ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2021 року

м. Київ

Справа № 925/1386/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Бенедисюка І. М. (головуючий), Булгакової І. В., Малашенкової Т. М.,

за участю секретаря судового засідання Ковалівської О. М.,

представників учасників справи:

позивача за первісним позовом -

Забродський В. В. - адвокат (ордер від 16.02.2021 №АА1081611),

ОСОБА_1 - керівник (Витяг з ЄДРЮО),

Тихенко Л. М. - самопредставництво (Витяг з ЄДРЮО)

відповідача за первісним позовом -

Кича Д. О. - адвокат (ордер від 01.12.2021 №АІ1179523),

Насонова Л. В. - адвокат (ордер від 16.09.2021 №АІ1152851),

відповідача 2 за зустрічним позовом -

Цирулевська М. В. - адвокат (ордер від 24.02.2021 №АА1084080)

розглянув у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Корсунь"

на рішення господарського суду Черкаської області від 28.09.2020 та

постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.09.2021

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Авіксінвест"

до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Корсунь"

про стягнення 6 500 921,27 грн., та

за зустрічним позовом сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Корсунь"

до: товариства з обмеженою відповідальністю "Авіксінвест";

приватного підприємства "Піраміда - Агро"

про визнання договору недійсним.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. В листопаді 2019 року товариство з обмеженою відповідальністю "Авіксінвест" (ТОВ "Авіксінвест") звернулось до господарського суду Черкаської області з позовом до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Корсунь" (СТОВ "Агрофірма Корсунь") про стягнення 6 500 921,27 грн, з яких: 18 734,54 грн - збільшення основного боргу у зв'язку із зміною курсу долара США до гривні; 744 724,51 грн - пеня; 831 576,46 грн - 30 % річних; 259
971,94 грн - інфляційні втрати; 4 645 913,82 грн - штраф.

2. Позов обґрунтовано такими доводами:

- 01.03.2017 Приватне підприємство "Піраміда - Агро" (ПП "Піраміда - Агро"), як продавець, і СТОВ "Агрофірма Корсунь", як покупець, уклали договір товарного кредиту № ПП-17/03, на виконання умов якого продавець в період з 15.03.2017 по
18.10.2017 поставив, а покупець прийняв і в період з 21.03.2017 по 11.12.2018 оплатив отриманий товар. Проте, оплата товару покупцем проведена з простроченням його зобов'язань щодо ціни, порядку і строків оплати, тому у продавця виникло право вимагати виконання покупцем своїх зобов'язань щодо відповідальності за порушення умов цього договору. Письмові вимоги ПП "Піраміда - Агро" до СТОВ "Агрофірма Корсунь" останнім отримані, але не виконані;

- 23.11.2018 ПП "Піраміда - Агро", як первісний кредитор, уклало з товариством з обмеженою відповідальністю "Піраміда - Агро" (ТОВ "Піраміда - Агро"), як новим кредитором, договір № ТОВ/ПП-3 про відступлення права вимоги, за яким первісний кредитор відступив, а новий кредитор набув всі права вимоги, належні на момент набрання чинності даним договором первісному кредиторові за договором товарного кредиту № ПП-17/03 від 01.03.2017 (далі - договір товарного кредиту основний договір), укладеним між первісним кредитором і СТОВ "Агрофірма Корсунь" (далі - боржник).

- за розрахунком, з урахуванням та на підставі пунктів 3.3., 6.2.1., 6.2.2.,
6.4., 6.9. основного договору та норм чинного законодавства України, сума вимог нового кредитора до боржника склала 7 134 955,41 грн., із яких: 203 034,14 грн сума основного боргу за поставлені товари; 19 734,54 грн. сума збільшення основного боргу у зв'язку зі зміною курсу долара США до гривні; 844 724,51 грн пені; 931 576,46 грн 30 % річних; 289 971,94 грн інфляційних втрат; 4 845 913,82
грн штрафу.

- вимога нового кредитора до боржника про їх добровільну сплату останнім залишена без задоволення, у зв'язку з чим новий кредитор - ТОВ "Піраміда - Агро", яке з 30.05.2019 змінило своє найменування на ТОВ "Авіксінвест", звернувся до суду з позовом до боржника - СТОВ "Агрофірма Корсунь" про примусове стягнення залишку цієї заборгованості, а саме 18 734,54 грн. основного боргу у зв'язку зі зміною курсу долара США до гривні на підставі пункту 3.3 основного договору, 744 724,51 грн пені на підставі пунктів 6.2.1., 6.6. основного договору, частини 6 статті 232 ГК України, 4 645 913,82 грн. штрафу на підставі пункту 6.4. основного договору, 831 576,46 грн. 30 % річних і 259 971,94 грн інфляційних втрат на підставі пункту 6.2.2. основного договору і частини 2 статті 625 ЦК України, що разом становить 6 500 921,27 грн.

3. У грудні 2019 року СТОВ "Агрофірма Корсунь" подало до господарського суду Черкаської області зустрічний позов до ТОВ "Авіксінвест" та ПП "Піраміда - Агро", в якому просить визнати недійсним договір від 23.11.2018 № ТОВ/ПП-3 про відступлення права вимоги, укладений між ПП "Піраміда-Агро" і ТОВ "Піраміда-Агро".

4. Зустрічний позов обґрунтовано тим, що оспорюваний договір є підробленим шляхом зміни його змісту та складання значно пізніше дати його укладання (23.11.2018). Як зазначив позивач за цим позовом, в ПП "Піраміда - Агро"
04.04.2019 було змінено склад учасників та звільнено ОСОБА_1 з посади директора даного підприємства, а відтак, у випадку якщо оспорюваний договір був складений та підписаний після 04.04.2019, то ОСОБА_1 не мав повноважень підписувати такий договір від імені ПП "Піраміда - Агро". До такого висновку позивач за цим позовом дійшов на підставі того, що в день укладення оспорюваного договору про відступлення права вимоги, тими ж сторонами, ПП "Піраміда-Агро" і ТОВ "Піраміда-Агро", були укладені: договір про відступлення права вимоги №ТОВ/ПП-1, відповідно до пункту 1.1 якого первісний кредитор відступив, а новий кредитор набув усі права вимоги, належні на момент набрання чинності даним договором первісному кредиторові за договором товарного кредиту від 01.03.2017 № ПП-17/04 (основний договір), укладеним між первісним кредитором і сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Вільшанка"; договір про відступлення права вимоги № ТОВ/ПП-2, відповідно до пункту 1.1 якого первісний кредитор відступив, а новий кредитор набув усі права вимоги, належні на момент набрання чинності даним договором первісному кредиторові за договором товарного кредиту від 01.03.2017 № ПП-17/05 (основний договір), укладеним між первісним кредитором і сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "А. Ф. Злагода".

5. Також, зустрічний позов обґрунтовано посиланням на те, що договори № ТОВ/ПП-1 і № ТОВ/ПП-2 про відступлення права вимоги за змістом, зокрема, пункту 1.2 цих договорів, є ідентичними. Необхідність зміни змісту оспорюваного договору про відступлення права вимоги від 23.11.2018 № ТОВ/ПП-3 викликана тим, що за позовами нового кредитора - ТОВ "Авіксінвест" до боржників СТОВ "Вільшанка" і СТОВ "А. Ф. Злагода" про примусове виконання обов'язків, що виникли із основних договорів і договорів № ТОВ/ПП-1 і № ТОВ/ПП-2 про відступлення права вимоги, господарським судом Черкаської області були відкриті провадження у справах № 925/696/19 і №925/836/19. Рішеннями суду у цих справах позивачу відмовлено у задоволенні його вимог повністю, в тому числі з тих підстав, що вказані вище договори про відступлення права вимоги є неукладеними, оскільки не містять вказівки на конкретний вид (правовий зміст) вимог та їх розмір, які переходять до нового кредитора.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

6. Рішенням господарського суду Черкаської області від 28.09.2020 (суддя Грачов В. М. ), залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 15.09.2021 (колегія суддів: Ходаківська І. П., Владимиренко С. В., Демидова А. М. ) первісний позов ТОВ "Авіксінвест" до СТОВ "Агрофірма Корсунь" про стягнення 6 500 921,27 грн задоволено частково.

