ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2020 року

м. Київ

Справа № 910/13969/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кушнір І.В. - головуючий, Краснов Є.В., Мачульський Г.М.,

За участю секретаря судового засідання Шпорта О.В.

розглянувши касаційну скаргу Львівської міської ради на рішення Господарського суду міста Києва від 14.03.2019 (суддя Смирнова Ю.М.) та постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.11.2019 (головуючий суддя: Козир Т.П., судді: Чорногуз М.Г., Коробенко Г.П.)

за позовом Львівської міської ради

до Львівської обласної ради

про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсними свідоцтв про право власності, скасування державної реєстрації права власності,

За участю представників:

позивача - Коваленко Н.В. - адвокат

відповідача - Пелюк С.С. - адвокат

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог і заперечень

1.1. У жовтні 2018 року Львівська міська рада (далі - позивач) звернулась у Господарський суд міста Києва з позовом до Львівської обласної ради (далі - відповідач), у якому просила суд:

- визнати незаконним та скасувати рішення Львівської обласної ради від 26.02.2008 №477 "Про питання врегулювання прав власності на об`єкти нерухомого майна спільної власності територіальних громад Львівської області" із змінами та доповненнями відповідно до рішень Львівської обласної ради від 10.03.2009 №833, від 30.06.2009 №937, в частині п. 6 про оформлення права спільної власності територіальних громад Львівської області в особі Львівської обласної ради, зокрема, на будівлі, що розташовуються за наступними адресами: вул. Й.Коциловського, 15а, вул. О.Басараб, 2, вул.Коциловського, 30/32; м.Львів, вул. Комаринця, 2а; м. Львів, вул.Антоновича, 117; м.Львів, вул. Житомирська, 8а; м.Львів, вул. Гіпсова, 40б; м.Львів, вул. Антоновича, 80; м.Львів, вул. Коновальця, 116; м.Львів, вул.Коновальця, 114;

- визнати недійсними: свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане Львівською обласною радою 18.10.2011 на будівлю за адресою: вул.Й.Коциловського, 15а; свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане Львівською обласною радою 10.06.2009 на будівлі за адресою: вул.О.Басараб, 2; свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане Львівською обласною радою 07.07.2009 на будівлі за адресою: вул.Й.Коциловського, 30; свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане Львівською обласною радою 17.10.2011на будівлю за адресою: вул.Й.Коциловського, 32; свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане Львівською обласною радою 25.03.2009 на будівлю за адресою: вул.Т.Комаринця, 2а; свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане Львівською обласною радою 06.07.2009 на будівлю за адресою: вул.В.Антоновича, 117; свідоцтво про право власності на нерухоме майно видане Львівською обласною радою 06.07.2009 на будівлю за адресою: вул.Житомирська, 8а; свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане Львівською обласною радою 06.07.2009 на будівлю за адресою: вул. Гіпсова, 40б; свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане Львівською обласною радою 06.07.2009 на будівлю за адресою: вул. В.Антоновича, 80; свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане Львівською обласною радою 06.07.2009 на будівлю за адресою: вул. Є.Коновальця, 116; свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане Львівською обласною радою 06.07.2009 на будівлю за адресою: вул. Є.Коновальця, 114;

- скасувати державну реєстрацію права власності на: будівлю їдальні, під літ. А-1, А'-1 загальною площею 294,2 кв.м по вул. Й.Коциловського, 15а, за Львівською обласною радою (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1590243846101); на психоневрологічний диспансер, а саме: стаціонар під літ. А-2, 819,7 кв.м, пральня під літ. Б-1, Б'-1, 43,3 кв.м; гаражі зі складом В- 62,1кв.м, склад Г-1, 23,5 кв.м по вул. О.Басараб, 2, за Львівською обласною радою (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1576396246101); на Львівській міський психоневрологічний диспансер, а саме: диспансер під літ. А-3, 725,7кв.м, гараж Б 32,6 кв.м по вул. Й.Коциловського,30 за Львівською обласною радою (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1576479436101); на будівлю Диспансеру під літ. А'-3, загальною площею 121кв.м по вул. Коциловського, 32, за Львівською обласною радою (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1576444846101); на сховище запасу води під літ. Б-1, загальною площею 62,1 кв.м по вул. Т.Комаринця, 2а, за Львівською обласною радою (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 26843662); на КЗ ЛОР "Будинок дитини №2 з пораженням центральної нервової системи і порушенням психіки", а саме: корпус №1 під літ.А-2, А'-2, загальною площею 756 кв.м; ворота №1, огорожа №2; замощення, І, замощення ІІ по вул. В.Антоновича, 117, за Львівською обласною радою (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1429376746101); на КЗ ЛОР "Будинок дитини №2 з пораженням центральної нервової системи і порушенням психіки", а саме: корпус №2 під літ. А-2, 490 кв.м, альтанка, Б, 40,8 кв.м, хвіртка №1, огорожа №2, замощення, І по вул. Житомирській, 8а за Львівською обласною радою (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1431834046101); КЗ ЛОР "Будинок дитини №2 з пораженням центральної нервової системи і порушенням психіки", а саме: корпус №3 під літ. А-3, 553 кв.м, гараж, Б-107,5кв.м, гараж, Г-1 21,2 кв.м, овочесховище, В-1 36,2 кв.м, альтанка, Д-1 35,8кв.м, ворота №1, огорожа №2, замощення, І, по вул. Гіпсовій, 40б, за Львівською обласною радою (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1472861746101); на КЗЛОР "Дитячий туберкульозний санаторій", а саме: лікарняний корпус, під літ. А-2, 562,6 кв.м, лабораторний корпус А-1, 46,8 кв.м, тіньовий тент, Б 26,9 кв.м, ворота №1, хвіртка №2, огорожа №3, ворота №4, огорожа №5, замощення 1 по вул . В.Антоновича, 80, за Львівською обласною радою (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна1430415146101); на КЗ ЛОР "Дитячий ревмокардіологічний санаторій" загальною площею 396 кв.м по вул. Є.Коновальця, 116, за Львівською обласною радою (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1145716246101); на КЗ ЛОР "Дитячий ревмокардіологічний санаторій", корпус №2, під літ. А-1, 190 кв.м; столова, Б-1, 54,8 кв.м; овочесховище, Г-1, 27,1 кв.м, гараж, Д-1, 17,4 кв.м; склад, В-1, 18,8кв.м, хвіртка №1, огорожа №2, огорожа №3; хвіртка №4, ворота №5, огорожа №6, замощення, І, замощення, ІІ по вул. Є.Коновальця, 114, за Львівською обласною радою (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1148729246101) із закриттям розділів у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо вказаних об`єктів нерухомого майна.

