Історія справи

Ухвала КАС ВП від 26.10.2020 року у справі №0870/56/12

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2020 року

м. Київ

справа № 0870/56/12

адміністративне провадження № К/9901/37672/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Хохуляка В. В.,

суддів: Бившевої Л. І., Ханової Р. Ф.,

розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції справу №0870/56/12 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький титано-магнієвий комбінат" до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про скасування податкових повідомлень-рішень, касаційне провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 23.03.2017 (суддя Батрак І. В. ) та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13.07.2017 (головуючий суддя Дурасова Ю. В., судді: Щербак А. А., Баранник Н. П. ),

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Запорізький титано-магнієвий комбінат" (далі - ТОВ "ЗТМК", позивач) звернулось до суду з позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (далі - ОВПП ДФС, відповідач), у якому просить суд визнати протиправним скасувати податкові повідомлення-рішення від 12.09.2011, №0001390808, №0001400808.

В обґрунтування позовних вимог ТОВ "ЗТМК" вказує, що товариством виконано усі передбачені законом умови щодо отримання податкового відшкодування і має податкові накладні, які є документальним підтвердженням розміру свого податкового кредиту. Зазначає, що зауважень щодо оформлення податкових накладних, отриманих від контрагентів у перевіряючи не було. А у даному випадку податкові накладні були виписані постачальниками, які на той час були зареєстровані платниками податку на додану вартість і задекларували податкові зобов'язання у відповідному податковому періоду на підставі вказаних податкових накладних. Посилається на ту обставину, що перевіркою в додатку №11 підтверджено, що позивач сплачував за придбані матеріали постачальника, розрахунки між підприємствами проводились через розрахунковий рахунок. Укладені між ТОВ "ЗТМК" та його контрагентами договори не віднесено законом до нікчемних, також відсутні судові рішення про визнання їх недійсними, таким чином податкові інспектори, приймаючи рішення, не могли керуватись лише припущеннями щодо фіктивності (нікчемності) укладених договорів. Таким чином, вважає, що ТОВ "ЗТМК" з постачальниками належним чином оформили договірні правовідносини, на виконання вимог податкового законодавства оформили первинні документи бухгалтерської та податкової звітності, позивачем в подальшому використано придбані у контрагентів товари в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності.

Відповідач проти позову заперечив, зокрема, зазначає, що перевірка правомірності нарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ охоплює декларації починаючи з попередніх звітних (податкових) періодів, в яких виникло від'ємне значення ПДВ до звітного (податкового) періоду, за який задекларовано бюджетне відшкодування ПДВ включно. Пояснює, що під час проведення перевірки направлено запити до податкових органів за місцем реєстрації та проведено співставлення задекларованих податкових зобов'язань та податкового кредиту по ланцюгу постачання по підприємствам-контрагентам. Згідно із податковою інформацією вищезазначені контрагенти - транзитери не мають трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарської діяльності, а також необхідних умов для здійснення господарської діяльності. Посилається на те, що укладаючи угоди на поставку товарів, послуг ТОВ "ЗТМК" мало на меті отримання податкової вигоди у вигляді одержання бюджетного відшкодування у встановлений спосіб, що в свою чергу є неприпустимим, оскільки у такому разі порушується публічний порядок.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 23.03.2017, яка залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13.07.2017, позов задоволено.

Не погодившись з прийнятими судовими рішеннями, відповідач звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 22.09.2017 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОВПП ДФС на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 23.03.2017 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13.07.2017 у справі №0870/56/12.

Відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) в редакції Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від
03.10.2017 №2147-VIII з Вищого адміністративного суду України до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду передано матеріали справи №0870/56/12 згідно правил підпункту 4 частини першої Розділу VІІ Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з частиною 3 статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Ухвалою Верховного Суду від 26.10.2020 матеріали справи прийнято до провадження, касаційний розгляд призначено у попередньому судовому засіданні на 27.10.2020.

В обґрунтування вимог касаційної скарги податковий орган посилається на порушення судами попередніх інстанцій вимог статті 159 КАС України, вказує на обставини, встановлені актом перевірки, зазначає, що спірні податкові рішення у справі є правомірними та прийнятими з дотриманням вимог законодавства.

