Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2018 року

м. Київ

Справа № 916/3451/16

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Сухового В.Г. - головуючого, Берднік І.С., Міщенка І.С.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу

Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси

на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 19.07.2017 (головуючий Аленін О.Ю., судді Богатир К.В., Жеков В.І.) та рішення Господарського суду Одеської області від 16.02.2017 (суддя Цісельський О.В.)

у справі № 916/3451/16 Господарського суду Одеської області

за позовом Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси

до Публічного акціонерного товариства "Укрпошта" в особі Одеської дирекції Публічного акціонерного товариства "Укрпошта"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_4

про стягнення 172 115, 87 грн

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2016 року Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси (далі - Позивач) звернулося в Господарський суд Одеської області з позовом до Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" в особі Одеської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" (далі - Відповідач) про стягнення 172 115, 87 грн.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги Позивач зазначив, що Відповідачем було порушено умови договору про закупівлю поштових послуг з виплати та доставки пенсій, допомоги на поховання, інших виплат за кошти Пенсійного фонду України №07-524 від 13.11.2014, що має наслідком виплату пенсії неналежній особі в розмірі 155 353,25 грн. З урахуванням цього, Позивач просить стягнути з Відповідача 172 115,87 грн, з яких 155 353,25 грн сума пенсії, сплаченої неналежній особі, 1 227,29 грн сума поштового збору, 15 535,33 грн пеня.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 16.02.2017, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 19.07.2017, у задоволенні позову відмовлено.

Судові рішення мотивовані тим, що Позивачем не доведено тих обставин, що грошові кошти у розмірі 155 353,25 грн отримані 17.06.2015 у поштовому відділенні №62 не пенсіонером ОСОБА_4 особисто, а отже відсутні підстави для стягнення з Відповідача 155 353,25 грн суми пенсії, сплаченої неналежній особі та заявлених похідних вимог.

Позивач звернувся з касаційною скаргою, в якій просить рішення та постанову суду скасувати, прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.

Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржувані рішення не відповідають нормам матеріального та процесуального права. Скаржник зазначає, що Відповідачем було порушено умови договору №07-524 від 13.11.2014 та виплачено кошти у розмірі 155 353,25 грн неналежній особі без довіреності.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права при прийнятті судових рішень, виходить з такого.

Судами встановлено, що 13.11.2014 між Управлінням Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси (замовник) та Українським державним підприємством поштового зв'язку "Укрпошта" в особі Одеської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" (виконавець) було укладено договір про закупівлю поштових послуг з виплати та доставки пенсій, допомоги на поховання, інших виплат за кошти Пенсійного фонду України №07-524, згідно п.1.1 якого, виконавець зобов'язується у 2015 році надати замовникові послуги з виплати та доставки пенсій, допомоги на поховання, інших виплат (згідно ДК 0162010 код 5320.1 послуги поштові та кур'єрські, інші) у Приморському районі м. Одеси, а замовник прийняти та оплатити послуги.

Відповідно до п.6.3.3 договору, виконавець зобов'язаний забезпечувати схоронність пенсійних коштів на всіх етапах технологічного процесу виплати пенсій, допомоги на поховання, вживати заходів щодо запобігання випадків втрат, нести відповідальність за незабезпечення збереження пенсійних коштів.

Термін дії договору до 31.12.2015 (п.10.1 договору).

За результатами позапланової документальної перевірки відділення поштового зв'язку №1 Одеської дирекції УДППЗ "Укрпошта" з питань дотримання вимог законодавства щодо виплати пенсії в червні 2015 року в ході перевірки було виявлено факт порушення п. 5.6 Інструкції про виплату та доставку пенсій, соціальних допомог національним оператором поштового зв'язку, що затверджена наказом Міністерства транспорту та зв'язку, Міністерства праці та соціальної політики України від 28.04.2009 № 464/156 (далі - Інструкція), а саме факт виплати 17.06.2015 пенсії у сумі 155 353,25 грн пенсіонера ОСОБА_4, неналежній особі без довіреності, про що складено акт від 28.09.2015 №118/3.

15.12.2015 Позивач звернувся до Відповідача з претензією №1, в якій просив перерахувати на поточний рахунок УПФУ в Приморському районі м.Одеси заборгованість (пенсія та поштовий збір) в розмірі 156 580,54 грн у зв'язку з неналежним виконанням Відповідачем договірних зобов'язань, а саме виплатою пенсії неналежній особі без довіреності.

