Історія справи

Постанова ВГСУ від 02.11.2016 року у справі №910/10565/16
Ухвала КГС ВП від 11.02.2018 року у справі №910/10565/16

Верховний

Суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2018 року

м. Київ

справа № 910/10565/16

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Жукова С.В. - головуючого, Білоуса В.В., Ткаченко Н.Г.,

за участі секретаря судового засідання Корпусенка А.О.

за участю представників:

позивача - Поддимая А.Б. (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 000588), який діє на підставі довіреності від 21.09.2017

відповідача - Кацинського О.В. (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 4155), який діє на підставі довіреності від 01.02.2018 та ордеру № 268385

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Альфа Страхування"

на рішення господарського суду міста Києва від 07.09.2017

(суддя - Босий В.П.)

та постанову Київського апеляційного господарського суду від 30.11.2017 (головуючий - Алданова С.О., судді - Мартюк А.І., Зубець Л.П.)

у справі

за позовом Приватного підприємства "Будпостач"

до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Альфа Страхування"

про стягнення 1 381 750,70 грн, -

ВСТАНОВИВ:

1. 07.06.2016 до господарського суду міста Києва від Приватного підприємства "Будпостач" (далі в тексті - Позивач/ПП "Будпостач") надійшла позовна заява про стягнення страхового відшкодування з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Альфа Страхування" (далі в тексті - Відповідач/ ПрАТ "Альфа Страхування") у сумі 1 381 750, 70 грн.

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2. Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що у зв'язку із страховою подією, що трапилася із застрахованим майном Позивача, Відповідач повинен відповідно до Договору добровільного страхування майна юридичних осіб № 017.0808173.902 сплатити Позивачу страхове відшкодування у сумі 1 381 750,70 грн.

3. Рішенням господарського суду міста Києва від 07.09.2017 у справі № 910/10565/16 позов задоволено повністю; вирішено стягнути з приватного акціонерного товариства " Страхова компанія " Альфа Страхування " на користь приватного підприємства " Будпостач " 1 381 750 ( один мільйон триста вісімдесят одну тисячу сімсот п'ятдесят ) грн 70 коп. страхового відшкодування.

4. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 30.11.2017 у справі № 910/10565/16 апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Альфа Страхування» залишено без задоволення; рішення господарського суду міста Києва від 07.09.2017 у справі №910/10565/16 залишено без змін.

5. У рішенні суду першої інстанції встановлено наступне:

5.1. 06.02.2015 між Позивачем (страхувальником) та Відповідачем (страховиком) був укладений договір добровільного страхування майна юридичних осіб № 017.0808173.902 (далі в тексті - Договір).

5.2. Предметом вказаного Договору страхування є майнові інтереси страхувальника (вигодонабувача), що не суперечить чинному законодавству України, пов'язані із володінням, користуванням та розпорядженням майном, що зазначене у п. 5 Договору страхування, а саме рухоме майно (товари), згідно додатку № 2 до Договору страхування.

5.3. Страхова сума за договором страхування становить 240000000,63 грн.

5.4. 15.05.2015 Позивач повідомив Відповідача про настання страхового випадку та надав останньому всі необхідні документи для отримання страхового відшкодування на підставі договору страхування майна юридичних осіб № 017.0808173.902 від 06.02.2015.

5.5. Відповідач листом від 17.09.2015 № 0523.211.15.01-0355.09 відмовив Позивачу у виплаті страхового відшкодування, посилаючись на те, що пошкодження товарно - матеріальних цінностей відбулось внаслідок дії на них дощової води внаслідок протікання даху. Причиною протікання даху стало пошкодження (наявність дефектів) покрівельного матеріалу у вигляді розтріскування, відшарування, здуття рулонного гідроізолюючого шару.

