ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2020 року

м. Київ

справа №806/1943/18

адміністративне провадження №К/9901/2585/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Стеценка С. Г.,

суддів: Стрелець Т. Г., Тацій Л. В.,

розглянувши в письмовому провадженні в касаційному порядку адміністративну справу №806/1943/18

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області

третя особа Мартинівська сільська рада Пулинського району Житомирської області

про визнання дій протиправними, зобов'язання надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2019 року (колегія у складі: головуючого судді Білої Л. М., суддів: Гонтарука В. М., Курка О. П. ), -

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У квітні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області (далі - ГУ Держгеокадастру у Житомирській області), в якому просив:

- визнати протиправними дії ГУ Держгеокадастру у Житомирській області щодо повторної відмови, оформленої листом від 30 березня 2018 року №В-12741/0-1742/0/22-18, у наданні ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою про відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності в оренду згідно поданої заяви від 28 серпня 2017 року (зареєстрована в ГУ Держгеокадастру у Житомирській області 28 серпня 2017 року за № В-12741/0/5-17);

- зобов'язати ГУ Держгеокадастру у Житомирській області надати ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проекту землеустрою про відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності в оренду з цільовим призначенням "для сінокосіння та випасання худоби" орієнтовною площею 45 га згідно поданої заяви від 28 серпня 2017 року (зареєстрована в ГУ Держгеокадастру у Житомирській області 28 серпня 2017 року за №В-12741/0/5-17).

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2. Житомирський окружний адміністративний суд рішенням від 06 червня 2018 року позов задовольнив частково. Визнав протиправною відмову ГУ Держгеокадастру у Житомирській області, оформлену листом від 30 березня 2018 року №В-12741/0-1742/0/22-18, у наданні ОСОБА_1 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності в оренду строком на 49 років з цільовим призначенням "Для сінокосіння і випасання худоби" орієнтовною площею 45.0000 (сорок п'ять) га, яка розташована в адмінмежах Бабичівської сільської ради Пулинського району Житомирської області за межами населеного пункту. Зобов'язав ГУ Держгеокадастру у Житомирській області видати наказ про надання ОСОБА_1 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності в оренду строком на 49 років з цільовим призначенням "Для сінокосіння і випасання худоби" орієнтовною площею 45.0000 (сорок п'ять) га, яка розташована в адмінмежах Бабичівської сільської ради Пулинського району Житомирської області за межами населеного пункту. У задоволенні решти позовних вимог відмовив.

3. Зазначене рішення першої інстанції набрало законної сили 24 жовтня 2018 року.

4.05 грудня 2018 року Житомирський окружний адміністративний суд видав виконавчий лист № 3351 2018, яким зобов'язав ГУ Держгеокадастру в Житомирській області видати наказ про надання дозволу ОСОБА_1 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення держаної власності в оренду строком на 49 років з цільовим призначенням "для сінокосіння і випасання худоби", орієнтовною площею 45.0000 (сорок п'ять) га, яка розташована в адмінмежах Бабичівської сільської ради Пулинського району Житомирської області за межами населеного пункту.

5.02 січня 2019 року до суду першої інстанції надійшла заява ГУ Держгеокадастру в Житомирській області за вх. № 46/19 про визнання рішення таким, що не підлягає виконанню у порядку ст. 374 Кодексу адміністративного судочинства України.

6. Житомирський окружний адміністративний суд ухвалою від 13 червня 2019 року задовольнив заяву ГУ Держгеокадастру в Житомирській області. Визнав виконавчий лист № 3351 2018 від 05 грудня 2018 року, виданий в адміністративній справі №806/1943/18, таким, що не підлягає виконанню.

7. Не погодившись з такою ухвалою суду першої інстанції, позивач оскаржив її в апеляційному порядку.

8. Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 07 жовтня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху, оскільки вона не відповідала вимогам ст. 296 КАС України та була подана після закінчення строків, установлених ст. 296 КАС України, а підстави, вказані скаржником у заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження, визнані судом неповажними.

Апелянту було запропоновано протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку, а також усунути інші недоліки апеляційної скарги.

9. Сьомий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 19 листопада 2019 року визнав неповажними причини пропуску ОСОБА_1 строку на апеляційне оскарження ухвали Житомирського окружного адміністративного суду від 13 червня 2019 року.

Відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 13 червня 2019 року за заявою Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Мартинівська сільська рада Пулинського району Житомирської області про визнання дій протиправними, зобов'язання надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою.

