ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 серпня 2019 року

м. Київ

Справа № 910/13508/15

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Суховий В.Г. - головуючий, Берднік І.С., Міщенко І.С.,

розглянув в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова Аграрна Компанія" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.05.2019 (Коробенко Г.П., Кравчук Г.А., Козир Т.П.) та ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.02.2019 (Пінчук В.І.)

за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова Аграрна Компанія"

на дії приватного виконавця Пишного Артема Володимировича

у справі № 910/13508/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Геокс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова Аграрна Компанія" про стягнення 47 946 584,63 грн

Історія справи

Короткий зміст вимог

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Геокс" (далі - Позивач) звернулося в Господарський суд міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова Аграрна Компанія" (далі - Відповідач) про стягнення 47 946 584,63 грн заборгованості за договором постачання нафтопродуктів №22/05/12 від 22.05.2012.

2. Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.09.2015, яке залишено без змін постановами Київського апеляційного господарського суду від 29.02.2016 та Вищого господарського суду України від 16.05.2016, позов задоволено частково. Стягнуто з Відповідача на користь Позивача 28 484 429,73 грн основного боргу, 7 397 121,15 грн збитків від інфляції. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

3. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.06.2017 частково задоволено заяву Відповідача та відстрочено виконання рішення строком на 1 рік і 6 місяців.

4. Відповідач звернувся зі скаргою на дії приватного виконавця Пишного Артема Володимировича (далі - Приватний виконавець), в якій просив:

1) визнати неправомірними дії Приватного виконавця щодо прийняття до виконання та неповернення стягувачу наказу Господарського суду міста Києва від 16.03.2016 у справі №910/13508/16, відкриття виконавчого провадження №57953242 та накладення арешту на майно і кошти Відповідача;

2) визнати неправомірними та скасувати постанови ВП №57953242 від 20.12.2018 про відкриття виконавчого провадження та про арешт коштів боржника, які винесені Приватним виконавцем;

3) зобов`язати Приватного виконавця повернути наказ Господарського суду міста Києва від 16.03.2016 у справі №910/13508/15 стягувачу - Позивачу.

5. Скарга обґрунтована тим, що Приватним виконавцем порушено вимоги частини 2 статті 24 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки виконавчий документ прийнятий до виконання не за місцезнаходженням боржника. За твердженням скаржника, місцезнаходженням боржника є місто Калуш Івано-Франківської області, тоді як виконавчим округом Приватного виконавця є місто Київ, у зв`язку з чим Приватний виконавець не мав права приймати до виконання наказ у даній справі, оскільки це суперечить статті 24 Закону України "Про виконавче провадження". Окрім того, скаржник зазначає, що Приватний виконавець прийняв до свого провадження виконавчий документ з порушенням статті 24 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів", яка передбачає укладення договору страхування цивільно-правової відповідальності на суму не менше загальної суми стягнення за виконавчим документом, якщо строк зайняття діяльністю приватного виконавця менше трьох років.

Короткий зміст ухвали, постановленої судом першої інстанції

6. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.02.2019 у задоволенні скарги відмовлено.

7. Ухвала суду мотивована тим, що виходячи зі змісту частини 2 статті 24 Закону України "Про виконавче провадження", а також враховуючи, що у розумінні глави 13 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) грошові кошти є майном і оскільки місцезнаходженням майна (грошових коштів) Відповідача є місто Київ, тому майно боржника розташовано в окрузі, в якому Приватний виконавець здійснює діяльність та на який розповсюджується його компетенція, у зв`язку з чим він мав право прийняти до виконання наданий Позивачем виконавчий документ та відкрити виконавче провадження з його виконання.

Короткий зміст оскаржуваної постанови, прийнятої судом апеляційної інстанції

8. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 13.05.2019 ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.02.2019 залишено без змін з тих же підстав.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

9. Відповідач подав касаційну скаргу на ухвалу та постанову судів попередніх інстанцій, в якій просить їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити скаргу на дії Приватного виконавця.

