Історія справи

Ухвала КГС ВП від 01.05.2018 року у справі №914/2660/15

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2018 року

м. Київ

Справа № 914/2660/15

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Погребняка В.Я. - головуючий, Катеринчук Л.Й., Пєскова В.Г.

за участі секретаря судового засідання Співака С.В.

учасники справи:

боржник - Приватне торговельно-посередницького мале підприємство Фірма "Едельвейс",

представник боржника - Чорній М.В., арбітражний керуючий (ліквідатор),

кредитор - ДПІ у Жовківському районі ГУ ДФС у Львівській області,

представники кредитора - не з'явився,

за участю - Публічне акціонерне товариство "Банк "Київська Русь",

представник учасника - ОСОБА_5, представник (довіреність №56 від 11.07.2018),

розглянувши касаційну скаргу

Публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь"

на ухвалу господарського суду Львівської області від 14.11.2017

у складі судді: Морозюк А.Я.,

та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 26.02.2018

у складі колегії суддів: Мирутенко О.Л. (головуючий), Якімець Г.Г., Матущак О.І.

у справі за заявою

Державної податкової інспекції у Жовківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області

до Приватного торговельно-посередницького малого підприємства Фірми "Едельвейс"

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Ухвалою господарського суду Львівської області від 25.08.2015, за заявою Державної податкової інспекції у Жовківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області (далі - ДПІ у Жовківському районі ГУ ДФС у Львівській області, кредитор), порушено провадження у справі № 914/2660/15 про банкрутство Приватного торговельно-посередницького малого підприємства Фірми "Едельвейс" (далі - Фірма "Едельвейс", боржник), визнано вимоги ініціюючого кредитора в розмірі 11 227 885, 96 грн., введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном боржника, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Юрківа В.В., попереднє засідання суду призначено на 03.11.2015 р.

2. Ухвалою господарського суду Львівської області від 25.11.2015 у цій справі затверджено реєстр вимог кредиторів, продовжено процедуру розпорядження майном на два місяці, починаючи з 19.12.2015.

3. Постановою господарського суду Львівської області від 01.03.2016 у справі № 914/2660/15 процедуру розпорядження майном Фірми "Едельвейс" та повноваження розпорядника майна арбітражного керуючого Юрківа В.В. припинено; Фірму "Едельвейс" визнано банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру; ліквідатором у справі призначено арбітражного керуючого Іваська Святослава Миколайовича, інше.

4. Ухвалою господарського суду Львівської області від 16.08.2016 затверджено Реєстр вимог кредиторів.

5. Ухвалою суду від 20.12.2016 у справі № 914/2660/15, зокрема, припинено повноваження арбітражного керуючого Іваська С.М., як ліквідатора Фірми "Едельвейс"; заяву арбітражного керуючого Чорнія Маряна Володимировича від 07.12.2016 про участь у справі про банкрутство задоволено; призначено ліквідатором у справі про банкрутство Фірми "Едельвейс" арбітражного керуючого Чорнія Маряна Володимировича, інше.

6. 30.05.2017 Фірмою "Едельвейс" в особі ліквідатора Чорнія М.В., на виконання рішення комітету кредиторів, оформленого протоколом №5 засідання комітету кредиторів від 26.05.2017, подано до місцевого господарського суду Заяву про визнання права власності на самочинне будівництво (мансарду), а саме: нежитлову будівлю літ. "В-1", загальною площею 292,8 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Городоцька, буд. 214.

7. 19.09.2017 ухвалою місцевого господарського суду залучено до участі у справі № 914/2660/15, як учасника у справі про банкрутство, в частині розгляду заяви ліквідатора Фірми "Едельвейс" про визнання права власності за Фірмою "Едельвейс" на самочинне будівництво (мансарда), нежитлову будівлю літ. "В-1", загальною площею 292,8 кв. м., що знаходиться за адресою м. Львів, вул. Городоцька, буд. 214, - Публічне акціонерне товариство "Банк "Київська Русь" (далі - ПАТ "Банк "Київська Русь", учасник справи).

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

8. Ухвалою господарського суду Львівської області від 14.11.2017 у справі № 914/2660/15 Заяву Фірми "Едельвейс" в особі ліквідатора Чорнія М.В. від 30.05.2017 задоволено; визнано за Фірмою "Едельвейс" право власності на самочинне будівництво, а саме, нежитлову будівлю літ. "В-1" (мансарда), загальною площею 292,8 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Городоцька, буд. 214; стягнуто з Фірми "Едельвейс" в дохід державного бюджету України 1600,00 грн. - судового збору, інше.

