ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2018 року

м. Київ

Справа № 916/884/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Мачульського Г.М. - головуючого, Кушніра І.В., Краснова Є.В.

при секретарі судового засідання Лихошерст І.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлово-комунальний сервіс"

на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 08.11.2017 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Принцевська Н.М., судді Колоколов С.І., Савицький Я.Ф.) та на рішення Господарського суду Одеської області від 05.09.2017 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Д'яченко Т.Г., судді Волков Р.В., Степанова Л.В.)

за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Радужний 11/1"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлово-комунальний сервіс"

про зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Звернувшись у суд з даним позовом, Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Радужний 11/1" (далі - позивач) просило зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Житлово-комунальний сервіс" (далі - відповідач) передати позивачу примірник документації будинку № 11/1, що розташований в масиві Радужний, ж/м Ульянівка, в с.Лиманка Овідіопольського району Одеської області, за відповідним списком.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач порушив приписи Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" в частині забезпечення передачі у тримісячний строк з дня державної реєстрації позивача, примірника та іншої передбаченої законодавством документації на багатоквартирний будинок, а також документа, на підставі якого будинок прийнято в експлуатацію, технічного паспорта і планів інженерних мереж.

Оскарженим рішенням Господарського суду Одеської області від 05.09.2017, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 08.11.2017, позов задоволено повністю.

У касаційній скарзі відповідач просить скасувати вище вказані судові рішення та прийняти нове, яким відмовити в позові, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування доводів касаційної скарги відповідач посилався на те, що передача відповідної документації на будинок має бути здійснена при прийманні-передачі об'єкта в управління з підписанням відповідного акта за умови прийняття на загальних зборах співвласників багатоквартирного будинку рішення про передачу функцій з управління будинком позивачу, проте судами не встановлена наявність такого рішення. При цьому відповідач вказує на те, що позивач не висував вимоги до відповідача щодо передачі будинку в управління, відтак права та інтереси позивача не порушені, та позивачем не доведено наявність у нього права на управління будинком і на отримання відповідної документації на будинок від відповідача.

У відзиві на касаційну скаргу позивач просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані відповідачем судові рішення без змін, обґрунтовуючи свої доводи тим, що доводи касаційної скарги правильності висновків судів не спростовують.

Переглянувши у касаційному порядку оскаржені судові рішення, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, беручи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, виходить з наступного.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, рішенням Таїровської селищної ради Овідіопольського району Одеської області від 30.10.2013 №748-VI вирішено призначити відповідача балансоутримувачем новозбудованих багатоквартирних житлових будинків №11, №11/1, №11/2, розташованих на території Таїровської селищної ради, с. Мізікевича, ж/м Ульянівка, масив "Радужний", Овідіопольського району Одеської області, який здійснюватиме повноваження по забезпеченню управління вказаними будинками до прийняття будинків на баланс об'єднанням співвласників багатоквартирних будинків, створеним власниками квартир у цих житлових будинках у відповідності до чинного законодавства.

07.07.2016 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань було зареєстровано позивача, який згідно його статуту, затвердженого протоколом установчих зборів від 14.06.2016, створений власниками квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, що розташований за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с. Мізікевича, ж/м Ульянівка, масив Радужний, буд. 11/1.

Пунктом 3 статуту позивача визначено, що завданням та предметом його діяльності є забезпечення реалізації прав співвласників на володіння та користування спільним майном, забезпечення належного утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами.

27.07.2016 позивач звернувся листом до відповідача у якому посилаючись на Закон України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку", просив відповідача надати документацію на будинок та вчинити певні дії, але відповідач листом від 23.08.2016 відмовив у задоволенні вимог позивача, посилаючись на необхідність створення комісії у складі представників позивача та відповідача для об'єктивної та повноцінної співпраці щодо виконання поставлених вимог.

25.10.2016 позивач повторно звернувся до відповідача з аналогічними вимогами, проте відповідач листом від 23.11.2016 відмовив позивачу, спираючись на лист Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21.08.2015, в якому надано роз'яснення щодо Закону України "Про особливості здійснення права власності в багатоквартирному будинку", а також, у зв'язку з тим, що частина документів була викрадена 29.10.2016 невстановленою особою з автомобіля, належного директору відповідача. Крім того, у листі відповідач вказав на необхідність відшкодування фактичних витрат на копіювання та друк документів, які позивач вимагає надати.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що відповідно до положень Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку", відповідач, який здійснював управління будинком до створення позивача, у тримісячний строк з дня реєстрації позивача повинен був передати йому примірник відповідної документації, а оскільки він цього не зробив, вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Проте з такими висновками судів погодитися не можна виходячи із наступного.

Статтею 385 Цивільного кодексу України встановлено, що власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків). Таке об'єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту.

Частиною першою статті 9 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" унормовано, що управління багатоквартирним будинком здійснюється його співвласниками. За рішенням співвласників усі або частина функцій з управління багатоквартирним будинком можуть передаватися управителю або всі функції - об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку (асоціації об'єднань співвласників багатоквартирного будинку).

Статтею 10 вказаного Закону передбачено, що співвласники приймають рішення щодо управління багатоквартирним будинком на зборах у порядку, передбаченому цією статтею. Якщо у багатоквартирному будинку в установленому законом порядку утворено об'єднання співвласників, проведення зборів співвласників та прийняття відповідних рішень здійснюється згідно із законом, що регулює діяльність об'єднань співвласників багатоквартирних будинків (ч.1).