Стягнути з СТОВ "Агрофірма Корсунь" на користь ТОВ "Авіксінвест" 18 734,54 грн курсової різниці, 744 724,51 грн пені, 831 576,46 грн 30% річних, 4 645 913,82
грн штрафу, 93 623,02 грн судових витрат. У задоволенні решти первісного позову в частині вимог про стягнення 259 971,94 грн інфляційних втрат, 3 890,80 грн судових витрат - відмовлено.

У задоволенні зустрічного позову СТОВ "Агрофірма Корсунь" до ТОВ "Авіксінвест" і ПП "Піраміда - Агро" про визнання договору недійсним - відмовлено повністю.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

7. СТОВ "Агрофірма Корсунь", не погоджуючись з судовими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, просить їх:

скасувати в частині задоволення первісного позову та ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити ТОВ "Авіксінвест" у задоволенні первісного позову;

скасувати в частині відмови у задоволенні зустрічного позову - відправити на новий розгляд до суду першої інстанції.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

8. Касаційна скарга подана на підставі пункту 1 частини 1 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), з обґрунтуванням того, в чому полягає порушення норм матеріального та процесуального права судом першої інстанції після апеляційного перегляду справи апеляційною інстанцією, з урахуванням вимог пункту 5 частини 2 статті 290 ГПК України, пунктів 1, 3, 4 частини 2 статті 287 ГПК України та пунктів 1, 3, 4 частини 3 статті 310 ГПК України.

9. Не погоджуючись із судовими рішеннями попередніх інстанцій, СТОВ "Агрофірма Корсунь" подало касаційну скаргу, в якій з підстав неправильного застосування норм матеріального права (частини 1 статті 252, статті 253, статті 256, пункту 1 частини 2 статті 258, частини 1 статті 259, частини 1 , 5 статті 261, частини 4 статті 267, частини 2 статті 549, частини 2 статті 533, частини 1 статті 631 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), частини 6 статті 232 Господарського кодексу України (далі - ГК України)) та порушення норм процесуального права (частини 2 статті 73, частини 2 статті 77, статті 79, частини 4 та 11 статті 80, статті 86, частини 5 статті 91 частини 1 статті 99 ГПК України).

10. Скаржник, із посиланням на пункт 1 та 3 частини 2 статті 287 ГПК України, стверджує, що суди першої та апеляційної інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях застосували норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у таких постановах Верховного Суду (підстава оскарження - пункт 1 частини 2 статті 287 ГПК України):

від 28.03.2018 у справі №444/9519/12 та від 20.01.2020 у справі №924/774/18 - щодо початку перебігу строку позовної давності за вимогами про стягнення штрафу;

від 28.03.2018 у справі №444/9519/12, від 17.12.2018 у справі №910/618/18 та від
20.08.2020 у справі №902/959/19 - щодо початку перебігу строку позовної давності за періодичними (щомісячними) платежами:

від 20.08.2021 у справі №910/13575/20 та від 09.03.2021 у справі №924/441/20 - щодо способу визначення в договорі іншого строку для нарахування пені;

від 09.03.2021 у справі №924/441/20 - щодо способу визначення в договорі іншого строку позовної давності, ніж встановлений законом;

від 26.10.2018 у справі №922/4099/17, від 08.05.2018 у справі №910/16725/17, від
22.11.2018 у справі №903/962/17, від 08.05.2019 у справі №910/9078/18, від
10.06.2019 у справі №911/935/18, від 02.08.2019 у справі №916/1324/18, від
25.02.2020 у справі №910/2615/18, від 14.02.2021 у справі №922/2216/18, від
06.11.2018 у справі №910/15376/17, від 05.03.2019 у справі №910/1389/18, від
14.02.2019 у справі № 922/1019/18, від 22.01.2019 у справі №905/305/18 та від
02.03.2018 у справі №927/467/17 - щодо застосування норм статтей 79, 86 ГПК України;

відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування норм права у спірних правовідносинах (підстава оскарження - пункт 3 частини 2 статті 287 ГПК України):

відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування норм частини 1 та 5 статті 261, частини 2 статті 549 ЦК України щодо обчислення позовної давності для вимоги про стягнення штрафу;

відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування норми частини 6 статті 232 ГК України, якщо у договорі сторони не встановили інший строк, що визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами, а погодили, що пеня нараховується без обмеження строку;

відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування норми частини 1 статті 259 ЦК України у системному зв'язку із нормами статті 256 ЦК України, що визначає поняття позовної давності, та статті 256 ЦК України, в якій закріплено визначення строку, якщо у договорі сторони домовились про те, що строк позовної давності щодо стягнення штрафних санкцій збільшується до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за даним договором;

відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування норм частини 2 статті 533, частини 1 статті 631 ЦК України у подібних правовідносинах (щодо права нового кредитора виставляти рахунок на проведення індексації у зв'язку зі зміною курсу гривні після закінчення строку дії договору);

відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування норми частини другої статті 533 у подібних правовідносинах (якщо специфікації (договорі) сторони погодили у 100 % оплати у гривні і не визначали еквівалент грошового зобов'язання).

відсутній висновок Верховного Суду щодо можливості встановлення наявності або відсутності обставин (фактів) такими засобами доказування як пояснення представників учасників справи.

Доводи інших учасників справи

11. У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "Авіксінвест" та ПП "Піраміда - Агро" доводи касаційної скарги не визнають і погоджуються із висновками суду попередніх інстанцій; просять судові рішення попередніх інстанцій залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

12. ПП "Піраміда-Агро" в особі директора ОСОБА_1, як продавець, і відповідач - СТОВ "Агрофірма Корсунь" в особі директора Савченко М. М., як покупець, уклали договір товарного кредиту від 01.03.2017 № ПП-17/03 (далі - договір товарного кредиту), за умовами п. 1.1 якого, продавець зобов'язався передати покупцю у власність товар, відповідно до специфікацій, що є невід'ємною частиною цього договору (далі - товар), а покупець зобов'язався прийняти та оплатити такий товар, виходячи з умов даного договору.

13. У пунктах 2.1,2.3 цього договору його сторони встановили, що найменування товару, його кількість, ціна за одиницю, строк поставки, гривнева вартість товару та її грошовий еквівалент в іноземній валюті, порядок та строк оплати вартості товару та інші умови, погоджені сторонами - визначаються в договорі та додатках до нього (специфікаціях), які складають невід'ємну частину договору.

Загальна сума договору є сума усіх поставок по специфікаціях, де вказана гривнева вартість товару та її грошовий еквівалент в іноземній валюті.

14. Розділом 3 договору товарного кредиту сторони погодили умови щодо ціни товару та порядку оплати, зокрема:

пункт 3.1 - покупець сплачує продавцю кошти за цим договором в розмірі та в строки, передбачені специфікацією на кожну окрему поставку;

пункт 3.2 - ціна товару розрахована по курсу продажу відповідної іноземної валюти, передбаченої в додатку (специфікації), на Міжбанківському Ринку України (МВРУ) до української гривні на дату підписання відповідного додатку (специфікації) до договору;

пункт 3.3 - в тому випадку, коли курс долара США /Євро до гривні на день перерахування коштів є вище за курс долара США/Євро до гривні на день укладення договору, незважаючи на прострочення виконання покупцем сторони для визначення суми належної до оплати використовують формулу, зазначену в пункті 3.3 договору.