10. Так, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, Сьомий апеляційний адміністративний суд мотивував своє рішення тим, що наведені у заяві на виконання вимог ухвали суду від 07 жовтня 2019 року доводи про те, що представником позивача отримана копія оскаржуваної ухвали суду лише 09 вересня 2019 року при ознайомленні з матеріалами справи, що є підставою для поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження спростовуються наявними у справі доказами, а відтак визнаються судом неповажними. У зв'язку з вказаним, апеляційний суд на підставі п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України, відповідно до вимог якої суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, відмовив у відкритті апеляційного провадження.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

11.20 січня 2020 року ОСОБА_1 направив до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2019 року і направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

12. В обґрунтування касаційної скарги скаржник зазначає, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які б свідчили, що позивачу та його представнику надсилалась копія ухвали Житомирського окружного адміністративного суду від 13 червня 2019 року.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

13.21 січня 2020 року в автоматизованій системі документообігу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду зареєстровано вказану касаційну скаргу.

14. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21 січня 2020 року визначено колегію суддів для розгляду касаційної скарги у складі судді-доповідача: ОСОБА_2., суддів: Кравчука В. М., Чиркіна С. М.

15. Ухвалою Верховного Суду від 30 січня 2020 року касаційну скаргу позивача залишено без руху у зв'язку з відсутністю доказів на сплату судового збору. Суд надав строк десять днів з дня вручення копії ухвали для усунення цього недоліку шляхом подання документу про сплату судового збору.

16. На виконання вимог ухвали суду від 30 січня 2020 року про залишення касаційної скарги без руху скаржник надав до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду документ про сплату судового збору.

17. Ухвалою Верховного Суду від 17 лютого 2020 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2019 року у справі за його позовом до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, третя особа - Мартинівська сільська рада Пулинського району Житомирської області, про визнання дій протиправними, зобов'язання надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою.

18. У зв'язку із ухваленням Вищою радою правосуддя рішення від 09 квітня 2020 року №923/0/15-20 "Про звільнення ОСОБА_2 з посади судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у зв'язку з поданням заяви про відставку", на підставі розпорядження в. о. заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 21 квітня 2020 року №623/0/78-20, протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21 квітня 2020 року, визначено колегію суддів для розгляду цієї справи у складі головуючого судді Стеценка С. Г., суддів Стрелець Т. Г., Тацій Л. В.

19. Ухвалою Верховного Суду від 30 листопада 2020 року закінчено підготовку справи до касаційного розгляду і, враховуючи приписи пункту 3 частини 1 статті 345 КАС України, постановлено здійснювати такий в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

20. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених ст. 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

21. Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

22. За змістом ч.3 ст.298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених ч.3 ст.298 КАС України, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

23. Відповідно до п.4 ч.1 ст.299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

24. Із матеріалів справи вбачається, що оскаржувана ухвала про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню винесена 13 червня 2019 року в порядку письмового провадження. Апеляційну скаргу подано засобами поштового зв'язку 24 вересня 2019 року, яка надійшла до суду 30 вересня 2019 року. В цей же день, до суду надійшло клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження. Зазначене клопотання мотивоване тим, що оскаржувана ухвала видана представнику позивача в Сьомому апеляційному адміністративному суді тільки 09 вересня 2019 року після ознайомлення з матеріалами справи, про що є відповідні докази, у зв'язку із чим апелянт просить поновити пропущений строк.

25. Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 07 жовтня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху, оскільки вона не відповідала вимогам ст. 296 КАС України та була подана після закінчення строків, установлених ст. 296 КАС України, а підстави, вказані скаржником у заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження, визнані судом неповажними.

Апелянту було запропоновано протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку, а також усунути інші недоліки апеляційної скарги.

26. Крім того, у вищезазначеній ухвалі заначено, що в матеріалах справи містилась відмітка про направлення 18 червня 2019 року копії ухвали від 13 червня 2019 року сторонам по справі, однак вже 20 червня 2019 року справа надійшла до Сьомого апеляційного адміністративного суду. Тобто, доводи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження фактично зводились до того, що судом першої інстанції не надіслано у визначений строк копії оскаржуваної ухвали суду.

27. З метою недопущення порушення прав позивача на доступ до правосуддя та з метою з'ясування дотримання строку на подання апеляційної скарги, листом від 01 жовтня 2019 року судом апеляційної інстанції витребувано з Житомирського окружного адміністративного суду матеріали по даній справі, які стосуються направлення позивачу та його представнику копії ухвали суду від 13 червня 2019 року про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.

