ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2024 року

м. Київ

cправа № 922/3289/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Дроботової Т. Б. - головуючого, Багай Н. О., Чумака Ю. Я.,

розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроінвест Холдинг"

на постанову Східного апеляційного господарського суду від 14.08.2024 (судді: Здоровко Л. М. - головуючий, Лакіза В. В., Мартюхіна Н. О.)

на дії та рішення приватного виконавця Хаблова Валерія Миколайовича

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохолдинг Восток"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроінвест Холдинг"

про стягнення 16 257 000,00 грн,

В С Т А Н О В И В:

1. Короткий зміст судових рішень у справі

1.1. Рішенням Господарського суду Харківської області від 22.11.2021 позов задоволено частково, а саме стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроінвест Холдинг" (далі - ТОВ "Агроінвест Холдинг") на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохолдинг Восток" (далі - ТОВ "Агрохолдинг Восток") грошові кошти у сумі 16 250 000,00 грн, а також судові витрати у сумі 243 750,00 грн. У решті позовних вимог відмовлено.

Додатковим рішенням Господарського суду Харківської області від 13.12.2021 частково задоволено заяву ТОВ "Агрохолдинг Восток" про ухвалення додаткового рішення, стягнуто з ТОВ "Агроінвест Холдинг" на користь ТОВ "Агрохолдинг Восток" витрати на професійну правничу допомогу у сумі 32 000,00 грн.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 18.10.2022 рішення Господарського суду Харківської області від 22.11.2021 та додаткове рішення від 13.12.2021 залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 07.03.2023 постанову Східного апеляційного господарського суду від 18.10.2022, рішення Господарського суду Харківської області від 22.11.2021 та додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 13.12.2021 у справі № 922/3289/21 скасовано, справу передано на новий розгляд до Господарського суду Харківської області у скасованій частині.

1.2. Рішенням Господарського суду Харківської області від 02.08.2023 у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Додатковим рішенням Господарського суду Харківської області від 02.08.2023 стягнуто з ТОВ "Агрохолдинг Восток" на користь ТОВ "Агроінвест Холдинг" судовий збір.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 19.12.2023 рішення Господарського суду Харківської області від 02.08.2023 у справі скасовано, прийнято нове рішення, яким позовні вимоги ТОВ "Агрохолдинг Восток" до ТОВ "Агроінвест Холдинг" задоволено частково, а саме стягнуто з ТОВ "Агроінвест Холдинг" на користь ТОВ "Агрохолдинг Восток" грошові кошти у сумі 16 250 000,00 грн. У решті позовних вимог відмовлено. Додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 02.08.2023 скасовано, стягнуто з ТОВ "Агроінвест Холдинг" на користь ТОВ "Агрохолдинг Восток" судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 243 750, 00 грн, судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 365 625,00 грн.

18.01.2024 на виконання постанови Східного апеляційного господарського суду від 19.12.2023 Господарським судом Харківської області був виданий наказ зі строком дії для пред`явлення до виконання до 20.12.2026.

Постановою Верховного Суду України від 28.02.2024 постанову Східного апеляційного господарського суду від 19.12.2023 залишено без змін.

1.3. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 15.04.2024 задоволено заяву ТОВ "Агроінвест Холдинг" про відстрочення виконання судового рішення від 19.12.2023 у справі № 922/3289/21, відстрочено виконання судового рішення від 19.12.2023 у справі про стягнення з ТОВ "Агроінвест Холдинг" на користь ТОВ "Агрохолдинг Восток" грошові кошти у сумі 16 250 000,00 гривень у виконавчому провадженні (далі - ВП) № НОМЕР_2 до 30.09.2024.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 15.05.2024 ухвалу Господарського суду Харківської області від 15.04.2024 залишено без змін.

1.4. При цьому 29.04.2024 від представника ТОВ "Агроінвест Холдинг" надійшла скарга, в якій товариство (боржник) просив суд:

- визнати протиправними дії з примусового виконання рішення у ВП НОМЕР_1, вчинені приватним виконавцем виконавчого округу Харківської області Хабловим В. М. (далі - приватний виконавець Хабловий В. М.) з опису та арешту майна боржника 17.04.2024, тобто вчинені після отримання виконавцем ухвали Господарського суду Харківської області від 15.04.2024 у справі № 922/3289/21, якою боржнику надано відстрочку виконання рішення до 30.09.2024;

- визнати протиправною та скасувати постанову про арешт майна (коштів) боржника від 17.04.2024, постановлену приватним виконавцем Хабловим В. М. щодо опису та накладення арешту на нерухоме майно, наведене у сказі.