Позивач правом подання заперечення на касаційну скаргу не скористався, що не перешкоджає розгляду справи.

Верховний Суд, переглянувши постанову суду першої інстанції, ухвалу суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ "ЗТМК" (ідентифікаційний код 38983006) є юридичною особою, яка зареєстрована 19.11.2013, про що свідчить виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 30.03.2015.

У період з 01.08.2011 по 17.08.2011 податковим органом проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань достовірності нарахування від'ємного значення ПДВ за травень 2011 року та суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за травень 2011 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось у грудні 2008 року, січні 2009 року, червні - грудні 2010 року, січні - квітні 2011 року.

За результатами перевірки складено відповідний акт від 25.08.2011 №197/08-08/00194731. Згідно акту перевіркою встановлено порушення позивачем, зокрема,

абзацу "а" пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, Порядку заповнення та подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 25.01.2011 №41, в результаті чого завищено заявлену за травень 2011 року суму бюджетного відшкодування на загальну суму 1' 030' 144,00грн. ;

абзацу "б" пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 25.01.2011 №41, в результаті чого завищено залишок від'ємного значення з податку на додану вартість (рядок 24 Декларації за травень 2011 року) на загальну суму 18' 856' 238,00грн.

До такого висновку відповідач дійшов з встановлених фактів віднесення до складу податкового кредиту податку на додану вартість у травні 2011 року по операціях з придбання товарів від постачальника ТОВ "Аріар ", ТОВ "ВКП "КМП", ТОВ "Авангард-Інвест ", ТОВ "Саббіа груп ", ТОВ "Торговий дім "Бізнес стандарт", ТОВ "ТД Стратег ", ТОВ "Виробничо-торгівельне підприємство "Аріана", оскільки у вказаних контрагентів не виникло в деклараціях з ПДВ податкового зобов'язання по ланцюгу постачання. Також перевіркою встановлено, що підприємством не враховані результати попередньої документальної виїзної перевірки акт №175/08-08/00194731 від 25.07.2011 щодо завищення залишену р. 24 від'ємного значення суми податку на додану вартість за квітень 2011 року в сумі 19' 508' 571,00грн. .

На підставі акту відповідачем 12.09.2011 були прийняті податкові повідомлення-рішення: № 0001390808, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ за травень 2011 року на суму 1' 030' 144,00грн. та нараховані штрафні санкції на суму 1,00грн. ; №0001400808, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення з ПДВ за травень 2011 року на суму 18' 856'238,00грн.

Вважаючи прийняті відповідачем рішення протиправними позивач звернувся до суду із позовом про їх скасування, у якому з урахування заяви про часткову відмову від адміністративного позову просить суд:

визнати протиправним скасувати податкове повідомлення-рішення №0001390808 від
12.09.2011, прийняте відповідачем, про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 1' 030' 144,00грн. за травень 2011 року та штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1,00грн. ;

визнати протиправним скасувати податкове повідомлення-рішення №0001400808 від
12.09.2011, прийняте відповідачем, про зменшення розміру від'ємного значення суми ПДВ у розмірі 1' 030' 144,00грн. за травень 2011 року.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, посилався на те, що на час подання позивачем податкової декларації з ПДВ за травень 2011 року, і на час проведення перевірки, висновки, зроблені контролюючим органом в акті перевірки щодо завищення позивачем залишку від'ємного значення з податку на додану вартість за квітень 2011 року не були узгодженими, оскільки тривав судовий спір з цього питання. Отже, позивач не міг і не повинен був враховувати неузгоджені результати вказаної перевірки, викладені в акті від 25.07.2011 №175/08-08/00194731, на який податковий орган робить посилання в акті перевірки № 197/08-08/00194731 від 25.08.2011.

Податковий кодекс України (далі - ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Положеннями пункту 14.1.36 ПК України передбачено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через відокремлені підрозділи, а також через будь - яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Положеннями пункту 135.2 статті 135 ПК України визначено, що доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II пункту 135.2 статті 135 ПК України.

Суми, відображені у складі доходів платника податку, не підлягають повторному включенню до складу його доходів (пункт 135.3 статті 135 ПК України).