5.6. Натомість, згідно п. 2.3.8 частини Б договору страхування № 017.0808173.902 від 06.02.2015 страховик не відшкодовує збитки, що виникли внаслідок проникнення в застраховані приміщення (будівлі, споруди) або в приміщення, де знаходиться застраховане майно дощу, снігу, граду або бруду через незачинені вікна, двері, не відремонтовану покрівлю або інші отвори в будинках, якщо ці отвори не виникли внаслідок стихійного лиха.

6. Також судом першої інстанції встановлено, що згідно висновку експерта від 22.05.2017 № 63 на чорно - білих копіях фотографіях покрівлі, що містяться в сюрвейерському звіті від 18.08.2015 року, в кількості 8 шт. не вбачається здутин (здуття) на поверхні покрівельного килима, що складають 10-15% від загальної площі, не вбачається також відшарування покрівельного килима в місцях переходів з горизонтальної поверхні на вертикальну в межах 30% від загальної довжини примикань, в звіті відсутні також фіксація та описи з розрахунками відсоткового пошкодження покрівельного килиму у відповідності до таблиці 1 ДБН В.2.6-14-95 " Конструкції будинків і споруд. Покриття будинків і споруд. Том 3. Експлуатація ". На фото з загальним видом покрівлі зафіксовано рівномірну поверхню верхнього шару зі слідами ремонту окремих полотнищ, на фото з деталізаціями - в наявності три тріщини. Відшарування та здуття покрівельного килиму на фото не зафіксовано. Зазначені відсоткові величини пошкоджень поверхні є мінімальними, для початку технічного обслуговування покрівельного килиму, яке є підвидом поточного ремонту у відповідності до вимог п. 2.10 ДБН В.2.6-14-95 " Конструкції будинків і споруд. Покриття будинків і споруд. Том 3. Експлуатація ".

7. З чого судом першої інстанції зроблено висновок, що з інформації, яка міститься в сюрвейерському звіті від 18.08.2015, не випливає, що покрівля будівлі складу знаходилась в незадовільному стані на час залиття, за описом та фотографіями пошкоджень покрівельний шар потребував проведення технічного обслуговування, яке є підвидом поточного ремонту у відповідності до вимог п. 2.10 ДБН В.2.6-14-95 " Конструкції будинків і споруд. Покриття будинків і споруд. Том 3. Експлуатація". За підсумком зазначеного випливає, що проведені ремонтні роботи ТОВ " Ай-Ті-Ай Сервіс " ( на підставі договору №12/6/14 на виконання поточного ремонту покрівлі на будівлі складу Хімволокно І черга від 12.06.2014 року) за своїм обсягом є такими, щоб вважати покрівлю на будівлі складу Хімволокно 1 (перша) черга по вул. Магнітогорській в м. Києві відремонтованою та такою, що захищає приміщення складу від впливу опадів.

8. Разом з тим у рішенні господарського суду міста Києва від 07.09.2017 встановлено, що в матеріалах справи відсутні документальні дані щодо незадовільного технічного стану покрівлі на будівлі складу Хімволокно 1 (перша) черга по вул. Магнітогорській в м. Києві на будь - яку дату, в тому числі до та після дати залиття, у зв'язку з чим, суд вважає, що відсутній причинний зв'язок між незадовільним технічним станом покрівлі на будівлі складу і залиттям приміщення вказаного складу внаслідок дії великого обсягу дощових опадів (кількість опадів 28 мм за ніч).

9. У зв'язку з викладеним, суд першої інстанції прийняв рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

10. Суд апеляційної інстанції у оскаржуваній постанові зазначив, що матеріали справи не вказують на те, що покрівля будівлі складу на час залиття знаходилась в незадовільному стані, що узгоджується з висновком експерта за результатами проведення на виконання ухвали суду судової будівельно-технічної експертизи від 22.05.2017 № 633, згідно якого проведені ремонтні роботи ТОВ «Ай-Ті-Ай Сервіс» (на підставі договору №12/6/14 на виконання поточного ремонту покрівлі на будівлі складу Хімволокно 1 (перша) черга від 12.06.2014) за своїм обсягом є такими, щоб вважати покрівлю на будівлі складу Хімволокно 1 (перша) черга по вул. Магнітогорській в м. Києві відремонтованою та такою, що захищає приміщення складу від впливу опадів.

