Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2019 року

м. Київ

Справа № 908/1928/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

головуючого - Пількова К. М., суддів: Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я.,

за участю секретаря судового засідання - Жураховської Т. О.,

учасники справи:

позивач - Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

представник позивача - Лисенко В. О., адвокат,

відповідач - Приватне акціонерне товариство "Бердянське підприємство теплових мереж"

представник відповідача - не з`явився,

розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на рішення Господарського суду Запорізької області від 10.12.2018 (суддя Зінченко Н. Г.) та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21.03.2019 (головуючий суддя Кузнецова І. Л., судді Орєшкіна Е. В., Кощеєва І. М.) у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до Приватного акціонерного товариства "Бердянське підприємство теплових мереж" про стягнення суми,

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. 21.09.2019 Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - Позивач) звернулося до Приватного акціонерного товариства "Бердянське підприємство теплових мереж" (далі - Відповідач) з позовом про стягнення боргу у загальній сумі 2 613 678,32 грн, у тому числі: пеня у розмірі 1 430 906,34 грн, 3 % річних у розмірі 247 561,20 грн, інфляційні втрати у розмірі 935 210,77 грн.

1.2. Позовна заява мотивована тим, що оплату за переданий за договором купівлі-продажу природного газу від 27.10.2016 № 5253/1617-БО-13 (далі - Договір) газ Відповідач здійснив несвоєчасно та не виконав зобов`язання у строк, визначений Договором, чим порушив умови господарського зобов`язання, зокрема вимоги пункту 6.1 Договору.

2. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2.1. 10.12.2018 Господарський суд Запорізької області прийняв рішення, залишене без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 21.03.2019, яким позов задоволено частково; стягнуто з Відповідача на користь Позивача 1 430 906, 34 грн пені, 247 561, 20 грн 3 % річних, 909 973, 36 грн інфляційних втрат; в іншій частині позовних вимог відмовлено.

2.2. Судові рішення мотивовані тим, що Відповідач неналежним чином виконував зобов`язання за Договором в частині своєчасної та повної оплати вартості постановленого природного газу; однак суди, перевіривши наведений Позивачем розрахунок втрат коштів від інфляції, дійшли висновку про те, що Позивач використав неправильну методику розрахунку, за якою збільшення суми боргу на індекс інфляції здійснюється за кожний місяць, при цьому для розрахунку кожного наступного періоду використовується сума боргу збільшена на індекс інфляції попереднього місяця, а відтак задовольнив вимоги в частині стягнення втрат коштів від інфляції частково; вимоги про стягнення 3 % річних та пені судами визнані обґрунтованими та задоволені у повному обсязі; також судами відмовлено у задоволенні клопотання Відповідача про зменшення розміру пені, враховуючи, що Позивач також є державним підприємством, що забезпечує галузі національної економіки і населення природним газом, є підприємством державного сектору економіки і об`єктом, що має стратегічне значення для економіки, суспільства і безпеки держави. Суди зазначили, що відсутність можливості вчасно розрахуватися за природний газ, і як наслідок - відсутність можливості вчасно надати послуги з постачання природного газу спричинить значні соціально та економічно негативні наслідки для всієї держави.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги

3.1. Позивач (Скаржник) подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Запорізької області від 10.12.2018 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21.03.2019 в частині відмови у стягненні 25 237,41 грн інфляційних втрат та прийняти в цій частині нове рішення про задоволення позову у повному обсязі.

4. Доводи Скаржника, викладені у касаційній скарзі

4.1. Методика розрахунку інфляційних втрат на суму боргу з урахуванням інфляційних нарахувань за попередній період є законною та обґрунтованою, відповідає положенням, викладеним в листі Верховного Суду України від 03.04.1997 № 62-97 та пункті 3.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 № 14.

4.2. Виходячи з аналізу частини другої статті 625 ЦК України, висновків, викладених у "Аналізі практики застосування статті 625 Цивільного кодексу України в цивільному судочинстві" інфляційні втрати входять до складу грошового зобов`язання, на яке поширюється дія статті 625 ЦК України, відповідно нарахування інфляційних втрат на борг з урахуванням інфляційних нарахувань за попередній період правомірне. Аналогічні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 17.07.2018 у справі № 904/10242/17, від 913/63/18 від 04.12.2018.

5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

5.1. 08.05.2019 Відповідач подав відзив на касаційну скаргу, в якому зазначає про те, що подана касаційна скарга задоволенню не підлягає.

6. Встановлені судами обставини

6.1. 27.10.2016 між Позивачем (постачальником) та Відповідачем (споживачем) укладено Договір, відповідно до пункту 1.1 якого постачальник зобов`язується поставити споживачеві у 2016 - 2017 роках природний газ, а споживач оплатити його на умовах цього договору.

6.2. Згідно з пунктом 1.2 Договору природний газ, що постачається за цим договором, використовується споживачем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами/організаціями.

6.3. За положенням пункту 3.4 Договору приймання-передача природного газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному місяці оформлюється актом приймання-передачі.

6.4. Пунктом 6.1 Договору передбачено, що оплата за природний газ здійснюється споживачем виключно коштами шляхом 100-відсоткової поточної оплати протягом місяця поставки природного газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

6.5. Відповідно до пункту 8.1 Договору за невиконання або неналежне виконання договірних зобов`язань сторони несуть відповідальність у випадках, передбачених законодавством і цим договором.

