ПОСТАНОВА

Іменем України

31 липня 2018 року

Київ

справа №826/18414/16

адміністративне провадження №К/9901/15594/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):

судді-доповідача Бевзенка В.М.,

суддів: Данилевич Н.А., Шарапи В.М.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної служби геології та надр України

на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.03.2017 (головуючий суддя Балась Т.П., судді Літвінова А.В., Мазур А.С.)

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 30.05.2017 (головуючий суддя Оксененко О.М., судді: Губська Л.В., Федотов І.В.)

у справі №826/18414/16

за позовом Державної служби геології та надр України

до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України

про скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

Державна служба геології та надр України звернулася до суду з адміністративним позовом до Міністерства юстиції України в особі Департаменту державної виконавчої служби про скасування постанови головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Думанської А.Л. про накладення штрафу від 04.11.2016 у виконавчому провадженні №51788162.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.03.2017, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 30.05.2017, у задоволенні позову відмовлено.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанції, позивач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову, оскільки вважає, що рішення судів попередніх інстанції були прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на таке.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що виконавче провадження №51788162 відкрито 27.07.2016 з примусового виконання виконавчого листа, виданого Київським апеляційним адміністративним судом від 21.07.2016 у справі №826/6873/16 про зобов'язання позивача видати ТОВ «Атомні енергетичні системи України» спеціальні дозволи на користування надрами з метою геологічного вивчення.

У зв'язку з невиконанням позивачем рішення суду, головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Думанська А.Л. прийняла постанову від 04.11.2016 про накладення на позивача штрафу в розмірі 1 360 грн.

Вважаючи вказане рішення відповідача протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відмовляючи в задоволенні позову, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що спірна постанова прийнята на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Законом України «Про виконавче провадження».

Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо відсутності підстав для задоволення позову з огляду на таке.

05.10.2016 набрав чинності Закон України «Про виконавче провадження» №1404-VIII від 02.06.2016, яким встановлено, що виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред'являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.

Рішення, які виконувалися органами державної виконавчої служби до набрання чинності цим Законом, продовжують виконуватися цими органами до настання підстав для завершення виконавчого провадження.

Виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону (пункти 5-7 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення»).

Згідно частини першої, другої статті 75 Закону України «Про виконавче провадження» після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше ніж на наступний день після закінчення строку, встановленого частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, його виконання перевіряється не пізніше наступного робочого дня після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання зазначених вимог без поважних причин державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону і не пізніше п'яти робочих днів з дня його накладення повторно перевіряє стан виконання рішення.

Згідно статті 89 Закону України «Про виконавче провадження» у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - юридичну особу - від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин державний виконавець у тому ж порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до правоохоронних органів з поданням (повідомленням) про притягнення боржника до кримінальної відповідальності відповідно до закону.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, станом на 04.11.2016 у матеріалах виконавчого провадження відсутні відомості щодо виконання боржником судового рішення. При цьому, у матеріалах виконавчого провадження наявні постанова про накладення на позивача штрафу від 16.08.2016 у розмірі 680 грн. та вимога державного виконавця від 16.08.2016 №20.1/423/3.

За встановлених обставин справи, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про правомірність винесення державним виконавцем оскаржуваної постанови про накладення штрафу.

Суди обґрунтовано визнали безпідставними посилання позивача на неможливість виконання судового рішення в рамках виконавчого провадження з огляду на його невмотивованість та необґрунтованість, зазначаючи про те, що фактично скаржник надає оцінку рішенню суду, яке набрало законної сили та підлягає обов'язковому виконанню на всій території держави.

Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що ухвалою Вищого адміністративного суду України від 27.09.2016, касаційну скаргу Державної служби геології та надр України залишено без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.05.2016 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 18.07.2016 у справі №826/6873/16 - без змін.

З огляду на викладене та за встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи, Суд вважає вірним висновок судів першої та апеляційної інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позову.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанції та ґрунтуються на довільному тлумаченні норм матеріального права.

Відповідно до частини першої статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд залишає касаційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин даної справи та з урахуванням викладеного, Суд не знаходить підстав, які могли б призвести до скасування оскаржуваних судових рішень.

Керуючись статтями 242, 343, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державної служби геології та надр України залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.03.2017 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 30.05.2017 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття і не оскаржується.

Суддя-доповідач В.М.Бевзенко

судді Н.А.Данилевич

В.М.Шарапа