ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 серпня 2019 року

м. Київ

Справа № 908/439/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Катеринчук Л.Й. - головуючий, Банасько О.О., Пєсков В.Г.,

за участі секретаря судового засідання Лавринчук О.Ю.

учасники справи:

позивач за первісним позовом - Товариство з обмеженою відповідальністю "КРАМПРОМЕКСПОРТ",

відповідач за первісним позовом - Приватне підприємство "АЛЬЯНС",

позивач за зустрічним позовом - Приватне підприємство "АЛЬЯНС",

відповідач-1 за зустрічним позовом - Товариство з обмеженою відповідальністю "КРАМПРОМЕКСПОРТ",

відповідач-2 за зустрічним позовом - Товариство з обмеженою відповідальністю "Краматорський завод Станкомаш",

відповідач-3 за зустрічним позовом - ОСОБА_1 , особисто,

представник - адвокат Рогожук С.Л. (ордер від 11.12.2018),

ОСОБА_2,

представник - адвокат Климов О.Ю. (ордер від 03.01.2019),

Товариство з обмеженою відповідальністю "Веста",

представник - адвокат Астахов Р.М. (довіреність №119 від 20.06.2019)

розглянув касаційну скаргу Приватного підприємства "АЛЬЯНС"

на постанову Центрального апеляційного господарського суду

від 21.03.2019

у складі колегії суддів: Верхогляд Т.А. (головуючий), Білецька Л.М., Парусніков Ю.Б.

за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КРАМПРОМЕКСПОРТ"

до Приватного підприємства "АЛЬЯНС"

про визнання права власності

та за зустрічним позовом Приватного підприємства "АЛЬЯНС"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "КРАМПРОМЕКСПОРТ", Товариства з обмеженою відповідальністю "Краматорський завод Станкомаш" та ОСОБА_1

про витребування майна та визнання права власності

в межах справи №908/439/18

про банкрутство Приватного підприємства "АЛЬЯНС"

ПРОЦЕДУРА КАСАЦІЙНОГО ПРОВАДЖЕННЯ У ВЕРХОВНОМУ СУДІ

1. 15.04.2019 через Центральний апеляційний господарський суд Приватне підприємство "АЛЬЯНС" звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21.03.2019 у справі №908/439/18 в порядку статей 286, 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України)

2. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №908/439/18 визначено колегію суддів Верховного Суду у складі: головуючий суддя - Катеринчук Л.Й., суддя - Банасько О.О., суддя - Васьковський О.В., що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.05.2019.

3. Ухвалою від 10.06.2019 Верховний Суд у складі колегії суддів: Катеринчук Л.Й. - головуючий, Банасько О.О., Васьковський О.В. відкрив касаційне провадження у справі №908/439/18 за касаційною скаргою Приватного підприємства "АЛЬЯНС" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21.03.2019 та призначив її розгляд на 01 серпня 2019 року о 10:00.

4. У зв`язку з відпусткою судді Васьковського О.В. автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №908/439/18 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Катеринчук Л.Й., суддя - Банасько О.О., суддя - Пєсков В.Г., що підтверджується витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.07.2019; ухвалою Суду від 31.07.2019 зазначеною колегією суддів справу №908/439/18 за касаційною скаргою Приватного підприємства "АЛЬЯНС" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21.03.2019 прийнято до провадження з призначеним ухвалою Верховного Суду від 10.06.2019 розглядом у судовому засіданні на 01 серпня 2019 року о 10:00.

5. 01.08.2019 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшло клопотання представника Приватного підприємства "АЛЬЯНС" Гуменюка С.Л. про відкладення розгляду справи.

6. Від представника фізичної особи ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) адвоката Рогожука С.Л. надійшов відзив на касаційну скаргу Приватного підприємства "АЛЬЯНС" (далі - ПП "АЛЬЯНС", скаржник) без підпису представника - Рогожука С.Л., про що працівниками Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду складено акт №29.1-09/208 від 04.07.2019.

ПРОВАДЖЕННЯ У СУДАХ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Розгляд справи в суді першої інстанції та прийняте ним рішення

7. Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 26.04.2018 у справі №908/439/18 відповідно до частини 5 статті 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" порушено провадження у справі про банкрутство ПП "АЛЬЯНС", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном боржника та призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Сиротенка О. О.

8. У межах справи про банкрутство ПП "АЛЬЯНС", ТОВ "КРАМПРОМЕКСПОРТ" звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовом до ПП "АЛЬЯНС" про визнання права власності, а ухвалою суду від 05.07.2018 зазначену позовну заяву прийнято до розгляду, прийнято рішення про розгляд позову за правилами загального позовного провадження.

8.1. 03.08.2018 через канцелярію місцевого суду від ПП "АЛЬЯНС" надійшов зустрічний позов до ТОВ "КРАМПРОМЕКСПОРТ", ТОВ "Краматорський завод Станкомаш", фізичної особи ОСОБА_1 про витребування майна та визнання права власності. Розгляд справи неодноразово відкладався у зв`язку з неявкою сторін та їх представників.

