ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 травня 2023 року

м. Київ

cправа № 904/1708/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кондратова І.Д. - головуючий, судді - Губенко Н.М., Студенець В.І.,

розглянув в порядку письмового провадження касаційну скаргу Акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів"

на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області

(суддя Ярошенко В.І.)

від 12.12.2022

та постанову Центрального апеляційного господарського суду

(головуючий - Орєшкіна Е.В., судді - Кощеєв І.М., Іванов О.Г.)

від 21.02.2023

за скаргою Акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів"

на дії та постанови приватного виконавця Селезньова Максима Олександровича

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервісно-торговий логістичний центр Україна"

до Акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів"

про стягнення 777 854,67 грн

Рух справи та короткий зміст скарги

1. У червні 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Сервісно-торговий логістичний центр Україна" (далі - стягувач) звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" (далі - боржник) про стягнення заборгованості та штрафних санкцій у розмірі 777 854, 67 грн.

2. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 31.08.2022 позов задоволено частково; стягнуто з боржника на користь стягувача основний борг у розмірі 685 885, 84 грн, 3 % річних у розмірі 5 411, 92 грн, інфляційні втрати в розмірі 40 330, 09 грн, пеню в розмірі 32 358, 77 грн та витрати зі сплати судового збору в розмірі 6 315, 66 грн; в іншій частині позову відмовлено.

3. 23.09.2022 на примусове виконання рішення видано наказ.

4. 04.10.2022 приватний виконавець відкрив виконавче провадження з примусового виконання наказу від 23.09.2022.

5. 18.10.2022 боржник звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області зі скаргою на дії та постанови приватного виконавця Селезньова Максима Олександровича, в якій просив:

- визнати дії приватного виконавця Селезньова Максима Олександровича щодо відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_1 та проведення виконавчих дій протиправними;

- скасувати постанову приватного виконавця Селезньова Максима Олександровича від 03.10.2022 про відкриття виконавчого провадження у ВП № НОМЕР_1;

- скасувати постанову про арешт коштів на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах у ВП № НОМЕР_1.

6. Скарга обґрунтована тим, що:

- абзацом 15 пункту 102 Розділу ХІІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження" в редакції з 19.08.2022 заборонено відкривати виконавче проваджень та вживати заходи примусового виконання рішень на території територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають у тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні);

- боржник знаходиться на території Нікопольської міської громади, яка включена до Переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточені (блокуванні) (далі - Перелік);

- оскільки боржник знаходиться на території громади, яка включена до Переліку, то відкриття виконавчого провадження щодо нього та вжиття заходів примусового виконання рішень є порушенням абзацу 15 пункту 102 Розділу ХІІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження" в редакції з 19.08.2022.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

7. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 31.08.2022 позов ТОВ "Сервісно-торговий логістичний центр Україна" задоволено частково; стягнуто основний борг, 3 % річних, інфляційні втрати, пеню та витрати зі сплати судового збору.

8. 23.09.2022 на примусове виконання рішення видано наказ.

9. 04.10.2022 приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Селезньовим М.О. за заявою стягувача від 03.10.2022 відкрито виконавче провадження № НОМЕР_1 у місті Дніпро.

10. 04.10.2022 приватний виконавець ухвалив постанову про арешт коштів боржника.

11. Постановою від 05.10.2022 приватний виконавець закінчив виконавче провадження, оскільки було стягнуто кошти боржника, необхідні для задоволення вимог стягувача за виконавчим провадженням, основну винагороду та витрати виконавчого провадження.

12. Приватний виконавець Селезньов М.О. має право здійснювати виконання виконавчих документів, місце виконання яких знаходиться у межах Дніпропетровської області.

13. Офіс приватного виконавця знаходиться за адресою: м. Дніпро, вул. Симферопільска, 2Н, прим. 263 - 265, що відноситься до територіальної громади міста Дніпра, яка не внесена до Переліку.

14. Виконання рішення суду відбулось шляхом списання банківськими установами коштів з арештованих рахунків боржника на підставі платіжних вимог.

