Історія справи

Ухвала КГС ВП від 07.08.2019 року у справі №918/318/19

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 серпня 2019 року

м. Київ

Справа № 918/318/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Огороднік К. М. - головуючий, Жуков С. В., Ткаченко Н. Г.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Дочірнього підприємства "Західдорвибухпром" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України"

на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 02.07.2019

та ухвалу Господарського суду Рівненської області від 14.05.2019

у справі № 918/318/19

за позовом Дочірнього підприємства "Західдорвибухпром" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України"

до Відкритого акціонерного товариства "Берестовецький спецкар'єр", Фізичної особи-підприємця Фіялки Андрія Миколайовича

про витребування майна з чужого незаконного володіння, -

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст і підстави позовних вимог

10.05.2019 Дочірнє підприємство "Західдорвибухпром" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (далі - ДП "Західдорвибухпром", Підприємство, позивач) звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовною заявою до Відкритого акціонерного товариства "Берестовецький спецкар'єр" (далі - ВАТ "Берестовецький спецкар'єр", Товариство, відповідач1), Фізичної особи-підприємця Фіялка Андрія Миколайовича (далі - ФОП Фіялка А. М., відповідач2) про витребування від відповідачів майна - дробарки СМД-111 з чужого незаконного володіння.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що у 2011 році Підприємством було передано Товариству на зберігання майно, зокрема - дробарку СМД-111, про що між сторонами було укладено, підписано та скріплено печатками Договір зберігання № 2 від 04.11.2011 та Акт №1 передачі майна на зберігання від 04.11.2011 до даного договору.

У зв'язку з необхідністю використання спірного майна (дробарки СМД-111), Підприємство неодноразово зверталося з усними вимогами про повернення вказаного майна. Вказані вимоги не виконувалися.

18.06.2018 Підприємство звернулося до Товариства з письмовою претензією про невідкладне повернення дробарки СМД-111, однак відповіді на вказану вимогу не надано. Вказане слугувало підставою для звернення ДП "Західдорвибухпром" до суду з позовом до ТзОВ "Берестовецький спецкар'єр" про витребування майна (дробарки СМД-111) від ВАТ "Берестовецький спецкар'єр" (справа № 918/572/18).

Рішенням Господарського суду Рівненської області від 04.12.2018 у справі №918/572/18, залишеним без змін постановою Північно-Західного апеляційного господарського суду від 04.02.2019 та постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 10.04.2019, первісний позов задоволено частково. Витребувано від ВАТ "Берестовецький спецкар'єр" на користь ДП "Західдорвибухпром" ВАТ "Державна акціонерна компанія" "Автомобільні дороги України" дробарку СМД-111 балансовою вартістю 111 352 грн. 28 коп. (без ПДВ).

Закрито провадження у справі в частині первісних позовних вимог про відшкодування вартості майна на загальну суму 452 190 грн. 59 коп. В задоволенні зустрічного позову відмовлено.

Позивач стверджує, що в ході виконавчого провадження ТзОВ "Берестовецький спецкар'єр" надано ряд документів, з яких вбачається, що ВАТ "Берестовецький спецкар'єр" було укладено Договір кредитної лінії. Зобов'язання за Договором кредитної лінії (а саме: загальної суми заборгованості визначеної у Договорі відступлення прав вимоги за Договором кредитної лінії, укладеним між ФОП Фіялкою А. М. та Публічним акціонерним товариством "КРЕДОБАНК") ВАТ "Берестовецький спецкар'єр" було виконано шляхом передачі у власність ФОП Фіялки А. М. рухоме майно згідно Акта приймання-передачі рухомого майна від 29.12.2015. Відповідно до даного Акта приймання-передачі рухомого майна від 29.12.2015 ВАТ "Берестовецький спецкар'єр" (заставодавець), передало у власність Фіялки А. М. (заставодержателъ) рухоме майно (в сумі 828 000 грн), у тому числі дробарку СМД - 111.

