ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2020 року

м. Київ

Справа № 923/1/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Дроботової Т. Б. - головуючого, Пількова К. М., Чумака Ю. Я.,

розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестменеджмент"

на ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 07.09.2020 (судді: Колоколов С. І. - головуючий, Головей В. М., Таран С. В. ) у справі

за позовом заступника керівника Херсонської місцевої прокуратури Херсонської області в інтересах держави в особі Херсонської міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестменеджмент"

про стягнення 3 498 097,23 грн,

ВСТАНОВИВ:

1. Фабула справи і короткий зміст оскаржуваного судового рішення

1.1. Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 09.01.2019 прийнято до розгляду позовну заяву заступника керівника Херсонської місцевої прокуратури Херсонської області (далі - прокурор) в інтересах держави в особі Херсонської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестменеджмент" (далі - ТОВ "Інвестменеджмент") про стягнення 3 498 097,23 грн збитків за користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів, відкрито провадження у справі.

Згідно з ухвалами Господарського суду Херсонської області від 09.04.2019, від
04.11.2019, від 28.01.2020 провадження у справі зупинялося.

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 22.07.2020 закрито підготовче провадження, призначено справи до судового розгляду у судовому засіданні на 19.08.2020.

1.2.18.08.2020 до Господарського суду Херсонської області надійшло клопотання ТОВ "Інвестменеджмент" про призначення експертизи у справі та поновлення пропущеного строку на подання клопотання про призначення експертизи у справі.

ТОВ "Інвестменеджмент" з посиланням на положення статті 99 Господарського процесуального кодексу України зазначило на необхідності призначення судової земельно-технічної експертизи та оціночно-земельної експертизи, які мають дати відповіді на питання, визначені у клопотанні, з метою правильного вирішення спору про стягнення коштів за користування земельною ділянкою.

При цьому товариство з урахуванням положень пункту 8 частини 2 статті 182 Господарського процесуального кодексу України та на підставі пункту 8 частини 2 статті 182 Господарського процесуального кодексу України просило поновити пропущений строк на подання клопотання про призначення експертизи, наголошуючи, що позивач постійно змінює розмір позовних вимог, а розрахунок прокурора отримано відповідачем лише 21.07.2020, тобто за один день до судового засідання, призначеного на 22.07.2020, у зв'язку з чим відповідач не мав достатньо часу для аналізу розрахунку прокурора в межах підготовчого провадження, водночас наданий прокурором розрахунок заявлених до стягнення коштів є сумнівним.

1.3. Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 19.08.2020 відхилено клопотання ТОВ "Інвестменеджмент" про поновлення строків на подання клопотання про призначення судової експертизи у справі, клопотання про призначення судової експертизи залишено без розгляду.

Суд першої інстанції зазначив, що відповідно до статті 182 Господарського процесуального кодексу України у підготовчому засіданні суд вирішує ряд питань, зокрема про призначення судової експертизи, та дійшов висновку, що оскільки, клопотання про призначення судової оціночно-земельної експертизи та судової земельно-технічної експертизи відповідачем заявлено на стадії розгляду справи по суті, суд залишає клопотання без розгляду, відмовивши у поновленні пропущеного строку на подання клопотання про призначення експертизи.

1.4. Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 07.09.2020 повернуто апеляційну скаргу ТОВ "Інвестменеджмент" без розгляду на підставі пункту 4 частини 5 статті 260 Господарського процесуального кодексу України.

Суд апеляційної інстанції, враховуючи положення статей 254, 255 Господарського процесуального кодексу України, а також правову позицію, викладену у постановах Верховного Суду від 29.11.2018 у справі № 908/573/18 та від 12.03.2019 у справі № 918/361/18, дійшов висновку про повернення апеляційної скарги скаржникові у зв'язку з тим, що ухвала про відхилення клопотання відповідача про поновлення строків на подання клопотання про призначення судової експертизи, а також залишення без розгляду клопотання про призначення судової експертизи не може бути оскаржена окремо від рішення суду першої інстанції.

2. Короткий зміст касаційної скарги

2.1. Не погоджуючись з ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 07.09.2020, ТОВ "Інвестменеджмент" у касаційній скарзі просить її скасувати а справу направити до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою товариства на ухвалу Господарського суду Херсонської області від 19.08.2020 у цій справі, обґрунтовуючи свої доводи неправильним застосуванням судом апеляційної інстанції норм процесуального права.

Скаржник наголошує, що суд апеляційної інстанції не дослідив зміст ухвали суду першої інстанції від 19.08.2020, в якій суд першої інстанції відмовив саме у поновленні пропущеного строку на подання клопотання про призначення експертизи у справі. Отже, суд апеляційної інстанції проявив надмірний формалізм, чим, на порушення положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), позбавив відповідача можливості на ефективний засіб юридичного захисту його прав.

