Верховний

Суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2018 року

м. Київ

справа № 908/657/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Булгакової І.В. (головуючий), Львова Б.Ю. і Селіваненка В.П.

учасники справи:

особа, яка звернулася до суду за захистом порушених прав суб'єктів авторського права - приватна організація "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами",

позивач - приватне підприємство "Світова музика",

відповідач - фізична особа -підприємець Глушко Гліб Ігорович,

розглянув касаційну скаргу приватної організації "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами"

на рішення господарського суду Запорізької області від 13.06.2017 (головуючий суддя Смірнов О.Г.)

та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 09.08.2017 (головуючий: Марченко О.А., судді: Зубченко І.В., Чернота Л.Ф.)

у справі № 908/657/17

за позовом приватної організації "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами" (далі - Організація) в інтересах приватного підприємства "Світова музика" (далі - ПП "Світова музика")

до фізичної особи -підприємця Глушка Гліба Ігоровича (далі - Підприємець)

про стягнення 32 000,00 грн. компенсації за порушення майнових авторських прав.

За результатами розгляду касаційної скарги Касаційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Організація звернулася до господарського суду Запорізької області в інтересах ПП "Світова музика" з позовом до Підприємця про стягнення 32 000,00 грн. компенсації за порушення виключних майнових авторських прав.

Позовні вимоги з посиланням на приписи статей 1, 15, 32, 50, 52 Закону України "Про авторське право і суміжні права" (далі - Закон) мотивовано неправомірним (без надання відповідного дозволу) використанням відповідачем у приміщенні фітнес-центру "Победа" за адресою: м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 34, музичного твору "ІНФОРМАЦІЯ_1" (автори музики та тексту ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, виконавці ОСОБА_3 Feat ОСОБА_1).

Рішенням господарського суду Запорізької області від 13.06.2017 зі справи № 908/657/17, яке залишено без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 09.08.2017, у задоволенні позову відмовлено.

Судові акти попередніх інстанцій мотивовано: відсутністю в Організації права на здійснення фіксації фактів використання об'єктів авторського права станом на час здійснення такої фіксації; недоведеністю Організацією порушення майнових авторських прав позивача саме відповідачем (не прийнято як належні докази у справі надані Організацією на підтвердження використання музичного твору відповідачем: акт фіксації, чек, відеозапис фіксації публічного виконання спірного музичного твору у відповідному закладі).

Організація, посилаючись на порушення та неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, просить суд касаційної інстанції судові акти попередніх інстанцій зі справи скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції. Так, згідно з доводами Організації, викладеними у касаційній скарзі:

- судами попередніх інстанцій не враховано того, що договір про управління майновими авторськими правами, який укладений Організацією та позивачем, не містить обмежень (заборон) на здійснення Організацією фіксації фактів використання об'єктів авторського права;

- суди не співвіднесли свої висновки щодо повноважень/прав Організації на здійснення відповідної фіксації з нормами Конституції України та законів України;

- суд апеляційної інстанції самоусунувся від належного виконання своїх обов'язків з дослідження доказів, оскільки не дослідив наданий Організацією доказ - відеозапис, при цьому обґрунтував своє рішення з посиланням на вказаний доказ;

- суди не дослідили обставин, пов'язаних з презумпцією винного заподіяння шкоди відповідачем позивачу.

Відзиву на касаційну скаргу не надходило.

Розгляд касаційної скарги Організації здійснено судом касаційної інстанції без повідомлення учасників справи, у відповідності до частини четвертої статті 301 та пункту 4 частини четвертої статті 247 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України в редакції з 03.10.2017).

Перевіривши на підставі встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Касаційний господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Місцевим та апеляційним господарськими судами у справі, зокрема, встановлено, що:

- Організація є організацією колективного управління на колективній основі майновими правами суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав, що підтверджується свідоцтвом Державного департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України про облік організацій колективного управління від 24.01.2011 № 18/2011;

- Організація здійснює управління майновими авторськими правами ПП "Світова музика" на підставі укладеного договору від 01.01.2016 № АУ 010116 про управління майновими авторськими правами, зокрема щодо музичного твору "ІНФОРМАЦІЯ_1" (автори музики та тексту ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, виконавці ОСОБА_3 Feat ОСОБА_1);

