Історія справи

ВЕРХОВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30.01.2018 м. Київ

справа 822/1579/17

провадження № К/9901/2186/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Бучик А.Ю. (суддя-доповідач),

суддів: Гімона М.М., Мороз Л.Л.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - Міністерство внутрішніх справ України,

третя особа - Управління МВС України в Хмельницькій області

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду у складі колегії суддів Салюка П.І., Шевченка О.П., Лабань Г.В. від 27 червня 2017 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Смілянця Е.С., Залімського І.Г., Сушка О.О. від 16 листопада 2017 року, -

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом про визнання рішення МВС України щодо відмови в нарахуванні одноразової грошової допомоги у зв'язку з втратою працездатності під час проходження служби в органах внутрішніх справ України протиправним, зобов'язання МВС України призначити одноразову грошову допомогу у зв'язку з установленням інвалідності другої групи та здійснити виплату зазначеної допомоги через ліквідаційну комісію Управління МВС України в Хмельницькій області.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 27 червня 2017 року, яка залишена без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2017 року, визнано протиправною бездіяльність МВС України щодо неприйняття рішення за заявою ОСОБА_1 щодо нарахування одноразової грошової допомоги у зв'язку з втратою працездатності під час проходження служби в органах внутрішніх справ України. Зобов'язано Міністерство внутрішніх справ України повторно розглянути та прийняти рішення відповідно до законодавства по заяві ОСОБА_1 щодо нарахування та виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку з втратою працездатності під час проходження служби в органах внутрішніх справ України. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

В касаційній скарзі Міністерство внутрішніх справ України просить скасувати оскаржувані рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Вказує, що оскільки після первинного огляду МСЕК пройшло більше 2 років, тому правових підстав для призначення позивачеві одноразової грошової допомоги відповідно до постанови № 850 від 21 жовтня 2015 року не має.

Позивачем у встановлений судом строк відзиву на касаційну скаргу не подано.

Касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач проходив службу в органах внутрішніх справ України.

За результатами обстеження Хмельницькою обласною МСЕК позивачу з 16.07.2012 встановлено ІІІ групу інвалідності, про що видано довідку серії АВ № 561334.

Наказом УМВС України в Хмельницькій області від 25.07.2012 № 173 о/с ОСОБА_1 звільнено з органів внутрішніх справ через хворобу.

В листопаді 2012 року відповідно до Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою КМУ від 12.05.2007 № 707, позивачеві виплачено одноразову грошову винагороду.

09 червня 2015 року позивач повторно пройшов медобстеження, за результатами проходження Хмельницькою обласною МСЕК встановлено ІІ групу інвалідності на підставі захворювання, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ та видано довідку серії АВ № 0541412.

В березні 2017 року позивач звернувся до голови ліквідаційної комісії Управління МВС України в Хмельницькій області із заявою про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням ІІ групи інвалідності.

Управління МВС України в Хмельницькій області подало до МВС України висновок про призначення позивачу одноразової грошової допомоги відповідно до Закону України від 20.12.1990 № 565-ХІІ "Про міліцію" та Порядку № 850.

19 травня 2017 року МВС України повернуло матеріали ОСОБА_1 про призначення йому одноразової грошової допомоги на підставі пункту 4 Порядку № 850.

Вважаючи зазначені дії відповідача незаконними, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з чим погодився апеляційний суд, покликався на те, що після надходження передбачених Порядком документів МВС України зобов'язане прийняти одне з двох рішень: про призначення або про відмову в призначенні вказаної грошової допомоги, однак, відповідач не прийнявши жодного з зазначених вище рішень, всупереч пункту 9 Порядку № 850, листом від 19 травня 2017 року № 15/2-1678 повернув ліквідаційній комісії УМВС України в Хмельницькій області матеріали без розгляду.

Колегія суддів погоджуються з наведеними доводами судів першої та апеляційної інстанцій, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 6 статті 23 Закону України "Про міліцію" у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов'язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров'я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.

Кабінет Міністрів України постановою №707 від 12 травня 2007 року затвердив Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції (далі - Порядок №707).

Відповідно до положень підпункту 3 пункту 1 Порядку №707 у разі виникнення у працівника міліції, податкової міліції або членів його сім'ї права на отримання грошової допомоги в розмірі, більшому за раніше виплачену суму, виплата проводиться за вирахуванням такої суми.

В подальшому, Кабінет Міністрів України постановою № 850 від 21 жовтня 2015 року затвердив "Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції". Дана постанова набрала законної сили 31 жовтня 2015 року.

Відповідно до пункту 7 Порядку № 850 працівник міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності, подає за місцем служби такі документи: заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв'язку з установленням інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності за формою згідно з додатком до цих Порядку та умов; довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках).

До заяви додаються копії: довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією; постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; акта розслідування нещасного випадку та акта, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) працівника міліції, зокрема про те, що воно не пов'язане з учиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, за формою, що затверджується МВС; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації; документа, що підтверджує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (сторінки паспорта громадянина України - для особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідному контролюючому органу і має відповідну відмітку у паспорті громадянина України).

Пунктом 8 Порядку № 850 передбачено, що керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подає МВС в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 цих Порядку та умов, висновок щодо виплати грошової допомоги, а також у разі загибелі (смерті) працівника міліції: витяг з наказу про виключення загиблого (померлого) працівника міліції із списків особового складу; витяг з особової справи про склад сім'ї загиблого (померлого) працівника міліції.

Тобто, обов'язок подання висновку до МВС України щодо виплати грошової допомоги Порядком № 850 покладається саме на керівника органу внутрішніх справ, у якому проходив службу працівник міліції, в даному випадку - на ліквідаційну комісію УМВС України в Хмельницькій області.

Як зазначалося вище, отримавши відповідну заяву позивача та додані до неї документи, керуючись пунктом 8 Порядку № 850, ліквідаційна комісія УМВС України в Хмельницькій області, направила висновок та інші документи, перелік яких визначений Порядком № 850, до МВС України для прийняття рішення.

Відповідно до пункту 9 Порядку № 850 МВС в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 цих Порядку та умов документів приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цих Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови.

Отже, після надходження передбачених Порядком документів МВС України зобов'язане прийняти одне з двох рішень: про призначення або про відмову в призначенні вказаної грошової допомоги.

Однак, судами встановлено, що відповідач не прийнявши за результатом розгляду документів про виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, жодного з зазначених вище рішень, всупереч пункту 9 Порядку № 850, листом від 19 травня 2017 року № 15/2-1678 повернув ліквідаційній комісії УМВС України в Хмельницькій області матеріали на призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 без розгляду.

Таким чином, Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанції, що спосіб, у який УМВС України розглянуло заяву та документи про виплату позивачу одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням ІІ групи інвалідності, Законом № 565-ХІІ та Порядком № 850 не передбачені, а тому позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню шляхом визнання протиправними дії Міністерства внутрішніх справ України щодо повернення документів про призначення одноразової грошової допомоги позивачу у зв'язку з встановленням ІІ групи інвалідності та зобов'язання відповідача розглянути документи про призначення йому одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням ІІ групи інвалідності відповідно до статті 23 Закону України "Про міліцію" та в порядку, визначеному пунктом 9 Порядку № 850.

Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій правильно та повно встановили обставини справи і ухвалили судові рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстави для його скасування відсутні.

Відповідно до ч. 1 ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст. 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -

постановив:

Касаційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 27 червня 2017 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2017 року - без змін.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий А.Ю. Бучик

судді М.М. Гімон

Л.Л. Мороз