1.2. Позовні вимоги мотивовані тим, що вказані рішення Львівської обласної ради від 26.02.2008 №477, від 10.03.2009 №833, від 30.06.2009 №937 прийнято всупереч нормам чинного законодавства та з перевищенням наданих законом повноважень, оскільки позивач передав у спільну власність Львівської обласної ради заклади охорони здоров`я без будівель і споруд, які є власністю територіальної громади міста Львова, однак, на підставі спірних рішень за відповідачем було визнано право власності на будівлі і споруди.

1.3. Львівська обласна рада, заперечуючи проти позову, послалась на те, що позивач з додержанням визначеної законом процедури передав у спільну власність територіальних громад Львівської області заклади охорони здоров`я, як цілісні майнові комплекси. Крім того, позивачем пропущено строк позовної давності.

2. Короткий зміст судових рішень

2.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.03.2019, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 19.11.2019, у задоволенні позову відмовлено повністю.

3. Процедура касаційного провадження у Верховному Суді

3.1. 26.12.2019 (згідно із поштовим штемпелем на конверті) Львівською міською радою безпосередньо до Касаційного господарського суду подано касаційну скаргу на рішення Господарського суду міста Києва від 14.03.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.11.2019 у справі № 910/13969/18.

3.2. Витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.01.2020 у справі № 910/13969/18 визначено колегію суддів у складі: Кушнір І.В. (головуючий суддя), судді: Краснов Є.В., Мачульський Г.М.

3.3. Ухвалою Верховного Суду від 22.01.2020 касаційну скаргу Львівської міської ради залишено без руху до 24.02.2020 на підставі частини 3 статті 292 ГПК України, оскільки підстави, наведені у заяві про поновлення строку, визнані неповажними; встановлено Львівській міській раді строк усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали суду касаційної інстанції.

31.01.2020 скаржник подав до суду клопотання про усунення недоліків, в якому зазначив щодо залишення без руху касаційної скарги Львівської міської ради у зв`язку з ненаданням конверту з штриховим кодовим ідентифікатором та з відбитком календарного штемпелю до матеріалів касаційної скарги, Львівською міською радою втрачено конверт рекомендованого відправлення №0411629199969, у якому надсилалася оскаржувана постанова. З метою виконання ухвали суду та надання належних доказів одержання вказаної постанови суду саме 06.12.2019, Львівською міською радою через працівника юридичного департаменту - головного спеціаліста відділу правової експертизи з економічних та інфраструктурних питань управління правової роботи юридичного департаменту Львівської міської ради - Піскун А.Й. здійснено запит від 27.01.2020 №П-7509 до Акціонерного товариства "Укрпошта" щодо надання підтверджуючої інформації, що саме 06.12.2019 на адресу Львівської міської ради надійшов рекомендований лист №0411629199969 з Північного апеляційного господарського суду. Листом Акціонерного товариства "Укрпошта" від 27.01.2020 №12.2.1-04-85 надано відповідь, що за інформацією ВПЗ Львів-8, рекомендоване відправлення №0411629199969 було вручено 06.12.2019 ОСОБА_2 (додано до клопотання). ОСОБА_2 - є адміністратором відділу кореспонденції управління адміністрування послуг департаменту адміністративних послуг Львівської міської ради. 06.12.2019 ОСОБА_2 відповідно до Накладної рекомендованих відправлень (доставка дільниця №1 від 06.12.2019, 8:47:02) одержано ряд рекомендованих відправлень, в тому числі рекомендований лист №041102919996904110 з м. Київ.

