ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2022 року

м. Київ

cправа № 911/589/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Бакуліна С. В. головуючий (доповідач), Вронська Г.О., Кібенко О.Р.,

за участю секретаря судового засідання - Федорченка В.М.,

представників:

позивача - Лавриновича В.О.,

відповідача - Сульженка А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Дочірнього підприємства з іноземною інвестицією "Сантрейд"

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.02.2022 (головуючий суддя - Тарасенко К.В., судді: Михальська Ю.Б., Іоннікова І.А.)

у справі №911/589/21

за позовом Дочірнього підприємства з іноземною інвестицією "Сантрейд"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Капітал-Агропродукт"

про стягнення 2313889,72 грн,

ВСТАНОВИВ:

Згідно з розпорядженням заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 29.08.2022 №29.3-02/1522 "Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи", у зв`язку з відпусткою судді Стратієнко Л.В. проведено повторний автоматизований розподіл судової справи №911/589/21, за результатами якого визначено наступний склад колегії суддів: Бакуліна С.В. - головуючий, Вронська Г.О., Кібенко О.Р.

1.Короткий зміст позовних вимог

1.1.Дочірнє підприємство з іноземною інвестицією "Сантрейд" (далі - ДПІІ "Сантрейд") звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Капітал-Агропродукт" (далі - ТОВ "Капітал-Агропродукт") про стягнення 2313889,72 грн, з яких: 1769791,27 грн - збитки, 480921,00 грн - штраф, 63177,45 грн - пеня.

1.2.В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором поставки №60427407 від 21.08.2020, а саме з поставки позивачу товару в повному обсязі в строк, встановлений договором, у зв`язку з чим позивач придбав товар у інших постачальників для заміщення нестачі товару за більш високою ціною, що призвело до реальних збитків позивача в розмірі 1769791,27 грн. Крім того, порушення відповідачем своїх договірних зобов`язань зумовило настання для нього правових наслідків, передбачених договором, зокрема пунктом 7.3.1 договору, на підставі чого позивачем нараховано пеню та штраф у заявлених до стягнення розмірах.

2.Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій

2.1.21.08.2020 між ДПІІ "Сантрейд" (покупець за умовами договору) та ТОВ "Капітал-Агропродукт" (продавець за умовами договору) укладено договір поставки №60427407 (надалі - договір).

2.2.За умовами пункту 1.1 договору продавець зобов`язується продати та поставити, а покупець зобов`язується оплатити і прийняти товар - соняшник урожаю 2020 року (надалі - товар) насипом, у відповідності до умов цього договору.

2.3.Відповідно до пункту 1.2 договору продавець гарантує покупцю, що товар є його власністю і вільний від прав на нього третіх осіб, зокрема не є предметом застави (в тому числі податкової), не знаходиться під арештом, не є спільною власністю і т.п.

2.4.Згідно з пунктом 3.1 договору продавець зобов`язується поставити 250 (двісті п`ятдесят) метричних тон з опціоном +10,0/-10,0% за вибором продавця.

2.5.Базова ціна товару без ПДВ за цим договором складає 9618,42 грн за одну метричну тону. Базова ціна товару з ПДВ за цим договором складає 11542,10 грн за одну метричну тону (пункт 4.1 договору).

2.6.Загальна базова вартість товару по цьому договору складає: без ПДВ 2404605,00 грн, загальна базова вартість товару з ПДВ складає 2885526,00 грн +10,0/-10,0% згідно з пунктом 3.1 (пункт 4.2 договору).

2.7.Відповідно до пункту 5.2 договору продавець зобов`язується поставити весь об`єм товару за реквізитами поставки у строк з 01.09.2020 до 30.11.2020, обидві дати включно.

2.8.Цей договір вступає в силу з дати підписання та діє до повного виконання своїх зобов`язань (пункт 11.1 договору).

2.9.Однак, як зазначає позивач, відповідач в порушення договірних зобов`язань ні у строк, передбачений договором (з 01.09.2020 до 30.11.2020 включно), ні станом на дату подання позову, не поставив позивачу визначений договором об`єм товару - насіння соняшника.