пункт 3.4 - у випадку зміни курсу до гривні, згідно з пунктом 3.3 даного договору перерахунок вартості поставленої продукції здійснюється продавцем в односторонньому порядку і є обов'язковим для виконання покупцем, покупець має оплатити різницю вартості товару, що виникла після проведення індексації (далі - заборгованість по індексації), протягом 2-х банківських днів з моменту отримання рахунку по індексації вартості товару від продавця, який виставляється сучасними засобами зв'язку - факсограма та електронна пошта;

пункт 3.5 - для розрахунків по цьому договору продавцем можуть виписуватись рахунки на оплату, які мають містити обов'язкові посилання на номер цього договору і найменування сторін. Ціна товару та суми специфікацій, рахунків визначаються сторонами в національній валюті України - гривні з обов'язковим зазначенням еквіваленту до відповідної іноземної валюти.

15. У договорі товарного кредиту сторони також погодили такі умови:

пункт 5.1 - строк поставки товару визначається окремими специфікаціями, що є невід'ємними частинами цього договору;

пункт 5.2 - поставка товару здійснюється за домовленістю сторін та визначається специфікацією;

пункт 5.5 - перехід права власності на товар здійснюється в момент його передачі та підписання відповідних документів (видаткових накладних) уповноважених на те особами з одночасним прийманням по кількості і якості;

пункт 6.2 - за несвоєчасну оплату товару покупець сплачує продавцю:

підпункт 6.2.1 - пеню в розмірі 0,5 % від простроченої суми за кожен день прострочення (але не більше подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла на той період);

підпункт 6.2.2-суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 30% річних від простроченої суми (відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України);

пункт 6.4 - за порушення умов даного договору або невиконання його умов, як то: порушення строків виконання зобов'язання тощо, покупець сплачує продавцю штраф у розмірі 30% від вартості товарів, по яких допущено прострочення виконання;

пункт 6.5-відповідно до статті 259 Цивільного кодексу України, сторони домовились про те, що строк позовної давності щодо стягнення штрафних санкцій збільшується до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за даним договором;

пункт 6.6-відповідно до пункту 6 статті 232 Господарського кодексу України, сторони домовились про те, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань за Договором здійснюється без обмеження строку;

пункт 9.2 - договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту підписання його сторонами та його скріплення печатками сторін;

пункт 9.3 - строк цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у пункті 9.2. цього договору та закінчується 31.12.2017 року, але в будь-якому випадку до повного виконання своїх зобов'язань по договору обома сторонами.

16. До договору товарного кредиту сторони підписали 8 специфікацій, у яких визначили найменування (асортимент) товару, його кількість, ціну, вартість без ПДВ і з ПДВ, курс гривні до долара США, строк і умови поставки, строки оплати товару на умовах товарного кредиту з відстрочкою платежу.

17. Із специфікації від 15.03.2017 № 1 року вбачається:

п. 1 - асортимент товару на суму 7284227 грн. 53 коп. з ПДВ;

п. 2 - курс гривні до долара США станом на 15.03.2017 у розмірі 26 грн. 94 коп. за один долар, грошовий еквівалент вартості товару в дол. США - 270387,07 дол. ;

п. 3 - строк поставки товару - 20.03.2017 року;

п. 4 - оплата за товар здійснюється на таких умовах, а саме: до 15.03.2017 року - 30% від суми, що складає 2185268 грн. 26 коп., що становить 81116,12 доларів США; до 15.04.2017-30% від суми, що складає 2185268 грн. 26 коп., що становить 81116,12 доларів США; до 16.05.2017-40% від суми, що складає 2913691 грн. 01 коп., що становить 108154,83 доларів США.

Із специфікації від 24.03.2017 № 2 вбачається:

п. 1 - асортимент товару на суму 2559022 грн. 42 коп. з ПДВ;

п. 2 - курс гривні до долара США станом на 24.03.2017 у розмірі 27 грн. 18 коп. гривень за один долар, грошовий еквівалент вартості товару в дол. США - 94150,94 дол. ;

п. 3 - строк поставки товару - 28.03.2017;

п. 4 - оплата за товар здійснюється на таких умовах, а саме: до 15.03.2017 року - 30% від суми, що складає 767706 грн. 73 коп., що становить 28245,28 доларів США; до 15.04.2017-30 % від суми, що складає 767706 грн. 73 коп., що становить 28245,28 доларів США; до 16.05.2017-40% від суми, що складає 1023608 грн. 96 коп., що становить 37660,38 доларів США.

Із специфікації від 11.04.2017 № 3 вбачається:

п. 1 - асортимент товару на суму 1116999 грн 72 коп. з ПДВ;

п. 2 - курс гривні до долара США станом на 11.04.2017 у розмірі 26 грн. 92 коп. гривень за один долар, грошовий еквівалент вартості товару в дол. США - 41493,30 дол. ;

п. 3 - строк поставки товару - 16.04.2017;

п. 4 - оплата за товар здійснюється на таких умовах, а саме: до 15.03.2017 року - 30% від суми, що складає 335099 грн. 92 коп., що становить 12447,99 доларів США; до 15.04.2017-30% від суми, що складає 335099 грн. 92 коп., що становить 12447,99 доларів США; до 16.05.2017-40% від суми, що складає 446799 грн. 88 коп., що становить 16597,32 доларів США.

Із специфікації від 14.04.2017 № 4 вбачається:

п. 1 - асортимент товару на суму 302 937 грн. 60 коп. з ПДВ;

п. 2 - курс гривні до долара США станом на 14.04.2017 у розмірі 26 грн. 88 коп. гривень за один долар, грошовий еквівалент вартості товару в дол. США - 11270,00 дол. ;

п. 3 - строк поставки товару - 18.04.2017;

п. 4 - оплата за товар здійснюється на таких умовах, а саме: до 15.04.2017-60 % від суми, що складає 181762 грн. 56 коп., що становить 6762 доларів США; до
16.05.2017-40 % від суми, що складає 121175 грн. 04 коп., що становить 4508
доларів США.

Із специфікації від 12.05.2017 № 5 вбачається:

п. 1 - асортимент товару на суму 3079289 грн. 28 коп. з ПДВ;

п. 2 - курс гривні до долара США станом на 12.05.2017 у розмірі 26 грн. 44 коп. гривень за один долар, грошовий еквівалент вартості товару в дол. США - 116463,29 дол. ;

п. 3 - строк поставки товару - 12.05.2017;

п. 4 - оплата за товар здійснюється на таких умовах, а саме: до 15.04.2017-60% від суми, що складає 1847573 грн. 57 коп., що становить 69877,97 доларів США; до
16.05.2017-40% від суми, що складає 1231715 грн. 71 коп., що становить 46585,32 доларів США.

Із специфікації від 01.06.2017 № 7 вбачається:

п. 1 - асортимент товару на суму 2411871 грн. 84 коп. з ПДВ;

п. 2 - строк поставки товару - 01.06.2017;

п. 3 - оплата за товар здійснюється на таких умовах, а саме: до 17.05.2017-50% від суми, що складає 1205935 грн. 92 коп. ; до 16.06.2017-50% від суми, що складає 1205935 грн. 92 коп.

Із специфікації від 09.10.2017 № 8 вбачається:

п. 1 - асортимент товару на суму 463491 грн. з ПДВ;

п. 2 - строк поставки товару - 09.10.2017;

п. 3 - оплата за товар здійснюється до 20.09.2017-100 % від суми, що складає 463491 грн.

Із специфікації від 18.10.2017 № 9 вбачається:

п. 1 - асортимент товару на суму 7773 грн. 72 коп. з ПДВ;

п. 2 - строк поставки товару - 18.10.2017;

п. 3 - оплата за товар здійснюється до 18.10.2017-100 % від суми, що складає 7773 грн. 72 коп.

18. На виконання договору товарного кредиту і специфікацій позивач передав відповідачу, а останній прийняв товар за видатковими накладними, які містяться в матеріалах справи.

