ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2021 року

м. Київ

Справа № 873/137/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

головуючого - Пєскова В. Г.,

суддів: Банаська О. О., Погребняка В. Я.,

за участю секретаря судового засідання Багнюка І. І.,

учасники справи не скористалися правом участі у судовому засіданні,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Нор-Ест Агро",

на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 26.08.2021 (в частині відмови у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Hор-Ест Агро" про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 9
000 грн)

у складі судді Верховця А. А.

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Нор-Ест Агро"

про покладення судових витрат на професійну правничу допомогу

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Нор-Ест Агро"

про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 12.07.2021 у третейській справі № 24/21

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нор-Ест Агро"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Верхньодніпровське сільськогосподарське підприємство "Агрофірма Промінь"

про стягнення заборгованості.

За результатами розгляду апеляційної скарги Касаційний господарський суд вирішив задовольнити частково апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Нор-Ест Агро", а ухвалу Північного апеляційного господарського суду від
26.08.2021 (в частині відмови у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Hор-Ест Агро" про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 9 000 грн) у справі № 873/137/21 змінити - стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Верхньодніпровське сільськогосподарське підприємство "Агрофірма Промінь" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Нор-Ест Агро" 4 300 грн витрат на професійну правничу допомогу у зв'язку із розглядом справи № 873/137/21 у Північному апеляційному господарському суді. При цьому

ВСТАНОВИВ:

Вступ.

1. На розгляд суду поставлено питання обґрунтованості відмови у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Hор-Ест Агро" про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 9 000 грн, здійснену відповідно до положень статті 129 ГПК України.

Хронологія подій та опис обставин, встановлених судами.

2. Товариство з обмеженою відповідальністю "Hор-Ест Агро" (далі - ТОВ "Hор-Ест Агро") звернулось до Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Верхньодніпровське сільськогосподарське підприємство "Агрофірма Промінь" (далі - ТОВ "Верхньодніпровське сільськогосподарське підприємство "Агрофірма Промінь") про стягнення заборгованості.

3. Рішенням Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 12.07.2021 у третейській справі № 24/21 позов задоволено у повному обсязі.

Стягнуто з ТОВ "Верхньодніпровське сільськогосподарське підприємство "Агрофірма Промінь" на користь ТОВ "Hор-Ест Агро" за договором купівлі-продажу від
30.04.2020 № 91/20/65 40 507,10 грн.

Стягнуто з ТОВ "Верхньодніпровське сільськогосподарське підприємство "Агрофірма Промінь" на користь ТОВ "Hор-Ест Агро" третейській збір у сумі 806 грн.

4.13.07.2021 ТОВ "Нор-Ест Агро" звернулось до Північного апеляційного господарського суду із заявою про видачу виконавчого документа на примусове виконання вищенаведеного рішення третейського суду.

5. За результатами розгляду вказаної заяви ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.08.2021 заяву ТОВ "Нор-Ест Агро" про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 12.07.2021 у третейській справі № 24/21 задоволено.

Вирішено після набрання ухвалою законної сили видати наказ на примусове виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 12.07.2021 у третейській справі № 24/21 наступного змісту: "Стягнути з ТОВ "Верхньодніпровське сільськогосподарське підприємство "Агрофірма Промінь" (код ЄДРПОУ 34588836, зареєстроване: 51630, Дніпропетровська область, Верхньодніпровський район, с. Бородаївські Хутори, вул. Центральна, буд. 1 А.) на користь ТОВ "Hор-Ест Агро" (код ЄДРПОУ 38953469, зареєстроване: 09800, Київська область, Тетїївський район, м. Тетіїв, вул. Соборна, буд. 3) за договором купівлі-продажу від 30.04.2020 № 91/20/65 40 507,10 грн, а також витрати по оплаті третейського збору у сумі 806 грн".

Стягнуто з ТОВ "Верхньодніпровське сільськогосподарське підприємство "Агрофірма Промінь" на користь ТОВ "Hор-Ест Агро" витрати по сплаті судового збору за подання заяви про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду в розмірі 1 135 грн.

Подання до суду заяви про покладення судових витрат на правничу допомогу.

6.13.08.2021 до Північного апеляційного господарського суду від ТОВ "Hор-Ест Агро" надійшла заява про покладення на ТОВ "Верхньодніпровське сільськогосподарське підприємство "Агрофірма Промінь" судових витрат на правничу допомогу у розмірі 10 000 грн, понесених позивачем за заявою від 13.07.2021 № 13-1/07 про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 12.07.2021 у третейській справі № 24/21.

