Історія справи

Ухвала КГС ВП від 21.12.2018 року у справі №910/32533/15

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2019 року

м. Київ

Справа № 910/32533/15

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кушнір І.В. - головуючий, Краснов Є.В., Мачульський Г.М.

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення та виклику учасників справи касаційну скаргу Державної служби статистики України на ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.07.2018 (суддя Босий В.П.) та постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.11.2018 (головуючий суддя: Калатай Н.Ф., судді: Буравльов С.І., Мартюк А.І.)

за заявою Державної служби статистики України

про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 17.02.2016

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрспецполіграфія"

до 1. Державної служби статистики України, 2. Державної казначейської служби України

про стягнення 1 946 235,63 грн.

Учасники справи: не викликалися та не повідомлялися.

ВСТАНОВИВ:

І. Короткий зміст позовних вимог і заперечень

1. 25.06.2018 до Господарського суду міста Києва від Державної служби статистики України надійшла заява про перегляд рішення Господарського суду міста Києва від 27.02.2016 у справі №910/32533/15 за нововиявленими обставинами.

2. Заява обґрунтована тим, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.11.2017 у справі №910/9927/13, яка залишена без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.12.2017 та постановою Верховного Суду від 15.03.2018, встановлені істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі заявнику під час розгляду справи.

3. Заявник стверджує, що днем установлення обставин, що мають істотне значення для справи є день винесення Верховним Судом постанови від 15.03.2018 у справі №910/9927/13, при цьому, оскільки Верховним Судом справа розглядалась в письмовому провадженні без повідомлення учасників справи, то заявнику стало про неї відомо лише 26.03.2018, у день її надходження до Державної служби статистики України, а відтак саме з цієї дати має починатись відлік строку, встановленого п. 1 ч. 1 ст. 321 Господарського процесуального кодексу України.

Разом з тим, заявником пропущено строк для подачі заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, у зв'язку з чим Державна служба статистики України у своїй заяві просила суд відновити такий строк.

ІІ. Короткий зміст судових рішень

4. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.07.2018, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 13.11.2018, відмовлено в задоволенні клопотання Державної служби статистики України про поновлення строку для подачі заяви про перегляд рішення Господарського суду міста Києва від 27.02.2016 у справі №910/32533/15 за нововиявленими обставинами, заяву Державної служби статистики України про перегляд рішення Господарського суду міста Києва від 27.02.2016 у справі №910/32533/15 за нововиявленими обставинами залишено без розгляду.

ІІІ. Процедура касаційного провадження у Верховному Суді

5. 10.12.2018 (згідно із поштовим штемпелем на конверті) Державною службою статистики України безпосередньо до Касаційного господарського суду подано касаційну скаргу на ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.07.2018 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.11.2018 у справі № 910/32533/15.

6. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між справами від 12.12.2018 року у справі № 910/32533/15 визначено колегію суддів у складі: Кушнір І.В. (головуючий суддя), судді: Мачульський Г.М., Краснов Є.В.

7. Відповідно до частини 5 статті 301 Господарського процесуального кодексу України перегляд ухвал суду першої та апеляційної інстанцій (крім ухвал, якими закінчено розгляд справи) здійснюється судом касаційної інстанції без повідомлення учасників справи.

8. За приписами частини 13 статті 8 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

9. 21.12.2018 Верховний Суд постановив ухвалу про відкриття касаційного провадження, здійснення розгляду скарги у порядку письмового провадження без виклику та повідомлення учасників справи, визначив строк для подання відзиву на касаційну скаргу з доказами надсилання копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи до 10.01.2019.

ІV. Короткий зміст касаційної скарги і заперечень на неї

10. У касаційній скарзі Державна служба статистики України (скаржник, відповідач-1) просить ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.07.2018 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.11.2018 у справі №910/32533/15 скасувати та направити справу для розгляду до суду першої інстанції.

11. Обґрунтовуючи касаційну скаргу скаржник вказує, що судові рішення прийняті з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.