Відповідач листом від 22.12.2015 №27-374/15 надав Позивачеві відповідь, в якій зазначив, що відповідно до проведеної перевірки встановлено, що 17.06.2015 ОСОБА_4 особисто отримав в поштовому відділенні зв'язку №62 належні йому кошти в повному обсязі, що підтвердив в письмовому вигляді. До даного листа Відповідачем додано лист, засвідчений підписом ОСОБА_4, в якому він зазначає, що 17.06.2015 отримав у поштовому відділенні №62 компенсацію у сумі 155 353,25 грн особисто.

Причиною виникнення спору стала незгода Позивача з відмовою Відповідача виплатити суму пенсії в розмірі 155 353,25 грн, сплачену неналежній особі.

Згідно зі статтею 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку; зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України.

За змістом статей 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Судами встановлено, що на виконання постанови Приморського районного суду м. Одеси від 14.12.2010 у справі №2а-2419/10 ОСОБА_4 здійснено перерахунок пенсії з квітня 2007 по 22.07.2011 на суму 155 353,25 грн.

Листом від 05.11.2015 ОСОБА_4 підтвердив, що 17.06.2015 в поштовому відділенні №62 особисто отримав компенсацію у сумі 155 353,25 грн, претензій до поштового відділення не має.

Відповідно до п. 5.3. Інструкції виплата пенсій, соціальних допомог проводиться працівником зв'язку особисто одержувачу після звірення даних пред'явленого паспорта або іншого документа, що посвідчує особу, з даними, зазначеними органом Пенсійного фонду, органом праці та соціального захисту населення у відомості за формою В1-М (разовому дорученні за формами В2-М та В3-М). За отримання грошей одержувач розписується у відомості за формою В1-М (разовому дорученні за формами В2-М та В3-М) і проставляє дату одержання, а працівник зв'язку розписується за здійснення виплати.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що у відомості №57/5105 від 17.06.2015 зазначено серія та номер паспорту ОСОБА_4, які повністю співпадають з серією і номером, що містяться в копії паспорту ОСОБА_4, наявному в матеріалах справи, до того ж, у вказаній відомості міститься підпис як одержувача, так і працівника поштового відділення.

Таким чином, дослідивши умови договору №07-524 від 13.11.2014, встановивши, що пенсію в розмірі 155 353,25 грн отримано ОСОБА_4 17.06.2015 в поштовому відділенні №62 особисто, що свідчить про відсутність порушення умов вказаного договору Відповідачем, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до частин 1, 2 статті 300 ГПК України(в редакції, чинній з 15.12.2017) переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Посилання Позивача, як на підставу неможливості отримання 17.06.2015 ОСОБА_4 особисто пенсії, на лист Державної екологічної інспекції Північно-Західного регіону Чорного моря від 12.05.2016 №1228/02, в якому зазначено, що ОСОБА_4 протягом 17.06.2015 виконував службові обов'язки за адресою: м.Южний Пост екологічного контролю, період часу з 9.00 до 18.00, належним чином спростовані апеляційним господарським судом, яким встановлено, що з даного листа вбачається лише період робочого часу працівника, разом цим у відомості №57/5105 від 17.06.2015, відповідно до якої ОСОБА_4 було отримано грошові кошти, не зазначено час, в який останнім отриманні спірні грошові кошти. Отже, вказаний лист не є тим доказом, що підтверджує чи виключає можливість отримання ОСОБА_4 грошових коштів у поштовому відділення у той період часу, коли останній не перебував на робочу місці.

Посилання скаржника в касаційній скарзі на незаконне витрачання коштів Пенсійного фонду України не приймаються колегією суддів, оскільки дані обставини не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.

Викладені у касаційній скарзі доводи колегією суддів відхиляються, оскільки судами попередніх інстанцій повно та всебічно досліджено фактичні обставини справи, здійснено перевірку наявних доказів з урахуванням визначених меж позовних вимог та правильно застосовано законодавство під час розгляду справи.

Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку статті 129 ГПК України (в редакції, чинній з 15.12.2017) покладається на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м.Одеси залишити без задоволення.

2. Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 19.07.2017 та рішення Господарського суду Одеської області від 16.02.2017 у справі №916/3451/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Суховий В.Г.

Судді Берднік І.С.

Міщенко І.С.