ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2023 року

м. Київ

cправа № 915/1172/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кролевець О. А. - головуючий, Бакуліна С. В., Студенець В. І.,

за участю секретаря судового засідання - Крапивної А. М.

та представників:

позивача: ОСОБА_10, ОСОБА_11

відповідачів 1-6: не з`явились

третіх осіб 1-2: Григораш К. М.

третіх осіб 3-4: не з`явились

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2

на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.12.2022 (головуючий суддя - Таран С. В., судді - Аленін О. Ю., Поліщук Л. В.)

та рішення Господарського суду Миколаївської області від 02.02.2022 (суддя - Ржепецький В. О.)

у справі № 915/1172/20

за позовом ОСОБА_3

до 1) ОСОБА_4 , 2) ОСОБА_5 , 3) ОСОБА_6 , 4) ОСОБА_7 , 5) ОСОБА_8 , 6) ОСОБА_9

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: 1) ОСОБА_1 , 2) ОСОБА_2 , 3) Департаменту з надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради

та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Мисливці Доманівщини"

про переведення прав і обов`язків покупця за договором купівлі-продажу частки у статутному капіталі товариства, скасування реєстраційних дій щодо зміни складу засновників, внесення до реєстру запису про виключення засновників та встановлення частки учасника товариства

та за позовом третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору ОСОБА_1 , ОСОБА_2

до 1) ОСОБА_4 , 2) ОСОБА_5 , 3) ОСОБА_6 , 4) ОСОБА_7 , 5) ОСОБА_8 , 6) ОСОБА_9

про переведення прав і обов`язків покупця за договором купівлі-продажу частки у статутному капіталі товариства

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

1. ОСОБА_3 (позивач) звернувся до Господарського суду Миколаївської області з позовом до ОСОБА_4 (відповідач 1), ОСОБА_5 (відповідач 2), ОСОБА_6 (відповідач 3), ОСОБА_7 (відповідач 4), ОСОБА_8 (відповідач 5) та ОСОБА_9 (відповідач 6), в якому з урахуванням уточненої позовної заяви від 06.10.2020 просив:

- перевести права і обов`язки покупця за договором купівлі-продажу частки у статутному капіталі товариства від 16.07.2020 та актом приймання-передачі від 16.07.2020, за якими ОСОБА_4 продав ОСОБА_7 свою частку у товаристві у розмірі 14,28%, що становить в грошовому еквіваленті 500 грн, на покупця ОСОБА_3 ;

- перевести права і обов`язки покупця за договором купівлі-продажу частки у статутному капіталі товариства від 21.07.2020 та актом приймання-передачі від 21.07.2020, за якими ОСОБА_5 продала ОСОБА_8 свою частку у товаристві у розмірі 11,428%, що становить в грошовому еквіваленті 400 грн, на покупця ОСОБА_3 ;

- перевести права і обов`язки покупця за договором купівлі-продажу частки у статутному капіталі товариства від 16.07.2020 та актом приймання-передачі від 16.07.2020, за якими ОСОБА_6 продав ОСОБА_9 свою частку у товаристві у розмірі 14,28%, що становить в грошовому еквіваленті 500 грн, на покупця ОСОБА_3 ;

- скасувати зміни складу засновників Товариства з обмеженою відповідальністю "Мисливці Доманівщини", внесені реєстратором Первомайської районної державної адміністрації Миколаївської області Крижанівською О. Б. до ЄДРПОУ записами № 15101070009000669 від 20.07.2020, № 15101070009000669 від 21.07.2020 та № 15101070009000669 від 20.07.2020, за якими ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 передали свої частки у статутному фонді товариства новим учасникам ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ;

- внести до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запис, за яким ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 підлягають виключенню з ЄДРПОУ, як учасники/засновники Товариства з обмеженою відповідальністю "Мисливці Доманівщини", а їх частки у статутному капіталі товариства включити до часток ОСОБА_3 та встановити частку учасника/засновника ОСОБА_3 в статутному фонді Товариства з обмеженою відповідальністю "Мисливці Доманівщини" в грошовому еквіваленті 2 500 грн та становитиме розмір - 71,43%..

2. Позовні вимоги обґрунтовані порушенням переважного права позивача на придбання часток інших учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Мисливці Доманівщини".

3. 30.12.2020 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 як треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, звернулися до Господарського суду Миколаївської області з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , в якому просили здійснити переведення з покупців, а саме: з ОСОБА_7 на учасника/засновника ОСОБА_1 прав і обов`язків покупця 1/2 частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Мисливці Доманівщини", що становить 7,14%, яка в грошовому еквіваленті становить 250 грн; з ОСОБА_9 на учасника/засновника ОСОБА_1 прав і обов`язків покупця 1/2 частки у статутному капіталі товариства, що становить 7,14%, яка в грошовому еквіваленті становить 250 грн; з ОСОБА_8 на учасника/засновника ОСОБА_1 прав і обов`язків покупця 1/2 частки, у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Мисливці Доманівщини", що становить 5,714%, яка в грошовому еквіваленті становить 200 грн (загалом на користь ОСОБА_1 в розмірі 12,854%, яка в грошовому еквіваленті становить 700 грн), а також здійснити переведення з покупців: з ОСОБА_7 на учасника/засновника ОСОБА_2 прав і обов`язків покупця 1/2 частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Мисливці Доманівщини", що становить 7,14%, яка в грошовому еквіваленті становить 250 грн; з ОСОБА_9 на учасника/засновника ОСОБА_2 прав і обов`язків покупця 1/2 частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Мисливці Доманівщини", що становить 7,14%, яка в грошовому еквіваленті становить 250 грн; з ОСОБА_8 на учасника/засновника ОСОБА_2 прав і обов`язків покупця 1/2 частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Мисливці Доманівщини", що становить 5,714%, яка в грошовому еквіваленті становить 200 грн (загалом на користь ОСОБА_2 в розмірі 12,854%, яка в грошовому еквіваленті становить 700 грн).

4. В обґрунтування вищенаведеного позову ОСОБА_1 та ОСОБА_2 послалися на порушення свого переважного права, як учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Мисливці Доманівщини", на придбання часток інших учасників даного товариства.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

5. Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 02.02.2022, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.12.2022 позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено частково, переведено на позивача права і обов`язки покупця за спірними договорами купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "Мисливці Доманівщини". У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. У задоволені позову третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про переведення прав і обов`язків покупця за договором купівлі-продажу частки у статутному капіталі товариства - відмовлено.

6. Задовольняючи частково первісний позов, місцевий господарський суд, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з недотримання визначеної чинним законодавством процедури відчуження учасниками товариства з обмеженою відповідальністю своїх часток внаслідок неповідомленням ОСОБА_3 про намір продати відповідні частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Мисливці Доманівщини", у зв`язку з чим суди дійшли висновку, що позовні вимоги про переведення прав і обов`язків покупця є законними та обґрунтованими. У задоволенні решти вимог первісного позову суди відмовили з огляду на неналежність способу захисту.

