Історія справи

Постанова КГС ВП від 21.12.2021 року у справі №910/21101/20

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2021 року

м. Київ

Справа № 910/21101/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Губенко Н. М. - головуючий, Бакуліна С. В., Баранець О. М.,

розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1

на ухвалу Північного апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Ходаківська І. П., Владимиренко С. В., Демидова А. М.

від 03.09.2021

за позовом Компанії "ТОЛЕКСІС ТРЕЙДІНГ ЛІМІТЕД"

до Фонду державного майна України

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Запорізький титано-магнієвий комбінат"

про визнання наказу недійсним та визнання переважного права на придбання частки,

1. Короткий зміст позовних вимог

Компанія "ТОЛЕКСІС ТРЕЙДІНГ ЛІМІТЕД" звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Фонду державного майна України про: визнання недійсним наказу Фонду державного майна України від 07.12.2020 № 1971 "Про прийняття рішення про приватизацію державної частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький титано-магнієвий комбінат"; визнання за Компанією "ТОЛЕКСІС ТРЕЙДІНГ ЛІМІТЕД" переважного права на придбання частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький титано-магнієвий комбінат", в порядку визначеному статтею 16 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" шляхом здійснення викупу.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 28.04.2021 у справі № 910/21101/20 позов задоволено. Визнано недійсним наказ Фонду державного майна України від
07.12.2020 № 1971 "Про прийняття рішення про приватизацію державної частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький титано-магнієвий комбінат". Визнано за Компанією "ТОЛЕКСІС ТРЕЙДІНГ ЛІМІТЕД" переважне право на придбання частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький титано-магнієвий комбінат", в порядку визначеному статтею 16 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" шляхом викупу. Вирішено питання розподілу судових витрат.

2. Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.09.2021 повернуто апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький титано-магнієвий комбінат" з доданими до неї матеріалами на рішення Господарського суду міста Києва від 28.04.2021 у справі № 910/21101/20, згідно з пунктом 1 частини 5 статті 260 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована відсутністю підстав вважати, що апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький титано-магнієвий комбінат" підписано особою, яка має право її підписувати, оскільки таку апеляційну скаргу підписано ОСОБА_1, як головою Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький титано-магнієвий комбінат", однак до неї не додано належних та допустимих доказів, які б свідчили про наявність у ОСОБА_1, станом на момент підписання апеляційної скарги, повноважень діяти від імені цього товариства відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) або про наявність повноважень на здійснення представництва у відповідності до вимог статті 60 Господарського процесуального кодексу України, доказів, які б підтверджували посадове становище ОСОБА_1 та обсяг його повноважень, а згідно з відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань єдиною особою, уповноваженою представляти Товариство з обмеженою відповідальністю "Запорізький титано-магнієвий комбінат" у правовідносинах з третіми особами та вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності є керівник - Лубенніков Сергій Вікторович.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.09.2021 у справі № 910/21101/20 ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу. Доводи інших учасників справи

У касаційній скарзі скаржник просить скасувати ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 03.09.2021 у даній справі та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Касаційна скарга ОСОБА_2 мотивована тим, що:

- суд апеляційної інстанції порушив права скаржника, гарантовані статтею 129 Конституції України, статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентною практикою Європейського суду з прав людини, на доступ до правосуддя;

- при прийнятті оскаржуваної ухвали судом апеляційної інстанції не було належно досліджено саму апеляційну скаргу, оскільки скаржником за даною апеляційною скаргою є саме ОСОБА_1, як голова Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький титано-магнієвий комбінат" у період з 14.11.2013 по 10.08.2020, а не саме Товариство з обмеженою відповідальністю "Запорізький титано-магнієвий комбінат", внаслідок чого порушено приписи статей 3, 7, 254, 260 Господарського процесуального кодексу України.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Запорізький титано-магнієвий комбінат" подало відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1, в якому просить залишити її без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції залишити без змін.

4. Позиція Верховного Суду

Як зазначалось вище та вбачається з матеріалів справи, ухвалою Північного апеляційного господарського суду міста Києва від 03.09.2021 у справі № 910/21101/20 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький титано-магнієвий комбінат" повернуто скаржнику з доданими до неї матеріалами, згідно з пунктом 1 частини 5 статті 260 Господарського процесуального кодексу України.

Приймаючи оскаржувану ухвалу суд апеляційної інстанції виходив з того, що відповідна апеляційна скарга подана саме Товариством з обмеженою відповідальністю "Запорізький титано-магнієвий комбінат", і підписана особою, яка не має права її підписувати.

Однак, Суд вважає такі висновки суду апеляційної інстанції передчасними, з огляду на таке.

Основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8 частини 1 статті 129 Конституції України).

Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина (абзац 3 підпункту 3 пункту 3.1 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 11.12.2007 № 11-рп/2007).

За змістом статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. На розширення цього положення Основного Закону в статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" зазначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Важливим елементом верховенства права є гарантія справедливого судочинства. Так, у справі Bellet v. France ЄСПЛ зазначив, що стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів якого є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права у демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання в її права.

