Історія справи

Постанова ВГСУ від 25.04.2017 року у справі №922/2958/16
Ухвала КГС ВП від 02.10.2018 року у справі №922/2958/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2018 року

м. Київ

Справа № 922/2958/16

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

головуючого - Пєскова В.Г.,

суддів: Катеринчук Л.Й., Погребняка В.Я.

за участю секретаря судового засідання - Анісімової М.О.;

учасники справи:

ініціюючий кредитор - Фізична особа ОСОБА_1,

представник ініціюючого кредитора - ОСОБА_2

боржник - Державне підприємство "Державний науково-дослідний інститут організації і механізації шахтного будівництва",

представник боржника в судове засідання не з'явився,

розпорядник майна - Татіщев Олександр Євгенович,

представник розпорядника майна в судове засідання не з'явився,

за участю Державного органу з питань банкрутства - Відділ з питань банкрутства Головного територіального управління юстиції у Харківській області,

представник органу з питань банкрутства в судове засідання не з'явився,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_4,

представник третьої особи в судове засідання не з'явився,

кредитор боржника - Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛТ-Ресурс",

представник кредитора ТОВ "ЛТ-Ресурс" в судове засідання не з'явився,

розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛТ-Ресурс"

на ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 16.08.2018

у складі колегії суддів: Білоусова Я.О. (головуючий), Тарасова І.В., Шевель О. В.

у справі за заявою Фізичної особи ОСОБА_1

до Державного підприємства "Державний науково-дослідний інститут організації і механізації шахтного будівництва"

про банкрутство,

ВСТАНОВИВ

Обставини справи встановлені судами першої та апеляційної інстанції

1. 13.10.2016 ухвалою Господарського суду Харківської області порушено провадження у справі про банкрутство Державного підприємства "Державний науково-дослідний інститут організації і механізації шахтного будівництва" (далі - ДП "Державний науково-дослідний інститут організації і механізації шахтного будівництва"), визнано вимоги ОСОБА_1 в розмірі 2 449 820 грн основного боргу та 204 000 грн штрафу, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном боржника та призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Ковальова І.В., зобов`язано розпорядника майна розглянути вимоги кредиторів, про результати розгляду повідомити заявників та суд; скласти реєстр вимог кредиторів та подати його на затвердження до господарського суду; разом з боржником організувати та забезпечити проведення інвентаризації майна боржника, про результати проведеної інвентаризації подати суду до попереднього засідання, призначено справу до розгляду в попередньому засіданні на 20.12.2016. Зазначена ухвала залишена без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 13.12.2016 та постановою Вищого господарського суду України від 25.04.2017.

2. 29.06.2017 ухвалою Господарського суду Харківської області зокрема визнано грошові вимоги конкурсних кредиторів, в тому числі ініціюючого кредитора та затверджено реєстр вимог кредиторів, з яких:

- вимоги ОСОБА_1 в розмірі 2 449 820 грн основного боргу та 204 000 грн штрафу, які включено до четвертої та шостої черг реєстру вимог кредиторів відповідно, а також 13 780 грн судового збору - до першої черги,

- вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛТ-Ресурс" (далі - ТОВ "ЛТ-Ресурс") в сумі 1 300 000 грн, які включено до четвертої черги реєстру вимог кредиторів, а також 2 900 грн судового збору - до першої черги.

- вимоги ТОВ "КОМТИКО" в сумі 1 250 000 грн, які включено до четвертої черги реєстру вимог кредиторів, а також 2 900 грн судового збору - до першої черги.

3. 25.07.2018 ТОВ "ЛТ-Ресурс" звернулось до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просило скасувати ухвалу Господарського суду Харківської області від 29.06.2017 в частині включення до шостої черги реєстру вимог кредиторів вимог ОСОБА_1 про сплату 204 000 грн штрафу. Відмовити ОСОБА_1 у включенні 204 000 грн штрафу до реєстру кредиторських вимог.