Державна служба статистики України зазначає, що Держказначейством неправомірно було не виконано рішення суду щодо стягнення з Держстату на користь позивача коштів за рішенням Господарського суду міста Києва від 17.02.2016 у справі № 910/32533/15, що стало підставою для подання заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами у цій справі, в задоволенні якої судом відповідачу було відмовлено.

Скаржник вважає, що суди попередніх інстанцій, відмовивши Держстату в перегляді рішення суду, позбавили відповідача права на справедливий суд, що призвело до порушення прав та інтересів відповідача.

12. Письмових відзивів на касаційну скаргу учасники судового процесу не надали.

V. Фактичні обставини, встановлені судами попередніх інстанцій

13. Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрспецполіграфія" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Державної служби статистики України та Державної казначейської служби України про стягнення 1 946 235,63 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.02.2016 позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з Державної служби статистики України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрспецполіграфія" 3% річних у розмірі 288 441,13 грн. та інфляційні у розмірі 1 140 354,34 грн.

14. 25.06.2018 до місцевого суду від Державної служби статистики України надійшла заява про перегляд рішення Господарського суду міста Києва від 27.02.2016 у справі №910/32533/15 за нововиявленими обставинами, відповідно до якої підставою для перегляду є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі заявнику під час розгляду справи, при цьому, такі істотні обставини були встановлені в ухвалі Господарського суду міста Києва від 20.11.2017 у справі №910/9927/13, яка залишена без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.12.2017 та постановою Верховного Суду від 15.03.2018.

15. Заявник стверджує, що днем установлення обставин, що мають істотне значення для справи є день винесення Верховним Судом постанови від 15.03.2018 у справі №910/9927/13, при цьому, оскільки Верховним Судом справа розглядалась в письмовому провадженні без повідомлення учасників справи, то заявнику стало про неї відомо лише 26.03.2018, у день її надходження до Державної служби статистики України, а відтак саме з цієї дати має починатись відлік строку, встановленого п. 1 ч. 1 ст. 321 Господарського процесуального кодексу України.

16. Разом з тим, заявником пропущено строк для подачі заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, у зв'язку з чим Державна служба статистики України у своїй заяві просить суд відновити такий строк.

Обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку, заявник вказує на те, що у кошторисі Державної служби статистики України не передбачено коштів на оплату судового збору, у зв'язку з чим виникла необхідність внесення змін до кошторису, що і призвело до пропуску встановленого законом строку для подання заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами.

VІ. Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій

17. Відмовляючи в задоволенні клопотання Державної служби статистики України про поновлення строку для подачі заяви про перегляд рішення Господарського суду міста Києва від 17.02.2016 у справі № 910/32533/15 за нововиявленими обставинами суд першої інстанції виходив з того, що для внесення змін до кошторису та сплати судового збору за подання даної заяви, Державна служба статистики України звернулась до Міністерства економічного розвитку і торгівлі з листом №16-10/492-18 від 16.05.2018, тобто з моменту отримання постанови Верховного суду від 15.03.2018 минуло більше місяця.

Суд першої інстанції зазначив, що такі обставини не можуть свідчити про поважні причини пропуску встановленого законом строку, оскільки можливість вчасного подання заяви про перегляд рішення Господарського суду міста Києва від 27.02.2016 у справі №910/32533/15 за нововиявленими обставинами залежала виключно від волевиявлення самого заявника, мала суб'єктивний характер.

18. З огляду на відмову у задоволенні клопотання Державної служби статистики України про відновлення пропущеного процесуального строку для подачі заяви та враховуючи приписи ч. 2 ст. 118 ГПК України, згідно з якою заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом, суд першої інстанції залишив без розгляду подану Державною службою статистики України заяву про перегляд рішення Господарського суду міста Києва від 17.02.2016 у справі № 910/32533/15 за нововиявленими обставинами.

19. Суд апеляційної інстанції зазначив, що як на підставу для перегляду рішення суду у цій справі за нововиявленими обставинами заявник посилається на обставини, які встановлені ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.11.2017 у справі № 910/9927/13, яка залишена в силі постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.12.2017.