9. Ухвалою від 02.10.2018 Господарський суд Запорізької області у задоволенні первісного позову ТОВ "КРАМПРОМЕКСПОРТ" відмовив повністю, зустрічний позов задовольнив у повному обсязі, витребував у ОСОБА_1 нежитлове приміщення, а саме: 51/100 частку експериментально-лабораторного комплексу загальною площею 2007,9 кв. м., що знаходиться за адресою: Донецька область, місто Краматорськ , вул. Олекси Тихого (Орджонікідзе), 10А ; визнав за ПП "АЛЬЯНС" (код ЄДРПОУ 30723124) право власності на зазначене нежитлове приміщення; стягнув з ОСОБА_1 на користь ПП "АЛЬЯНС" витрати зі сплати судового збору на суму 5 364,11 грн.

9.1. Місцевий суд встановив, що 30.08.2006 між ПП "Альянс" та ТОВ "КРАМПРОМЕКСПОРТ" укладено договір купівлі-продажу, посвідчений приватним нотаріусом Краматорського міського нотаріального округу Ткачовим В.А., відповідно до пунктів 1.1., 1.2. якого покупець зобов`язувався передати у власність покупця, а покупець прийняти та сплатити домовлену грошову суму (357 607 грн.) за частину експериментально-лабораторного комплексу, загальною площею 2007,9 кв.м., що складає 51/100 від усього об`єкта (том 1, а.с. 9-12).

9.2. Також, місцевим судом встановлено, що 12.09.2006 між ПП "АЛЬЯНС" та ТОВ "КРАМПРОМЕКСПОРТ" укладено Договір про внесення змін до Договору купівлі-продажу, посвідченого 30.08.2006 (далі - Договір про внесення змін), який в свою чергу посвідчений приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Любченко М.В. (реєстровий номер 1204), відповідно до умов якого сторони погодили:

- викласти пункт 1.6 Договору купівлі-продажу в наступній редакції: "1.6. Продаж частки експериментально-лабораторного комплексу, за домовленістю сторін, вчиняється за 500 000 (п`ятсот тисяч) доларів США 00 центів, в тому числі ПДВ, що сплачується Покупцем в гривневому еквіваленті по курсу Національного банку України на день платежу. Зазначена збільшена вартість частки експериментально-лабораторного комплексу набуває чинності для Сторін Договору купівлі-продажу за умови, що Сторони укладуть до 01.12.2006 Договір ренти 49/100 частки експериментально-лабораторного комплексу (для здійснення амортизаційних відрахувань). Після виконання додаткової угоди за ТОВ "КРАМПРОМЕКСПОРТ" залишаються щомісячні платежі у додаток до рентних платежів в розмірі 5 000 (п`ять тисяч) доларів США, в тому числі ПДВ, в гривневому еквіваленті по курсу Національного банку України на день оплати.". Крім того, судом встановлено, що сторони погодили пункт 2.3. Договору купівлі-продажу викласти в наступній редакції "2.3 Право оплати ціни об`єкта. Покупець не має права до переходу до нього права власності розпоряджатися об`єктом. Покупцю забороняється реєструвати право власності на об`єкт до моменту повної оплати ціни об`єкта. Якщо Покупець прострочив оплату об`єкту, Продавець має право відмовитися від договору та вимагати від Покупця повернення об`єкта.".

- розділ 9 Договору купівлі-продажу доповнити пунктом 9.8 такого змісту: "Права і обов`язки Сторін до Договору купівлі-продажу припиняються у разі, якщо укладений Сторонами Договір ренти 49/100 частки експериментально-лабораторного комплексу буде припиненим або розірваним у випадках, передбачених чинним законодавством або Договором. У разі настання такої обставини дія договору купівлі-продажу припиняється та Покупець зобов`язаний повернути Продавцеві 51/100 частку експериментально-лабораторного комплексу протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту настання відповідної обставини.".

9.3. Місцевий суд зазначив, що в порушення зазначених вимог Договору купівлі-продажу (з урахуванням Договору про внесення змін), ТОВ "КРАМПРОМЕКСПОРТ" не сплатило вартість предмета зазначеного договору, а саме частки експериментально-лабораторного комплексу. Також, судом встановлено, а відповідачами за зустрічним позовом не спростовано, що ТОВ "КРАМПРОМЕКСПОРТ" зареєстровано право власності на 51/100 частку експериментально-лабораторного комплексу до моменту повного розрахунку за Договором купівлі-продажу від 30.08.2006, що за висновками місцевого суду є порушенням пункту 2.3. Договору купівлі-продажу.

