Історія справи

Ухвала КГС ВП від 14.04.2020 року у справі №909/1425/13
Постанова КГС ВП від 12.12.2023 року у справі №909/1425/13
Постанова КГС ВП від 28.07.2023 року у справі №909/1425/13
Ухвала КГС ВП від 16.04.2018 року у справі №909/1425/13

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2019 року

м. Київ

Справа № 909/1425/13

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Сухового В.Г. - головуючого, Берднік І.С., Міщенка І.С.,

за участю секретаря судового засідання - Журавльова А.В.

за участю представників:

позивача - Лаврів В.П.,

відповідача - Волошинюк Р.В., Трефянчин А.М.,

третьої особи - не з'явився

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ВіЕс Банк", правонаступником якого є Акціонерне товариство "Таскомбанк", на постанову Західного апеляційного господарського суду від 28.01.2019 (Галушко Н.А., Желік М.Б., Орищин Г.В.) та ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 07.11.2018 (Фрич М.М., Ткаченко І.В., Неверовська Л.М.) у справі № 909/1425/13

за позовом Публічного акціонерного товариства "ВіЕс Банк" до Публічного акціонерного товариства "Івано-Франківськшкірсировина", третя особа Колективне підприємство "ВГК" про звернення стягнення на предмет іпотеки

Історія справи

Короткий зміст позовних вимог

1. Публічне акціонерне товариство "ФОЛЬКСБАНК" (змінено назву на Публічне акціонерне товариство "ВіЕс Банк", далі - Позивач) звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Івано-Франківськшкірсировина" (далі - Відповідач), Колективного підприємства "ВГК" (далі - Третя особа) про звернення стягнення на предмет іпотеки.

2. В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначив, що Відповідач свої зобов'язання за кредитним договором не виконав, внаслідок чого утворилася заборгованість, а тому Позивач вважає наявними підстави для звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до умов іпотечного договору та вимог Закону України "Про іпотеку".

3. Позивач 16.08.2018 звернувся до суду із заявою про заміну сторони у справі його правонаступником у зв'язку з укладенням з Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Траст Фінанс" договору відступлення прав вимоги від 29.12.2017.

Короткий зміст оскаржуваного судового рішення, ухваленого судом першої інстанції

4. Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 07.11.2018 позов залишено без розгляду на підставі пункту 4 частини 1 статті 226 ГПК України.

5. Ухвала суду мотивована тим, що Позивачем не подано витребуваних судом документів, які були необхідні для розгляду заяви Позивача про заміну сторони у справі його правонаступником, представник Позивача в судове засідання не з'явився і такі обставини перешкоджають подальшому розгляду справи.

Короткий зміст оскаржуваної постанови, прийнятої судом апеляційної інстанції

6. Постановою Західного апеляційного господарського суду від 28.01.2019 ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 07.11.2018 залишено без змін з тих же підстав.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

7. Позивач подав касаційну скаргу на ухвалу та постанову судів попередніх інстанцій, в якій просить їх скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Аргументи учасників справи

Доводи Позивача, який подав касаційну скаргу (узагальнено)

8. Судами не враховано, що під час розгляду заяви про заміну Позивача його правонаступником - ТОВ "Траст Фінанс", відбулася реорганізація Позивача та приєднання до АТ "Таскомбанк", і Банк з 16.10.2018 став правонаступником майна, прав та обов'язків Позивача, проте подання доказів правонаступництва стало можливим лише 07.11.2018, оскільки Позивач такими документами до вказаної дати не володів, але суди зазначеного не врахували та дійшли хибного висновку про наявність підстав для залишення позову без розгляду.

9. Суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі не обґрунтував, чим перешкоджає нез'явлення представника Позивача в засідання суду для розгляду справи по суті спору.

10. Судами неправильно застосовано норми статті 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та статей 12, 18, 38 Закону України "Про іпотеку", чим позбавлено права Позивача на вирішення спору по суті.

11. Оскільки частиною 2 статті 161 ГПК України визначено вичерпний перелік заяв та клопотань, які можуть бути подані в письмовій формі, а тому суд першої інстанції безпідставно залишив без задоволення заявлені представниками ТОВ "Траст Фінанс" та АТ "Таскомбанк" клопотання, неправомірно не допустив до участі в судовому засіданні зазначених представників, чим позбавив права надати суду витребувані документи.