Згідно з позицією ЄСПЛ основною складовою права на суд є право доступу в тому розумінні, що особі має бути забезпечено можливість звернутися до суду для вирішення певного питання і держава не повинна чинити правових чи практичних перешкод для здійснення цього права.

Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду (пункт 42 рішення у справі "Пономарьов проти України", заява № 3236/03).

Відповідно до частини 1 статті 17 Господарського процесуального кодексу України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно з частиною 1 статті 254 Господарського процесуального кодексу України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Отже, вказана стаття визначає коло осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення і які поділяються на дві групи - учасники справи, а також особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов'язків.

При цьому, на відміну від оскарження судового рішення учасником справи, не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв'язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності таких критеріїв: вирішення судом питання про її право, інтерес, обов'язок, причому такий зв'язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним.

Разом з тим судове рішення, оскаржуване незалученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та обов'язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення господарським судом першої інстанції є скаржник, або якщо суд вирішив питання про обов'язки цієї особи чи про її інтереси у відповідних правовідносинах.

Відповідно до статті 258 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається у письмовій формі. В апеляційній скарзі мають бути зазначені: 1) найменування суду, до якого подається скарга; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає апеляційну скаргу, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку та електронної пошти, офіційна електронна адреса, за наявності; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); 4) рішення або ухвала, що оскаржується; 5) у чому полягає незаконність і (або) необґрунтованість рішення або ухвали (неповнота встановлення обставин, які мають значення для справи, та (або) неправильність установлення обставин, які мають значення для справи, внаслідок необґрунтованої відмови у прийнятті доказів, неправильного їх дослідження чи оцінки, неподання доказів з поважних причин та (або) неправильне визначення відповідно до встановлених судом обставин правовідносин тощо); 6) нові обставини, що підлягають встановленню, докази, які підлягають дослідженню чи оцінці, обґрунтування поважності причин неподання доказів до суду першої інстанції, заперечення проти доказів, використаних судом першої інстанції; 7) клопотання особи, яка подала скаргу; 8) дата отримання копії судового рішення суду першої інстанції, що оскаржується; 9) перелік документів та інших матеріалів, що додаються. До апеляційної скарги додаються: 1) довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо скарга подана представником і в справі немає підтвердження його повноважень; 2) докази сплати судового збору; 3) докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі; 4) докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції, за наявності. Якщо апеляційна скарга подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення від сплати судового збору.

Як вбачається із копії апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 28.04.2021 у справі № 910/21101/20, наявної у матеріалах справи (т. 4, а. с. 89-92), її було підписано ОСОБА_1 як апелянтом. На виконання пункту 2 частини 2 статті 258 Господарського процесуального кодексу України скаржником зазначено, що особою, яка подає вказану апеляційну скаргу є ОСОБА_1, як голова Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький титано-магнієвий комбінат" у період з 14.11.2013 по 10.08.2020.

У тексті зазначеної апеляційної скарги скаржником, зокрема, зазначено, що рішення Господарського суду міста Києва від 28.04.2021 у справі № 910/21101/20 безпосередньо впливатиме на права та обов'язки ОСОБА_1, як голови Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький титано-магнієвий комбінат" у період з
14.11.2013 по 10.08.2020.

Тобто, судом апеляційної інстанції не було враховано та не надано оцінки безпосередньо змісту апеляційної скарги, з якої вбачається, що особою, яка подала відповідну апеляційну скаргу є ОСОБА_1, а не саме Товариство з обмеженою відповідальністю "Запорізький титано-магнієвий комбінат".

При цьому, судом апеляційної інстанції не взято до уваги те, що ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.06.2021 у справі № 910/21101/20 було відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький титано-магнієвий комбінат" на рішення Господарського суду міста Києва від 28.04.2021 у даній справі.

З огляду на викладене Суд вважає, що під час прийняття оскаржуваного судового рішення суд апеляційної інстанції дійшов хибного висновку щодо визначення особи, яка подала відповідну апеляційну скаргу та, як наслідок, передчасного висновку про наявність підстав для повернення такої апеляційної скарги.

5. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Пунктом 2 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю і передати справу для продовження розгляду.

Підставою для скасування судового рішення суду апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм процесуального права (стаття 310 Господарського процесуального кодексу України).

Таким чином, касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню частково, а оскаржувана ухвала скасуванню з передачею справи до суду апеляційної інстанції зі стадії відкриття апеляційного провадження, у розумінні § 2 Глави 1 Розділу IV Господарського процесуального кодексу України.

6. Судові витрати

Оскільки у цьому випадку суд касаційної інстанції не змінює рішення та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом касаційної інстанції не здійснюється (частина 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Керуючись статтями 300, 301, 304, 308, 310, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

2. Ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 03.09.2021 у справі № 910/21101/20 скасувати.

3. Справу № 910/21101/20 направити до Північного апеляційного господарського суду зі стадії відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Н. М. Губенко

Судді С. В. Бакуліна

О. М. Баранець