28.04 жовтня 2019 року до суду надійшли матеріали по справі № 806/1943/18, серед яких, зокрема, журнал реєстрації вихідної кореспонденції про направлення ОСОБА_1 та представнику позивачу Аваєвій Н. В. копії ухвали суду від 13 червня 2019 року, список згрупованих рекомендованих з повідомленням відправлень, в яких зазначено про відправку кореспонденції на адресу позивача та його представника, а також рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень.

29. Також на виконання вимог ухвали апеляційного суду про залишення апеляційної скарги без руху 13 листопада 2019 року представником позивача подана заява, в якій останній вказував на те, що надані судом першої інстанції документи є неналежними та недопустимими доказами направлення стороні позивача 18.06.2019 будь-яких судових рішень у справі № 806/1943/18. Більше того, документи (Список №2 та Список №4723), надані суддею Лавренчук О. В., на підтвердження направлення на адресу позивача та його представника Аваєвої Н. В. оскаржуваної ухвали від 13 червня 2019 року, не доводять направлення позивачу та його представнику будь-яких документів у справі № 806/1943/18, так як наданий Список № 2 не містить дати його складання, а також доказів його передачі працівнику поштового відділення, про що свідчить невідповідність адресатів, зазначених в Списку № 2 та в Списку №4723.

30. Таким чином, доводи позивача у заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження, поданій на усунення недоліків апеляційної скарги, а також аргументи касаційної скарги, фактично зводяться до того, що судом першої інстанції не надіслано позивачу у визначений строк копії оскаржуваної ухвали суду.

31. При вирішенні питання щодо відсутності належних доказів вручення ОСОБА_1 копії оскаржуваної ухвали Житомирського окружного адміністративного суду від 13 червня 2019 року, якою визнано виконавчий лист №3351 2018 від 05.12.18, виданий в адміністративній справі №806/1943/18 таким, що не підлягає виконанню, саме 24 червня 2019 року, колегія суддів виходить з наступного.

32. Так, в матеріалах справи міститься журнал реєстрації вихідної кореспонденції про направлення ОСОБА_1 та представнику позивача Аваєвій Н. В. копії ухвали суду від 13.06.2019, список згрупованих рекомендованих з повідомленням відправлень, в яких зазначено про відправку кореспонденції на адресу позивача та його представника, а також рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень (т. 4 а. с. 160-169), зі змісту яких вбачається, що такі вручені
24.06.2019.

33. Слід відзначити, що відповідно до журналу реєстрації вихідної кореспонденції від 18.06.2019 позивачу та його представнику направлено копії ухвали суду від
13.06.2019 за вих. №19605/19 та №19606/19. Зазначені вих. № №19605/19 та №19606/19 вказані і у Списку №2 згрупованих рекомендованих з повідомленням відправлень. У списку № 4723 зазначено, що поштовому відправленню, яке адресовано ОСОБА_1 присвоєно номер ШКІ 1001422337334, а поштовому відправленню, яке адресовано Аваєвій Н. В. - ШКІ 1001422337326. Вказані ШКІ співпадають із тими, які містяться на рекомендованих повідомленнях про вручення поштового відправлення. Наявність вищевказаних доказів у своїй сукупності дає підстави для висновку, що копії оскаржуваної ухвали суду, які направлялись на адресу АДРЕСА_1, ОСОБА_1 та Аваєва Н. В. отримали 24.06.2019.

34. Колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на те, що процесуальний строк звернення до суду покликаний забезпечувати принцип правової визначеності і є гарантією захисту прав сторін спору. Вирішуючи питання про поновлення строку звернення до суду або апеляційне оскарження суди повинні надавати оцінку причинам, що зумовили пропуск строку. Такі причини повинні бути обґрунтованими та мати суттєве значення.

35. Право особи знати про судове рішення у справі, в якій вона є стороною або третьою особою, гарантується ст.11 КАС України.

36. Судом апеляційної інстанції було встановлено, що отримання позивачем та його представником рішення суду першої інстанції підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.

37. На противагу цим висновкам представник позивача вказує, що ні він, ні сам позивач не отримували оскаржуваної ухвали, а повідомлення про вручення поштового відправлення є неналежним доказом, оскільки на цих повідомленнях про вручення не зазначені прізвища "ОСОБА_1" та "Аваєва", як того вимагають Правила надання послуг поштового зв'язку.

38. З огляду на суперечність між доказами, суд повинен був мотивувати чому приймає до уваги одні, а інші - відхиляє.

39. Ключовим правовим питанням у справі є доведення факту отримання копії ухвали від 13 червня 2019 року, яку позивач намагався оскаржити в суді апеляційної інстанції.

