ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2020 року

м. Київ

Справа № 923/133/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Колос І.Б. - (головуючий), Бенедисюка І.М., Львова Б.Ю.,

розглянув у порядку письмового провадження

касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Транслойд"

на ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.10.2019 (колегія суддів: Головей В.М. (головуючий), Разюк Г.П., Савицький Я.Ф.)

зі справи № 923/133/19

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Флора" (далі - ТОВ "Флора")

до товариства з обмеженою відповідальністю "Транслойд" (далі - ТОВ "Транслойд"),

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - товариство з обмеженою відповідальністю "Седна -Агро" (далі - ТОВ "Седна -Агро"),

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Теком" (далі - ПАТ "СК "Теком"), товариство з обмеженою відповідальністю "Евраліс Семенс Україна" (далі - ТОВ "Евраліс Семенс Україна"), товариство з обмеженою відповідальністю "Ставангер" (далі - ТОВ "Ставангер"), фізична особа-підприємець Міщенко Наталія В`ячеславівна (далі - ФОП Міщенко Н.В.),

про відшкодування вартості втраченого вантажу у сумі 689 144,88 грн.

1. ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

ТОВ "Флора" звернулося до господарського суду Херсонської області з позовом до ТОВ "Транслойд" (з урахуванням заяви про зміну підстав позову) про відшкодування вартості втраченого вантажу у сумі 689 144,88 грн.

Короткий зміст судових рішень попередніх інстанцій

Ухвалою господарського суду Херсонської області від 26.02.2019 прийнято позовну заяву ТОВ "Флора" до розгляду; відкрито провадження у справі № 923/133/19; постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено у справі підготовче засідання.

Ухвалою господарського суду Херсонської області від 02.10.2019 у справі № 923/133/19 у задоволенні клопотання ТОВ "Транслойд" про призначення судової почеркознавчої експертизи відмовлено.

ТОВ "Транслойд", не погоджуючись з постановленою ухвалою, звернулося до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати ухвалу місцевого господарського суду від 02.10.2019 про відмову в призначенні судової почеркознавчої експертизи у справі та постановити нове судове рішення, яким задовольнити клопотання ТОВ "Транслойд" про призначення у справі судової почеркознавчої експертизи.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.10.2019 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Транслойд" на ухвалу господарського суду Херсонської області від 02.10.2019 у справі № 923/133/19 з посиланням на приписи пункту 1 частини першої статті 261 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Ухвалу суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що ухвала суду першої інстанції про відмову в призначенні судової почеркознавчої експертизи у справі не підлягає оскарженню окремо від рішення суду першої інстанції відповідно до вимог частини першої статті 255 ГПК України, а тому апеляційний господарський суд дійшов висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Транслойд" на ухвалу господарського суду Херсонської області від 02.10.2019 у справі № 923/133/19 на підставі пункту першого частини першої статті 261 ГПК України.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

ТОВ "Транслойд", посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить суд касаційної інстанції скасувати ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.10.2019 у справі № 923/133/19, а справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

2. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

За доводами скаржника, викладеними в касаційній скарзі, судом апеляційної інстанції:

- порушено вимоги статей 8, 129 Конституції України, статей 3, 11, 255 ГПК України, статтю 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод;

- не взято до уваги, що ухвали про призначення експертизи та про відмову в призначенні експертизи за своєю природою є однорідними ухвалами, стосуються однієї і тієї ж процесуальної дії щодо отримання одного й того ж доказу - висновку експерта;

- не враховано висновки Конституційного Суду України, викладені: у рішенні від 08.07.2010 у справі № 1-43/2010, відповідно до якого апеляційному оскарженню підлягають як ухвали про роз`яснення рішення суду, так і ухвали про відмову в його роз`ясненні (відмова у реалізації такої можливості може призвести до порушення конституційних засад судочинства - рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом); у рішенні від 28.04.2010 у справі № 1-30/2010, відповідно до якого окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали як про забезпечення позову і щодо скасування забезпечення позову, так і ухвали, якими відмовлено у забезпеченні позову і скасуванні забезпечення позову (таке розуміння узгоджується з положенням пункту 2 частини третьої статті 129 Конституції України, якою гарантується рівність всіх учасників судового процесу перед законом і судом);

- також не враховано практику Європейського суду з прав людини, згідно з якою: на державу покладається обов`язок забезпечувати виконання вимог "справедливого суду"; справедливість проваджень завжди оцінюється їх розглядом в цілому для того, щоб окрема помилка не порушувала справедливість усього провадження.