11. Досліджуючи висновок експерта за результатами проведення на виконання ухвали суду судової будівельно-технічної експертизи від 22.05.2017 № 633, суд апеляційної інстанції встановив що в матеріалах справи відсутні документальні дані щодо незадовільного технічного стану покрівлі на будівлі складу Хімволокно 1 (перша) черга по вул. Магнітогорській в м. Києві на будь-яку дату, в тому числі до та після дати залиття, в зв'язку з чим, причинний зв'язок між незадовільним технічним станом покрівлі на будівлі складу і залиттям приміщення вказаного складу внаслідок дії великого обсягу дощових опадів (кількість опадів 28 мм за ніч) не розглядається. Внаслідок дії великого обсягу дощових опадів (кількість опадів 28 мм за ніч) можливе утворення таких пошкоджень рулонного килиму як здуття та розшарування гідроізоляційного слою (рулонної покрівлі), проте, пошкодження верхнього шару у вигляді розтріскування може утворитись, навпаки, внаслідок дії високих температур та довготривалої експлуатації. Визначити, чи були завдані пошкодження покрівлі на будівлі складу Хімволокно 1 (перша) черга по вул. Магнітогорській в м. Києві, внаслідок яких відбулося залиття приміщень вказаного складу, тією саме зливою, 15.05.2015 р., не вбачається можливим. (а.с. 32, т.3).

12. Також колегією суддів апеляційного господарського суду зазначено, що в матеріалах справи наявні документи, що підтверджують виконання поточного ремонту покрівлі на будівлі складу Хімволокно 1 (перша) черга по вул. Магнітогорській в м. Києві (договір ремонту покрівлі та акт приймання виконаних будівельних робіт) (а.с. 84-91, т. 1). Тому, враховуючи відсутність претензій з боку відповідача до приміщення, в якому перебувало застраховане майно, колегія вважає, що покрівля складу Хімволокно 1 (перша) черга по вул. Магнітогорській в м. Києві була відремонтованою та такою, що захищала приміщення складу від впливу опадів. Крім того з пояснень сторін вбачається, що до моменту настання страхового випадку нарікань щодо проникнення води через покрівлю складу не було.

13. Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції у оскаржуваній постанові погодився з висновком суду першої інстанції, що відсутній причинний зв'язок між незадовільним технічним станом покрівлі на будівлі складу і залиттям приміщення вказаного складу внаслідок дії великого обсягу дощових опадів (кількість опадів 28 мм за ніч).

14. Щодо поданого Відповідачем в судовому засіданні апеляційної інстанції експертного висновку № 26-10-17/К1 від 26.10.2017, то колегією суддів апеляційної інстанції зазначений експертний висновок не прийнято до уваги з огляду на те, що його було складено після винесення судом першої інстанції рішення, що оскаржується.

15. Судові рішення судів першої та апеляційної інстанції обґрунтовані положеннями статей 629, 979 Цивільного кодексу України, статей 174, 193 Господарського кодексу України, статей 1, 8, 9, 20, 27 Закону України "Про страхування".

Короткий зміст вимог касаційної скарги з узагальненими доводами особи, яка подала касаційну скаргу

16. Відповідач через Київський апеляційний господарський суд подав касаційну скаргу на рішення господарського суду міста Києва від 07.09.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 30.11.2017 у якій просить суд скасувати вищезазначені судові рішення і ухвалити нове рішення, яким у позовних вимогах Приватного підприємства "Будпостач" до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Альфа Страхування" відмовити повністю.

