ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2021 року

м. Київ

Справа № 911/2780/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

О. О. Мамалуй - головуючий, О. М. Баранець, В. І. Студенець

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.02.2021р.

у складі колегії суддів: М. А. Дідиченко - головуючий, М. А. Руденко, Є. Ю.

Пономаренко

на ухвалу господарського суду Київської області від 24.09.2020р.

суддя: Т. П. Карпечкін

за заявою ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про вжиття заходів забезпечення позову у справі №911/2780/20

за позовом

1. ОСОБА_2;

2. ОСОБА_3;

3. ОСОБА_4

до

1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіональні ресурси";

2. ОСОБА_5;

3. ОСОБА_6

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-1:

1. Державний реєстратор Фастівської районної державної адміністрації Я. О.

Загоруйко;

2. Приватний нотаріус Ірпінського міського нотаріального округу І. В. Іщук

про визнання недійсним рішення учасника, визнання недійсним правочину, визнання недійсним рішення, скасування записів про державну реєстрацію, витребування часток у статутному капіталі, визначення розміру статутного капіталу та розмірів часток учасників у товаристві

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст заяви про забезпечення позову

ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звернулися до господарського суду із заявою про вжиття заходів забезпечення позову у справі до подання позовної заяви, в якій просили суд:

- накласти арешт на корпоративні права - частку ОСОБА_5 в статутному капіталі ТОВ "Регіональні ресурси";

- заборонити всім суб'єктам державної реєстрації та державним реєстраторам юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, які уповноважені відповідно до законодавства України здійснювати реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, в тому числі нотаріусам, іншим акредитованим суб'єктам посадовим особам, які уповноважені здійснювати реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, вчинення реєстраційних дій, пов'язаних зі зміною відомостей в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіональні ресурси", про керівника (директора) та/або учасника (-ів) Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіональні ресурси" (ідентифікаційний код - 33960377).

В обґрунтування необхідності вжиття заходів забезпечення позову заявники зазначили, що мають намір звернутися до господарського суду з позовом про визнання недійсним рішення учасника ТОВ "Регіональні ресурси" від 04.09.2020, визнання недійсним правочину з передачі частки в статутному капіталі ТОВ "Регіональні ресурси", визнання недійсним рішення від 07.09.2020, скасування записів про державну реєстрацію, внесених на підставі вказаних рішень та правочину, витребування часток у статутному капіталі ТОВ "Регіональні ресурси", визначення розміру статутного капіталі ТОВ "Регіональні ресурси" та розмірів часток учасників у такому товаристві.

Заявники зазначили, що ОСОБА_6 та ОСОБА_5 активно вчиняються дії для того, щоб ускладнити позивачам реалізацію та судовий захист їх прав. У разі вчинення на підставі нових протиправних рішень ОСОБА_5 нових реєстраційних дій зі зміною відомостей в Єдиному державному реєстрі про ТОВ "Регіональні ресурси", позивачі не зможуть ефективно захистити свої права в межах даної справи та змушені будуть звертатись за захистом своїх прав з новими позовами - про скасування таких нових реєстраційних дій.

Також зазначають, що в разі набуття часток в статутному капіталі товариства від ОСОБА_5 іншими особами, позивачі будуть змушені звертатись за захистом своїх прав до таких осіб.

2. Короткий зміст ухвали місцевого та постанови апеляційного господарських судів і мотиви їх прийняття

Ухвалою господарського суду Київської області від 24.09.2020 у справі №911/2780/20, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 10.02.2021, заяву про вжиття заходів забезпечення позову задоволено. Накладено арешт на корпоративні права - частку ОСОБА_5 в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіональні ресурси".

Заборонено всім суб'єктам державної реєстрації та державним реєстраторам юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, які уповноважені відповідно до законодавства України здійснювати реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, в тому числі нотаріусам, іншим акредитованим суб'єктам посадовим особам, які уповноважені здійснювати реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вчинення реєстраційних дій, пов'язаних зі зміною відомостей в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіональні ресурси", про керівника (директора) та/або учасника (-ів) Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіональні ресурси".

Господарські суди дійшли висновку, що невжиття зазначених заходів забезпечення позову може істотно ускладнити ефективний захист або поновлення порушених корпоративних прав або інтересів позивачів, за захистом яких вони звернулись до суду, оскільки у разі, якщо до закінчення розгляду справи спірна частка у статутному капіталі ТОВ "Регіональні Ресурси" буде відчужена на користь інших осіб, а державним реєстратором юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань будуть вчинені нові реєстраційні дії щодо державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, позивачі не зможуть захистити або поновити свої права в межах одного цього судового провадження без нових звернень до суду, що істотно ускладнить ефективний захист та поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивачів.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів

ОСОБА_1, не погоджуючись з ухвалою та постановою, звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами

попередніх інстанцій норм процесуального права, просить ухвалу та постанову скасувати, прийняти нове рішення, яким у задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову відмовити.