40. Правила надання послуг поштового зв'язку (далі - Правила), затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, передбачають порядок вручення рекомендованих поштових відправлень.

41. У пункті 99 Правил зазначено, що рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, .. які не були вручені під час доставки, повторні повідомлення про надходження реєстрованих поштових відправлень (крім зазначених в абзаці четвертому пункту 93 цих Правил), поштових переказів, адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою або під час вручення в об'єкті поштового зв'язку вручаються адресату, а у разі його відсутності - повнолітньому члену сім'ї за умови пред'явлення документа, що посвідчує особу, а також документа, що посвідчує родинні зв'язки з адресатом (свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб тощо), чи рішення органу опіки і піклування про призначення їх опікунами чи піклувальниками.

У разі відсутності адресата або повнолітніх членів його сім'ї до абонентської поштової скриньки адресата вкладається повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу, рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу.

42. Оформлення цих поштових операцій визначено у пункті 105 Правил, яким передбачено, що для одержання реєстрованого поштового відправлення, коштів за поштовим переказом одержувач повинен заповнити бланк повідомлення із зазначенням даних пред'явленого документа, що посвідчує особу (назва, серія, номер, дата видачі, найменування органу, який видав), дати одержання поштового відправлення, поштового переказу та розписатись. У разі одержання реєстрованого поштового відправлення, коштів за поштовим переказом, адресованих до запитання, на абонементну скриньку або за місцем роботи, а також коли адреса, зазначена на поштовому відправленні, поштовому переказі, не відповідає адресі місця реєстрації одержувача, крім даних про документ, що посвідчує особу, зазначається також адреса, за якою фактично проживає одержувач.

43. У пункті 106 Правил передбачено, що під час вручення фізичній особі реєстрованого поштового відправлення, виплати коштів за поштовим переказом з повідомленням про вручення працівник поштового зв'язку на підставі пред'явленого одержувачем документа, що посвідчує особу, зазначає на бланку повідомлення про вручення його прізвище.

На бланку повідомлення про вручення поштового відправлення з позначкою "Вручити особисто", внутрішнього рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" одержувач розписується та зазначає прізвище.

Відповідні дані на бланку повідомлення про вручення також зазначаються про особу, уповноважену на одержання внутрішнього рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка", адресованого юридичній особі або фізичній особі за місцем роботи.

Бланк повідомлення про вручення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" повертається за зворотною адресою у першочерговому порядку.

44. З наведених норм можна дійти висновку, що загальний порядок фіксації та оформлення вручення рекомендованого поштового відправлення передбачає встановлення особи одержувача та зазначення на бланку повідомлення про вручення його прізвище. Цей запис вносить працівник поштового зв'язку.

Натомість для вручення поштового відправлення з позначкою "Вручити особисто" або "Судова повістка" на бланку повідомлення розписується та зазначає прізвище одержувач (а не працівник поштового зв'язку).

45. Суд відзначає, що повідомлення про вручення ухвали від 13 червня 2019 року не містить позначки "Судова повістка" або "вручити особисто" (є лише позначка "ухвала"), а тому особистого підпису та прізвища одержувача на бланку повідомлення про вручення поштового відправлення не вимагало.

46. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі №222/1402/16-а.

47. Таким чином, перевірка документів, що посвідчують особу адресата (фізичну особу), особу, яка одержує поштове відправлення замість такого адресата, родинні зв'язки з адресатом, а також належне оформлення повідомлення про вручення поштового відправлення покладено на працівників поштового зв'язку. Добросовісне виконання працівниками "Укрпошти" своїх службових обов'язків у даному випадку презюмується, а в матеріалах справи відсутні належні і допустимі докази протилежного (наприклад, такі, як квитки про виїзд з території міста чи країни або інші докази, які свідчать про відсутність отримувача за адресою, вказаною в повідомленні про вручення поштового повідомлення).

48. Аналогічна правова позиція викладена в постанові від 13 березня 2019 року у справі №639/4278/16-а.

49. За таких обставин наявні в матеріалах справи рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення позивачу та його представнику є достовірним доказом отримання ними постанови від 13 червня 2019 року саме 24 червня 2019 року.

50. Крім того, відповідно до висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 07 березня 2018 року у справі №554/7661/17 належними доказами на підтвердження дати отримання копії оскаржуваного судового рішення є оригінал поштового конверту із відміткою дати відправки рішення судом першої інстанції, довідки відділення поштового зв'язку, або документального підтвердження судом першої інстанцій стосовно дати направлення та отримання скаржником оскаржуваного судового рішення.