15. Усі дії у виконавчому провадженні (ухвалення постанов про відкриття виконавчого провадження та про арешт коштів боржника від 04.10.2022) здійснені приватним виконавцем Селезньовим М.О. за місцезнаходженням офісу приватного виконавця.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

16. Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 12.12.2022, залишеною без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 21.02.2023, у задоволенні скарги відмовлено.

17. Судові рішення мотивовані таким:

- норма абзацу 15 пункту 102 Розділу ХІІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження" регулює питання виконання органом державної виконавчої служби судового рішення з огляду на територіальний критерій та можливість фактичної реалізації органами виконавчої служби покладених на них законом завдань, у тому числі, у зв`язку з наявністю активних бойових дій та / або відсутністю тимчасового контролю населених пунктів;

- положення Закону України "Про виконавче провадження" та Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 № 512/5 не містять заборони відносно вчинення виконавчих дій щодо боржників зареєстрованих на території територіальних громад, визначених наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 26.08.2022 № 193 (яким затверджено Перелік);

- заходи примусового виконання рішення на території Нікопольської міської громади приватним виконавцем Селезньовим М.О. не вчинялись, а виконання рішення суду відбулось шляхом списання банківськими установами коштів з арештованих рахунків боржника на підставі платіжних вимог;

- тому дії приватного виконавця Селезньова М.О. у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 не порушують абзац 15 пункту 102 Розділу ХІІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження", відповідно, відсутні підстави для задоволення скарги у порядку, передбаченому статтею 343 ГПК України.

Короткий зміст вимог касаційних скарг. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу та виклад позиції іншого учасника справи

18. 21.03.2023 боржник звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення, яким задовольнити скаргу на дії приватного виконавця.

19. В обґрунтування підстав касаційного оскарження, скаржник посилається на те, що суди першої та апеляційної інстанцій:

- неправильно застосували норму абзацу 15 пункту 10-2 Розділу ХІІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження", оскільки відкриття виконавчого провадження та вжиття заходів примусового виконання рішень на території Нікопольської міської громади на даний час не допускається;

- не врахували, що встановлені вказаним Законом обмеження щодо відкриття та проведення виконавчих дій на територіях, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій, прийняті для захисту економіки держави та підприємств, які знаходяться в тяжкому економічному стані з причин безпосередньої близькості війни на територіях, які не є окупованими агресором;

- помилково не врахували положення статті 24 Закону України "Про виконавче провадження", аналіз якої свідчить про ототожнення законодавцем таких понять як "відкриття" та "проведення або вчинення виконавчих дій" в - "місце виконання рішення", тоді як частина перша цієї статті зазначає, що виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. В цій справі - це в будь-якому разі є м. Нікополь, де знаходяться промислові потужності скаржника.

20. 24.04.2023 до Верховного Суду від приватного виконавця надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому Селезньов М.О. просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані рішення - без змін.

21. Відзив обґрунтовано таким:

- встановлена законодавцем заборона відкриття виконавчих проваджень та вжиття заходів примусового виконання рішень на території територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають у тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) пов`язана не з реєстрацією або знаходженням боржника на такій території, а із забороною саме виконавцям вчиняти виконавчі дії перебуваючи на територіях, визначених наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25.04.2022 № 75;

- будь-які заходи примусового виконання рішення на території Нікопольської міської громади приватним виконавцем не вчинялись, виконання рішення суду відбулось шляхом списання банківськими установами (які також розташовані в межах територіальних громад, що не внесені до Переліку) коштів з арештованих рахунків боржника;

- Верховний Суд у постанові від 23.03.2023 у справі № 905/2368/15 погодився з висновками судів попередніх інстанцій щодо застосування абзацу 15 пункту 10-2 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження" стосовно помилковості позиції скаржника про заборону відкриття виконавчого провадження та вжиття заходів примусового виконання рішень внаслідок реєстрації боржника на території територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають у тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні).

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Мотиви, якими керується Верховний Суд, та застосоване законодавство

22. Розглянувши подану касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку, що вона не підлягає задоволенню з огляду на таке.

23. Відповідно до статті 1291 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Аналогічна норма закріплена в частині першій статті 18 ГПК України.

24. Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного суду України від 13.12.2012 №18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини рішення Конституційного суду від 25.04.2012 №11-рп/2012).

