Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2023 року

м. Київ

справа № 440/9207/22

адміністративне провадження № К/990/31500/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Мельник-Томенко Ж. М.,

суддів - Жука А. В., Загороднюка А. Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «АС Транс-Груп» до Відділу державного нагляду (контролю) у Полтавській області Державної служби України з безпеки на транспорті, Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 07 березня 2023 року (суддя - Костенко Г. В.) та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 18 серпня 2023 року (колегія суддів у складі: Катунова В. В., Ральченка І. М., Чалого І. С.),

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

1. У жовтні 2022 року товариство з обмеженою відповідальністю «АС Транс-Груп» (далі також - ТОВ «АС Транс-Груп», позивач) звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Відділу державного нагляду (контролю) у Полтавській області Державної служби України з безпеки на транспорті (далі також - відділ Укртрансбезпеки), Державної служби України з безпеки на транспорті (далі також - Укртрансбезпека) про визнання протиправною та скасування постанови від 28 липня 2022 року № 190369 про застосування адміністративно-господарського штрафу.

2. В обґрунтування позову зазначено, що відповідачем не було дотримано приписів щодо дотримання процедури розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, що позбавило позивача законного права бути присутнім під час розгляду справи, подати відповідні докази, висловити заперечення. Крім того, зазначено, що на момент проведення перевірок вантажний автомобіль не знаходився у користуванні та експлуатації позивача, тому у розумінні статті 1 Закону України «Про автомобільний транспорт» позивач не вважався автомобільним перевізником. Вважає, що у відповідача не було правових підстав на притягнення до відповідальності позивача згідно спірної постанови.

Встановлені судами попередніх інстанцій фактичні обставини справи

3. Судами попередніх інстанцій установлено, що 21 лютого 2022 року працівниками Укртрансбезпеки складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом № 328544, в якому зазначено, що 21 лютого 2022 року під час рейдової перевірки на а/д М-14 Одеса-Мелітополь км 21+434, транспортного засобу Renault Trailer ДНЗ НОМЕР_1 , автомобільний перевізник - ТОВ «УЛФ-Фінанс», виявлено порушення передбачене вимогами статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме надання послуг з перевезенням вантажів без документів передбачених статтею 48 Закону України «Про автомобільний транспорт». Було встановлено відсутність протоколу адаптації та перевірки цифрового тахографу, а також відсутність картки водія до цифрового тахографу.

4. 28 липня 2022 року відділом Укртрансбезпеки прийнято постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 190369, відповідно до якої ТОВ «АС Транс-Груп» допущено перевезення вантажу за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтею 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», відповідальність за яке передбачена абзацом 3 частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт». З ТОВ «АС Транс-Груп» стягнуто адміністративно-господарський штраф у розмірі 17 000 грн.

5. Також установлено, що згідно з свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 вантажний автомобіль Renault Premium 460 DXI реєстраційний номер НОМЕР_1 належить ТОВ «УЛФ-ФІНАНС».

6. Відповідно договору фінансового лізингу №3986/06/19-Г від 12 червня 2019 року ТОВ «УЛФ-ФІНАНС» передало у користування вищевказаний транспортний засіб лізингоодержувачу - ПП «Полтаваінвестсервіс».

7. Згідно з договором про переведення прав та обов`язків від 10 грудня 2020 року права та обов`язки за договором фінансового лізингу № 3986/06/19-Г від 12 червня 2019 року перейшли до ТОВ «АС Транс-Груп».

8. Листом № УФ-32940 від 28 грудня 2020 року ТОВ «УЛФ-ФІНАНС» надало згоду ТОВ «АС Транс-Груп» на передачу транспортного засобу в оренду/сублізинг третій особі.

9. Згідно з договором № 291220 оренди (найму) транспортних засобів від 29 грудня 2020 року ТОВ «АС Транс-Груп» передав ТОВ «Тріас» у тимчасове платне користування на умовах найму майно, в тому числі спеціалізований вантажний сідловий тягач - Е, марка Renault, модель Premium 460 DXI, реєстраційний номер НОМЕР_1 .