9. Під час розгляду справи, судом першої інстанції встановлено:

9.1. 14.01.2011 між ПП "Едель" (продавець) та Фірмою "Едельвейс" (покупець) укладено Договір (нотаріально посвідчений та зареєстрований в реєстрі за №120) купівлі-продажу нежитлової будівлі, позначеної за планом земельної ділянки під літерою «В-1», загальною площею 364,6 кв. м., що знаходиться за адресою в м. Львові по вул. Городоцька, буд. 214 (п. 1 Договору).

Згідно п. 2 Договору, нежитлова будівля належить продавцю на праві приватної власності на підставі Свідоцтва про право власності на нежитлову будівлю від 18.02.2002 (реєстраційний №2291822), та знаходиться на земельній ділянці площею 0,0576 г, кадастровий номер: 4610136300:05:005:0001, переданої в оренду продавцю для обслуговування виробничої споруди згідно Договору оренди землі від 05.04.2004.

9.2. 17.01.2011 до Реєстру прав власності на нерухоме майно внесено відомості про те, що об'єкт нерухомого майна: нежитлова будівля, літ. «В-1», загальною площею 364,6 кв. м., що знаходиться за адресою в м. Львові по вул. Городоцька, буд. 214, зареєстровано на праві приватної власності за Приватним торговельно-посередницьким малим підприємством фірмою "Едельвейс" (ідентифікаційний код 13808034); підстава виникнення права власності: договір купівлі-продажу, р.№120, 14.01.2011, акт прийому-передачі від 14.01.2011.

9.3. Згідно Технічного паспорту на будівлю літ. «В-1», за адресою: м. Львів, вул. Городоцька, буд. 214 (інвентарний номер 209), складеного станом на 28.02.2011 ліцензованою організацією - Обласним комунальним підприємством Львівської обласної ради Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки, загальна площа будівлі складає 661,9 кв. м., з яких І-й поверх 369,4 кв. м., мансарда -292,8 кв. м.

9.4. Станом на 30.04.2011 Обласним комунальним підприємством "Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки" Львівської обласної ради, на підставі Договору №47/04 від 04.04.2011 укладеного з Фірмою "Едельвейс" про необхідність виконання обстеження фактичного технічного стану та придатності до подальшої безпечної експлуатації, сформований Звіт з технічного обстеження конструктивних елементів та технічний висновок про стан нерухомого майна: нежитлової будівлі під літ. «В-1», що знаходиться за адресою в м. Львів, вул. Городоцька, 214, відповідно яких площа приміщень будівлі під літ. «В-1» збільшилась внаслідок перепланування і влаштування приміщень у мансарді площею 292,8 кв. м. (власник Фірма "Едельвейс"); існуюча нежитлова будівля під літ. «В-1», що знаходиться за адресою в м. Львів, вул. Городоцька, 214, відповідає архітектурно-будівельним нормам та правилам України, в тому числі по вибухово-пожежній та санітарно-технічній безпеці; основні конструктивні елементи, існуючої будівлі знаходяться в нормальному стані.

9.5. ПАТ "Банк "Київська Русь", на підставі Договору іпотеки від 17.01.2011 (нотаріально посвідчений та зареєстрований в реєстрі №133) та укладених до нього договорів про внесення змін, який забезпечував виконання Фірмою "Едельвейс" зобов'язань за Кредитним договором №110/KL-10 на відкриття відновлювальної кредитної лінії від 15.12.2010, застосовано Іпотечне застереження, у зв'язку з чим до ПАТ "Банк "Київська Русь" перейшло право власності на нежитлову будівлю, літ. «В-1», загальною площею 364,6 кв. м., що знаходиться за адресою в м. Львові по вул. Городоцька, буд. 214, про що сторонами складено та підписано Акт прийому-передачі нерухомого майна від 12.11.2013 та свідчить внесений до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про право власності № 15035916 (дата реєстрації 14.06.2016).

9.6. Ліквідатором, під час виконання своїх повноважень, з'ясовано, що боржником було здійснено реконструкцію нежитлового приміщення під літ. «В-1», за адресою в м. Львові по вул. Городоцька, буд. 214, а саме: проведено будівельні роботи в результаті яких добудовано другий поверх (мансарду), загальною площею 292,8 кв. м., про що свідчить складений 28.02.2011 ОКП ЛОР "БТІ та ЕО" Технічний паспорт на будівлю літ. «В-1», за адресою: м. Львів, вул. Городоцька, 214 та Звіт з технічного обстеження конструктивних елементів та технічне заключення про стан нерухомого майна, сформований станом на 30.04.2011.

10. Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові листом від 24.05.2017 №0006-2483 (на запит ліквідатора) повідомила, що в результаті пошуку запитуваної інформації, щодо адреси по вул. Городоцька, буд. 214 у м. Львові в Єдиному реєстрі документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, виявлено наступні дані: декларацію про початок будівельних робіт (реєстраційний № ЛВ 082162851315) та декларацію про готовність об'єкта до експлуатації (реєстраційний № ЛВ 062170460121); об'єкт будівництва: реконструкція з розширення нежитлових приміщень по вул. Городоцькій, 214, у м. Львові за рахунок об'єднання та часткової надбудови 2-го поверху під майстерні з допоміжними приміщеннями. Проте, в силу норм Закону України "Про захист персональних даних", Інспекція позбавлена можливості надати запитувані документи ліквідатору.

11. За висновками суду першої інстанції:

- разом із придбанням права власності на нежитлову будівлю під літерою "В-1", загальною площею 364,6 кв. м., що знаходиться за адресою в м. Львові по вул. Городоцька, буд. 214, до Фірми "Едельвейс" перейшло і право користування земельною ділянкою, на якій вона розташована;

- існуюча нежитлова будівля під літ. "В-1" площею 292,8 кв. м., що знаходиться за адресою в м. Львів, вул. Городоцька, буд. 214, відповідає архітектурно-будівельним нормам та правилам України, в тому числі по вибухово-пожежній та санітарно-технічній безпеці, основні конструктивні елементи, існуючої будівлі знаходяться в нормальному стані, згідно Звіту з технічного обстеження конструктивних елементів та Технічного висновку про стан нерухомого майна;

- згідно Технічного висновку Державного науково-дослідного та проектно-вишукувального інституту "НДІПРОЕКТРЕКОНСТРУКЦІЯ" Львівського філіалу з проведення технічного обстеження про відповідність будівельним нормам здійсненої реконструкції з надбудовою мансардного поверху будівлі під літ. В-1 на вул. Городоцькій, буд. 214 в м. Львові, здійснена реконструкція нежитлової будівлі з надбудовою мансардного поверху не порушує вимог міцності і надійності та придатна до нормальної експлуатації;

- оскільки Договір іпотеки було укладено 17.01.2011, а за даними Технічного паспорту та Звіту, станом вже на 28.02.2011, а також станом на 30.04.2011, загальна площа будівлі під літ. «В-1» за адресою в м. Львів, вул. Городоцька, 214, складала 661,9 кв. м., в тому числі приміщення мансарди площею 292,8 кв. м., то враховуючи малий проміжок часу (один місяць), за який здійснити перепланування та добудову мансардного приміщення, яке б при цьому відповідало архітектурно-будівельним нормам та правилам України, в тому числі по вибухово-пожежній та санітарно-технічній безпеці, є неможливим, - на дату укладання Договору іпотеки мансардне приміщення площею 292,8 кв. м. вже існувало, і в іпотеку за цим договором не передавалося;

- згідно Акту прийому передачі нерухомого майна від 12.11.2013, внаслідок іпотечного застереження за Договором іпотеки від 17.01.2011, Фірма "Едельвейс" передало ПАТ "Банк "Київська Русь" нежитлову будівлю літ «В-1» по вул. Городоцькій, 214, у м. Львові, загальною площею 364,6 кв. м., право власності на добудовану в нежитловій будівлі літ. «В-1» по вул. Городоцькій, 214, у м. Львові мансарду загальною площею 292,8 кв. м., яка вже існувала в 2011, до ПАТ "Банк "Київська Русь" не переходило, жодних застережень щодо добудованої мансарди в акті не зазначено.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

12. Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 26.02.2018 в задоволенні апеляційної скарги ПАТ "Банк "Київська Русь" відмовлено; ухвалу господарського суду Львівської області від 14.11.2017 у справі №914/2660/15, в частині визнання за Приватним торговельно-посередницьким малим підприємством фірмою "Едельвейс" права власності на самочинне будівництво, залишено без змін.

13. Суд апеляційної інстанції встановив, що, згідно Інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку, отриманої ліквідатором станом на 06.09.2017 з джерел Державної служби України з питань геодезії, картографії кадастру, земельна ділянка площею 0,0576 г, кадастровий номер: 4610136300:05:005:0001, перебуває на праві оренди землі у ПП "Едель".