19. Оплата отриманого товару покупцем - відповідачем за первісним позовом проведена: 21.03.2017 у сумі 3 924 502,00 грн.,

26.05.2017-5 000 000,00 грн.,

14.06.2017-5 000 000,00 грн.,

15.09.2017 - 300 000,00 грн.,

07.12.2017-1 500 000,00 грн.,

15.12.2017 - 700 000,00 грн.,

01.02.2018 - 125 368,00 грн.,

16.05.2018 - 275 743,00 грн.,

22.08.2018 - 200 000,00 грн.,

11.12.2018 - 203 034,26 грн. Дати і суми оплат позивачем за первісним позовом наведені в позовній заяві, підтверджені документами первинного бухгалтерського обліку, доданими до позовної заяви, відповідачем за первісним позовом визнані у відзиві на позов.

20. Продавець - ПП "Піраміда-Агро" в особі директора ОСОБА_1 10.07.2018 поштою направив відповідачу за первісним позовом - СТОВ "Агрофірма Корсунь" (покупцю) письмову вимогу від 10.07.2018 № 41/18 про сплату боргу в сумі 403 034,25 грн по договору товарного кредиту, із якої вбачається, що зазначена сума боргу рахується станом на 10.07.2018 по рахунках від 09.10.2017 № 175 і від 18.10.2017 № 198. Вимога отримана адресатом 11.07.2018.

21. продавець - ПП "Піраміда-Агро" в особі директора ОСОБА_1 21.07.2018 повторно поштою направив відповідачу за первісним позовом - СТОВ "Агрофірма Корсунь" (покупцю) письмову вимогу № 46/18 про сплату боргу в сумі 2 933 857,94 грн., яка складалась із основного боргу в сумі 403 034,25 грн по договору товарного кредиту станом на 21.07.2018 року та заходів відповідальності у виді пені, штрафів, 30 % річних, інфляційних втрат. Вимога отримана адресатом 24.07.2018.

22. СТОВ "Агрофірма Корсунь" 22.08.2018 сплатило на користь ПП "Піраміда-Агро" 200 000 грн боргу, що підтверджується наявною в матеріалах справи банківською випискою.

23. Директором товариства ОСОБА_1 03.01.2018 видано довіреність на Тихенко Л. М., якою уповноважено її укладати договори від імені товариства, в тому числі і про відступлення права вимоги.

24. ПП "Піраміда-Агро" в особі директора ОСОБА_1, як первісний кредитор,
23.11.2018 уклало з ТОВ "Піраміда-Агро" в особі головного бухгалтера Тихенко Л. М., яка діяла на підставі довіреності від 03.01.2018 № 1, як новий кредитор, договір про відступлення права вимоги №ТОВ/ПП-3 (далі - договір про відступлення права вимоги), за умовами пункту 1.1 якого первісний кредитор відступив, а новий кредитор набув всі права вимоги, належні на момент набрання чинності даним договором первісному кредитору за договором товарного кредиту, укладеним між первісним кредитором та СТОВ "Агрофірма Корсунь".

25. Відповідно до пункту 1.2 договору про відступлення права вимоги, новий кредитор одержав всі права, в тому числі, права вимоги, належні первісному кредитору за основним договором. При цьому до нового кредитора переходять всі без виключення права первісного кредитора за основним договором, що належали первісному кредитору на момент набрання чинності даним договором, в тому числі, але не виключно, права вимоги до боржника щодо суми нарахувань у зв'язку із зміною курсу долара США/Євро до гривні (п. 3.3.основного договору, інфляційних нарахувань (втрат) (п. п. 6.2.2. основного договору, ст. 625 Цивільного кодексу України), 30 % річних від простроченої суми (п. п. 6.2.2. основного договору, ст. 625 Цивільного кодексу України), пені (п. п. 6.2.1. основного договору), штрафу (п. 6.4., п. 6.9. основного договору), збитків (п. 6.1.основного договору), усіх інших можливих нарахувань, передбачених основним договором та/або законодавством України, у зв'язку з порушенням боржником умов основного договору (простроченням строків оплати боржником суми поставленого товару за основним договором).

26. За розрахунками сторін сума вимог нового кредитора до боржника, станом на дату укладення договору відступлення права вимоги складала 7 134 955,41 грн, з яких:

203 034,14 грн 14 коп. - сума основного боргу за поставлені товари;

19 734,54 грн 54 коп. - сума основного боргу у зв'язку з зміною курсу долара США до гривні;

844 724,51 грн. - пеня;

931 576,46 грн - 30 % річних;

289 971,94 грн - інфляційні втрати;

484 5913,82 грн - штраф.

27. Пунктом 2.1 договору про відступлення права вимоги сторони досягли згоди, що питання оплатності або безоплатності відступлення прав вимоги за основним договором сторонами буде врегульовано окремими домовленостями, оформленими як додаткова угода, доповнення, додаток тощо до даного договору.

28. Згідно з пунктами 3.1-3.2, всі права та всі вимоги за основним договором переходять до нового кредитора з моменту набрання чинності даним договором.

Договір є одночасно актом приймання-передачі всіх прав та вимог за основним договором.

29. Пунктом 7.2 договору про відступлення права вимоги передбачено, що даний договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання зобов'язань за ним.

30. Первісний кредитор - ПП "Піраміда-Агро" 28.11.2018 поштою направив на адресу боржника - СТОВ "Агрофірма Корсунь" письмове повідомлення № 91/18 про відступлення прав вимоги до нового кредитора - ТОВ "Піраміда-Агро" за договором товарного кредиту, письмове повідомлення вручене адресату 29.11.2018.

31. Новий кредитор - ТОВ "Піраміда-Агро" в особі директора ОСОБА_1 06.12.2018 поштою надіслав боржнику - СТОВ "Агрофірма Корсунь" письмове повідомлення про відступлення права вимоги від 05.12.2018 № 52/18, в якому повідомив боржника про набуття прав вимоги за договором товарного кредиту від ПП "Піраміда-Агро" на підставі договору про відступлення права вимоги, та вимогу від 05.12.2018 № 53/18, в якій просив негайно сплатити 7 207 846,72 грн боргу та штрафних санкцій, що виникли у боржника із договору товарного кредиту. У вимозі новий кредитор зазначив свої платіжні реквізити для сплати боргу, повідомлення і вимога отримані боржником 07.12.2018.

32. СТОВ "Агрофірма Корсунь" 14.12.2018 поштою направило на адресу ТОВ "Піраміда-Агро" відповідь на вимогу від 05.12.2018 за вих. № 77 від 12.12.2018, в якій за результатами розгляду вимоги повідомило ТОВ "Піраміда-Агро", що кредитором за договором товарного кредиту є ПП "Піраміда-Агро", до повідомлення про відступлення права вимоги на користь ТОВ "Піраміда-Агро" первісним кредитором не додано доказів цього відступлення прав. До своєї вимоги ТОВ "Піраміда-Агро" не додало розрахунок суми вимог, з огляду на що та з урахуванням норм частини 2 статті 517 ЦК України, частини 3 статті 222 ГК України для подальшого розгляду вимоги просили надати докази відступлення права вимоги і детальний розрахунок суми заборгованості.

33. Відповідно до виписки по банківському рахунку ТОВ "Піраміда-Агро" за період з 01.12.2018 по 12.12.2018,11.12.2018 СТОВ "Агрофірма Корсунь" сплатило на рахунок ТОВ "Піраміда-Агро", зазначений ним у вимозі про сплату боргу, 203
034,14 грн з призначенням платежу: "за засоби захисту рослин згідно договору № ПП-17/03 від 01.03.2017 р., договору № ТОВ/ПП-3 від 23.11.2018 р. в т. ч. ПДВ 20% - 33839,04 грн.".