За твердженням скаржника, заявниками не надано жодного доказу того, що ОСОБА_1, яка на момент подання заяви про вжиття заходів забезпечення позову була єдиним законним власником частки у розмірі 175 000 грн, що складає 100 % статутного капіталу ТОВ "Регіональні ресурси", може чи має намір в подальшому відчужити дану частку третім особам. На думку скаржника, суди першої та апеляційної інстанцій не звернули на це увагу та проігнорували правові позиції, викладені у постановах Верховного Суду від 15.07.2020 у справі №909/835/18, від 08.09.2020 у справі №910/1261/20, від 16.09.2020 у справі №910/13208/19, від 25.09.2020 у справі №921/40/20, від 23.12.2020 у справі №914/608/20.

У касаційній скарзі зазначається, що на момент подання заявниками заяви про вжиття заходів забезпечення позову, ухвалення оскаржувних судових рішень та станом на сьогоднішній день в ЄДР містяться відомості про склад учасників ТОВ "Регіональні ресурси": ОСОБА_2 - частка 12,5%, ОСОБА_3-12,5%, ОСОБА_4-25%, ОСОБА_5-50%. А тому такий розподіл часток взагалі виключає необхідність звернення заявників до суду за захистом своїх прав, які вони просили забезпечити, з новими позовами.

Скаржник стверджує, що заявники заявили зовсім інший предмет позову, змінили склад учасників, позовні вимоги а підстави позову, та позовна заява підписана позивачами з пропуском 10-денного строку, передбаченого ч. 3 ст. 138 ГПК України.

На думку заявника, вжиті заходи забезпечення позову є неадекватними та перешкоджають відновити порушене право ОСОБА_1, тому судами порушено ст.ст. 73, 74, 136, 137, 138, 139 Господарського процесуального кодексу України.

4. Позиції інших учасників справи

ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у відзиві на касаційну скаргу зазначають, що вжиті судом заходи забезпечення позову прямо стосуються предмета спору та не суперечать, зокрема, приписам ч. 5 ст. 137 ГПК України, а тому просять відмовити в задоволенні касаційної скарги, а оскаржувані ухвалу та постанову залишити без змін.

5. Норми права та мотиви, з яких виходить Верховний Суд при прийнятті постанови

Відповідно до ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 136 ГПК України заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання.

Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 137 ГПК України не допускається забезпечення позову у спорах, що виникають з корпоративних відносин, шляхом заборони здійснювати органам державної влади, органам місцевого самоврядування, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб покладені на них згідно із законодавством владні повноваження, крім заборони приймати конкретні визначені судом рішення, вчиняти конкретні дії, що прямо стосуються предмета спору.

Суд констатує, що забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи. Воно полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Заходи щодо забезпечення позову обов'язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв'язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.

При вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову господарський суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості, адекватності та співмірності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду, імовірності ускладнення чи непоновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Звертаючись з заявою про забезпечення позову, заявники мали намір звернутися до господарського суду з позовом про визнання недійсним рішення учасника ТОВ "Регіональні ресурси" від 04.09.2020, визнання недійсним правочину з передачі частки в статутному капіталі ТОВ "Регіональні ресурси", визнання недійсним рішення від 07.09.2020, скасування записів про державну реєстрацію, внесених на підставі вказаних рішень та правочину, витребування часток у статутному капіталі ТОВ "Регіональні ресурси", визначення розміру статутного капіталі ТОВ "Регіональні ресурси" та розмірів часток учасників у такому товаристві, тобто з позовними вимогами майнового та немайнового характеру.

Отже, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивачів, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Крім того має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач (у даному випадку позивачі) їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду (аналогічну правову позицію викладено у постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18).

Судами попередніх інстанцій встановлено, що заявники зазначили про те, що
18.08.2020 вони придбали у ОСОБА_6 (яка станом на 18.08.2020 була єдиним учасником ТОВ "Регіональні ресурси" та володіла часткою в розмірі 100 % статутного капіталу - 33 200,00 грн. ) частки у статутному капіталі цього Товариства у розмірах: 12,5% - ОСОБА_2,12,5 % - ОСОБА_3,25 % - ОСОБА_4.