14. Спростовуючи посилання ПАТ "Банк "Київська Русь" на лист Львівського комунального підприємства "Центр земельного кадастру та землеустрою" №192 від 13.07.2017, згідно якого земельна ділянка під нежитловою будівлею, позначену за планом земельної ділянки під літерою "В-1", за адресою: м. Львів, вул. Городоцька, 214, Фірмі "Едельвейс" не відводилась, апеляційний господарський суд вказав на те, що, в силу ч.ч. 1, 2, 4 ст. 120 Земельного кодексу України та ч.1 ст. 377 ЦК України, разом із придбанням права власності на нежитлову будівлю під літерою "В-1", загальною площею 364,6 кв. м., що знаходиться за адресою в м. Львові по вул. Городоцька, буд. 214, до Фірми "Едельвейс" перейшло і право користування земельною ділянкою, на якій вона розташована.

15. Апеляційний суд також зазначив, що ПАТ "Банк "Київська Русь" жодних кредиторських вимог до боржника не заявляв, а тому не є учасником провадження у справі щодо банкрутства Фірми "Едельвейс".

Короткий зміст вимог касаційної скарги

16. Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції від 14.11.2017 та постановою апеляційного суду від 26.02.2018, ПАТ "Банк "Київська Русь" звернулося з касаційною скаргою про скасування оскаржених судових актів, з вимогою прийняти нове судове рішення, яким в задоволенні Заяви ліквідатора Фірми "Едельвейс" про визнання права власності на самочинне будівництво відмовити.

КАСАЦІЙНЕ ПРОВАДЖЕННЯ

17. Верховний Суд, у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Погребняк В.Я. - головуючий, Катеринчук Л.Й., Пєсков В.Г. (визначеній за результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями, Протокол від 16.04.2018), ухвалою від 26.04.2018 прийняв справу № 914/2660/15 господарського суду Львівської області до провадження; відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ПАТ "Банк "Київська Русь" на ухвалу господарського суду Львівської області від 14.11.2017 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 26.02.2018; розгляд касаційної скарги призначено на 12.06.2018.

18. 30.05.2018 до Суду від ліквідатора Фірми "Едельвейс" Чорнія М.В. надійшов Відзив на касаційну скаргу ПАТ "Банк "Київська Русь", з запереченнями проти вимог та доводів скаржника.

19. Автоматизованою системою документообігу суду, за розпорядженням Заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 11.06.2018 №1180, у зв'язку з відпусткою судді Пєскова В.Г., для розгляду справи № 914/2660/15 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Жуков С.В., судді - Катеринчук Л.Й. (протокол повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.06.2018).

20. Ухвалою Верховного Суду від 12.06.2018, у визначеному складі колегії суддів, справу № 914/2660/15 господарського суду Львівської області за касаційною скаргою ПАТ "Банк "Київська Русь" на ухвалу господарського суду Львівської області від 14.11.2017 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 26.02.2018 прийнято до провадження; вирішено розглянути справу у раніше визначену дату (12.06.2018).

21. Ухвалою Верховного Суду від 12.06.2018 у справі № 914/2660/15 розгляд касаційної скарги ПАТ "Банк "Київська Русь" відкладено на 26.06.2018, про що повідомлено учасників судової справи.

22. Автоматизованою системою документообігу суду, за розпорядженням Заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 25.06.2018 №1263, у зв'язку з відпусткою судді Жукова С.В., для розгляду справи № 914/2660/15 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Пєсков В.Г., судді - Катеринчук Л.Й. (протокол повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.06.2018).

23. Ухвалою Верховного Суду від 25.06.2018, у визначеному складі колегії суддів, справу № 914/2660/15 господарського суду Львівської області за касаційною скаргою ПАТ "Банк "Київська Русь" на ухвалу господарського суду Львівської області від 14.11.2017 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 26.02.2018 прийнято до провадження; вирішено розглянути справу у раніше визначену дату (26.06.2018).

24. В судовому засіданні 26.06.2018, в порядку ст. 216 ГПК України, оголошено відкладення розгляду касаційної скарги ПАТ "Банк "Київська Русь" на 04.09.2018, про що учасників судового процесу, які з'явились в судове засідання, повідомлено під розписку (в матеріалах справи).

25. Автоматизованою системою документообігу суду, за розпорядженням В.о. заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 31.07.2018 № 1738, у зв'язку з відпусткою судді Катеринчук Л.Й., для розгляду справи № 914/2660/15 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Пєсков В.Г., судді - Білоус В.В. (протокол повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.07.2018).