Оскільки майно (дробарка СМД-111) з 2011 року є власністю ДП "Західдорвибухпром" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України ", то ВАТ "Берестовецький спецкар'єр" не мало права без відповідної правової підстави передавати дане майно у власність ФОП Фіялки А. М.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 14.05.2019 позовну заяву і додані до неї документи повернуто ДП "Західдорвибухпром" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" без розгляду.

Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 02.07.2019 ухвалу Господарського суду Рівненської області від 14.05.2019 у справі №918/318/19 залишено без змін.

Повертаючи позовну заяву без розгляду суди виходили із того, що спірне майно передано згідно Акта приймання-передачі рухомого майна від 29.12.2015 ВАТ "Берестовецький спецкар'єр" у власність Фіялки А. М., тому залучення позивачем відповідача-1 - ВАТ "Берестовецький спецкар'єр" та подальше визначення вказаної особи в якості співвідповідача, розцінено судом як зловживання процесуальними правами, що спрямоване на безпідставну зміну підсудності справи.

Короткий зміст вимог касаційної скарги з узагальненими доводами особи, яка подала касаційну скаргу

В касаційній скарзі ДП "Західдорвибухпром" просить скасувати ухвалу Господарського суду Рівненської області від 14.05.2019 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 02.07.2019 і направити справу для продовження розгляду до Господарського суду Рівненської області.

В обґрунтування підстав для скасування посилається на порушення норм процесуального права, а саме ст. ст, 2,4,29,43 ГПК України.

Стверджує, що суди послалися лише на те, що позивач (ДП "Західдорвибухпром") вже звертався з таким самим предметом позову до відповідача1 про витребування від останнього спірного майна - дробарки СМД-111, не проаналізувавши при цьому усі фактичні обставини справи, а саме фактичного місцезнаходження майна.

Вважає, що позови у справі № 918/572/18 та у даній справі є різними позовами, які ґрунтуються на різних фактах.

Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі

Від відповідача1 надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому, посилаючись на необґрунтованість доводів касаційної скарги, просить касаційну скаргу ДП "Західдорвибухпром" залишити без задоволення, а оскаржувані ухвалу та постанову судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.

Відповідач2 у справі своїм правом на подання відзиву на касаційну скаргу не скористався.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій з посиланням на норми права

Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

З урахуванням меж розгляду справи судом касаційної інстанції, визначених статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, не можуть бути взяті до уваги аргументи скаржника про необхідність встановлення обставин справи, про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Згідно з компетенцією, визначеною законом, Верховний Суд в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Щодо суті касаційної скарги

Предметом спору у даній справі є вимоги про витребування від відповідачів майна - дробарки СМД-111, з чужого незаконного володіння.

Відповідно до частин 1 і 2 статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави; суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі;

В частині 1 статті 4 ГПК України закріплено, що право на звернення до господарського суду в установленому частині 1 статті 4 ГПК України порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Відповідно до ч.1 ст.27 ГПК України, позов пред'являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено ч.1 ст.27 ГПК України.

Статтею 29 ГПК України визначено, що право вибору між господарськими судами, яким відповідно до цієї статті підсудна справа, належить позивачу, за винятком виключної підсудності, встановленої Статтею 29 ГПК України. Позови у спорах за участю кількох відповідачів можуть пред'являтися до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання одного з відповідачів. Позови у спорах, що виникають з договорів, в яких визначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред'являтися також за місцем виконання цих договорів.

Згідно матеріалів справи, позивач звернувся з даним позовом до Господарського суду Рівненської області у зв'язку з тим, що місцезнаходженням відповідача-1 є: 35043, Рівненська обл., Костопільський р-н, с. Берестовець, вул. Сидорова, 3.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що у серпні 2018 року ДП "Західдорвибухпром" ВАТ "Державна акціонерна компанія" "Автомобільні дороги України" вже зверталося до Господарського суду Рівненської області з позовом до ВАТ "Берестовецький спецкар'єр" про витребування від відповідача того самого майна - дробарки СМД-111.