25. Умови і порядок виконання рішень судів, що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені Законом України "Про виконавче провадження".

26. Законом України від 28.07.2022 №2468-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння процесам релокації підприємств в умовах воєнного стану та економічного відновлення держави", який набрав чинності 19.08.2022, абзац 15 пункту 102 розділу XIII Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про виконавче провадження" викладено у такій редакції: забороняється відкриття виконавчих проваджень та вжиття заходів примусового виконання рішень на території територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають у тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), відповідно до переліку, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику з питань тимчасово окупованої російською федерацією території України, а також прилеглих до неї територій.

27. Відповідно до абзацу 12 пункту 102 розділу XIII Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про виконавче провадження" зупиняється у період дії воєнного стану вчинення виконавчих дій у виконавчих провадженнях з виконання рішень (крім рішень за позовами фізичних осіб про стягнення заробітної плати, грошового забезпечення військовослужбовців), боржниками за якими є підприємства оборонно-промислового комплексу, визначені в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, органи військового управління, з`єднання, військові частини, вищі військові навчальні заклади, військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти, установи та організації, які входять до складу Збройних Сил України, рішень про стягнення з фізичної особи заборгованості за житлово-комунальні послуги в територіальних громадах, розташованих у районах проведення воєнних (бойових) дій, або які перебувають чи перебували у тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) відповідно до переліку, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України, або якщо стягнення за житлово-комунальні послуги здійснюється щодо нерухомого майна, яке є місцем постійного проживання такої фізичної особи і було знищено або пошкоджено внаслідок воєнних (бойових) дій.

28. На відміну від абзацу 12 пункту 102 розділу XIII Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про виконавче провадження" (яким передбачено зупинення виконавчих дій), абзац 15 вказаного пункту не містить визначення кола осіб щодо яких застосовується заборона (боржники - підприємства оборонно-промислового комплексу, стягнення з фізичних осіб заборгованості за житлово-комунальні послуги в територіальних громадах, які визначені Переліком).

29. Аналіз наведених норм свідчить, що законодавча заборона, передбачена абзацом 15 пункту 102 розділу XIII Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про виконавче провадження", стосується саме місця (території) відкриття виконавчого провадження і місця (території), на якій будуть вживатися заходи примусового виконання рішення, а не місця реєстрації (розташування) боржника.

30. Законодавство не містить заборони вчиняти виконавчі дії щодо юридичної особи, місцезнаходженням (реєстрацією) якої є територія територіальної громади, яка включена до Переліку поза межами такої територій. Відповідна заборона стосується виключно території проведення виконавчих дій (відкриття виконавчих проваджень та вжиття заходів примусового виконання рішень).

31. Такі висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постановах від 23.03.2023 у справі №905/2368/15, від 24.04.2023 у справі № 910/5953/17.

32. Верховний Суд у справі №905/2368/15 погодився із висновками судів попередніх інстанцій щодо помилковості позиції виконавчої служби про заборону відкриття виконавчого провадження та вжиття заходів примусового виконання рішення внаслідок реєстрації боржника на території територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають у тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні).

33. Верховний Суд у справі № 910/5953/17 дійшов висновку, що державний виконавець правомірно відкрив виконавче провадження, оскільки місцем знаходження Департаменту ДВС є місто Київ, та правомірно вжив заходи примусового виконання наказу господарського суду, зокрема наклав арешт на майно та грошові кошти боржника та його структурних одиниць, оскільки скаржник не довів та суди не встановили, що такі заходи вчинено на території територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають у тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) та / або щодо майна, яке знаходиться на таких територіях.

34. Відповідно до частин другої, четвертої статті 24 Закону України "Про виконавче провадження" приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника. Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України. Виконавець має право вчиняти виконавчі дії щодо звернення стягнення на доходи боржника, виявлення та звернення стягнення на кошти, що перебувають на рахунках боржника у банках чи інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах на території, на яку поширюється юрисдикція України.

35. Зі змісту наведеної норми частини другої статті 24 Закону України "Про виконавче провадження" вбачається, що якщо місце проживання, перебування боржника - фізичної особи та місцезнаходження боржника - юридичної особи або місцезнаходження майна боржника розташовано в окрузі, в якому приватний виконавець здійснює діяльність та відповідно на яку розповсюджуються компетенція цього приватного виконавця, він має право прийняти до виконання такі виконавчі документи та відкрити виконавче провадження з їх виконання (пункт 14.1. постанови Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 910/13508/15).