26. Ухвалою Верховного Суду від 31.07.2018, у визначеному складі колегії суддів, справу № 914/2660/15 господарського суду Львівської області за касаційною скаргою ПАТ "Банк "Київська Русь" на ухвалу господарського суду Львівської області від 14.11.2017 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 26.02.2018 прийнято до провадження; вирішено розглянути справу у раніше визначену дату (04.09.2018).

27. Автоматизованою системою документообігу суду, за розпорядженням Заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 04.09.2018 № 2181, у зв'язку з відпусткою судді Білоуса В.В., для розгляду справи № 914/2660/15 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Пєсков В.Г., судді - Катеринчук Л.Й. (протокол повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.09.2018).

28. Ухвалою Верховного Суду від 04.09.2018, у визначеному складі колегії суддів, справу № 914/2660/15 господарського суду Львівської області за касаційною скаргою ПАТ "Банк "Київська Русь" на ухвалу господарського суду Львівської області від 14.11.2017 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 26.02.2018 прийнято до провадження; вирішено розглянути справу у раніше визначену дату (04.09.2018).

29. Представник ПАТ "Банк "Київська Русь" в засіданні суду повністю підтримав вимоги касаційної скарги, з підстав наведених у ній; просив Суд ухвалу суду першої інстанції від 14.11.2017 та постанову апеляційного суду від 26.02.2018 у справі № 914/2660/15 скасувати та прийняти нове судове рішення, яким в задоволенні Заяви ліквідатора Фірми "Едельвейс" про визнання права власності на самочинне будівництво відмовити.

30. Арбітражний керуючий Чорній М.В., в судовому засіданні, проти вимог та доводів скаржника заперечив, з підстав наведених у Відзиві на касаційну скаргу. Просив Суд ухвалу господарського суду Львівської області від 14.11.2017 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 26.02.2018 у справі № 914/2660/15 залишити без змін.

31. Інші учасники провадження у справі у судове засідання повноважених представників не направили. Про дату, час та місце розгляду касаційної скарги учасники справи були повідомлені належним чином. Оскільки, явка представників сторін не була визнана обов'язковою, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутністю повноважних представників учасників судового процесу, які не з'явились.

УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи скаржника (ПАТ "Банк "Київська Русь")

32. Скаржник доводить неправомірне застосування судами приписів ч. 3 ст. 376 ЦК України, порушення норм процесуального права, оскільки, на переконання скаржника, Заява ліквідатора про визнання права власності боржника на самочинне будівництво, має розглядатись виключно у позовному провадженні, з дотриманням вимог, визначених ст.ст. 54-57 ГПК України.

33. Скаржник доводить, що добудова мансардного поверху до існуючої будівлі не є самочинним будівництвом, а є поліпшенням існуючого об'єкта нерухомості.

34. Банк наполягає на тому, що, надбудований мансардний поверх площею 292,8 кв. м., нежитлової будівлі під літ. "В-1" на вул. Городоцькій, буд. 214 в м. Львові, станом на момент звернення стягнення на предмет іпотеки, був складовою частиною предмету іпотеки і станом на даний час є власністю Банку.

Доводи ліквідатора (арбітражний керуючий Чорній М.В.)

35. Арбітражний керуючий доводив:

- із придбанням права власності на нежитлову будівлю під літерою "В-1", загальною площею 364,6 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Городоцька, буд. 214, до Фірми "Едельвейс", в силу приписів ст.120 Земельного кодексу України, ст. 377 ЦК України, перейшло право користування земельною ділянкою, на якій будівля розташована;

- реконструкція спірного приміщення розпочата у 2010, здійснена у період з 14.01.2011 по 30.04.2011, тобто до укладення Договору іпотеки;

- відповідно іпотечного застереження, на підставі Договору іпотеки від 17.01.2011 №133, до Банка перейшло право власності лише на приміщення площею 364,6 кв. м., приміщення мансарди площею 292,8 кв. м. в іпотеку банку не передавалось.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

36. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

Відповідно до ст. 300 ГПК України (в редакції Закону України №2147-VІІI від 03.10.2017), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

37. Щодо розгляду Заяви про визнання права власності на самочинне будівництво в межах справи про банкрутство

Згідно з п.п 2, 7 ч.1 ст. 12 та ч. 9 ст. 16 Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону від 14.05.1992 №2343-ХІІ, далі - ГПК України), господарським судам підвідомчі справи про банкрутство; справи, крім іншого, у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого порушено справу про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником, у тому числі договорів, які містять арбітражне застереження.