Заявник, обґрунтовуючи скаргу, вказував на протиправність дій приватного виконавця щодо накладення арешту на нерухоме майно після винесення судом ухвали від 15.04.2024 про відстрочення виконання судового рішення у справі № 922/3289/21 про стягнення з ТОВ "Агроінвест Холдинг" на користь ТОВ "Агрохолдинг Восток" грошових коштів у ВП № НОМЕР_2 до 30.09.2024.

1.5. Приватний виконавець у відзиві на скаргу ТОВ "Агроінвест Холдинг" просив відмовити в її задоволенні, вказуючи на те, що приватним виконавцем в межах виконавчого провадження було здійснено заходи примусового виконання судового рішення, а саме проведено опис та арешт майна боржника та винесено оскаржувану постанову від 17.04.2024.

17.04.2024 після повернення виконавця з місця проведення виконавчих дій було встановлено, що боржником - ТОВ "Агроінвест Холдинг" на електронну адресу приватного виконавця направлено заяву про зупинення виконавчого провадження, і тому невідкладно, у той же день, приватний виконавець виніс постанову про зупинення вчинення виконавчих дій у зв`язку із відстроченням судом виконання судового рішення у справі.

Отже, приватний виконавець вказував на відсутність підстав для скасування вжитих заходів примусового виконання рішення, а саме постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника від 17.04.2024 відповідно до пункту 18 розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5.

1.6. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 19.06.2024 задоволено скаргу ТОВ "Агроінвест Холдинг" на дії та рішення приватного виконавця Хаблова В. М., визнано дії з примусового виконання рішення у ВП НОМЕР_1, вчинені приватним виконавцем Хабловим В. М. з опису та арешту майна боржника 17.04.2024, визнано протиправною та скасовано постанову про арешт майна (коштів) боржника від 17.04.2024 щодо опису та накладення арешту на майно.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що дії приватного виконавця Хаблова В. М. з примусового виконання рішення у ВП № НОМЕР_2 щодо опису та арешту майна боржника 17.04.2024, тобто після направлення боржником ухвали Господарського суду Харківської області від 15.04.2024, якою боржнику надано відстрочку виконання рішення до 30.09.2024, є неправомірними та такими, що порушують права заявника, оскільки підстав для проведення опису та арешту майна 17.04.2024 не було, а ВП № НОМЕР_2 підлягало зупиненню.

2. Короткий зміст оскаржуваного судового рішення

2.1. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 14.08.2024 ухвалу Господарського суду Харківської області від 19.06.2024 скасовано, у задоволенні скарги ТОВ "Агроінвест Холдинг" на дії та рішення приватного виконавця Хаблова В. М. відмовлено.

2.2. Суд апеляційної інстанції вказав на те, що дії приватного виконавця відповідали вимогам Закону України "Про виконавче провадження", у той час як боржник, звертаючись до місцевого господарського суду зі скаргою на дії приватного виконавця Хаблова В. М., не надав суду доказів щодо дати/часу, коли приватному виконавцю стало відомо про обставини відстрочки виконання боржнику рішення суду.

За висновком суду апеляційної інстанції, у спірних правовідносинах сама по собі обставина надсилання боржником копії ухвали про відстрочення виконання рішення суду на електронну адресу приватного виконавця не свідчить про протиправність дій приватного виконавця з опису та арешту майна боржника, оскільки матеріали справи не містять доказів, що здійснюючи виконавчі дії з опису та арешту майна боржника приватний виконавець був обізнаний про постановлення судом ухвали про відстрочення виконання рішення суду.

3. Короткий зміст касаційної скарги і заперечень

3.1. Не погоджуючись з висновком суду апеляційної інстанції, ТОВ "Агроінвест Холдинг" у касаційній скарзі просить постанову Східного апеляційного господарського суду від 14.08.2024 скасувати, а ухвалу Господарського суду Харківської області від 19.06.2024 залишити в силі, обґрунтовуючи підстави для касаційного оскарження посиланням на пункти 1, 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, вказуючи на таке.