- згідно з пунктом 4.1 Договору від 01.01.2016 № АУ 010116 Організація отримує повноваження здійснювати колективне управління майновими правами видавника, зокрема на такий вид використання творів, як публічне виконання творів [як безпосередньо виконавцем або колективом виконавців, так і за допомогою будь-яких технічних пристроїв та процесів, у місцях здійснення господарської діяльності (підприємств торгівлі та послуг, закладів громадського харчування)];

- відповідно до пункту 7.1 Договору від 01.01.2016 № АУ 010116 Організація має право здійснювати відповідно до чинного законодавства України будь-які юридичні дії з метою забезпечення майнових прав видавника на об'єкти авторського права, повноваження на управління якими передані Організації за цим договором;

- згідно з пунктом 7.2 Договору від 01.01.2016 № АУ 010116 (у первісній редакції) Організація має право вживати будь - яких законних заходів, направлених на захист майнових прав видавника, в тому числі перешкоджати використанню об'єктів авторського права без дозволу Організації, забороняти таке використання та здійснювати фіксацію фактів використання об'єктів авторського права без дозволу Організації, але за умови отримання попередньої згоди видавника на такі дії;

- у відповідності до пункту 7.3 Договору від 01.01.2016 № АУ 010116 (у первісній редакції) у випадку виявлення порушень прав, управління якими здійснює Організація, остання після отримання згоди видавника має право пред'являти заяви, судові позови з метою захисту порушених прав та здійснювати будь-які інші дії, - як для захисту прав видавника, так і для реалізації своїх повноважень по управлінню своїми правами;

- строк дії Договору від 01.01.2016 № АУ 010116 відповідно до пункту 10.1 (з урахуванням додаткової угоди від 01.12.2016 № 1) визначено з моменту його підписання сторонами до 31.12.2017 включно;

- відповідно до додаткової угоди від 01.12.2016 № 1 до Договору від 01.01.2016 № АУ 010116 пункти 7.2 та 7.3 договору викладено у новій редакції (у зв'язку з виявленими технічними помилками), а саме:

пункт 7.2: "Організація має право вживати будь-яких законних заходів, направлених на захист майнових прав видавника, в тому числі, перешкоджати використанню об'єктів авторського права без дозволу Організації, забороняти таке використання та здійснювати фіксацію фактів використання об'єктів авторського права без дозволу Організації. Відповідно до чинного в Україні законодавства вчинення таких дій не потребує отримання додаткових дозволів чи погоджень видавника. При цьому Організація має проінформувати видавника про здійснення таких дій";

пункт 7.3: "У випадку виявлення порушень прав, управління якими здійснює Організація, остання має право пред'явити заяви, судові позови з метою захисту порушених прав та здійснювати будь-які заходи як для захисту прав видавника, так і для реалізації своїх повноважень по управлінню цими правами. Для цього Організація має право отримувати судові накази і приймати на свою користь виконання за прийнятими судовими актами з наступним розподілом прийнятого виконання на користь видавника. Умови і порядок такого розподілу встановлюються цим договором і додатковими угодами до нього";

- відповідно до змісту Декларації музичних творів від 01.07.2016 № 6 до Договору від 01.01.2016 № АУ 010116, видавник - ПП "Світова музика" передало в управління Організації музичний твір "ІНФОРМАЦІЯ_1" (автори музики та тексту ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, виконавці ОСОБА_3 Feat ОСОБА_1), частка правовласника щодо публічного виконання - 18,5 %.

Судами попередніх інстанцій також встановлено, що:

- 01.01.2016 ПП "Світова музика" як ліцензіатом та товариством з обмеженою відповідальністю "Олл Мьюзік Паблішинг" як ліцензіаром укладено договір № 01/2016-Л на передачу в управління майнових прав на об'єкти авторських прав, за умовами якого ліцензіар передає ліцензіату на території України виключні права на управління майновими авторськими правами на всі твори, які відносяться до каталогу ліцензіара (далі - Каталог), який є невід'ємною частиною даного договору, права на використання якого належать ліцензіару на території країн СНД, а саме: право використовувати, а також дозволяти або забороняти використання творів наступними способами:

- публічного мовлення;

- публічного виконання;

- публічного показу; прокату та ін.;

- розповсюдження шляхом продажу або іншого відчуження за допомогою будь-яких видів зв'язку, включаючи мобільний зв'язок та Інтернет;