Зазначені норми кореспондуються з положеннями частини четвертої статті 10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", відповідно до якої суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вирішує всі майнові спори з вимогами до боржника.

Отже, за умови порушення провадження у справі про банкрутство боржника особливістю вирішення майнових спорів з вимогами до нього є те, що вони розглядаються та вирішуються господарським судом без порушення нових справ, що узгоджується із загальною спрямованістю Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", який передбачає концентрацію всіх спорів у межах справи про банкрутство задля судового контролю у межах цього провадження за діяльністю боржника, залучення всього майна боржника до ліквідаційної маси та проведення інших заходів, метою яких є повне або часткове задоволення вимог кредиторів.

Оскільки даний спір про визнання права власності безпосередньо пов'язаний із здійсненням провадження у справі про банкрутство та стосується питань щодо формування ліквідаційної маси боржника, враховуючи, що вказані обставини безпосередньо стосуються та можуть порушувати права інших осіб - учасників справи про банкрутство (зокрема, кредиторів заявника), колегія суддів Верховного Суду вважає правомірним висновки судів першої та апеляційної інстанцій про те, що вимога Фірми "Едельвейс" (боржника) в особі ліквідатора про визнання права власності на спірне нерухоме майно, з метою реалізації принципу судового нагляду у відносинах неплатоспроможності та банкрутства задля більш ефективного захисту прав та законних інтересів кредиторів, підлягає розгляду в межах справи про банкрутство Фірми "Едельвейс" у справі №914/2660/15, а не в окремому позовному провадженні.

Така ж правова позиція (щодо розгляду спору про визнання права власності в межах справи про банкрутство) висловлена Верховним Судом у постанові від 16.04.2018 по справі № 920/847/17 та колегія суддів не вбачає підстав для відступу від такої позиції.

Враховуючи наведене вище, доводи ПАТ "Банк "Київська Русь" в цій частині є безпідставними та необґрунтованими.

38. Щодо заяви Фірми "Едельвейс" в особі арбітражного керуючого (ліквідатора) Чорній М.В.

Предметом судового розгляду є вимога ліквідатора Фірми "Едельвейс" арбітражного керуючого Чорній М.В. про визнання права власності за боржником (банкрутом) на самочинне будівництво (мансарда) , а саме, нежитлову будівлю літ. "В-1", загальною площею 292, 8 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Городоцька. буд. 214.

Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (ст. 328 ЦК України).

Відповідно до положень ч.ч. 1, 2 ст. 376 ЦК України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього. Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

При цьому, під наданням земельної ділянки слід розуміти рішення компетентного органу влади чи органу місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у власність або надання у користування, або передачу права користування земельною ділянкою на підставі цивільно-правових договорів із фізичною чи юридичною особою.

Не може вважатися наданням земельної ділянки лише рішення компетентного органу влади про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або для розробки проекту забудови.

За змістом ст. 377 ЦК України, до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором. Якщо договором про відчуження житлового будинку, будівлі або споруди розмір земельної ділянки не визначений, до набувача переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою, та на частину земельної ділянки, яка є необхідною для їх обслуговування. Якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, наданій у користування, то у разі їх відчуження до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 120 Земельного кодексу України, У разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Зазначені норми закріплюють загальний принцип цілісності об'єкту нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об'єкт розташований. За цією нормою визначення правового режиму земельної ділянки перебуває у прямій залежності від права власності на будівлю і споруду та передбачається механізм роздільного правового регулювання нормами цивільного законодавства майнових відносин, що виникають при укладенні правочинів щодо набуття права власності на нерухомість, і правового регулювання нормами земельного і цивільного законодавства відносин при переході прав на земельну ділянку у разі набуття права власності на нерухомість.

У разі встановлення факту правомірного набуття особою права на нерухоме майно, за наявності у попереднього власника належно оформленого права на земельну ділянку, на якій воно розміщене, необхідно враховувати, що така особа набула права на відповідну земельну ділянку. З виникненням прав власності на будівлю чи споруду у юридичної особи виникає право одержати земельну ділянку в користування, а розглянути таке питання та прийняти відповідне рішення в строки, встановлені законом, зобов'язаний відповідний повноважний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування.

Така правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 12.04.2018 по справі № 926/2189/17.

При розгляді справ, пов'язаних із самочинним будівництвом, слід мати на увазі, що відповідно до ст. 26 Закону України "Про містобудування", спори з питань містобудування вирішуються радами у межах їх повноважень, а також судом відповідно до законодавства.