Скаржник вважає, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував норми права, а саме:

- суд неправильно застосував норми статті 34 Закону України "Про виконавче провадження" без урахування висновків Верховного Суду, викладених у постанові Верховного Суду, викладених у постанові від 02.04.2019 у справі № 910/22216/16, з порушенням принципу змагальності, що не відповідає висновкам, викладеним у постановах Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц, від 16.11.2021 у справі № 904/2104/19, від 21.06.2023 у справі № 916/3027/21;

- суд неправильно застосував норми статті 11 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" без урахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах Верховного Суду від 07.12.2022 у справі № 522/7002/17, від 22.11.2022 у справі № 911/1808/21, від 27.12.2019 у справі № 905/584/19;

- суд не застосував та не врахував норми частини 4 статті 19 Закону України "Про виконавче провадження", статті 86 331 Господарського процесуального кодексу України та не врахував принципи всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи, чим допустив неправильне застосування вказаних норм і принципів без урахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах Верховного Суду від 10.09.2020 у справі № 360/1374/17, від 12.07.2023 у справі № 910/5080/21, від 23.12.2020 у справі № 757/28231/13-ц, від 06.07.2022 у справі № 910/6210/20, від 30.03.2023 у справі № 905/2307/21;

- суд безпідставно послався на нібито відсутність порушених прав боржника, чим допустив неправильне застосування статті 2 Закону України "Про виконавче провадження", без урахування висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 08.07.2021 у справі № 917/1400/16;

- суд не застосував норми статті 6 та статті 42 Господарського процесуального кодексу України щодо обов`язку приватного виконавця бути зареєстрованим у електронному кабінеті у підсистемі (модулі) ЄСІТС, що не відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 31.01.2024 у справі № 990/330/23, постанові Верховного Суду від 22.04.2024 у справі № 910/11661/23;

- суд порушив частину 11 статті 270 Господарського процесуального кодексу України щодо наявності підстав для відкладення розгляду справи за клопотанням учасника справи у зв`язку із поважними причинами неявки.

3.2. Скаржник, оскаржуючи постанову суду апеляційної інстанції з підстави, передбаченої у пункті 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, вказує на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування норми частини 2 статті 34 та пункту 3 частини другої статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" в контексті шляхів обізнаності приватного виконавця про наявність підстав для зупинення виконавчого провадження та обов`язку з певною періодичністю перевіряти електронну пошту.

4. Розгляд касаційної скарги та позиція Верховного Суду

4.1. Переглянувши оскаржене у справі судове рішення, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши наявні матеріали справи щодо правильності застосування судом норм права, колегія суддів вважає, що правових підстав для задоволення касаційної скарги немає з огляду на таке.

4.2. Як свідчать матеріали справи постановою Східного апеляційного господарського суду від 19.12.2023 скасовано рішення Господарського суду Харківської області від 02.08.2023 у справі та прийнято нове рішення, яким стягнуто з ТОВ "Агроінвест Холдинг" на користь ТОВ "Агрохолдинг Восток" грошові кошти у сумі 16 250 000,00 грн. Додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 02.08.2023 скасовано, стягнуто з ТОВ "Агроінвест Холдинг" на користь ТОВ "Агрохолдинг Восток" судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 243 750, 00 грн, судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 365 625,00 грн.

18.01.2024 на виконання постанови Східного апеляційного господарського суду від 19.12.2023 Господарським судом Харківської області був виданий наказ зі строком дії для пред`явлення до виконання до 20.12.2026.

Постановою Верховного Суду від 28.02.2024 постанову Східного апеляційного господарського суду від 19.12.2023 залишено без змін.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 15.04.2024, залишеною без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 15.05.2024, задоволено заяву ТОВ "Агроінвест Холдинг" та відстрочено виконання судового рішення у справі від 19.12.2023 про стягнення з ТОВ "Агроінвест Холдинг" на користь ТОВ "Агрохолдинг Восток" грошових коштів у сумі 16 250 000,00 гривень у ВП № НОМЕР_2 до 30.09.2024.

4.3. 17.04.2024 приватним виконавцем винесено постанову про арешт та опис майна (коштів) боржника, якою було описано та накладено арешт на майно.

Суд апеляційної інстанції установив, що приватний виконавець Хаблов В. М. не заперечує щодо направлення боржником 16.04.2024 заяви про зупинення вчинення виконавчих дій у ВП № НОМЕР_2 разом з копією ухвали суду від 15.04.2024 у справі № 922/3289/21 про відстрочення виконання судового рішення на електронну адресу виконавця, вказуючи на те, що виконавець встановив наявність цих документів після повернення з проведення виконавчих дій 17.04.2024.

