ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2018 року

м. Київ

Справа № 909/560/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Краснова Є.В. - головуючого, Мачульського Г.М., Кушніра І.В.,

за участю секретаря судового засідання - Шевченко Н.А.,

розглянувши касаційну скаргу Івано - Франківської міської ради на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 09.10.2017 та рішення Господарського суду Івано - Франківської області від 25.07.2017 у справі

за позовом Приватного акціонерного товариства "Промбуд" до Івано - Франківської міської ради про розірвання договору оренди земельної ділянки,

за участю представників:

від позивача - Костюк В.Б. (адвокат),

від відповідача - не з'явились,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Приватне акціонерне товариство "Промбуд" (далі - ПАТ "Промбуд") звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Івано-Франківської міської ради про розірвання договору оренди земельної ділянки від 06.02.2012 № 13, укладеного між Івано-Франківською міською радою та ПАТ "Промбуд", на підставі якого позивач отримав в строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 0,5936 га, кадастровий номер 2610100000:08:004:0010, що знаходиться по вул. Б. Хмельницького, 53 в м. Івано-Франківську для будівництва групи багатоквартирних житлових будинків з вбудованими приміщеннями громадського призначення.

Позивач зазначив, що завершення будівництва та прийняття об'єкту в експлуатацію, зміна землекористувача - нового власника розміщеної на земельній ділянці будівлі, добровільна відмова від права користування земельною ділянкою є достатньою підставою для розірвання договору оренди землі у судовому порядку в силу положень статей 120, 141 Земельного кодексу України (далі - ЗК України).

Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 25.07.2017 у (суддя Калашник В.О.) позов задоволено.

Рішення мотивовано тим, що в даному випадку наявні підстави для розірвання договору, а саме завершення будівництва групи багатоквартирних житлових будинків з вбудованими приміщеннями громадського призначення, з метою завершення якого й надавалась в оренду земельна ділянка, та введення об'єкту будівництва в експлуатацію. Отже, право позивача (як добросовісного орендаря) на припинення дії договору оренди землі на підставі пункту 2 статті 19 Закону України "Про оренду землі" способом його розірвання диспозитивно унормовано законом.

Постановою колегії суддів Львівськго апеляційного господарського суду від 09.10.2017 у складі: Зварич О.В., Скрипчук О.С., Хабіб М.І. рішення господарського суду першої інстанції залишено без змін.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

Івано-Франківська міська рада у касаційній скарзі просить рішення та постанову попередніх судових інстанцій скасувати, прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Скарга мотивована неправильним застосуванням та порушенням судами норм чинного законодавства. При цьому скаржник наголошує, на відсутності підстав дострокового розірвання договору, визначених статтею 32 Закону України "Про оренду землі" та умов, необхідних для розірвання договору, передбачених статті 652 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

ПАТ "Промбуд" у відзиві просить рішення та постанову попередніх судових інстанцій залишити без змін, посилаючись на їх законність і обґрунтованість.

Представник позивача у судовому засіданні заперечив проти задоволення касаційної скарги.

Доводи, за якими суд касаційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої та апеляційної інстанцій

Відповідно до частин 1, 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Переглянувши у касаційному порядку на підставі встановлених фактичних обставин справи судові рішення, враховуючи визначені ГПК України межі такого перегляду, суд касаційної інстанції виходить із наступного.

Судами попередніх інстанцій при розгляді справи встановлено, що 06.02.2012 між Івано-Франківською міською радою (орендодавець) та ПАТ"Промбуд" (орендар) укладено договір оренди землі №13, відповідно до якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку, для будівництва групи багатоквартирних житлових будинків з вбудованими приміщеннями громадського призначення кадастровий номер 2610100000080040010, яка знаходиться по вул. Б. Хмельницького, 53, загальною площею 0,5936 га (п. 2 договору).

Строк дії договору передбачено пунктом 7 договору - 3 роки, а з урахуванням додаткової угоди від 30.07.2015 строк дії договору продовжено до 30.07.2018.

Відповідно до п. 36 договору перехід права власності на будівлі та споруди, які розташовані на орендованій земельній ділянці до другої особи є підставою для розірвання договору та укладення договору оренди з новим власником будинків та споруд.

Договір зареєстрований в управлінні Держкомзему (Держземагенства) в м. Івано-Франківську, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 14.06.2012 за № 261010004000527.

23.11.2015 Управлінням Держагробудінспекції в Івано-Франківській області зареєстровано декларацію № ІФ143153271444 про готовність до експлуатації об'єкта - групи багатоквартирних житлових будинків з приміщеннями громадського призначення (II черга) та будівництва гаражів на вул. Б.Хмельницького, 53, м. Івано-Франківськ (замовник ПАТ "Промбуд").