04.02.2020 скаржник надіслав на адресу Суду додаток до клопотання про усунення недоліків касаційної скарги, до якого долучив копію відповіді від 31.01.2010 № 04-11/31/20 Північного апеляційного господарського суду на запит б/н від 27.01.2020 Львівської міської ради про те, що відповідно до картки обліку вхідних документів, копія постанови Північного апеляційного господарського суду від 19.11.2019 у справі № 910/13969/18 надіслана рекомендованим листом та вручена Львівській міській раді 06.12.2019.

3.4. Ухвалою Верховного Суду від 10.02.2020 заяву Львівської міської ради про поновлення строку на касаційне оскарження задоволено, поновлено Львівській міській раді строк для подання касаційної скарги на постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.11.2019 у справі № 910/13969/18, відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та призначено її до розгляду на 04.03.2020, визначено строк для подання відзиву на касаційну скаргу з доказами надсилання копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи до 25.02.2020.

3.5. Крім того, ухвалою Верховного Суду від 10.02.2020 заяву Львівської міської ради про вжиття заходів забезпечення позову у справі № 910/13969/18 повернуто без розгляду.

3.6. 24.02.2020 (згідно із поштовим штемпелем на конверті) Львівською обласною радою до Касаційного господарського суду направлено відзив на касаційну скаргу, який фактично надійшов до суду 27.02.2020.

3.7. 28.02.2020 до Верховного Суду від Львівської міської ради надійшли додаткові пояснення до касаційної скарги.

Згідно з ч.1 ст. 298 Господарського процесуального кодексу України особа, яка подала касаційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку на касаційне оскарження.

Відповідно до ч.1 ст. 288 Господарського процесуального кодексу України:

"Касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення."

Згідно зі ст.118 ГПК:

"1. Право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

2. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом."

Оскільки додаткові пояснення до касаційної скарги фактично подані скаржником з порушенням строку, визначеного ч.1 ст. 288 Господарського процесуального кодексу України, обґрунтованих причин пропуску даного строку в поясненнях не наведено, суд залишає їх без розгляду.

3.8. У судове засідання 04.03.2020 з`явилися представники сторін.

3.9. У судовому засіданні представник відповідача заявив клопотання про відкладення розгляду справи, оскільки договір про надання правової допомоги був укладений між відповідачем та адвокатом фактично за день до судового засідання, а тому адвокату необхідний час для ознайомлення з матеріалами справи з метою належного захисту інтересів відповідача.

Дане клопотання судом відхилено з наступних підстав:

- до клопотання не додано жодного доказу на підтвердження як необхідності взагалі, так і неможливості для відповідача раніше, укласти договір про надання правової допомоги з даним новим представником або з іншим новим представником і завчасного ознайомлення останнього з матеріалами справи до даного судового засідання;

- відповідачем наданий відзив на касаційну скаргу позивача;

- касаційний суд в силу положень ст.300 ГПК на підставі встановлених судами першої та апеляційної інстанції фактичних обставин справи перевіряє виключно правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права і не здійснює повний розгляд справи з перевіркою та переоцінкою доказів та обставин справи;

- явка представників учасників справи у судове засідання касаційного суду не визнавалася обов`язковою.

3.10. Представник позивача підтримав касаційну скаргу. Представник відповідача виклав заперечення проти касаційної скарги та просив відмовити в її задоволенні.

4. Короткий зміст касаційної скарги і заперечень на неї

4.1. У касаційній скарзі Львівська міська рада (скаржник, позивач) просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 14.03.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.11.2019 у справі № 910/13969/18 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

4.2. Обґрунтовуючи касаційну скаргу скаржник вважає, що судові рішення прийняті з неправильним застосуванням норм матеріального права, враховуючи, що позивач передав відповідачу саме заклади охорони здоров`я, а не цілісні майнові комплекси цих установ, оскільки будівлі, в яких вони знаходились, на балансі переданих закладів ніколи не перебували і не обліковувалися, і не входили до цілісних майнових комплексів, що підтверджується реєстраційними посвідченнями на об`єкти нерухомого майна та інвентаризаційними картками.

На думку Львівської міської ради, рішення про передачу Львівській обласній раді цілісних майнових комплексів закладів охорони здоров`я, в тому числі разом з будівлями, яке б потягло за собою зміну форми власності об`єктів нерухомого майна, в яких розташовувалися ці заклади, позивачем не приймалося, що свідчить про відсутність необхідного для цього волевиявлення, а ухвала Львівської міської ради від 10.07.2008 №1939, яку суди трактують як погодження на передачу спірних об`єктів, прийнята після оскаржуваного рішення Львівської обласної ради від 26.02.2008 №477.

4.3. У відзиві на касаційну скаргу Львівська обласна рада просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а судові рішення - без змін. Відповідач, зокрема, вважає, що ухвала Львівської міської ради від 10.07.2008 №1939 є рішенням органу місцевого самоврядування про передачу права власності на цілісні майнові комплекси закладів охорони здоров`я, прийнятим в порядку, передбаченому законодавством. Крім того, Львівська міська рада з 2008 року не здійснювала повноважень власника майна та не брала участі в його утриманні. Також посилається на пропуск позивачем позовної давності.