Крім того, в той же день іншу частку в статутному капіталі ТОВ "Регіональні ресурси" в розмірі 50% у ОСОБА_6 придбала ОСОБА_5.

Між ОСОБА_6 та кожним з заявників, а також з ОСОБА_5 18.09.2020 підписано акти приймання-передачі часток в статутному капіталі ТОВ "Регіональні ресурси", відповідно до яких ОСОБА_6 передала відповідні частки заявникам та ОСОБА_5 і сторони вказаних актів не мають одна до одної матеріальних претензій у зв'язку з передачею частки в статутному капіталі.

Того ж дня рішенням № 1 від 18.08.2020 (підписане заявниками та ОСОБА_5, а також ОСОБА_6) включено заявників (ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4), а також ОСОБА_5 до складу учасників ТОВ "Регіональні ресурси" у зв'язку з придбанням ними часток та виключено зі складу учасників Товариства ОСОБА_6 у зв'язку з відчуженням нею в повному обсязі своєї 100% частки, розподілено частки в статутному капіталі ТОВ "Регіональні ресурси" відповідно до вищевказаного: 50 % - ОСОБА_5,12,5% - ОСОБА_2,12,5 % - ОСОБА_3,25 % - ОСОБА_4.

В подальшому заявникам стало відомо, що 04.09.2020 ОСОБА_6 без їх відома підписала рішення про зміну керівника ТОВ "Регіональні ресурси", призначивши керівником ТОВ ОСОБА_7.

Також, 04.09.2020 ОСОБА_6 без відома заявників підписала акт приймання-передачі частки в статутному капіталі Товариства, відповідно до якого вона передала частку в розмірі 100 % статутного капіталу ТОВ "Регіональні ресурси" на користь ОСОБА_5.

Заявники вказують, що правочин з передачі 04.09.2020 частки в розмірі 100 % статутного капіталу ТОВ "Регіональні ресурси" ОСОБА_6 на користь ОСОБА_5 є таким, що порушує їх права власників часток в статутному капіталі вказаного Товариства і суперечить положенням Цивільного кодексу України про право розпорядження майном як таке, що належить власнику. Заявники зазначають, що таким чином вказані частки в розмірах (12,5 % - ОСОБА_2,12,5 % - ОСОБА_3,25 % - ОСОБА_4) вибули з їх володіння поза їх волею.

В подальшому заявникам стало відомо, що 07.09.2020 ОСОБА_5 без їх відома підписала рішення учасника ТОВ "Регіональні ресурси" про збільшення розміру статутного капіталу цього ТОВ з 33 200,00 грн. до 175 000,00 грн. шляхом внесення ОСОБА_5 додаткового вкладу в розмірі 141 800,00 грн.

Заявники вказують, що рішення від 07.09.2020 про збільшення статутного капіталу прийняте без їх участі та порушує їх право на управління Товариством.

Також зазначають, що на підставі вказаних рішень Товариства від 04.09.2020, акта приймання-передачі частки в статутному капіталі Товариства від 04.09.2020 та рішення від 07.09.2020 були внесені відповідні відомості до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, та заявляють про намір заявити в позові вимогу про скасування таких записів в межах даної справи.

Обґрунтовуючи необхідність вжиття заходів забезпечення позову заявники вказують на те, що ОСОБА_5, знаючи, що частки в статутному капіталі (12,5 %, 12,5 %, 25 %) належать заявникам, вчиняє дії, які ускладнюють заявникам реалізацію та захист їх прав, зокрема, збільшує розмір статутного капіталу Товариства шляхом внесення додаткового внеску, що в майбутньому може ускладнити виконання рішення про захист права власності шляхом витребування відповідних часток та зумовлює заявлення, крім того, вимоги про визначення розміру статутного капіталу та розподіл часток в статутному капіталі.

Заборона вчинення реєстраційних дій є одним із визначених законом способів забезпечення позову, який передбачений, зокрема Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань".

Положення Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" також передбачають вчинення такої реєстраційної дії, як накладення/зняття арешту корпоративних прав (абзац 5 пункту 2 частини 1 статті 25).

Такий спосіб забезпечення позову як накладення арешту на майно у корпоративному спорі може узгоджуватися, зокрема, з такою вимогою майнового характеру як стягнення (витребування з володіння) з відповідача частки (частини частки) у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю.

Така ж позиція викладена в постанова Верховного Суду від 29.03.2021 у справі №910/16800/20.

