ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2022 року

м. Київ

cправа № 910/11419/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Волковицька Н. О. - головуючий, Могил С. К., Случ О. В.

розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) в особі головного державного виконавця Полісмака Олександра Олександровича

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.07.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.02.2022 з розгляду

скарги Комунального некомерційного підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Освітня Агенція міста Києва»

на рішення, дії старшого державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) Полісмака Олександра Олександровича у справі

за позовом Приватного вищого навчального закладу «Європейський Університет»

до Комунального некомерційного підприємства виконавчого органу Київської міської ради «Освітня Агенція міста Києва»

про стягнення грошових коштів.

Короткий зміст і підстави позовних вимог

У серпні 2020 року до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Приватного вищого навчального закладу «Європейський Університет» до Комунального некомерційного підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Освітня Агенція міста Києва» про стягнення заборгованості за договором про надання послуг від 30.09.2019 № 06-09/142 у сумі 950 769, 68 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.10.2020 позов задоволено частково, стягнуто з Комунального некомерційного підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Освітня Агенція міста Києва» на користь Приватного вищого навчального закладу «Європейський Університет» 950 769,68 грн основної заборгованості; 15 944, 97 грн інфляційних втрат; 16 302, 03 грн 3 % річних, 14 261,55 грн судового збору, в решті позовних вимог відмовлено.

24.11.2020 місцевим господарським судом видано наказ на виконання прийнятого рішення.

28.12.2020 від позивача у справі надійшла заява про видачу дубліката наказу, обґрунтована його втратою, що підтверджується листом Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 28.12.2020 № 221369.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.12.2020 задоволено заяву Приватного вищого навчального закладу «Європейський Університет» про видачу дубліката судового наказу від 24.11.2020 № 910/11419/20 та видано дублікат наказу.

05.07.2021 через відділ діловодства суду від Комунального некомерційного підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Освітня Агенція міста Києва» надійшла скарга на рішення, дії старшого державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Полісмака Олександра Олександровича (далі - Державний виконавець), в якій скаржник просив:

- визнати протиправною та скасувати постанову Державного виконавця від 30.12.2020 про відкриття виконавчого провадження ВП № 64018364 у частині стягнення з Комунального некомерційного підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Освітня Агенція міста Києва» на користь Приватного вищого навчального закладу «Європейський Університет» 950 769,68 грн основної заборгованості, 15 944,97 грн інфляційних втрат, 16 302,03 грн 3 % річних, 14 261,55 грн судового збору. Всього боргу в сумі 997 278, 23 грн;

- визнати протиправною та скасувати постанову Державного виконавця від 30.12.2020 ВП № 64018364 про стягнення з Комунального некомерційного підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Освітня Агенція міста Києва» виконавчого збору у сумі 99 727,82 грн;

- Державній казначейській службі України повернути Комунальному некомерційному підприємству виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Освітня Агенція міста Києва» незаконно стягнутий виконавчий збір у сумі 92 212, 65 грн.

Скаржник вважав незаконними дії Державного виконавця, у зв`язку з тим, що: боржник і стягувач, керуючись відповіддю Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (від 28.12.2020 вих. № 221369) про те, що виконавчий документ не перебуває на виконанні на час винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, у зв`язку з чим сторони були абсолютно впевнені, що виконавчий документ втрачено; за тиждень, до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, стягувач звернувся з листом про повернення виконавчого документа, без виконання (вхідний № 85354); Комунальним некомерційним підприємством виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Освітня Агенція міста Києва» рішення суду було добровільно виконане ще до моменту винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а подальші дії Державного виконавця, а саме: винесення постанови про відкриття виконавчого провадження і подальше примусове стягнення є незаконними, оскільки судове рішення виконане, а виконавчий документ, відповідно до якого відкрито провадження - втрачено.

Наведене, на думку заявника, свідчить про відсутність підстав для прийняття постанови про стягнення виконавчого збору від 30.12.2020, оскільки Державним виконавцем не було виконано жодної дії, спрямованої на примусове виконання виконавчого документа.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.07.2021 у справі № 910/11419/20 (суддя Данилова М. В.), залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 22.02.2022 (Тарасенко К. В. - головуючий, судді Іоннікова І. А., Куксова В. В.) скаргу Комунального некомерційного підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Освітня Агенція міста Києва» задоволено; визнано протиправною та скасовано постанову Державного виконавця від 30.12.2020 про відкриття виконавчого провадження ВП № 64018364 в частині стягнення з Комунального некомерційного підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Освітня Агенція міста Києва» на користь Приватного вищого навчального закладу «Європейський Університет» 950 769,68 грн основної заборгованості, 15 944,97 грн інфляційних втрат, 16 302,03 грн 3 % річних, 14 261,55 грн судового збору, всього боргу в сумі 997 278,23 грн; визнано протиправною та скасовано постанову Державного виконавця від 30.12.2020 ВП № 64018364 про стягнення з Комунального некомерційного підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Освітня Агенція міста Києва» виконавчого збору у сумі 99 727,82 грн; ухвалено Державній казначейській службі України повернути Комунальному некомерційному підприємству виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Освітня Агенція міста Києва» незаконно стягнутий виконавчий збір у сумі 92 212,65 грн.