5. Фактичні обставини, встановлені судами попередніх інстанцій

5.1. 12 травня 1993 року Львівська обласна рада народних депутатів на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 05.11.1991 №311 та відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 13.10.1992 №577, Законів України "Про власність", "Про місцеві ради народних депутатів" ухвалою №288 "Про передачу майна комунальної власності" затвердила Перелік майнових комплексів підприємств, установ та організацій, що передаються до комунальної власності міст обласного підпорядкування та районів області (додаток 1, том 1 а.с.171-177).

До Переліку №1, затвердженого ухвалою Львівської обласної ради від 12.05.1993 року №288, увійшли, зокрема, спірні об`єкти охорони здоров`я (майнові комплекси): Медичні установи Львівського міськздоровідділу; господарські установи Львівського міськздоровідділу; Дитячий тубсанаторій (м.Львів, вул. Антоновича, 80); Дитячий ревмокардіологічний санаторій (м.Львів, вул. Коновальця, 116); Міський психоневрологічний диспансер (м.Львів, вул. Коціловського, 30).

5.2. 20 червня 2003 року Львівська міська рада прийняла рішення №525 "Про передачу матеріальних цінностей", яким вирішила передати на баланс головного управління охорони здоров`я Львівської обласної державної адміністрації основні засоби, крім будівель і споруд, а саме: Інфекційну клінічну лікарню, Комунальний будинок дитини №1 м. Львова для дітей з ураженням центральної нервової системи і порушенням психіки, Комунальний будинок дитини №2 м. Львова для дітей з ураженням центральної нервової системи і порушенням психіки (том 1 а.с.178-179).

5.3. 26 лютого 2008 року Львівська обласна рада прийняла рішення №477 "Про питання врегулювання прав власності на об`єкти нерухомого майна спільної власності територіальних громад Львівської області", яким, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 43 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", на підставі уточнених даних інвентаризації нерухомого майна, враховуючи висновок постійної комісії з питань комунального майна та приватизації, було вирішено оформити за Львівською обласною радою право спільної власності територіальних громад Львівської області на об`єкти нерухомого майна, які задовольняють потреби територіальних громад Львівської області (п. 6 рішення), зокрема, на об`єкти закладів охорони здоров`я, в тому числі Психоневрологічний диспансер, адреси: м.Львів, вул. Коциловського, 30; м.Львів, вул. О.Басараб, 2; будівлі: диспансер 706,8 кв.м, гараж 61,5 кв.м, стаціонар 617,6 кв.м, пральня 32,2 кв.м, погріб 6,1 кв.м, гараж зі складом 89,6 кв.м. (том 1 а.с.51-55, 183-187).

5.4. 10 березня 2009 року Львівською обласною радою було прийнято рішення № 883 "Про внесення змін та доповнень до рішень Львівської обласної ради", яким, зокрема, внесено зміни до пункту 6 рішення Львівської обласної ради від 26.02.2008 №477 "Про питання врегулювання прав власності на об`єкти нерухомого майна спільної власності територіальних громад Львівської області" (том 1 а.с.56-57, 188-189) та доповнено його, зокрема, підпунктами 31, 32 такого змісту:

31. Психоневрологічний диспансер, м. Львів, вул. Й. Коциловського, 15а: диспансер в цілому; м.Львів, вул. Й.Коциловського, 32: диспансер в цілому;

32. КЗ ЛОР "Будинок дитини №1 для дітей з ураженням центральної нервової системи та порушенням психіки", м.Львів, вул. Т.Комаринця, 2а: гараж 41,1 кв.м, гараж 56,4 кв.м, сховище запасу води 62,1 кв.м;

5.5. Рішенням Львівської обласної ради від 30.06.2009 № 937 "Про внесення змін та доповнень до рішень обласної ради" внесено зміни до рішення Львівської обласної ради від 26.02.2008 № 477 "Про питання врегулювання прав власності на об`єкти нерухомого майна спільної власності територіальних громад Львівської області" (том 1 а.с.58-60, 190-192): підпункт 32 пункту 6 доповнено рядком такого змісту: "Головний корпус", " 3580,5"; а пункт 6 доповнено, зокрема, підпунктами 41-43 такого змісту(1.6):

41. КЗ ЛОР "Дитячий ревмокардіологічний санаторій", м.Львів, вул.Коновальця, 116: корпус №1 - 382,8 кв.м, огорожа - в цілому, фонтан - в цілому, замощення - в цілому; м.Львів, вул. Коновальця, 114: корпус №2 - 189,1 кв.м, столова 54,8 кв.м, овочесховище 27,1 кв.м, гараж 17,4 кв.м, склад 18,8 кв.м, огорожа - в цілому, ворота - в цілому, замощення - в цілому;

42. КЗ ЛОР "Дитячий туберкульозний санаторій", м.Львів, вул.Антоновича, 80: лікарняний корпус - 396,3 кв.м, лабораторний корпус 39,4кв.м, хвіртка - в цілому, ворота - в цілому, огорожа - в цілому, замощення - в цілому;

43. КЗ ЛОР "Будинок дитини №2 з ураженням центральної нервової системи і порушенням психіки", м.Львів, вул. Антоновича, 117: корпус №1 - 732,6 кв.м, ворота - в цілому, огорожа - в цілому, замощення - в цілому; м.Львів, вул. Гіпсова, 40б: корпус №3 - 546,4 кв.м, гараж 108,1 кв.м, гараж 21,2кв.м, овочесховище 36,2 кв.м, альтанка 35,8 кв.м, ворота - в цілому, огорожа - в цілому, замощення - в цілому; м.Львів, вул. Житомирська, 8а: корпус №2 491,4 кв.м, альтанка 40,8 кв.м, хвіртка - в цілому, огорожа - в цілому, замощення - в цілому.