2.10.Позивач зазначає, що після початку періоду поставки він направляв відповідачу лист від 23.11.2020 з проханням підтвердити готовність поставки товару та надати графік поставок. На цей лист відповідач повідомив (лист від 25.11.2020 за вих. №135/12/25-11), що увесь наявний урожай соняшнику було поставлено іншим контрагентам і виконати умови договору з позивачем він не має можливості. Крім того, відповідач зазначив, що не в змозі виконати поставку соняшнику шляхом його закупівлі у третіх осіб для позивача, оскільки в такому випадку він зазнає збитків через збільшення цін на соняшник.

2.11.11.12.2020 позивач повідомив відповідача про право застосування передбачених договором заходів відповідальності (пені та штрафу) у разі невиконання зобов`язань за договором. Крім того, відповідача було попереджено про вимушене укладення позивачем договорів поставки з іншими продавцями на заміщення недопоставленого товару та понесення у зв`язку із цим збитків (за рахунок різниці у ціні), які також будуть пред`явлені відповідачу.

2.12.Лист позивача від 11.12.2020 за вих. №10-417 було отримано відповідачем 15.12.2020, однак жодних дій для виконання своїх зобов`язань або уникнення/зменшення збитків, відповідач не вчинив.

2.13.Позивач зазначає, що для заміщення недопоставлених відповідачем 250 метричних тон товару, позивач вимушено укладав договори поставки з іншими контрагентами за ринковими цінами:

- з ПСП "Заповіт" укладено договір поставки №60452725 від 14.12.2020 на 23,50 метричних тон (ціна за 1 метричну тону без ПДВ - 15938,00 грн) загальною вартістю товару без ПДВ - 374543,00 грн;

- з ФГ "Рідний край-В" укладено договір поставки №60453559 від 18.12.2020 на 98,34 метричних тон (ціна за 1 метричну тону без ПДВ - 16958,33 грн) загальною вартістю товару без ПДВ - 1667682,17 грн;

- з ФГ "Періжка Василя Васильовича" укладено договір поставки №60453536 від 18.12.2020 на 80,08 метричних тон (ціна за 1 метричну тону - 16587,21 грн) загальною вартістю товару без ПДВ - 1328304,13 грн та на 24,46 метричних тон (ціна за 1 метричну тону 16715,50 грн) загальною вартістю товару без ПДВ - 408861,13 грн;

- з ТОВ "Піщабрідське+" укладено договір поставки №60453937 від 21.12.2020 на 26,64 метричних тон (ціна за 1 метричну тону 16750,00 грн) загальною вартістю товару без ПДВ - 446220,00 грн.

2.14.Отже, в грудні 2020 позивач здійснив заміщення непоставленого відповідачем товару шляхом придбання на вільному ринку 253,02 метричних тон товару на загальну суму 4225610,43 грн (без ПДВ). Оскільки заміщено було 253,02 метричних тон замість 250 метричних тон, як замовлялось у відповідача, позивачем при розрахунку віднято від наведеної суми вартість 3,02 метричних тон за договором заміщення (з найвищою ціною): 4225610,43 грн - 3,02х16958,33 грн = 4174396,27 грн.

2.15.Враховуючи, що вартість однієї метричної тони товару за договором з відповідачем складає 9618,42 грн, відповідно, в разі належного виконання відповідачем умов договору, позивач придбав би 250 метричних тон насіння соняшника за ціною 2404605,00 грн, однак у зв`язку з порушенням умов договору відповідачем та невжиття ним заходів щодо своєчасного повідомлення позивача про неможливість поставки, позивач вимушений був придбавати недостатні об`єми товару у інших контрагентів за контрактами заміщення, що склало його витрати в 4174396,27 грн. Таким чином, у зв`язку з порушенням відповідачем умов договору та непоставкою обумовленого сторонами об`єму товару позивач зазначає, що поніс збитки у вигляді різниці вартості товару, що складає 1769791,27 грн.