Суди посилаючись на положення пункту 1 частини 1 статті 26, пункту 1 частини 1 статті 37 Закону України від 02.06.2016 № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404-VIII) (у редакції, чинній 30.12.2020) дійшли висновку про обґрунтованість поданої скарги та наявність підстав для її задоволення, виходячи з того, що Державним виконавцем під час відкриття виконавчого провадження залишено поза увагою заяви стягувача від 22.12.2020 та від 23.12.2020 про повернення виконавчого документа без виконання, а незаконно взято за основу тільки заяву стягувача від 10.12.2020 про відкриття виконавчого провадження, а тому виконавче провадження ВП № 64018364 відкрито всупереч законодавству за виконавчим документом, який вважався втраченим.

Суди також акцентували на тому, що Державним виконавцем під час ухвалення постанови про стягнення виконавчого збору від 30.12.2020 допущено порушення чинного законодавства, оскільки виконавчий збір стягнуто без фактичного примусового виконання судового рішення.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

Не погоджуючись із ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.07.2021 та постановою Північного апеляційного господарського суду від 22.02.2022 у справі № 910/11419/20, Державний виконавець звернувся з касаційною скаргою, в якій (з урахуванням нової редакції касаційної скарги) просить ухвалу та постанову скасувати.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу та заперечень на неї

Скаржник зазначає, що частина 3 статті 40 Закону № 1404-VIII передбачає, що у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини 1 статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев`ятою статті 27 цього Закону), 11, 14 і 15 частини 1 статті 39 цього Закону, якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом. На думку скаржника, судами попередніх інстанцій не взято до уваги визначена законом обов`язковість стягнення виконавчого збору під час повернення виконавчого документа стягувачу.

На думку скаржника, Державним виконавцем вжито всіх передбачених Законом № 1404-VIII заходів щодо примусового виконання рішення суду, розпочато виконавче провадження в установленому Законом порядку, отримано відповіді з реєстраційно-облікових установ, які здійснюють реєстрацію рухомого та нерухомого майна, електронного документообігу автоматизованої системи виконавчого провадження, вжито заходи щодо накладення арешту на майно та кошти боржника.

Окремо скаржник зазначає, що 16.07.2021 на адресу Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) надійшла ухвала Господарського суду міста Києва від 07.07.2021 у справі № 910/11419/20, про призначення справи до розгляду на 14.07.2021. Копії матеріалів виконавчого провадження та лист щодо розгляду справи за участю Державного виконавця направлено останнім до місцевого господарського суду 26.07.2021 вих № 122837/09. Ураховуючи викладене скаржник наголошує на тому, що судове рішення ухвалено без належного з`ясування обставин, що має суттєве значення для розгляду справи, питання обґрунтованості скарги не досліджено, справу розглянуто без участі представника Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) та без матеріалів виконавчого провадження, а тому висновок суду, викладений місцевим господарським судом в оскаржуваній ухвалі, суперечить нормам процесуального та матеріального права.

У відзиві на касаційну скаргу Комунальне некомерційне підприємство виконавчого органу Київської міської ради «Освітня Агенція міста Києва» просить у задоволенні касаційної скарги відмовити, з підстав наведених у цьому відзиві.

Позиція Верховного Суду

З урахуванням надходження матеріалів справи № 910/11419/20 на адресу Верховного Суду лише 28.07.2022, розгляд справи здійснено в межах розумних строків.

Здійснивши розгляд касаційної скарги у письмовому провадженні, дослідивши наведені у ній доводи, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до частини 1 статті 300 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

За змістом статті 339 ГПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Згідно зі статтями 326 327 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом. Виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Відповідно до статті 1 Закону № 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до частини 1 статті 26 Закону № 1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 37 Закону № 1404-VIII виконавчий документ повертається стягувачу, якщо стягувач подав письмову заяву про повернення виконавчого документа.