10. Досліджені судами договори фінансового лізингу та оренди (найму) транспортних засобів, згідно яких останнім користувачем транспортного засобу, щодо якого проводилась перевірка, було ТОВ «ТРІАС», надані як позивачем, так і Укртрансбезпекою.

11. Згідно з наданою позивачем до суду товарно-транспортної накладної № 220220-00000082 від 20 лютого 2022 року автомобільним перевізником зазначено - ТОВ «Тріас».

12. Судами встановлено, що відповідачі не довели, що на момент проведення перевірки зазначений в акті № 328544 транспортний засіб - вантажний автомобіль Renault Premium 460 DXI, реєстраційний номер НОМЕР_1 , знаходився у користуванні чи експлуатації ТОВ «АС Транс-Груп».

Короткий зміст оскаржених судових рішень

13. Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 07 березня 2023 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 18 серпня 2023 року, Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «АС Транс-груп» задоволено. Визнано протиправною та скасовано постанову Відділу державного нагляду (контролю) у Полтавській області Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування адміністративно-господарського штрафу № 190369 від 28 липня 2022 року. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

14. Оскаржені судові рішення мотивовані тим, що згідно вимог Закону України «Про автомобільний транспорт» адміністративно-господарські штрафи за порушення законодавства про автомобільний транспорт застосовуються виключно до особи, яка в момент встановлення порушень під час перевірки виконувала функції автомобільного перевізника. Застосування адміністративно-господарської санкції до особи, яка не є автомобільним перевізником є протиправним. Позивачем у цьому спорі доведено, а відповідачем не спростовано, що ТОВ «АС Транс-Груп», до якого було застосовано спірний штраф, не було дійсним автомобільним перевізником в момент перевірки, за наслідками якої відділом Укртрансбезпеки винесено спірну постанову, у зв`язку із цим ця постанова підлягає скасуванню.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги

15. 15 вересня 2023 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга, в якій скаржник просить скасувати ухвалені у справі судові рішення і винести у справі нову постанову, якою відмовити в задоволенні адміністративного позову.

16. В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник посилається на те, що суди попередніх інстанцій розглянули справу із порушенням норм матеріального та процесуального права. Позивач не надав Укртрансбезпеці документи на спростування того, що він був автомобільним перевізником в момент перевірки, які були надані ним в суд. Скаржник посилався на відсутність висновку Верховного Суду про застосування норм права щодо правомірності дій посадових осіб Укртрансбезпеки під час процедури реалізації своїх повноважень при вирішенні питання про притягнення суб`єктів господарювання до відповідальності на підставі абзаца 3 частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» у разі ненадання порушником переліку документів, визначених статтею 48 указаного Закону, що підтверджують статус такого суб`єкта у спірних правовідносинах ні під час рейдової перевірки, ні під час розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт. Крім того, суд апеляційної інстанції помилково послався на положення «Переліку документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 207 від 25 лютого 2009 року, оскільки ця постанова втратила чинність 04 лютого 2022 року, тобто станом на момент виникнення спірних правовідносин, і не могла бути застосована у цій справі. Позивач в момент перевірки не надав Укртансбезпеці документи, які передбачені Законом України «Про автомобільний транспорт», що тягне за собою його адміністративну відповідальність.

Позиція інших учасників справи

17. Відповідно до частини 4 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) відсутність відзиву на касаційну скаргу не перешкоджає перегляду оскаржуваних судових рішень.

Рух касаційної скарги

18. 15 вересня 2023 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Укртрансбезпеки на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 07 березня 2023 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 18 серпня 2023 року у цій адміністративній справі.

19. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15 вересня 2023 року визначено склад колегії суддів, а саме: головуючого суддю (суддю-доповідача) Мельник-Томенко Ж. М., суддів: Жука А. В., Мартинюк Н. М. - для розгляду цієї адміністративної справи.

20. Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 28 вересня 2023 року № 1656 призначено здійснити за допомогою автоматизованої системи документообігу суду заміну судді Мартинюк Н. М., зокрема у цій справі, у зв`язку із її відпусткою та з метою дотримання строків розгляду справ.

21. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28 вересня 2023 року визначено склад колегії суддів, а саме: головуючого суддю (суддю-доповідача) Мельник-Томенко Ж. М., суддів: Жука А. В., Загороднюка А. Г. - для розгляду цієї адміністративної справи.

22. Ухвалою Верховного Суду від 29 вересня 2023 року зазначену касаційну скаргу залишено без руху та надано скаржнику строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, зазначених у мотивувальній частині ухвали.

23. Ухвалою Верховного Суду від 23 жовтня 2023 року відкрито касаційне провадження за скаргою Укртрансбезпеки на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 07 березня 2023 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 18 серпня 2023 року у справі № 440/9207/22. Витребувано з Полтавського окружного адміністративного суду матеріали справи № 440/9207/22.

24. Ухвалою Верховного Суду від 29 листопада 2023 року закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд в порядку письмового провадження.

Позиція Верховного Суду

Релевантні джерела права та акти їх застосування. Оцінка висновків суду, судове рішення якого переглядається, та аргументів учасників справи

25. Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

26. Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

27. Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

28. Зазначеним вимогам процесуального закону судове рішення суду апеляційної інстанції відповідає не повністю, а викладені у касаційній скарзі доводи скаржника є частково прийнятними з огляду на таке.

Загальні положення щодо процедури проведення рейдових перевірок та передбачених Законом України «Про автомобільний транспорт» документів, які має надати автомобільний перевізник контролюючому органу

29. Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

30. Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України «Про автомобільний транспорт» від 05 квітня 2001 року № 2344-III, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин.

31. Відповідно до частини дванадцятої статті 6 Закону України «Про автомобільний транспорт» державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

32. В силу частини сьомої статті 6 Закону України «Про автомобільний транспорт» центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, здійснює, серед інших: державний нагляд і контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм на автомобільному транспорті; контроль за здійсненням міжнародних перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом у пунктах видачі дозволів автомобільним перевізникам України.

33. Приписами частини чотирнадцятої статті 6 Закону України «Про автомобільний транспорт» визначено, що державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

34. Згідно з частинами сімнадцятої-двадцятої статті 6 Закону України «Про автомобільний транспорт» рейдові перевірки (перевірки на дорозі) дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

35. У разі проведення позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі) автомобільний перевізник, що буде перевірятися, про час проведення перевірки не інформується.

36. Під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) посадові особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, мають право: використовувати спеціалізовані автомобілі; використовувати спеціальне обладнання, призначене для перевірки дотримання водіями норм режиму праці та відпочинку; супроводжувати транспортний засіб, що має ознаки порушення нормативів вагових або габаритних параметрів, до найближчого місця зважування (на відстань не більше 50 кілометрів) для здійснення габаритно-вагового контролю, а також забороняти подальший рух такого транспортного засобу у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України; здійснювати габаритно-ваговий контроль транспортних засобів; використовувати стаціонарні або пересувні пункти габаритно-вагового контролю; використовувати засоби фото- і відеофіксації процесу перевірки, у тому числі в автоматичному режимі; у разі виявлення порушень законодавства щодо габаритно-вагового контролю під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) копіювати, сканувати документи, які пред`являють водії транспортних засобів під час проведення такої перевірки, та використовувати їх як доказ під час розгляду справ про порушення законодавства; здійснювати опитування водія чи пасажирів про обставини вчинення адміністративного правопорушення, свідками якого вони були або могли бути.

37. Автомобільні перевізники, їх уповноважені особи (водії), автомобільні самозайняті перевізники, суб`єкти господарювання, які надають автостанційні послуги, мають право фіксувати процес проведення планової, позапланової або рейдової перевірки (перевірки на дорозі) засобами фото- і відеотехніки, не перешкоджаючи проведенню таких перевірок.

38. Процедура здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі також - суб`єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами визначена Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2006 року № 1567 в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі також - Порядок № 1567).

39. За приписами пункту 14 Порядку № 1567 рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об`єктах, що використовуються суб`єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту.

