Історія справи

Ухвала КАС ВП від 25.09.2019 року у справі №813/8368/14

ф

ПОСТАНОВА

Іменем України

26 вересня 2019 року

Київ

справа №813/8368/14

адміністративне провадження №К/9901/10922/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Загороднюка А. Г.,

суддів - Єресько Л. О., Соколова В. М.,

розглянувши в попередньому засіданні касаційну скаргу Державного агентства земельних ресурсів України на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 25 липня 2016 року (головуючий суддя Грень Н. М., судді: Кузан Р. І., Кравців О. Р. ) та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 11 жовтня 2016 року (головуючий суддя Святецький В. В., судді: Гудим Л. Я., Пліш М. А.) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державного агентства земельних ресурсів України, Головного управління Держземагентства у Львівській області, відділу Держземагентства у Сокальському районі Львівській області про визнання протиправними та скасування наказу про відсторонення, наказу про звільнення, зобов'язання виплатити середній заробіток, вчинити певні дії та відшкодувати моральну шкоду,

УСТАНОВИЛ:

Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування.

09 грудня 2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому з врахуванням уточнення позовних вимог просив:

1) визнати протиправним та скасувати наказ Державного агентства земельних ресурсів України №643-кт/а від 05 листопада 2014 року про звільнення ОСОБА_1 з посади начальника відділу Держземагентства у Сокальському районі Львівської області;

2) визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держземагентства у Львівській області №127-к від 05 листопада 2014 року, "Про оголошення наказу Держземагенства України від 05 листопада 2014 року № 643-кт/а "Про звільнення ОСОБА_1";

3) визнати протиправним та скасувати наказ Державного агентства земельних ресурсів України №318-кт/а від 16 липня 2014 року про відсторонення ОСОБА_1 з посади начальника відділу Держземагентства у Сокальському районі Львівської області до закінчення розгляду справи судом;

4) зобов'язати Державне агентство земельних ресурсів України внести зміни у запис у трудовій книжці, а саме: "у зв'язку із реорганізацією відділу Держземагентства у Сокальському районі Львівської області звільнити із займаної посади на підставі пункту 1 частини першої статті 40 КзПП України";

5) зобов'язати Державне агентство земельних ресурсів України виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з часу відсторонення його від посади начальника відділу, тобто з 16 липня 2014 року по 06 жовтня 2014 року включно, та з 13 листопада 2014 року до дати працевлаштування ОСОБА_1, тобто до 28 березня 2016 року;

6) відшкодувати моральну шкоду в сумі 5000,00 грн;

7) зобов'язати відділ Держземагентства у Сокальському районі Львівської області виплатити ОСОБА_1 по листах непрацездатності за період з 08 жовтня 2014 року по 12 листопада 2014 року.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що у зв'язку з набранням законної сили судовим рішенням, на підставі якого його притягнуто до відповідальності за корупційне правопорушення, 05 листопада 2014 року наказом Державного агентства земельних ресурсів України №643-кт/а ОСОБА_1 відповідно до пункту 7-1 статті 36 КЗпП України звільнено з посади начальника відділу Держземагенства у Сокальському районі Львівської області та відповідно до пункту 7 статті 30 Закону України "Про державну службу" припинено проходження ним державної служби.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 25 липня 2016 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ Державного агентства земельних ресурсів України №643-кт/а від 05 листопада 2014 року про звільнення ОСОБА_1 з посади начальника відділу Держземагенства України у Сокальському районі Львівської області. Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Держземагенства України у Львівській області №127-к від 05 листопада 2014 року "Про оголошення наказу Держземагенства України від 05 листопада 2014 року № 643-кт/а "Про звільнення ОСОБА_1" Визнано ОСОБА_1 звільненим з посади начальника відділу Держземагенства України у Сокальському районі Львівської області з 15 січня 2016 року за пунктом 1 статті 40 КзПП України у зв'язку із ліквідацією відділу Держземагенства України у Сокальському районі Львівської області. Стягнуто з відділу Держгеокадастру України у Сокальському районі Львівської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 17 липня 2014 року по 07 жовтня 2014 року, та з 01 грудня 2014 року по 14 січня 2016 року в сумі 18695,55 грн з відрахуванням податків зборів та інших обов'язкових платежів. Зобов'язано відділу Держгеокадастру України у Сокальському районі Львівської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток по листах непрацездатності за період з 08 жовтня 2014 року по 30 листопада 2014 року. Постанову в частині стягнення на користь ОСОБА_1 заробітної плати у межах суми стягнення за один місяць в розмірі 1051,46 грн звернути до негайного виконання. В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що у зв'язку із звільненням ОСОБА_1 на підставі пункту 1 статті 40 КЗпП України, у зв'язку з реорганізацією Державного земельного агентства України, без законних підстав він підлягає поновленню на роботі та йому підлягають виплати у розмірі середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 17 липня 2014 року по 07 жовтня 2014 року та з 01 грудня 2014 року по 14 січня 2016 року, та розмір середнього заробітку по листах непрацездатності з 08 жовтня 2014 року по 30 листопада 2014 року.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 11 жовтня 2016 року постанову Львівського окружного адміністративного суду від 25 липня 2016 року у справі № 813/8368/14 в частині стягнення середнього заробітку, зобов'язання нарахувати та виплатити середній заробіток по листках непрацездатності, а також звернення до негайного виконання - скасовано. Прийнято в цій частині позовних вимог нову постанову, якою позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з відділу Держгеокадастру у Сокальському районі Львівської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за 07 жовтня 2014 року та за період з 13 листопада 2014 року по 14 січня 2016 року включно в сумі 41500,49 грн з відрахуванням податків, зборів та інших обов'язкових платежів. Зобов'язано відділ Держгеокадастру у Сокальському районі Львівської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток по листах непрацездатності за період з 08 жовтня 2014 року по 12 листопада 2014 року включно. Постанову в частині стягнення на користь ОСОБА_1 заробітної плати у межах суми стягнення за один місяць в розмірі 2942,18 грн звернено до негайного виконання. В задоволенні інших позовних вимог - відмовлено. Стягнуто з Державного бюджету України в користь ОСОБА_1 36,54 грн сплаченого ним судового збору за подання апеляційної скарги. В решті постанову суду першої інстанції залишено без змін.