17. В обґрунтування підстав для скасування оскаржуваних судових рішень та прийняття судом касаційної інстанції нового рішення по справі № 910/10565/16 Відповідач наводить наступні доводи:

17.1. Суди першої та апеляційної інстанції не врахували ту обставину, що факт залиття мав місце і абсолютно ніким не заперечувався. Тобто незалежно від того, чи була відремонтована покрівля чи не була, факт затікання води через отвір в покрівлі, на думку Відповідача мав місце.

17.2. Суди неправильно застосували умови Договору страхування, оскільки по деякому пошкоджуваному майну вартість відновлюваного ремонту в 2-3 рази, на переконання Відповідача, перевищує ринкову вартість та страхову суму за одиницю такого майна.

17.3. Судами не встановлено та не перевірено наявність майнового інтересу щодо пошкодженого майна ПАТ "Альфа-Банк", який є вигодонабувачем за Договором страхування.

Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі

18. 23.02.2018 до Верховного Суду від Позивача надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому Позивач просить суд закрити касаційне провадження по справі; у разі розгляду касаційної скарги на рішення господарського суду міста Києва від 07.09.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 30.11.2017 по справі № 910/10565/16, зазначені судові рішення залишити без змін, а касаційну скаргу Відповідача - без задоволення.

19. У зазначеному відзиві Позивач підтримує висновки судів першої та апеляційної інстанції та зазначає, що якщо Відповідач не згідний з розміром страхового відшкодування, то він мав право призначити експертизу для визначення суми страхового відшкодування, чого Відповідачем не було зроблено.

20. Також Позивач щодо аргументу касаційної скарги про те, що судами не встановлено та не перевірено наявність майнового інтересу щодо пошкодженого майна ПАТ "Альфа-Банк", який є вигодонабувачем за Договором страхування, зазначає, про необґрунтованість вказаних тверджень, оскільки сума страхового відшкодування є в межах, відповідно до умов Договору, майнового інтересу ПП "Будпостач", разом з тим Відповідач у судах першої та апеляційної інстанцій не наводив доказів щодо належного Позивача та особи, яка мала право на отримання страхового відшкодування у зв'язку з чим зазначене питання не було предметом розгляду судів першої та апеляційної інстанції.

Позиція Верховного Суду

21. Ухвалою Верховного Суду від 08.02.2018 у справі № 910/10565/16 відкрито касаційне провадження у справі № 910/10565/16 за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Альфа Страхування" на рішення Господарського суду міста Києва від 07.09.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 30.11.2017; призначено до розгляду касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Альфа Страхування" на 1 березня 2018 року.

22. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та заперечення проти неї, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Верховного Суду вважає, що касаційну скаргу потрібно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін виходячи з наступного.

23. Відповідно ст. 300 Господарського процесуального кодексу України (далі в тексті - ГПК України), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

24. Суд касаційної інстанції саме в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

25. Щодо доводу Відповідача про те, що суди першої та апеляційної інстанції не врахували ту обставину, що факт залиття мав місце і абсолютно ніким не заперечувався. Тобто незалежно від того, чи була відремонтована покрівля чи не була, факт затікання води через отвір в покрівлі, на думку Відповідача мав місце, колегія суддів зазначає наступне.

26. Відповідно ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України у редакції яка була чинна на момент прийняття оскаржуваних судових рішень (далі в тексті - ГПК України у редакції, яка була чинна до 15.12.2017), господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

27. Суд апеляційної інстанції у оскаржуваній постанові погодився з висновком суду першої інстанції, що відсутній причинний зв'язок між незадовільним технічним станом покрівлі на будівлі складу і залиттям приміщення вказаного складу внаслідок дії великого обсягу дощових опадів (кількість опадів 28 мм за ніч).

28. Вказаний висновок обґрунтований тим, що як встановили суди, матеріали справи не вказують на те, що покрівля будівлі складу на час залиття знаходилась в незадовільному стані.