7. Судові рішення в частині відмови у задоволенні позову третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, мотивовані тим, що, схваливши продаж ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 своїх часток у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Мисливці Доманівщини" третім особам, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 фактично відмовилися від реалізації переважного права на придбання цих часток. Що свідчить про необґрунтованість позовних вимог третіх осіб та відсутність підстав для задоволення їх позову.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів

8. Не погоджуючись з висновками судів попередніх інстанцій ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись з касаційною скаргою, в якій просять скасувати постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.12.2022 і рішення Господарського суду Миколаївської області від 02.02.2022 та ухвалити нове рішення у справі № 915/1172/20, яким позов ОСОБА_3 залишити без розгляду, а позов третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задовольнити в повному обсязі.

9. У касаційній скарзі скаржники не погоджуються з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, при цьому, обґрунтовуючи підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), скаржники зазначають, що суди попередніх інстанцій застосували норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 03.08.2020 у справі № 911/2139/19 та від 16.03.2021 у справі № 911/178/20.

10. Так, скаржники стверджують про помилковість висновків судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_3 , при цьому зазначають, що повідомлення про намір здійснити відчуження часток відповідачами 1-3 було здійснено в усному порядку. При цьому, позивачу та іншим учасникам товариства було відомо про наміри відповідачів 1-3 здійснити продаж своїх часток, проте лише позивачем було умисно проігноровано загальні збори засновників Товариства, які відбулись 04.07.2020. Наведене, на думку скаржників, доводить відсутність порушеного права позивача щодо придбання частки у статутному капіталі Товариства, та відповідно відсутність підстав для задоволення позову.

11. Також скаржники не погоджуються з висновками судів першої і апеляційної інстанцій про відсутність підстав для задоволення позову третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, зазначаючи, що відповідачами 1-3 не було проінформовано останніх про ціну та розмір частки, яку мали намір відчужити. При цьому, під час проведення загальних зборів, на яких були присутні позивачі, питання розміру і вартості часток відповідачів не розглядалось, також не розглядалось питання використання учасниками Товариства переважного права на придбання часток відповідачів, або відмова від їх придбання. Крім цього, за доводами скаржників, відповідачами 1-3 було порушено приписи частини третьої статті 20 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", оскільки фактично відчуження їх часток шляхом укладення відповідних договорів відбулося до закінчення тридцятиденного терміну з дня відповідного повідомлення, що позбавило інших учасників Товариства скористатись своїм переважним правом.

12. Окрім цього, доводи касаційної скарги обґрунтовані порушенням судами першої і апеляційної інстанцій норм процесуального права, зокрема скаржники зазначають, що позивач 14.09.2020 звернувся до суду з вимогами про визнання недійсними договорів купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "Мисливці Доманівщини", скасування реєстраційних дій щодо зміни складу засновників Товариства та зобов`язання державного реєстратора вчинити реєстраційні дії щодо виключення ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 зі складу засновників ТОВ "Мисливці Доманівщини" та збільшити належну позивачу частку в статутному капіталі Товариства на розмір відповідних часток учасників, що виключаються. Вказана позовна заява ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 18.09.2020 була залишена без руху.

13. В подальшому, 07.10.2020 позивачем було подано уточнену позовну заяву, в якій останній просив перевести права і обов`язки покупця за договорами купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "Мисливці Доманівщини", скасувати реєстраційні дії щодо зміни складу засновників та внести до реєстру запис про виключення засновників та встановлення частки учасника товариства.

14. Так, скаржники зазначають, що подаючи уточнену позовну заяву позивачем фактично було змінено предмет і підстави позову, оскільки первісна позовна заява була обґрунтована недійсністю оскаржуваних договорів внаслідок недодержання сторонами в момент їх вчинення вимог чинного законодавства, внаслідок чого позивач, посилаючись на приписи статей 203 і 215 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) просив визнати їх недійсними. Натомість уточнена позовна заява містить абсолютно нові позовні вимоги, а також не містить посилань на недійсність договорів купівлі-продажу частки у статутному капіталі, позовні вимоги позивача не ґрунтуються на приписах статей 203 і 2015 ЦК України, натомість позивач посилається на статтю 20 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", вказуючи про порушення його переважного права на придбання часток інших учасників Товариства.

15. Разом з цим, скаржники стверджують, що в уточненій позовній заяві позивачем не було усунуто всіх недоліків позовної заяви, про які зазначив Господарський суд Миколаївської області в ухвалі від 18.09.2020 про залишення позовної заяви без руху, проте незважаючи на неусунення позивачем недоліків позовної заяви, місцевий господарський суд, ухвалою від 20.10.2020 відкрив провадження у справі, при цьому зазначивши, що позовна заява має недоліки, які позивачем усунуто не в повному обсязі

16. З огляду на наведене, на думку скаржників, місцевий господарський суд, мав дослідити дотримання позивачем приписів частини третьої статті 46, а також статей 162 164 ГПК України та встановивши наявність порушень, ухвалити відповідне судове рішення, зокрема про повернення позовної заяви.

17. Також скаржники зазначають, що вказані порушення вимог процесуального закону не були виправлені позивачем і під час розгляду справи судом першої інстанції, зокрема після зміни складу суду та постановлення Господарським судом Миколаївської області ухвали від 24.09.2021, якою серед іншого позов ОСОБА_3 повторно було залишено без руху, відтак, за твердженнями скаржників суд першої інстанції мав застосувати положення частини тринадцятої статті 176 ГПК України та залишити позов ОСОБА_3 без розгляду.

18. Крім цього, скаржники стверджують про порушення судом апеляційної інстанції принципів гласності судового процесу та змагальності сторін, передбачених статтями 8 і 13 ГПК України, яке полягає у тому, що в судовому засіданні, призначеному на 12.12.2022 представник скаржників з технічних причин був позбавлений можливості взяти участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами суду. При цьому, скаржники зазначають, що така технічна неможливість участі представника в судовому засідання була зумовлена саме технічними несправностями, наявними в Південно-західному апеляційному господарському суді щодо безперебійної роботи інтернет з`єднання.

Позиція інших учасників справи

19. Позивач подав відзив, у якому не погоджується з доводами касаційної скарги, вважає їх безпідставними і необґрунтованими, просить у задоволенні касаційної скарги відмовити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.

20. Інші учасники справи не надали відзивів на касаційну скаргу, що відповідно до частини третьої статті 295 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваних судових рішень.

Фактичні обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій

21. 14.02.2012 проведено державну реєстрацію Товариства з обмеженою відповідальністю "Мисливці Доманівщини", про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис № 15101020000000669.

22. За умовами пунктів 1.1, 5.1 Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Мисливці Доманівщини", затвердженого рішенням загальних зборів засновників, оформленим протоколом № 1 від 07.02.2012, зі змінами, внесеними рішенням загальних зборів засновників, оформленим протоколом № 7 від 10.12.2012 (далі - Статут), дане товариство створене як суб`єкт підприємницької діяльності на підставі Законів України "Про господарські товариства" та "Про мисливське господарство та полювання" Господарського кодексу України, інших законів та законодавчих актів України. Для забезпечення діяльності товариства за рахунок майнових і грошових вкладів засновників створюється статутний фонд товариства у розмірі 3500 грн.