Згідно підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Із системного аналізу вказаних вище правових норм, можливо дійти до висновку, що для отримання права на формування податкового кредиту із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), та права на віднесення витрат по його придбанню до складу валових витрат, платник повинен мати податкові накладні, первинні бухгалтерські документи, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначені для використання у власній господарській діяльності. Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.

Як встановлено судами у даній справі, 03.12.2010 між позивачем (Покупець) та ТОВ "Аріар" (Постачальник) укладено договір закупівлі товарів за державні кошти №360/5, відповідно до умов якого продавець зобов'язувався поставити товар (вапно комове опалене), у певній кількості та по визначеній ціні згідно специфікації, покупець зобов'язувався прийняти та оплати товар. Господарські взаємовідносини з ТОВ "Аріар" було відображено позивачем у бухгалтерській та податковій звітності.

За результатами виконання договору ТОВ "Аріар" видало позивачу податкові накладні, які мають необхідні реквізити, складені відповідно до Податкового кодексу України. ДП "ЗТМК" сплатило за отримані товари відповідно до рахунків-фактур. Оплата за отриманий товар підтверджується копіями платіжних доручень наявних в матеріалах справи. Відповідно до прибуткових ордерів ДП "Запорізький титано-магнієвий комбінат" прийняло на балансовий облік товар отриманий від продавця, як товарно-матеріальну цінність.

25.02.2011 між ДП "ЗТМК" (покупець) та ТОВ "Авангард-Інвест" (продавець) укладено договір закупівлі товарів за державні кошти №93, відповідно до умов якого продавець зобов'язувався поставити вугілля кам'яне марки А сорту АМ у певній кількості та визначеній ціні згідно специфікацій, покупець зобов'язувався прийняти та оплати товар. Крім того, між ДП "ЗТМК" (Покупець) та ТОВ "Авангард-Інвест" (Постачальник) укладено договори закупівлі товарів за державні кошти від 22.11.2010 № 365 та від 29.04.2011 №215, відповідно до умов якого Постачальник зобов'язувався поставити покупцю Товари, зазначені в Специфікації №1, а Покупець - прийняти та оплати товар. Предметом поставки є тара дерев'яна (піддони дерев'яні) (код ДК 016-97 20.40.1), загальна кількість, асортимент, сортамент, номенклатура зазначені в Специфікації №1. Також відповідно до укладеного 28.04.2011 Договору №213 про закупівлю товарів за державні кошти Постачальник (ТОВ "Авангард-Інвест") зобов'язувався у 2011-2012 роках поставити покупцю Товари, зазначені в Специфікації №1, а Покупець (ДП "ЗТМК") - прийняти та оплати товар. Предметом поставки є кокс та напівкокс (код ДК 016-97 23.10.1) (Коксова дрібниця МК-2), загальна кількість, асортимент, сортамент, номенклатура зазначені в Специфікації №1. Господарські взаємовідносини з ТОВ "Авангард-Інвест" було відображено позивачем у бухгалтерській та податковій звітності. За результатами виконання договорів ТОВ "Авангард-Інвест" видало позивачу податкові накладні, які мають необхідні реквізити, складені відповідно до Податкового кодексу України. ДП "Запорізький титано-магнієвий комбінат" сплатило за отримані товари відповідно до рахунків-фактур. Оплата за отриманий товар підтверджується копіями платіжних доручень. Відповідно до прибуткових ордерів ДП "ЗТМК" прийняло на балансовий облік товар, отриманий від ТОВ "Авангард-Інвест", як товарно-матеріальну цінність.

30.11.2010 між ДП "ЗТМК" (покупець) та ТОВ "Саббіа груп" (продавець) укладено договір про закупівлю товарів (робіт та послуг) за державні кошти № 2010/11, відповідно до умов якого продавець зобов'язувався поставити товар (хлор рідкий) у визначені строки, покупець зобов'язувався прийняти та оплати товар.