29. Вказаний факт, як зазначено в оскаржуваній постанові, узгоджується з висновком експерта за результатами проведення на виконання ухвали суду судової будівельно-технічної експертизи від 22.05.2017 № 633, згідно якого проведені ремонтні роботи ТОВ «Ай-Ті-Ай Сервіс» (на підставі договору №12/6/14 на виконання поточного ремонту покрівлі на будівлі складу Хімволокно 1 (перша) черга від 12.06.2014) за своїм обсягом є такими, щоб вважати покрівлю на будівлі складу Хімволокно 1 (перша) черга по вул. Магнітогорській в м. Києві відремонтованою та такою, що захищає приміщення складу від впливу опадів.

30. Колегія суддів касаційної інстанції на підставі викладеного дійшла до висновку, що суди надали оцінку обставині, щодо залиття приміщення де знаходилося застраховане майно мав місце.

31. Разом з тим позиція Відповідача про те, що незалежно від того, чи була відремонтована покрівля чи не була, факт затікання води через отвір в покрівлі, мав місце, суперечить отриманим доказам у справі, зокрема висновку експерта за результатами проведення на виконання ухвали суду судової будівельно-технічної експертизи від 22.05.2017 № 633, про що зазначено в оскаржуваних судових рішеннях.

32. Суд касаційної інстанції у відповідності з положеннями ст. 300 ГПК України не має право вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

33. Згідно ч. 5 ст. 42 ГПК України (редакція яка була чинна до 15.12.2017), висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 цього Кодексу.

34. За таких обставин, колегія суддів вважає необґрунтованим довід касаційної скарги Відповідача про те, що суди першої та апеляційної інстанції не врахували ту обставину, що факт залиття мав місце і абсолютно ніким не заперечувався. Тобто незалежно від того, чи була відремонтована покрівля чи не була, факт затікання води через отвір в покрівлі, на думку Відповідача мав місце.

35. Вказаний довід спрямований на здійснення судом касаційної інстанції переоцінки наданих учасниками судового процесу та отриманих судом першої інстанції доказів по справі, що не входить, у відповідності до ст. 300 ГПК України, до меж розгляду справи судом касаційної інстанції.

36. Щодо доводу Відповідача про те, що суди неправильно застосували умови Договору страхування, оскільки по деякому пошкоджуваному майну вартість відновлюваного ремонту в 2-3 рази, на переконання Відповідача, перевищує ринкову вартість та страхову суму за одиницю такого майна, колегія суддів зазначає наступне.

37. Судом апеляційної інстанції встановлено, що визначення вартості страхового відшкодування зазначені в п.п. 6.14.1. п. 6.14. Договору страхування в якому зазначено, що розмір збитку визначається при втраті застрахованого майна - в розмірі його дійсної вартості на день настання страхового випадку, та в межах страхової суми з відрахуванням вартості залишків майна, що придатні для реалізації або здачі в металобрухт, утиль тощо (вартість ліквідації).

38. Також суд апеляційної інстанції зазначив, що витрати на відновлення згідно Договору страхування включають: п. 7.17.1.1. витрати на матеріали, деталі і запчастини, необхідні для ремонту; п. 7.17.1.2. витрати на оплату ремонтних робіт з метою відновлення пошкодженого майна; п. 7.17.1.3. витрати на транспортування матеріалів, вузлів і деталей до місця проведення відновлювальних/ремонтних робіт; п. 7.17.1.4. інші витрати, необхідні для відновлення застрахованого майна до стану, в якому воно знаходилось безпосередньо перед настанням страхового випадку.

39. Колегія суддів на підставі встановлених судом апеляційної інстанції умов Договору страхування (п.п. 6.14.1. п. 6.14, п. 7.17.1.1, п. 7.17.1.2., п. 7.17.1.3., п. 7.17.1.4.) погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що з урахуванням п.п. 6.14, 7.17 ч. Б Договору страхування, розмір страхового відшкодування, який підлягає стягненню з Відповідача на користь Позивача становить 1381750 грн. 70 коп., що не перевищує ліміт виплат по відповідній групі товарів за договором страхування.