На підставі Актів приймання-передачі житлового комплексу, або його частини з балансу на баланс від 30.05.2013, 2014р. та 21.03.2016 позивач передав на баланс ПП "Гал-Комфорт" житловий комплекс за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Б.Хмельницького, 53 для обслуговування та здійснення управління цими будинками.

07.02.2017 позивач звернувся до Івано-Франківської міської ради з заявою про відмову від права користування земельною ділянкою загальною площею 0,5936 га кадастровий номер 2110100000:08:004:0010, розташованою в м. Івано-Франківську по вул. Б.Хмельницького, 53 та припинення дії договору оренди землі від 06.02.2012 № 13 у зв'язку з прийняттям в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів та передачею їх для обслуговування та управління ПП "Гал-Комфорт".

Рішенням Івано-Франківської міської ради від 24.05.2017 № 135-12 відмовлено у припиненні за згодою сторін дії договору оренди земельної ділянки.

Крім того, рішенням Івано-Франківської міської ради від 19.08.2016 № 258-7 відмовлено ПП "Гал-Комфорт" у затвердженні технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки на місцевості та передачі її в оренду площею 0,5936 га на вул. Б.Хмельницького, 53 для обслуговування багатоквартирних житлових будинків з приміщеннями громадського призначення.

Наведене стало підставою для звернення позивача з даним позовом.

Колегія суддів зазначає, що згідно положень частини 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.

Згідно статті 291 Господарського кодексу України (далі - ГК України) одностороння відмова від договору оренди не допускається.

Частинами 1, 2 статті 651 ЦК України встановлено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Положеннями частини 1 статті 32 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Таким чином, припинення земельних орендних правовідносин може відбуватися як у добровільному порядку за згодою сторін, за їх волевиявленням, так і у встановлених законодавством випадках на вимогу однієї з сторін за рішенням суду незалежно від волевиявлення іншої сторони, в тому числі й органу місцевого самоврядування, як органу розпорядження землею.

При цьому, відповідно до частини 2 статті 19 Закону України "Про оренду землі" після завершення будівництва та прийняття об'єкта в експлуатацію добросовісний орендар земельної ділянки, наданої для потреб будівництва та обслуговування відповідного об'єкта, має право на першочергове укладення договору оренди землі на строк до 50 років або припинення дії договору оренди землі.

Таким чином, право позивача (як добросовісного орендаря) на припинення дії договору оренди землі у зв'язку із завершенням будівництва на підставі частини 2 статті 19 Закону України "Про оренду землі" способом його розірвання диспозитивно унормовано законом.

Враховуючи наведене, а також те, що підставами розірвання договору є завершення будівництва групи багатоквартирних житлових будинків з вбудованими приміщеннями громадського призначення, з метою завершення якого спірна земельна ділянка надавалась в оренду, та введення об'єкту будівництва в експлуатацію, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Аргумент скаржника про відсутність підстав для розірвання договору спростовується матеріалами справи та встановленими судами попередніх інстанцій обставинами.

Посилання скаржника на позицію Верховного Суду України, викладену у постанові Пленуму від 24.10.2008 №13, згідно якої суд не може підміняти державний орган, приймаючи замість нього рішення та позицію Європейського суду з прав людини, який неодноразово зазначав, що завданням суду при здійсненні його контрольної функції полягає не в тому, щоб підміняти органи влади держави, не приймається до уваги, оскільки висновки, викладені у судових актах по даній справі не протирічать вищезазначеним позиціям і не зводяться до прийняття рішень замість державного органу.

Твердження заявника про неправомірність передачі позивачем на баланс ПП "Гал-Комфорт" житлового комплексу за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Б. Хмельницького, 53 вже розглядались апеляційним господарським судом, який правильно зазначив, що вказані правовідносини не належать до предмету доказування у спорі про розірвання договору оренди землі.

Доводи, наведені у відзиві, зводяться до обґрунтованості судових актів попередніх інстанцій.

Враховуючи викладене, судом апеляційної інстанції та судом першої інстанції на підставі встановлених матеріалів справи правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, а доводи, викладені у касаційній скарзі, не спростовують правильних висновків судів про задоволення позову, в зв'язку з чим правові підстави для скасування законних та обґрунтованих рішення та постанови відсутні.

Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку статті 129 ГПК України покладається на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 306, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Івано - Франківської міської ради залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Івано - Франківської області від 25.07.2017 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 09.10.2017 у справі № 909/560/17 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Є. Краснов

Судді: Г. Мачульський

І. Кушнір