2.16.Крім того, оскільки у строк, передбачений договором, відповідач не поставив позивачу весь об`єм товару, позивач також просить застосувати до відповідача заходи відповідальності, передбачені договором, а саме стягнути пеню і штраф за порушення господарського зобов`язання.

2.17.Зокрема, пунктом 7.3.1 договору передбачено, що за непоставку (недопоставку) товару в строк вказаний у пункті 5.2 договору, продавець зобов`язується сплатити покупцю пеню (штрафну санкцію) у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від вартості товару, поставку якого було прострочено, за кожен день прострочення поставки. За прострочення поставки більш ніж на 10 календарних днів продавець, крім пені (додатково) зобов`язується також сплатити покупцю штраф у розмірі 20% від вартості непоставленого (недопоставленого) товару. Пеня та штраф за цим пунктом сплачується продавцем незалежно від заподіяних покупцю збитків (штрафна неустойка).

2.18.Згідно з пунктом 7.5 договору до вимог про стягнення штрафних санкцій (пеня, штраф та інші види неустойки) застосовується трирічний строк нарахування починаючи з першого дня прострочення.

2.19.За розрахунком позивача пеня нарахована на суму вартості непоставленого товару за договором 2404605,00 грн починаючи з 01.12.2020, тобто з дня, який слідує за останнім днем строку поставки, 30.11.2020, по день, що передував зверненню до суду, 18.02.2021, в сумі 63177,45 грн.

2.20.Оскільки, як в строк до 30.11.2020, так і взагалі товар відповідачем не поставлено позивачу і прострочення складає більше 10 календарних днів, позивач просить також стягнути з відповідача штраф в розмірі 20% від суми непоставленого товару, що складає 480921,00 грн.

2.21.У свою чергу відповідач вказує, що у зв`язку зі складними погодними умовами (посухою), що призвели до неврожаю, 21.09.2020 відповідачем за участю представників органу місцевого самоврядування було проведено обстеження та складено Акт обстеження посівів соняшнику. За результатами огляду було встановлено, що у зв`язку зі стійкою посухою у літній період на полях сформувалися посіви соняшнику з недорозвинутими сім`янками (плодами) у 30-40% рослин. Посуха на земельних ділянках, що були використані відповідачем у Вишгородському районі Київської області для посіву соняшника, спричинена аномально високими температурами.

2.22.Відповідач зазначає, що вбачаючи неможливість виконання у строк своїх зобов`язань за договором, 05.11.2020 направив на розгляд позивачу лист-пропозицію, за яким пропонував розглянути наступні пропозиції: 1) перенести строки виконання зобов`язання ТОВ "Капітал-Агропродукт" щодо поставки соняшнику 2020 року врожаю на інший період, а саме, встановити строк поставки з 01.09.2021 до 30.11.2021, та встановити, що поставці підлягає соняшник врожаю 2021; 2) розірвати договір поставки №60427407 від 21.08.2020, укладений між ТОВ "Капітал-Агропродукт" та ДПІІ "Сантрейд", у зв`язку зі зміною істотної обставини, а саме неотримання ТОВ "Капітал-Агропродукт" запланованого врожаю соняшнику, у зв`язку з кліматичними умовами, що призвели до втрати 30-40% посівів.

2.23.Також відповідач зазначає, що 17.03.2021 звертався до Торгово-промислової палати України щодо засвідчення форс-мажорних обставин. На підтвердження обставин, зазначених у відзиві на позовну заяву, відповідач подав лист Торгово-промислової палати України №177/05-5.4 від 19.03.2021, наданий у відповідь на звернення відповідача, копію листа відповідача №127/12/05-11 від 05.11.2020, направленого позивачу із вищевказаними пропозиціями, копію акта від 21.09.2020 про обстеження посівів соняшнику на земельних ділянках, які перебувають в орендованому користуванні відповідача, копію довідки Українського гідрометеорологічного центру, надану відповідачу у відповідь на запит про середньодобову температуру повітря та кількість опадів на території с.Синяк Вишгородського району Київської області, копію звіту про збирання врожаю сільськогосподарських культур Державного статичного спостереження станом на 01.12.2020, а також копію звіту про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду у 2020 році.

