Історія справи

Ухвала КГС ВП від 13.02.2018 року у справі №916/3388/15
Ухвала КГС ВП від 10.10.2018 року у справі №916/3388/15

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2018 року

м. Київ

Справа № 916/3388/15

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Чумака Ю.Я. - головуючого, суддів: Дроботової Т.Б., Краснова Є.В.,

здійснивши розгляд у письмовому провадженні касаційної скарги Фізичної особи-підприємця Буценко Лідії Костянтинівни на ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 17.10.2017 (Величко Т.А. - головуючий, судді: Лавриненко Л.В., Філінюк І.Г.) у справі

за позовом приватного підприємства "НІКА-2"

до Фізичної особи-підприємця Буценко Лідії Костянтинівни,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції в Одеській області в особі Реєстраційної служби Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції в Одеській області

про визнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності від 30.07.2014,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Приватне підприємство "НІКА-2" (далі - ПП "НІКА-2") звернулося до Господарського суду Одеської області з позовом (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 26.06.2017) до фізичної особи-підприємця Буценко Лідії Костянтинівни (далі - ФОП Буценко Л.К.) про визнання недійсним і скасування свідоцтва від 30.07.2014 про право власності на нерухоме майно - комплекс будівель і споруд бази відпочинку "Лідія", розташованих за адресою: Одеська область, Білгород-Дністровський район, Шабівська сільська рада, комплекс будівель і споруд № 56, у частині, що стосується будівель і споруд: літери А (бар), Б (щитова), Ж (склад), 1К (будинок відпочинку), Н (будинок відпочинку), О (будинок відпочинку), № 1 (ємність для води), № 2 (вигрібна яма), № 3 (каналізація).

Позов мотивовано набуттям ФОП Буценко Л.К. свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 30.07.2014 всупереч вимогам законодавства, що встановлено під час розгляду цивільної справи № 22-ц/785/7182/13 та адміністративної справи № 815/4703/13-а.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 10.07.2017 (головуючий - Желєзна С.П., судді: Цісельський О.В., Щавинська Ю.М.) в задоволені позовних вимог відмовлено у повному обсязі.

Рішення місцевого суду обґрунтовано отриманням ФОП Буценко Л.К. свідоцтва про право власності на реконструйований комплекс будівель і споруд від 30.07.2014 із дотриманням вимог Закону України від 01.07.2004 № 1952-IV "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та постанови Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 № 868 "Про затвердження Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень і Порядку надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно", при цьому свідоцтво видано на підставі декларації про готовність об'єкта до експлуатації, зареєстрованої Інспекцією ДАБК в Одеській області 02.04.2014. Наразі позивач дії Інспекції ДАБК в Одеській області в установленому законом порядку не оскаржував.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням, ПП "НІКА-2" оскаржило його до Одеського апеляційного господарського суду, який ухвалою від 21.08.2017 прийняв апеляційну скаргу позивача до провадження.

22.08.2017 ПП "НІКА-2" подало до апеляційного суду клопотання про зупинення провадження у справі № 916/3388/15 до вирішення пов'язаної із нею справи № 916/495/14.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 17.10.2017 (головуючий - Величко Т.А., судді: Лавриненко Л.В., Філінюк І.Г.) провадження в справі, що розглядається зупинено на підставі частини 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України в редакції, чинній до 15.12.2017 (далі - ГПК) до вирішення пов'язаної з нею справи № 916/495/14.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі ФОП Буценко Л.К. просить ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 17.10.2017 скасувати та передати справу на розгляд до суду апеляційної інстанції.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

В обґрунтування наведеної ним правової позиції скаржник посилається на порушення судом апеляційної інстанції положень частини 1 статті 79 ГПК (в редакції чинній до 15.12.2017), наголошуючи, що апеляційним судом не зазначено та не з'ясовано, які саме обставини під час розгляду справи № 916/495/14 за позовом ПП "НІКА-2" до ФОП Буценко Л.К та Шабівської сільської ради про визнання незаконним та скасування рішення і визнання недійсним свідоцтва про право власності унеможливлюють розгляд справи № 916/3388/15 за позовом ПП "НІКА-2" до ФОП Буценко Л.К. про визнання недійсним свідоцтва про право власності, та яким чином встановлені в іншій справі обставини впливають на оцінку доказів у справі, що розглядається.