Рішення суду апеляційної інстанції мотивоване тим, що виплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу та середнього заробітку по листах непрацездатності підлягають сплаті позивачу, однак змінено період виплат.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги.

У касаційній скарзі скаржник вказує на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, просить оскаржувані рішення скасувати та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Скаржник зазначає, що відповідно до оскаржуваних постанов кошти за час вимушеного прогулу стягуються з відділу Держгеокадастру у Сокальському районі Львівської області, який не є відповідачем по даній справі та утворений відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14 січня 2015 року №5 "Про утворення територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру".

Скаржник вважає, що суди першої та апеляційної інстанції порушили норми статті 52 КАС України, не залучивши до участі в даній справі відділ Держгеокадастру у Сокальському районі Львівської області, чим позбавили права на захист.

Позиція інших учасників справи.

Від позивача до суду надійшли заперечення на касаційну скаргу, в яких позивач просить відмовити у задоволенні касаційної скарги відповідачу, а оскаржувані рішення залишити без змін.

Рух касаційної скарги

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 05 листопада 2015 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Державного агентства земельних ресурсів України на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 25 липня 2016 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 11 жовтня 2016 року.

15 грудня 2017 року припинено процесуальну діяльність Вищого адміністративного суду України, у зв'язку із початком роботи Верховного Суду.

На виконання пп. 4 п. 1 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції з 15 грудня 2017 року, дану касаційну скаргу разом з матеріалами адміністративної справи передані на розгляд Касаційному адміністративному суду у складі Верховного Суду.

За результатом автоматизованого розподілу справи між суддями справу передано для розгляду колегії суддів у складі: судді - доповідача - Шарапи В. М., суддів:

Бевзенка В. М., Данилевич Н. А.

Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 30 травня 2019 року № 548/0/78-19 призначено повторний автоматизований розподіл, у зв'язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача Шарапи В. М.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено наступний склад суду: судді - доповідача Загороднюка А. Г., суддів: Єресько Л. О., Соколова В. М.

Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 25 вересня 2019 року зазначену адміністративну справу призначив до розгляду.

Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи.

Наказом Державного агентства земельних ресурсів України №1128-кт/а від 13 грудня 2012 року ОСОБА_1 призначено на посаду начальника відділу Держземагенства у Сокальському районі Львівської області, присвоєно 11 ранг державного службовця.

16 липня 2014 року Державним агентством земельних ресурсів України видано наказ №318-кт/а про відсторонення ОСОБА_1 від посади начальника відділу Держземагенства України у Сокальському районі Львівської області до закінчення розгляду справи Сокальським районним судом Львівської області. Підставою для видання наказу слугували: лист Управління Служби безпеки України у Львівській області від 26 червня 2014 року №62/14/1-1917 та доповідна записка Управління запобігання та протидії корупції Держземагентства України.

Постановою Сокальського районного суду Львівської області від 01 серпня 2014 року у справі №454/1874/14-п, залишеною без змін постановою Апеляційного суду Львівської області від 06 жовтня 2014 року, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного корупційного правопорушення, передбаченого статтею 172-7 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510,00 грн.

Сокальським районним судом встановлено, що ОСОБА_1 не повідомляв безпосереднє керівництво про наявність конфлікту інтересів під час прийняття ним управлінських рішень (погодження документації із землеустрою), що могло вплинути на об'єктивність або неупередженість у разі прийняття рішень під час виконання службових повноважень. Таким чином, виходячи із змісту поняття конфлікт інтересів, під час розгляду ОСОБА_1 в якості начальника Держземагенства в Сокальському районі Львівської області проектної документації із землеустрою, розробленої його сином ОСОБА_2, безумовно мав місце конфлікт інтересів.

Відповідно до супровідного листа Сокальського районного суду Львівської області від 25 жовтня 2014 року, вищевказані судові рішення направлені на адресу Державного агентства земельних ресурсів України та отримані ним 04 листопада 2014 року.