7. Заява мотивована положеннями статей 123, 124, 126, 129, 244 ГПК України та тим, що заявником понесені витрати на правову допомогу.

Розгляд справи судом.

8.26.08.2021 ухвалою Північного апеляційного господарського суду заяву ТОВ "Hор-Ест Агро" про відшкодування судових витрат на правничу допомогу у справі № 873/137/21 задоволено частково.

Стягнуто з ТОВ "Верхньодніпровське сільськогосподарське підприємство "Агрофірма Промінь" на користь ТОВ "Hор-Ест Агро" 1 000 грн витрат на професійну правничу допомогу у зв'язку з розглядом справи № 873/137/21.

9. Ухвала мотивована положеннями статті 129 ГПК України, згідно з якою суд може з власної ініціативи за умови наявності критеріїв, визначених частинами 5, 6, 7, 9 статті 129 ГПК України, не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. Проаналізувавши складність справи та обсяг наданих послуг, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви про розподіл судових витрат і стягнення з ТОВ "Верхньодніпровське сільськогосподарське підприємство "Агрофірма Промінь" на користь ТОВ "Hор-Ест Агро" витрат на професійну правничу допомогу в сумі 1
000 грн.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ У СУДІ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ.

А. Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

10.01.09.2021 ТОВ "Hор-Ест Агро" надіслало через Північний апеляційний господарський суд до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду апеляційну скаргу на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від
26.08.2021 в частині відмови у задоволенні заяви ТОВ "Hор-Ест Агро" про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 9 000 грн у справі № 873/137/21, в якій скаржник просить cкасувати ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 26.08.2021 в частині відмови у задоволенні заяви ТОВ "Hор-Ест Агро" про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 9 000 грн; прийняти нове рішення, яким задовольнити повністю заяву ТОВ "Hор-Ест Агро" про покладення на ТОВ "Верхньодніпровське сільськогосподарське підприємство "Агрофірма Промінь" судових витрат на професійну правничу допомогу.

11. Скаржник зазначає, що оскаржувана ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права, а зроблені судом висновки не відповідають практиці Верховного Суду щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу.

Зокрема, вказує, що суд не має права зменшувати розмір витрат на професійну правничу допомогу за власною ініціативою.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ.

А. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції.

А. Щодо суті апеляційної скарги.

12. Заслухавши доповідь судді-доповідача у справі, розглянувши матеріали справи, здійснивши перевірку правильності застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно частково задовольнити з таких підстав.

13. Суд першої інстанції у цій справі встановив, що представництво інтересів ТОВ "Нор-Ест Агро" у Північному апеляційному господарському суді здійснював адвокат Адвокатського бюро "Василя Бонтлаба" Бонтлаб В. В. (свідоцтво про право на зайняття адвокатського діяльністю від 24.04.2008 № 3280) на підставі довіреності б/н від 07.05.2020.

На підтвердження надання послуг за договором від 10.08.2021 між ТОВ "Нор-Ест Агро" та Адвокатським бюро "Василя Бонтлаба" підписано Акт здачі-приймання правової допомоги № 2, у відповідності до якого сторони підтвердили, що загальна вартість наданої правової винагороди складає 10 000 грн.

Цей акт містить перелік послуг, наданих Адвокатським бюро "Василя Бонтлаба" в рамках супроводження інтересів ТОВ "Нор-Ест Агро" у даній справі, зокрема:

- аналіз рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 12.07.2021 у справі № 24/21-3 години;

- аналіз судової практики апеляційних господарських судів як судів першої інстанції та Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду як суду апеляційної інстанції щодо розгляду заяв про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду - 2 години;

- підготовка заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від
12.07.2021 у справі № 24/21, направлення поштою заяви про видачу виконавчого документа відповідачу та до Північного апеляційного господарського суду - 4 години;

- участь Адвоката Бонтлаба В. В. у судовому засіданні Північного апеляційного господарського суду у справі № 873/137/21 із розгляду заяви ТОВ "Нор-Ест Агро" про видачу наказу на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 12.02.2021 у справі № 24/21, яке відбулося 10.08.2021 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду із використанням власних технічних засобів: підтримання правової позиції, надання усних пояснень у справі - 1 500 грн;

- гонорар адвоката у зв'язку із прийняттям позитивного для Клієнта рішення - задоволення заяви про видачу наказу на примусове виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 12.07.2021 у справі № 24/21 - 2 200 грн.