4. 27.07.2018 ухвалою Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ТОВ "ЛТ-Ресурс" на ухвалу Господарського суду Харківської області від 29.06.2017 залишено без руху. Ухвалено ТОВ "ЛТ-Ресурс" усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху. Підставою для залишення апеляційної скарги без руху було те, що апелянтом до апеляційної скарги не додано доказів сплати судового збору та направлення копії апеляційної скарги учасникам справи про банкрутство, а також не вказано підстав для поновлення строку на подання апеляційної скарги.

5. 16.08.2018 до апеляційного господарського суду від ТОВ "ЛТ-Ресурс" надійшло клопотання про усунення недоліків при поданні апеляційної скарги, до якого додано заяву про поновлення строків на апеляційне оскарження, платіжне доручення про сплату 1762 грн судового збору та докази направлення апеляційної скарги учасникам провадження у справі про банкрутство.

6. В клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження апелянт посилається на те, що він дізнався про порушення своїх прав та законних інтересів лише 24.07.2018 після прийняття Верховним Судом постанови від 26.06.2018 у справі № 920/1463/15 за заявою фізичної особи-підприємця Середи Наталії Анатоліївни про визнання банкрутом, в якій зазначено, що до складу грошових зобов'язань боржника не включаються, зокрема, неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду. Таким чином, на думку апелянта, суд першої інстанції неправомірно включив до складу кредиторських вимог, які задовольняються у шосту чергу, кредиторські вимоги ОСОБА_1 про сплату 204 000 грн штрафу. ТОВ "ЛТ-Ресурс" вважає, що відлік часу на подання апеляційної скарги на оскаржувану ухвалу починає свій перебіг з моменту коли товариство дізналося, що його права порушені, а саме - з 24.07.2018.

Короткий зміст оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції

7. 16.08.2018 ухвалою Харківського апеляційного господарського суду відмовлено ТОВ "ЛТ-Ресурс" у задоволенні клопотання про поновлення пропущеного строку на подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Харківської області від 29.06.2017. Відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ТОВ "ЛТ-Ресурс" на ухвалу Господарського суду Харківської області від 29.06.2017 .

8. Суд апеляційної інстанції вказав, що оскаржувана ухвала прийнята Господарським судом Харківської області 29.06.2017, представник ТОВ "ЛТ-Ресурс" - Щербаков О.О. (директор) був присутнім у судовому засіданні 29.06.2017, ухвала суду була направлена учасникам справи відповідно до штампу канцелярії Господарського суду Харківської області 03.07.2017, натомість апеляційна скарга подана заявником 25.07.2018, тобто, більше ніж через рік після прийняття оскаржуваної ухвали місцевим господарським судом. Апеляційний господарський суд зазначив, що посилання апелянта на дані обставини є необґрунтованими, з огляду на те, що вони не є об'єктивно непереборними та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які об'єктивно перешкоджали скаржнику реалізувати своє право на подання апеляційної скарги протягом законодавчо встановленого терміну.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

А. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

9. 28.08.2018 ТОВ "ЛТ-Ресурс" подано касаційну скаргу, в якій скаржник просить скасувати ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 16.08.2018 у справі № 922/2958/16, справу передати на розгляд Харківському апеляційному господарському суду.

10. Скаржник вважає, що апеляційний господарський суд не дав жодної оцінки клопотанню заявника про поновлення строків на апеляційне оскарження та неправильно застосував статті 74, 260, 261 Господарського процесуального кодексу України та неправильно застосував принцип правової визначеності.

Б. Доводи, викладені у відзиві на касаційну скаргу

11. Відзиву на касаційну скаргу від інших учасників справи не надходило.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА

12. Господарський процесуальний кодекс України (у редакції до 15.12.2017)

12.1. Стаття 74. Обов'язок доказування і подання доказів

1. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

12.2. Стаття 93. Строк подання апеляційної скарги

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

13. Господарський процесуальний кодекс України (в редакції після 15.12.2017)

13.1. Стаття 119. Поновлення та продовження процесуальних строків

1. Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

13.2. Стаття 256. Строк на апеляційне оскарження

1. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

2. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

13.3. Стаття 261. Відмова у відкритті апеляційного провадження

1.Суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо:

4) скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

13.4. Стаття 300. Межі розгляду справи судом касаційної інстанції

1. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

2. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

А. Оцінка аргументів учасників справи

і висновків судів першої й апеляційної інстанцій

А. Щодо суті касаційної скарги

14. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.