23. В силу пункту 5.6 Статуту засновник товариства має право продати чи іншим чином відступити свою частку (її частину) у статутному фонді одному або кільком учасникам цього товариства. Відчуження засновником товариства своєї частки (її частини) третім особам допускається за рішенням загальних зборів засновників.

24. Учасниками ТОВ "Мисливці Доманівщини" станом на 04.07.2020 були:

- ОСОБА_6 (розмір внеску до статутного фонду - 500 грн);

- ОСОБА_4 (розмір внеску до статутного фонду - 500 грн);

- ОСОБА_5 (розмір внеску до статутного фонду - 400 грн);

- ОСОБА_2 (розмір внеску до статутного фонду - 500 грн);

- ОСОБА_1 (розмір внеску до статутного фонду - 500 грн);

- ОСОБА_3 (розмір внеску до статутного фонду - 1100 грн).

25. Вказане підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 30.12.2020.

26. Рішенням загальних зборів засновників ТОВ "Мисливці Доманівщини", оформленим протоколом № 4/1 від 04.07.2020, одноголосно вирішено, зокрема: надати згоду ОСОБА_4 на відчуження своєї частки ОСОБА_7 ; надати згоду ОСОБА_6 на відчуження свої частки ОСОБА_9 ; надати згоду ОСОБА_5 на відчуження своєї частки ОСОБА_8 .

27. Відповідно до вищенаведеного протоколу № 4/1 від 04.07.2020 на вказаних загальних зборах ТОВ "Мисливці Доманівщини" були присутні учасники даного товариства: ОСОБА_2 (який володіє часткою у розмірі 14,286% статутного капіталу), ОСОБА_1 (який володіє часткою у розмірі 14,286% статутного капіталу), ОСОБА_6 (який володіє часткою у розмірі 14,286% статутного капіталу), ОСОБА_5 (яка володіє часткою у розмірі 11,428% статутного капіталу), ОСОБА_4 (який володіє часткою у розмірі 14,286% статутного капіталу), а також запрошені особі: ОСОБА_8 (директор даного товариства), громадяни ОСОБА_7 та ОСОБА_9 , у той час як ОСОБА_3 (учасник товариства, який володіє часткою у розмірі 31,428% статутного капіталу) участі у зборах не приймав у зв`язку з його відсутністю на них.

28. За договором купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "Мисливці Доманівщини" б/н від 16.07.2020 ОСОБА_4 відчужив свою частку у розмірі 14,28%, що в грошовому еквіваленті становить 500 грн, на користь ОСОБА_7 .

29. На підставі договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "Мисливці Доманівщини" б/н від 16.07.2020 ОСОБА_6 відчужив свою частку у розмірі 14,28%, що в грошовому еквіваленті складає 500 грн, на користь ОСОБА_9 .

30. За договором купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "Мисливці Доманівщини" б/н від 21.07.2020 ОСОБА_5 відчужила свою частку у розмірі 11,428%, що становить в грошовому еквіваленті 400 грн, на користь ОСОБА_8 .

31. На виконання вказаних вище договорів купівлі-продажу між сторонами останніх були підписані відповідні акти приймання-передачі частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Мисливці Доманівщини".

32. В результаті проведення державним реєстратором Первомайської районної державної адміністрації Миколаївської області Крижанівською Оленою Борисівною державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу (зміна складу засновників), про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань було внесено відповідні записи № 15101070009000669 від 20.07.2020, № 15101070009000669 від 21.07.2020 та № 15101070009000669 від 20.07.2020, склад учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Мисливці Доманівщини" став наступним: ОСОБА_1 (розмір внеску до статутного фонду - 500 грн), ОСОБА_2 (розмір внеску до статутного фонду - 500 грн), ОСОБА_3 (розмір внеску до статутного фонду - 1100 грн), ОСОБА_9 (розмір внеску до статутного фонду - 500 грн), ОСОБА_7 (розмір внеску до статутного фонду - 500 грн), ОСОБА_8 (розмір внеску до статутного фонду - 400 грн).

Позиція Верховного Суду

33. Перевіривши повноту встановлення попередніми судовими інстанціями обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі та відзиві, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

34. Відповідно до статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (1). Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (2). У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається (3). Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (4).

35. Постанова суду апеляційної інстанції і рішення місцевого господарського суду у справі, яка переглядається оскаржуються в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_3 про переведення прав і обов`язків покупця за договорами купівлі-продажу частки у статутному капіталі товариства та в частині відмови у задоволенні позову третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору ОСОБА_1 і ОСОБА_2 про переведення прав і обов`язків покупця за договорами купівлі-продажу частки у статутному капіталі товариства, відповідно, висновки судів попередніх інстанцій стосовно відсутності підстав для задоволення позову ОСОБА_3 в частині скасування реєстраційних дій щодо зміни складу засновників, внесення до реєстру запису про виключення засновників та встановлення частки учасника товариства не є предметом касаційного перегляду у цій справі.

36. Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

37. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулась особа, так і від характеру його порушення.

38. Частиною першою статті 167 Господарського кодексу України (далі - ГК України) встановлено, що корпоративними правами є права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

39. У корпоративних відносинах об`єктом захисту є корпоративні права учасника товариства.

40. До корпоративних прав учасників ТОВ належать, зокрема, право розпоряджатись своєю часткою у статутному капіталі товариства.

41. Згідно зі статтею 190 ЦК України майном як особливим об`єктом вважаються, зокрема, майнові права та обов`язки, в тому числі і частка в статутному капіталі господарського товариства.

42. Перехід частки (її частини) учасника у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю до іншої особи врегульовано статтею 21 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" (в редакції, чинний на момент виникнення спірних правовідносин).

43. Відповідно до вимог частин першої, другої статті 21 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" учасник товариства має право відчужити свою частку (частину частки) у статутному капіталі товариства оплатно або безоплатно іншим учасникам товариства або третім особам. Статутом товариства може бути встановлено, що відчуження частки (частини частки) та надання її в заставу допускається лише за згодою інших учасників. Відповідне положення може бути внесене до статуту або виключене з нього одностайним рішенням загальних зборів учасників, у яких взяли участь всі учасники товариства.

44. Відчуження частки в статутному капіталі товариства має своєю метою припинення права власності на цю частку в особи, яка відчужує її, щоб певна інша особа (один учасник чи кілька учасників цього товариства або треті особи) набула право на цю частку.

45. Підставою для переходу права власності на частку в статутному капіталі, зокрема до третьої особи та, відповідно, припинення права власності учасника на таку частку з набуттям його третьою особою, є спрямований на відчуження частки правочин, вчинений учасником товариства та іншою особою. Відчуження відбувається на підставі договору купівлі-продажу, міни або дарування тощо

Подібний висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.10.2019 у справі № 909/1294/15.

46. Правила застосування механізму переважного права учасника на придбання частки у статутному капіталі, яка продається, встановлено статтею 20 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю".

