ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2019 року

м. Київ

Справа № 918/203/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Сухового В.Г. - головуючого, Міщенка І.С., Чумака Ю.Я.

за участю секретаря судового засідання - Журавльова А.В.,

за участю представників:

позивача - не з'явився

відповідача 1 - Семенюк А.А.

відповідача 2 - Коваль Я.М.

відповідача 3 - не з'явився

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Кузнецовського міського комунального підприємства на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 05.12.2018 (головуючий суддя Бучинська Г.Б., судді Василишин А.Р., Мельник О.В.) у справі №918/203/18

за позовом Кузнецовського міського комунального підприємства

до 1) Вараського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області, 2) Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області, 3) Головного управління Державної казначейської служби у Рівненській області

про відшкодування шкоди в сумі 2 121 682,39 грн,

Історія справи

Короткий зміст вимог

1. Кузнецовське міське комунальне підприємство (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовом до Вараського (раніше - Кузнецовського) міського відділу ДВС ГТУЮ у Рівненській області (далі - відповідач 1), Відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГТУЮ у Рівненській області (далі - відповідач 2), Головного управління Державної казначейської служби у Рівненській області (далі - відповідач 3) про стягнення з Головного управління Державної казначейської служби у Рівненській області 2 060 151,50 грн збитків, завданих неправомірними діями державних виконавців під час проведення виконавчого провадження (з урахуванням уточнення позовних вимог).

1.1. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що під час здійснення державними виконавцями примусового виконання рішень суду про стягнення з позивача заборгованості, останніми неправомірно було накладено арешт на кошти боржника, які містяться, зокрема на рахунку № 26002054713090 у ПАТ "КБ "Приватбанк" в частині заробітної плати, соціальних виплат, сплати єдиного соціального внеску та податку з доходів фізичних осіб, що було встановлено та підтверджено відповідними ухвалами Господарського суду Рівненської області, винесеними за наслідками розгляду судом скарг підприємства на відповідні неправомірні дії державних виконавців. Вищевказані неодноразові неправомірні накладення арештів на зазначені кошти підприємства унеможливили виплату позивачем заробітної плати його працівникам та інших обов'язкових платежів у період з 29.04.2016 по 13.03.2017, у зв'язку з чим Головним управлінням Державної фіскальної служби у Рівненській області на підставі акту перевірки від 01.06.2017 № 281/17-00-14-01-09/30536302 на підприємство було накладено податкові зобов'язання у розмірі 1 360 393,14 грн та штрафні санкції за несвоєчасну сплату єдиного внеску в сумі 761 289,25 грн. Враховуючи те, що нараховані контролюючим органом грошові кошти, які були сплачені позивачем до бюджету в повному обсязі, за своєю правовою природою є збитками, а також беручи до уваги, що зазначених збитків підприємство зазнало у зв'язку з вчиненням державними виконавцями неправомірних дій, позивач, посилаючись на статті 16, 22, 174, 1166, 1173 Цивільного кодексу України, просив суд стягнути з Головного управління Державної казначейської служби у Рівненській області 2 121 682,39 грн збитків, завданих неправомірними діями державних виконавців під час проведення виконавчого провадження.

Короткий зміст рішення, прийнятого судом першої інстанції

2. Рішенням Господарського суду Рівненської області від 17.08.2018 позов задоволено. Стягнуто з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України в Рівненській області на користь Кузнецовського міського комунального підприємства грошові кошти в розмірі 2 060 151,50 грн. в рахунок відшкодування шкоди, завданої незаконними діями Вараського міського відділу ДВС ГТУЮ у Рівненській області та Відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГТУЮ у Рівненській області.