При цьому суд апеляційної інстанції установив, що 17.04.2024 приватний виконавець Хаблов В. М. керуючись пунктом 6 частини 1 статті 34, статтею 35 Закону України "Про виконавче провадження" виніс постанову про зупинення вчинення виконавчих дій, у зв`язку з тим, що ухвалою № 922/3289/21 від 15.04.2024 Господарського суду Харківської області було відстрочено виконання рішення до 30.09.2024.

4.4. Відповідно до частини 1 статті 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Наказ, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами. Наказ, судовий наказ, ухвала суду мають відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом (частини 1, 3 статті 327 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до статті 339 зазначеного Кодексу сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Питання, пов`язані з примусовим виконанням судових рішень і рішень інших органів, врегульовані Законом України "Про виконавче провадження", який є спеціальним законом та яким державний та приватний виконавці керуються при примусовому виконанні рішень суду та інших органів (посадових осіб).

За змістом частини 1 статті 5 зазначеного Закону примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Відповідно до частини 1 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

У пункті 1 частини 2 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено обов`язок виконавця здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Частиною 3 статті 18 цього Закону закріплено достатньо широкий перелік прав, якими наділений виконавець під час здійснення виконавчого провадження, зокрема, накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку.

Згідно з пунктом 1 частини 1статті 26 вказаного Закону виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема, виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Статтею 34 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено зупинення вчинення виконавчих дій та пунктом 6 частини 1 статті 34 встановлено, що виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі надання судом, який видав виконавчий документ, відстрочки виконання рішення.

Відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" та з метою приведення нормативно-правових актів у відповідність до вимог чинного законодавства наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 затверджено Інструкцію з організації примусового виконання рішень, за змістом пункту 17 якої за наявності обставин, передбачених статтею 34 Закону, виконавець виносить постанову про зупинення вчинення виконавчих дій, крім випадків, визначених Законом.

Відповідно до пункту 18 вказаної Інструкції зупинення вчинення виконавчих дій, відкладення проведення виконавчих дій, відстрочка або розстрочка виконання рішення не є підставами для скасування раніше вжитих заходів щодо примусового виконання рішення.

У статті 35 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у випадках, передбачених пунктами 1, 4, 6, 8, 11 частини 1 статті 34 цього Закону (зокрема, у разі надання судом, який видав виконавчий документ, відстрочки виконання рішення) , до закінчення строку дії зазначених обставин.

4.5. Суд апеляційної інстанції установив, що ТОВ "Агроінвест Холдинг" надіслав лист з ухвалою суду від 15.04.2024 приватному виконавцю на електронну пошту 16.04.2024 після 16:00 годин, а приватний виконавець після проведення виконавчих дій та повернення на робоче місце 17.04.2024, встановивши на електронній пошті наявність листа боржника разом з копією ухвали суду від 15.04.2024 у справі №922/3289/21, якою боржнику відстрочено виконання рішення суду до 30.09.2024, прийняв постанову про зупинення виконавчих дій від 17.04.2024.

Отже, суд апеляційної інстанції установив, що дії приватного виконавця відповідали вимогам Закону України "Про виконавче провадження", який у строк, встановлений статтею 34 цього Закону зупинив вчинення виконавчих дій.

Натомість, як установив суд апеляційної інстанції, боржник звертаючись до суду зі скаргою на дії приватного виконавця Хаблова В. М., не надав доказів щодо дати/часу, коли приватному виконавцю стало відомо про обставини відстрочки виконання боржнику рішення суду, як й не надав доказів того, що здійснюючи виконавчі дії з опису та арешту майна боржника приватний виконавець був обізнаний про постановлення судом ухвали про відстрочення виконання рішення суду, у той час як за змістом статті 11 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг", електронний документ вважається одержаним адресатом з часу надходження авторові повідомлення в електронній формі від адресата про одержання цього електронного документа автора, якщо інше не передбачено законодавством або попередньою домовленістю між суб`єктами електронного документообігу.

4.6. Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що за змістом статті 34 Закону України "Про виконавче провадження" зупинення виконавчого провадження - це припинення вчинення виконавчих дій, обумовлене обставинами, що перешкоджають у їх вчиненні, передбаченими у нормах Закону України "Про виконавче провадження", які не можуть бути усунуті ані виконавцем, ані учасниками виконавчого провадження, протягом певного проміжку часу.