Повернення виконавчого документа без виконання - це форма закінчення процесу примусового виконання рішення за виконавчим документом, який не був виконаний фактично або виконаний у якійсь частині. Тобто повернення виконавчого документа без виконання є процедурою, спорідненою із судовою процедурою залишення позову без розгляду, оскільки повернення виконавчого документа без виконання не перешкоджає повторному пред`явленню виконавчого документа до виконання.

Підсумовуючи наведене Верховний Суд звертає увагу на те, що у разі звернення стягувача із письмовою заяву про повернення виконавчого документа, Державний виконавець зобов`язаний на підставі такої заяви повернути виконавчий документ стягувачу без виконання, при цьому не відкриваючи виконавче провадження, якщо таке не було відкрито до находження заяви стягувача про повернення виконавчого документа.

Аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом у постанові від 30.10.2018 у справі № 903/1297/14.

Як установлено судами попередніх інстанцій, представники стягувача неодноразово зверталися з письмовими заявами (повідомленнями) до Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) про повернення виконавчого документа (наказу від 21.11.2020 у справі № 910/11419/20) без виконання та не відкриття виконавчого провадження.

Проте, Державним виконавцем не було взято до уваги зазначені заяви стягувача, зокрема, від 22.12.2020 та від 23.12.2020 про повернення виконавчого документа без виконання, при цьому помилково прийнято до уваги лише заяву стягувача від 10.12.2020 про відкриття виконавчого провадження.

Таким чином, є обґрунтованими висновки судів попередніх інстанцій стосовно того, що виконавче провадження ВП № 64018364 відкрито Державним виконавцем усупереч вимогам чинного законодавства.

Водночас Верховний Суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до положень статті 343 ГПК України за результатами розгляду скарги господарський суд постановляє ухвалу, в якій або визнає доводи заявника обґрунтованими і залежно від їх змісту визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність виконавця неправомірними, або визнає доводи скаржника необґрунтованими і скаргу відхиляє.

Отже, норми процесуального права не передбачають повноважень суду на скасування рішень органів державної виконавчої служби/приватних виконавців, з огляду на що суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку щодо необхідності скасування постанови Державного виконавця від 30.12.2020 ВП № 64018364 про відкриття виконавчого провадження.

Подібні за змістом правові висновки містяться в постанові об`єднаної Палати Касаційного господарського суду Верховного Суду від 21.05.2021 у справі № 905/64/15, постановах Верховного Суду від 15.07.2021 у справі № 924/408/19 та від 24.11.2021 у справі № 908/3994/14.

Разом з цим висновок судів попередніх інстанцій про наявність підстав для задоволення скарги Комунального некомерційного підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Освітня Агенція міста Києва» в частині визнання протиправною (незаконною) постанови Державного виконавця від 30.12.2020 про відкриття виконавчого провадження ВП № 64018364 є обґрунтованим.

Доводи, викладені у касаційній скарзі, не отримали підтвердження, не спростовують обставин, на які послалися суди як на підставу для задоволення скарги в частині визнання протиправною постанови Державного виконавця від 30.12.2020 про відкриття виконавчого провадження ВП № 64018364, і зводяться до незгоди із судовим рішенням.

Водночас колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що крім загального порядку оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби, відповідні спеціальні норми встановлені Законом № 1404-VIII, згідно із частиною 1 статті 74 якого рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Згідно з частиною 2 статті 74 зазначеного Закону № 1404-VIII передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

З наведених норм права вбачається, що Законом № 1404-VIII встановлено спеціальний порядок судового оскарження рішення, дії чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця щодо стягнення виконавчого збору та/або витрат на проведення виконавчих дій, згідно з яким відповідні спори відносяться до юрисдикції адміністративних судів та підлягають розгляду за правилами адміністративного судочинства.

Таку правову позицію викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 06.06.2018 у справах № 127/9870/16-ц та № 921/16/14-г/15, від 20.09.2018 у справі № 821/872/17, від 17.10.2018 у справі № 826/5195/17, від 16.01.2019 у справі № 279/3458/17-ц, від 21.08.2019 у справі № 1915/1868/2012, від 09.10.2019 у справі № 758/201/17, від 18.12.2019 у справі №344/21436/18, від 23.06.2020 у справі № 705/1804/13-ц, від 29.09.2020 у справі № 295/6656/14-ц та у постановах Верховного Суду, зокрема, від 14.05.2019 у справі № 910/8936/17 та від 16.06.2022 у справі № 619/17/15-ц.