3.Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

3.1.Господарський суд Київської області рішенням від 19.08.2021 у справі №911/589/21 позовні вимоги ДПІІ "Сантрейд" до ТОВ "Капітал-Агропродукт" задовольнив частково; стягнув з ТОВ "Капітал-Агропродукт" на користь ДПІІ "Сантрейд" 1769791,27 грн - збитків, 63177,45 грн - пені, 480921,00 грн - штрафу та 34708,35 грн витрат по сплаті судового збору. Поряд з цим, місцевий господарський суд відмовив у задоволенні вимоги про нарахування органом (особою), що здійснюватиме примусове виконання рішення, ТОВ "Капітал-Агропродукт" пені з 19.02.2021 до моменту виконання рішення у справі №911/589/21 з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування та стягнення нарахованої суми пені з ТОВ "Капітал-Агропродукт" на користь ДПІІ "Сантрейд".

3.2.Рішення суду мотивоване тим, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 1769791,27 грн збитків, 63177,45 грн пені та 480921,00 грн штрафу є правомірними, обґрунтованими, документально підтвердженими, відповідачем належним чином не спростованими, отже такими, що підлягають задоволенню. Поряд з цим, місцевий господарський суд, зазначивши, що у справі заявлено про нарахування пені та штрафу не на суму боргу, а у зв`язку з порушенням зобов`язання щодо поставки товару, яке вичерпано, і право позивача за яким остаточно захищено, суд відмовив у стягненні пені з 19.02.2021 до моменту виконання рішення у справі №911/589/21.

3.3.Північний апеляційний господарський суд постановою від 23.02.2022 рішення Господарського суду Київської області від 19.08.2021 у справі №911/589/21 скасував; прийняв нове рішення, яким у задоволенні позову відмови повністю.

3.4.Рішення апеляційного суду мотивовано тим, що відсутні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача пені та штрафу за неналежне виконання зобов`язання, оскільки наявні підстави для звільнення відповідача від відповідальності у зв`язку з форс-мажорними обставинами, які підтверджуються сертифікатом Торгово-промислової палати України. Вирішуючи спір в частині стягнення збитків, суд апеляційної інстанції зазначив, що укладення позивачем контрактів з іншими контрагентами не визнається судом невідворотними витратами. Крім того, оскільки позивач зазначає, що він є виробником олії соняшникової то свої витрати на більш дорогу сировину позивач міг і, очевидно, заклав у ціну соняшникової олії, ціна на яку виросла відповідно до даних Міністерства фінансів України, яку він виготовив з насіння соняшника придбаного у інших контрагентів. А тому такі збитки не можуть бути стягнуті з відповідача не залежно від наявності в його діях вини.

4.Короткий зміст вимог касаційної скарги та її обґрунтування. Доводи інших учасників справи

4.1.ДПІІ "Сантрейд" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.02.2022 та залишити в силі рішення Господарського суду Київської області від 19.08.2021 у справі №911/589/21.

4.2.ДПІІ "Сантрейд" підставою касаційного оскарження визначило пункти 1, 3 та 4 частини другої статті 287 ГПК України, зазначаючи що:

- судом апеляційної інстанції не враховано висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 16.07.2019 у справі №917/1053/18, від 09.11.2021 у справі №913/20/21;

- відсутній висновок Верховного Суду з питань застосування статей 22 617 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статті 218 Господарського кодексу України (далі - ГК України);

- суд не дослідив зібрані у справі докази або встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів (пункти 1 та 4 частини третьої статті 310 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

4.5.ТОВ "Капітал-Агропродукт" подало відзив на касаційну скаргу, в якому зазначило про безпідставність викладених у ній доводів та просило залишити її без задоволення, а оскаржувану постанову - залишити без змін, як таку, що прийнята з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

4.6.У судових засіданнях, що відбулися 27.07.2022 та 31.08.2022, колегія суддів оголошувала перерви.