Рішенням Господарського суду Рівненської області від 04.12.2018 у справі №918/572/18, залишеним без змін постановою Північно-Західного апеляційного господарського суду від 04.02.2019 та постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 10.04.2019, первісний позов задоволено частково. Витребувано від ВАТ "Берестовецький спецкар'єр" на користь ДП "Західдорвибухпром" ВАТ "Державна акціонерна компанія" "Автомобільні дороги України" дробарку СМД-111 балансовою вартістю 111 352 грн. 28 коп. (без ПДВ).

Закрито провадження у справі в частині первісних позовних вимог про відшкодування вартості майна на загальну суму 452 190 грн. 59 коп. В задоволенні зустрічного позову відмовлено.

Спірне майно передано згідно Акта приймання-передачі рухомого майна від
29.12.2015 ВАТ "Берестовецький спецкар'єр" у власність Фіялки А. М.

Згідно з положеннями частини 1 , 2 і 3 статті 43 ГПК України учасники процесу та їх представники повинні добросовісно користуватись процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема:

1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення;

2) подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями;

3) подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер;

4) необґрунтоване або штучне об'єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи, або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою;

5) укладення мирової угоди, спрямованої на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі.

Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

З огляду на викладене, суди дійшли висновку, що залучення позивачем відповідача-1 та подальше визначення вказаної особи в якості співвідповідача при перебуванні майна (як зазначено у позовній заяві) у власності відповідача2, є зловживанням процесуальними правами, що спрямоване на безпідставну зміну підсудності справи.

Завідомо безпідставна зміна підсудності у даній справі полягає у тому, що особа залучивши відповідача-1 - ВАТ "Берестовецький спецкар'єр" (за наявності судового рішення з тією самою позовною вимогою про витребування майна) отримує право вибору суду (в залежності від адреси місцезнаходження співвідповідача) для подання позовної заяви, тим самим нівелюючи основоположні принципи господарського судочинства та положення ч.1 ст.27 ГПК України.

Відтак, ураховуючи зазначені вище положення процесуального законодавства, з огляду наявність рішення суду у справі №918/572/18, яким витребувано від ВАТ "Берестовецький спецкар'єр" на користь ДП "Західдорвибухпром" ВАТ "Державна акціонерна компанія" "Автомобільні дороги України" дробарку СМД-111, касаційний суд погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій у даній справі щодо наявності підстав для повернення позовної заяви без розгляду.

Доводи касаційної скарги ДП "Західдорвибухпром" наведених висновків не спростовують та не впливають на них.

Згідно з рішеннями Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" та від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України", право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб те ресурсів суспільства та окремих осіб. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальної заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений Господарським процесуальним кодексом України.

Таким чином, повернення заявникові позовної заяви на підставі ст. 43 ГПК України не може вважатися обмеженням доступу до суду.

Верховний Суд звертає увагу, що апеляційний господарський суд правильно зазначив, що повернення позовної заяви не позбавляє позивача можливості звернутися з позовною заявою до відповідача-2 з дотриманням територіальної підсудності у відповідності до вимог ч.1 ст.27 ГПК України,

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 308 ГПК України суд касаційної інстанції, за результатами розгляду касаційної скарги, має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (ст. 309 ГПК України).

З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, доводів та вимог касаційної скарги ДП "Західдорвибухпром" колегія суддів вважає, що судами першої та апеляційної інстанції було вірно застосовані положення п. 2 ч. 2 статті 43 Господарського процесуального кодексу України.

З огляду на викладене Касаційний господарський суд дійшов висновку про необхідність залишення касаційної скарги ДП "Західдорвибухпром" без задоволення, а ухвали Господарського суду Рівненської області від 14.05.2019 та постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 02.07.2019 - без змін як таких, що ухвалені з додержанням норм процесуального права.

Судові витрати

У зв'язку з тим, що суд відмовляє в задоволенні касаційних скарг та залишає без змін раніше ухвалені судові рішення, витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги покладається на заявника касаційної скарги.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 300, 301, 308, 309, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Дочірнього підприємства "Західдорвибухпром" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" залишити без задоволення.

2. Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 02.07.2019 та ухвалу Господарського суду Рівненської області від 14.05.2019 у справі № 918/318/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий, суддя Огороднік К. М.

Судді Жуков С. В.

Ткаченко Н. Г.