2.1. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що ухвалами Господарського суду Рівненської області від 21.06.2016 у справі № 918/915/15, від 02.11.2016 у справі № 918/915/15 та від 11.01.2017 у справі № 918/610/16 встановлено незаконність дій державних виконавців Вараського міського відділу ДВС ГТУЮ у Рівненській області та Відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГТУЮ у Рівненській області щодо неодноразового накладення арештів на кошти позивача, що знаходяться на рахунку № 26002054713090 в ПАТ КБ "Приватбанк" в частині грошових коштів, необхідних для виплати заробітної плати, сплати єдиного соціального внеску та податку з доходів фізичних осіб. Неправомірні дії державних виконавців при виконанні наказів у справах №918/915/15 та №918/610/16 полягали в тому, що державними виконавцями було неправомірно та неодноразово накладено арешт на грошові кошти Кузнецовського міського комунального підприємства, що знаходяться, зокрема, на рахунку № 26002054713090 в ПАТ КБ "Приватбанк" в частині грошових коштів, необхідних для виплати заробітної плати, сплати єдиного соціального внеску та податку з доходів фізичних осіб. Шкода полягає в безпідставному стягненні з позивача 2 060 151,50 грн податкового боргу та штрафних санкцій, нарахованих у зв'язку з фактичною неможливістю Кузнецовського міського комунального підприємства сплатити вищезазначені податкові платежі у встановлений законом строк. Причинно-наслідковий зв'язок характеризується тим, що з огляду на наявність арештів грошових коштів боржника на рахунку № 26002054713090 в ПАТ КБ "Приватбанк" в частині грошових коштів, необхідних для виплати заробітної плати, сплати єдиного соціального внеску та податку з доходів фізичних осіб, останній був позбавлений можливості здійснити вказані податкові платежі у встановлений законом строк. Наявність вини Вараського міського відділу ДВС ГТУЮ у Рівненській області і Відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГТУЮ у Рівненській області у вказаних діях не спростовано під час розгляду справи № 918/203/18, та вона презюмується за змістом частини 2 статті 1166 Цивільного кодексу України.

Короткий зміст оскаржуваної постанови, ухваленої судом апеляційної інстанції

3. Постановою Північно - Західного апеляційного господарського суду від 05.12.2018 рішення Господарського суду Рівненської області від 17.08.2018 скасовано. Прийнято нове рішення, яким в задоволенні позову до Вараського відділу ДВС ГТУЮ у Рівненській області відмовлено. Провадження у справі до Відділу примусового виконання рішення Управління Державної виконавчої служби ГТУЮ у Рівненській області закрито.

3.1. Мотивуючи оскаржувану постанову, суд апеляційної інстанції вказав, що неправомірні дії державних виконавців при виконанні наказів у справах №918/915/15 та №918/610/16 полягали в тому, що державними виконавцями було неправомірно та неодноразово накладено арешт на грошові кошти позивача, що знаходяться, зокрема, на рахунку №26002054713090 в ПАТ КБ "Приватбанк" в частині грошових коштів, необхідних для виплати заробітної плати, сплати єдиного соціального внеску та податку з доходів фізичних осіб. Однак, апеляційний суд вказав про помилковість висновку місцевого суду щодо наявності причинно - наслідкового зв'язку, зазначаючи про те, що позивачем не зазначено та не підтверджено, яким чином неправомірно накладені арешти на грошові кошти на рахунку №26002054713090 в ПАТ КБ "Приватбанк" пов'язані із застосуванням до Кузнецовського міського комунального підприємства штрафних санкцій, передбачених Податковим кодексом України, не визначено та не доведено, що внаслідок відсутності арешту на рахунку він уникнув би зазначених штрафних санкцій. Бездіяльність позивача свідчить про те, що у спірних відносинах залишився недоведеним причинний зв'язок між неправомірними діями чи бездіяльністю відповідачів і заподіяною шкодою, на що суд першої інстанції уваги не звернув, що призвело до прийняття помилкового рішення про стягнення шкоди.