9.4. Місцевим судом встановлено, 22.11.2006 між ПП "АЛЬЯНС" та ТОВ "КРАМПРОМЕКСПОРТ" укладено договір ренти, що посвідчений приватним нотаріусом Краматорського міського нотаріального округу Ткачовим В.А. та зареєстрований в реєстрі за №4514, відповідно до якого ПП "АЛЬЯНС" передає, а ТОВ "КРАМПРОМЕКСПОРТ" приймає у власність частку (49/100) експериментально-лабораторного комплексу на умовах даного договору ренти. Водночас, судом встановлено, що ТОВ "КРАМПРОМЕКСПОРТ" не сплатив платежі, обумовлені договором ренти, а заборгованість перед позивачем за період дії договору становила 182 400 грн. Також, місцевим судом встановлено, що рішенням Господарського суду міста Києва від 19.09.2016 у справі №910/11961/16, яке набрало законної сили, задоволено позовні вимоги ПП "АЛЬЯНС" до ТОВ "КРАМПРОМЕКСПОРТ" про розірвання договору ренти від 22.11.2006, тому місцевий суд дійшов висновку, що у зв`язку з розірванням за рішенням суду Договору ренти 49/100 частки експериментально-лабораторного комплексу, дія договору купівлі-продажу припинилася та покупець зобов`язаний повернути продавцеві 51/100 частку експериментально-лабораторного комплексу.

9.5. Також, місцевим судом встановлено, що 11.08.2012 між ТОВ "Краматорський завод Станкомаш" та ОСОБА_1 укладено Договір купівлі-продажу нежитлового приміщення, який посвідчений приватним нотаріусом Краматорського міського нотаріального округу Донецької області Задорожним Д.В. (реєстровий номер 2157) та відповідно до умов якого була відчужена 51/100 частка спірного нерухомого майна, а 06.09.2012 Краматорським міським бюро технічної інвентаризації таке майно зареєстровано за ОСОБА_1

9.6. Ухвала місцевого суду, з посиланням на частину 4 статті 10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", частину 1 статті 317, частину 1 статті 319, статті 321, 330, 388 ЦК України, мотивована тим, що спірне майно вибуло з володіння ПП "АЛЬЯНС" поза його волею, тому позивач за зустрічним позовом правомірно звернувся за захистом свого права шляхом витребування від відповідачів за зустрічним позовом нерухомого майна та визнання за ним права власності на таке майно, а дії ТОВ "КРАМПРОМЕКСПОРТ" щодо реєстрації за останнім права власності на це майно є протиправними.

Крім того, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач за первісним позовом (відповідач-1 за зустрічним позовом) ніколи не був власником 51/100 частки експериментально-лабораторного комплексу та про наявність підстав для відмови у задоволенні первісного позову про визнання права власності на спірне майно за ТОВ "КРАМПРОМЕКСПОРТ".

Водночас, місцевий суд, посилаючись на частини 2-3 статті 13, статті 73, 74, 76, частину 1 статті 77, статті 78, 86 ГПК України, зазначив, що відповідачами за зустрічним позовом під час розгляду справи не надано суду належних та допустимих доказів на спростування заявлених у зустрічному позові вимог.

Розгляд справи в суді апеляційної інстанції та прийняте ним рішення

10. Постановою від 21.03.2019 Центральний апеляційний господарський суд апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнив частково, апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнив, ухвалу Господарського суду Запорізької області від 02.10.2018 у справі №908/439/18 в частині задоволення зустрічного позову скасував, прийняв в цій частині нове рішення, яким відмовив ПП "АЛЬЯНС" у задоволенні зустрічної позовної заяви, в іншій частині ухвалу Господарського суду Запорізької області від 02.10.2018 залишив без змін, стягнув з ПП "АЛЬЯНС" на користь ОСОБА_1 судові витрати за розгляд апеляційної скарги на суму 1 762 грн., стягнув з ПП "АЛЬЯНС" на користь ОСОБА_3 судові витрати за розгляд апеляційної скарги на суму 1 921 грн.

10.1. Постанова апеляційного суд мотивована тим, що правові підстави для задоволення первісного позову відсутні, оскільки апеляційний суд дійшов висновку, що ПП "АЛЬЯНС" жодних прав та інтересів ТОВ "Крампромекспорт" не порушувало.

Крім того, апеляційний суд, з посиланням на статті 15, 16 ЦК України та приписи статті 74 ГПК України, зазначив, що за недоведеності заявлених ТОВ "Крампромекспорт" позовних вимог, відмова суду першої інстанції в їх задоволенні є обґрунтованою. Також, апеляційний суд не визнав обґрунтованими доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 щодо наявності підстав для закриття провадження у справі в частині первісних позовних вимог за відсутністю предмета спору, оскільки подання ПП "АЛЬЯНС" зустрічної позовної заяви про визнання саме за ним права власності на той же об`єкт нерухомого майна якраз свідчить про наявність спору між сторонами про право власності на таке майно.

Водночас, апеляційний суд зазначив, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права щодо належного повідомлення учасників справи про розгляд справи, дату і місце судового засідання, оскільки у справі відсутні докази повідомлення скаржника, що відповідно до пункту 3 частини 3 статті 277 ГПК України є безумовною підставою для скасування прийнятого рішення місцевого суду.