47. За змістом частини першої статті 20 вказаного Закону учасник товариства має переважне право на придбання частки (частини частки) іншого учасника товариства, яка продається третій особі.

48. Переважне право - це право (правомочність), яка забезпечує першочерговість перед іншими (третіми) особами на вчинення певної юридичної дії. Метою застосування інституту переважного права у корпоративних правовідносинах є збереження складу учасників товариства.

49. Частинами третьою, четвертою статті 20 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" встановлено, що учасник товариства, який має намір продати свою частку (частину частки) третій особі, зобов`язаний письмово повідомити про це інших учасників товариства та поінформувати про ціну та розмір частки, що відчужується, інші умови такого продажу. Якщо жоден з учасників товариства протягом 30 днів з дати отримання повідомлення про намір учасника продати частку (частину частки) не повідомив письмово учасника, який продає частку (частину частки), про намір скористатися своїм переважним правом, вважається, що такий учасник товариства надав свою згоду на 31 день з дати отримання повідомлення, і така частка (частина частки) може бути відчужена третій особі на умовах, які були повідомлені учасникам товариства. Якщо учасник товариства, який має намір продати свою частку (частину частки) третій особі, отримав від іншого учасника письмову заяву про намір скористатися своїм переважним правом, такі учасники зобов`язані протягом одного місяця укласти договір купівлі-продажу пропонованої до продажу частки (частини частки).

50. Статутом товариства може встановлюватися інший порядок реалізації переважного права учасників товариства, розподілу відчужуваної частки (частини частки) між іншими учасниками товариства, відмови від реалізації переважного права учасників товариства. Статутом може встановлюватися, що учасники товариства не мають переважного права. Статутом також може бути передбачений обов`язок учасника товариства, який має намір продати частку (частину частки) третій особі, провести спершу переговори щодо її продажу з іншими учасниками товариства. Відповідні положення можуть бути внесені до статуту, змінені або виключені з нього одностайним рішенням загальних зборів учасників, у яких взяли участь всі учасники товариства (частина шоста статті 20 вказаного Закону).

51. Суди попередніх інстанцій встановили, що в силу пункту 5.6 Статуту засновник товариства має право продати чи іншим чином відступити свою частку (її частину) у статутному фонді одному або кільком учасникам цього товариства. Відчуження засновником товариства своєї частки (її частини) третім особам допускається за рішенням загальних зборів засновників.

52. Згідно статті 6 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" учасники Товариства зобов`язані дотримуватись статуту.

53. Отже, в учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Мисливці Доманівщини", які мали намір відчужити свою частку третій особі, існував обов`язок письмово повідомити про це решту учасників Товариства згідно з пунктом 5.6 Статуту, що свідчило б про дотримання ними умов статуту, які є обов`язковими в силу статті 6 Закону та про відчуження своєї частки у встановленому законом і статутом порядку.

54. Слід звернути увагу, що частина третя статті 20 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" вимагає від учасника товариства, який має намір продати свою частку (частину частки), інформувати інших учасників у відповідному письмовому повідомленні про ціну та розмір частки, що відчужується, та інші умови, не унормовуючи, що такі "інші умови" є істотними. Тобто по суті продавець має ознайомити учасників з договором купівлі-продажу, який він планує укласти, адже інформація про певні умови може істотно вплинути на рішення учасника щодо використання ним його переважного права.

Подібний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 01.06.2021 у справі № 910/3527/20.

55. При цьому, Закон України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" передбачає обов`язкове письмове повідомлення учасника про намір продажу частки третій особі. За відсутності такого письмового повідомлення учасник не може вважатися повідомленим належним чином, у тому числі усно. Факт належного повідомлення учасника не може встановлюватися показаннями свідків.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.03.2021 у справі № 923/875/19.

56. Так, судами першої та апеляційної інстанцій під час розгляду цієї справи встановлено, що зміст статуту ТОВ "Мисливці Доманівщини" не містить положень стосовно того, що учасники даного товариства не мають переважного права, або положень, які б встановлювали порядок реалізації переважного права учасників товариства, що був би відмінний від того, який визначений нормами статті 20 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", зокрема, і в частині покладення на учасника товариства, який має намір продати свою частку (частину частки) третій особі, обов`язку письмово повідомити про це інших учасників відповідного товариства.

57. Також суди зазначили, що у матеріалах справи взагалі відсутні будь-які докази на підтвердження письмового повідомлення позивача за первісним позовом про намір ОСОБА_6 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 здійснити продаж належних їм часток у статутному капіталі ТОВ "Мисливці Доманівщини", у зв`язку з чим суди дійшли висновку про порушення переважного права ОСОБА_3 на придбання частки інших учасників вищенаведеного товариства.

58. При цьому суд апеляційної інстанції відхилив посилання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на те, що позивач за первісним позовом усно повідомлявся про намір учасників ТОВ "Мисливці Доманівщини" здійснити відчуження своїх часток у статутному капіталі вказаного товариства, зазначивши, що приписами частини третьої статті 20 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" імперативно встановлена виключно письмова форма відповідного повідомлення, разом з цим, навіть у разі, якби усна форма повідомлення була б допустимою, доводи скаржників про усне повідомлення ОСОБА_3 не підтверджуються жодними доказами.

59. З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що суди першої і апеляційної інстанції дійшли обґрунтованих висновків щодо порушення права ОСОБА_3 на придбання частки інших учасників товариства.

60. Разом з цим, договір купівлі - продажу за своєю правовою природою відноситься до двосторонніх, консенсуальних, оплатних договорів, укладення якого зумовлює взаємне виникнення у кожної зі сторін прав та обов`язків. У таких правовідносинах обов`язку продавця з передачі у власність покупцю товару відповідає обов`язок покупця з прийняття та оплати цього товару.

61. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.10.2019 у справі № 909/1294/15 міститься висновок, якщо особа укладає правочин щодо відступлення (передачі) частки іншій особі і отримує за це кошти, то це звичайний договір купівлі-продажу.

62. Неправомірна поведінка учасника ТОВ є підставою для застосування способів захисту права, коли захист здійснює особа чиї права чи інтереси порушені.

63. Частиною четвертою статті 362 ЦК України встановлено, що у разі продажу частки у праві спільної часткової власності з порушенням переважного права купівлі співвласник може пред`явити до суду позов про переведення на нього прав та обов`язків покупця.

64. Подібні положення містяться також і у частині п`ятій статті 20 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", відповідно до якої учасник товариства має право вимагати в судовому порядку переведення на себе прав і обов`язків покупця частки (частини частки), якщо переважне право такого учасника товариства є порушеним.

65. У пунктах 71-73 постанови Великої Палати Верховного Суду від 01.06.2021 у справі № 910/2388/20 міститься висновок, що зазначена норма встановлює спеціальний спосіб судового захисту учасника товариства з обмеженою відповідальністю, переважне право якого порушене: такий учасник може звернутися до суду з позовом про переведення на нього прав і обов`язків покупця.