За загальним правилом, кожна особа має право на захист свого цивільного права лише в разі його порушення, невизнання або оспорювання (ч.1 ст. 15 ЦК України, ст. 1 ГПК України (в редакції Закону від 14.05.1992 №2343-ХІІ)).

Звернення до суду з позовом з приводу самочинного будівництва має здійснюватися за наявності даних про те, що порушене питання було предметом розгляду компетентного державного органу, рішення якого чи його відсутність дають підстави вважати про наявність спору про право (п. 9 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 6 "Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва)"). Якщо позивач не звертався до компетентного державного органу із заявою про прийняття об'єкта до експлуатації, суд вирішує спір по суті з урахуванням наведених обставин та вимог закону.

Відповідна правова позиція висловлена Касаційним цивільним судом у складі Верховного Суду у постанові від 07.02.2018 по справі № 127/18746/15-ц.

Самочинним також вважається будівництво хоча і на підставі проекту, але за наявності істотних порушень зазначених норм та правил як у самому проекті, так і при будівництві, за наявності рішень спеціально уповноважених органів про усунення порушень.

Право власності у порядку, передбаченому ч. 3 ст. 376 ЦК України, може бути визнано лише на новозбудоване нерухоме майно або на нерухоме майно, яке створено у зв'язку зі знесенням попередньої будівлі та відповідно до будівельних норм і правил є завершеним будівництвом.

Відповідно до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Позивач у спорах про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно повинен довести обставини, що складають фактичну підставу такого позову: наявність права позивача на земельну ділянку, на якій збудоване спірне майно; наявність самочинно збудованого майна; відповідність самочинно збудованого нерухомого майна будівельним нормам і правилам; наявність згоди власника земельної ділянки на будівництво нерухомого майна (у випадку, якщо земельна ділянка належить позивачу на праві користування).

Задоволення позову про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно повинно ґрунтуватися на підтвердженій відповідними доказами сукупності обставин: позивач має право власності або право користування земельної ділянки; власник земельної ділянки надав позивачу дозвіл на будівництво спірного нерухомого майна і не заперечує проти визнання права власності на самочинно збудоване на його земельній ділянці нерухоме майно; самочинно збудоване майно, що є предметом спору, відповідає будівельним нормам і правилам та придатне для експлуатації за призначенням; визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно не порушує прав інших осіб.

Проте, під час вирішення даного спору, суди попередніх інстанцій не надали належної правової оцінки відсутності відповідача за заявленими ліквідатором Фірми "Едельвейс" вимогами про визнання права власності на самочинне будівництво, не встановили наявність та обґрунтування порушеного права заявника.

Крім того, суди, на підставі належних та допустимих доказів не встановили достеменно особу, яка здійснила добудову (мансарда) та період здійснення такого будівництва (реконструкції).

Так, судами не було досліджено, з використання процесуальних прав та повноважень, технічної документації на об'єкт нерухомості за Договором купівлі-продажу від 15.01.2011, акту приймання-передачі предмету купівлі-продажу, його складові; не були реалізовані процесуальні інструменти для дослідження документів, на які йдеться посилання у Листі (вих. №0006-2483 від 24.05.2017) Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Львові (том 28, а.с. 40-41), з метою встановлення дати початку будівельних робіт та особи, яка здійснювала будівництво; не було досліджено питання вчинення Фірмою "Едельвейс" дій з оформлення відповідного права на земельну ділянку, на якій розташований об'єкт власності; не було встановлено чи звертався заявник до компетентних державних органів про прийняття самочинної прибудови до експлуатації.

39. Щодо статусу спірного нерухомого майна

Саме поняття самочинного будівництва визначено положеннями ст. 376 ЦК України, а саме, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці.

Поряд з цим, поверх мансардний (мансарда) - поверх у горищному просторі, фасад якого повністю або частково утворений поверхнею (поверхнями) похилої чи ламаної покрівлі (ДЕРЖАВНІ БУДІВЕЛЬНІ НОРМИ УКРАЇНИ, затверджені Наказом Держбуду України 18.05.2005 № 80, зі змінами та доповненнями).

При цьому, слід зауважити, що поняття "будівництво" включає в себе нове будівництво, реконструкцію, реставрацію, капітальний ремонт об'єктів будівництва (ч.3 ст. 10 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", ст.4 Закону України "Про архітектурну діяльність").

Для визнання будівництва самочинним воно має бути пов'язане з об'єктом нерухомості й порушувати одне з положень ст. 376 Цивільного кодексу України.