Згідно листів відділу Держземагенства України у Сокальському районі Львівської області, 07-08 жовтня 2014 року позивач був присутній на робочому місці.

У період з 08 жовтня 2014 року по 21 жовтня 2014 року ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні, з 22 жовтня 2014 року по 08 листопада 2014 року - на амбулаторному лікуванні, що підтверджується листками непрацездатності.

05 листопада 2014 року наказом Державного агентства земельних ресурсів України №643- кт/а ОСОБА_1 звільнено з посади начальника відділу Держземагенства у Сокальському районі Львівської області у зв'язку з набранням законної сили судовим рішенням, відповідно до якого його притягнуто до відповідальності за корупційне правопорушення згідно пункту 7-1 статті 36 КЗпП України та припинено державну службу у зв'язку з притягненням його до адміністративної відповідальності за корупційне правопорушення відповідно до пункту 7 статті 30 Закону України "Про державну службу". Підстава: постанова Сокальського районного суду Львівської області від 01 серпня 2014 року у справі №454/1874/14-п, постанова Апеляційного суду Львівської області від 06 жовтня 2014 року у справі №454/1874/14-п.

На підставі вищезазначеного наказу Державного агентства земельних ресурсів України №643-кт/а, 05 листопада 2014 року Головним управлінням Держземагенства України у Львівській області видано наказ №127-к "Про оголошення наказу Держземагенства України від 05 листопада 2014 року № 643-кт/а "Про звільнення ОСОБА_1". Зі змісту оскаржуваного наказу слідує, що датою звільнення слід вважати 05 листопада 2015 року.

Листом Головного управління Держземагенства України у Львівській області від 06 листопада 2014 року ОСОБА_1 повідомлено про його звільнення із займаної посади.

Позивач вважаючи, що звільнення проведено без законних на те підстав і в період тимчасової непрацездатності, звернувся з даним позовом до суду.

Релевантні джерела права й акти їх застосування (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до частина 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 52 КАС України суд першої інстанції, встановивши, що з адміністративним позовом звернулася не та особа, якій належить право вимоги, або не до тієї особи, яка повинна відповідати за адміністративним позовом, може за згодою позивача допустити заміну первинного позивача або відповідача належним позивачем або відповідачем, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи.

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України "Про утворення територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру" від 14 січня 2015 року №5 вирішено реорганізувати територіальні органи Державного агентства земельних ресурсів шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру за переліком згідно з додатком 2 та шляхом поділу у Київській області управління Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру у Вишгородському районі з утворенням управління Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру у Вишгородському районі та управління Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру у м. Вишгороді.

Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 15 від 14 січня 2015 року держгеокадастр у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.

Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до частини 1 статті 341 КАС України, суд переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Позиція Верховного Суду.

Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з такого.

05 листопада 2014 року наказом Державного агентства земельних ресурсів України №643- кт/а ОСОБА_1 звільнено з посади начальника відділу Держземагенства у Сокальському районі Львівської області.

09 грудня 2014 року позивач звернувся з даним позовом до суду, вважаючи, що звільнення проведено без законних на те підстав і в період тимчасової непрацездатності.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14 січня 2015 року №5 "Про утворення територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру" реорганізовано відділ Держземагентства у Сокальському районі Львівській області та утворено відділ Держгеокадастру у Сокальському районі.

22 червня 2016 року Львівський окружний адміністративний суд у судовому засіданні протокольною ухвалою у справі №813/8368/14 замінив відповідача - відділ Держземагентства у Сокальському районі Львівській області на відділ Держгеокадастру у Сокальському районі, що підтверджується аудіозаписом №
2016.06.09-13.08 на компакт-диску, який міститься в матеріалах справи.

Отже, колегія суддів вважає безпідставними посилання скаржника, про те, що відділ Держгеокадастру у Сокальському районі є неналежним відповідачем у даній справі.

Як вбачається з касаційної скарги, скаржник лише вважає відділ Держгеокадастру у Сокальському районі не належним відповідачем по справі. При цьому правильність вирішення питання щодо поновлення позивача на роботі та застосування судами Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100 під сумнів відповідачем не ставиться.

Таким чином, касаційна скарга не містить доводів, які б доводили порушення норм матеріального або процесуального права при винесенні оскаржуваних судових рішень.

Частиною 1 статті 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

З урахуванням наведеного, колегія суддів уважає, що рішення судів попередніх інстанцій, які є предметом касаційного перегляду в цій справі, ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального і процесуального права, підстави для їх скасування чи зміни відсутні. Доводи касаційної скарги висновків суду та обставин справи не спростовують.

Зважаючи на приписи статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржене судове рішення - без змін.

Висновки щодо розподілу судових витрат.

Відповідно до частини 6 статті 139 КАС України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки Верховний Суд не змінює судові рішення та не ухвалює нове, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 356, 359 КАС України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Державного агентства земельних ресурсів України залишити без задоволення.

2. Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 25 липня 2016 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 11 жовтня 2016 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач: А. Г. Загороднюк

Судді Л. О. Єресько

В. М. Соколов