40. Відповідно до пункту 15 Порядку № 1567 під час проведення рейдової перевірки перевіряється виключно: наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону; додержання водієм вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР) (далі також - Європейська угода); відповідність зовнішнього і внутрішнього спорядження (екіпірування) транспортного засобу встановленим вимогам; оснащення таксі справним таксометром; відповідність кількості пасажирів, що перевозяться, відомостям, зазначеним у реєстраційних документах, або нормам, передбаченим технічною характеристикою транспортного засобу; додержання водієм автобуса затвердженого розкладу та маршруту руху; наявність у всіх пасажирів квитків на проїзд та квитанцій на перевезення багажу, а у разі пільгового проїзду - відповідного посвідчення; додержання водієм режиму праці та відпочинку, а також вимоги щодо наявності в автобусі двох водіїв у разі перевезення пасажирів на відстань 500 і більше кілометрів або перевезення організованих груп дітей за маршрутом, який виходить за межі населеного пункту та має протяжність понад 250 кілометрів; виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.

41. Згідно з частинами першою-другою статті 48 Закону № 2344-III автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

42. Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

43. У кожному конкретному випадку перевірки уповноважений контролюючий орган зобов`язаний встановити, а особа, транспортний засіб якої перевіряється, зобов`язана надати документи, які містять беззаперечну інформацію щодо предмета такої перевірки, зокрема інформацію про автомобільного перевізника.

44. В цьому контексті основну інформацію для притягнення особи до відповідальності, а також для можливого наступного оскарження особою дій Укртрансбезпеки, несуть саме ті документи, які особа (водій транспортного засобу або інша компетентна особа автомобільного перевізника) подає контролюючому органу в момент виявлення порушення та/або під час безпосереднього розгляду питання про притягнення до адміністративної відповідальності.

45. Натомість, нові докази, які подають заінтересовані особи, зокрема до суду, який розглядає відповідний спір, після визначення контролюючим органом належного перевізника та його притягнення до адміністративної відповідальності мають оцінюватися з розумною критикою та із чітким застосуванням критеріїв належності, допустимості, достовірності та достатності таких нових доказів, а також їх взаємозв`язку із документами, які були надані контролюючому органу в момент перевірки.

46. Тільки такий підхід забезпечить дотримання принципу належного виконання учасниками спірних правовідносин вимог законодавства, яке регулює перевезення пасажирів та вантажів, та реалізацію принципу правової визначеності у спорах щодо встановлення дійсного автомобільного перевізника компетентним органом, який контролює дотримання державної політики з питань безпеки на наземному транспорті.

47. Такі висновки узгоджуються із висновками, викладеними у постановах Верховного Суду від 19 жовтня 2023 року в справі № 640/27759/21, від 23 листопада 2023 року в справі № 620/7538/22, від 23 листопада 2023 року в справі № 340/4637/22 та інших подібних.

Щодо розгляду цієї справи по суті спору

48. Суди попередніх інстанцій скасували спірну постанову Укртрансбезпеки виключно через те, що останньою застосовано адміністративну відповідальність до особи, яка в момент перевірки не мала статусу автомобільного перевізника у спірних правовідносинах.

49. Верховний Суд констатує, що положення статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» застосовуються виключно до автомобільного перевізника і не можуть бути застосовані до особи, яка не є учасником правовідносин, щодо яких компетентним органом проводиться перевірка дотримання законодавства про автомобільний транспорт.

50. Така позиція є сталою та послідовною і неодноразово зазначалась у постановах Верховного Суду у справах цієї категорії.

51. Судами також установлено, що в момент спірної перевірки позивач не був автомобільним перевізником, оскільки передав спірний автомобіль в оренду (суборенду, найм) ТОВ «ТРІАС» (див. пункти 5-9 цієї постанови).

52. При цьому, указані обставини були відомі Укртрансбезпеці при винесенні спірної постанови, оскільки остання також додала копії відповідних документів до свого відзиву на позов в цій справі.

53. Зазначене спростовує доводи касаційної скарги про те, що позивач не надав Укртрансбезпеці документи на спростування того, що він був автомобільним перевізником в момент перевірки, а ці документи були надані ним вперше лише в суд.

54. Указані судами попередніх інстанцій висновки в частині визначення дійсного автомобільного перевізника у спірних правовідносинах обґрунтовані посиланням на докази, які подані суду як позивачем, так і відповідачем.

