Історія справи

Ухвала КАС ВП від 29.07.2020 року у справі №820/2049/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2020 року

м. Київ

справа № 820/2049/16

адміністративне провадження № К/9901/30018/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Данилевич Н. А.,

суддів: Смоковича М. І., Шевцової Н. В.,

розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції справу за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 25 липня 2017 року (головуючий суддя - Бідонько А. В. ) та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 04 жовтня 2017 року (головуючий суддя - Яковенко М. М., судді - Лях О. П., Старосуд М. І.) у справі № 820/2049/16.

І. Суть спору

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

В квітні 2016 року ОСОБА_1 (далі - позивач, скаржник, ОСОБА_1) звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області (далі - КДКА ХО, відповідач), в якому просила:

- визнати незаконним і скасувати: рішення № 73 від 18.11.2015 Кваліфікаційної палати КДКА Харківської області "Про затвердження результатів складання кваліфікаційного іспиту", рішення № 10/1 від 25.11.2015 Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області "Про затвердження рішень кваліфікаційної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області від 18 листопада 2015 року про результати складення кваліфікаційних іспитів";

- зобов'язати КДКА ХО призначити кваліфікаційний іспит ОСОБА_1 у найближчий час проведення таких іспитів із стадії складання усного іспиту за Білетом № 14;

- зобов'язати КДКА ХО направити до Ради адвокатів Харківської області лист зі спростуванням недостовірної інформації викладеної у рішенні №10/1 від 25.11.2015 Кваліфікаційно-тисциплінариої комісії адвокатури Харківської області "Про затвердження рішень кваліфікаційної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області від 18 листопада 2015 року про результати складення кваліфікаційних іспитів, а саме - довести до відома Ради адвокатів Харківської області, що внесені відомості КДКА ХО до цього рішення про результати складання ОСОБА_1 кваліфікаційного іспиту як незадовільні - є неправдивими.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ РІШЕНЬ СУДІВ ПОПЕРЕДНІХ ІНСТАНЦІЙ

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 25 липня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 04 жовтня 2017 року, у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області про визнання незаконним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - відмовлено.

Відмовляючи в задоволенні позову, суди попередніх інстанцій вважали необґрунтованими та безпідставними посилання позивача на те, що під час складання усного іспиту у неї погіршився стан здоров'я та у зв'язку із чим вона припинила надавати відповіді на питання білету, оскільки ОСОБА_1 під час складання іспиту поклала білет та покинула приміщення КДКА Харківської області, не повідомивши комісії причину відмови від продовження іспиту. Крім того, суди вказали, що зі змісту наданої позивачем до суду копії довідки Харківської міської поліклініки № 22 неможливо встановити, в який саме час позивач перебувала на огляді у лікаря, тобто вказана довідка не є належним та допустимим доказом того, що під час складання іспиту 18.11.2015 у позивача погіршився стан здоров'я. Правильність формулювання причин припинення іспиту зафіксованого в рішенні №73 від 18.11.2015, стосовно "відмови відповідати на питання та залишення білету, тому її відповіді більше не оцінювались. Причину відмови від продовження іспиту ОСОБА_1 не пояснила", не спростовано належними доказами.