На переконання заявника касаційної скарги суд апеляційної інстанції не врахував положення статті 119 Господарського процесуального кодексу України, яка передбачає, що суд за наслідками розгляду клопотання про поновлення процесуального строку може ухвалити судові рішення, а саме постановити ухвалу про поновлення процесуального строку або ухвалу про відмову у поновленні процесуального строку.

При цьому за змістом пункту 9 частини 1 статті 255 Господарського процесуального кодексу України, який не застосовано судом апеляційної інстанції, ухвалу про відмову поновити або продовжити пропущений процесуальний строк може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Скаржник вважає безпідставним застосування судом апеляційної інстанції пункту 4 частини 5 статті 260 Господарського процесуального кодексу України, яким передбачено таку підставу для повернення апеляційної скарги, як подання скарги на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, а також не застосовано положення пункту 4 частини 5 статті 260 Господарського процесуального кодексу України.

2.2. Прокурор у відзиві на касаційну скаргу просить відмовити у її задоволенні, зазначаючи, що суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку оскільки ухвала про відхилення клопотання про поновлення строків на подання клопотання про призначення судової експертизи, а також залишення без розгляду клопотання про призначення судової експертизи не може бути оскаржена окремо від рішення суду першої інстанції. апеляційна скарга була повернута заявникові.

3. Розгляд касаційної скарги та позиція Верховного Суду

3.1. Переглянувши у порядку письмового провадження оскаржувану у справі ухвалу суду апеляційної інстанції, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

3.2. У статті 129 Конституції України у числі основних засад судочинства зазначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Конституційне право на судовий захист передбачає як невід'ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких установлена в належній судовій процедурі та формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному обсязі та забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості, що узгоджується також зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

3.3. За змістом статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. На розширення цього положення Основного Закону в статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" зазначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерела права.

Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Важливим елементом верховенства права є гарантія справедливого судочинства. Так, у справі Bellet v. France ЄСПЛ зазначив, що "стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів якого є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права у демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання в її права".

Згідно з позицією ЄСПЛ основною складовою права на суд є право доступу в тому розумінні, що особі має бути забезпечено можливість звернутися до суду для вирішення певного питання і держава не повинна чинити правових чи практичних перешкод для здійснення цього права.

При цьому відповідно до усталеної практики ЄСПЛ вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває у межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається зазначати підстави, однією з яких може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у справі за їх участю.

Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони у розумні інтервали часу мають вжити заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження (пункт 27 рішення від 26.04.2007 у справі "Олександр Шевченко проти України" (974_256) (Aleksandr Shevchenko v. Ukraine), заява № 8371/02 та ухвала від 14.10.2003 у справі "Трух проти України" (Trukh v. Ukraine), заява № 50966/99).

Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду судових рішень мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду (пункт 42 рішення у справі "Пономарьов проти України" (Ponomaryjv v. Ukraine), заява № 3236/03).

При цьому право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб (рішення ЄСПЛ від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України", від 18.11.2010 у справі "Мушта проти України", від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України").

3.4. Як свідчать матеріали справи, ухвалою Господарського суду Херсонської області від 19.08.2020 відхилено клопотання відповідача про поновлення строків на подання клопотання про призначення судової експертизи, клопотання про призначення судової експертизи залишено без розгляду.

При цьому, зі змісту зазначеної ухвали убачається, що суд першої інстанції відмовляє в поновленні пропущеного строку на подання клопотання про призначення експертизи, дійшовши висновку, що на стадії розгляду справи по суті неможливо призначити експертизу, а також зазначивши, що у відповідача була можливість
22.07.2020 у підготовчому засіданні заявити клопотання про призначення судової експертизи, оскільки, як зазначив суд першої інстанції одного дня достатньо для проведення аналізу розрахунку, який не є складним і складений на підставі двох інших розрахунків Херсонської міської ради, які надавалися у лютому 2019 року та у лютому 2020 року і з якими відповідач ознайомлений.

Суд апеляційної інстанції, повертаючи апеляційну скаргу ТОВ "Інвестменеджмент" на підставі пункту 4 частини 5 статті 260 Господарського процесуального кодексу України, дійшов висновку, що ухвала про відхилення клопотання відповідача про поновлення строків на подання клопотання про призначення судової експертизи, а також залишення без розгляду клопотання про призначення судової експертизи не може бути оскаржена окремо від рішення суду першої інстанції.