10.2. Переглядаючи справу на стадії апеляційного розгляду, апеляційний суд встановив:

Доводи ОСОБА_1 щодо відсутності у представника ПП "АЛЬЯНС" права засвідчувати копії Договору купівлі-продажу від 11.08.2012, укладеного між ТОВ "Краматорський завод Станкомаш" та ОСОБА_4 ; витягу про державну реєстрацію прав від 06.09.2012 на нерухоме майно за ОСОБА_4 ; оригіналу протоколу №1 загальних зборів ТОВ "Краматорський завод Станкомаш" від 15.10.2007; оригіналу Акта приймання основних засобів до статутного фонду ТОВ "Краматорський завод Станкомаш" від 15.10.2007, з посиланням на статтю 91 ГПК України та пункт 1.1. Національного стандарту України "...Вимоги до оформлення документів. ДСТУ 4163-2003", затвердженого наказом Держспоживстандарту України 07.04.2003 №55, є обґрунтованими, оскільки ПП "АЛЬЯНС" не було стороною цього договору та не надало доказів володіння оригіналами зазначених документів, а тому відповідно до пункту 5.27 не могло засвідчувати копії документів, оригінали яких у нього не перебували.

10.3. Апеляційний суд зазначив, що ОСОБА_1 заперечував існування Договору про зміни від 12.09.2006, тому судом було витребувано від ПП "Альянс", як сторони за Договором про зміни, відповідний оригінал. Однак, на вимогу суду такий доказ не було надано позивачем за зустрічним позовом, а надано нотаріально засвідчену копію Договору про зміни, яку судом прийнято як належний доказ згідно вимог статті 76 ГПК України. Разом з тим, апеляційний суд зазначив, що наявність такого Договору про зміни від 12.09.2006 до первісно укладеного Договору купівлі продажу від 30.08.2006 не є визначальною обставиною для вирішення судом зустрічної позовної заяви.

Апеляційним судом встановлено, що Договір-купівлі-продажу від 30.08.2006, за яким боржник у справі відчужив ТОВ "Крампромекспорт" спірну частку в нерухомому майні, був зареєстрований в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно 09.10.2006, що підтверджується відповідною відміткою на оригіналі договору, копія якого надана до матеріалів справи ПП "АЛЬЯНС" (том 1, а.с. 84), та підтверджує перехід права власності до набувача відповідно до пункту 2.3 укладеного договору від 30.08.2006.

10.4. Апеляційний суд не погодився з висновками місцевого суду про те, що внесені Договором про зміни 12.09.2006 до договору купівлі-продажу 30.08.2006 зміни пунктів 1.6, 2.3, 3.1 та доповнення розділу 9 пунктом 9.8 (том 1, а.с. 85-86) та прийняття рішення у справі №910/11961/16 Господарського суду міста Києва від 19.09.2016 про розірвання договору ренти від 22.11.2006 (том 1, а.с. 91-95), є достатніми для визнання за ПП "АЛЬЯНС" права власності на спірну частку в майні (51/100).

Апеляційний суд дійшов висновку, що місцевим судом допущено неповне з`ясування обставин справи, оскільки рішенням Господарського суду Донецької області від 20.12.2011 у справі №32/108пн було встановлено факт правомірності набуття у власність TOB "Краматорський завод Станкомаш" нежилого приміщення 51/100 частки експериментально-лабораторного комплексу, що знаходиться за адресою: 84300, місто Краматорськ , вул. Орджонікідзе, 10-А, внаслідок внесення ТОВ "Крампромекспорт" до статутного фонду ТОВ "Краматорський завод Станкомаш" зазначеного майна та не оспорювання цього факту з боку ТОВ "Крампромекспорт" (том 2, а.с. 22-26). Також, права власності продавця (ТОВ "Краматорський завод Станкомаш") за договором купівлі-продажу частки нежитлового приміщення від 11.08.2012 з ОСОБА_1 підтверджено витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно від 02.08.2012, копія якого надана до матеріалів справи (том 2, а.с. 180).

Водночас, апеляційний суд дійшов висновку, що місцевий суд надав оцінку обставинам, які не входять до предмета доказування зустрічного позову, зазначаючи про те, що ТОВ "Крампромекспорт" 51/100 частки експериментально-лабораторного комплексу загальною площею 2007,9 кв.м. було незаконно передано як внесок до статутного капіталу відповідача-2 за зустрічним позовом - ТОВ "Краматорський завод Станкомаш".

10.5. Апеляційним судом встановлено, що надані нотаріусом на запит адвоката скаржника докази підтверджують придбання ОСОБА_1 спірного нерухомого майна відповідно до договору купівлі-продажу частки нежитлового приміщення від 11.08.2012, в період шлюбу з ОСОБА_3 за її нотаріально посвідченої згоди. Тому, з урахуванням положень статті 60 СК України, апеляційний суд дійшов висновку, що таке майно є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя; 11.08.2012 нотаріусом отримано заяву від генерального директора ТОВ "Крампромекспорт", яке є одним із засновників ТОВ "Краматорський завод Станкомаш", ОСОБА_5 про відмову Товариства від привілейованої купівлі частки (том 2, а.с. 55-60, 184).