5.6. 08 липня 2008 року Львівською обласною радою, у відповідності до п. 20 ч.1 ст. 43 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", з метою виконання ст.90 Бюджетного кодексу України та належного функціонування закладів охорони здоров`я, з урахуванням розпорядження голови Львівської обласної державної адміністрації від 17.01.2001 №29 "Про передачу установ" та висновків постійних комісій з питань охорони здоров`я, материнства та соціального захисту, з питань комунального майна та приватизації, прийнято рішення "Про прийняття у спільну власність територіальних громад Львівської області закладів охорони здоров`я" №669 (том 1 а.с.19, 180), яким вирішено надити згоду на прийняття у спільну власність територіальних громад Львівської області наступних лікувальних закладів:

- Комунальна інфекційна клінічна лікарня м. Львова: вул. Пекарська, 54, м. Львів;

- Львівське комунальне медичне об`єднання "Фтизіопульмонологія": вул.Лемківська, 24, м. Львів;

- Львівський міський психоневрологічний диспансер: вул.Коциловського, 30, м. Львів;

- Комунальний Львівський шкірно-венерологічний диспансер: вул.Замарстинівська, 83, м. Львів;

- Комунальний дитячий туберкульозний санаторій: вул. Антоновича, 80, м. Львів;

- Комунальний дитячий ревмокардіологічний санаторій: вул. Коновальця, 116, м. Львів;

- Комунальний будинок №1 м. Львова для дітей з порушенням центральної нервової системи і порушенням психіки: вул. Комаринця, 2-А, м.Львів;

- Комунальний будинок №2 м. Львова для дітей з порушенням центральної нервової системи і порушенням психіки: вул. Антоновича, 117, м.Львів.

5.7. Ухвалою Львівської міської ради від 10.07.2008 №1939 (том 1 а.с.20, 181) прийнято пропозицію Львівської обласної ради та погоджено передачу у спільну власність Львівської обласної ради таких закладів охорони здоров`я:

1.1 Комунального будинку дитини №1 м.Львова для дітей з пораженням центральної нервової системи та порушенням психіки;

1.2 Комунального будинку дитини №2 м.Львова для дітей з пораженням ЦНС і порушенням психіки ;

1.3 Комунального дитячого туберкульозного санаторію м.Львова;

1.4 Комунального дитячого ревмокардіологічного санаторію;

1.5 Комунального Львівського міського шкірно-венерологічного диспансеру;

1.6 Львівського міського медичного об`єднання "Фтизіопульмонологія";

1.7 Львівського міського психоневрологічного диспансеру;

1.8 Комунальної інфекційної клінічної лікарні.

Забезпечення передачі закладів Львівською міською радою покладено на Управління охорони здоров`я департаменту гуманітарної політики у термін до 01.10.2008.

5.8. На виконання узгоджених між собою рішення Львівської обласної ради №669 від 08.07.2008 та ухвали Львівської міської ради №1939 від 10.07.2008 Управлінням охорони здоров`я Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради та Управлінням майном спільної власності Львівської обласної ради 19.09.2008 складено Акт приймання-передачі закладів охорони здоров`я, що надають спеціалізовану медичну та санітарно-реабілітаційну допомогу (том 1 а.с.21, 182), а саме:

1) Львівського комунального міського медичного об`єднання "Фтизіопульмонологія" - м. Львів, вул. Лемківська, 24;

2) Львівського міського психоневрологічного диспансеру - м. Львів вул.Коциловського, 30;

3) Комунального Львівського міського шкірно-венерологічного диспансеру - м. Львів вул. Замарстинівська, 83;

4) Комунальної інфекційної клінічної лікарні м. Львова - м. Львів, вул.Пекарська, 54;

5) Комунального дитячого туберкульозного санаторію - м. Львів, вул.Антоновича, 80;

6) Комунального дитячого ревмокардіологічного санаторію - м. Львів, вул. Коновальця, 116;

7) Комунального будинку № 1 м. Львова для дітей з порушенням центральної нервової системи і порушенням психіки - м. Львів, вул.Комаринця, 2а;

8) Комунального будинку № 2 для дітей з порушенням центральної нервової системи і порушенням психіки - м. Львів, вул. Антоновича, 117.

5.9. Листом від 05.07.2015 за вих. №1104-вих-525 Львівський міський голова звернувся до голови Львівської обласної ради та просив надати копії актів, на підставі яких здійснено реєстрацію права комунальної власності Львівської обласної ради на вказані об`єкти нерухомого майна (том 1 а.с.193). Вказане звернення було розглянуто на засіданні постійної комісії з питань охорони здоров`я, материнства та соціального захисту 04.05.2015 (протокол №88, том 2 а.с.20-22). Як вбачається з листа, станом на момент його видання позивачу з інформації відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції було відомо про оформлення права власності на спірне майно за відповідачем.