5.Позиція Верховного Суду

Щодо позовної вимоги про стягнення збитків

5.1.Відповідно до частин першої, другої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) витрати, яких особа зазнала у зв`язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

5.2.За змістом статті 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права та законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

5.3.Зважаючи на зазначені норми, для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення:

1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов`язання);

2) шкідливого результату такої поведінки - збитків;

3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками;

4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає.

5.4.Ураховуючи положення статті 74 ГПК України, саме на позивача покладається обов`язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками. При цьому важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення безпосереднього причинно-наслідкового зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдано особі, - наслідком такої протиправної поведінки. Натомість відповідачу потрібно довести відсутність його вини у завданні збитків позивачу. Подібні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 17.11.2020 у справі №925/1289/19.

5.5.Колегія суддів зазначає, що для підтвердження існування причинно-наслідкового зв`язку між протиправною поведінкою відповідача та збитками позивача, останній мав довести, що понесення ним витрат на заміщення недопоставленого товару в більшому розмірі, ніж він очікував виходячи з умов договору, було наслідком саме направомірних дій/бездіяльності відповідача.

5.6.Як встановлено попередніми судовими інстанціями позивач обґрунтовує розмір завданих збитків необхідністю заміщення товару (по факту невиконання відповідачем зобов`язання по поставці певної кількості товару по обумовленій ціні) за ринковою ціною, яка змінилась у бік збільшення на час збору врожаю соняшника у 2020 році. Колегія суддів вважає, що невиконання відповідачем зобов`язання за договором не знаходиться у причинно-наслідковому зв`язку із тією обставиною, що позивач здійснював заміщення товару по ціні, яка була більшою, ніж обумовлено у договорі, позаяк збільшення ціни товару на ринку не залежить від дій відповідача по неналежному виконанню договору. Іншими словами відповідач не може відповідати за зростання ціни товару, аналогічного недопоставленому, оскільки його неправомірні дії по непоставці товару не спричиняють саме таких наслідків. Тобто за логікою позивача, якщо б заміщення товару відбулось по тій самій ціні, що обумовлена сторонами у договорі, збитків завдано б не було, оскільки позивач доводить розмір збитків саме у сумі, яка є різницею між тією, яка обумовлена у договорі з відповідачем, і тією, яка була ним сплачена за аналогічний товар за договорами заміщення. Отже збитки, спричинені виникненням одночасно двох подій: неправомірним невиконанням відповідачем умов договору та зростанням ціни на непоставлений ним товар на ринку за незалежних від нього обставин, не підлягають відшкодуванню відповідачем.

5.7.Крім того, судами не встановлено обставин, які б засвідчували існування реальної виробничої необхідності у тих обсягах товару, що був непоставлений відповідачем, тобто доказів реальної нагальної необхідності заміщення товару станом на грудень 2020 року, а також того, що незадоволення відповідної виробничої потреби могло б потягнути за собою які-небудь негативні наслідки (зупинку ліній виробництва, їх неефективну внаслідок недозавантаженості роботу, простій передзамовлених складських потужностей, простій транспорту, застосування штрафних санкцій з боку контрагентів тощо). Також, позивачем не було надано й доказів того, що закупівля товару за договорами заміщення за завищеними (як стверджує сам позивач) цінами, мала наслідком неотримання доходу від здійснюваної ним на власний ризик господарської діяльності.

5.8.З огляду на викладене вище колегія суддів вважає, що укладення позивачем договорів поставки з іншими контрагентами стало результатом самостійних ініціативних дій самого позивача, і такі договори були укладені ним на власний ризик, з метою досягнення економічних результатів та одержання прибутку (частина перша статті 42 ГК України). Отже, ризик економічної неефективності чи збитковості таких договорів, згідно зі статтею 42 ГК України, лежить на самому позивачеві і правових підстав для перекладення його на відповідача немає.

5.9.Відтак, колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про те, що укладення позивачем контрактів з іншими контрагентами не спричиняє йому невідворотних втрат у сумі 1769791,27, та, відповідно, з висновками про відсутність підстав для задоволення позовних вимог щодо стягнення 1769791,27 грн збитків, оскільки позивачем не доведено наявності повного складу господарського/цивільного правопорушення.