Також суди вказали, що відповідно до положень Порядку допуску до складання кваліфікаційного іспиту, порядку складання кваліфікаційного іспиту та методики оцінювання результатів складання кваліфікаційного іспиту для набуття права на зайняття адвокатською діяльністю в Україні, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 17.12.2013 № 270 оцінювання листів аркушів для підготовки до складання усного іспиту та їх подальше зберігання не передбачені. Щодо доводів позивача про те, що рішення № 73 Кваліфікаційної палати КДКА не відповідає за формою і змістом, передбаченими ч. 4 Розділу 5 Порядку, не відповідає рішенню членів кваліфікаційної палати відображеному у протоколі № 22 від 18.11.2015, не відповідає Відомості з оцінювання результатів складення кваліфікаційного іспиту, а тому є незаконним і підлягає скасуванню, суди зазначили таке. Виходячи із правового змісту та буквального тлумачення п.14.8 п.14 Розділу 4 Порядку, оцінка, як середньоарифметичне число балів визначається в сумарній кількості балів саме за умови здійснення відповідей на всі питання екзаменаційного білету. Тобто, мається на увазі, не те, що особа яка складає усний іспит повинна позитивно відповісти на усі 15 запитань в буквальному розумінні. В даному випадку особа може і не на всі питання надати відповіді під час усного іспиту, але особа, повинна пройти всю процедуру усного оцінювання, яка полягає у відповіді на 15 запитань, у випадку, якщо наприклад буде надано не на усі 15 запитань відповіді, то кожна з наданих або не наданих відповідей буде оцінюватися за визначеною шкалою у бальному вираженні від 0 до 4. Головною умовою, є проходження усного іспиту цілком. В даному випадку, як встановлено за матеріалами справи позивач ОСОБА_1 не пройшла усю процедуру (етап) усного іспиту, яка полягала у наданні відповідей на питання визначені у білеті, а лише надала три відповіді, за які їй були виставлені бали, що вбачається з відомості, та припинила іспит покинувши його. В такому випадку, кваліфікаційна палата КДКА була позбавлена можливості виставляти позивачу середньоарифметичне число балів за три відповіді. Щодо доводів позивача стосовно невідповідності за змістом Рішення про затвердження результатів складання ОСОБА_1 кваліфікаційного іспиту визначеного з формулюванням, як незадовільний, то суди зазначили, що наведене у п. п. 14.11 п. 14 Розділу 4 Порядку формулювання про успішне складання іспиту, можливо ототожнити з словосполученням, задовільне складання іспиту. В той же час, протилежне значення цьому, відповідно є не успішне складання іспиту, або незадовільне. Таке формулювання не можна вважати порушенням закріплення у рішення за відповідною формою, такого змісту оціночного формулювання. Колегія суддів суду апеляційної інстанції вважала за необхідне також зазначити, що не кожна невідповідність або не чітке формулювання рішення, має наслідком скасування такого рішення та по суті задоволення заявлених стороною вимог.

Рішення відповідачів є закріплення результатів тих подій, що відбувалися в процесі проходження іспиту. В даному випадку має вплив на суть спірного питання та його характер, не тільки повна та чітка відповідність формулювання того чи іншого рішення, але ж слід з'ясовувати чи має така невідповідність вплив на можливість у випадку його скасування відновлення положення порядку справ у заявленому позивачем способу, як то поновлення проведення усного іспиту, з тих підстав, що привели до його нездачі. Тобто, прийняттю рішення про затвердження результатів складання кваліфікаційного іспиту передували дії самого позивача, які вже стали наслідком та мали вплив на прийняття цього рішення. Якщо ж прийняттю такого рішення передували неналежні дії самої сторони, або невиконання обов'язку щодо проходження усієї процедури усного оцінювання, то у випадку скасування рішення з формальних причин, що є неприпустимим, не може бути відновлене право такої сторони з тієї події, якій вона сама сприяла, залишивши самостійно без пояснень причин складання усного іспиту. В такому випадку існує загроза порушення балансу інтересів сторін.

КОРОТИЙ ЗМІСТ ВИМОГ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ВІДЗИВУ (ЗАПЕРЕЧЕНЬ)

30 жовтня 2017 року на адресу суду касаційної інстанції надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 25 липня 2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 04 жовтня 2017 року, в якій позивач, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати зазначені рішення та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити.

В обґрунтування поданої касаційної скарги ОСОБА_1 вказує на те, що рішення № 73 кваліфікаційної палати КДКА ХО не відповідає за формою та змістом, передбаченими ч. 4 Розділу 5 Порядку, а також рішенню членів кваліфікаційної палати, відображеному у протоколі № 22 від 18.11.2015 та відомості з оцінювання результатів складення кваліфікаційного іспиту, а відтак, є незаконним і підлягає скасуванню. Також скаржниця зазначає, що прийняття рішень щодо видачі/ відмови у видачі свідоцтва про складання кваліфікаційного іспиту є виключною компетенцією кваліфікаційної палати КДКА і не може бути делеговане КДКА загального складу, що підтверджує незаконність рішення 10/1 КДКА ХО та необхідність його скасування.

Крім того, позивачка зазначає про суперечність вказаного рішення Конституції України, що визначено рішенням Конституційного Суду України від 16.04.2009 № 7-рп/2009. Також ОСОБА_1 стверджує, що зобов'язання відповідача вчинити певні дії, які полягають у призначенні продовження усної частини кваліфікаційного іспиту, підтверджено такими доказами, як лист НААУ від 27.03.2017 про можливість продовження зі стадії усного іспиту, довідка про поважність перерви у складенні усного іспиту від 18.11.2015, відомість з оцінювання результатів складення кваліфікаційного іспиту щодо успішного складення позивачкою письмової частини іспиту і переривання складення усної частини з 4 питання білету № 14, а також показаннями свідка ОСОБА_2. Зобов'язання відповідача вчинити певні дії, які полягають у направленні відповідного листа до Ради адвокатів Харківської області зі спростуванням недостовірної інформації, викладеної у рішенні № 10/1 від
25.11.2015 КДКА ХО, на думку позивачки, підтверджуються такими доказами як відомість з оцінювання результатів складення кваліфікаційного іспиту та показаннями свідка ОСОБА_3 щодо впевненості останньої в успішному складенні іспиту ОСОБА_1