36. Пунктом 4 частини другої статті 23 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" визначено, що у Єдиному реєстрі приватних виконавців України містяться відомості про виконавчий округ, на території якого приватний виконавець здійснює діяльність.

37. Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 21.05.2021 у справі № 905/64/15 розглядала питання щодо можливості відкриття виконавчого провадження за місцезнаходженням банку, в якому відкрито рахунок боржника, а також питання, які докази є достатніми для відкриття виконавчого провадження.

Верховний Суд дійшов висновку, що стягувач, звертаючись до виконавця із заявою про примусове виконання рішення має довести саме обставини знаходження майна боржника на території, на яку поширюється компетенція органу державної виконавчої служби, або в межах виконавчого округу приватного виконавця, надати (додати до заяви) докази місцезнаходження майна боржника на цій території, а не докази фактичної наявності майна боржника у місцезнаходженні такого майна.

Наприклад, у разі посилання стягувача на наявність у боржника грошових коштів на рахунках у банківських установах, стягувач, який обмежений в отриманні інформації, що є банківською таємницею, має надати наявні у нього докази існування таких рахунків боржника, докази, з яких йому стало відомо про такі існуючі рахунки боржника (ділова переписка, правочини, первинні, розрахункові документи тощо).

38. Верховний Суд у постанові від 10.09.2018 у справі № 905/3542/15 зробив висновок, що визначення місця вчинення приватним виконавцем виконавчих дій у вже відкритому виконавчому провадженні здійснюється відповідно до загальних норм, якими визначаються вимоги щодо місця вчинення такої виконавчої дії - без обмеження дій приватного виконавця виконавчим округом, на території якого приватний виконавець здійснює діяльність (частина шоста статті 25 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" та абзац 2 частини другої статті 24 Закону України "Про виконавче провадження").

39. Враховуючи наведені висновки Верховного Суду та положення абзацу 15 пункту 102 розділу XIII Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про виконавче провадження" слід зробити висновок, що вжиття заходів примусового виконання рішень, зокрема шляхом накладення арешту на кошти боржника, можливе тільки на території територіальних громад, які не розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій і не перебувають у тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), визначені у Переліку.

40. Отже, встановивши, що відкриття виконавчого провадження та вжиття заходів примусового виконання рішення суду відбулося на території міста Дніпра, яке не віднесено до Переліку, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що такі дії приватного виконавця не порушують заборону, передбачену абзацом 15 пункту 102 розділу XIII Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про виконавче провадження". А тому підстави для задоволення скарги на дії приватного виконавця на підставі частини другої статті 343 ГПК України відсутні.

41. При цьому посилання скаржника на неправильне застосування частини другої статті 24 Закону України "Про виконавче провадження" щодо місцезнаходження усіх потужностей підприємства у місті Нікополь є необґрунтованим, оскільки, як встановлено судами попередніх інстанцій, виконання рішення суду відбулося шляхом списання банківськими установами коштів з арештованих рахунків боржника на підставі платіжних вимог, що не передбачає вжиття заходів примусового виконання на території міста Нікополь.

42. Отже, доводи скаржника щодо заборони відкриття виконавчого провадження та вжиття заходів примусового виконання рішення є помилковими.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

43. Згідно з пунктом першим частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.

44. Відповідно до частини першої статті 309 зазначеного Кодексу суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

45. З огляду на викладене, Верховний Суд дійшов висновку про необхідність залишення касаційної скарги без задоволення, а постанови суду апеляційної інстанції і ухвали суду першої інстанції - без змін як таких, що ухвалені з додержанням норм процесуального права.

Розподіл судових витрат

46. З огляду на те, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, згідно зі статтею 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на заявника касаційної скарги.

Керуючись статтями 129, 300, 301, пунктом 1 частини першої статті 308, статтями 309 314 315 317 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" залишити без задоволення, а постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21.02.2023 та ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 12.12.2022 у справі № 904/1708/22- без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий І. Кондратова

Судді Н. Губенко

В. Студенець