3.5. Відповідно до пункту 4 частини 5 статті 260 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції також, якщо скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Згідно з пункту 4 частини 5 статті 260 Господарського процесуального кодексу України ухвали суду першої інстанції оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених пункту 4 частини 5 статті 260 Господарського процесуального кодексу України. Оскарження ухвал суду, які не передбачені пункту 4 частини 5 статті 260 Господарського процесуального кодексу України, окремо від рішення суду не допускається.

Отже, перелік ухвал, які підлягають апеляційному оскарженню окремо від рішення суду, наведений у статті 255 Господарського процесуального кодексу України, є вичерпним.

Системне тлумачення статті 255 Господарського процесуального кодексу України свідчить про те, що законодавець свідомо виокремив випадки, в яких може бути оскаржена або конкретна процесуальна дія, або така конкретна дія і відмова в її вчиненні.

Зазначені процесуально-процедурні обмеження права на апеляційне оскарження деяких ухвал місцевого господарського суду окремо від остаточного рішення суду встановлено з метою ефективного здійснення правосуддя і не зменшують для сторін можливості доступу до суду апеляційної інстанції та не ускладнюють їм цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, оскільки сторони не позбавляються права на апеляційне оскарження таких проміжних ухвал місцевого господарського суду взагалі, їх право лише відтерміновується до винесення остаточного рішення у справі.

Водночас, суд апеляційної інстанції повернув апеляційну скаргу ТОВ "Інвестменеджмент" на ухвалу місцевого суду, якою, у тому числі, відхилено клопотання відповідача про поновлення строків на подання клопотання про призначення судової експертизи.

Відповідно до статті 113 Господарського процесуального кодексу України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

Право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених статті 113 Господарського процесуального кодексу України (статті 113 Господарського процесуального кодексу України).

За змістом частин 1, 2, 3 статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли частин 1, 2, 3 статті 119 Господарського процесуального кодексу України встановлено неможливість такого поновлення.

Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи.

Відповідно до частин 6, 7, 8 статті 119 Господарського процесуального кодексу України про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу. Про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою. Ухвалу про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку може бути оскаржено у порядку, встановленому частин 6, 7, 8 статті 119 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з пунктом 9 частини 1 статті 255 Господарського процесуального кодексу України окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про відмову поновити або продовжити пропущений процесуальний строк.

3.6. Проте суд апеляційної інстанції повертаючи апеляційну скаргу на підставі пункту 4 частини 5 статті 260 Господарського процесуального кодексу України з тих підстав, що скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, не взяв до уваги положення статті 119 та пункту 9 частини 1 статті 255 зазначеного кодексу.

При цьому, суд першої інстанції у пункті 1 резолютивної частини ухвали зазначив про відхилення клопотання відповідача про поновлення строків на подання клопотання про призначення судової експертизи, керуючись, зокрема, статтею 119 Господарського процесуального кодексу України, якою передбачено постановлення ухвали про поновлення або продовження процесуального строку чи про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку, яку, у свою чергу, може бути оскаржено у порядку, встановленому пункті 1 резолютивної частини ухвали зазначив про відхилення клопотання відповідача про поновлення строків на подання клопотання про призначення судової експертизи, керуючись, зокрема, статтею 119 Господарського процесуального кодексу України.

3.7. Ураховуючи наведене колегія суддів вважає передчасним висновок суду апеляційної інстанції про наявність підстав для повернення апеляційної скарги ТОВ "Інвестменеджмент" на ухвалу Господарського суду Херсонської області від
19.08.2020 без розгляду на підставі пункту 4 частини 5 статті 260 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з чим касаційну скаргу необхідно задовольнити, ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від
07.09.2020 скасувати, справу направити до суду апеляційної інстанції зі стадії відкриття апеляційного провадження у справі.

4. Висновки Верховного Суду

4.1. Згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

За змістом частин 1, 3 статті 304 Господарського процесуального кодексу України ухвали судів першої та апеляційної інстанцій можуть бути оскаржені в касаційному порядку у випадках, передбачених частин 1, 3 статті 304 Господарського процесуального кодексу України. Касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.

4.2. Пунктом 2 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю і передати справу для продовження розгляду.

Підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм процесуального права (Пунктом 2 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України України).

Таким чином, касаційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана у справі ухвала суду апеляційної інстанції - скасуванню з передачею справи до суду апеляційної інстанції зі стадії відкриття апеляційного провадження.

5. Розподіл судових витрат

5.1. Оскільки суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом касаційної інстанції не здійснюється.

Керуючись статтями 300, 301, 304 пунктом 2 частини 1 статті 308, статтями 310, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестменеджмент" задовольнити.

2. Ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 07.09.2020 у справі № 923/1/19 скасувати, справу передати до Південно-західного апеляційного господарського суду зі стадії відкриття апеляційного провадження.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Т. Б. Дроботова

Судді К. М. Пільков

Ю. Я. Чумак