10.6. Апеляційний суд дійшов висновку, що місцевий суд безпідставно застосував при вирішенні спору положення статті 388 ЦК України, оскільки первісна угода з відчуження майна боржника не визнавалась недійсною, за наслідком укладення такої угоди відбувся перехід права власності до набувача відповідно до пункту 2.3 первісного договору 30.08.2006 та за наслідком його реєстрації 09.10.2006 в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно, подальші дії з відчуження спірного майна відбувались з відповідною реєстрацією прав власності у державних реєстрах. Відповідач-3 за зустрічним позовом придбав майно у особи, що мала право його відчужувати - у відповідача-2 за зустрічним позовом, право власності якого на майно було визнано за наслідком його державної реєстрації та який не має жодного відношення до правовідносин між сторонами за Договором купівлі-продажу від 30.08.2006 та Договором про зміни, і також є належним набувачем спірного майна від одного із засновників - ТОВ "Крампромекспорт", що надає йому права на захист набутого майна відповідно до статей 15, 16, 328 ЦК України .

10.7. Щодо апеляційної скарги ОСОБА_3 апеляційний суд, з посиланням на статтю 254 ГПК України, зазначив, що апелянтом ОСОБА_3 доведено, що вона перебувала в шлюбі з відповідачем-3 за зустрічним позовом - ОСОБА_1 на час придбання ним спірного майна, а придбане майно є спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_6 відповідно до статті 60 СК України. За таких обставин, витребувавши спірне майно у відповідача-3 за зустрічним позовом та визнавши за ПП "АЛЬЯНС" право власності на нього, місцевий суд вирішив питання про права ОСОБА_3 , порушивши її право власності на частину спільного майна з ОСОБА_1 . Тому апеляційний суд дійшов висновку, що доводи апелянта ОСОБА_3 обґрунтовані.

10.8. Апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для застосування судом положень про позовну давність за заявами обох скаржників до вимог зустрічного позову з огляду на недоведення зустрічним позивачем правових підстав для задоволення його позовних вимог про витребування у ОСОБА_1 спірної частки в майновому комплексі та визнання за ПП "АЛЬЯНС" права власності на спірну частку в об`єкті нерухомого майна.

ЗАЯВЛЕНІ У СПРАВІ КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ ТА РЕЗУЛЬТАТ ЇХ РОЗГЛЯДУ

11. До Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшло клопотання директора ПП "АЛЬЯНС" ОСОБА_7 01.08.2019 про відкладення розгляду справи в порядку пункту 2 частини 2 статті 202 ГПК України, обґрунтоване тим, що представник ПП "АЛЬЯНС" не може прийняти участь у судовому засіданні Верховного Суду 01.08.2019 у зв`язку з викликом на слідчі дії в межах кримінального провадження 42019101010000032 від 31.01.2019. В обґрунтування поданого клопотання надано копію ордера адвоката серії КС №341843 від 31.07.2019 та копію Договору про надання правової допомоги від 31.07.2019 адвокатом Навальнєвим О.Ю., однак жодних доказів залучення цього адвоката до надання правової допомоги у відповідній кримінальній справі Суду не надано.

Розглянувши подане клопотання колегією суддів встановлено, що ухвала касаційного суду про відкриття касаційного провадження від 10.06.2019 направлена заявнику та вручена представнику ПП "АЛЬЯНС" 13.06.2019 відповідно до Рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення 20.06.2019 через представника за довіреністю, а згідно з пунктом 4 резолютивної частини цієї ухвали, явка сторін в судове засідання обов`язковою не визнавалась (том 3, а.с. 195-197).

Отже, у заявника було достатньо часу для обрання собі такого представника в судове засідання, який мав би можливість з`явитися до Верховного Суду для представництва його інтересів. Також, Суд приймає до уваги фактичне неподання доказів залучення представника ОСОБА_8 до надання допомоги у кримінальній справі 01.08.2019 іншій особі, внаслідок чого доводи клопотання про необхідність відкладення розгляду справи визнаються необґрунтованими, а у задоволенні такого клопотання слід відмовити.

УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ В КАСАЦІЙНОМУ СУДІ

Доводи скаржника (ПП "АЛЬЯНС")

12. Скаржник доводив, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував статтю 388 ЦК України та дійшов помилкового висновку про те, що ОСОБА_1 законно придбав майно у ТОВ "Краматорський завод Станкомаш", яке нібито мало право на його відчуження. Водночас, суд апеляційної інстанції ніяким чином не спростував висновку суду першої інстанції про те, що майно вибуло із володіння власника не із його волі. Також, скаржник аргументував, що суд апеляційної інстанції порушив пункт 3 частини 1 статті 282 ГПК України та не зазначив мотивів відхилення доводів скаржника щодо наявності порушених правоохоронними органами кримінальних справ, а також спростування у цих справах свідками обстави оплати за договором купівлі-продажу нерухомого майна від 11.08.2012, які мають значення для визначення правильності застосування статті 388 ЦК України.

12.1. Скаржник зазначив, що апеляційний суд дійшов помилкового висновку про те, що у справі відсутні докази повідомлення скаржника - ОСОБА_1 та безпідставно застосував пункт 3 частини 3 статті 277 ГПК України, що призвело до скасування законного та обґрунтованого рішення суду першої інстанції. Зокрема, на думку скаржника, судом першої інстанції завчасно направлялись ухвали про час та місце розгляду справи усім учасникам провадження, суд повідомляв учасників справи про можливість одержання інформації у справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет і судом розмішувалося оголошення про розгляд справи на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, тому учасники судового розгляду були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, але в наслідок свідомого діяння (бездіяльності) за власною волею не виявили бажання приймати участь в судовому засіданні.