Господарські взаємовідносини з ТОВ "Саббіа груп" було відображено позивачем у бухгалтерській та податковій звітності. За результатами виконання договорів ТОВ "Саббіа груп" видало позивачу податкові накладні, які мають необхідні реквізити, складені відповідно до Податкового кодексу України. ДП "ЗТМК" сплатило за отримані товари відповідно до рахунків-фактур та видаткових накладних. Оплата за отриманий товар підтверджується копіями платіжних доручень наявних в матеріалах справи. Відповідно до прибуткових ордерів ДП "ЗТМК" прийняло на балансовий облік товар отриманий від продавця, як товарно-матеріальну цінність.

09.02.2011 між ДП "ЗТМК" (Покупець) та ТОВ "Торговий дім "Бізнес стандарт" (Продавець) укладено договір закупівлі товарів (робіт або послуг) за державні кошти №41, відповідно до умов якого продавець зобов'язувався поставити продукти нафтоперероблені рідкі у певній кількості та по визначеній ціні згідно специфікацій, покупець зобов'язувався прийняти та оплати товар. Відповідно до специфікації №1 та додаткової угоди № 1 до договору ТОВ "Торговий дім "Бізнес стандарт" поставляло позивачу бензин А-76, бензин А-92, бензин А-95, дизельне паливо, бензин нефраз 80/120, гас ТС-1. Господарські взаємовідносини з ТОВ "Торговий дім "Бізнес стандарт" було відображено позивачем у бухгалтерській та податковій звітності. За результатами виконання договору ТОВ "Торговий дім "Бізнес стандарт" видало позивачу податкові накладні, які мають необхідні реквізити, складені відповідно до Податкового кодексу України. ДП "ЗТМК" сплатило за отримані товари відповідно до рахунків-фактур. Оплата за отриманий товар підтверджується копіями платіжних доручень. Відповідно до прибуткових ордерів ДП "ЗТМК" прийняло на балансовий облік товар, отриманий від ТОВ "Торговий дім "Бізнес стандарт", як товарно-матеріальну цінність.

В силу умов договору закупівлі товарів (робіт або послуг) за державні кошти № 41, товар поставлявся на умовах Інкотермс DDP склад покупця: м. Запоріжжя, вул.

Теплична, 18, автотранспортом, товар постачався окремими партіями. За умовами договору товар привозився власними засобами ТОВ "Торговий дім "Бізнес стандарт" на замовлення ДП "Запорізький титано-магнієвий комбінат", транспортування покладено на продавця.

Бензин А-76, бензин А-92, бензин А-95, дизельне паливо, бензин нефраз 80/120 було використано позивачем у власній господарській діяльності для заправки власного транспорту.

04.01.2011 між КП "ЗТМК" (Покупець) та ТОВ "ТД Стратег" (Постачальник) укладено договір №382 про закупівлю товарів (робіт або послуг) за державні кошти, відповідно до умов якого Постачальник зобов'язувався поставити Покупцю Товар, зазначений в Специфікації №1, а Покупець - прийняти та оплати товар.

Найменування товару зазначені в специфікації №1, яка є невідємною частиною Договору є напівфабрикати гумові (код ДК 25.13.2) (пластина вакуумна) Кількість товарів 1200 кг.

23.02.2011 між ДП "ЗТМК" (Покупець) та ТОВ "ТД Стратег" (Постачальник) укладено договір № 87, відповідно до умов якого Постачальник зобов'язувався у 2011 році поставити Покупцю товар, зазначений у Специфікації №1, а Покупець - прийняти і оплатити товар. Найменування товару зазначені в специфікації №1, яка є невід'ємною частиною Договору є вироби з фіброцементу (код 26.65.1). Кількість товарів: 5 позицій. Згідно із специфікацією №1 до договору № 87 від 23.02.2011, ТОВ "ТД Стратег" поставляло картон азбестовий, Азбестову тканину АТ-2, Шнур азбестовий загального призначення ШАО Розмір перетину 10-12 мм, 30-32 мм, Набивка АП-31 Розмір перетину 13-30 мм, Шнур азбестовий ШАП-02.

Також, 08.09.2010 між КП "ЗТМК" (Покупець) та ТОВ "ТД Стратег" (Продавець) укладено договір поставки № 321, відповідно до умов якого продавець зобов'язувався поставити гумові напівфабрикати у кількість та якості, що визначаються специфікацією, покупець зобов'язувався прийняти та оплати товар.