55. Згідно з вимогами КАС України учасники справи мають передбачені процесуальним законом права і обов`язки.

56. Вимогами частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

57. Позивач надав суду докази на підтвердження тих обставин, на які посилався під час звернення до суду із цим позовом, які визнані судами належними та допустимих. Відповідач свого відповідного обов`язку спростувати підстави позову не виконав.

58. У випадку невиконання учасником справи його обов`язку із доведення відповідних обставин необхідними доказами, такий учасник, у цій справі - відповідач, має усвідомлювати та несе ризик відповідних наслідків, зокрема, задоволення позовних вимог за відсутності доказів їх безпідставності.

59. Повно та всебічно оцінивши надані учасниками справи докази, суди першої та апеляційної інстанції в цій справі встановили, що посадові особи Укртрансбезпеки помилково встановили дійсного автомобільного перевізника, на якого згідно вимог закону має бути покладено адміністративну відповідальність за встановлені перевіркою порушення законодавства про автомобільний транспорт, що не спростовано відповідачем, у зв`язку із чим визнали спірну постанову щодо позивача протиправною та скасували її.

60. З таким висновком судів попередніх інстанцій по суті спору колегія суддів Верховного Суду погоджується.

61. Доводи касаційної скарги про те, що в момент спірної перевірки посадовим особам Укртрансбезпеки не було надано документів, які були обов`язковими до пред`явлення згідно вимог Закону України «Про автомобільний транспорт», що має наслідком адміністративну відповідальність, в цій справі не дають підстав для скасування оскаржених рішень з ухваленням нового судового рішення про відмову в позові, оскільки такі доводи зводяться до невірного розуміння скаржником застосованої судами підстави для задоволення позову.

62. Такою підставою в цій справі є невірне визначення посадовими особами Укртрансбезпеки дійсного автомобільного перевізника у спірних правовідносинах і протиправне застосування адміністративної відповідальності до особи, яка не скоювала правопорушення, що є самостійною підставою для задоволення позову у справах цієї категорії.

63. Разом з тим, розглядаючи цю справу в апеляційному порядку, суд апеляційної інстанції послався на положення пункту 1 «Переліку документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 207 від 25 лютого 2009 року.

64. Однак, згідно постанови Кабінету Міністрів України від 02 лютого 2022 року № 79 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо здійснення габаритно-вагового контролю та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України» визнано такою, що втратила чинність, зокрема, постанову Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2009 року № 207 «Про затвердження Переліку документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні».

65. Рейдова перевірка, на підставі якої складено акт перевірки про зафіксовані порушення і яка стала підставою для винесення відділом Укртрансбезпеки спірної постанови, проведена 21 лютого 2022 року.

66. У зв`язку із зазначеним, до правовідносин, які виникли між учасниками цього спору не можна застосовувати положення постанови Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2009 року № 207 «Про затвердження Переліку документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні», яка на момент виникнення спірних правовідносин втратила чинність.

67. Відповідно до частин першої, третьої та четвертої статті 351 КАС України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.

68. З огляду на зазначене, касаційна скарга Державної служби України з безпеки на транспорті підлягає частковому задоволенню, а постанова Другого апеляційного адміністративного суду від 18 серпня 2023 року - зміні шляхом виключення з її мотивувальної частини посилання на Перелік документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 207 від 25 лютого 2009 року. В іншій частині рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 07 березня 2023 року та постанова Другого апеляційного адміністративного суду від 18 серпня 2023 року підлягають залишенню без змін.

Висновки щодо розподілу судових витрат

69. З огляду на результат касаційного розгляду, витрати понесені у зв`язку з переглядом справи судом касаційної інстанції не розподіляються.

Керуючись статтями 341 345 351 355 356 359 КАС України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті задовольнити частково.

2. Постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 18 серпня 2023 року змінити шляхом виключення з її мотивувальної частини посилання на Перелік документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 207 від 25 лютого 2009 року.

3. В іншій частині рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 07 березня 2023 року та постанова Другого апеляційного адміністративного суду від 18 серпня 2023 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

СуддіЖ.М. Мельник-Томенко А.В. Жук А.Г. Загороднюк