Крім того, встановивши, що відділ у складі управління, не є самостійним суб'єктом господарського процесу в розумінні статей 4, 45 ГПК України, а отже не може бути відповідачем у господарській справі, тоді як належним відповідачем має бути відповідний орган державної виконавчої служби, апеляційний господарський суд закрив провадження у справі щодо відповідача 2.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

4. Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, позивач подав до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Аргументи учасників справи

Доводи позивача, викладені у касаційній скарзі (узагальнено)

5. Скаржник зазначає, що не погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про недоведеність причинно - наслідкового зв'язку між шкодою та протиправною поведінкою, при цьому наголошуючи на правильності висновку суду першої інстанції про те, що причинно-наслідковий зв'язок характеризується тим, що з огляду на наявність арештів грошових коштів позивача на рахунку в ПАТ КБ "Приватбанк" в частині грошових коштів, необхідних для виплати заробітної плати, сплати єдиного соціального внеску та податку з доходів фізичних осіб, позивача було позбавлено можливості здійснити вказані податкові платежі у встановлений законом строк, а наявність вини Вараського міського відділу ДВС ГТУЮ у Рівненській області і Відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГТУЮ у Рівненській області у вказаних діях не спростовано під час розгляду даної справи, та за змістом частини 2 статті 1166 Цивільного кодексу України вина презюмується.

6. Дії співробітників державної виконавчої служби неодноразово були визнані судовими рішеннями неправомірними, тому ці обставини не потребують доказування згідно з ч. 4 ст. 75 ГПК України.

7. Арешт, накладений на кошти підприємства, не відноситься до обставин, перелік яких визначено Постановою КМУ № 1235 від 27.12.2010. Кузнецовське МКП не мало підстав для подання економічного обґрунтування, яке б свідчило про можливість погашення грошових зобов'язань або податкового боргу та/або збільшення податкових надходжень до відповідного бюджету внаслідок застосування режиму відстрочення, оскільки не могло передбачити терміни та наслідки розгляду справ про скасування постанов ДВС про накладення арешту на кошти підприємства.

8. Скаржник також зазначає про помилковість висновку суду апеляційної інстанції щодо закриття провадження у справі в частині вимог до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області.

Позиція відповідачів у справі

9. У відзиві на касаційну скаргу відповідач 1 просить відмовити в її задоволенні, залишити в силі постанову суду апеляційної інстанції.

10. Відповідач 2 також подав відзив на касаційну скаргу, в якому зазначає, що у вчинених державним виконавцем діях та прийнятих ним рішеннях при накладенні арешту на грошові кошти позивача, що знаходяться, зокрема на рахунку №26002054713090 в ПАТ КБ "Приватбанк", відсутня протиправна поведінка. Також відповідач зазначає про обгрунтованість висновку суду апеляційної інстанції в частині закриття провадження у справі.

11. Відповідач 3 не скористався своїм правом на подання відзиву на касаційну скаргу, наданому йому відповідно до положень частини 1 статті 295 ГПК України, що в силу частини 3 даної статті не перешкоджає перегляду судових рішень.

Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій

12. Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що в процесі здійснення виконавчих дій з примусового виконання наказу Господарського суду Рівненської області від 14.09.2015 №918/915/15 про стягнення коштів з Кузнецовського міського комунального підприємства на користь Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", від імені якого діє відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція", державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Кузнецовського міського управління юстиції (правонаступником якого є Вараський міський відділ ДВС ГТУЮ у Рівненській області) винесено постанови від 29.04.2016 та від 11.05.2016 про арешт коштів боржника (Кузнецовського міського комунального підприємства).

12.1. Постановою від 29.04.2016 накладено арешт на кошти, що містяться на рахунку №26002054713090 в ПАТ КБ "Приватбанк", постановою від 11.05.2016 накладено арешт на кошти, що містяться на рахунках № 26048054702861, № 26008054712459 в ПАТ КБ "Приватбанк" та №26032300901567, №26031301901567 в УАТ "Ощадбанк".

12.2. Кузнецовським міським комунальним підприємством оскаржено дії виконавчої служби до Господарського суду Рівненської області.