- відтворення та розповсюдження шляхом продажу або іншого відчуження творів в механічному записі на будь-яких видах носіїв;

- використання творів у складі програм телебачення;

- відповідно до пунктів 1.3, 1.4, 1.5 договору від 01.01.2016 № 01/2016-Л ліцензіар передає ліцензіату право укладати на території України договори з юридичними та фізичними особами - користувачами Каталогу зазначеними в пунктах 1.1, 1.2 способами, та право збирати на користь ліцензіара за вказані види використання винагороду (роялті). Ставки роялті за дозволами, які видаються безпосередньо ліцензіатом користувачам, підлягають погодженню з ліцензіаром шляхом повідомлення. З метою забезпечення прав ліцензіара ліцензіат може укладати договори про взаємне представництво інтересів з іншими підприємствами та організаціями на території України та отримувати від них винагороду на користь ліцензіара за використання творів у способи, зазначені в даному договорі. За попередньою згодою ліцензіара, ліцензіат має право укладати договори, які передбачають надання прав на видачу дозволів та збір винагороди за використання творів з каталогу;

- пунктом 2.6 договору від 01.01.2016 № 01/2016-Л передбачено, що ліцензіат зобов'язується представляти інтереси ліцензіара з питань захисту переданих за даним договором прав в усіх державних, судових, суспільних та комерційних організаціях, установах та підприємствах на території України, пред'являти претензії та позови виключно з письмової згоди ліцензіара з метою відновлення порушених прав та стягнення матеріального, а також іншого виду збитку, включаючи упущену вигоду, у випадках незаконного використання користувачами на території України прав, передбачених даним договором. Ліцензіат зобов'язаний узгоджувати з ліцензіаром усі претензії та позови, пов'язані з порушенням прав на території України;

- строк дії Договору від 01.01.2016 № 01/2016-Л встановлений до 31.12.2017 (згідно з додатковою угодою від 01.01.2017 до договору);

- до Договору від 01.01.2016 № 01/2016-Л його сторонами підписано додаток № 1 "Перелік з каталогу музичних творів", відповідно до якого підтверджено, що станом на 01.07.2016 надані права, зокрема відносно музичного твору "ІНФОРМАЦІЯ_1" (автори музики та тексту ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3), а також передбачено, що товариством з обмеженою відповідальністю "Олл Мьюзік Паблішинг" надається ПП "Світова музика" письмова згода пред'являти претензії та позови згідно діючого в Україні законодавства з метою захисту порушеного права; також товариство з обмеженою відповідальністю "Олл Мьюзік Паблішинг" погоджується з правом ПП "Світова музика" доручати судове представництво Організації на підставі договору про управління майновими авторськими правами.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, відповідно до акта від 21.11.2016 № 6/2111/2016 комерційного використання музичних творів способом публічного виконання, у приміщенні фітнес-центру "Победа", розташованого за адресою: м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 34, в якому здійснює господарську діяльність Підприємець, шляхом відеозапису за допомогою відеокамери у період часу з 12 год. 09 хв. до 13 год. 02 хв. було зафіксовано факт публічного виконання музичного твору "ІНФОРМАЦІЯ_1" (виконавці ОСОБА_3 Feat ОСОБА_1) за допомогою наявних працюючих побутових приладів для подання звукової хвилі у діапазоні і з частотою, які сприймаються людським слухом.

Причиною виникнення спору зі справи стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для стягнення з Підприємця компенсації у зв'язку з порушенням майнових авторських прав суб'єктів авторського права.

Відповідно до статті 45 Закону суб'єкти авторського права і суміжних прав можуть управляти своїми правами: особисто, через свого повіреного, через організацію колективного управління.

За приписами статей 48 і 49 Закону можлива передача на договірних засадах авторами або іншими суб'єктами авторського права та/або суміжних прав повноважень з управління майновими правами організаціям колективного управління, на які покладається виконання відповідних функцій, зокрема збір винагороди на підставі зазначених договорів чи цього Закону, розподіл (перерозподіл між іншими організаціями колективного управління) зібраної винагороди, перерахування належної частки перерозподіленої винагороди іншим організаціям колективного управління, що представляють майнові інтереси відповідних суб'єктів авторського права та/або суміжних прав, або виплата розподіленої винагороди безпосередньо таким суб'єктам.