Враховуючи, що в силу ст. 284 ГПК України постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, ухвала Господарського суду міста Києва від 20.11.2017 у справі № 910/9927/13, на обставини, встановлені в якій, заявник посилається як на новововиявлені, набула законної сили 13.12.2017.

З огляду на те, що у судовому засіданні 13.12.2017 в суді апеляційної інстанції при розгляді справи № 910/9927/13 брав участь представник заявника Панькін І.Д., саме з вказаної дати заявник вважається таким, що обізнаний про встановлені судом обставини, тому саме з 13.12.2017 для нього починається відлік тридцятиденного строку, встановленого п. 1 ч. 1 ст. 321 ГПК України для подання заяви про перегляд рішення суду у справі № 910/32533/15 за обставинами, встановленими в справі № 910/9927/13, як нововиявленими, який тривав по 11.01.2018.

Однак, заявник звернувся до суду з цією заявою лише 25.06.2018, тобто більш ніж через 5 місяців після закінчення такого строку.

20. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що посилання заявника на те, що відлік строку для звернення до суду з заявою про перегляд рішення суду у справі № 910/32533/15 за нововиявленими обставинами має обчислюватись з 26.03.2018 - дня надходження постанови Верховного Суду від 15.03.2018 у справі № 910/9927/13 - є безпідставними, оскільки нововиявленими в розумінні Господарського процесуального кодексу України є обставини у справі, правом встановлювати які наділені суди першої та апеляційної інстанції, в той час як у силу норм ст. 300 ГПК України суд касаційної інстанції, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (ч. 2), а перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи (ч. 1).

21. За обставин, що склалися, той факт, що 17.04.2018 заявник звернувся до Міністерства економічного розвитку і торгівлі з листом щодо внесення змін до кошторису з метою сплати судового збору за подання заяви про перегляд рішення у цій справі за нововиявленими обставинами, з огляду на безумовну обізнаність заявника станом на 13.12.2017 про відсутність у кошторисі Державної служби статистики України коштів на оплату судового збору, не може бути прийнятий колегією суддів як належний доказ поважності причин пропуску заявником встановленого законом строку для звернення до суду з заявою про перегляд рішення суду у справі № 910/32533/15 за нововиявленими обставинами.

22. З огляду на вказані вище обставини, колегія суддів апеляційного господарського суду погодилась з висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення клопотання Державної служби статистики України про відновлення пропущеного процесуального строку для подачі заяви, адже заявником не доведено, що можливість вчасного подання заяви про перегляд рішення Господарського суду міста Києва від 27.02.2016 у справі № 910/32533/15 за нововиявленими обставинами не залежала від волевиявлення самого заявника.

VІІ. Позиція Верховного Суду

23. Відповідно до ч.ч.1,3 ст.304 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК):

"1. Ухвали судів першої та апеляційної інстанцій можуть бути оскаржені в касаційному порядку у випадках, передбачених пунктами 2 і 3 частини першої статті 287 цього Кодексу.

3. Касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції."

24. Згідно зі ст.300 ГПК:

"1. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

2. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

3. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

4. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права."

25. Відповідно до ч. 1 ст. 320 ГПК України:

"1. Рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами."

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 320 ГПК України:

"2. Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:

1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи."

26. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 321 ГПК України:

"1. Заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подано:

1) з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 320 цього Кодексу, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про існування обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення."

27. Згідно зі ст. 113 ГПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

28. Частиною 1 ст. 119 ГПК України встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Таким чином, можливість поновлення процесуального строку обумовлена поважністю причин його пропуску. При цьому, поважними визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій.

29. Згідно з ч. 7 ст. 119 ГПК України про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.

30. Частиною 2 ст. 118 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

31. У п.27 постанови Верховного Суду від 24.10.2018 у справі № 910/21729/14 викладений наступний правовий висновок:

"Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції Велика Палата Верховного Суду погодилась з його висновками, виходячи з тих обставин, які вже були встановлені судами попередніх інстанцій під час розгляду справи по суті, отже не встановлювала та не могла встановлювати жодних нових обставин справи. Згідно з вимогами частини 2 статті 300 ГПК України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. Отже обставини, на які Скаржник посилається як на нововиявлені, є висновками Суду щодо застосування норм права, прийнятими на підставі та відповідно до встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи."

