, оскільки касаційна скарга Залізниці в особі філії підлягає задоволенню, а касаційна скарга Товариства - залишенню без задоволення.

Судові витрати, пов'язані з розглядом справи в суді апеляційної інстанції покладаються на Товариство.

Керуючись статтями 129, 300, 308, 312, 315 ГПК України, Касаційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Придніпровська залізниця» задовольнити.

2. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 17.03.2020 зі справи № 908/1746/19 скасувати.

3. Рішення господарського суду Запорізької області від 14.11.2019 зі справи № 908/1746/19 залишити в силі.

4. Стягнути з публічного акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» на користь акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Придніпровська залізниця» 13 676,96 грн. судового збору з касаційної скарги.

5. Видачу відповідного наказу доручити господарському суду Запорізької області.

6. Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» залишити без задоволення.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя І. Колос

Суддя І. Бенедисюк

Суддя І. Булгакова

.