15. Колегія суддів погоджується із висновками суду апеляційної інстанції, викладеними в оскаржуваній ухвалі про відмову у відкритті апеляційного провадження, з наступних підстав.

16. Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. У рішенні Європейського суду з прав людини від 18.11.2010 у справі "Мушта проти України" зазначено: "право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак, такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності, а їх застосування має відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані". У рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак, такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).

17. Обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Харківської області від 29.06.2017 скаржник зазначав, що він дізнався про порушення своїх прав та законних інтересів лише 24.07.2018 після прийняття Верховним Судом постанови від 26.06.2018 у справі № 920/1463/15 за заявою фізичної особи-підприємця Середи Наталії Анатоліївни про визнання банкрутом, в якій зазначено, що до складу грошових зобов'язань боржника не включаються, зокрема, неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду. ТОВ "ЛТ-Ресурс" вважає, що відлік часу на подання апеляційної скарги на оскаржувану ухвалу починає свій перебіг з моменту коли товариство дізналося, що його права порушені, а саме - з 24.07.2018. При цьому, аналогічні твердження викладені скаржником і в касаційній скарзі. Однак в поданій касаційній скарзі скаржник стверджує, що дізнався про порушення його права 13.08.2018. Колегія суддів погоджується із висновками суду апеляційної інстанції про те, що зазначені посилання ТОВ "ЛТ-Ресурс" на поважність причин пропуску процесуального строку на апеляційне оскарження є необґрунтованими та не є тими виключними обставинами, які можуть слугувати підставою для поновлення пропущеного процесуального строку.

18. Суд також вважає за необхідне зазначити, що положення про те, що до складу грошових зобов'язань боржника не включаються, зокрема, неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду, викладене зокрема в абзаці четвертому статті 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Таким чином, за умови належного користування скаржником своїми процесуальними правами та заінтересованості у захисті своїх прав у даній справі про банкрутство, скаржник мав достатньо можливостей на реалізацію свого права на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції у встановлені процесуальним законом строки.

19. Судом також не приймаються посилання скаржника на неправильне застосування апеляційним господарським судом принципу правової визначеності, з огляну на наступне. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Рябих проти Росії"). Натомість подання апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції більше ніж через рік після прийняття такої ухвали за відсутності об'єктивних поважних причин пропуску встановленого законом строку, є порушенням принципу юридичної визначеності, що свідчить про невірне тлумачення заявником касаційної скарги означеного принципу.

20. Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatis mutandis, рішення у справі "Олександр Шевченко проти України", заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26 квітня 2007 року, та "Трух проти України" (ухвала), заява № 50966/99, від 14 жовтня 2003 року).

21. Доводи касаційної скарги про порушення апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали не знайшли свого підтвердження.

Б. Висновки щодо застосування норми права

22. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Рябих проти Росії"). Натомість подання апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції більше ніж через рік після прийняття такої ухвали за відсутності об'єктивних поважних причин пропуску встановленого законом строку, є порушенням принципу юридичної визначеності.

В. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

23. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновків про те, що ухвала апеляційного господарського суду у справі прийнята з повним, всебічним та об'єктивним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, із дотриманням норм матеріального та процесуального права.

24. Враховуючи вищевикладене та керуючись пунктом 1 частини першої статті 308, статтею 309 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛТ-Ресурс" підлягає залишенню без задоволення, а прийнята у справі Харківського апеляційного господарського суду від 16.08.2018 - залишенню без змін.

Керуючись статтями 300, 301, пунктом 1 частини першої статті 308, статтею 309, 315 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛТ-Ресурс" залишити без змін.

2. Ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 16.08.2018 у справі № 922/2958/16 Господарського суду Харківської області залишити без задоволення.

3. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. Пєсков

Судді Л. Катеринчук

В. Погребняк