Пунктом 2 вказаного Акту сторони погодили, що вартість однієї години правової допомоги Бюро складає 700 гривень, участь у судовому засіданні 1 500 грн, а розмір гонорару при позитивному рішенні на користь клієнта - 2 200 грн.

Підписанням цього акту сторони підтвердили, що фінансових та інших претензій згідно Договору № 07-12-2020 про надання правової допомоги від 07.12.2020 одна до одної не мають. Правова допомога надана у повному обсязі. Клієнт стверджує про повне виконання Бюро наданої правової допомоги на загальну суму 10 000 грн.

14. За надання відповідних правових послуг на підставі наведених договору та акту ТОВ "Нор-Ест Агро" сплатило на користь Бюро грошові кошти у розмірі 10 200
грн, що підтверджується платіжним дорученням від 14.04.2021 № 6556.

15. Суд першої інстанції, оцінивши витрати ТОВ "Нор-Ест Агро" з урахуванням всіх аспектів і складності цієї справи, а також часу, який міг би витратити адвокат на підготовку заяви про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду як кваліфікований фахівець, дійшов висновку, що оскільки дана справа не потребувала затрат значного часу та великого обсягу юридичної і технічної роботи під час підготовки до розгляду, та керуючись критеріями реальності та розумності понесених витрат, їх обґрунтованості та пропорційності до предмету спору, характеру та обсягу наданих адвокатом послуг, справедливим та співрозмірним є призначення відшкодування з ТОВ "Верхньодніпровське сільськогосподарське підприємство "Агрофірма Промінь" на користь ТОВ "Hор-Ест Агро" витрат на професійну правничу допомогу у сумі 1 000 грн.

16. Судова колегія частково не погоджується з цими висновками суду з огляду на таке.

17. Статтею 16 ГПК України передбачено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

18. Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 ГПК України).

19. Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості; ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

20. Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;

3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).

21. У частині 3 статті 123 ГПК України унормовано, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

22. Частинами 1 -2 статті 126 ГПК України встановлено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

23. Однак, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 ГПК України).

24. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 ГПК України).

25. Водночас за змістом частини 4 статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

26. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 ГПК України).

27. За змістом положень частини 5 статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

28. Наведене вище повністю узгоджується з твердженням скаржника про те, що суд не може на власний розсуд зменшити судові витрати без клопотання іншої сторони.

29. Проте, скаржник очевидно не розділяє поняття "зменшення судових витрат" та "розподіл судових витрат". Розділяючи ці поняття, детальніше зазначаємо таке.

30. Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 ГПК України. Проте, у частині 4 статті 129 ГПК України визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

31. Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

32. При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

33. Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 ГПК України, визначені також положеннями частиною 4 статті 129 ГПК України.

34. Відтак, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

35. При цьому, обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5 -6 статті 126 ГПК України).

36. Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5 -7 , 9 статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

37. У такому випадку суд, керуючись частинами 5 -7 , 9 статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

38. Аналогічна правова позиція викладена у постанові об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19, від 11.02.2021 у справі № 920/39/20.

39. До того ж у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, відповідно до якої суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

40. Верховний Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04).

41. У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

42. З огляду на викладене суд першої інстанції, враховуючи доцільність понесених ТОВ "Hор-Ест Агро" витрат, з урахуванням складності цієї справи дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви ТОВ "Hор-Ест Агро" про відшкодування судових витрат на правничу допомогу у справі № 873/137/21 і стягнення з ТОВ "Верхньодніпровське сільськогосподарське підприємство "Агрофірма Промінь" на користь ТОВ "Hор-Ест Агро" 1 000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

43. Однак, судова колегія вважає, що суд першої інстанції не достатньо проаналізував структуру та обсяг наданої послуги.