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

Відзивів на касаційну скаргу позивач і третя особа не подавали.

Доводи, за якими суд касаційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої та (або) апеляційної інстанції

Здійснивши розгляд касаційної скарги в письмовому провадженні, перевіривши оскаржену ухвалу, дослідивши наведені в касаційній скарзі доводи, перевіривши наявні матеріали справи щодо правильності застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

В основу оскаржуваної ухвали про зупинення провадження в справі № 916/3388/15 покладено висновок апеляційного суду про те, що позовні вимоги та обґрунтування позову в межах справи № 916/3388/15 засновані на фактах та обставинах, раніше встановлених у справі № 916/495/14 (рішення від 20.07.2015), а саме щодо визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 22.11.2012. Наразі рішення суду в справі № 916/495/14 скасовано, справу направлено на новий розгляд, тому суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що результати вирішення справи № 916/495/14 можуть вплинути на розгляд справи № 916/3388/15, адже свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 30.07.2014 № 24911851 є похідним від свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 22.11.2012 саме в частині заявлених позовних вимог - визнання недійсним і скасування свідоцтва про право власності на нерухоме майно комплексу будівель і споруд бази відпочинку "Лідія", розташованих за адресою: Одеська область, Білгород-Дністровський район, Шабівська сільська рада, комплекс будівель і споруд № 56, у частині, що стосується будівель та споруд: літери А (бар), Б (щитова), Ж (склад), Ї (будинок відпочинку, Н (будинок відпочинку), О (будинок відпочинку), № 1 (ємкість для води), № 2 (вигрібна яма), № 3 (каналізація).

Колегія суддів Касаційного господарського суду не може погодитися з навединими висновками суду апеляційної інстанції з огляду на таке.

Відповідно до частини 1 статті 79 ГПК (в редакції, чинній до 15.12.2017) господарський суд зупиняє провадження в справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

Пов'язаність справ полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у цій справі, зокрема, факти, що мають преюдиціальне значення. Ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи.

Неможливість розгляду цієї справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі. Так, відповідні обставини можуть мати місце у випадку, коли господарський суд не може розглянути певну справу через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок: непідвідомчості; обмеженості предметом позову; неможливості розгляду тотожної справи; певної черговості розгляду вимог.

Зупинення провадження у справі - це тимчасове або повне припинення всіх процесуальних дій у справі, зумовлене настанням зазначених у законі обставин, що перешкоджають подальшому руху процесу, і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені.

Метою зупинення провадження у справі до розгляду пов'язаної з нею справи є виявлення обставин, підстав, фактів, тощо, що не можуть бути з'ясовані та встановлені у цьому процесі, які проте мають значення для конкретної справи, провадження у якій зупинено.

При цьому пов'язаною з такою справою є інша справа, в якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання та оцінку доказів у цій справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення (частини 3, 4 статті 35 ГПК (в редакції, чинній до 15.12.2017).

Крім того, статтею 86 ГПК (в редакції, чинній до 15.12.2017) встановлено вимоги щодо змісту ухвали в разі, якщо господарський спір не вирішується по суті. Зокрема, ухвала має містити мотиви її винесення з посиланням на законодавство, висновок з розглянутого питання.

Отже, ухвала про зупинення провадження у справі повинна відповідати вимогам, передбаченим статтею 86 цього Кодексу, а також містити викладення обставин, що зумовили зупинення провадження у справі.

Як убачається з матеріалів справи, ухвалою від 17.10.2017 зупинено провадження в справі № 916/3388/15 з мотивів неможливості розгляду цієї справи до вирішення пов'язаної з нею господарської справи № 916/495/14.

Проте колегія суддів Касаційного господарського суду має зауважити, що встановлення обставин у справі № 916/495/14 за позовом ПП "НІКА-2" до ФОП Буценко Л.К та Шабівської сільської ради про визнання незаконним та скасування рішення та визнання недійсним свідоцтва про право власності не впливає на можливість самостійного встановлення апеляційним судом обставин та оцінки доказів у справі № 916/3388/15.

Отже, суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про те, що розгляд справи № 916/495/14 перешкоджає встановленню відповідно до статті 43 ГПК (в редакції, чинній до 15.12.2017) істотних обставин у справі № 916/3388/15 під час розгляду, та, як наслідок, необґрунтовано зупинив провадження у цій справі.