Отже, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, розглянувши по суті скаргу відповідача в частині визнання противоправною та скасування постанови Державного виконавця від 30.12.2020 ВП № 64018364 про стягнення виконавчого збору, не звернув уваги на те, що такий спір не підлягає розгляду в межах цієї справи за правилами господарського судочинства, тому порушив відповідні норми процесуального права. Ураховуючи зазначене Верховний Суд відхиляє посилання скаржника на порушення судами попередніх інстанцій положень частини 3 статті 40 Закону № 1404-VIII.

Верховний Суд також вважає за необхідне зазначити, що Державний виконавець був повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду скарги у суді першої інстанції, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (том 2, а.с. 214). Таким чином, оскільки скаржник був обізнаний про розгляд справи в суді першої, однак не скористався правом участі у судовому засіданні 14.07.2021, відсутні підстави вважати, що судом першої інстанції під час розгляду справи було порушено норми процесуального права, що, на думку скаржника, полягає у розгляді справи за його відсутності.

Колегія суддів також звертає увагу на те, що нормами чинного ГПК України не передбачено обов`язку суду щодо перевірки матеріалів виконавчого провадження на під час розгляду скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення. При цьому законність, обґрунтованість та вмотивованість судового рішення обумовлюється, зокрема, порядком оцінки доказів і визначенням відповідно до статті 86 ГПК України їх якості з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупності зібраних доказів - з точки зору вірогідності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

За змістом пункту 1 частини 1 статті 175 і пункту 1 частини 1 статті 231 ГПК України господарський суд відмовляє у відкритті провадження у справі, а відкрите провадження у справі підлягає закриттю, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

Згідно з пунктом 5 частини 1 статті 308 цього Кодексу суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі чи залишити позов без розгляду у відповідній частині.

За змістом частини 1 статті 313 ГПК України судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в касаційному порядку повністю або частково з залишенням позову без розгляду або закриттям провадження у справі у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 226 та 231 цього Кодексу.

З огляду на викладене, Верховний Суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення касаційної скарги Державного виконавця, скасування оскаржуваних судових рішень та закриття провадження у справі за скаргою Комунального некомерційного підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Освітня Агенція міста Києва» в частині вимог про визнання незаконною та скасування постанови Державного виконавця про стягнення виконавчого збору від 30.12.2020. У решті судові рішення підлягають залишенню без змін.

Розподіл судових витрат

Оскільки у цьому випадку суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом касаційної інстанції не здійснюється (частина 14 статті 129 ГПК України).

При цьому відповідно до пункту 5 частини 1 статті 8 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Ураховуючи наведене та керуючись статтями 231 300 301 308 309 313 314 315 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) в особі головного державного виконавця Полісмака Олександра Олександровича на ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.07.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.02.2022 у справі № 910/11419/20 задовольнити частково.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.07.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.02.2022 у справі № 910/11419/20 в частині скасування постанови старшого державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) Полісмака Олександра Олександровича від 30.12.2020 про відкриття виконавчого провадження ВП № 64018364 в частині стягнення з Комунального некомерційного підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Освітня Агенція міста Києва» на користь Приватного вищого навчального закладу «Європейський Університет» 950 769,68 грн основної заборгованості, 15 944,97 грн інфляційних втрат, 16 302,03 грн 3 % річних, 14 261,55 грн судового збору, всього боргу в сумі 997 278,23 грн скасувати.

3. Прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні скарги Комунального некомерційного підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Освітня Агенція міста Києва» на рішення, дії старшого державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) Полісмака Олександра Олександровича у справі в частині скасування постанови від 30.12.2020 про відкриття виконавчого провадження ВП № 64018364.

4. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.07.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.02.2022 у справі № 910/11419/20 в частині визнання протиправною постанови старшого державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) Полісмака Олександра Олександровича від 30.12.2020 про відкриття виконавчого провадження ВП №64018364 залишити в силі.

5. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.07.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.02.2022 у справі № 910/11419/20 скасувати в частині задоволення скарги Комунального некомерційного підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Освітня Агенція міста Києва» про визнання противоправною та скасування постанови старшого державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) в особі головного державного виконавця Полісмака Олександра Олександровича від 30.12.2020 ВП № 64018364 про стягнення з Комунального некомерційного підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Освітня Агенція міста Києва» виконавчого збору у сумі 99 727,82 грн. Провадження у справі в частині цих вимог закрити.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Н. О. Волковицька

Судді С. К. Могил

О. В. Случ