44. Судова колегія погоджується частково з такими висновками суду першої інстанції:

1) аналіз рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 12.07.2021 у справі № 24/21 в обсязі 3-х годин є завищеним, однак з мотиву того, що така послуга охоплюється послугою підготовки заяви до суд;

2) щодо аналізу судової практики в обсязі 2 годин судова колегія зазначає, що з урахуванням поставленого перед судом питання стосовно видачі виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду є незрозумілим, аналіз якої практики слід здійснювати адвокату;

3) щодо "гонорару успіху" суд першої інстанції справедливо вказав, що позивачем у попередньому орієнтованому розрахунку судових витрат не зазначалось про будь-які домовленості між клієнтом та адвокатом щодо можливості сплати додаткового гонорару за прийняття позитивного рішення на користь клієнта, розмір такого гонорару. Умовами Договору сторонами не визначено такого виду гонорару як "гонорару успіху", при цьому, у пункті 5.1. Договору вказано, що в акті приймання-передачі виконаної правової допомоги розмір гонорару визначається в залежності від обсягу та складності правової допомоги, тривалості часу, необхідного для її виконання, строків, тощо, у той час як "гонорар успіху" від вказаних критеріїв не залежить, а залежить від результатів вирішення відповідного спору - тобто є умовною угодою та не може визначатися в акті приймання-передачі виконаної правової допомоги.

45. Разом з тим, колегія суддів вважає, що підготовка заяви до суду про видачу наказу на виконання рішення третейського суду в обсязі 4 годин та участь у судовому засіданні є дійсними та необхідними послугами у цій справі, а відтак є розумним та обґрунтованим розрахунок адвокатом цих послуг у сумі 2 800 грн та 1

500 грн відповідно. При цьому слід зазначити, що тривалість участі у судовому засіданні не може бути наперед відомою учасникам справи та короткий час такого засідання не може слугувати підставою для покладення судом таких витрат на сторону, яка заявила про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу (такі підстави визначені лише у частинах 5 -7 , 9 статті 129 ГПК України, про що описано вище).

46. Тобто, на переконання судової колегії, підлягають стягненню з ТОВ "Верхньодніпровське сільськогосподарське підприємство "Агрофірма Промінь" на користь ТОВ "Hор-Ест Агро" у цій справі витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4 300 грн (2 800 грн + 1 500 грн). Відтак, саме у цій частині оскаржена ухвала суду першої інстанції підлягає зміні.

47. Доводи скаржника про те, що суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони, повністю узгоджується з правовими висновками, викладеними у зазначених постановах Верховного Суду. Однак у справі, що переглядається, судом першої інстанції вирішено питання про розподіл судових витрат, коли суд, керуючись критеріями, що визначені частинами 5 -7 , 9 статті 129 ГПК України з власної ініціативи може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу та коли не ставиться питання про зменшення витрат на професійну правничу допомогу за клопотанням іншої сторони.

48. Колегія суддів також відзначає, що у разі неподання іншою стороною клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, суд при розподілі судових витрат не вправі використовувати критерії, визначені у частині 4 статті 126 ГПК України.

49. У такому випадку суд може використовувати виключно правила, встановлені у частинах 5 -7 , 9 статті 129 ГПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат та, відповідно мотивувавши своє рішення, покласти не всі витрати на професійну правничу допомогу на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Б. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

50. У зв'язку з викладеним Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновків про те, що наведені в апеляційній скарзі доводи є частково обґрунтованими, а суд першої інстанції допустив порушення статті 129 ГПК України при розподілі витрат на професійну правничу допомогу.

Тому апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржена ухвала суду першої інстанції - зміні в частині визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають стягненню з ТОВ "Верхньодніпровське сільськогосподарське підприємство "Агрофірма Промінь" на користь ТОВ "Hор-Ест Агро".

На підставі викладеного та керуючись статтями 240, 269, 275, 282 ГПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Нор-Ест Агро" задовольнити частково.

2. Ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 26.08.2021 у справі № 873/137/21 змінити.

3. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Нор-Ест Агро" про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу у справі № 873/137/21 задовольнити частково.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Верхньодніпровське сільськогосподарське підприємство "Агрофірма Промінь" (код ЄДРПОУ 34588836, зареєстроване: 51630, Дніпропетровська область, Верхньодніпровський район, с.

Бородаївські Хутори, вул. Центральна, буд. 1 А.) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Нор-Ест Агро" (код ЄДРПОУ 38953469, зареєстроване: 09800, Київська область, Тетїївський район, м. Тетіїв, вул. Соборна, буд. 3) 4
300 (чотири тисячі триста) грн 00 коп витрат на професійну правничу допомогу у зв'язку із розглядом справи № 873/137/21 у Північному апеляційному господарському суді.

5. Доручити Північному апеляційному господарському суду видати відповідний наказ.

6. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. Пєсков

Судді О. Банасько

В. Погребняк