Листом від 15.11.2016 депутати Львівської міської ради звернулись до Львівської обласної ради та просили повернути приміщення у користування міської ради (том 1 а.с.194).

Листом від 24.01.2017 за вих. №2302-вих-408 Львівський міський голова звернувся до голови Львівської обласної ради та просив не приймати жодних рішень щодо цього майна до розгляду юридичним департаментом даного питання (том 1 а.с.195).

Листом від 06.09.2018 за вих. №4-2602-514 начальник Управління охорони здоров`я Львівської міської ради звернувся до директора юридичного департаменту, у якому вказав, що вказані в ухвалі міської ради №1939 заклади охорони здоров`я не були балансоутримувачами будівель, у яких здійснювали свою діяльність, та лише розташовувались у них, однак, Львівською обласною радою оформлено право власності за собою на ці будівлі, тому просив вжити відповідні заходи (том 1 а.с.80).

5.10. Як зазначав позивач, на підставі рішення Львівської обласної ради від 26.02.2008 № 477 (зі змінами внесеними рішеннями від 10.03.2009 №833 та від 30.06.2009 №937) за Львівською обласною радою було зареєстровано право власності на нерухоме майно на об`єкти охорони здоров`я за наступними адресами у місті Львові по: вул. Коциловського, 15а; вул. О.Бесараб, 2; вул. Коциловського, 30; вул. Комаринця, 2а; вул. Антоновича, 117; вул. Житомирська, 8а; вул. Гіпсова, 40б; вул. Антоновича, 80; вул. Є.Коновальця, 116; вул. Є.Коновальця, 114.

6. Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій

6.1. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що пункт 6 рішення від 26.02.2008 №477 (зі змінами) не суперечить чинному на час його прийняття законодавству і не порушує прав та охоронюваних законом інтересів позивача, у зв`язку з чим правові підстави для задоволення позову відсутні. Щодо позовних вимог про визнання недійсними свідоцтв про право власності та скасування державної реєстрації права власності, то вони є похідними від вимог про визнання незаконним рішення, а тому також не підлягають задоволенню.

При цьому, оскільки у задоволенні позову судом відмовлено з підстав його необґрунтованості, підстави для застосування наслідків спливу строків позовної давності в даному випадку відсутні, а тому відповідна заява відповідача залишена судом без задоволення.

6.2. Апеляційний господарський суд погодився з висновками суду першої інстанції, зазначивши, що в даному випадку позивач, як орган місцевого самоврядування, розпорядився об`єктами комунальної власності - закладами охорони здоров`я із конкретно визначеним їх місцезнаходженням, фізичним розташуванням, балансовою та залишковою вартістю, передавши їх у спільну власність Львівської обласної ради.

Тобто, було здійснено передачу об`єктів комунальної власності, які надають послуги медичного характеру і виконають інші функції на основі професійної діяльності медичних працівників згідно з потребами об`єднаних територіальних громад області.

Крім того, суд апеляційної інстанції вказав, що позивачем не надано жодних доказів того, що з моменту передачі закладів охорони здоров`я, тобто, з 2008 року по даний час, він ніс тягар утримання майна (будівель та споруд), у якому здійснюють діяльність ці заклади, а відповідач, навпаки, надав докази того, що утримання майна в належному стані (у тому числі капітальні і поточні ремонти), здійснювалось за рахунок коштів обласного бюджету, а самі заклади підпорядковувались Управлінню майном спільної власності і Департаменту охорони здоров`я Львівської обласної ради.

7. Позиція Верховного Суду

7.1. Згідно зі ст.300 Господарського процесуального кодексу України (в редакції станом на момент подання касаційної скарги):

"1. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

2. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

3. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

4. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права."

З урахуванням викладеного, судом не приймаються та не розглядаються доводи скаржника, пов`язані з переоцінкою доказів, визнанням доведеними/ недоведеними або встановленням по новому обставин справи.

7.2. Відповідно до ч.2 ст.4 Господарського процесуального кодексу України в редакції, чинній на момент звернення позивача з позовом до суду:

"Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням."

Згідно з абз.3 ч.2 ст.20 Господарського кодексу України:

"Кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються шляхом:

- визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб`єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб`єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом."

Відповідно до ст.15 Цивільного кодексу України (далі ЦК):

"1. Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

2. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства."

Згідно з ч.1, п. 10 ч.2 ст.16 ЦК:

1. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

2. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:

10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб."

Відповідно до ч.1 ст.21 ЦК:

"Суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси."

Таким чином, для визнання рішення недійсним необхідна одночасна наявність двох обставин:

1. недодержання саме в момент прийняття рішення чинного на момент такого прийняття законодавства;

2. порушення прийняттям такого рішення прав або охоронюваних законом інтересів суб`єктів цивільних або господарських правовідносин.

7.3. Львівська обласна рада 26.02.2008 прийняла рішення № 477, відповідно до пункту 6 якого вирішено оформити право спільної власності територіальних громад Львівської області за Львівською обласною радою на наступні об`єкти нерухомого майна, які задовольняють потреби територіальних громад Львівської області, перелік яких наведено в оскаржуваному рішенні.