34. В письмових поясненнях від 03.03.2020 представник відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) додатково зазначила, що про проведення платежу в сумі 203 034,14 грн. 11.12.2018 на користь ТОВ "Піраміда-Агро" йому (СТОВ "Агрофірма Корсунь ") стало відомо лише із відзиву ТОВ "Авіксінвест" на зустрічний позов СТОВ "Агрофірма Корсунь", цей платіж здійснено помилково внаслідок схожості платіжних реквізитів ПП "Піраміда-Агро" і ТОВ "Піраміда-Агро", про що було повідомлено отримувача коштів.

35. Новий кредитор - ТОВ "Піраміда-Агро" в особі директора ОСОБА_1 08.04.2019 поштою повторно направив боржнику - СТОВ "Агрофірма Корсунь" вимогу № 13/19 про сплату, на підставі договору про відступлення права вимоги, 6 786 395,93 грн та штрафних санкцій, які складаються з: 786594,34 грн пені, 866 721,64 грн 30 % річних, 276 237,81 грн інфляційних втрат, 4 856 842,14 грн штрафу. У вимозі новий кредитор повідомив, що в разі її невиконання боржником він буде змушений звернутись до суду, вимога отримана боржником 09.04.2019.

36. СТОВ "Агрофірма Корсунь" 18.04.2019 поштою направило на адресу ТОВ "Піраміда-Агро" відповідь на вимогу від 08.04.2019 за вих. № 116 від 16.04.2019, за своїм змістом аналогічну їх відповіді від 12.12.2018 № 77. Ця відповідь отримана адресатом 19.04.2019.

37. Із повідомлення від 21.12.2019 вих. № 40 директора ПП "Піраміда-Агро" Гриба В. В. у відповідь на адвокатський запит представника СТОВ "Агрофірма Корсунь", рішення власника ПП "Піраміда-Агро" від 27.03.2019, Статуту ПП "Піраміда-Агро" і виписки з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на це підприємство вбачається, що державна реєстрація ПП "Піраміда-Агро", ідентифікаційний код юридичної особи 34924277 проведено 27.02.2007.

38. Власник (засновник) підприємства ОСОБА_1 27.03.2019 вирішив вийти зі складу власників підприємства у зв'язку з відступленням (продажем) на підставі договору купівлі-продажу своєї частки у розмірі 100% статутного капіталу підприємства на користь ТОВ "Зернова компанія "Хорс". 05.04.2019 проведено державну реєстрацію змін до установчих документів підприємства, за змістом яких єдиним власником (засновником, учасником) підприємства стало ТОВ "Зернова компанія "Хорс", керівником призначено Гриба В. В.

39. Із реєстраційної справи ТОВ "Авіксінвест", Статуту цього товариства, витягів з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на це підприємство і на ТОВ "Піраміда-Агро" вбачається, що 01.02.2013 була проведена державна реєстрація ТОВ "Піраміда-Агро", ідентифікаційний код юридичної особи 38553519, станом на 21.07.2017 засновником товариства була ОСОБА_4, керівником і підписантом ОСОБА_1. На підставі рішення загальних зборів учасників товариства - ОСОБА_1 і ОСОБА_4 від 24.05.2019 змінено назву товариства з ТОВ "Піраміда-Агро" на ТОВ "Авіксінвест", затверджено нову редакцію статуту товариства, державну реєстрацію змін до установчих документів товариства проведено 29.05.2019. ТОВ "Авіксінвест" є правонаступником ТОВ "Піраміда-Агро", учасниками товариства ОСОБА_1 і ОСОБА_4, директором товариства є ОСОБА_1, заступником директора Тихенко Л. М., вони ж є підписантами.

40. Позивач за первісним позовом - ТОВ "Авіксінвест" 18.07.2019 направило відповідачу за первісним позовом СТОВ "Агрофірма Корсунь" рахунок від 18.07.2019 № 10 на суму 18 734,54 грн. на оплату нарахувань у зв'язку із зміною курсу долара США до гривні по договору товарного кредиту (п. 3 договору), який отримано відповідачем 19.07.2019.

41. За результатами розгляду рахунку від 18.07.2019 № 10 СТОВ "Агрофірма Корсунь" листом від 01.08.2019 № 61 повідомило ТОВ "Авіксінвест" про відхилення вимоги, викладеної в ньому, з мотивів закінчення строку дії договору товарного кредиту.

42. ПП "Піраміда Агро" в особі директора Гриба В. В., як первісний кредитор, і ТОВ "Авіксінвест" в особі директора ОСОБА_1 02.03.2020 уклали додаткову угоду до Договору про відступлення права вимоги, за умовами пункту 1 якої сторони підтвердили, що до нового кредитора на підставі договору відступлення, з дати його укладення сторонами - 23.11.2018 перейшов весь обсяг прав, належний первісному кредитору за договором товарного кредиту, укладеним між первісним кредитором та СТОВ "Агрофірма Корсунь", в тому числі, але не виключно, права вимоги до боржника щодо суми нарахувань у зв'язку із зміною курсу долара США/Євро до гривні (пункт 3.3 договору товарного кредиту), інфляційних нарахувань (втрат) (п. п. 6.2.2. договору товарного кредиту, ст. 625 Цивільного кодексу України), 30 % річних від простроченої суми (п. п. 6.2.2. договору товарного кредиту, ст. 625 Цивільного кодексу України), пені (п. п. 6.2.1. договору товарного кредиту), штрафу (п. 6.4., п. 6.9. договору товарного кредиту), збитків (п. 6.1. договору товарного кредиту), усіх інших можливих нарахувань, передбачених основним договором та/або законодавством України, у зв'язку з порушенням боржником умов основного договору (простроченням строків оплати боржником суми поставленого товару за основним договором).

43. В пункті 2 додаткової угоди сторони підтвердили, що розміри вимог нового кредитора до боржника за основним договором, викладені в пункті 1 даної додаткової угоди, зазначені в пункті 1.2 договору відступлення, які сторони підтвердили. При цьому можливі математичні помилки в розрахунках не впливають на чинність договору відступлення та/або необхідність внесення змін до нього.

44. Додаткова угода є невід'ємною частиною договору, складена українською мовою у двох автентичних примірниках, які мають однакому юридичну силу - по одному для кожної із сторін. Всі інші положення договору залишились чинними у попередній редакції, і сторони підтвердили їх обов'язковість щодо себе (п. п. 3,4 додаткової угоди).

45. До зустрічного позову СТОВ "Агрофірма Корсунь" додані рішення господарського суду Черкаської області від 19.08.2019 у справі № 925/696/19 та від 11.11.2019 у справі №925/836/19.

46. Так, рішенням господарського суду Черкаської області від 19.08.2019 у справі №925/696/19 повністю відмовлено у задоволенні позову ТОВ "Авіксінвест" до СТОВ "А. Ф. ЗЛАГОДА" про стягнення 4 821 564,09 грн., в тому числі: 3 532,07 грн. сума нарахувань у зв'язку зі зміною курсу долара США, 207 980,70 грн. пені, 240
311,73 грн. 30% річних, 69 773,57 грн інфляційних, 4 299 966,02 грн штрафу за прострочення виконання зобов'язання за договором товарного кредиту від
01.03.2017 № ПП-17/05, право вимоги за яким йому передано на підставі договору про відступлення права вимоги від 23.11.2018 № ТОВ/ПП-2 від ПП "Піраміда-Агро".

Ухвалюючи рішення, суд дійшов висновку, що позивачем при зверненні до суду із цим позовом використано неналежний, в розумінні вимог статті 16 ЦК України, спосіб захисту його права та не доведено порушення права чи господарського інтересу відповідачем.