Згідно з частиною 1 статті 102 ГПК (в редакції, чинній до 15.12.2017) апеляційна скарга на рішення місцевого господарського суду розглядається у двомісячний строк з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження, тому суд апеляційної інстанції дійшов хибного висновку про наявність підстав для зупинення провадження у даній справі до вирішення пов'язаної з нею справи № 916/495/14, оскільки можливість зупинення провадження у справі не повинна призводити до зменшення розумного строку розгляду справи (правова позиція, наведена в постанові Верховного Суду України від 01.02.2017 у справі № 6-1957цс16).

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Так, відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється залежно від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням пункту 1 статті 6 даної Конвенції (§ 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 в справі "Смірнова проти України"). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (§ 51 рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 у справі "Красношапка проти України").

Підсумовуючи викладене, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку, що суд апеляційної інстанції всупереч вимогам національного законодавства, а також всупереч практиці Європейського суду з прав людини неправомірно зупинив провадження у господарській справі № 916/3388/15 з мотивів неможливості розгляду цієї справи до вирішення пов'язаної з нею господарської справи № 916/495/14, яка, в свою чергу, розглядається впродовж тривалого часу (більше 3 років), що призводить до затягування судового процесу та позбавляє учасників справи можливості оперативно захистити свої порушені або оспорювані права та інтереси.

За таких обставин оскаржувана ухвала Одеського апеляційного господарського суду від 17.10.2017 є такою, що винесена з порушенням положень статей 79, 86 ГПК (в редакції, чинній до 15.12.2017), тому підлягає скасуванню, а справа - направленню до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного в касаційній скарзі

За наведених обставин касаційна інстанція погоджується з твердженням скаржника про те, що апеляційна інстанція не з'ясувала, які саме обставини справи в ході розгляду справи № 916/495/14 за позовом ПП "НІКА-2" до ФОП Буценко Л.К. та Шабівської сільської ради про визнання незаконним та скасування рішення та визнання недійсним свідоцтва про право власності, наразі унеможливлюють розгляд справи № 916/3388/15 за позовом ПП "НІКА-2" до ФОП Буценко Л.К. про визнання недійсним свідоцтва про право власності, та яким чином встановлені в іншій справі обставини впливають на оцінку доказів у справі, що розглядається.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд

За змістом частин 3 та 4 статті 304 ГПК в редакції, чинній з 15.12.2017 касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції. У випадках скасування судом касаційної інстанції ухвал суду першої або апеляційної інстанції, які перешкоджають провадженню у справі, справа передається на розгляд суду першої або апеляційної інстанції.

Відповідно до частин 1, 2 статті 300 ГПК (в редакції, чинній з 15.12.2017), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Згідно з частиною 6 статті 310 ГПК (в редакції, чинній з 15.12.2017) підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.

Враховуючи межі перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що доводи, викладені заявником у касаційній скарзі, отримали підтвердження під час касаційного провадження, спростовують висновок суду апеляційної інстанції щодо наявності правових підстав для зупинення провадження в справі, оскільки оскаржувана ухвала перешкоджає подальшому провадженню у справі.

З огляду на наведене касаційна інстанція вбачає підстави для задоволення касаційної скарги шляхом скасування ухвали від 17.10.2017 та передачі справи до Одеського апеляційного господарського суду для продовження розгляду апеляційної скарги ПП "НІКА-2" на рішення Господарського суду Одеської області від 10.07.2017.

З урахуванням вимог статей 300, 304, 310 ГПК (в редакції, чинній з 15.12.2017), колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку, що оскаржувана ухвала винесена з порушенням приписів процесуального закону та підлягає скасуванню.

Оскільки суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом касаційної інстанції не здійснюється (частина 14 статті 129 ГПК (в редакції, чинній з 15.12.2017).

Зважаючи на викладене та керуючись статтями 300, 301, 304, 310, 314, 315, 317 ГПК, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця Буценко Лідії Костянтинівни задовольнити.

Ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 17.10.2017 у справі № 916/3388/15 скасувати.

Справу направити до Одеського апеляційного господарського суду для продовження розгляду.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Ю.Я. Чумак

Судді: Т.Б. Дроботова

Є.В. Краснов