12.3. Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 21.06.2016 у справі №918/915/15, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 07.12.2016 визнано дії відділу ДВС Кузнецовського МУЮ щодо накладення арешту на кошти боржника - Кузнецовського міського комунального підприємства, які знаходяться на рахунках №26002054713090 - в частині заробітної плати, соціальних виплат, сплати єдиного соціального внеску та податку з доходів фізичних осіб, №26048054702861, №26008054712459, відкритих в ПАТ КБ "Приватбанк", №26032300901567, №26031301901567, відкритих у філії Рівненського обласного УАТ "Ощадбанк" м. Рівне, вчинені під час виконання наказу господарського суду Рівненської області від 14.09.2014 №918/915/15 (зведене виконавче провадження ВП №44201994) незаконними; визнано недійсними постанови державного виконавця відділу ДВС Кузнецовського МУЮ від 29.04.2016, від 11.05.2016, від 11.05.2016 у зведеному ВП №44201994 про накладення арешту на кошти боржника - підприємства, які знаходяться на рахунках №26002054713090 - в частині заробітної плати, соціальних виплат, сплати єдиного соціального внеску та податку з доходів фізичних осіб, №26048054702861, №26008054712459, відкритих в ПАТ КБ "Приватбанк", №26032300901567, №26031301901567, відкритих у філії Рівненського обласного УАТ "Ощадбанк" м. Рівне.

12.4. На виконання даної ухвали 24.06.2016 в.о. начальника державної виконавчої служби Кузнецовського міського управління юстиції винесено постанову про звільнення майна з-під арешту, якою звільнено з-під арешту кошти позивача, які знаходяться на рахунках підприємства №26002054713090 - в частині заробітної плати, соціальних виплат, сплати єдиного соціального внеску та податку з доходів фізичних осіб, №26048054702861, №26008054712459, відкритих в ПАТ КБ "Приватбанк", №26032300901567, №26031301901567, відкритих у філії Рівненського обласного УАТ "Ощадбанк" м. Рівне.

12.5. В межах зведеного виконавчого провадження в.о. начальника відділу державної виконавчої служби Кузнецовського міського управління юстиції винесено постанову про арешт коштів боржника від 09.06.2016, якою накладено арешт на кошти позивача в межах суми 16 038 543,82 грн, що містяться на рахунках №26005054721250, №26002054713090 в ПАТ КБ "Приватбанк". Зазначені дії виконавчої служби також були оскаржені до Господарського суду Рівненської області.

12.6. Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 02.11.2016 у справі №918/915/15 визнано дії відділу державної виконавчої служби Кузнецовського міського управління юстиції в частині винесення постанови про арешт коштів боржника від 09.06.2016 в межах коштів, необхідних для виплати заробітної плати незаконними, а також визнано недійсною постанову відділу державної виконавчої служби Кузнецовського міського управління юстиції про арешт коштів боржника від 09.06.2016, що містяться на рахунку № 26002054713090, який зареєстрований в ПАТ КБ "Приватбанк" в частині виконання наказу Господарського суду Рівненської області у справі № 918/915/15 по зведеному виконавчому провадженню №44201994 на суму 1 963 235,49 грн в межах коштів, необхідних для виплати заробітної плати.

12.7. 23.11.2016 на виконання зазначеної ухвали суду від 02.11.2016 у справі №918/915/15, головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області винесено постанову про зняття арешту з коштів, якою знято арешт з коштів боржника, що містяться на рахунку №26002054713090, який зареєстрований в ПАТ КБ "Приватбанк", в частині виконання наказу Господарського суду Рівненської області у справі №918/915/15 по зведеному виконавчому провадженню №44201994 на суму 1 963 235,49 грн в межах коштів, необхідних для виплати заробітної плати, що накладений постановою про арешт коштів боржника від 09.06.2016.

12.8. В рамках виконання зведеного виконавчого провадження №44201994 щодо виконання судових рішень про стягнення з боржника грошових коштів, зокрема, згідно наказу Господарського суду Рівненської області від 09.08.2016 №918/610/16 (постанова про відкриття виконавчого провадження ВП №52076562 від 02.09.2016), головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГТУЮ у Рівненській області винесено постанову про арешт коштів боржника від 21.12.2016, відповідно до якої накладено арешт на кошти боржника на загальну суму 77 682 173,51 грн, що містяться на рахунках №26032300901567, №26031301901567 в ФРІВНЕНСЬКЕ ОБЛАСНЕ УП АТОЩАД м. Рівне, №26005054721250, №26002054713090, №26048054702861, №26008054712459 в ПАТ КБ "Приватбанк" та №26007212004639 в АБ "УКРГАЗБАНК". Зазначені дії виконавчої служби також були оскаржені до Господарського суду Рівненської області.