Щодо позовних вимоги про стягнення пені та штрафу

5.10.Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

5.11.Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

5.12.Відповідно до статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

5.13.Частиною першою статті 216 ГК України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

5.14.У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (частина перша статті 611 ЦК України).

5.15.Пунктом 7.3.1 договору передбачено, що за непоставку (недопоставку) товару в строк, вказаний у пункті 5.2 договору, продавець зобов`язується сплатити покупцю пеню (штрафну санкцію) в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від вартості товару, поставку якого було прострочено, за кожен день прострочення поставки. За прострочення поставки більш ніж на 10 календарних днів продавець, крім пені (додатково) зобов`язується також сплатити покупцю штраф в розмірі 20% від вартості непоставленого (недопоставленого) товару.

5.16.Судами обох інстанцій встановлено обставини неналежного виконання відповідачем договору щодо поставки товару позивачу, у зв`язку з чим позивачем і було заявлено вимоги про стягнення штрафних санкцій.

5.17.Заперечуючи проти позовних вимог, відповідач посилався на відсутність своєї вини у невиконанні взятих на себе зобов`язань за договором, вказуючи на існування форс-мажорних обставин. На підтвердження вказаних доводів відповідачем було надано суду сертифікаті Торгово-промислової палати України №3100-21-0324 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), у якому зазначено, що Торгово-промислова палата України засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): виняткові погодні умови, зокрема дефіцит опадів, високі температури повітря, ґрунтову засуху, суховії в період квітень-серпень 2020 року на території Вишгородського району Київської області. До того ж, у цьому сертифікаті вказаний період дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили): дата настання 30.08.2020, дата закінчення 21.09.2020.

5.18.Частиною першою статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" встановлено, що Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

5.19.Тобто сертифікат видається торгово-промисловою палатою за зверненням однієї зі сторін спірних правовідносин (сторін договору), яка (сторона) оплачує (за винятком суб`єктів малого підприємництва) послуги торгово-промислової палати. Водночас, інша сторона спірних правовідносин (договору) позбавлена можливості надати свої доводи і вплинути на висновки торгово-промислової палати.

5.20.Таке засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) може вважатися достатнім доказом про існування форс-мажорних обставин для сторін договору, якщо вони про це домовилися, але не пов`язує суд у випадку виникнення спору між сторонами щодо правової кваліфікації певних обставин як форс-мажорних.

5.21.Сертифікат торгово-промислової палати, який підтверджує наявність форс-мажорних обставин, не може вважатися беззаперечним доказом про їх існування, а повинен критично оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами (подібні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 14.02.2018 у справі №926/2343/16, від 16.07.2019 у справі №917/1053/18, від 25.11.2021 у справі №905/55/21). Адже визнання сертифіката торгово-промислової палати беззаперечним та достатнім доказом про існування форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) без надання судом оцінки іншим доказам суперечить принципу змагальності сторін судового процесу.

5.22.Оцінюючи наведені у сертифікаті обставини, суд апеляційної інстанції зазначив, що сертифікатом підтверджується, що у вегетативний період соняшника погодні умови були непридатними для забезпечення нормальної врожайності у 2020 році на земельних ділянках які використовувались відповідачем, а тому навіть закінчення форс-мажорних обставин 21.09.2020 не мало та не могло мати наслідком підвищення врожайності, а отже і не могло вплинути на подальшу можливість виконання договору. При цьому, апеляційний суд зазначив, що обставини несприятливих погодних умов, які призвели до значного зниження урожайності, відповідачем були встановлені вже після укладення договору, зокрема 21.09.2020, коли було проведено обстеження та складено акт обстеження посівів соняшнику. З огляду на вказане, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що відсутні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача пені та штрафу за неналежне виконання зобов`язання, оскільки наявні підстави для звільнення відповідача від відповідальності у зв`язку з форс-мажорними обставинами.