51. Відповідно до листа судді Житомирського окружного адміністративного суду О. В. Лавренчук № 806/1943/18/28232/19 від 02 жовтня 2019 року копії оскаржуваної ухвали від 13 червня 2019 року вручені ОСОБА_1 та адвокату Аваєвій Н. В. 24 червня 2019 року.

52. Також, зі змісту листа судді Житомирського окружного адміністративного суду О. В. Лавренчук слідує, що 22 липня 2019 року представник позивача зверталася до суду першої інстанції з заявою про видачу копії судових рішень у справі №806/1943/18, зокрема, за результатами розгляду заяви про визнання виконавчого листа №3351 2018 від 05.12.18, виданим в адміністративній справі №806/1943/18 таким, що не підлягає виконанню. Однак, у вказаному листі Аваєвій Н. В. повідомлено, що оскільки вона отримала копію вищевказаної ухвали суду 24 червня 2019 року, то за повторну видачу їй необхідно сплатити судовий збір (т. 4 а. с. 172). Копію даного листа Аваєва Н. В. отримала 12 серпня 2019 року (т. 4 а. с. 173-178).

53. Надані представником позивача - адвокатом Аваєвою Н. В. довідки від
29.10.2019 за підписом начальника відділення Київ-04116 Антипкіна І. М. не приймаються до уваги, оскільки зі змісту вказаних повідомлень неможливо підтвердити чи спростувати інформацію про вручення Аваєвій Н. В. та ОСОБА_1 рекомендованих поштових відправлень.

54. Як зазначив Європейський суд з прав людини у справі "Каракуця проти України" (заява №18986/06; пункт 57 рішення) Суд неодноразово визначав, що це є обов'язок зацікавленої сторони виявляти особливу уважність, дбаючи про свої інтереси, та вживати необхідних заходів для отримання інформації про рух своєї справи (див. між іншого, Teuschler v. Germany, № 47636/99; Sukhorubchenko v. Russia, № 69315/01, § 48; Gurzhyy v. Ukraine, № 326/03.

55. Обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у пункті 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії" визначено, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання ("Union Alimentaria Sаndеrs S.А. v. Spain" № 11681/85).

56. Подібна позиція цього суду викладена, також у рішеннях у справах "Олександр Шевченко проти України" (Case of Aleksandr Shevchenko v. Ukraine, заява № 8371/02, пункт 27, та "Трух проти України" (ухвала) (Trukh v. Ukraine, заява № 50966/99, де суд наголосив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

57. Крім того, Головним управлінням Держгеокадастру у Житомирській області подано заяву про визнання виконавчого листа №3351 2018 від 05.12.18, виданим в адміністративній справі №806/1943/18 таким, що не підлягає виконанню до суду першої інстанції ще 02 січня 2019 року та 08 січня 2019 року подано заяву про виправлення описки у заяві від 02 січня 2019 року (т. 2 а. с. 11-15,18). Однак, попри отримання копії ухвали суду за наслідками розгляду вказаної заяви ще 24 червня 2019 року та отримання 12 серпня 2019 року відповіді від суду першої інстанції про необхідність сплатити судовий збір за повторну видачу копії вищевказаного судового рішення, представник позивача - адвокат Аваєва Н. В. лише 09 вересня 2019 року, вже на момент перебування справи в суді апеляційної інстанції, ознайомилась з матеріалами справи та отримала копії ухвал Житомирського окружного адміністративного суду від 13.06.2019 (т. 4 а. с. 1), що, з урахуванням наявних у справі доказів та практики ЄСПЛ, не вказує на належну та добросовісну поведінку останньої, направленої на необхідність дізнатись про стан відомого їй судового провадження.

58. За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку, що доводи представника позивача про те, що ним отримана копія оскаржуваної ухвали суду лише 09.09.2019 при ознайомленні з матеріалами справи, що є підставою для поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження спростовуються наявними у справі доказами, у зв'язку з чим вірно на виконання вимог п. 4 ч.1 ст.299 КАС України відмовив у відкритті апеляційного провадження у справі.

59. Суд касаційної інстанції при прийнятті даного рішення також застосовує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в п. 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії", заява № 303-A, п. 29).

60. За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення суду апеляційної інстанції у цій справі є законним та обґрунтованим і не підлягає скасуванню.

61. У відповідності до частини 1 статті 350 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст. 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

СуддіС. Г. Стеценко Т. Г. Стрелець Л. В. Тацій