12.9. Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 11.01.2017 у справі №918/610/16, залишеною без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 28.02.2017, визнано незаконними дії Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області щодо накладення арешту на кошти боржника постановою від 21.12.2016 в частині виконання наказу Господарського суду Рівненської області по справі №918/610/16, по зведеному виконавчому провадженню №44201994, щодо відкритого рахунку в ПАТ КБ "Приватбанк" №26002054713090, в межах грошових коштів, необхідних для виплати заробітної плати, сплати єдиного соціального внеску та податку з доходів фізичних осіб, визнано недійсною та скасовано постанову відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області від 21.12.2016 по зведеному виконавчому провадженню №44201994, в частині виконання постанови, якою накладено арешт на рахунок №26002054713090 в ПАТ КБ "Приватбанк" в частині наказу №918/610/16 від 09.08.2016 про стягнення 5 902 012,91 грн (ВП № 52076562) в межах грошових коштів, необхідних для виплати заробітної плати, сплати єдиного соціального внеску та податку з доходів фізичних осіб, а також визнано незаконною (протиправною) бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області щодо не зняття арешту з рахунку №26002054713090 в ПАТ КБ "Приватбанк" в частині наказу №918/610/16 від 09.08.2016 про стягнення 5 902 012,91 грн (ВП № 52076562) накладеного відповідно до постанови про арешт коштів боржника від 21.12.2016.

12.10. На виконання зазначеної ухвали 13.03.2017 головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області винесено постанову про зняття арешту з коштів, якою знято арешт з коштів боржника, що містяться на рахунку №26002054713090, який зареєстрований в ПАТ КБ "Приватбанк" в частині виконання наказу Господарського суду Рівненської області у справі №918/610/16 по зведеному виконавчому провадженню №44201994 в межах грошових коштів, необхідних для виплати заробітної плати, сплати єдиного соціального внеску та податку з доходів фізичних осіб, що накладений постановою про арешт коштів боржника від 21.12.2016.

12.11. За результатами проведеної Головним управлінням Державної фіскальної служби у Рівненській області документальної планової виїзної перевірки Кузнецовського міського комунального підприємства з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2015 року по 31 грудня 2016 року було складено відповідний акт перевірки від 01.06.2017 №281/17-00-14-01-09/30536302, на підставі якого були винесені податкове повідомлення-рішення від 15.06.2017 №0001071310 про нарахування позивачу суми грошового зобов'язання з податків та зборів, у тому числі з військового збору, пені, на суму 140 740,08 грн, податкове повідомлення-рішення від 15.06.2017 №0001081310 про нарахування суми грошового зобов'язання з податків та зборів, у тому числі з податку на доходи фізичних осіб, пені, на суму 1 219 653,06 грн, рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 15.06.2017 №0001391310 на суму 314 864,15 грн, від 18.08.2017 №0029921304 на суму 446 425,10 грн.

12.12. Господарськими судами також встановлено, що Кузнецовське міське комунальне підприємство у повному обсязі погасило наявну в нього заборгованість з податкового боргу, встановлену вищенаведеним актом перевірки від 01.06.2017 №281/17-00-14-01-09/30536302 та відповідними податковими повідомленнями-рішеннями і рішеннями про застосування штрафних санкцій та нарахування пені, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією листа Головного управління ДФС у Рівненській області від 25.05.2018 № 3619/9/17-00.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновку суду апеляційної інстанції

13. Верховний Суд зазначає, що імперативними приписами частини 2 статті 300 ГПК України чітко встановлено межі перегляду справи судом касаційної інстанції, а саме: суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. Компетенція суду касаційної інстанції відповідно до частини 1 вказаної статті полягає виключно в перевірці правильності застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи.

14. Предметом даного спору є вимога Кузнецовського міського комунального підприємства, заявлена до Вараського міського відділу ДВС ГТУЮ у Рівненській області, Відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГТУЮ у Рівненській області та Головного управління Державної казначейської служби у Рівненській області про стягнення з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у Рівненській області на користь позивача грошових коштів в розмірі 2 060 151,50 грн в рахунок відшкодування шкоди, завданої незаконними діями Вараського (Кузнецовського) міського відділу ДВС ГТУЮ у Рівненській області та Відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГТУЮ у Рівненській області, на підставі статей 1166, 1174 Цивільного кодексу України.

