ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2019 року

м. Київ

Справа № 916/662/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Краснова Є. В. - головуючого, Мачульського Г. М., Кушніра І. В.,

розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Маяк-Південь" на постанову Південно - західного апеляційного господарського суду від 20.05.2019 та ухвалу Господарського суду Одеської області від 12.04.2019 про забезпечення позову у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УГЕЗ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Маяк-Південь" про стягнення 3 987 367,91 грн,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. Товариство з обмеженою відповідальністю "УГЕЗ" (далі - ТОВ "УГЕЗ") звернулося до Господарського суду Одеської області з позовом (вх.№679/19 від 14.03.2019) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Маяк-Південь" (далі - ТОВ "Маяк-Південь") про стягнення 3 987 367,91 грн.

1.2. Позов обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем договору поставки від 02.01.2019 № ДГ-0000007.

1.3. 11.04.2019 ТОВ "УГЕЗ" подало заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать ТОВ "Маяк-Південь", та знаходяться на будь-яких рахунках у будь-яких банківських установах (банках), а також на ті кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб, у розмірі ціни позову 3 987 367,91 грн, витрат на правову допомогу 15 000,00 грн, суми сплаченого судового збору 59 810,52 грн, на загальну суму 4 062 178,43 грн.

1.4. Обґрунтовуючи заяву позивач зазначив про значний розмір заборгованості відповідача та наявність підстав вважати, що з огляду на велику кількість судових процесів, де ТОВ "Маяк-Південь" також є відповідачем, у випадку вирішення спору на його користь, рішення не буде виконано внаслідок зникнення або зменшення коштів, наявних у відповідача. Також зазначив, непогашення заборгованості такого суттєвого розміру поставить підприємство у скрутне матеріальне становище, що негативно вплине на подальшу господарську діяльність позивача, та, відповідно, призведе до подальшого порушення прав та інтересів ТОВ "УГЕЗ".

2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

2.1. Ухвалою Господарського суду Одеської області від 12.04.2019 (суддя Волков Р.В.) заяву ТОВ "УГЕЗ" про забезпечення позову за вх.№2-1661/19 від 11.04.2019 задоволено. Накладено арешт на грошові кошти, що належать ТОВ "Маяк-Південь", та знаходяться на будь-яких рахунках у будь-яких банківських установах (банках), а також на ті кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті ТОВ "Маяк-Південь" і знаходяться у нього чи в інших осіб, у розмірі ціни позову 3 987 367,91 грн, суми сплаченого судового збору у розмірі 59 810,52 грн, витрат на правову допомогу у розмірі 15 000,00 грн, всього на загальну суму 4 062 178,43 грн.

2.2. Ухвала мотивована тим, що з урахуванням характеру правовідносин, які склалися між сторонами, майнового характеру позовних вимог та їх суттєвого розміру, існує дійсна ймовірність того, що невжиття обраного позивачем заходу до забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання судового рішення у разі задоволення позову внаслідок зникнення або зменшення коштів, які наявні у відповідача, на момент ухвалення рішення по справі. Доводи заявника підтверджено належними доказами.

2.3. Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.05.2019 (колегія суддів у складі: Філінюк І.Г., Аленін О.Ю., Лавриненко Л.В.) ухвалу суду першої інстанції залишено без змін.

3. Короткий зміст доводів та вимог касаційної скарги

3.1. ТОВ "Маяк-Південь" у касаційній скарзі просить ухвалу та постанову попередніх судових інстанцій скасувати, прийняти постанову, якою у задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити. Скарга мотивована неправильним застосуванням та порушенням судами норм чинного законодавства, зокрема статей 136, 137 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), а також недостатнім обґрунтуванням задоволення заяви про забезпечення позову.

3.2. Скаржник також зауважує, ТОВ "Маяк-Південь" здійснює постачання продуктів харчування за тендерними договорами з Міністерством оборони України. В свою чергу Міністерство оборони України у зв`язку із недостатнім бюджетним фінансуванням не має можливості розраховуватись вчасно за фактично поставлені товари і надані послуги, проте відповідач розуміючи соціальну важливість організації харчування Збройних Сил України та враховуючи наявність банківської гарантії не припинив постачання харчування. Накладення арешту на рахунки ставить під загрозу подальше виконання ТОВ "Маяк-Південь" своїх зобов`язань перед Міністерством оборони України, що може призвести до незворотних наслідків адже відсутність можливості харчування особового складу військових частин безпосередньо позначиться на можливості проведення відповідних ротацій особового складу військових задіяних в операції об`єднаних сил та в цілому на обороноздатність України.