За наявності договорів з суб'єктами авторського права та/або суміжних прав на управління їх майновими правами організації колективного управління відповідно до статті 45 Закону, що надає право таким організаціям представляти інтереси власників майнових авторських прав, виконавців, виробників фонограм (відеограм), мають право звертатися до господарського суду з позовами про відшкодування збитків (матеріальної шкоди), включаючи упущену вигоду або стягнення доходу, отриманих порушником внаслідок порушення ним авторського права та/або суміжних прав, і у тому випадку, коли з порушником авторського права чи суміжних прав організацією колективного управління не укладено будь-якої угоди.

Організації колективного управління, які здійснюють управління майновими правами на твори, повинні довести наявність у них прав на управління авторськими майновими правами певного кола осіб. Отже, у разі звернення організації колективного управління до суду з позовом про захист прав суб'єктів авторського права суд повинен з'ясовувати обсяг повноважень цієї організації згідно з договорами, укладеними цією організацією та суб'єктом авторського права.

За змістом статей 435, 440, 441, 443 ЦК України, статей 7, 15, 31-33 Закону: право на використання твору належить автору або іншій особі, яка одержала відповідне майнове право у встановленому порядку (за договором, який відповідає визначеним законом вимогам); використання твору здійснюється лише за згодою автора або особи, якій передано відповідне майнове право (за виключенням випадків, вичерпний перелік яких встановлено законом).

Відповідно до частини третьої статті 426 ЦК України використання об'єкта права інтелектуальної власності іншою особою здійснюється з дозволу особи, яка має виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності, крім випадків правомірного використання без такого дозволу, передбачених цим Кодексом та іншим законом.

Частиною третьою статті 15 Закону визначено, що виключне право автора (чи іншої особи, яка має авторське право) на дозвіл чи заборону використання твору іншими особами дає йому право дозволяти або забороняти, зокрема, публічне виконання і публічне сповіщення творів.

Відповідно до приписів статті 1 Закону публічне виконання - це подання за згодою суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав творів, виконань, фонограм, передач організацій мовлення шляхом декламації, гри, співу, танцю та іншим способом як безпосередньо (у живому виконанні), так і за допомогою будь-яких пристроїв і процесів (за винятком передачі в ефір чи по кабелях) у місцях, де присутні чи можуть бути присутніми особи, які не належать до кола сім'ї або близьких знайомих цієї сім'ї, незалежно від того, чи присутні вони в одному місці і в один і той самий час або в різних місцях і в різний час.

Використанням твору в силу статті 441 ЦК України вважається, серед іншого, його публічне використання різними способами, як-от публічний показ, публічне виконання - як у реальному часі ("наживо"), так і з допомогою технічних засобів, публічне сповіщення (радіо, телебачення), а також публічна демонстрація аудіовізуального твору (зі звуковим супроводом чи без такого) у місці, відкритому для публічного відвідування, або в іншому місці (приміщенні), де присутні особи, які не належать до кола однієї сім'ї чи близьких знайомих цієї сім'ї, - незалежно від того, чи сприймається твір публікою безпосередньо у місці його публічної демонстрації (публічного показу), чи в іншому місці одночасно з такою демонстрацією (показом). Відповідальність за публічне виконання твору (в тому числі при його виконанні в реальному часі - "наживо") несе фізична чи юридична особа, яка бере на себе ініціативу і відповідальність за проведення відповідного заходу.

За приписами ГПК України (в редакції до 03.10.2017):

- судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності; сторони обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами (частини перша і друга статті 43);

- доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору (частина перша статті 32);

- кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (частина перша статті 33);

- оцінка доказів здійснюється господарським судом на основі всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності (частина перша статті 43).

Оскаржувані судові рішення цим вимогам відповідають не повною мірою.

Так, суди попередніх інстанцій, відхиляючи подані Організацією докази на підтвердження публічного виконання названого музичного твору відповідачем (акт фіксації, чек), не надали поданим Організацією доказам (акту фіксації, відеозапису, чеку) оцінки в їх сукупності, не навели доводів і доказів на їх спростування.

Посилаючись на те, що Організацією не надано доказів на підтвердження того, за допомогою якого саме джерела (пристрою) відбувалося публічне виконання спірних музичних творів, суди попередніх інстанцій залишили поза увагою посилання Організації на те, що таке використання здійснювалося за допомогою наявних у приміщенні працюючих побутових приладів для подання звукової хвилі в діапазоні і з частотою, які сприймаються людським слухом. Також судами не враховано, що використання музичних творів безпосередньо у публічному закладі (а не шляхом здійснення користувачем передачі таких творів в ефір чи по кабелях) є публічним виконанням.

