Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2019 року

м. Київ

Справа № 922/3228/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Селіваненка В.П. (головуючий), Булгакової І.В. і Пількова К.М.,

розглянув у порядку письмового провадження

касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Житлові мережі" (далі - Товариство")

на рішення господарського суду Харківської області від 17.01.2019 (суддя Рильова В.В.) та

постанову Східного апеляційного господарського суду від 13.03.2019 (головуючий суддя - Терещенко О.І., судді Сіверін В.І. і Слободін М.М.)

зі справи №922/3228/18

за позовом публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - Компанія)

до Товариства

про стягнення 150 576,81 грн.

РУХ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Позов було подано про стягнення з відповідача 46 598,10 грн. пені, 4 959,14 грн. - 3% річних та 99 019,57 грн. "інфляційних витрат".

2. Позов мотивовано неналежним виконанням Товариством своїх зобов`язань за Договором купівлі-продажу природного газу від 24.01.2014 №2094/14-ТЕ-32 (далі - Договір) у частині своєчасності розрахунків.

Короткий зміст рішень судових інстанцій

3. Рішенням господарського суду Харківської області від 17.01.2019, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 13.03.2019: позов задоволено частково; стягнуто з Товариства на користь Компанії пеню в сумі 45 665,54 грн., 4 897,01 грн. - 3 % річних, 87 522,99 грн. "інфляційних втрат" та 2 071,28 грн. судового збору; в іншій частині позову відмовлено.

4. Рішення та постанову мотивовано наявністю правових підстав для стягнення з Товариства на користь Компанії пені, 3% річних та "інфляційних витрат", оскільки оплата за прийнятий газ була здійснена Товариством з порушенням встановлених у Договорі строків. Здійснивши перерахунок заявлених до стягнення сум пені, 3% річних та "інфляційних нарахувань" за прострочення оплати Товариством природного газу отриманим останнім за Договором, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про задоволення позову в частині стягнення з відповідача на користь позивача пені в сумі 45 665,54 грн., 3 % річних у сумі 4 897,01 грн. та "інфляційних втрат" у сумі 87 522,99 грн.

Короткий зміст вимог касаційних скарг

5. У касаційній скарзі до Верховного Суду Товариство, посилаючись на те, що судами попередніх інстанцій не застосовано норми Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії " (далі - Закон), що призвело до ухвалення незаконних рішень, просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 17.01.2019 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 13.03.2019 повністю, а справу передати на новий розгляд.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи, наведені в касаційній скарзі

6. Частиною третьою статті 7 Закону запроваджено чіткий механізм звільнення боржників (споживачів) від відповідальності за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання у сфері теплопостачання як у спосіб не нарахування їм неустойки (штрафу, пені), інфляційних витрат та 3% річних на суму основної заборгованості за договором купівлі-продажу (поставки) природного газу за умов її погашення боржниками до набрання чинності цим Законом, та списання цих нарахувань (припинення зобов`язань).

7. Судами попередніх інстанцій не враховано, що: заборгованість відповідача за природній газ, поставлений йому на виконання умов Договору з січня 2014 року по грудень 2014 року, погашена повністю 26.05.2015, тобто до набрання чинності Законом; відповідно до відомостей, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань стосовно Товариства, діяльність відповідача полягає у постачанні пари, гарячої води та кондиційованого повітря, тобто є діяльністю, яка пов`язана з виробництвом теплової енергії, що відповідає умовам пункту 1.2 Договору та узгоджується з приписами частини третьої статті 7 Закону.

Доводи інших учасників справи

8. Відзив на касаційну скаргу не надходив.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

9. Відповідно до умов укладеного Компанією (продавець) та Товариством (покупець) Договору:

- продавець зобов`язався передати у власність покупцю у 2014 році природний газ, ввезений на митну територію України Компанією за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, а покупець зобов`язався прийняти та оплатити даний природний газ на умовах цього Договору (пункт 1.1);

- оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки природного газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14 числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу (пункт 6.1);

- у разі невиконання покупцем пункту 6.1 цього Договору він зобов`язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі двійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу (пункт 7.2).