Отже Львівська обласна рада саме 26.02.2008 спірним рішенням № 477 вирішила оформити саме право спільної власності територіальних громад Львівської області за Львівською обласною радою на спірні об`єкти, саме як об`єкти нерухомого майна.

7.4. Як вказали суди попередніх інстанцій, обставини справи свідчать, що передача закладів охорони здоров`я, що надають спеціалізовану медичну та санітарно-реабілітаційну допомогу з комунальної власності територіальної громади міста Львова до спільної власності територіальних громад Львівської області була зумовлена насамперед необхідністю виконання вимог ст. 90 Бюджетного кодексу України та забезпечення належного функціонування та фінансування закладів охорони здоров`я.

Главою 14, ст.90 Бюджетного кодексу України здійснено розмежування видатків між бюджетами, визначено, що до видатків, які здійснюються з бюджету Автономної Республіки Крим та обласних бюджетів і враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів належать видатки, серед іншого, на охорону здоров`я, зокрема, на спеціалізовану амбулаторно-поліклінічну та стаціонарну допомогу (спеціалізовані лікарні, поліклініки, включаючи стоматологічні, центри, диспансери, госпіталі для інвалідів Великої Вітчизняної війни, будинки дитини, станції переливання крові) та санітарно-курортну допомогу (санаторії для хворих на туберкульоз, санаторії для дітей та підлітків, санаторії медичної реабілітації).

Відповідно п.5 ч.6 Прикінцевих положень Бюджетного кодексу України, Кабінету Міністрів України було доручено до 01.03.2002 забезпечити у порядку, визначеному законом, передачу бюджетних установ відповідно до розмежування видатків між бюджетами, визначеного цим Кодексом.

Отже, за висновком суду касаційної інстанції, вищевказані норми прямо встановили, що передача бюджетних установ мала здійснюватися у порядку, визначеному законом, тобто самі ці норми не встановлювали порядок передачі майна таких бюджетних установ та, відповідно, не визначали прав та повноважень осіб, що здійснювали таку передачу.

7.5. Як вірно вказали суди попередніх інстанцій, відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст.328 Цивільного кодексу України в редакції, чинній на момент прийняття спірного рішення:

"1. Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

2. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом."

Відповідно до ст.329 вказаного Кодексу:

"Юридична особа публічного права набуває право власності на майно, передане їй у власність, та на майно, набуте нею у власність на підставах, не заборонених законом."

Також суди вірно зазначили, що відповідно до ч.ч.2,8 ст.60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні":

"2. Підставою для набуття права комунальної власності є передача майна територіальним громадам безоплатно державою, іншими суб`єктами права власності, а також майнових прав, створення, придбання майна органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом.

8. Право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб`єктів. Об`єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальних громад і передані іншим суб`єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади або відповідного рішення ради чи уповноваженого нею органу, за винятком випадків, передбачених законом."

Відповідно до статті 346 Цивільного кодексу України в редакції, чинній на момент прийняття спірного рішення:

"1. Право власності припиняється у разі:

1) відчуження власником свого майна;

2) відмови власника від права власності;

3) припинення права власності на майно, яке за законом не може належати цій особі;

4) знищення майна;

5) викупу пам`яток історії та культури;

6) викупу земельної ділянки у зв`язку із суспільноюнеобхідністю;

7) викупу нерухомого майна у зв`язку з викупом з метою суспільної необхідності земельної ділянки, на якій воно розміщене;

8) звернення стягнення на майно за зобов`язаннями власника;

9) реквізиції;

10) конфіскації;

11) припинення юридичної особи чи смерті власника.

2. Право власності може бути припинене в інших випадках, встановлених законом."

7.6. Як зазначено вище, Львівська обласна рада саме 26.02.2008 спірним рішенням № 477 вирішила оформити саме право спільної власності територіальних громад Львівської області за Львівською обласною радою на спірні об`єкти, саме як об`єкти нерухомого майна.

При цьому, судами попередніх інстанцій не встановлено наявності прийнятого Львівською міською радою саме до 26.02.2008 рішення про надання згоди на вилучення у територіальної громади м. Львова та передачу у спільну власність територіальних громад Львівської області спірних об`єктів нерухомого майна, як це вимагається наведеною ч.8 ст.60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Посилання судів попередніх інстанцій на ухвалу Львівської міської ради від 10.07.2008 №1939 "Про передачу закладів охорони здоров`я, що надають спеціалізовану медичну та санітарно-реабілітаційну допомогу" є безпідставним, оскільки цю ухвалу прийнято більш ніж через 4 місяці після прийняття Львівської обласною радою оскаржуваного рішення, тобто її взагалі не існувало станом на момент прийняття спірного рішення, а отже вона не могла і враховуватися при його прийнятті.

7.7. Після прийняття вищевказаної ухвали Львівської міської ради від 10.07.2008 №1939, 10.03.2009 Львівською обласною радою було прийнято рішення № 883 "Про внесення змін та доповнень до рішень Львівської обласної ради", яким, зокрема, внесено зміни до пункту 6 рішення Львівської обласної ради від 26.02.2008 №477 "Про питання врегулювання прав власності на об`єкти нерухомого майна спільної власності територіальних громад Львівської області".