Крім того скаржник, посилаючись на приписи частини десятої статті 11 ГПК України вважає, що суд апеляційної інстанції у вирішенні питання щодо відмови у відкритті апеляційного провадження, з огляду на те, що серед переліку ухвал відсутня ухвала про відмову в призначенні експертизи, проте наявна ухвала про призначення експертизи, - мав відкрити апеляційне провадження.

Розгляд Верховним Судом клопотань зі справи

ТОВ "Транслойд" подало клопотання про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Клопотання мотивоване тим, що в реєстрі судових рішень відсутні рішення Великої Палати Верховного Суду з питання апеляційного оскарження ухвал про відмову в призначенні експертизи. ТОВ "Транслойд" вважає, що питання апеляційного оскарження ухвали суду першої інстанції про відмову у призначенні експертизи містить правову проблему, вирішення такої проблеми має ключове значення для розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.

Відповідно до частини п`ятої статті 302 ГПК України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії або палати, має право передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.

За змістом наведеної норми права для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду необхідна наявність виключної правової проблеми з урахуванням кількісного та якісного показників. Тобто йдеться про правову проблему не в одній конкретній справі, а у невизначеній кількості справ, наявних або таких, що можуть виникнути, з урахуванням: правового питання, щодо якого постає проблема невизначеності; наявних обставин, з яких убачається, що немає усталеної судової практики з відповідних питань, поставлені правові питання не визначені на нормативному рівні, немає процесуальних механізмів вирішення такого питання тощо; того, як вирішення цієї проблеми вплине на забезпечення сталого розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.

З огляду на відсутність підстав вважати, що справа № 923/133/19 містить виключну правову проблему, враховуючи наявність сталої правозастосовчої практики з наведеного питання та відсутність у клопотанні скаржника аргументів, не оцінених Касаційним господарським судом при ухваленні попередніх рішень в аналогічних справах та достатніх для перегляду сталої правової позиції, Касаційний господарський суд відмовляє у задоволенні клопотання скаржника про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Доводи інших учасників справи

Відзивів на касаційну скаргу від інших учасників справи не надходило.

3. ДЖЕРЕЛА ПРАВА

Конституція України:

пункти 1, 8 частини другої статті 129:

- основними засадами судочинства є, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом;

- забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених випадках - на касаційне оскарження судового рішення;

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція):

частина перша статті 6:

- кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

ГПК України:

частина друга статті 254:

- ухвали суду першої інстанції оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 255 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 255 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається;

пункт 11 частини першої статті 255:

- окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції, зокрема, про призначення експертизи;

пункт 4 частини п`ятої статті 260:

- апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції, якщо скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду;

частина третя статті 304:

- касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції;

пункт 3 частини першої статті 308:

- суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд;

частини перша, друга та четверта статті 311:

- підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права;

- порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення;

- зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

4. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій

Стаття 129 Конституції України встановлює основні засади судочинства, якими, зокрема, є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Конституційне право на судовий захист передбачає як невід`ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких установлена в належній судовій процедурі та формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному обсязі та забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості, що узгоджується також зі статтею 13 Конвенції.

Згідно з частиною другою статті 254 ГПК України ухвали суду першої інстанції оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 255 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 255 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.

Отже, перелік ухвал, які підлягають апеляційному оскарженню окремо від рішення суду, наведений у статті 255 ГПК України, є вичерпним.

Системне тлумачення статті 255 ГПК України свідчить про те, що законодавець свідомо виокремив випадки, в яких може бути оскаржена або конкретна процесуальна дія, або така конкретна дія і відмова в її вчиненні.

Зазначені процесуально-процедурні обмеження права на апеляційне оскарження деяких ухвал місцевого господарського суду окремо від остаточного рішення суду встановлено з метою ефективного здійснення правосуддя і не зменшують для сторін можливості доступу до суду апеляційної інстанції та не ускладнюють їм цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, оскільки сторони не позбавляються права на апеляційне оскарження таких проміжних ухвал місцевого господарського суду взагалі, їх право лише відтерміновується до винесення остаточного рішення у справі.

Предметом апеляційного оскарження, як встановлено судом апеляційної інстанції, є ухвала місцевого господарського суду про відмову в задоволенні клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи у справі, яка не передбачена переліком, наведеним у статті 255 ГПК України.

З огляду на викладене, Касаційний господарський суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що предметом апеляційного оскарження у цьому випадку є ухвала господарського суду Херсонської області від 02.10.2019 про відмову в задоволенні клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи, оскарження якої окремо від рішення суду першої інстанції не передбачено статтею 255 ГПК України.

При цьому судом апеляційної інстанції відмовлено у відкритті апеляційного провадження на ухвалу місцевого господарського суду про відмову в задоволенні клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 261 ГПК України.

