Історія справи

Ухвала КГС ВП від 25.07.2021 року у справі №910/10536/20

ДОДАТКОВА

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2021 року

м. Київ

Справа № 910/10536/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Вронська Г. О. - головуюча, Бакуліна С. В., Студенець В. І.

за участю секретаря судового засідання Калітінського М. Ю.

представників учасників справи:

від позивача: не з'явився,

від відповідача: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські регіональні електромережі"

про ухвалення додаткового рішення

у справі за позовом Фізичної особи-підприємця Бойка Олександра Євгеновича

до Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські регіональні електромережі"

про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ

1. Фізична особа-підприємець Бойко Олександр Євгенович (далі - Позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Київобленерго", найменування якого змінено на Приватне акціонерне товариство "ДТЕК Київські регіональні електромережі" (далі - Відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення Відповідача, оформленого протоколом №030 від 08.05.2019 за результатами розгляду акта від
01.11.2018 №К040819.

2. Рішенням Господарського суду Київської області від 14.12.2020, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 26.04.2021, у задоволенні позову відмовлено.

3. Верховний Суд постановою від 14.09.2021 закрив касаційне провадження за касаційною скаргою Позивача на рішення Господарського суду Київської області від
14.12.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від
26.04.2021 у справі №910/10536/20, відкрите на підставі пункту 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України. В іншій частині касаційну скаргу залишив без задоволення, а рішення та постанову у справі №910/10536/20 без змін.

4. При прийнятті постанови розподіл витрат на професійну правничу допомогу судом касаційної інстанції не здійснювався.

5. На підставі частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України 17 вересня 2021 року Відповідач надіслав до Суду заяву з додатками, в якій просив ухвалити додаткове рішення у справі №910/10536/20 про стягнення з Позивача на свою користь 12000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

6. Позивач клопотання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу в порядку частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України не заявляв.

7. Відповідно до статті 131 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.

8. За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

9. Виходячи із змісту положень статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту адвокат отримує винагороду у вигляді гонорару, обчислення якого, підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

10. Водночас, розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом.

Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань, з урахуванням складності справи, кваліфікації, досвіду і завантаженості адвоката та інших обставин. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. У разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу й обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

11. При цьому, адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від
07.09.2020 у справі № 910/4201/19).

12. Отже, діяльність адвоката є оплачуваною працею і така оплата у вигляді гонорару здійснюється на підставі укладеного між адвокатом та його клієнтом договору про надання правової допомоги.

13. Виходячи із змісту статті 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених статті 15 Господарського процесуального кодексу України, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

14. Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).

15. Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 зазначеного Кодексу).

16. Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

17. Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (надання послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;

3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).

18. Суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати (пункт 3 частини 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України).

19. Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

20. Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частини 1 , 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

21. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частини 1 , 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

22. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

23. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

24. Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Разом із тим, у частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

25. Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

26. При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

27. Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

28. Зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

29. При цьому, обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5 , 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

30. Тобто у розумінні цих норм процесуального права зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, якщо на її думку, недотримано вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. Такий висновок Верховного Суду викладений у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від
03.10.2019 у справі № 922/445/19.

31. Верховний Суд враховує, що відповідач клопотання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу в порядку частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України не заявляв.

32. На підтвердження зазначених витрат Відповідачем надано копії: договору №1913-КОЕ про надання правової допомоги від 01.12.2020, укладеного Відповідачем з Адвокатським об'єднанням "Перший Радник" з додатковою угодою №43 від
15.06.2021, довідки Адвокатського об'єднання "Перший Радник" від 17.11.2021, довіреності на уповноваженого представника Відповідача, свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю та акта наданих послуг №142 від 16.09.2021.

33. Відповідно до договору №1913-КОЕ про надання правової допомоги від
01.12.2020, з урахуванням додаткової угоди №43 від 15.06.2021, Адвокатське об'єднання "Перший Радник" зобов'язалося надавати Відповідачу правову допомогу, зокрема, але не виключно, надання консультацій і роз'яснень з правових питань, збір доказів по судовій справі, визначення засобів доказування, представництво в суді, складання процесуальних та інших документів правового характеру (позовів, відзивів, заперечень, пояснень, заяв, клопотань, скарг, запитів звернень тощо), інші види правової допомоги. Сторонами зазначеної угоди визначено вартість наданих послуг, строк та порядку оплати клієнтом наданих виконавцем послуг тощо.

34. На виконання договору №1913-КОЕ про надання правової допомоги від 01.12.2020 складено акт надання послуг від 16.09.2021 №142, який містить зміст наданих послуг (вивчення нормативно-правового регулювання спірних правовідносин, аналіз судової практики з подібних спорів (3000,00 грн); аналіз (написання) та подання відзиву на касаційну скаргу від 11.08.2021 Позивача на рішення Господарського суду Київської області від 14.12.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.04.2021 у справі №910/10536/20 до Верховного Суду та додатків до нього, надіслання копії скаржнику (8000,00 грн); участь 14 вересня 2021 року в судовому засіданні у Верховному Суді у справі №910/10536/20 (1000,00 грн).

35. З доданих до заяви Відповідача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у суді касаційної інстанції документів вбачається, що понесені ним витрати на професійну правничу допомогу в суді касаційної інстанції у розмірі 12 000,00 грн є підтвердженими.

36. При цьому, Суд вважає за необхідне зазначити про те, що витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною чи тільки має бути сплачено (така ж правова позиція викладена в постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19).

37. З огляду на викладене, враховуючи що Відповідач довів надання йому адвокатом відповідних послуг у суді касаційної інстанції у заявленому розмірі, витрати на професійну правничу допомогу мають бути відшкодовані Відповідачу Позивачем повністю.

Керуючись статтями 126, 129, 234, 244 Господарського процесуального кодексу України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські регіональні електромережі" про ухвалення додаткового рішення у справі №910/10536/20 задовольнити.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Бойка Олександра Євгеновича (місцезнаходження: АДРЕСА_1; ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські регіональні електромережі" (місцезнаходження: 08132, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Вишневе, вул. Київська, 2-Б; ідентифікаційний код 23243188) 12 000 (дванадцять тисяч)
гривень 00 копійок судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв'язку із касаційним розглядом справи № 910/10536/20.

Додаткова постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуюча Г. Вронська

Судді С. Бакуліна

В. Студенець