6.6. За пунктом 8.2 Договору у разі прострочення споживачем оплати згідно з пунктом 6.1 цього договору він зобов`язується сплатити постачальнику пеню в розмірі 21 процента річних, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховану від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

6.7. Пунктом 12.1 сторони передбачили, що договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін, за їх наявності, і діє в частині реалізації природного газу з 01 жовтня 2016 до 31 березня 2017 року (включно), а в частині проведення розрахунків до їх повного здійснення.

6.8. На виконання умов Договору Позивач передав у власність Відповідачу природний газ на загальну суму 22 653 025, 73 грн, що підтверджується актами приймання-передачі природного газу від 31.10.2016, 30.11.2016, 31.12.2016, 28.02.2017, 31.03.2017, Зазначені акти відповідно до Договору є підставою для остаточних розрахунків між сторонами.

6.9. В матеріалах справи міститься Перелік операцій за договором № 5253/1617-БО-13 за період з 01.10.2016 по 30.01.2018, з якого вбачається, що Відповідач оплатив вартість поставленого природного газу, але з порушенням строків, встановлених договором.

6.10. Докази своєчасної оплати вартості природного газу Відповідачем судам не надані.

7. Позиція Верховного Суду

7.1. Відповідно до вимог частини першої статті 300 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд касаційної інстанції у цій справі перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, в якій Скаржник просить скасувати рішення Господарського суду Запорізької області від 10.12.2018 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21.03.2019 в частині відмови у стягненні 25 237,41 грн інфляційних втрат та прийняти в цій частині нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

7.2. Приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог про стягнення з Відповідача на користь Позивача інфляційних втрат, суди попередніх інстанцій виходили з того, що Позивач неправильно здійснив розрахунок, оскільки використав таку методику, за якою збільшення суми боргу на індекс інфляції здійснюється за кожний місяць, при цьому для розрахунку кожного наступного періоду використовувалась сума боргу, збільшена на індекс інфляції попереднього місяця.

7.3. Згідно з положенням частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

7.4. У вирішенні питання щодо застосування наведеної норми Суд звертається до правової позиції, викладеної у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.07.2019 у справі № 905/600/18, в якій Суд дійшов висновку про те, що, нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, а також 3% річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.

Тому об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про те, що нарахування інфляційних втрат за наступний період з лютого 2017 року по січень 2018 року /за поставками січня та лютого 2015 року /обґрунтовано здійснено позивачем у сумі 3 030 012, 22 грн (1 721 070,69 грн - поставка січня 2015 року на суму 8 013 208,46 грн; і у сумі 1 308 941,53 грн - поставка лютого 2015 року на суму 6 850 232,48 грн), з урахуванням збільшення суми боргу на індекс інфляції попереднього місяця, оскільки інфляційні втрати не є штрафними санкціями, а входять до складу грошового зобов`язання.

Також Суд у цій справі зазначив, що аналогічна правова позиція щодо застосування частини другої статті 625 ЦК України викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.06.2019 у справі № 916/190/18.

7.5. У даній справі судами встановлено, що Відповідач допустив порушення виконання грошового зобов`язання у зв`язку із здійсненням оплати вартості поставленого природного газу з порушенням строків, встановлених Договором, у зв`язку з чим Позивач нарахував до стягнення з Відповідача суму інфляційних втрат.

7.6. Разом з тим, нарахування суми інфляційних втрат на суму боргу здійснено Позивачем з урахуванням збільшення суми боргу на індекс інфляції, що відповідає наведеній правовій позиції об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, отже суди першої та апеляційної інстанцій дійшли хибного висновку про те, що Позивачем здійснено неправильний розрахунок інфляційних.

7.7. Враховуючи викладене, здійснений Позивачем розрахунок суми інфляційних помилково відхилений судами як такий, що не відповідає вимогам закону.

7.8. З огляду на наведене, враховуючи, що заявлена позовна вимога про стягнення інфляційних втрат у сумі 935 210,77 грн підлягала задоволенню у повному обсязі, прийняті у справі рішення мають бути змінені, а касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

8. Судові витрати

Враховуючи зміну прийнятих у справі судових рішень та задоволення позовних вимог у повному обсязі, витрати зі сплати судового збору за розгляд апеляційної та касаційної скарг покладаються на Відповідача.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 311, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Національна акціонерне компанія "Нафтогаз України" задовольнити частково.

2. Змінити постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21.03.2019 та рішення Господарського суду Запорізької області від 10.12.2018 у справі № 908/1928/18, виклавши його резолютивну частину в такій редакції:

"1. Позов Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до Приватного акціонерного товариства "Бердянське підприємство теплових мереж" задовольнити.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Бердянське підприємство теплових мереж" (71100, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Морська, буд. 65/97, код ЄДРПОУ 05541120) на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01001, м. Киів, вул. Б. Хмельницького, буд. 6, код ЄДРПОУ 20077720) 1 430 906 (один мільйон чотириста тридцять тисяч дев`ятсот шість) грн. 34 коп. пені, 247 561 (двісті сорок сім тисяч п`ятсот шістдесят одну) грн. 20 коп. 3 % річних, 935 210 (дев`ятсот тридцять п`ять тисяч двісті десять) грн. 77 коп. інфляційних втрат, 39 205 (тридцять дев`ять тисяч двісті п`ять) грн. 18 коп. судового збору. Видати наказ."

3. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Бердянське підприємство теплових мереж" на користь Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 2 643 грн судового збору за розгляд апеляційної скарги та 3 524 грн судового збору за розгляд касаційної скарги. Доручити Господарському суду Запорізької області видати наказ.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя К. М. Пільков

Судді Т. Б. Дроботова

Ю. Я. Чумак