Реконструкція - це перебудова введеного в експлуатацію в установленому порядку об'єкта будівництва, що передбачає зміну його геометричних розмірів та/або функціонального призначення, внаслідок чого відбувається зміна основних техніко-економічних показників, тощо.

Новоствореним об'єктом нерухомості може вважатись виключно такий, що був створений без прив'язок до іншого, вже існуючого нерухомого майна, без використання його складових структурних елементів. Тобто, неможливо визнати новоствореним нерухомим майном об'єкт нерухомого майна, що являє собою вже існуючий об'єкт нерухомості зі зміненими зовнішніми та внутрішніми параметрами.

Не може бути застосовано правила ст. 376 ЦК України при вирішенні справ за позовами:

- про визнання права власності на самочинно переобладнані квартири в багатоквартирних будинках різних житлових фондів, оскільки такі правовідносини врегульовано іншими нормами законодавства, зокрема статтею 383 ЦК та відповідними нормами Житлового кодексу України щодо власників квартир;

- про визнання права власності на самочинно збудовані тимчасові споруди;

- про визнання права власності на самочинно збудовані приналежності до основної речі (ганок, веранда, мансарда тощо) (п. 7 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 № 6 "Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва)").

Поряд з цим, судами попередніх інстанцій не було досліджено та встановлено статус спірного нерухомого майна, що має суттєве значення для вирішення спору, зокрема в частині визначення особи, якій належить право власності на спірне нежитлове приміщення, зважаючи на приписи ст. 5 Закону України "Про іпотеку" та ст. 376 ЦК України.

Водночас, колегія суддів Верховного Суду вважає необхідним зауважити, що твердження судів попередніх інстанцій про те, що спірне нежитлове приміщення було побудоване на момент укладення Договору іпотеки від 17.01.2011 ґрунтується на припущеннях, а не на належних доказах.

40. Щодо суті касаційної скарги

Доводи ПАТ "Банк "Київська Русь" про порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права ( ст.ст. ст. ст. 47, 43 ГПК України (в редакції Закону України №1798-ХІІ від 06.11.1991), ст.ст. 7, 11, 13, 14, 86, 236 ГПК України (в редакції Закону України №2147-VІІI від 03.10.2017)), щодо всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, - знайшли своє підтвердження під час касаційного провадження

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до п.2 ч.1 ст.308 ГПК України (в редакції Закону України №2147-VІІI від 03.10.2017), суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

Згідно із ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України" від 03.04.2008р. (заява №3236/03), "Рябих проти Росії" від 03.12.2003р. (заява №52854/99), "Нєлюбін проти Росії" від 02.11.2006р. (заява №14502/04)), повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.

В силу приписів ч. 2 ст. 300 ГПК України (у вказаній редакції), суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Таким чином, у касаційної інстанції відсутні процесуальні повноваження щодо переоцінки фактичних обставин справи, встановлених під час розгляду справи місцевим господарським судом та під час здійснення апеляційного провадження.

Відповідно до п. 1 та п. 2 ч. 3 ст. 310 ГПК України, підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є, зокрема, порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для вирішення справи, якщо: суд не дослідив зібрані у справі докази, або суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування дослідження або огляд доказів, або інше клопотання(заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

З урахуванням викладеного, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку про необхідність часткового задоволення касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь" та скасування ухвали господарського суду Львівської області від 14.11.2017 та постанови Львівського апеляційного господарського суду від 26.02.2018 у цій справі повністю, з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду, господарському суду належить врахувати вище викладене, повно та всебічно перевірити фактичні обставини справи, дати належну оцінку зібраним по справі доказам, доводам та запереченням сторін і в залежності від встановленого, вимог закону, врахувавши правову позицію судів касаційної інстанції, постановити законне і обґрунтоване рішення.

Зокрема, належить встановити особу, яка має виступати відповідачем у спорі, порушене право заявника, правовий статус спірного майна, особу яка здійснила відповідне будівництво (реконструкцію), період здійснення такого будівництва.

В. Судові витрати

У зв'язку з скасуванням попередніх судових рішень і передачею справи на новий розгляд розподіл судового збору у справі, в тому числі й сплаченого за подання апеляційної та касаційної скарги, здійснює господарський суд, який приймає рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

Керуючись ст.ст. 300, 301, 308, 310, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь" задовольнити частково.

2. Ухвалу господарського суду Львівської області від 14.11.2017 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 26.02.2018 у справі №914/2660/15 скасувати, справу № 914/2660/15 направити на новий розгляд до господарського суду Львівської області.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В.Я. Погребняк

Судді Л.Й. Катеринчук

В.Г. Пєсков