12.2. На думку скаржника, суд апеляційної інстанції в оскаржуваному рішенні порушив частину 1 статті 79, статтю 236 ГПК України та безпідставно застосував статтю 60 СК України, і, як наслідок, зробив необґрунтований висновок про те, що витребувавши спірне майно у ОСОБА_1 та визнавши право власності на нього за ПП "Альянс", місцевий суд вирішив питання про права ОСОБА_3 , оскільки належність майна до спільної сумісної власності подружжя визначається не тільки фактом придбання його під час шлюбу, але й спільною участю подружжя коштами або працею в набутті майна. Водночас, висновок суду апеляційної інстанції про порушення права власності ОСОБА_3 на частину спільного майна з ОСОБА_1 прийняте без застосування норм матеріального права (статей 370, 372 ЦК України, статті 12 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"), що регулюють процедуру набуття спільного майна у власність.

12.3. Скаржник доводив, що апеляційним судом порушено приписи статті 39 ГПК України, оскільки суд не зупинив провадження у справі та не передав розгляд поданої заяви про відвід судів до іншого складу колегії Центрального апеляційного господарського суду, який визначається з урахуванням автоматизованої системи розподілу справ, а виніс ухвалу про залишення відводу без розгляду та прийняв незаконне рішення в одному судовому засіданні.

Доводи інших учасників справи

13. Відзив ОСОБА_1 від 02.07.2019 №1/02/07, що надійшов до Верховного Суду 04.07.2019, під час касаційного розгляду справи №908/439/18 до уваги не приймався, оскільки він не підписаний представником ОСОБА_9 та не відповідає вимогам, передбаченим частиною 8 статті 42, частиною 7 статті 165 ГПК України.

НОРМИ ПРАВА, ЩО ПІДЛЯГАЮТЬ ЗАСТОСУВАННЮ

14. Цивільний кодекс України

Частина 1 статті 370 - співвласники мають право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності, крім випадків, установлених законом.

Частина 1 статті 372 - майно, що є у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними, крім випадків, установлених законом.

Частина 1 статті 387 - власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Частина 1 статті 388 - якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно:

1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння;

2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння;

3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом/

15. Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"

Частина 1 статті 12 - державний реєстр прав містить записи про зареєстровані речові права на нерухоме майно, об`єкти незавершеного будівництва, їх обтяження, про об`єкти та суб`єктів цих прав, відомості та електронні копії документів, поданих у паперовій формі, або документи в електронній формі, на підставі яких проведено реєстраційні дії, а також документи, сформовані за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав у процесі проведення таких реєстраційних дій.

Частина 2 статті 12 - записи, що містяться у Державному реєстрі прав, повинні відповідати відомостям, що містяться в документах, на підставі яких проведені реєстраційні дії. У разі їх невідповідності пріоритет мають відомості, що містяться в документах, на підставі яких проведені реєстраційні дії.

16. Господарський процесуальний кодекс України

Частина 1 статті 74 - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Частина 1 статті 79 - достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Частина 1 статті 236 - судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Частина 5 статті 236 - обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Пункт 3 частини 3 статті 277 - порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу (питання) розглянуто господарським судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов`язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.

Пункт 3 частини 1 статті 282 - постанова суду апеляційної інстанції складається з мотивувальної частини із зазначенням:

а) встановлених судом першої інстанції та неоспорених обставин, а також обставин, встановлених судом апеляційної інстанції, і визначених відповідно до них правовідносин;

б) доводів, за якими суд апеляційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої інстанції;

в) мотивів прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного учасниками справи в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу;

г) чи були і ким порушені, невизнані або оспорені права чи інтереси, за захистом яких особа звернулася до суду;

ґ) висновків за результатами розгляду апеляційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції;

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

А. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

А.1. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

17. З урахуванням повноважень касаційного суду відповідно до статті 300 ГПК України, Верховний Суд вважає прийнятною касаційну скаргу щодо доводів скаржника про неправильне застосування судами положень статей 370, 372, 388 ЦК України, статті 12 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", статей 39, 79, 236, пункту 3 частини 3 статті 277, пункту 3 частини 1 статті 282 ГПК України.

А.2. Щодо застосування норм матеріального та процесуального права

18. За змістом статті 317 ЦК України власнику належить право володіти, користуватися і розпоряджатися своїм майном.

Власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (стаття 387 ЦК України).

Зазначений спосіб захисту права власності застосовується в тому випадку, коли власник фактично позбавлений можливості володіти й користуватися належною йому річчю, тобто коли річ незаконно вибуває з його володіння. Під незаконним володінням розуміється фактичне володіння річчю, якщо воно не має правової підстави (володіння вкраденою річчю), або правова підстава якого відпала (минув термін дії договору найму), або правова підстава якого недійсна (володіння, установлене в результаті недійсного правочину).