66. Позов про переведення прав та обов`язків покупця за договором за своєю суттю відповідає такому способу захисту прав та інтересів, як зміна правовідношення (пункт 6 частини другої статті 16 ЦК України), та найкраще відповідає змісту порушеного переважного права, способу (характеру) його порушення, наслідкам, які спричинило порушення, а також є найпростішим шляхом, який забезпечує для позивача відновлення та реалізацію відповідного переважного права. Положення про способи захисту порушеного переважного права особи відображені також у пункті 48 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 у справі № 909/337/19. Продаж учасником товариства з обмеженою відповідальністю частки з порушенням переважного права іншого учасника (учасників) товариства не зумовлює недійсність відповідного правочину. Наслідком такого порушення є право учасника (учасників) вимагати в судовому порядку переведення на нього (на них) прав та обов`язків покупця частки.

67. З огляду на наведене колегія суддів зазначає, що позивач за первісним позовом правильно обрав спосіб захисту свого порушеного переважного права на придбання частки у статутному капіталі ТОВ "Мисливці Доманівщини", за захистом якого звернувся до суду з позовом у цій справі.

68. За таких обставин Суд погоджується з висновками судів першої і апеляційної інстанцій про наявність підстав для задоволення позову ОСОБА_3 в частині переведення прав і обов`язків покупця за договорами купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "Мисливці Доманівщини". При цьому, доводи касаційної скарги не спростовують наведених висновків судів попередніх інстанцій.

69. Разом з цим, стосовно висновків судів попередніх інстанцій в частині відмови у задоволенні позову третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору ОСОБА_1 та ОСОБА_2 колегія суддів зазначає таке.

70. Суд вважає, що у цій справі суди надали належну юридичну оцінку обставинам справи та поведінці третіх осіб - позивачів, в тому числі їх голосуванню на загальних зборах учасників Товариства 04.07.2020, які у сукупності свідчать про відмову ОСОБА_1 і ОСОБА_2 від переважного права на придбання частки іншого учасника Товариства.

71. Так, колегія суддів зазначає, що порушення порядку повідомлення учасника про намір продати частку не завжди означає порушення його переважного права на придбання частки. При вирішенні спору про переведення на учасника прав та обов`язків покупця частки, суд має встановити не лише факт належного повідомлення учасника про намір продати частку, але й перевірити наявність відмови учасника від реалізації переважного права, якщо про цей факт стверджує інша сторона спору і надає відповідні докази.

72. Якщо учасник письмово відмовився від реалізації переважного права, у тому числі шляхом надання своєї згоди на вступ у товариство третьої особи - покупця частки, то факт його обізнаності про намір продати частку і умови продажу частки презюмується, якщо інше не буде доведено (наприклад, що учасник був уведений в оману щодо істотних умов договору купівлі-продажу частки тощо).

Такі правові висновки викладені в постанові Верховного Суду 31.03.2021 у справі № 923/875/19.

73. Звертаючись з цим позовом ОСОБА_1 і ОСОБА_2 стверджували про неналежне повідомлення їх як учасників Товариства про продаж іншими учасниками своєї частки у статутному капіталі ТОВ "Мисливці Доманівщини", про ціну та розмір частки, що відчужується, інші умови такого продажу, чим порушено їхні корпоративні права та інтерес, зокрема переважного права на придбання частки (частини частки) іншого учасника.

74. Однак, як встановили суди попередніх інстанцій, взявши 04.07.2020 участь у загальних зборах Товариства, на яких вирішувалося питання відчуження ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 своїх корпоративних прав третім особам, позивачі не заперечили проти відчуження частки у статутному капіталі, не виявили своїх намірів щодо реалізації свого переважного права на придбання частки, натомість своїм голосуванням на зборах надали згоду на продаж вказаними учасниками своїх часток третім особам.

75. На підставі належних та допустимих доказів суди встановили, що ОСОБА_1 і ОСОБА_2 як учасники товариства шляхом участі та голосування на зборах за відчуження іншими учасниками частки в статутному капіталі товариства самі відмовилася від реалізації свого переважного права, а відтак дійшли обґрунтованого висновку, що така відмова свідчить про обізнаність учасників з наміром продати частку і відсутність намірів її придбати.

76. Верховний Суд неодноразово зазначав, що за результатами розгляду справи по суті заявлених позовних вимог суд у своєму рішенні має зробити висновок чи порушені права особи чи охоронювані законом інтереси. Якщо ж за результатами розгляду справи такого порушення не встановлено, а позивач посилається лише на формальне порушення закону, у суду немає правових підстав для задоволення позову.

77. За встановлених обставин укладення спірних договорів купівлі-продажу частки в статутному капіталі Товариства, суди дійшли висновку, що в даному конкретному випадку ОСОБА_1 і ОСОБА_2 не довели порушення своїх корпоративних прав або інтересів під час звернення з позовом третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору та яким чином це право (інтерес) може бути відновлене у разі задоволення позову.

Наведене узгоджується з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 08.06.2021 № 906/1336/19.

78. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17 та Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10.04.2019 у справі № 390/34/17 зроблено такий правовий висновок: "поведінка є такою, що суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, якщо вона не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона правовідносин розумно покладалася на ці заяви чи попередню поведінку".

79. Зі встановлених судами попередніх інстанцій обставин вбачається непослідовність дій позивачів ОСОБА_1 і ОСОБА_2 , які спочатку надали згоду на укладення договорів купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "Мисливці Доманівщини" шляхом участі та голосування на зборах за відчуження частки інших учасників в статутному капіталі товариства, а в подальшому, при зверненні до суду з цим позовом ставлять питання про порушення їх переважного права на придбання частки інших учасників Товариства, що суперечить принципу добросовісності при реалізації прав, покладеного в основу доктрини venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), яка базується ще на римській максимі - "non concedit venire contra factum proprium" (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці).

80. Відтак, недоведеність позивачами порушення своїх корпоративних прав або інтересів на час звернення з позовом до суду, що встановлено судами при розгляді цієї справи, є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові, незалежно від інших встановлених судом обставин.

Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 25.06.2019 у справі № 922/1500/18 та від 31.10.2019 у справі № 916/1134/18.

81. З огляду на наведене, колегія суддів зазначає про необґрунтованість касаційної скарги в частині доводів про помилковість висновків судів попередніх інстанцій щодо відмови ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у задоволенні їх позову.

82. Разом з цим, колегія суддів відхиляє посилання скаржників на правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 16.03.2021 у справі № 911/178/20, оскільки аналіз висновків, зроблених у оскаржуваних судових рішеннях у справі, що розглядається, не свідчить про їх невідповідність висновкам, викладеним у наведеній постанові Верховного Суду.

83. Стосовно доводів касаційної скарги про порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, зокрема щодо зміни позивачем предмету і підстав позову, Верховний Суд зазначає таке.

84. Відповідно до частини третьої статті 46 ГПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.

85. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

86. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

87. Слід зазначити, що правові підстави позову - це зазначена у позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

88. Отже зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки у разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.

89. Не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права.

Аналогічні висновки Верховного Суду щодо застосування частини третьої статті 46 ГПК України викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 924/1473/15.

90. Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

91. Предмет позову кореспондує із способами захисту права, які визначені, зокрема у статті 16 ЦК України, статті 20 ГК України, а відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, що може полягати в обранні позивачем іншого/інших, на відміну від первісно обраного/них способу/способів захисту порушеного права, в межах спірних правовідносин.

92. Необхідність у зміні предмету позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не в повній мірі забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів.

93. Зміна предмету позову можлива, зокрема у такі способи:

1) заміна одних позовних вимог іншими;

2) доповнення позовних вимог новими;

3) вилучення деяких із позовних вимог;

4) пред`явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.

94. При цьому збільшити або зменшити розмір позовних вимог можна лише тоді, коли вони виражені у певному цифровому еквіваленті, наприклад, у грошовому розмірі. Доповнення позовних вимог новими відбувається шляхом зміни предмету позову, а не через збільшення розміру позовних вимог.

95. Як встановили суди попередніх інстанцій за змістом вимог, викладених позивачем у первісній позовній заяві, предметом позову є:

1) визнання недійсним договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства та акта приймання - передачі від 16.07.2020, за яким ОСОБА_4 продав свою частку у Товаристві новому учаснику - ОСОБА_7 ;

2) визнання недійсним договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства та акта приймання - передачі від 21.07.2020, за яким ОСОБА_5 продала свою частку ОСОБА_8 ;

3) визнання недійсним договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства та акта приймання - передачі від 16.07.2020, за яким ОСОБА_6 продав свою частку у Товаристві новому учаснику ОСОБА_9 ;

4) скасування реєстраційних дій щодо зміни складу засновників ТОВ "Мисливці Доманівщини", які проведені в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань державним реєстратором Первомайської районної державної адміністрації Миколаївської області Крижанівською О. Б.:

- державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу від 20.07.2020 № 15101070009000669, за якою ОСОБА_6 передав свою частку ОСОБА_9 ;

- державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу від 21.07.2020 № 15101070010000669, за якою ОСОБА_4 передав свою частку ОСОБА_7 ;

- державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу від 23.07.2020 № 15101070011000669, за якою ОСОБА_5 передала свою частку ОСОБА_8 ;

5) зобов`язання державного реєстратора вчинити реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо виключення ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 зі складу засновників ТОВ "Мисливці Доманівщини" та збільшення належної ОСОБА_3 частки в статутному капіталі ТОВ "Мисливці Доманівщини" на розмір відповідних часток учасників, що виключаються, а саме встановити його частку у статутному капіталі 71,43%, що в грошовому еквіваленті 2500 грн.

96. Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 18.09.2020 зазначену позовну заяву ОСОБА_3 залишено без руху на підставі статей 162 174 234 ГПК України.

97. В подальшому 07.10.2010 до місцевого суду надійшла "уточнена позовна заява" від 06.10.2020, у якій позивач просив суд:

1) перевести права і обов`язки покупця за договором купівлі-продажу частки у статутному капіталі товариства від 16.07.2020 та актом приймання-передачі від 16.07.2020, за якими ОСОБА_4 продав ОСОБА_7 свою частку у Товаристві у розмірі 14,28%, що становить в грошовому еквіваленті 500 грн, на покупця ОСОБА_3 ;

2) перевести права і обов`язки покупця за договором купівлі-продажу частки у статутному капіталі товариства від 21.07.2020 та актом приймання-передачі від 21.07.2020, за якими ОСОБА_5 продала ОСОБА_8 свою частку у Товаристві у розмірі 11,428%, що становить в грошовому еквіваленті 400 грн, на покупця ОСОБА_3 ;

3) перевести права і обов`язки покупця за договором купівлі-продажу частки у статутному капіталі товариства від 16.07.2020 та актом приймання-передачі від 16.07.2020, за якими ОСОБА_6 продав ОСОБА_9 свою частку у Товаристві у розмірі 14,28%, що становить в грошовому еквіваленті 500 грн, на покупця ОСОБА_3 ;

4) скасувати зміни складу засновників ТОВ "Мисливці Доманівщини", внесені реєстратором Первомайської районної державної адміністрації Миколаївської області Крижанівською О. Б. до ЄДРПОУ записами від 20.07.2020 № 15101070009000669, від 21.07.2020 № 15101070009000669, від 20.07.2020 № 15101070009000669, за якими ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 передали свої частки у статутному фонді товариства новим учасникам ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ;

5) внести до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запис, за яким ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 підлягають виключенню з ЄДРПОУ, як учасники/засновники ТОВ "Мисливці Доманівщини", а їх частки у статутному капіталі Товариства включити до часток ОСОБА_3 . Встановити частку учасника/засновника ОСОБА_3 в статутному фонді ТОВ "Мисливці Доманівщини" складатиме в грошовому еквіваленті 2500 грн та становитиме розмір - 71,43%.

98. Отже позивач змінив предмет позову шляхом зміни первісних позовних вимог.

99. Як зазначалося вище заяву позивача про зміну предмету або підстав позову, можна вважати новим позовом у разі, якщо в ній зазначена самостійна матеріально-правова вимога (або вимоги) та одночасно в її обґрунтування наведені інші обставини (фактичні підстави) і норми права (юридичні підстави), які не були визначені позивачем первісно підставою позову та які у своїй сукупності дають особі право на звернення до суду з позовними вимогами.

100. Так, позивач у первісній позовній заяві, як на фактичні підстави позову послався на обставини порушення переважного права останнього на придбання частки інших учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Мисливці Доманівщини" у зв`язку з недотриманням процедури його повідомлення про намір учасників цього товариства продати свої частки, посилаючись, зокрема на приписи статті 20 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю".

101. Аналогічні підстави позову (як фактичні, так і правові підстави) були наведені позивачем і в уточненій позовній заяві, поданій на виконання вимог ухвали Господарського суду Миколаївської області від 18.09.2020.

102. Отже, як вбачається, обставини порушення переважного права позивача на придбання частки інших учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Мисливці Доманівщини", зазначалися позивачем і у первісній позовній заяві, при цьому в уточненій позовній заяві позивач також посилається на ці обставини.

103. Відтак, наведені позивачем в уточненій позовній заяві від 06.10.2020, яка надійшла до суду 07.10.2010, доводи не є зміною підстав позову, оскільки позивач не змінював первісні фактичні підстави. При цьому правова підстава позову: стаття 20 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", визначена первісно позивачем, також не була змінена.

104. Не є зміною правової підстави позову і видалення позивачем обґрунтувань щодо недійсності договорів купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства.

105. При цьому, відповідно до правового висновку Верховного Суду, викладеного у пункті 7.43. постанови Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 924/1473/15, зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права не вважаються зміною підстав позову.