Аргументи учасників справи

Доводи Відповідача, який подав касаційну скаргу (узагальнено)

10. Судами першої та апеляційної інстанцій не враховано, що банківські рахунки не є майном в розумінні ЦК України.

11. Суди не надали оцінки доводам Відповідача про порушення Приватним виконавцем Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів", відповідно до якого приватний виконавець не має права здійснювати виконавчі дії у разі не здійснення страхування цивільно-правової відповідальності, тоді як Приватний виконавець, прийнявши до виконання виконавчий документ у даній справі на суму 35 186 700,50 грн, договір страхування цивільно-правової відповідальності не уклав.

12. Відповідачем 24.04.2019 подано до суду апеляційної інстанції клопотання про відкладення розгляду справи, проте суд не відклав розгляд справи, чим порушив права Відповідача на представництво своїх інтересів та захист прав в судовому засіданні. Крім того, суд в оскаржуваній постанові безпідставно зазначив, що Відповідач про поважність причин нез`явлення не повідомив, будь-яких клопотань або заяв не подав.

Позиція інших учасників справи у відзиві на касаційну скаргу

13. Позивач та Приватний виконавець заперечили проти задоволення касаційної скарги Відповідача пославшись у відзиві та запереченні на касаційну скаргу на те, що Приватний виконавець при винесенні оскаржуваних постанов діяв відповідно до повноважень, визначених Законом України "Про виконавче провадження"

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

14. Відповідно до частин 2, 4 статті 24 Закону України "Про виконавче провадження" приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника. Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України. Виконавець має право вчиняти виконавчі дії щодо звернення стягнення на доходи боржника, виявлення та звернення стягнення на кошти, що перебувають на рахунках боржника у банках чи інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах на території, на яку поширюється юрисдикція України.

14.1. Зі змісту наведеної норми частини 2 статті 24 Закону України "Про виконавче провадження" вбачається, що якщо місце проживання, перебування боржника - фізичної особи та місцезнаходження боржника - юридичної особи або місцезнаходження майна боржника розташовано в окрузі, в якому приватний виконавець здійснює діяльність та відповідно на яку розповсюджуються відповідна компетенція цього приватного виконавця, він має право прийняти до виконання відповідні виконавчі документи та відкрити виконавче провадження з їх виконання.

15. Пунктом 4 частини 2 статті 23 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що у Єдиному реєстрі приватних виконавців України містяться відомості про виконавчий округ, на території якого приватний виконавець здійснює діяльність.

15.1. Як встановлено судами попередніх інстанцій, з Інформаційної довідки з Єдиного реєстру приватних виконавців України вбачається, що виконавчим округом Приватного виконавця є місто Київ.

16. В заяві про примусове виконання рішення Господарського суду міста Києва у даній справі в обґрунтування підстав звернення до Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва за місцезнаходженням майна боржника, Позивач (стягувач) зазначив, що боржник (Відповідач) має рахунки у банківських установах, які зареєстровані та знаходяться у місті Києві, а саме: в АТ "Райффайзен Банк Аваль", ПАТ "Укрсоцбанк", АТ "ОТП Банк".

17. Приватним виконавцем 20.12.2018 прийнято постанови ВП №57953242 про відкриття виконавчого провадження та про арешт коштів боржника, що містяться на рахунках АТ "Райффайзен Банк Аваль", АТ "Укрсоцбанк", АТ "ОТП Банк".

18. Зважаючи на наведене вище, а також враховуючи положення статті 24 Закону України "Про виконавче провадження" та те, що в розумінні глави 13 ЦК України грошові кошти є майном, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли вірного висновку, що місцезнаходженням майна (грошових коштів) є місто Київ, а тому майно Відповідача розташовано в окрузі, в якому Приватний виконавець здійснює діяльність та на який розповсюджується його компетенція.