Якщо майно за відплатним договором придбано в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у випадках, передбачених частиною 1 статті 388 ЦК України, одним з яких є вибуття майна із володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Вибуття майна із володіння власника або особи, якій власник передав майно у володіння, не з їхньої волі може мати місце коли вчиняється правочин. Такими правочинами є правочини фізичних осіб, вчинені за межами їх дієздатності (статті 221-223, 226 ЦК України), правочини вчинені без дозволу органів опіки і піклування (стаття 224 ЦК України), правочини вчинені під впливом помилки (стаття 229 ЦК України), обману (стаття 230 ЦК України), насильства (стаття 231 ЦК України), правочини учинені в результаті зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною (статті 232 ЦК України), правочини, учинені від імені юридичної особи особою, що не мала повноважень діяти від імені юридичної особи та не підтверджені діями юридичної особи про визнання такого правочину.

Волевиявлення власника на передачу майна первісному набувачу має юридичне значення на момент досягнення сторонами договору згоди в належній формі з усіх істотних умов договору, що підтверджує укладення такого договору.

Порушення первісним набувачем умов укладеного договору щодо розрахунку за придбане майно не спростовує наявності волевиявлення власника на вибуття майна від власника до іншої особи, а тому не може бути підставою для задоволення віндикаційного позову в порядку статей 387, 388 ЦК України. Порушення умов укладеного договору купівлі-продажу може бути підставою для захисту порушених прав продавця майна іншими цивільно-правовими способами, які випливають із зобов`язальних правовідносин сторін.

19. Віндикація застосовується до вимог речово-правового характеру, зокрема, якщо між власником і володільцем немає договірних відносин і майно перебуває у власності володільця не на підставі укладеного з власником договору. У цьому разі майно може бути витребуване від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема, від добросовісного набувача, з підстав, передбачених частиною першою статті 388 ЦК України (висновок Верховного Суду України, сформульований у постанові від 17.02.20016 у справі №6-2407цс15, з яким також погодилась Велика Палата Верховного Суду у постанові 28.11.2018 у справі №504/2864/13-ц, пункти 57-58). Отже, Верховним Судом передбачалося встановлення фактичних обставин незаконності вибуття майна від власника (попереднє визнання недійсним первісного правочину з відчуження майна від законного власника чи інші способи вибуття майна від власника поза його волею).

20. Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, 30.08.2006 між ПП "АЛЬЯНС" та ТОВ "КРАМПРОМЕКСПОРТ" укладено договір купівлі-продажу спірного майна, який не визнавався недійсним в судовому порядку.

За змістом пункту 2.3. зазначеного договору, сторони передбачили, що право власності на об`єкт купівлі-продажу переходить від продавця до покупця з моменту державної реєстрації цього договору. Крім того, апеляційним судом встановлено та матеріалами справи підтверджується, що такий договір 30.08.2006 був нотаріально посвідчений, а 09.10.2006 - зареєстрований в електронному Реєстрі прав власності на нерухоме майно, що встановлено за наслідком огляду засвідчених представниками ТОВ "Крампромекспорт" та ПП "АЛЬЯНС" фотокопій оригіналу договору 30.08.2006 (том 1, а.с. 12, 84). Отже, висновки апеляційного суду про перехід до первісного покупця права власності на спірну частку у майні відповідають умовам укладеного первісного договору купівлі-продажу від 30.08.2006.

З матеріалів справи не вбачається та судами попередніх інстанцій не встановлено, а скаржником в порядку, передбаченому статтями 74, 76-77 ГПК України, не доведено, що зазначений договір визнавався недійсним.

Отже, судами не встановлено обставин вибуття майна від власника за наслідком укладення недійсного правочину.

21. Судами встановлено, що сторонами договору купівлі-продажу 12.09.2006 укладався та нотаріально посвідчувався Договір про внесення змін до договору купівлі-продажу, посвідченого 30.08.2006 Ткачовим В.А., приватним нотаріусом Краматорського міського нотаріального округу Донецької області за реєстровим №3088, нотаріально засвідчена копія якого оглядалася в апеляційному суді. Даним договором було викладено в іншій редакції пункти 1.6, 2.3 та 3.1 первісного договору, а також доповнено його пунктом 9.8 про припинення дії договору у випадку припинення сторонами Договору ренти 49/100 частки експериментально-лабораторного комплексу, розташованого за адресою: Донецька область, місто Краматорськ, вул. Орджонікідзе 10-А у випадках, передбачених чинним законодавством або Договором. У разі настання вказаної обставини дія договору купівлі-продажу припиняється та Покупець зобов`язаний повернути Продавцеві 51/100 частку експериментально-лабораторного комплексу протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту настання відповідної обставини (том 1, а.с. 85-86). Оглядом копії договору про внесення змін підтверджується посвідчення такого договору нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Любченко М.В. та реєстрація його в реєстрі за №1204.

Місцевим судом прийнято до уваги пункт 9.8 договору про внесення змін 12.09.2006 в сукупності із встановленням факту розірвання договору ренти від 22.11.2006 за рішенням Господарського суду міста Києва від 19.09.2016 у справі №910/11961/16, що набрало законної сили, внаслідок чого місцевий суд дійшов висновку, що дія договору купівлі-продажу припинилась відповідно до умов укладеного договору про внесення змін, а тому існують правові підстави для віндикації спірного майна від третіх осіб, яким це майно було перепродане первісними набувачами.