106. Разом з цим, колегія суддів вважає за необхідне зауважити, що Велика Палата Верховного Суду в постановах від 25.06.2019 у справі № 924/1473/15 та від 04.12.2019 у справі № 917/1739/17 висловила правову позицію, що суд згідно з принципом jura novit curia ("суд знає закони") під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін. При цьому суди, з`ясувавши при розгляді справи, що сторона або інший учасник судового процесу на обґрунтування своїх вимог або заперечень послався не на ті норми права, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну правову кваліфікацію останніх та застосовує для прийняття рішення ті норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини. Зазначення позивачем конкретної правової норми на обґрунтування позову не є визначальним при вирішенні судом питання про те, яким законом слід керуватися при вирішенні спору. Саме на суд покладено обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. Самостійне застосування судом для прийняття рішення саме тих норм матеріального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини, не призводить до зміни предмета позову та/або обраного позивачем способу захисту.

107. З огляду на викладене колегія суддів відхиляє аргументи скаржників в цій частині, оскільки такі не спростовують висновків судів попередніх інстанцій, не свідчать про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, та не свідчать про наявність підстав для скасування оскаржуваних судових рішень.

108. Разом з цим, враховуючи запроваджені Великою Палатою Верховного Суду критерії оцінки подібності правовідносин (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19 (провадження № 14-16цс20)), колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду відхиляє посилання скаржника на правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 03.08.2020 у справі № 911/2139/19, оскільки правовідносини у наведеній скаржниками справі не відповідають терміну "подібність правовідносин" ні за змістовим (основним), ні за суб`єктним та об`єктним (додатковими) критеріями.

109. Стосовно доводів касаційної скарги в частині неусунення позивачем недоліків позовної заяви та незастосування місцевим господарським судом положень частини тринадцятої статті 176 ГПК України Верховний Суд вважає за необхідне зазначити таке.

110. Згідно зі статтею 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд здійснює правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

111. У частині 1 статті 8 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.

112. Порядок звернення до господарського суду, а також здійснення судового провадження у господарській справі регламентовано відповідними нормами Господарського процесуального кодексу України.

113. Відповідно до статті 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

114. Порядок відкриття провадження у справі визначено у статті 176 ГПК України, згідно з частиною першою якої за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п`яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 174 цього Кодексу.

115. Як вбачається з матеріалів справи, Господарський суд Миколаївської області ухвалою від 18.09.2020 позовну заяву ОСОБА_3 залишив без руху на підставі статей 162 174 234 ГПК України.

116. Ухвалу мотивовано тим, що позивачем не викладено обставин щодо скасування реєстраційних дій державним реєстратором та зобов`язання державного реєстратора вчинити реєстраційні дії щодо виключення осіб зі складу засновників, та не наведено посилання на норми діючого законодавства, які є підставою позовних вимог в цій частині позову, а також щодо збільшення державним реєстратором належної ОСОБА_3 частки у статутному капіталі ТОВ "МИСЛИВЦІ ДОМАНІВЩИНИ". Позивачем викладено обставини щодо порушення ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 Статуту ТОВ "МИСЛИВЦІ ДОМАНІВЩИНИ", натомість до позову останній не додано. Позовна заява не містить відомостей про вжиття заходів досудового врегулювання спору; відомостей про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися. Позов не містить розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

117. 07.10.2010 до місцевого суду надійшла уточнена позовна заява від 06.10.2020.

118. Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 20.10.2020 позовну заяву ОСОБА_3 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено справу розглядати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

119. При цьому у вказаній ухвалі суд першої інстанції зазначив, що поданих матеріалів достатньо для прийняття позову. Разом з цим місцевий господарський суд зазначив, що позовна заява має недоліки, які позивачем усунуто не повному обсязі. Так, уточнена позовна заява не містить відомостей про вжиття заходів досудового врегулювання спору та заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи; не викладено обставин щодо скасування реєстраційних дій державним реєстратором та зобов`язання державного реєстратора вчинити реєстраційні дії щодо виключення осіб зі складу засновників, та не наведено посилання на норми діючого законодавства, які є підставою позовних вимог в цій частині позову, а також щодо збільшення державним реєстратором належної ОСОБА_3 частки у статутному капіталі ТОВ "Мисливці Доманівщини".

120. В подальшому, ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 17.09.2021 визнано обґрунтованою та задоволено заяву головуючого судді Коваля С. М про самовідвід у справі № 915/1172/20, позовну заяву з додатками передано для визначення головуючого судді в порядку встановленому статтею 32 ГПК України.

121. Розпорядженням керівника апарату Господарського суду Миколаївської області № 87 від 20.09.2021 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 915/1172/20 на підставі ухвали суду від 17.09.2021 про самовідвід головуючого судді Коваля С. М.

122. Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.09.2021 визначено головуючим у справі № 915/1172/20 суддю Ржепецького В. О.

123. Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 04.09.2021 суддею Ржепецьким В. О. прийнято справу № 915/1172/20 до свого провадження. Разом з цим, на підставі частини чотирнадцятої статті 32 ГПК України постановлено здійснювати розгляд справи спочатку.

124. Крім цього, судом встановлено, що позовна заява в редакції від 06.10.2020 не відповідає приписам пункту 2 частини першої статті 164 ГПК України, зокрема, до позовної заяви не додано доказів сплати судового збору у встановленому розмірі, а також вимогам пунктів 4, 5, 7, 8, 9 частини третьої статті 162 ГПК України, а саме: 1) склад відповідачів не відповідає змісту позовних вимог; 2) позовна заява не містить правових підстав позову в частині скасування реєстраційних дій державним реєстратором та зобов`язання державного реєстратора вчинити реєстраційні дії щодо виключення осіб зі складу засновників та встановлення державним реєстратором частки позивача у статутному капіталі товариства; 2) позовна заява не містить відомостей про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 3) позовна заява не містить зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових, копії яких додано до заяви; 4) позовна заява не містить розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. Також в ухвалі було зазначено про обов`язок позивача, в силу приписів частини четвертої статті 362 ЦК України внести на депозитний рахунок господарського суду Миколаївської області грошову суму, яку за договорами купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства була сплачено покупцями, що загалом становить 1400,00 грн.

125. Так, ухвала про залишення позовної заяви без руху від 24.09.2021 була постановлена судом під час розгляду справи із застосуванням процесуального механізму, передбаченого частиною одинадцятою статті 176 ГПК України.

126. Відповідно до частини одинадцятої статті 176 ГПК України суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

127. У розумінні наведених положень процесуального законодавства залишення позовної заяви без руху в такому випадку, який є винятком із загального правила відкриття провадження у справі, можливе лише в тому разі, коли про обставини, що стали підставою для залишення позову без руху, стало відомо після відкриття провадження у справі.

128. Разом із тим, відповідно до частин дванадцятої і тринадцятої статті 176 ГПК України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.

129. Згідно з положеннями пункту 1 частини другої статті 185 ГПК України за результатами проведення підготовчого засідання суд може постановити ухвалу про залишення позову без розгляду.

130. У пункті 8 частини першої статті 226 ГПК України унормовано, що суд залишає позов без розгляду якщо провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172, 173 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у встановлений судом строк.

131. Отже, наведені положення процесуального законодавства пов`язують можливість залишення судом позову без розгляду після відкриття провадження у справі за позовною заявою, яка містить певні недоліки, а саме подана без додержання вимог, викладених у статтях 162 (позовна заява), 164 (документи, що додаються до позовної заяви), 172 (надсилання копії позовної заяви і доданих до неї документів), 173 (об`єднання і роз`єднання позовів) Господарського процесуального кодексу України.