47. Рішенням господарського суду Черкаської області від 11.11.2019 у справі №925/836/19 повністю відмовлено у задоволенні позову ТОВ "Авіксінвест" до СТОВ "Вільшанка" про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 1 902 656,90
грн., з яких 8 566,69 грн. нарахувань у зв'язку зі зміною курсу долара США до гривні, 117 971,19 грн. пені, 140 174,84 грн. 30% річних, 61 286,92 грн. інфляційних втрат та 1 574 657,31 грн. штрафу на підставі договору товарного кредиту № ПП-17/04 від 01.03.2017, договору № ТОВ/ПП-1 про відступлення права вимоги від 23.11.2018. При ухваленні рішення суд врахував, що позов позивач просив задовольнити не на свою користь, а на користь іншого товариства, договір про відступлення права вимоги від 23.11.2018 №ТОВ/ПП-1 є неукладеним і з нього для позивача не випливають права нового кредитора, якими обґрунтовані позовні вимоги, правомірність санкційних нарахувань не доведена та у позові відмовив повністю за недоведеністю правової підстави позову та порушеного права у позивача.

48. Предметом первісного позову у справі, що розглядається, є вимога позивача до відповідача про стягнення на підставі договору товарного кредиту, укладеного ПП "Піраміда-Агро" і відповідачем, 18 734,54 грн. залишку основного боргу у зв'язку зі зміною курсу долара США до гривні, 744 724,51 грн пені, 4 645 913,82 грн штрафу, 831 576,46 грн 30 % річних і 259 971,94 грн інфляційних втрат, що разом становить 6 500 921,27 грн. Право вимоги до відповідача позивачем за первісним позовом набуте на підставі договору про відступлення права вимоги, укладеного ПП "Піраміда-Агро" і ТОВ "Піраміда-Агро", правонаступником якого у зв'язку зі зміною найменування юридичної особи є позивач за первісним позовом - ТОВ "Авіксінвест".

49. Предметом зустрічного позову у цій же справі є вимога позивача - СТОВ "Агрофірма Корсунь" до сторін договору про відступлення права вимоги - ПП "Піраміда-Агро" і ТОВ "Авіксінвест ", як правонаступника ТОВ "Піраміда-Агро", з мотивів підроблення цього договору і укладення його зі сторони ПП "Піраміда-Агро" неповноважною особою.

50. Суди першої та апеляційної інстанцій, задовольняючи частково первісний позов та відмовляючи в задоволенні зустрічного позову, виходили, зокрема, з того, що:

- розрахунки позивача, покладені в основу вимог про стягнення штрафу і пені, відповідають умовам відповідальності сторін за порушення своїх зобов'язань, передбаченим п. п. 6.2.1., 6.4., 6.6. договору товарного кредиту, нормам статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", частині 6 статті 232 ГК України;

- вимога позивача в частині стягнення курсової різниці в розмірі 18 734,54 грн, нарахованої, виходячи з офіційного курсу Національного банку України гривні до долара США, є обґрунтованою, оскільки п. 9.2.- 9.3. Договору сторони погодили, що договір вважається укладеним з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін, та строк його дії закінчується 31.12.2017, але в будь-якому випадку до повного виконання своїх зобов'язань по договору обома сторонами, а станом на 23.11.2018 - день укладення договору відступлення права вимоги, відповідач мав несплачену заборгованість за Договором у розмірі 203

034,14 грн;

- нарахування 30% річних від простроченої суми відповідає умовам договору товарного кредиту, статті 625 ЦК України та обставинам справи;

- перебіг встановленого частиною 2 статті 258 ЦК України річного строку позовної давності за вимогою Позивача про стягнення передбачених пунктами 6.2.1,6.4 договору пені та штрафу, перервався, оскільки Відповідач 11.12.2018 провів оплату боргу у розмірі 203 034,26 грн, чим визнав борг;

- договір про відступлення права вимоги укладений ПП "Піраміда- Агро" з ТОВ "Піраміда-Агро" 23.11.2018 з дотриманням норм законодавства, що врегульовує ці правовідносини, повноважними представниками юридичних осіб - сторін договору, на фактично наявні права, належні первісному кредитору за основним договором на момент укладення договору відступлення права вимоги;

- відповідач за первісним позовом належними і допустимими доказами не спростував наявність і розмір спірних зобов'язань за договором товарного кредиту, а його заперечення проти первісного позову і зустрічний позов є лише способом ухилення від виконання своїх договірних зобов'язань.

Порядок та межі розгляду справи судом касаційної інстанції

51. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені частиною 2 статті 258 ЦК України, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Джерела права. Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій

52. Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1,4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

53. В обґрунтування підстав касаційного оскарження, передбачених пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України, скаржник посилається на неврахування попередніми судовими інстанціями правових висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах.

54. Верховний Суд, проаналізувавши висновки, викладені у постановах, на які посилається скаржник, дійшов висновку про те, що господарські суди попередніх інстанцій ухвалили оскаржувані судові рішення без урахування таких висновків, а тому доводи скаржника про неврахування цих висновків є обґрунтованими.

55. Отже, надаючи оцінку аргументам касаційної скарги щодо підстав касаційного оскарження судових рішень на підставі пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України, необхідно зазначити таке.

56. Причиною виникнення спору у справі стало питання наявності чи відсутності підстав для стягнення з відповідача курсової різниці, пені, 30% річних, інфляційних втрат та штрафу нарахованих позивачем, у зв'язку з несвоєчасним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором товарного кредиту.

57. Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

58. Згідно з частиною 1 статті 14 ЦК України, цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

59. Згідно з статтею 509 ЦК України, статтею 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

60. Статтями 525, 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Статтями 525, 526 ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

61. Відповідно до статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

62. Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

63. Нормами частини 1 статті 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

64. Відповідно до вимог статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди.

65. Судами попередніх інстанцій встановлено, що за своєю правовою природою укладений договір між ПП "Піраміда - Агро", як продавцем та СТОВ "Агрофірма Корсунь, як покупцем - є договором поставки.

66. Згідно зі статтею 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товари у власність покупця для виконання його підприємницької діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити за нього певну грошову суму.

67. Відповідно до частини 2 статті 712 ЦК України до договору поставки застосовують загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

68. Умовами пунктів 3.1-3.5 розділу 3 договору товарного кредиту сторони, при визначенні ціни товару домовились, що покупець сплачує продавцю кошти за цим договором в розмірі та в строки, передбачені специфікацією на кожну окрему поставку. Ціна товару розрахована по курсу продажу відповідної іноземної валюти, передбаченої в додатку (специфікації), на Міжбанківському Ринку України (МВРУ) до української гривні на дату підписання відповідного додатку (специфікації) до договору. В тому випадку, коли курс долара США/Євро до гривні на день перерахування коштів є вище за курс долара США/Євро до гривні на день укладення договору, незважаючи на прострочення виконання покупцем, сторони здійснюють перерахунок вартості поставленої продукції за погодженою формулою, покупець має оплатити різницю на підставі рахунку, виставленого продавцем.

69. Відповідно до специфікацій № 1-3 до договору товарного кредиту сторони погодили здійснення оплати за товар на умовах відстрочки до 15.03.2017 року 30 % від суми специфікації, до 15.04.2017 30 % від суми специфікації, до 16.05.2017 40 % від суми специфікації з урахуванням курсу гривні до долара США.

70. Специфікаціями № 4-5 до договору товарного кредиту сторони погодили здійснення оплати за товар на умовах відстрочки до 15.04.2017 60 % від суми специфікації, до 16.05.2017 40 % від суми специфікації з урахуванням курсу гривні до долара США.

71. Згідно специфікації № 7 до договору товарного кредиту сторони погодили здійснення оплати за товар на умовах відстрочки до 17.05.2017 року 50 % від суми специфікації, до 16.06.2017 року 50 % від суми специфікації з урахуванням курсу гривні до долара США.

72. Специфікаціями № 8-9 до договору товарного кредиту сторони погодили 100 % здійснення оплати за товар від суми специфікації, відповідно до 20.09.2017 і до
18.10.2017 з урахуванням курсу гривні до долара США.