40. Правильність вказаного висновку додатково підтверджується встановленими фактичними обставинами про те, що Позивачем були надані необхідні документи для прийняття рішення про виплату страхового відшкодування (балансову довідку про дійсну вартість майна на день настання страхового випадку; акт огляду та діагностики; акт про наслідки залиття; акт перевірки залитого товару; акт на ремонт пошкодженого товару; комерційну пропозицію на друк інструкції тощо). Також до розміру страхового відшкодування, який повинен бути відшкодований Відповідачем, Позивач заявив витрати, пов'язані з діагностикою пошкодженого товару, в розмірі 129769,76 грн.

41. За таких обставин, враховуючи те, що у відповідності до положень ст. 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що довід касаційної скарги про те, що суди неправильно застосували умови Договору страхування, оскільки по деякому пошкоджуваному майну вартість відновлюваного ремонту в 2-3 рази, на переконання Відповідача, перевищує ринкову вартість та страхову суму за одиницю такого майна є необґрунтованим та таким, що спростовується встановленими фактичними обставинами справи.

42. Також колегія суддів додатково звертає увагу, що у касаційній скарзі зазначаючи про те, що суди неправильно застосували умови Договору страхування, оскільки по деякому пошкоджуваному майну вартість відновлюваного ремонту в 2-3 рази, на переконання Відповідача, перевищує ринкову вартість та страхову суму за одиницю такого майна, не зазначено норм матеріального чи процесуального права, які на думку Відповідача могли бути неправильно застосованими судами першої та апеляційної інстанцій, що вказує на невідповідність касаційної скарги у зазначеній частині положенням п. 5 ч. 2 ст. 290 ГПК України.

43. Щодо доводу касаційної скарги про те, що судами не встановлено та не перевірено наявність майнового інтересу щодо пошкодженого майна ПАТ "Альфа-Банк", який є вигодонабувачем за Договором страхування, колегія суддів відхиляє вказаний довід касаційної скарги на підставі ч. 3 ст. 300 ГПК України, оскільки вказане питання не було предметом розгляду у суді першої та апеляційної інстанції.

44. За таких обставин, касаційна скарга Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Альфа Страхування" підлягає залишенню без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 07.09.2017 та постанова Київського апеляційного господарського суду від 30.11.2017 підлягають залишенню без змін.

45. Відповідно положень ст. 315 ГПК України у резолютивній частині постанови суду касаційної інстанції зазначається розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

46. Відповідачем при зверненні до суду з касаційною скаргою не було сплачено судовий збір.

47. Разом з тим, Відповідач у касаційній скарзі зазначив, що в день подання касаційної скарги ПрАТ "СК"Альфа Страхування" не має можливості сплатити судовий збір, оскільки відсутня інформація щодо банківських реквізитів Верховного Суду.

48. Враховуючи те, що касаційна скарга Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Альфа Страхування" підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані судові рішення підлягають залишенню без змін, колегія суддів дійшла до висновку про покладення судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції у вигляді судового збору на суму 41 452, 52 грн на Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Альфа Страхування".

Керуючись ст.ст. 240, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 316, 317 ГПК України, Верховний Суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Альфа Страхування" на рішення господарського суду міста Києва від 07.09.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 30.11.2017 у справі № 910/10565/16 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 07.09.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 30.11.2017 у справі № 910/10565/16 залишити без змін.

3. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Альфа Страхування" (код ЄДРПОУ: 30968986) до Державного бюджету України 41 452, 52 грн судового збору за подання касаційної скарги у справі № 910/10565/16.

4. Доручити господарському суду міста Києва видати відповідний наказ.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий С.В. Жуков

Судді В.В. Білоус

Н.Г. Ткаченко