Із зупиненням виконавчого провадження виконавець не має права вчиняти будь-які виконавчі дії по такому виконавчому провадженні допоки існують обставини, якими обумовлено зупинення виконавчого провадження, до того моменту, поки останнє не буде відновлено на підставі постанови виконавця.

Схожі висновки викладені Верховним Судом у постанові від 18.06.2020 у справі № 796/165/18 (провадження № 61-2247ав20).

4.7. Ураховуючи встановлені судом апеляційної інстанції обставини стосовно не доведення боржником обставин щодо дати/часу, коли приватному виконавцю стало відомо про обставини відстрочки виконання боржнику рішення суду, а отже обізнаності приватного виконавця про відстрочку виконання судового рішення, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення скарги заявника на дії приватного виконавця, а доводи касаційної скарги з посиланням на неврахування судом висновків Верховного Суду у наведених скаржником постановах зводяться до незгоди з оскаржуваним судовим рішенням, а висновки у наведених скаржником постановах не є релевантними до спірних правовідносин.

4.8. Щодо оскарження судового рішення з підстави, передбаченої у пункті 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що за змістом пункту 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадку, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

В Україні визнається і діє принцип верховенства права, одним з елементів якого є принцип правової визначеності.

Основним елементом принципу правової визначеності є однозначність та передбачуваність правозастосування, а отже, системність і послідовність у діяльності відповідних органів, насамперед судів. Суб`єкти (учасники спору) завжди повинні мати можливість орієнтувати свою поведінку таким чином, щоб вона відповідала вимогам норми на момент вчинення дії.

Отже, правові норми та судова практика підлягають застосуванню таким чином, яким вони є найбільш очевидними та передбачуваними для учасників цивільного обороту в Україні.

З огляду на зміст вимог процесуального закону, при касаційному оскарженні судових рішень з підстав, передбачених пунктом 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, окрім посилання на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, касаційна скарга має містити, зокрема зазначення норми права щодо якої відсутній висновок її застосування із конкретизацією змісту правовідносин, в яких цей висновок відсутній та обґрунтувати необхідність формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи.

Проте звертаючись з касаційною скаргою ТОВ "Агроінвест Холдинг" та вказуючи на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування норми частини 2 статті 34 та пункту 3 частини 2 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" в контексті шляхів обізнаності приватного виконавця про наявність підстав для зупинення виконавчого провадження та обов`язку з певною періодичністю перевіряти електронну пошту, не навело обґрунтувань щодо необхідності формування єдиної правозастосовчої практики стосовно застосування таких норм, у той час як суд апеляційної інстанції установив обставини щодо вжиття приватним виконавцем заходів (зупинення виконавчих дій згідно з постаново від 17.04.2024, ухваленої одразу після ознайомлення з надісланою боржником 16.04.2024 ухвалою суду про відстрочення виконання судового рішення), а отже і дотримання приватним виконавцем вимог Закону України "Про виконавче провадження".

4.9. За результатами перегляду оскаржуваного судового рішення у касаційному порядку Верховний Суд не встановив порушення ним норм матеріального та процесуального права чи неврахування сформованої практики Верховного Суду у цій категорії справ, а тому відсутні підстави для скасування чи зміни постанови, яка оскаржується, а доводи касаційної скарги не спростовують висновку суду апеляційної інстанції та зводяться до незгоди скаржника із судовим рішенням.

Інші доводи касаційної скарги також не знайшли підтвердження, а тому не беруться до уваги.

5. Висновки Верховного Суду

5.1. За змістом статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами,

які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

5.2. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

5.3. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права (частина 1 статті 309 Господарського процесуального кодексу України).

5.4. Таким чином, перевіривши оскаржуване судове рішення в межах вимог та доводів касаційної скарги, встановивши, що відповідні доводи щодо наявності підстав для скасування оскаржуваних рішень не знайшли підтвердження, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення.

6. Судові витрати

6.1. Судовий збір за подання касаційних скарг в порядку, передбаченому статтею 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається на скаржника.

Керуючись статтями 300 301 308 309 314 315 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроінвест Холдинг" залишити без задоволення.

2. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 14.08.2024 у справі № 922/3289/21 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Т. Б. Дроботова

Судді Н. О. Багай

Ю. Я. Чумак