73. Пунктами 9.2-9.3 договору товарного кредиту сторони погодили, що договір вважається укладеним з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін, та строк його дії закінчується 31.12.2017, але в будь-якому випадку до повного виконання своїх зобов'язань по договору обома сторонами. Отже, виконання договору товарного кредиту вважатиметься проведеним належним чином, а відповідно і зобов'язання сторін по ньому вважатимуться припиненими лише після сплати повної вартості товару з урахуванням передбаченої договором курсової різниці незалежно від строку (дати) виставлення продавцем рахунків курсової різниці.

74. Товар за договором товарного кредиту та на умовах специфікацій був поставлений за видатковими накладними з порушенням порядку і строків.

75. Станом на 23.11.2018 - день укладення договору відступлення права вимоги, відповідач за первісним позовом - СТОВ "Агрофірма Корсунь" мав несплачену заборгованість за договором товарного кредиту у розмірі 203 034,14 грн та 18
734,54 грн основного боргу у зв'язку зі зміною курсу долара США до гривні, на сплату курсової різниці новий кредитор надіслав рахунок від 18.07.2019 № 10, який боржником не оплачений.

76. У зв'язку з порушенням строків виконання основного грошового зобов'язання позивачем за первісним позовом також заявлено до стягнення з відповідача 831
576,46 грн 30 % річних (6.2.2. договору товарного кредиту), 259 971,94 грн. інфляційних втрат (п. 6.2.2. договору товарного кредиту та ч. 2 ст. 625 ЦК України), 744 724,51 грн пені (п. 6.2.1., 6.6. договору товарного кредиту), 4 645 913,82 грн штрафу (п. 6.4. договору товарного кредиту).

77. Судами було встановлено порушення зобов'язань відповідачем за договором щодо оплати отриманого за договором товару.

78. Пунктами 6.2-6.6 договору сторонами було погоджено, за несвоєчасну оплату товару покупець сплачує продавцю:

- пеню в розмірі 0,5 % від простроченої суми за кожен день прострочення (але не більше подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла на той період);

- суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 30% річних від простроченої суми (відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України);

- за порушення умов даного договору або невиконання його умов, як то: порушення строків виконання зобов'язання тощо, покупець сплачує продавцю штраф у розмірі 30% від вартості товарів, по яких допущено прострочення виконання;

- відповідно до статті 259 Цивільного кодексу України, сторони домовились про те, що строк позовної давності щодо стягнення штрафних санкцій збільшується до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за даним договором;

- відповідно до пункту 6 статті 232 Господарського кодексу України, сторони домовились про те, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань за Договором здійснюється без обмеження строку.

79. Зважаючи на вказані положення договору, суди попередніх інстанцій зазначили про те, що відповідно до статті 259 ЦК України, сторонами погоджено, що строк позовної давності щодо стягнення штрафних санкцій збільшується до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за даним договором. Крім цього, сторони, відповідно до частини 6 статті 232 ГК України, домовились про те, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань за даним договором здійснюється без обмеження строку. Зважаючи на вказане, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для перерахунку пені з урахуванням строку позовної давності.

80. Однак, суд касаційної інстанції вважає ці висновки помилковими, з огляду на таке.

81. Згідно з частиною 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

82. Верховний Суд зауважує, що приписами частини 6 статті 232 ГПК України передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане.

83. При цьому, касаційний суд зазначає, що частиною 6 статті 232 ГК України визначено строк та порядок нарахування штрафних санкцій, а строк, протягом якого особа може звернутись до суду за захистом свого порушеного права, встановлюється Цивільним кодексом України.

84. Подібний за змістом правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду України від 04.12.2012 у справі №17/034-11 та від 11.12.2012 у справі №10/065-11.

85. Разом з цим, згідно зі статтею 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.

86. За приписами статті 252 ЦК України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

87. Позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (стаття 256 ЦК України).

88. Частиною 1 статті 259 ЦК України визначено, що позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі. Позовна давність, встановлена законом, не може бути скорочена за домовленістю сторін.

89. Відповідно до частини 1 статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

90. З урахуванням викладеного суд касаційної інстанції зазначає, якщо господарська санкція нараховується за кожен день прострочення на відповідну суму, то позовна давність до вимог про її застосування обчислюється окремо за кожний день прострочення. Право на подання позову про стягнення такої санкції виникає щодня на відповідну суму, а позовна давність обчислюється з того дня, коли кредитор дізнався або повинен був дізнатися про порушення права.

91. Відповідно до пункту 1 частини 2 статі 258 ЦК України до вимог про стягнення неустойки (як штрафу, так і пені) застосовується позовна давність в один рік.

92. Отже, з огляду на те, що нарахування господарських санкцій припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконаним, то позовна давність спливає через рік від дня, за який нараховано санкцію.

93. Близька за змістом правова позиція наведена у постановах Верховного Суду від
22.07.2019 зі справи № 911/1563/18, від 22.08.2019 зі справи № 914/508/17, від
11.11.2019 зі справи № 904/1038/19, від 11.02.2020 у справі №916/612/19.

94. При цьому, Верховний Суд звертає увагу, що законодавець передбачив право сторін визначати у договорі розмір санкцій і строки їх нарахування за прострочення виконання зобов'язання. У разі відсутності таких умов у договорі нарахування штрафних санкцій припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано відповідно до частини 6 статті 232 ГК України.

95. Близька за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 15.04.2015 у справі №910/6379/14.

96. Зважаючи на вищезазначене, суд касаційної інстанції зазначає, що приписами частини 6 статті 232 ГК України передбачено період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане. Водночас, хоча законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього строку, але такий строк, з урахуванням положень статей 251, 252 ЦК України має бути визначений. При цьому, перебіг вказаного строку починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок перебігу такого строку не може бути змінений за згодою сторін.

97. Зазначене стосується і строку позовної давності, який за своєю суттю є строком, згідно положень статті 256 ЦК України, і також може бути збільшений за домовленістю сторін, але обов'язково повинен мати конкретно визначений період, зважаючи на положення статей 251, 252 ЦК України.

98. Близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 20.08.2020 у справі № 902/959/19, від 07.06.2019 у справі №910/23911/16, від
13.09.2019 у справі №902/669/18, від 12.06.2018 у справі №910/4164/17, від
22.11.2018 у справі №903/962/17.

99. Отже, суди попередніх інстанції, посилаючись на те, що сторонами у договорі погоджено продовження строку, визначеного частиною 6 статті 232 ГК України, саме - "до повного виконання сторонами своїх зобов'язань", тобто, погоджено нарахування штрафних санкцій без обмежень строку, визначеного цією нормою, вказаного не врахували та дійшли до передчасних висновків про наявність підстав для стягнення з відповідача пені у розмірі, нарахованому позивачем.

100. Посилання скаржника на неврахування судами попередніх інстанцій висновків Верховного Суду, які містяться в постанові від 09.03.2021 у справі №924/441/20, знайшли своє відображення під час розгляду касаційної скарги.

101. Визначаючи розмір заборгованості відповідача, суд зобов'язаний належним чином дослідити подані стороною докази (у цьому випадку - зроблений позивачем розрахунок), перевірити їх, оцінити в сукупності та взаємозв'язку з іншими наявними у справі доказами, а в разі незгоди з ними повністю бо частково - зазначити правові аргументи на їх спростування та навести в рішенні свій розрахунок - це процесуальний обов'язок суду.

102. При вирішенні спору в частині стягнення спірних сум 30 % річних, пені та штрафу суд керувався приписами статей 549, 550, 551, 552, 610, 611, 612, 614, 625 ЦК України, статтями 216, 217, 218, 229, 230, 231, 232, 234 ГК України, Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", умовами пунктів
6.2.1., 6.2.2., 6.4., 6.6. договору товарного кредиту.

103. Проте, Верховний Суд вважає передчасними висновки судів попередніх судових інстанцій в цій частині, оскільки судами не враховано аргументи відповідача за первісним позовом, зокрема, стосовно того, що у здійсненому розрахунку включено в періоди простроченого платежу й день фактичної сплати заборгованості, здійснено розрахунок пені за весь час прострочення виконання зобов'язання, а не лише за 6 місяців, як це передбачено частиною 6 статті 232 ГК України.