Зазначаючи про те, що Організацією не підтверджено здійснення господарської діяльності у відповідному приміщенні саме Підприємцем (з урахуванням того, що у чеку не міститься інформації про Підприємця), суди попередніх інстанцій не звернули уваги на те, що безпосередньо Підприємцем наведені обставини у відзиві та письмових поясненнях не заперечувалися, а також залишили поза увагою посилання Організації в акті фіксації на те, що відповідну інформацію (про особу, яка здійснює господарську діяльність у відповідному закладі) було одержано, у тому числі, з "Куточка споживача".

Згідно з частиною першою статті 33 ГПК України (в тій же редакції) кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною першою статті 32 ГПК України (в тій же редакції) передбачено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до частини першої статті 43 ГПК України (в тій же редакції) господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Зазначаючи про те, що Організація не мала права здійснювати фіксацію факту використання об'єктів авторського права без попередньої згоди видавника на такі дії (станом на 21.11.2016), що передбачено пунктом 7.2 Договору від 01.01.2016 № АУ 010116 у первісній редакції, суди попередніх інстанцій не врахували того, що умовами Договору від 01.01.2016 № АУ 010116 у цій редакції не передбачено вимог до форми попередньої згоди видавника. Крім того, висновок судів попередніх інстанцій щодо обов'язкової згоди видавника на здійснення Організацією фіксації факту використання об'єкта авторського права іншою особою не ґрунтується на нормах законодавства, що регулює питання, пов'язані із захистом прав на об'єкти інтелектуальної власності (про що слушно зазначено Організацією у касаційній скарзі).

Враховуючи викладене, висновок судів попередніх інстанцій про те, що Організацією не доведено права на здійснення фіксації факту використання об'єкта авторського права - спірного музичного твору шляхом складання акта фіксації та здійснення відеозапису є передчасним.

Водночас, зосередившись виключно на дослідженні наданих Організацією доказах фіксації порушення майнових авторських прав на спірний музичний твір та на повноваженнях Організації щодо здійснення такої фіксації, суди попередніх інстанцій залишили поза увагою дослідження питання щодо того, чи пред'явлено даний позов Організацією в інтересах належного позивача (власника майнових авторських прав).

Так, зазначаючи про те, що право на використання спірного музичного твору передано товариством з обмеженою відповідальністю "Олл Мьюзік Паблішинг" на користь ПП "Світова музика" на підставі договору від 01.01.2016 № 01/2016-Л на передачу в управління майнових прав на об'єкти авторських прав, суди не дослідили змісту зазначеного договору та не з'ясували, чи набуло ПП "Світова музика" майнові авторські права на спірний музичний твір за зазначеним договором; або ж зазначене підприємство має статус організації колективного управління та уповноважене виключно на управління майновими авторськими правами правовласника на території України на підставі зазначеного договору.

Відтак судами попередніх інстанцій не було дотримано вимог частини першої статті 47 ГПК України (в редакції до 03.10.2017) щодо прийняття судового рішення за результатами обговорення усіх обставин справи та частини першої статті 43 названого Кодексу стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності. Тому у Касаційного господарського суду відсутні й підстави для висновку про правильність застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального права, а саме Закону та ЦК України.

Відповідно до частин першої та другої статті 300 ГПК України (в редакції від 03.10.2017), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Згідно з приписами пункту 2 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

Зважаючи на викладене, рішення та постанова у справі підлягають скасуванню, а справа - передачі на новий розгляд до місцевого господарського суду.

Під час нового розгляду справи господарському суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи та докази, в тому числі зазначені в даній постанові, об'єктивно оцінити відповідні докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті і, в залежності від встановленого, прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

Керуючись статтями 308, 310, 315, 316 Господарського процесуального кодексу України, Касаційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу приватної організації "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами" задовольнити.

2. Рішення господарського суду Запорізької області від 13.06.2017 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 09.08.2017 зі справи № 908/657/17 скасувати.

Справу передати на новий розгляд до господарського суду Запорізької області.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя І. Булгакова

Суддя Б. Львов

Суддя В. Селіваненко