132. 01.10.2021 позивачем подано до місцевого господарського суду заяву про усунення недоліків позовної заяви.

133. Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 05.10.2021 продовжено розгляд справи та призначено підготовче засідання.

134. У вказаній ухвалі суд першої інстанції зазначив, що дослідивши матеріали позовної заяви в редакції від 06.10.2020 з доданими до неї документами, з урахуванням усунутих недоліків, судом встановлено, що позивачем в межах встановленого судом строку усунуто недоліки позовної заяви, отже суд вважає необхідним продовжити розгляд справи.

135. Так колегія суддів, перевіривши обставини дотримання позивачем за первісним позовом вимог процесуального законодавства, порушення яких слугувало підставою для залишення позовної заяви ОСОБА_3 без руху, погоджується із наведеними висновками суду першої інстанції та зазначає, що доводи скаржників у цій частині не спростовують обґрунтованих висновків місцевого господарського суду щодо наявності підстав для продовження розгляду справи. Доводи касаційної скарги у цій частині зводяться до незгоди з процесуальними діями суду, проте не доводять неправильного застосування ним норм процесуального права, а відтак відхиляються Судом, як такі, що не свідчать про наявність підстав для скасування оскаржуваних судових рішень.

136. Стосовно доводів касаційної скарги про порушення судом апеляційної інстанції принципів гласності судового процесу та змагальності сторін, передбачених статтями 8 і 13 ГПК України, яке полягає у позбавленні представника скаржників можливості взяти участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами суду, колегія суддів зазначає таке.

137. Відповідно до положень частин першої, другої статті 197 ГПК України, учасники справи мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за умови наявності у суді відповідної технічної можливості, про яку суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі, крім випадків, коли явка цього учасника справи в судове засідання визнана судом обов`язковою. Учасник справи подає заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання. Копія заяви в той самий строк надсилається іншим учасникам справи.

138. Згідно з частиною шостою статті 197 ГПК України, суд може постановити ухвалу про участь учасника справи у судовому засіданні в режимі відеоконференції у приміщенні суду, визначеному судом.

139. При цьому, частиною п`ятою статті 197 ГПК України передбачено, що ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв`язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву.

140. З матеріалів справи та зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.11.2022 було задоволено клопотання представника ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - адвоката Григораш Катерини Михайлівни про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

141. Матеріали справи свідчать, що вищенаведений представник апелянтів, яка повинна була брати участь у вищенаведеному судовому засіданні в режимі відеоконференції, отримала електронну копію даної ухвали суду, скріплену електронними цифровими підписами колегії суддів, на свою електронну адресу, зазначену у клопотанні б/н від 09.11.2022, та підтвердила факт отримання цієї ухвали шляхом надіслання до суду відповідного електронного листа.

142. При цьому, як встановлено судом апеляційної інстанції 12.12.2022 представник скаржників на зв`язок не вийшла, про неможливість брати участь у вказаному судовому засіданні апеляційний господарський суд не повідомила, у зв`язку з чим, апеляційний господарський суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника скаржників.

143. У матеріалах справи також наявний протокол судового засідання в режимі відеоконференції від 12.12.2021 з якого вбачається, що судом апеляційної інстанції, представника скаржників - Григораш К. М. декілька разів було запрошено до участі в відеоконференції, однак остання перебувала в режимі "офлайн".

144. Так, згідно частин першої та другої статті 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

145. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження.

146. Із зазначеної норми вбачається, що відкладення розгляду справи є правом суду та здійснюється ним на власний розсуд, з урахуванням конкретних обставин у справі та у разі визнання причин неявки сторін поважними.

147. При цьому, Верховний Суд зауважує, що відкладення розгляду справи є прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (стаття 202 ГПК України).

148. Водночас, як вбачається з матеріалів справи, у даному випадку участь представників сторін в судовому засіданні апеляційного суду, призначеному на 12.12.2022 обов`язковою не визнавалась.

149. Верховний Суд також приймає до уваги те, що скаржники (в особі адвоката Григораш К. М.) висловили свою правову позицію щодо суті спору у поданій апеляційній скарзі, водночас, апеляційний суд не визнавав обов`язковою явку в судове засідання учасників справи, отже, відповідно до частини дванадцятої статті 270 ГПК України, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що справу можливо розглянути за відсутності позивача, відповідачів та третьої особи.

150. Разом з цим, з урахуванням частини п`ятої статті 197 ГПК України, здійснюючи подання заяви про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, представник скаржника (який є адвокатом та кваліфікація якого за наявності відповідного дійсного свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю презюмується) повинен був усвідомлювати наслідки та ризики, які може понести його клієнт, у випадку неможливості участі представника у відеоконференції.

У цій частині Суд також звертається до правової позиції, викладеної у постановах Верховного Суду від 18.05.2021 у справі № 923/378/17, від 16.11.2021 у справі № 910/8690/20

151. Так, доводи касаційної скарги не дають підстав стверджувати про те, що наведені судами мотивування є необґрунтованими, позаяк правильність цих тверджень напряму випливає із матеріалів цієї справи, обставин спору та норм чинного законодавства.

152. Дотримуючись приписів статті 86 ГПК України, місцевий господарський суд та суд апеляційної інстанції всебічно, повно і об`єктивно дослідили матеріали справи в їх сукупності, дали вірну юридичну оцінку обставинам справи, а їх висновки є законними та обґрунтованими.

153. Верховний Суд також констатує, що деякі доводи касаційної скарги стосуються з`ясування обставин, вже встановлених господарськими судами попередніх інстанцій, та переоцінки вже оцінених ними доказів у справі, тому не можуть бути враховані судом касаційної інстанції згідно з положеннями частини 2 статті 300 ГПК України.

154. За таких обставин, перевіривши застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених судами фактичних обставин справи та в межах наведених у касаційній скарзі доводів, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, Верховний Суд дійшов висновку про необґрунтованість скарги та про відсутність підстав для скасування оскаржуваних судових рішень.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

155. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішенні судів першої та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

156. Згідно положень статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

157. Звертаючись із касаційною скаргою, скаржники не спростували наведених висновків судів першої і апеляційної інстанцій та не довели неправильного застосування ними норм матеріального і процесуального права, як необхідної передумови для скасування прийнятих у справі судових рішень.

158. За таких обставин, доводи касаційної скарги не свідчать про наявність підстав для скасування оскаржуваних судових рішень, у зв`язку з чим касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані рішення і постанова- без змін.

Розподіл судових витрат

159. Враховуючи викладене, судовий збір за розгляд касаційної скарги на підставі статті 129 ГПК України покладається на скаржників.

Керуючись статтями 300 301 308 309 314 315 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 залишити без задоволення.

2. Постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.12.2022 та рішення Господарського суду Миколаївської області від 02.02.2022 у справі № 915/1172/20 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. А. Кролевець

Судді С. В. Бакуліна

В. І. Студенець