104. Суди попередніх інстанцій не з'ясували обставин, які пов'язані з правильністю здійсненого позивачем розрахунку, обмежившись зазначенням про те, що "розрахунок позивачем методологічно і арифметично проведено правильно".

105. Відповідно до положень статті 236 ГПК України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному статті 236 ГПК України. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

106. Рішення господарського суду має ґрунтуватись на оцінці наданих учасниками справи доказів в підтвердження своїх вимог або заперечень, та на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

107. Втім, усунувшись від виконання вказаних обов'язків, суди обох інстанцій не дослідили належним чином зокрема, хронологічний порядок виникнення грошових зобов'язань та періоду прострочення виконання зобов'язань. Крім того, судами попередніх інстанції залишено поза увагою загальні положення договору про відступлення права вимоги (пункт 1.2 договору) у взаємозв'язку з тлумаченням та оцінкою розрахунку позивача за первісним позовом.

108. Вказані порушення не можуть бути усунуті Верховним Судом в силу меж перегляду справи судом касаційної інстанції, визначених положеннями статті 300 ГПК України, однак оцінка викладених вище обставин та доводів є необхідною для правильного вирішення спору по суті.

109. З приводу необхідності надання висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм права (зазначених скаржником в касаційній скарзі) у подібних правовідносинах, то суд касаційної інстанції зазначає таке.

110. Суд касаційної інстанції наділений повноваженням щодо надання висновку щодо застосування норм права у конкретних правовідносинах, а не надавати висновок щодо тлумачення норми права чи її застосування в цілому без відносно до конкретних правовідносин.

111. Відповідно до частини 3 статті 311 ГПК України неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

112. Зазначаючи про неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, скаржник фактично вдається до дослідження обставин справи та оцінки доказів у ній, що з огляду на наведений у цій постанові імперативний припис частини 2 статті 300 ГПК України перебуває поза межами розгляду справи судом касаційної інстанції.

113. Враховуючи міркування Верховного Суду, які зазначені в цій постанові, вирішення питання щодо необхідності та/або наявності/відсутності підстав щодо надання висновку - є передчасним.

114. З урахуванням викладеного, суд касаційної інстанції зазначає, що судами попередніх інстанцій належним чином не досліджено всіх обставин у даній справі та не надано їм належної правової оцінки, з урахуванням вищезазначених положень матеріального права, що є порушенням пункту 1 частини 3 статті 310 ГПК України, та підставою для скасування судових рішень, враховуючи повноваження суду касаційної інстанції, визначені у статті 300 ГПК України.

115. В касаційній скарзі (в частині, що стосуються зустрічних позовних вимог) скаржник також звертає увагу на приписи пункту 3 частини 3 статті 310 ГПК України, відповідно до яких підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, зокрема, необґрунтоване відхилення клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи (пункт 4 частини 2 статті 287, пункт 3 частини 3 статті 310 ГПК України).

116. Втім, з матеріалів справи вбачається, що судом першої інстанції розглядалось зазначене клопотання та відхилено з мотивів, наведених в судовому рішенні. Розглянувши вказані доводи скаржника, Верховний Суд не вбачає ознак порушення норм процесуального права при відхиленні судом зазначеного клопотання, а тому відсутні підстави для скасування судових рішень з цієї підстави.

117. Доводи скаржника про необґрунтованість відмови суду першої інстанції в задоволенні його клопотання про призначення судової технічної експертизи договору про відступлення права вимоги також були предметом розгляду в суді апеляційної інстанції, де колегія суддів апеляційної інстанції погодилася з відмовою у задоволенні судом першої інстанції клопотання про призначення судової експертизи.

118. Згідно з пунктом 4 частини 3 статті 310 ГПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів.

119. Як на підставу касаційного оскарження скаржники також посилаються на те, що суд першої інстанції встановив обставини справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, на підставі недопустимих доказів. Утім, такі доводи касаційної скарги не отримали свого підтвердження та відхиляються судом касаційної інстанції з огляду на таке.

120. Законність, обґрунтованість та вмотивованість судового рішення обумовлюється, зокрема, порядком оцінки доказів і визначенням відповідно до статті 86 ГПК України їх якості з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупності зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

121. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи (стаття 78 ГПК України).

122. Разом з цим за приписами статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

123. Отже, неналежні докази та недопустимі докази - це різні поняття. Подібна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 31.08.2021 у справі №910/13647/19.

124. Відповідно до частини 1 , 2 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Отже, недопустимі докази - це докази, які отримані внаслідок порушення закону. Відповідно, тягар доведення недопустимості доказу лежить на особі, яка наполягає на тому, що судом використано недопустимий доказ. Близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 02.03.2021 у справі №922/2319/20, від 16.02.2021 у справі № 913/502/19, від 13.08.2020 у справі №916/1168/17, від 16.03.2021 у справі №905/1232/19.

125. Водночас, у силу приписів статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

126. Наведені у касаційній скарзі доводи у цій частині фактично стосуються не ухвалення судом рішень з урахуванням недопустимих доказів, а необхідності їх переоцінки, тобто зводяться до заперечення обставин, встановлених судами попередньої інстанції під час розгляду справи, та перегляду вже здійсненої оцінки доказів зі справи, у той час як у силу приписів статті 300 ГПК України суд касаційної інстанції не має права вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, додатково перевіряти докази.

127. Аргумент скаржника про те, що до позовної заяви було подано незасвідчену копію договору про відступлення права вимоги з посиланням на порушення норм процесуального права (статтю 91 ГПК України) відхиляється, з огляду на те, що представниками відповідачів були надані оригінали спірного договору відступлення права вимоги, які було досліджено судом та представником відповідача за первісним позовом, що вбачається з матеріалів справи (протокол судового засідання від 25.06.2020; т.2 а. с. 250).

128. Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" також зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

129. У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

130. Отже, Верховним Судом надано відповідь на всі вагомі аргументи скаржника, що мають значення для справи.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

131. Доводи СТОВ "Агрофірма Корсунь" щодо оскарження судових рішень в частині задоволення первісних позовних вимог знайшли своє підтвердження за результатами перегляду справи в касаційному порядку.

132. Ураховуючи те, що суди попередніх інстанцій не встановили обставин, що є визначальними і ключовими у цій справі, беручи до уваги доводи касаційної скарги, які є нерозривними у їх сукупності, Суд дійшов висновку про обґрунтованість заявленої у касаційній скарзі підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 та з огляду на повноваження Верховного Суду, визначені ГПК України, вважає необхідним направити справу на новий розгляд в частині задоволення первісних позовних вимог до суду першої інстанції для виправлення процесуальних порушень щодо повноти встановлення фактичних обставин справи та виконання вказівок касаційного суду при новому розгляді справи. В частині підстав, передбачених пунктом 4 частини 2 статті 287 ГПК України (щодо зустрічних позовних вимог), касаційну скаргу слід залишити без задоволення.

133. Під час нового розгляду справи судам необхідно врахувати викладене, перевірити зазначені в цій постанові доводи та докази, а також вагомі (визначальні) аргументи сторін у справі, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, вирішити спір відповідно до закону.

Судові витрати

134. За результатами нового розгляду справи має бути вирішено й питання щодо розподілу судових витрат зі справи.

Керуючись статтями 300, 308, 310, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Корсунь" задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду Черкаської області від 28.09.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.09.2021 зі справи № 925/1386/19 скасувати в частині задоволення первісних позовних вимог. В цій частині справу передати на новий розгляд до господарського суду Черкаської області.

3. В решті рішення господарського суду Черкаської області від 28.09.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.09.2021 зі справи № 925/1386/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя І. Бенедисюк

Суддя І. Булгакова

Суддя Т. Малашенкова