5.23.Однак, колегія суддів касаційної інстанції зазначає, що скасовуючи рішення місцевого господарського суду в частині стягнення штрафу та пені, апеляційний суд належним чином не спростував усіх аргументів позивача та висновків суду першої інстанції про те, що відповідачем не обґрунтовано пов`язаності наведених у сертифікаті Торгово-промислової палати України форс-мажорних обставин (обставини непереборної сили) з неможливістю виконання зобов`язання перед позивачем.

5.24.Так, як встановлено судом першої інстанції, у сертифікаті зазначені такі форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): виняткові погодні умови, зокрема дефіцит опадів, високі температури повітря, ґрунтова засуха, суховії в період квітень-серпень 2020 року на території Вишгородського району Київської області. Наведені обставини щодо виду, періоду дії та територіальних меж форс-мажорних обставин підтверджуються довідкою Укргідрометеоцентру від 10.03.2021, яка зазначена у сертифікаті та міститься в матеріалах справи.

5.25.Таким чином обставини, на які посилається відповідач як підставу звільнення його від відповідальності за невиконання зобов`язань, мали місце, в основному, до укладення договору 21.08.2020, а отже відповідач, в силу зовнішніх, об`єктивних, явних і видимих природних ознак, як щодо погодних умов, які існували після посіву соняшнику, так і щодо стану розвитку соняшнику станом на 21.08.2020, проявивши розумну обачність, міг і повинен був знати про ризик зменшення запланованої врожайності та з урахування цих обставин вести свою господарську діяльність з третіми особами.

5.26.Висновки апеляційного суду про те, що обставини значного зниження урожайності відповідачем були встановлені вже після укладення спірного договору, а саме 21.09.2020, коли було проведено обстеження та складено акт обстеження посівів соняшнику, не спростовують здійснених місцевим господарським судом висновків, оскільки враховуючи, що несприятливі погодні умови для вирощування соняшника відповідачем, згідно наданого ним сертифікату, тривали з квітня 2020 року по серпень 2020 року, останній не був позбавлений можливості проводити обстеження посівів соняшника і до 21.09.2020, зокрема безпосередньо перед укладенням договору з позивачем, з метою з`ясування дійсної можливості виконання своїх зобов`язань у майбутньому. Так само, як не міг він не знати про прогнозовані погодні умови на найближчий місяць (загальновідома інформація), що також мало б враховуватись при прийнятті ним рішення укласти договір з позивачем, за наявності вже укладених договорів з іншими особами і взятими перед ними на себе зобов`язаннями в аналогічних договорах.

5.27.З огляду на викладене вище, оскільки відповідач, діючи на власний ризик, в умовах, коли йому було відомо про обставини непереборної сили (несприятливі погодні умови, які вже існували до укладення договору), які впливають на зменшення прогнозованої врожайності, все ж уклав договір з позивачем, покладення на нього відповідальності за неналежне виконання цього договору є правомірним.

5.28.Таким чином, оскільки за встановленими судом першої інстанції обставинами справи форс-мажорні обставини існували, в основному, до укладення договору поставки від 21.08.2020 (з квітня по серпень 2020 року), він мав знати прогнози про погодні умови в регіоні, посилання відповідача на вказаний у сертифікаті інший період дії форс-мажорних обставин - з 01.09.2020 по 30.11.2020, були правильно відхилені судом першої інстанції, що не спростовано апеляційним господарським судом. Крім того, зазначений у сертифікаті другий термін дії форс-мажорних обставин - з 01.09.2020 по 30.11.2020, було обґрунтовано не прийнято місцевим господарським судом до уваги ще й з тих підстав, що ні Торгово-промисловою палатою України, ні відповідачем, не зазначено, які обставини непереборної сили мали місце саме у вказаний період, а не у період з квітня по серпень 2020 року.

5.29.Отже, колегія суддів погоджується з висновками місцевого господарського суду про те, що наведені відповідачем і зазначені в сертифікаті Торгово-промислової палати України форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), не можуть бути підставою для звільнення відповідача від відповідальності за невиконання своїх зобов`язань за договором поставки від 21.08.2020 у вигляді стягнення з нього пені та штрафу.