Так, відповідно до пункту 1 частини першої статті 261 ГПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо апеляційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає апеляційному оскарженню.

Разом з тим згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 260 ГПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції, якщо скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Суд зазначає, що пункт 1 частини першої статті 261 ГПК України підлягає застосуванню у випадку подання апеляційної скарги, наприклад на судовий наказ, який згідно з частиною третьою статті 154 ГПК України оскарженню в апеляційному порядку не підлягає, проте може бути скасований в порядку, передбаченому розділом ІІ цього Кодексу.

Отже, в даному випадку суд апеляційної інстанції повинен був застосувати саме пункт 4 частини п`ятої статті 260 ГПК України і апеляційна скарга на ухвалу місцевого господарського суду від 02.10.2019 про відмову в призначенні судової почеркознавчої експертизи у справі, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, мала бути повернута (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.03.2019 зі справи № 918/361/18. Крім того, позиція щодо правильності повернення апеляційної скарги на ухвалу про відмову в призначенні судової експертизи викладена, зокрема, у постанові Верховного Суду від 16.05.2018 зі справи № 925/1641/17).

Проте, апеляційний господарський суд помилково відмовив у відкритті апеляційного провадження з посиланням на пункт 1 частини першої статті 261 ГПК України замість повернення апеляційної скарги у справі на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 260 ГПК України.

Що ж стосується доводів скаржника про порушення судом апеляційної інстанції таких засад судочинства як забезпечення права на апеляційний перегляд справи та рівність всіх учасників судового процесу, з посиланням на практику Європейського суду з прав людини, Касаційний господарський суд зазначає таке.

Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Конвенція покликана гарантувати не теоретичні або примарні права, а права, які є практичними і ефективними. Це особливо стосується права на доступ до суду, зважаючи на помітне місце, відведене у демократичному суспільстві праву на справедливий суд (див. рішення у справі "Гарсія Манібардо проти Іспанії", заява № 38695/97, п.43, ECHR 2000-II).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Пелевін проти України" від 20.05.2010 зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити безладного перебігу судового процесу.

Як зазначалося вище, процесуально-процедурні обмеження права на апеляційне оскарження деяких ухвал місцевого господарського суду окремо від остаточного рішення суду встановлено з метою ефективного здійснення правосуддя і не зменшують для сторін можливості доступу до суду апеляційної інстанції та не ускладнюють їм цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, оскільки сторони не позбавляються права на апеляційне оскарження таких проміжних ухвал місцевого господарського суду взагалі, їх право лише відтерміновується до винесення остаточного рішення у справі.

Зазначеним спростовуються доводи скаржника про порушення судом апеляційної інстанції вимог статті 129 Конституції України щодо забезпечення права на апеляційний перегляд справи та рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Посилання ТОВ "Транслойд" на рішення Конституційного Суду України Касаційний господарський суд відхиляє, оскільки у таких рішеннях надано тлумачення норм Цивільного процесуального кодексу України в редакції, яка була чинна до 15.12.2017. Разом з тим Законом України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017 № 2147-VIII внесено зміни, зокрема, викладено названі кодекси у новій редакції, які (зміни) набрали чинності з 15.12.2017. Цивільним процесуальним кодексом України в новій редакції, як і Господарським процесуальним кодексом України в новій редакції передбачено інший порядок та випадки апеляційного оскарження ухвал суду першої інстанції.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Касаційна скарга ТОВ "Транслойд" підлягає залишенню без задоволення, оскільки доводи касаційного скарги не знайшли свого підтвердження під час її розгляду.

Водночас ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.10.2019 зі справи слід змінити, виклавши пункт 1 її резолютивної частини в такій редакції: "Апеляційну скаргу на ухвалу господарського суду Херсонської області від 02.10.2019 зі справи № 923/133/19 повернути товариству з обмеженою відповідальністю «Транслойд»." В решті ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.10.2019 зі справи № 923/133/19 слід залишити без змін.

Судові витрати

Понесені у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції судові витрати покладаються на ТОВ "Транслойд", оскільки касаційна скарга залишається без задоволення.

Керуючись статтями 129, 300, 308, 309, 315 ГПК України, Касаційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Транслойд" залишити без задоволення.

Ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.10.2019 зі справи № 923/133/19 змінити, виклавши пункт 1 її резолютивної частини в такій редакції: "Апеляційну скаргу на ухвалу господарського суду Херсонської області від 02.10.2019 зі справи № 923/133/19 повернути товариству з обмеженою відповідальністю «Транслойд»."

В решті ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.10.2019 зі справи № 923/133/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя І. Колос

Суддя І. Бенедисюк

Суддя Б. Львов