10. На виконання умов Договору Компанія у період з січня 2014 року по грудень 2014 року передала у власність Товариству природний газ на загальну суму 766 264,26 грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи актами приймання - передачі природного газу, підписаними представниками та скріпленими печатками сторін без будь-яких зауважень та заперечень.

11. Оплата за прийнятий газ була здійснена Товариством у повному обсязі, проте з порушенням встановлених у Договорі строків, внаслідок чого Компанія нарахувала Товариству пеню в сумі 46 598,10 грн. згідно з пунктом 7.2 Договору, а також 3 % річних у сумі 4 959,14 грн. та "інфляційні втрати" у сумі 99 019,57 грн. на підставі статті 625 Цивільного кодексу України.

12. Частково задовольняючи позовні вимоги, попередні судові інстанції виходили з наявності правових підстав для такого задоволення, оскільки оплату за переданий газ відповідач здійснював несвоєчасно, чим порушив умови господарського зобов`язання, зокрема вимоги пункту 6.1 Договору. Здійснивши самостійний розрахунок пені, 3% річних та "інфляційних нарахувань" за прострочення оплати Товариством природного газу, отриманого у період з січня 2014 року по грудень 2014 року за Договором, суди дійшли висновку про задоволення позову в частині стягнення з відповідача на користь позивача пені в сумі 45 665,54 грн., 3 % річних у сумі 4 897,01 грн. та "інфляційних втрат" у сумі 87 522,99 грн. У решті позову суд відмовив у зв`язку з безпідставністю відповідних нарахувань.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

13. Закон:

- дія цього Закону поширюється на відносини із врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії (стаття 2);

- на заборгованість за природний газ, використаний для виробництва теплової та електричної енергії, надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, погашену до набрання чинності цим Законом, неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних не нараховуються, а нараховані підлягають списанню з дня набрання чинності цим Законом (частина третя статті 7);

- цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування (частина перша прикінцевих та перехідних положень).

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій

14. 30.11.2016 набрав чинності Закон.

Зазначеною частиною статті 7 Закону передбачено можливість уникнення боржником відповідальності за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання як у спосіб ненарахування йому неустойки, інфляційних втрат, відсотків річних, так і у спосіб списання цих нарахувань. Право не нараховувати неустойку, "інфляційні втрати", відсотки річних не ставиться в залежність від будь-яких інших умов, окрім погашення боржником заборгованості за отриманий природний газ до набрання чинності Законом.

15. Отже для правильного вирішення даного спору судам попередніх інстанцій необхідно було встановити, чи поширюється дія Закону на правовідносини сторін у даній справі, а саме необхідно було з`ясувати, з посиланням на відповідні докази: чи належить Товариство до теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення; коли була повністю погашена Товариством заборгованість за поставлений йому за Договором природний газ; чи був використаний поставлений за Договором природний газ для виробництва теплової та електричної енергії, надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води. Наведеного названими судами не здійснено.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

16. З огляду на наведене Верховний Суд дійшов висновку, що судами попередніх інстанцій належним чином не з`ясовано й не перевірено усіх обставин справи та пов`язаних з ними доказів, що є порушенням вимог статей 86, 236 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) щодо прийняття судового рішення на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Наведене згідно з частиною третьою статті 310 ГПК України є підставою для скасування оскаржуваних судових рішень, а оскільки припис частини другої статті 300 названого Кодексу містить заборону для суду касаційної інстанції з учинення процесуальних дій, пов`язаних із встановленням обставин справи та оцінкою доказів, - то й для передачі справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

17. У такому розгляді судам необхідно врахувати викладене, здійснити належну перевірку доказами обставин, зазначених у цій постанові, надати цим доказам та доводам сторін належну правову оцінку і вирішити спір відповідно до закону. За результатами нового розгляду має бути здійснено й розподіл судових витрат у даній справі.

Керуючись статтями 300, 308, 310, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Касаційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Житлові мережі" задовольнити.

2. Рішення господарського суду Харківської області від 17.01.2019 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 13.03.2019 зі справи №922/3228/18 скасувати.

Справу передати на новий розгляд до господарського суду Харківської області.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя В. Селіваненко

Суддя І. Булгакова

Суддя К. Пільков