Згідно специфікації № 1 до договору, ТОВ "ТД Стратег" поставляло рукави паропровідні, рукави кисневі, рукави напірні, клей гумовий, гуму сиру, техпластини, пластини гумові.

08.09.2010 між КП "ЗТМК" (Покупець) та ТОВ "ТД Стратег" (Продавець) укладено договір поставки № 322, відповідно до умов якого продавець зобов'язувався поставити гумові напівфабрикати у кількість та якості, що визначаються специфікацією, покупець зобов'язувався прийняти та оплати товар. Згідно специфікації № 1 до договору, ТОВ "ТД Стратег" поставляло картон азбестовий, Азбестову тканину АТ-2, Шнур азбестовий загального призначення ШАО Розмір перетину 10-12 мм, 30-32 мм, Набивка АП-31 Розмір перетину 13-30 мм, Шнур азбестовий ШАП-02 Розмір перетину 20-30 мм.

Слід зазначити, що господарські взаємовідносини з ТОВ "ТД Стратег" щодо виконання вищевказаних договорів було відображено позивачем у бухгалтерській та податковій звітності. За результатами виконання договорів ТОВ "ТД Стратег" видало позивачу податкові накладні, які мають необхідні реквізити, складені відповідно до Податкового кодексу України. ДП "ЗТМК" сплатило за отримані товари відповідно до рахунків-фактур та видаткових накладних, копії яких наявні в матеріалах справи. Оплата за отриманий товар підтверджується копіями платіжних доручень. Відповідно до прибуткових ордерів ДП "Запорізький титано-магнієвий комбінат" прийняло на балансовий облік товар отриманий у ТОВ "ТД Стратег", як товарно-матеріальну цінність.

Відповідно до умов договорів, товар поставлявся на умовах Інкотермс DDP склад покупця: м. Запоріжжя, вул. Теплична, 18, автотранспортом, товар постачався окремими партіями. За умовами договору, товар привозився власними засобами ТОВ "ТД Стратег" на замовлення ДП "Запорізький титано-магнієвий комбінат", транспортування покладено на продавця.

27.01.2011 між позивачем (Покупець) та ТОВ "Виробничо-торгівельне підприємство "Аріана" (Постачальник) укладено договір закупки товарів за державні кошти № 29, згідно умови договору ТОВ "Виробничо-торгівельне підприємство "Аріана" зобов'язувалось передати у власність покупця товар у кількості та по ціні, що визначеній у специфікації до договору, покупець зобов'язувався прийняти та оплати товар. Господарські взаємовідносини з ТОВ "Виробничо-торгівельне підприємство "Аріана" було відображено позивачем у бухгалтерській та податковій звітності.

За результатами виконання договору закупівлі товарів ТОВ "Виробничо-торгівельне підприємство "Аріана" видало ДП "Запорізький титано-магнієвий комбінат" податкові накладні № 539 від 31.03.2011, № 540 від 31.03.2011, які мають необхідні реквізити, складені відповідно до Податкового кодексу України. ДП "Запорізький титано-магнієвий комбінат" сплатило за отримані товари (молоко пастеризоване, сметана 20% вагова, масло вершкове селянське 72,5%) відповідно до видаткових накладних. Оплата за отриманий товар підтверджується копіями платіжних доручень. Відповідно до умов договору закупки товарів за державні кошти № 29, товар (молоко пастеризоване, сметана 20% вагова, масло вершкове селянське 72,5%) поставлявся на умовах Інкотермс DDP склад покупця: м.

Запоріжжя, вул. Теплична, 18, автотранспортом, товар постачався окремими партіями. за умовами договору товар привозився власними засобами ТОВ "Виробничо-торгівельне підприємство "Аріана" на замовлення ДП "ЗТМК", транспортування покладено на продавця.

Згідно накладних та відомостей ДП "ЗТМК" використало продукти: молоко пастеризоване, сметана 20% вагова, масло вершкове селянське 72,5% - для харчування та виробництва харчової продукції. Зокрема, використання молока пастеризованого, сметани 20% вагової, масла вершкового селянського 72,5% у власних потребах, вказані обставини не оспорювались представником відповідача.