32. Колегія суддів касаційного суду по даній справі, що переглядається, повністю погоджується з вищевказаним правовим висновком та не вбачає підстав для відступу від нього.

33. З урахуванням викладеного, колегія суддів касаційного суду вважає вірним висновок суду апеляційної інстанції, що посилання заявника на те, що відлік строку для звернення до суду з заявою про перегляд рішення суду у справі №910/32533/15 за нововиявленими обставинами має обчислюватись з 26.03.2018 - дня надходження постанови Верховного Суду від 15.03.2018 у справі № 910/9927/13 - є безпідставними, оскільки нововиявленими в розумінні Господарського процесуального кодексу України є обставини у справі, правом встановлювати які наділені суди першої та апеляційної інстанції, в той час як у силу норм ст. 300 ГПК України суд касаційної інстанції, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (ч. 2), а перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи (ч. 1).

34. Отже апеляційний суду обґрунтовано взяв до уваги, що заявник звернувся до суду з цією заявою лише 25.06.2018, тобто більш ніж через 5 місяців після закінчення такого строку, і дійшов правильного висновку, що той факт, що 17.04.2018 заявник звернувся до Міністерства економічного розвитку і торгівлі з листом щодо внесення змін до кошторису з метою сплати судового збору за подання заяви про перегляд рішення у цій справі за нововиявленими обставинами, з огляду на безумовну обізнаність заявника станом на 13.12.2017 про відсутність у кошторисі Державної служби статистики України коштів на оплату судового збору, не може бути прийнятий як належний доказ поважності причин пропуску заявником встановленого законом строку для звернення до суду з заявою про перегляд рішення суду у справі № 910/32533/15 за нововиявленими обставинами.

35. При цьому, доводи касаційної скарги взагалі зводяться не до викладу порушення норм матеріального або процесуального права в частині відмови в порушенні строку на подачу заяви про перегляд за нововиявленими обставинами, а до викладу суті самої цієї заяви.

З приводу ж відмови в поновленні строку скаржником лише зазначено, що суди попередніх інстанцій, відмовивши Держстату в перегляді рішення суду, позбавили відповідача права на справедливий суд, що призвело до порушення прав та інтересів відповідача.

36. На підставі викладеного, колегія суддів касаційного суду вважає вірними висновки судів попередніх інстанцій про відсутність правових підстав для задоволення клопотання Державної служби статистики України про відновлення пропущеного процесуального строку для подачі заяви, оскільки заявником не доведено, що можливість вчасного подання заяви про перегляд рішення Господарського суду міста Києва від 27.02.2016 у справі № 910/32533/15 за нововиявленими обставинами не залежала від волевиявлення самого заявника.

З урахуванням зазначеного, касаційний суд доходить висновку про обґрунтованість залишення без розгляду заяви Державної служби статистики України про перегляд рішення Господарського суду міста Києва від 17.02.2016 у справі № 910/32533/15 за нововиявленими обставинами .

37. Обґрунтованих доводів щодо неправильності застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права касаційна скарга не містить.

VІІІ. Висновки Верховного Суду

38. Відповідно до п.1 ч.1 ст.308 Господарського процесуального кодексу України:

"Суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право:

1) залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення."

Згідно з ч.1 ст.309 Господарського процесуального кодексу України:

"Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права."

39. З урахуванням викладеного, суд доходить висновку про необхідність залишити касаційну скаргу Державної служби статистики України без задоволення, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.07.2018 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.11.2018 у справі № 910/32533/15 - без змін.

40. У зв'язку з тим, що суд відмовляє у задоволенні касаційної скарги та залишає без змін раніше ухвалені судові рішення, суд покладає на скаржника витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги.

Керуючись статтями 129, 300, 301, 304, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Державної служби статистики України на ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.07.2018 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.11.2018 у справі № 910/32533/15 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.07.2018 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.11.2018 у справі №910/32533/15 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий І. Кушнір

Судді Є. Краснов

Г. Мачульський