Рішенням Львівської обласної ради від 30.06.2009 № 937 "Про внесення змін та доповнень до рішень обласної ради" внесено зміни до рішення Львівської обласної ради від 26.02.2008 № 477 "Про питання врегулювання прав власності на об`єкти нерухомого майна спільної власності територіальних громад Львівської області":

Як вбачається з встановлених судами попередніх інстанцій текстів вказаних рішень, ними внесено зміни щодо переліку та характеристик майна.

Проте, судами не встановлено, що даними рішеннями змінена сама суть первісної редакції цього рішення, а саме факт, що 26.02.2008 пунктом 6 спірного рішення №477 Львівська обласна рада вирішила оформити право спільної власності територіальних громад Львівської області за Львівською обласною радою на спірні об`єкти, належні територіальній громаді м. Львова, саме як об`єкти нерухомого майна, без наявності прийнятого Львівською міською радою саме до 26.02.2008 рішення про надання згоди на вилучення у територіальної громади м. Львова та передачу у спільну власність територіальних громад Львівської області спірних об`єктів нерухомого майна, як це вимагається наведеною ч.8 ст.60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

7.8. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що 10-ю сесією 5-го скликання Львівської міської ради, в межах її повноважень та компетенції, було прийнята ухвала від 10 липня 2008 року №1939 "Про передачу закладів охорони здоров`я, що надають спеціалізовану медичну та санітарно-реабілітаційну допомогу".

Отже, рішення Львівської обласної ради від 08.07.2008 №669 "Про прийняття у спільну власність територіальних громад Львівської області закладів охорони здоров`я" прийняте в межах повноважень і компетенції обласної ради.

Проте, судами не надано оцінку тому факту, що ухвала міської ради прийнята через два дні після, а не до прийняття вказаного рішення обласної ради.

7.9. Також, як встановлено судом першої інстанції на підставі власної оцінки доказів, саме на підставі оскаржуваного рішення Львівської обласної ради від 26.02.2008 № 477 "Про питання врегулювання прав власності на об`єкти нерухомого майна спільної власності територіальних громад Львівської області" за Львівською обласною радою зареєстровано право власності на нерухоме майно на об`єкти охорони здоров`я за адресами у місті Львові по: вул. Коциловського, 15а; вул. О.Бесараб, 2; вул. Коциловського, 30; вул. Комаринця, 2а; вул. Антоновича, 117; вул. Житомирська, 8а; вул. Гіпсова, 40б; вул. Антоновича, 80; вул. Є.Коновальця, 116; вул. Є.Коновальця, 114.

7.10. На підставі викладеного, суд касаційної інстанції вважає передчасними висновки судів попередніх інстанцій, що спірне рішення Львівської обласної ради від 26.02.2008 №477 "Про питання врегулювання прав власності на об`єкти нерухомого майна спільної власності територіальних громад Львівської області" в частині оскаржуваного позивачем пункту 6 не суперечить чинному на час його прийняття законодавству та жодним чином не порушує прав та охоронюваних законом інтересів позивача.

7.11. В свою чергу дослідження, перевірка та переоцінка доказів і встановлення по новому фактичних обставин справи, в силу положень наведеної ч.2 ст.300 Господарського процесуального кодексу України, не відноситься до повноважень суду касаційної інстанції.

8. Висновки Верховного Суду

8.1. Згідно з ч.ч.1,2,5 ст.236 Господарського процесуального кодексу України:

"1. Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

2. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

5. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи."

Відповідно до п.48 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Мала проти України" від 3 липня 2014 року, остаточне 17.11.2014:

"Більше того, принцип справедливості, закріплений у статті 6 Конвенції, порушується, якщо національні суди ігнорують конкретний, доречний та важливий довід, наведений заявником (див. рішення у справах "Проніна проти України" (Pronina v. Ukraine), заява № 63566/00, п. 25, від 18 липня 2006 року, та "Нечипорук і Йонкало проти України" (Nechiporuk and Yonkalo v. Ukraine), заява № 42310/04, п. 280, від 21 квітня 2011 року)."

8.2. Згідно з п.2 ч.1 ст.308 Господарського процесуального кодексу України:

"Суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право:

2) скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду."

Відповідно до п.п.1,2 ч.3 ст.310 Господарського процесуального кодексу України (в редакції станом на момент подання касаційної скарги):

"Підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо:

1) суд не дослідив зібрані у справі докази; або

2) суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів, або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи."

8.3. З урахуванням зазначеного, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу Львівської міської ради необхідно задовольнити частково, рішення Господарського суду міста Києва від 14.03.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.11.2019 у справі № 910/13969/18 скасувати повністю, справу направити новий розгляд до суду першої інстанції.

8.4. Оскільки у цьому випадку суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом касаційної інстанції не здійснюється (частина 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Керуючись статтями 129, 300, 301, 308, 310, 314, 315, 316, 317 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Львівської міської ради на рішення Господарського суду міста Києва від 14.03.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.11.2019 у справі № 910/13969/18 задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 14.03.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.11.2019 у справі № 910/13969/18 скасувати повністю, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий І. Кушнір

Судді Є.Краснов

Г. Мачульський