Така позиція узгоджується з правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 10.09.2018 у справі №905/3542/15.

19. Доводи касаційної скарги, наведені в пункті 10 постанови, колегією суддів відхиляються, оскільки арешт накладено на кошти, які містяться на окремо визначених банківських рахунках, а не на самі банківські рахунки.

20. Твердження Відповідача, зазначене в пункті 12 постанови, колегія суддів вважає необґрунтованим з огляду на таке.

20.1. Відповідачем 24.04.2019 подано до апеляційного господарського суду клопотання про відкладення розгляду справи, призначеного на 07.05.2019, в якому зазначено, що представник Відповідача не має можливості бути присутнім саме в судовому засіданні 07.05.2019.

20.2. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.05.2019 розглянуто клопотання Відповідача, подане до суду 24.04.2019, та ухвалено його задовольнити і відкласти розгляд справи на 13.05.2019. Інших клопотань про відкладення розгляду справи, окрім зазначеного, Відповідачем до суду апеляційної інстанції не подавалося і Відповідач протилежного не доводить.

20.3. В оскаржуваній Відповідачем постанові, суд вказав, що "представники Відповідача та Приватного виконавця у судове засідання 13.05.2019 не з`явилися. Відповідач про поважність причин нез`явлення суд не повідомив, будь-яких заяв або клопотань з цього приводу до суду не надав".

20.4. Отже, зважаючи на наведене вище, колегія суддів дійшла висновку, що судом апеляційної інстанції не було порушено права та інтереси Відповідача.

21. Водночас, колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги, наведені в пункті 11 постанови, заслуговують на увагу, оскільки, здійснюючи розгляд скарги Відповідача, суд першої інстанції не надав оцінки доводу скарги (доповнення до скарги, які прийняті місцевим господарським судом) стосовно того, що Приватним виконавцем прийнято до свого провадження виконавчий документ з порушенням статті 24 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів", оскільки, прийнявши до виконання виконавчий документ у даній справі на суму 35 186 700,50 грн, договір страхування цивільно-правової відповідальності Приватним виконавцем укладений не був. Суд апеляційної інстанції на зазначене уваги не звернув у зв`язку з чим, як наслідок, під час здійснення апеляційного перегляду ухвали суду першої інстанції не дотримався вимог статті 269 ГПК України.

21.1. Крім того, доводи щодо нездійснення судом першої інстанції розгляду вказаної вище підстави скарги, були викладені Відповідачем в апеляційній скарзі, про що судом апеляційної інстанції зазначено в своїй постанові, проте результати розгляду таких посилань апеляційної скарги не були відображені апеляційним господарським судом в оскаржуваному процесуальному документі і наведене не відповідає вимогам підпункту "в" пункту 3 частини 1 статті 282 ГПК України.

21.2. Відсутність у Верховного Суду процесуальної можливості досліджувати та встановлювати обставини, зокрема, які пов`язані з укладенням Приватним виконавцем вказаного вище договору страхування цивільно-правової відповідальності та надати оцінку відповідним доказам, перешкоджає ухвалити нове рішення, а тому справу слід передати на новий розгляд суду першої інстанції.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

22. Суд касаційної інстанції згідно із статтею 300 ГПК України на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права і не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

23. В силу приписів частини 3 статті 310 ГПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

24. З огляду на межі повноважень касаційної інстанції, визначені статтями 300, 310 ГПК України постанова апеляційної інстанції та ухвала господарського суду підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції, в зв`язку з чим касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат

25. Оскільки справа передається на новий розгляд до суду першої інстанції, розподіл судових витрат у порядку статті 129 ГПК України не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 300, 301, 304, 308, 310, 314, 315, 317 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова Аграрна Компанія" задовольнити частково.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.05.2019 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.02.2019 у справі №910/13508/15 скасувати.

3. Справу № 910/13508/15 направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Суховий В.Г.

Судді Берднік І.С.

Міщенко І.С.