Позиція Відповідача у відзиві на касаційну скаргу

12. Оскаржувані ухвала та постанова судів попередніх інстанцій відповідають матеріалам справи, ґрунтуються на вимогах чинного законодавства і підстав для їх скасування немає.

Позиція інших учасників справи на касаційну скаргу

13. Третя особа відзив на касаційну скаргу не надала, що у відповідності до частини 3 статті 295 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваних судових рішень у даній справі у касаційному порядку.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду апеляційної інстанції

14. Як встановлено судами попередніх інстанцій, Позивач 16.08.2018 звернувся до суду першої інстанції із заявою про заміну сторони у справі його правонаступником у зв'язку з укладенням з ТОВ "Фінансова компанія "Траст Фінанс" договору відступлення прав вимоги від 29.12.2017.

15. Оскільки до матеріалів заяви Позивача не було додано необхідних документів в повному обсязі, суд першої інстанції ухвалою від 26.09.2018 витребував у Позивача ряд документів та відклав підготовче засідання на 17.10.2018. У зв'язку з ненаданням Позивачем витребуваних документів, суд першої інстанції ухвалою від 17.10.2018 відклав підготовче засідання на 07.11.2018 та зобов'язав Позивача виконати вимоги ухвали від 26.09.2018.

16. З огляду на те, що представник Позивача двічі не з'явився в судові засідання 17.10.2018 та 07.11.2018, не повідомив суд про причини неявки представника, а також витребувані судом документи не подав, місцевий господарський суд дійшов висновку, що такі обставини перешкоджають подальшому розгляду справи, що є підставою для залишення позову без розгляду відповідно до пункту 4 частини 1 статті 226 ГПК України.

17. Здійснюючи апеляційний перегляд ухвали суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції зазначив, що в суді першої інстанції були відсутні докази, які б надали можливість розглянути по суті заявлене Позивачем клопотання про заміну сторони у справі його правонаступником та визначитись із існуванням підстав для здійснення такої заміни і, оскільки належні докази визначення кредитора в матеріалах справи відсутні, Позивач витребувані судом докази не подав, суд першої інстанції дійшов підставного висновку, що такі обставини перешкоджають подальшому розгляду справи.

18. Умовами пункту 4 частини 1 статті 226 ГПК України визначено, що суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з'явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.

19. У розумінні наведених положень процесуального закону залишення позову без розгляду на підставі пункту 4 частини 1 статті 226 ГПК України можливе за умови, якщо суд позбавлений можливості вирішити спір по суті з вини позивача, який не подав без поважних причин витребувані згідно з ухвалами суду докази, необхідні для вирішення спору, або його представник не з'явився на виклик у засідання господарського суду чи не повідомив про причини неявки і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору. Тобто, коли йдеться про ігнорування позивачем своїх процесуальних обов'язків і вимог суду, що унеможливлює розгляд господарським судом і вирішення спору по суті заявлених позовних вимог. При цьому, господарський суд має з'ясувати також і те, яким чином неявка представника позивача та не подання ним витребуваних судом документів перешкоджає вирішенню спору та у чому полягають перешкоди для розгляду та вирішення спору по суті заявлених позовних вимог за відсутності представника позивача та витребуваних документів.

20. Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду господарським судом справи без прийняття рішення суду по суті заявленого спору у зв'язку з виявленням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому.

20.1. Тобто, умовами застосування зазначеної норми є те, що витребувані матеріали чи явка представника позивача дійсно необхідні для розгляду спору по суті позовних вимог і спір без них вирішити неможливо.

21. Таким чином, визначальною умовою залишення позову без розгляду є саме можливість або неможливість вирішення спору по суті при невчиненні позивачем певних дій, покладених на нього судом.

22. В оскаржуваних судових рішеннях попередніх інстанцій не обґрунтовано, яким чином неподання Позивачем витребуваних судом першої інстанції документів про заміну Позивача його правонаступником перешкоджає вирішенню справи по суті спору.