Господарські суди попередніх інстанцій, взявши до уваги подані заявниками докази щодо відчуження спірних часток у статутному капіталі на користь ОСОБА_5, та щодо подальших рішень Товариства, прийнятих ОСОБА_5, дійшли правильного висновку, що заявлені заходи забезпечення позову, такі як накладення арешту на корпоративні права - частку ОСОБА_5 в статутному капіталі ТОВ "Регіональні ресурси" та заборону всім суб'єктам державної реєстрації та державним реєстраторам юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, вчиняти реєстраційні дії, пов'язані зі зміною відомостей в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо ТОВ "Регіональні ресурси" про керівника та/або учасників ТОВ "Регіональні ресурси" у даній справі, є обґрунтованим та адекватним.

Невжиття відповідних заходів забезпечення позову утруднить можливість для позивачів вчиняти дії, направлені на відновлення стану, який існував до порушення їхніх прав. Тобто, існує обґрунтоване припущення про реальну та дійсну загрозу невиконання чи ускладнення виконання можливого рішення суду, що було доведено позивачами у заяві про забезпечення позову.

Встановивши існування обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення господарського суду та ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявників, за захистом яких вони вже звернулись з відповідним позовом до суду, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку, що заява про забезпечення позову підлягає задоволенню, з чим погодився також суд апеляційної інстанції.

Верховний Суд погоджується з судами попередніх інстанцій про те, що невжиття зазначених заходів забезпечення позову може істотно ускладнити ефективний захист або поновлення порушених корпоративних прав або інтересів позивачів, за захистом яких вони мають намір звернутися до суду, оскільки у разі, якщо до закінчення розгляду справи спірна частка у статутному капіталі ТОВ "Регіональні Ресурси" буде відчужена на користь інших осіб, а державним реєстратором юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань будуть вчинені нові реєстраційні дії щодо державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, позивачі не зможуть захистити або поновити свої права в межах одного цього судового провадження за їх позовом без нових звернень до суду, що істотно ускладнить ефективний захист та поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивачів, за захистом яких вони звернулися з позовом у даній справі.

Крім того, судами в оскаржуваних рішеннях вірно зазначено, що застосування таких заходів забезпечення позову тимчасово унеможливлює лише відчуження спірної частки та забороняє державним реєстраторам вчинення будь-яких реєстраційних дій щодо учасників та керівництва ТОВ "Регіональні ресурси", що не має своїм наслідком будь-якого перешкоджання господарській діяльності Товариства та спрямовано на запобігання ймовірним порушенням речових прав позивачів та забезпечують збалансованість інтересів сторін.

З огляду на викладене, Верховний Суд дійшов висновку про те, що вжиті судом першої інстанції заходи забезпечення позову відповідають процесуальним нормам, що регулюють дані правовідносини, зокрема, вимогам розумності, обґрунтованості, адекватності, збалансованості інтересів сторін, наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовних вимог, доведеності обставин щодо ймовірності ускладнення виконання рішення суду та ефективного захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивачів в разі невжиття таких заходів, а тому відсутні підстави для задоволення касаційної скарги.

Доводи скаржника про порушення судами норм ст.ст. 136, 137 ГПК України не знайшли свого підтвердження під час касаційного провадження, а твердження ОСОБА_1 про те, що саме вона була та є єдиним законним власником частки у статутному капіталі ТОВ "Регіональні ресурси" додатково свідчить, що припущення заявників та суду першої інстанції про можливе відчуження спірної частки у статутному капіталі ТОВ "Регіональні ресурси" на користь інших осіб було не безпідставним.

Посилання скаржника на те, що на момент подання заявниками заяви про вжиття заходів забезпечення позову в ЄДР містилися відомості про позивачів як учасників ТОВ "Регіональні ресурси", не змінює обставин, які були встановлені судами, щодо подальшого відчуження частки товариства в розмірі 100 % статутного капіталу на користь ОСОБА_5.

Зміна предмету чи підстав поданого заявниками в подальшому позову не може бути підставою для скасування судових рішень про вжиття заходів забезпечення позову.

6. Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на зазначене вище, Верховний Суд залишає касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Зважаючи на те, що Верховний Суд залишає касаційну скаргу без задоволення, судовий збір, пов'язаний з розглядом справи у суді касаційної інстанції, покладається на скаржника.

Керуючись ст.ст. 300, 301, 304, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Київської області від 24.09.2020р. та постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.02.2021р. у справі №911/2780/20 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. О. Мамалуй

Судді О. М. Баранець

В. І. Студенець