30.12.2005 між ДП "ЗТМК" (Покупець) та ТОВ "ВКП "КМП" (Постачальник) укладено договір поставки №70/12-2005, відповідно до умов якого Постачальник зобов'язувався поставити товар, асортимент, кількість та якість якого визначається рахунками, покупець зобов'язувався прийняти та оплати товар.

Господарські взаємовідносини з ТОВ "ВКП "КМП" було відображено позивачем у бухгалтерській та податковій звітності. За результатами виконання договорів ТОВ
"ВКП "КМП" видало позивачу податкові накладні, які мають необхідні реквізити, складені відповідно до Податкового кодексу України. Згідно податкових накладних, прибуткових ордерів, видаткових накладних, продавець поставив ДП "ЗТМК" аргон рідкий, болти, гайки, шайби, шплінти, електроди, контактори, триби, кола, кути, дроти. ДП "ЗТМК" сплатило за отримані товари відповідно до рахунків-фактур.

Оплата за отриманий товар підтверджується копіями платіжних доручень. Відповідно до прибуткових ордерів ДП "Запорізький титано-магнієвий комбінат" прийняло на балансовий облік товар отриманий від продавця, як товарно-матеріальну цінність.

Суди встановили, що ТОВ "Аріар ", ТОВ "ВКП "КМП ", ТОВ "Авангард-Інвест", ТОВ "Саббіа груп ", ТОВ "Торговий дім "Бізнес стандарт ", ТОВ "ТД Стратег", ТОВ "Виробничо-торгівельне підприємство "Аріана" на момент укладання договорів з позивачем були платниками ПДВ, що підтверджується копіями свідоцтв реєстрації платників ПДВ.

Пунктом 198.1 ст. 198 ПК України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до пункту 198.2 статті 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

За приписами пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пункту 198.3 статті 198 ПК України, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг з метою їх використання в господарській діяльності.

На підставі матеріалів справи судами встановлено правомірність відображення в податковому обліку господарських операцій ТОВ "ЗТМК" з контрагентами: ТОВ "Аріар ", ТОВ "ВКП "КМП ", ТОВ "Авангард-Інвест ", ТОВ "Саббіа груп", ТОВ "Торговий дім "Бізнес стандарт ", ТОВ "ТД Стратег", ТОВ "Виробничо-торгівельне підприємство "Аріана" у зв'язку з фактичними підтвердженнями реальності господарських операцій.

Матеріали справи не містять будь-які докази того, що договори, які діяли між позивачем та вищевказаними контрагентами визнані судом недійсними або розірвані з ініціативи сторін. Крім того, податкова інспекція не наділена правом визначати, які договори є нікчемними, і відповідно до цього не має права створювати певні наслідки з своїх припущень.

Завершальною ознакою по виконанню договорів є отримання придбаних товарів та оплата за них, ТОВ "ЗТМК" отримало у свою власність придбані у контрагентів технічні устаткування, здійснило за них оплату, у подальшому використовувало їх у власному виробництві, для функціонування підприємства, тобто ланцюг обороту виконано.

Від'ємне значення сформоване за результатами взаємовідносин з ТОВ "Аріар", ТОВ "ВКП "КМП ", ТОВ "Авангард-Інвест ", ТОВ "Саббіа груп", ТОВ "Торговий дім "Бізнес стандарт", ТОВ "ТД Стратег ", ТОВ "Виробничо-торгівельне підприємство "Аріана" визначене вірно, враховуючи правомірність формування сум податкового кредиту та підтвердження його виникнення. Від'ємне значення суми ПДВ виникає у разі, коли податковий кредит платника більший за податкове зобов'язання, враховуючи, що податковий кредит позивачем сформовано вірно, його формування підтверджено всіма первинними документами, сума від'ємного значення не потребує коригування.

Наведені норми вказують, що господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

При цьому, довести правомірність своїх дій чи рішень, відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві, зобов'язаний суб'єкт владних повноважень.

Аналогічних висновків дійшов також суд під час дослідження обставин господарських операцій позивача з вищевказаними контрагентами під час розгляду справи №2а-0870/10917/11, а в силу приписів частини 2 статті 255 КАС України обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Бюджетне відшкодування за визначенням, наведеним у підпункті 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 ПК України - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V підпункті 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 ПК України.