15. Статтею 16 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів, зокрема, можуть бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

16. Загальні положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної майнової шкоди передбачені у ст. 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам юридичної особи, а також шкода, завдана її майну, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

17. Відповідно до статті 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними свої повноважень.

18. За змістом статті 1174 Цивільного кодексу України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.

19. На відміну від загальної норми статті 1166 Цивільного кодексу України, яка вимагає встановлення усіх чотирьох елементів цивільного правопорушення (протиправної поведінки, наявності шкоди, причинного зв'язку між протиправною поведінкою та завданою шкодою, вини заподіювача шкоди), спеціальна норма статті 1174 Цивільного кодексу України передбачає відшкодування шкоди незалежно від вини посадової або службової особи органу державної влади.

20. Водночас, необхідною підставою для притягнення відповідного органу (органу державної виконавчої служби) до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є наявність трьох елементів цивільного правопорушення: неправомірні дії цього органу, наявність шкоди та причинний зв'язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою, і довести наявність цих елементів має позивач, який звернувся з позовом про стягнення шкоди на підставі ст. 1174 Цивільного кодексу України. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

21. Господарськими судами встановлено незаконність дій державних виконавців Вараського міського відділу ДВС ГТУЮ у Рівненській області та Відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГТУЮ у Рівненській області щодо неодноразового накладення арештів на кошти позивача, що знаходяться на рахунку №26002054713090 в ПАТ КБ "Приватбанк" в частині грошових коштів, необхідних для виплати заробітної плати, сплати єдиного соціального внеску та податку з доходів фізичних осіб, що підтверджено ухвалами Господарського суду Рівненської області від 21.06.2016 у справі №918/915/15, від 02.11.2016 у справі №918/915/15 та від 11.01.2017 у справі №918/610/16.

22. Як зазначає позивач, завдана йому шкода полягає в безпідставному стягненні 2 060 151,50 грн податкового боргу та штрафних санкцій, нарахованих у зв'язку з фактичною неможливістю сплатити вищезазначені податкові платежі у встановлений законом строк.

23. Відповідно до частини 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За змістом статей 76, 77 цього Кодексу належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 86 зазначеного Кодексу суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

24. В свою чергу, суд апеляційної інстанції установив, що позивачем не зазначено та не підтверджено, яким чином неправомірно накладені арешти на грошові кошти на рахунку №26002054713090 в ПАТ КБ "Приватбанк" пов'язані із застосуванням до Кузнецовського міського комунального підприємства штрафних санкцій, передбачених Податковим кодексом України та не доведено, що внаслідок відсутності арешту коштів на рахунку він уникнув би зазначених штрафних санкцій.

25. Згідно з приписами Постанови Національного банку України від 21.01.2004 №22 "Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті" обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку/ах, відповідно до статті 1074 Цивільного кодексу України не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком/ами за рішенням суду або в інших випадках, установлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, передбачених законом. Якщо на кошти накладено арешт і на рахунку арештована сума коштів менша, ніж та, що зазначена в документі про арешт коштів, то банк не приймає до виконання платіжні доручення клієнта і повертає їх згідно з пунктом 2.15 глави 2 цієї Інструкції.

26. Апеляційний господарський суд установив, що матеріали справи не містять доказів надіслання позивачем в банк платіжних доручень про сплату заробітної плати, сплату єдиного соціального внеску та податку з доходів фізичних осіб та повернення їх банком без виконання з відповідними відмітками.

27. Також судом апеляційної інстанції зазначено, що позивач мав право згідно із приписами п.п. 17.1.5 п. 17.1 Податкового кодексу України звернутися до податкової інспекції із заявою про відстрочку сплати податків; звернутися до контролюючого органу з письмовими поясненнями щодо неможливості виконання податкових зобов'язань у зв'язку із арештованими розрахунковими рахунками підприємства, додавши копії підтверджуючих документів (постанов ДВС про арешт рахунків), звернутись з позовом про скасування податкових повідомлень-рішень до суду, однак доказів вчинення таких дій матеріали справи не містять.