4. Узагальнений виклад позицій інших учасників справи

4.1. ТОВ "УГЕЗ" у відзиві просить ухвалу та постанову залишити без змін. Заявник наголошує, що касаційна скарга не містить жодного обґрунтованого посилання на порушення судами норм матеріального і процесуального права, а навпаки зводиться до переоцінки доказів, повторної перевірки обставин справи, що не входить до компетенції суду касаційної інстанції.

5. Позиція Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

5.1. Відповідно до частин 1, 2 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

5.2. Переглянувши судові рішення у касаційному порядку на підставі встановлених фактичних обставин справи, враховуючи визначені ГПК України межі перегляду, суд касаційної інстанції виходить із такого.

5.3. Згідно зі статтею 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

5.4. Згідно з частиною 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 7) передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.

5.5. При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

5.6. Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

5.7. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

5.8. Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

5.9. Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

5.10. Під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.

5.11. Колегія суддів зазначає, що ухвала місцевого господарського суду про вжиття заходів до забезпечення позову та аргументація, викладена у постанові апеляційного господарського суду, згідно з якою цю ухвалу залишено без змін, відповідають наведеним вимогам.

5.12. Як вбачається із матеріалів справи, предметом судового розгляду у цій справі є вимога позивача до відповідача про стягнення заборгованості у сумі 3 987 367,91 грн. Виконання в майбутньому судового рішення у цій справі у разі задоволення позовних вимог безпосередньо залежить від тієї обставини, чи буде наявною у відповідача необхідна сума грошових коштів.

5.13. Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає, що застосування заходу до забезпечення позову, обраного господарським судом, безпосередньо пов`язано з предметом позову.

5.14. Господарські суди попередніх інстанцій врахували, що позивач звернувся до суду з позовом до ТОВ "Маяк-Південь" про стягнення 3 987 367,91 грн у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки і зробили висновки про наявність зв`язку між заявленими позивачем заходом забезпечення позову у виді накладення арешту на грошові кошти відповідача у межах заявлених позовних вимог і предметом спору, про співмірність та адекватність заходів позивним вимогам. Застосування заходу до забезпечення позову гарантуватиме у майбутньому виконання судового рішення у разі задоволення позову.

5.15. Суди попередніх інстанцій обґрунтовано врахували, що наявність інших судових справ майнового характеру, у яких скаржник є відповідачем і про які позивач зазначає у своїй заяві про забезпечення позову, дає підстави вважати, що у разі задоволення позовних вимог у таких судових справах можуть виникнути обставини, які істотно ускладнять виконання судового рішення у цій справі у разі задоволення позовних вимог.

5.16. Щодо аргументів скаржника, наведених в обґрунтування касаційної скарги, про те, що суди попередніх інстанцій безпідставно не надали оцінку всім доводам відповідача у справі, зокрема щодо того, що ТОВ "Маяк-Південь" здійснює постачання продуктів харчування за тендерними договорами з Міністерством оборони України, а накладення арешту на рахунки ставить під загрозу подальше виконання відповідачем своїх зобов`язань перед Міністерством оборони України, а також не врахували наявність банківської гарантії, варто зазначити, що наведені обставини не є безумовною гарантією виконання відповідачем судового рішення у цій справі, у разі задоволення позовних вимог ТОВ "УГЕЗ".

5.17. Доказів безпідставності, неспівмірності та неадекватності заходів забезпечення позову скаржником не надано.

5.18. Одночасно із наведеним слід зазначити, що за змістом статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

5.19. Господарський суд відповідно до положень статті 86 ГПК України оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

5.20. Наведена норма зобов`язує суд у кожному конкретному випадку оцінювати наявні докази в їх сукупності, з урахуванням повноти встановлення всіх обставин справи, необхідних для правильного вирішення спору.

5.21. Колегія суддів зазначає, що господарські суди попередніх інстанцій дослідили фактичні обставини, якими позивач обґрунтував необхідність застосування заходів забезпечення позову, та правомірно дійшли висновку про задоволення заяви про забезпечення позову. Ухвала та постанова у справі прийняті з дотриманням вимог статей 74, 76, 77, 136, 137 ГПК України.

6. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

6.1. Відповідно до статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

6.2. Постанова апеляційної інстанції та ухвала суду першої інстанції відповідають нормам чинного законодавства і мають бути залишені без змін.

7. Судові витрати

7.1. Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку статті 129 ГПК України покладається на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 306, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Маяк-Південь" залишити без задоволення.

2. Постанову Південно - західного апеляційного господарського суду від 20.05.2019 та ухвалу Господарського суду Одеської області від 12.04.2019 про забезпечення позову у справі № 916/662/19 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Є. Краснов

Суддя Г. Мачульський

Суддя І. Кушнір