Згідно з пунктами 200.1-200.4 статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктами 200.1-200.4 статті 200 ПК України), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому пунктами 200.1-200.4 статті 200 ПК України. Не дає права на віднесення сум податку до податкового кредиту податкова накладна, складена платником, звільненим від сплати податку за рішенням суду, після набрання чинності таким рішенням суду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктами 200.1-200.4 статті 200 ПК України), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Суди розглянули, що відповідач посилається у акті перевірки на ту обставину, що актом документальної виїзної перевірки №175/08-08/00194731 від 25.07.2011 встановлено завищення рядка 24 Декларації з податку на додану вартість "Залишок від'ємного значення який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.

В період з 07.07.2011 по 20.07.2011 СДПІ з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі була проведена документальна позапланова виїзна перевірка позивача з питань достовірності нарахування від'ємного значення ПДВ за квітень 2011 року та суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за квітень 2011 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось у січні 2009 року, січні, лютому, червні, вересні, жовтні, листопаді, грудні 2010 року, січні, лютому, березні 2011 року, за результатами якої складений відповідний акт від 25.07.2011 №175/08-08/00194731.

На підставі висновків акту перевірки, відповідачем 10.08.2011 були прийняті податкові повідомлення-рішення, зокрема, № 0001220808, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення з ПДВ за квітень 2011 року на суму 19' 508' 571грн.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 21.09.2015, провадження у справі № 2а-0870/10917/11 за позовом Державного підприємства "Запорізький титано-магнієвий комбінат" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі про скасування податкових повідомлень-рішень закрито за клопотання позивача в частині скасування податкового повідомлення-рішення №0001220808 в сумі 18' 519' 360грн.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 02.12.2015 у справі №2а-0870/10917/11, яка залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30.06.2016, адміністративний позов задоволено у повному обсязі. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення, прийняте СДПІ від 10.08.2011 №0001220808 щодо зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 989211грн., за квітень 2011 року. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 14.12.2016 касаційну скаргу СДПІ на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 02.12.2015 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30.06.2016 з доданими до неї матеріалами, повернути скаржнику.

Таким чином, на час подання позивачем податкової декларації з ПДВ за травень 2011 року, так і на день проведення перевірки, висновки зроблені контролюючим органом в акті перевірки №197/08-08/00194731 від 25.08.2011 щодо завищення позивачем залишку від'ємного значення з податку на доданку вартість за квітнень 2011 року на загальну суму 19508571грн. були неузгодженими.

Пункт 58.1 статті 58 ПК України вказує, що реалізація обов'язку контролюючого органу щодо визначення суми грошових зобов'язань або зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків відбувається шляхом прийняття цим органом відповідного податкового повідомлення-рішення.

Згідно з пунктом 56.18 статті 56 ПК України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Таким чином, позивач при заповненні рядка 21 декларації з податку на додану вартість за травень 2011 року, передбаченого для відображення збільшення або зменшення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24), не міг і не повинен був враховувати неузгоджені результати вказаної перевірки, викладені в акті від 25.07.2011 №175/08-08/00194731, на який податковий орган робить посилання у акті перевірки № 197/08-08/00194731 від
25.08.2011, на підставі якого винесене оскаржуване рішення.

Суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що правові наслідки зменшення контролюючим органом платнику податку від'ємного значення суми податку на додану вартість наступають лише з моменту закінчення процедури судового оскарження відповідного податкового повідомлення-рішення. З огляду на той факт, що за встановленим чинним законодавством механізмом розрахунку суми податку на додану вартість, яка підлягає сплаті до бюджету, розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість впливає на розмір суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, відповідне коригування від'ємного значення суми податку на додану вартість у податковій звітності має також відбуватись лише після закінчення процедури судового оскарження.

З урахуванням викладеного, у даній справі суди попередніх інстанцій всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтовані рішення, у яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

За правилами частини 2 статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Як встановлено пунктом 1 частини 1 статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 23.03.2017 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13.07.2017 у справі №0870/56/12 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

-------------------

-------------------

-------------------

В. В. Хохуляк

Л. І. Бившева

Р. Ф. Ханова

Судді Верховного Суду