Згідно статті 6 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" колишній балансоутримувач багатоквартирного будинку або особа, яка здійснювала управління багатоквартирним будинком до створення об'єднання, у тримісячний строк з дня державної реєстрації об'єднання забезпечує передачу йому примірника технічної та іншої передбаченої законодавством документації на будинок, а також документа, на підставі якого багатоквартирний будинок прийнято в експлуатацію, технічного паспорта і планів інженерних мереж. У разі відсутності документації на багатоквартирний будинок колишній балансоутримувач багатоквартирного будинку або особа, яка здійснювала управління багатоквартирним будинком до створення об'єднання, протягом півроку з дня державної реєстрації об'єднання відновлює її за власний рахунок.

Статтею 12 наведеного Закону визначено, що управління багатоквартирним будинком здійснює об'єднання через свої органи управління (ч.1). За рішенням загальних зборів функції з управління багатоквартирним будинком можуть бути передані (всі або частково) управителю або асоціації (ч.2). Об'єднання самостійно визначає порядок управління багатоквартирним будинком та може змінити його у порядку, встановленому цим Законом та статутом об'єднання (ч.3).

Відповідно до пунктів 2.1, 2.2, 2.3 Правил управління будинком, спорудою, житловим комплексом або комплексом будинків і споруд, які затверджені наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 02.02.2009 N 13 та зареєстровані в Міністерстві юстиції України 27.04.2009 за N 377/16393, для приймання-передачі об'єкта в управління утворюється відповідна комісія у складі представників попереднього балансоутримувача чи особи, що здійснювала управління будинком, власників, співвласників та особи, що буде здійснювати управління будинком. Комісію очолює представник сторони, яка приймає. Комісія визначає технічний стан об'єкта відповідно до вимог законодавства та складає акт приймання-передачі об'єкта в управління (з управління) (далі - акт приймання-передачі об'єкта). Кожній із сторін, що бере участь у прийманні-передачі об'єкта, надається примірник акта приймання-передачі, підписаний членами комісії та затверджений керівництвом кожної сторони - юридичної особи. При передачі об'єкта в управління попередній балансоутримувач чи особа, що здійснювала управління будинком, надає замовнику, а замовник передає особі, що буде здійснювати управління будинком, оригінали або належним чином завірені копії відповідних документів (у разі зберігання оригіналів документів у місцевих архівах). У разі відсутності документів, передбачених цим пунктом, відмітка про це робиться у акті приймання-передачі об'єкта. Відсутні документи виготовляються чи відновлюються за рахунок попереднього балансоутримувача чи особи, що здійснювала управління будинком, протягом одного місяця з моменту складення акта приймання-передачі об'єкта та передаються ним особі, що буде здійснювати управління будинком, з оформленням додатка до акта приймання-передачі.

З аналізу наведених норм права слідує, що сторонам необхідно вжити такі заходи, як утворити відповідну комісію, визначити комісії технічний стан об'єкта відповідно до вимог законодавства та скласти акт приймання-передачі об'єкта в управління, тобто ці заходи передують передачі відповідної документації на будинок, оскільки така передача є неможливою окремо від наведених дій, так як вона здійснюється одночасно з підписанням сторонами відповідного акта.

Відтак, передача заявленої позивачем у позовній заяві документації багатоповерхового будинку "Радужний 11/1" можлива лише при дотриманні сторонами наведеної процедури та алгоритму послідовності дій, оскільки вона здійснюється при складанні акта приймання-передачі його з управління особи, яка здійснювала таке управління багатоквартирним будинком до управління позивача.

Відповідно обов'язок у відповідача, який визначений статтею 6 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" щодо передачі позивачу у певний строк відповідної документації, виникає лише після дотримання сторонами наведеного механізму і чіткого виконання дій з відповідним їх оформленням.

Проте, вирішуючи спір у даній справі та задовольняючи позов суди обох інстанцій не врахували наведених вимог законодавства та не дослідили чи утворювалася сторонами зі справи відповідна комісія для приймання-передачі вказаного будинку в управління позивача, чи визначався комісією технічний стан наведеного будинку та чи складався акт приймання-передачі цього будинку в управління позивача.

Крім того, поза увагою судів залишився лист позивача від 29.07.2016, який згадується відповідачем у відповіді від 23.08.2016 № 353-2016 щодо можливого приймання позивачем будинку в управління та передачі технічної документації на нього.

З огляду на викладене доводи касаційної скарги знайшли своє часткове підтвердження, а доводи, викладені у відзиві щодо законності судових рішень, не знайшли свого підтвердження, тому рішення та постанова підлягають скасуванню зі скеруванням матеріалів справи на новий розгляд до суду першої інстанції для встановлення обставин, що мають визначальне значення для правильного вирішення даного спору.

Відповідно до статті 310 частини 3 пункту 1 Господарського процесуального кодексу України у редакції із 15.12.2017 підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

Частиною 2 статті 300 цього Кодексу встановлено, що суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Таким чином, за наявності допущених судами порушень вказаних вимог процесуального законодавства судові рішення підлягають скасуванню, а справу належить передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи суду першої інстанції слід дослідити наявні у справі докази, всебічно, повно й об'єктивно встановити обставини справи та вирішити спір відповідно до вимог чинного законодавства.

Відповідно до приписів статті 129 частини 4 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі підлягають розподілу під час вирішення спору по суті, а оскільки за результатами розгляду касаційної скарги спір у даній справі не вирішено, розподіл судових витрат за результатами розгляду касаційної скарги є передчасним.

Керуючись статтями 301, 308, 310, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлово-комунальний сервіс" задовольнити частково.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 08.11.2017 та рішення Господарського суду Одеської області від 05.09.2017 у справі №916/884/17 скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Г.М. Мачульський

Судді І.В. Кушнір

Є.В. Краснов