28. При цьому, колегія суддів погоджується з думкою апеляційного суду про те, що саме лише задоволення скарг на дії ДВС не є безумовною підставою для висновку про наявність причинного зв'язку між діями посадових осіб органів ДВС та заподіяною шкодою.

Причинний зв'язок, як обов'язковий елемент відповідальності за заподіяння збитків, між протиправною поведінкою та шкодою виражається в тому, що шкода повинна бути об'єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди. Зокрема, доведенню підлягає, що протиправні дії чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи - безумовним наслідком такої протиправної поведінки.

29. В свою чергу, дослідивши усі обставини справи та надавши оцінку зібраним у справі доказам, апеляційний господарський суд установив, що позивачем не обґрунтовано та не доведено наявності у діях відповідача повного складу цивільного правопорушення, як необхідної умови для стягнення збитків. Бездіяльність позивача свідчить про те, що у спірних відносинах залишився недоведеним причинний зв'язок між неправомірними діями чи бездіяльністю відповідачів і заподіяною шкодою, на що суд першої інстанції уваги не звернув, обмежившись констатацією того, що за наявності арештів грошових коштів боржника на рахунку №26002054713090 в ПАТ КБ "Приватбанк" в частині грошових коштів, необхідних для виплати заробітної плати, сплати єдиного соціального внеску та податку з доходів фізичних осіб, позивач був позбавлений можливості здійснити вказані податкові платежі у встановлений законом строк.

30. Доводи касаційної скарги, викладені в п. 7 даної постанови стосовно того, що Кузнецовське МКП не мало підстав для подання економічного обґрунтування, яке б свідчило про можливість погашення грошових зобов'язань або податкового боргу та/або збільшення податкових надходжень до відповідного бюджету внаслідок застосування режиму відстрочення, колегією суддів відхиляються, оскільки не нівелюють обов'язку доведення позивачем причинного зв'язку між діями посадових осіб органів ДВС та заподіяною шкодою.

31. Крім того, судом апеляційної інстанції установлено, що відповідач 2 у даній справі - Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області не є самостійним суб'єктом господарського процесу в розумінні статей 4, 45 ГПК України, а тому не може бути відповідачем у господарській справі, з огляду на що обгрунтовано закрито провадження у справі відносно відповідача 2.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

32. Викладені у касаційній скарзі аргументи скаржника не можуть бути підставами для скасування оскарженого у справі судового рішення, оскільки вони суперечать дійсним обставинам справи і положенням чинного законодавства, не спростовують обґрунтованого висновку суду апеляційної інстанції, фактично зводяться до переоцінки обставин, належно та повно встановлених судом. Як убачається зі змісту касаційної скарги, доводи скаржника про порушення апеляційним господарським судом норм матеріального і процесуального права зводяться до його незгоди із встановленими судом обставинами справи та здійсненою оцінкою зібраних у справі доказів. Однак повторна оцінка доказів, на підставі яких апеляційний господарський суд дійшов висновків про встановлення тих чи інших обставин справи, за змістом статті 300 ГПК України не належить до компетенції суду касаційної інстанції.

Згідно з частиною 7 статті 301 ГПК України суд касаційної інстанції використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки правильності застосування норм матеріального і процесуального права судами першої та апеляційної інстанцій.

33. Ураховуючи наведені положення законодавства та обставини, установлені апеляційним господарським судом, зважаючи на межі перегляду справи судом касаційної інстанції, передбачені статтею 300 ГПК України, колегія суддів зазначає, що оскаржене у даній справі судове рішення ухвалено із додержанням норм матеріального і процесуального права, тому правових підстав для його зміни чи скасування не вбачається.

Щодо судових витрат

34. У зв'язку з відмовою в задоволенні касаційної скарги, згідно вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Кузнецовського міського комунального підприємства залишити без задоволення.

2. Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 05.12.2018 у справі № 918/203/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Суховий В.Г.

Судді Міщенко І.С.

Чумак Ю.Я.