23. Водночас, колегія суддів звертає увагу, що оскільки судом витребовувалися документи для вирішення питання розгляду саме заяви Позивача про заміну його правонаступником, тому, в разі неподання відповідних документів, для належного розгляду судом такої заяви, має вирішуватися питання, яке безпосередньо пов'язане з вирішенням відповідної заяви, а не спору по суті позову, тоді, як суд першої інстанції дійшов необґрунтованого висновку, що неподання документів, пов'язаних із розглядом питання правонаступництва Позивача, перешкоджає розгляду спору по суті позовних вимог.

24. При цьому, суд апеляційної інстанції вірно вказав на те, що в суді першої інстанції були відсутні докази, які б надали можливість розглянути по суті заявлене Позивачем клопотання про заміну сторони у справі та визначитись із існуванням підстави для здійснення такої заміни, однак не врахував, що, в даному випадку, неподання стороною у справі документів для вирішення питання здійснення правонаступництва, не є підставою, в розумінні пункту 4 частини 1 статті 226 ГПК України, для залишення позову без розгляду, оскільки судом не вказано, що витребовувалися документи, які були необхідні саме для вирішення спору по суті позовних вимог.

25. З огляду на наведене та враховуючи відсутність в ухвалі та постанові судів попередніх інстанцій обґрунтування неможливості розгляду спору за наявними матеріалами справи і незазначення, яким чином неявка представника Позивача в судові засідання 17.10.2018 та 07.11.2018, у цьому випадку, перешкоджала вирішенню спору за наявними у матеріалах справи доказами, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, залишивши позовну заяву без розгляду, ухилився від розгляду позову по суті, чим позбавив Позивача реалізувати своє право на отримання судового захисту.

26. Доводи касаційної скарги, наведені в пунктах 8, 9, 11 постанови Судом визнаються обґрунтованими, а доводи Відповідача, викладені в пункті 12 постанови, є помилковими з підстав, наведених у даній постанові.

27. Посилання скаржника, зазначене в пункті 10 постанови, колегією суддів відхиляється, оскільки стосується вирішення спору по суті позовних вимог.

28. Водночас, колегія суддів звертає увагу, що частинами 1 та 2 статті 2 ГПК України визначено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року, учасником якої є Україна, закріплено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (§ 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що це роль національних судів організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (див. рішення Суду у справі "Шульга проти України", no. 16652/04, від 02.12.2010) і запобігання неналежній та такій, що затягує справу, поведінці сторін у цивільному процесі є завданням саме державних органів (див. рішення Суду у справі "Мусієнко проти України", no. 26976/06, від 20.01.2011).

29. Враховуючи, що ухвала про порушення провадження у справі прийнята 04.12.2013, проте розгляд позовних вимог по суті спору судом першої інстанції до цього часу не здійснено, колегія суддів звертає увагу на необхідність дотримання судом розумності строків вирішення спору.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

30. Згідно з частиною 6 статті 310 ГПК України, підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.

Відповідно до частини 4 статті 304 ГПК України у випадках скасування судом касаційної інстанції ухвал суду першої або апеляційної інстанції, які перешкоджають провадженню у справі, справа передається на розгляд суду першої або апеляційної інстанції.

31. З огляду на те, що судами допущено порушення норм процесуального права (пункт 4 частини 1 статті 226 ГПК України) касаційна скарга Позивача підлягає задоволенню, а справа передачі для розгляду до суду першої інстанції.

Щодо розподілу судових витрат

32. У зв'язку з передачею справи для розгляду в суд першої інстанції, враховуючи положення статті 129 ГПК України, відсутні підстави для вирішення Верховним Судом питання розподілу судових витрат зі сплати судового збору за подання і розгляд касаційної скарги.

Керуючись ст.ст. 300, 301, 304, 308, 310, 314, 315, 317 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ВіЕс Банк", правонаступником якого є Акціонерне товариство "Таскомбанк", задовольнити.

2. Постанову Західного апеляційного господарського суду від 28.01.2019 та ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 07.11.2018 у справі №909/1425/13 скасувати, а справу направити на розгляд до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Суховий В.Г.

Судді Берднік І.С.

Міщенко І.С.