Апеляційний суд дійшов висновку про те, що сукупність зазначених доказів є недостатньою для витребування від особи, яка не була стороною договору купівлі-продажу 30.08.2006, спірної частки в нерухомому майні в порядку статей 187, 388 ЦК України, оскільки є ряд інших доказів правомірного набуття у власність ОСОБА_1 та його дружиною ОСОБА_3 спірного майна за нотаріально посвідченим договором купівлі продажу 11.08.2012; право власності на спірну частку юридичної особи, яка продала це майно ОСОБА_1 , було зареєстровано в реєстрі прав власності, як і право власності первісного набувача майна за договором 30.08.2006, що підтвердило наявність волевиявлення ПП "АЛЬЯНС" на відчуження майна, які взагалі не були прийняті до уваги місцевим судом та яким апеляційний суд дав правову оцінку, як таким, що підтверджують набуття ОСОБА_1 та його дружиною ОСОБА_3 права власності на 51/100 спірного об`єкта нерухомого майна у передбаченому законом порядку та підлягають судовому захисту відповідно до статті 321 ЦК України.

22. З огляду на встановлені апеляційним судом обставини справи та їх відповідну оцінку, колегія суддів Верховного Суду погоджується з правильністю висновків апеляційного суду на предмет відсутності правових підстав для застосування частини 1 статті 388 ЦК України та витребування майна від добросовісного власника в даному випадку, оскільки судом не встановлено обставин вибуття майна від власника ПП "АЛЬЯНС" "поза його волею" (внаслідок укладення недійсного правочину з дефектом волі продавця, іншим способом протиправного заволодіння майном).

Верховний Суд зазначає, що істотне порушення умов договору купівлі-продажу, зокрема, й щодо розрахунку за таке майно, може мати наслідком повернення майна стороною договору, якщо про це прямо зазначено в договорі купівлі-продажу (частина 1 статті 651 ЦК України). За загальним правилом, якщо договір змінений або розірваний у зв`язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору (частина 5 статті 653 ЦК України). Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов`язаннями до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом (частина 4 статті 653 ЦК України) .

Отже, законодавцем не передбачено майнової відповідальності третьої особи за наслідком розірвання договору, укладеного сторонами, з підстав порушення сторонами умов його виконання, а вибуття спірного майна від однієї із сторін розірваного договору у передбаченому законом порядку до третьої особи не належить до правових підстав, за яких допускається віндикація майна від добросовісного набувача за статтею 388 ЦК України.

А.3. Мотиви прийняття (відхилення) доводів касаційної скарги

23. Верховний Суд вважає необґрунтованими посилання скаржника на порушення апеляційним судом частини 1 статті 370, частини 1 статті 372 ЦК України, оскільки апеляційним судом встановлено за наслідком дослідження нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу 11.08.2012 придбання 51/100 частки у спірному майні ОСОБА_1 саме як спільної власності подружжя (за згодою дружини ОСОБА_3 ) та зазначає про те, що касаційний суд не наділений повноваженнями щодо оцінки доказів згідно статті 300 ГПК України.

24. Доводи скаржника про наявність підстав для віндикації майна згідно з частиною 1 статті 388 ЦК України спростовуються висновками касаційного суду згідно з пунктами 18-22 мотивувальної частини даної постанови.

25. Доводи скаржника про порушення судом апеляційної інстанції вимог статті 39 ГПК України щодо порядку розгляду відводів складу суду є необґрунтованими, оскільки від первісно поданого відводу заявник ПП "АЛЬЯНС" ОСОБА_10 відмовився на стадії розгляду клопотань та відводів сторін, що передує розгляду по суті апеляційної скарги, а в ході судового розгляду на стадії переходу до судових дебатів заявник подав усну заяву про відвід з підстав, які були ним зазначені у первісно поданій заяві про відвід, яка надійшла до апеляційного суду 21.03.2019 (том 3, а.с. 81-83). Ухвалою суду від 21.03.2019 апеляційним судом було залишено без розгляду подану представником ПП "АЛЬЯНС" заяву про відвід колегії суддів у складі: Верхогляд Т.А., Білецької Л.М., Паруснікова Ю.Б. у справі №908/439/18 як таку, що є зловживанням стороною процесуальними правами, про що винесено ухвалу від 21.03.2019, що підтверджується також протоколом судового засідання від 21.03.2019 та відповідає вимогам частини 3 статті 38 та статті 169 ГПК України (том 3, а.с. 84-89).

Б. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

26. З огляду на зазначене та відсутність порушень норм матеріального та процесуального права при прийнятті постанови апеляційним судом, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги та залишення без змін постанови апеляційного суду.

В. Судові витрати

27. У зв`язку з відмовою у задоволенні касаційної скарги, відповідно до статті 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору за її подання і розгляд залишаються за скаржником.

На підставі викладеного та керуючись статтями 240, 308, 309, 315 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Приватного підприємства "АЛЬЯНС" залишити без задоволення.

2. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21.03.2019 у справі №908/439/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Л.Й. Катеринчук

Судді О.О. Банасько

В.Г. Пєсков