5.30.Крім того, акт про обстеження посівів соняшника складено 21.09.2020, і з цього моменту відповідачу було достовірно відомо про погіршення врожайності, однак ним не вжито необхідних та залежних від нього заходів щодо своєчасного повідомлення позивача про обставини, які ставлять під загрозу поставку передбаченого договором товару.

5.31.Пунктом 10.3 договору передбачено обов`язок сторони, на чиє виконання впливає подія форс-мажору, повідомити про настання такого форс-мажору протягом 7 календарних днів. Однак, такого повідомлення протягом 7 календарних днів після настання обставин, які відповідач вважає форс-мажорними, останнім своєчасно не здійснено, а повідомлено позивача про вказані обставини лише листом від 05.11.2020 №127/12/05-11. При цьому, знаючи про недостатність врожаю насіння соняшника, відповідач виконував зобов`язання перед іншими контрагентами, ігноруючи потреби позивача, якого також своєчасно не повідомив про неможливість виконання договірних зобов`язань, та не вжив всіх можливих та належних заходів для попередження порушення прав позивача чи зменшення негативних наслідків.

6.Висновки за результатами розгляду касаційної скарги та розподіл судових витрат

6.1.Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

6.2.Відповідно до пунктів 1, 4 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право: залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення; скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині.

6.3.Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 309 ГПК України).

6.4.Суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону (частина перша статті 312 ГПК України).

6.5.З урахуванням викладеного вище, оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції підлягає залишенню без змін у частині прийнятого судом рішення про відмову в задоволенні позовних вимог про стягнення 1769791,27 грн збитків, як така, що прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Поряд з цим, колегія суддів зазначає, що в частині вимог про стягнення 63177,45 грн - пені та 480921,00 грн - штрафу, суд апеляційної інстанції безпідставно скасував рішення місцевого господарського суду, яке відповідало закону, у зв`язку з чим у цій частині постанова апеляційного суду підлягає скасуванню, а рішення місцевого господарського суду у відповідній частині залишенню в силі.

6.6.Відповідно до статті 129 ГПК України, якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. За таких обставин, з ТОВ "Капітал-Агропродукт" на користь ДПІІ "Сантрейд" підлягає стягненню 8159,93 грн судового збору за подання позовної заяви та 16319,86 грн судового збору за подання касаційної скарги, а з ДПІІ "Сантрейд" на користь ТОВ "Капітал-Агропродукт" підлягає стягненню 39822,62 грн судового збору за подання апеляційної скарги.

Керуючись статтями 300 301 308 309 312 314 315 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

1.Касаційну скаргу Дочірнього підприємства з іноземною інвестицією "Сантрейд" задовольнити частково.

2.Постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.02.2022 у справі №911/589/21 скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення 63177,45 грн пені та 480921,00 грн штрафу і в цій частині залишити в силі рішення Господарського суду Київської області від 19.08.2021 про задоволення позову.

3.Постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.02.2022 у справі №911/589/21 в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення 1769791,27 грн збитків залишити без змін.

4.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Капітал-Агропродукт" (09634, Київська область, Рокитнянський район, с. Синява, вул. Заросянська, буд. 12-А, ідентифікаційний код 40929922) на користь Дочірнього підприємства з іноземною інвестицією "Сантрейд" (01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 19-21, ідентифікаційний код 25394566) 8159 (вісім тисяч сто п`ятдесят дев`ять) грн 93 коп. судового збору за подання позовної заяви та 16319 (шістнадцять тисяч триста дев`ятнадцять) грн 86 коп. судового збору за подання касаційної скарги.

5.Стягнути з Дочірнього підприємства з іноземною інвестицією "Сантрейд" (01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 19-21, ідентифікаційний код 25394566) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Капітал-Агропродукт" (09634, Київська область, Рокитнянський район, с. Синява, вул. Заросянська, буд. 12-А, ідентифікаційний код 40929922) 39822 (тридцять дев`ять тисяч вісімсот двадцять дві) грн 62 коп. судового збору за подання апеляційної скарги.

6.Видачу відповідного наказу доручити Господарському суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий С.В. Бакуліна

Судді Г.О. Вронська

О.Р. Кібенко