Історія справи

Постанова КГС ВП від 14.11.2019 року у справі №914/2413/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2019 року

м. Київ

Справа № 914/2413/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Баранець О. М. - головуючий, Мамалуй О. О., Студенець В. І.,

за участю секретаря судового засідання Низенко В. Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" від імені якого діє Регіональна філія "Львівська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця"

на додаткове рішення Господарського суду Львівської області

у складі судді Запотічняк О. Д.

від 23.05.2019

та постанову Західного апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Галушко Н. А., Желіка М. Б., Орищин Г. В.

від 19.09.2019

за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" від імені якого діє Регіональна філія "Львівська залізниця"

до Державного підприємства "Старосамбірське лісомисливське господарство",

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: 1) Товариство з обмеженою відповідальністю "Метрудтранс", 2) Закарпатська митниця ДФС,

про стягнення 1 ~money0~

за участю представників:

позивача: Гачак І. О.

відповідача: Симканич В. В.

третьої особи-1: Попов В. О.

третьої особи-2: не з'явилися

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог.

У грудні 2018 року Акціонерне товариство "Українська залізниця" від імені якого діє Регіональна філія "Львівська залізниця" звернулось до Господарського суду Львівської області з позовом до Державного підприємства "Старосамбірське лісомисливське господарство" про стягнення 1 ~money1~ платежів, нарахованих за час затримки вагонів.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач як власник та відправник вантажу в міжнародному перевезенні (відправлення № 545780), що переміщувався через митний кордон України у вагоні № ~organization0~ та був предметом митного огляду, відповідно до статей 22, 28, 31, 32 Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення, учасницею якої є Україна, та статті 218 Митного кодексу України має сплатити залізниці понесені нею додаткові витрати, пов'язані із перевезенням та затриманням вагону внаслідок проведення митними органами митного огляду вантажу.

Господарський суд Львівської області ухвалою від 28.02.2019 залучив до участі у справі в якості третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Метрудтранс" та Закарпатську митницю ДФС.

3. Короткий зміст рішення місцевого та постанови апеляційного господарських судів і мотиви їх прийняття.

Господарський суд Львівської області рішенням від 08.05.2019, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 19.09.2019, відмовив у задоволенні позовних вимог, а також в зазначеному рішенні призначив судове засідання для вирішення питання судових витрат та зобов'язав відповідача подати докази фактично понесених витрат, пов'язаних із розглядом справи.

Господарський суд Львівської області додатковим рішенням від 23.05.2019 у справі № 914/2413/18 стягнув з Акціонерного товариства "Українська залізниця" від імені якого діє Регіональна філія "Львівська залізниця" на користь Державного підприємства "Старосамбірське лісомисливське господарство" ~money2~ витрат на професійну правничу допомогу.

Західний апеляційний господарський суд постановою від 19.09.2019 додаткове рішення Господарського суду Львівської області від 23.05.2019 залишив без змін.

Суди попередніх інстанцій при ухваленні додаткового рішення та постанови виходили з того, що понесені відповідачем витрати на правову допомогу підтверджені належними та допустимими доказами, були понесені відповідачем на підставі укладеного з Адвокатським об'єднанням "Парпан і Партнери" договору про надання професійної правової допомоги, були сплачені відповідачем адвокату у вигляді гонорару у фіксованому розмірі, з огляду на що для його виплати не обчислюється фактична кількість витраченого адвокатом часу при наданні послуг клієнту, розмір гонорару відповідає критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката, визначених у частині 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України. При цьому, суди взяли до уваги складність цієї справи, ціну позову, характер спору та обсяг опрацьованого матеріалу для підготовки позову у цій справі, врахували подані відповідачем докази відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, оцінили пов'язаність цих витрат з розглядом справи, пропорційність, значення справи для сторін, зокрема вплив результатів вирішення справи на репутацію сторони, дійшли висновку про те, що понесені відповідачем витрати на оплату послуг адвоката у розмірі ~money3~ слід покласти на позивача.

4. Короткий зміст вимог касаційної скарги.

У касаційній скарзі позивач - Акціонерне товариство "Українська залізниця" від імені якого діє Регіональна філія "Львівська залізниця" просить скасувати додаткове рішення Господарського суду Львівської області від 23.05.2019 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 19.09.2019 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні вимог відповідача.

5. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу.

В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник посилається на порушення господарськими судами норм процесуального права, зокрема статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України. За твердженням скаржника суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про те, що понесені відповідачем витрати на правову допомогу є документально підтвердженими та доведеними, оскільки не врахували, що розмір витрат відповідача не підтверджений умовами договору, інші документи, надані відповідачем не є розрахунковими та не є доповненням до договору, наведений в акті від 10.05.2019 опис виконаної правничої допомоги є завищеним за кількістю витраченого часу адвокатом та має неспівмірний розмір з обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, у договорі не встановлено погодинної оплати праці.

6. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.

У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить відмовити у задоволенні касаційної скарги, посилаючись на те, що місцевий господарський суд правильно та з дотриманням норм процесуального права ухвалив додаткове рішення щодо стягнення з позивача на користь відповідача витрат на правову допомогу, а суд апеляційної інстанції правильно залишив зазначене додаткове рішення без змін, а доводи скаржника в касаційній скарзі є безпідставними та необґрунтованими.

Треті особи у визначений Верховним Судом строк відзиви на касаційну скаргу не надали.

Позиція Верховного Суду

7. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги.

За змістом статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать зокрема і витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до підпунктів "б ", "в" пункту 4 частини 1 статті 315 Господарського процесуального кодексу України у резолютивній частині постанові суду касаційної інстанції повинен бути зазначений новий розподіл судових витрат, понесених у зв'язку із розглядом справи у суді першої інстанції та апеляційної інстанції, - у разі скасування рішення та ухвалення нового рішення або зміни рішення, а також розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Згідно з частиною 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

За результатом розгляду касаційної скарги позивача на рішення Господарського суду Львівської області від 08.05.2019 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 19.09.2019 Верховний Суд у постанові від 14.11.2019 скасував зазначені судові рішення, а справу № 914/2413/18 передав на новий розгляд до Господарського суду Львівської області.

Враховуючи те, що рішення та постанова судів попередніх інстанцій по суті спору у цій справі є скасованими, то за правилами Господарського процесуального кодексу України розподіл судових витрат, зокрема і витрат на професійну правничу допомогу, має бути здійснений судом, який приймає рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

За змістом пункту 2 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково.

З огляду на викладене додаткове рішення Господарського суду Львівської області від 23.05.2019, яке стосується розподілу витрат на професійну правничу допомогу, та постанова Західного апеляційного господарського суду від 19.09.2019 про залишення без змін вказаного додаткового рішення підлягають скасуванню.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 310, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд -,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" від імені якого діє Регіональна філія "Львівська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" задовольнити частково.

2. Додаткове рішення Господарського суду Львівської області від 23.05.2019 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 19.09.2019 у справі № 914/2413/18 скасувати.

3. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий О. Баранець

Судді О. Мамалуй

В. Студенець