24 листопада 2017 року на адресу суду касаційної інстанції надійшли заперечення відповідача на вказану касаційну скаргу, в яких він вважає доводи, викладені у ній необґрунтованими та просить залишити без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 31 жовтня 2017 року за даною касаційною скаргою відкрито касаційне провадження.

Ухвалою Верховного Суду від 28 липня 2020 року касаційну скаргу ОСОБА_1 прийнято до провадження та призначено до касаційного розгляду.

II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ.

ОСОБА_1 допущена до складання кваліфікаційного іспиту для набуття права на заняття адвокатською діяльністю в Україні.

17.11.2015 ОСОБА_1 склала письмовий іспит та за виконання письмового завдання отримала 60 балів, що підтверджується копією відомості з оцінювання результатів складання кваліфікаційного іспиту КДКА Харківської області (а. с. 178).

На підставі успішного складання письмового іспиту ОСОБА_1 була допущена до складання усного іспиту.

За наслідками складання усного іспиту відповідачем прийнято Рішення № 73 КДКА Харківської області "Про затвердження результатів складання кваліфікаційного іспиту (протокол № 22 засідання Кваліфікаційної палати КДКА Харківської області)" від 18.11.2015, яким затверджено результати складання кваліфікаційного іспиту ОСОБА_1, як незадовільні (а. с. 186-188).

ОСОБА_1 18.11.2015 складала усний іспит за білетом № 14. Кваліфікаційною палатою КДКА Харківської області відповідь на перше питання білету затверджено як неповну, відповідь на друге питання затверджено як незадовільну, відповідь на третє питання затверджено як незадовільну.

Відповідаючи на четверте питання білету, ОСОБА_1 відмовилась відповідати на питання та поклала білет, тому її відповіді більше не оцінювались. Причину відмови від продовження іспиту ОСОБА_1 не пояснила.

В судовому засіданні судом допитано свідків - ОСОБА_2, яка була головою кваліфікаційної палати КДКА Харківської області, та ОСОБА_3, яка приймала участь в якості секретаря КДКА Харківської області (25.11.2015 р. ), які пояснили, що ОСОБА_1 під час складання усного іспиту поклала білет на стіл та покинула приміщення КДКА Харківської області. Причину відмови від продовження іспиту ОСОБА_1 не пояснила.

Також, ОСОБА_2 повідомила, що перед початком складання іспиту вона запитувала у присутніх щодо стану здоров'я, та ОСОБА_1 з цього приводу нічого не повідомила.

Враховуючи результати складання ОСОБА_1 письмового завдання та відмову від складання усного іспиту, Кваліфікаційна палата КДКА Харківської області визнала, що ОСОБА_1 не склала кваліфікаційний іспит, оскільки не отримала мінімальної кількості балів-105, необхідних для успішного складання кваліфікаційного іспиту.

В подальшому, рішенням № 10/1 КДКА Харківської області "Про затвердження рішень кваліфікаційної палати КДКА Харківської області від 18.11.2015 про результати складення кваліфікаційних іспитів" від 25.11.2015, затверджено рішення кваліфікаційної палати КДКА Харківської області від 18.11.2015 про результати складення кваліфікаційних іспитів, окрім інших осіб зокрема, затверджено результати складання ОСОБА_1 кваліфікаційного іспиту, як незадовільні (а. с. 125-128).

З метою попередження втрати письмових робіт від 18.11.2015, позивач 19.11.2015 зверталась із заявою до голови КДКА Харківської області щодо отримання належним чином завірених копій документів, зокрема письмових відповідей на білет № 14, однак позивачу не видали витребуваних документів, які позивач залишила комісії для встановлення результатів іспиту.

ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)

Частина 2 статті 19 Конституції України: органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05 липня 2012 року № 5076-VI (далі-Закон № 5076-VI)визначає правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні.

Відповідно до ~law10~ особа, яка виявила бажання стати адвокатом та відповідає вимогам ~law11~, має право звернутися до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за місцем проживання із заявою про допуск до складення кваліфікаційного іспиту.

~law12~ встановлено, що кваліфікаційний іспит є атестуванням особи, яка виявила бажання стати адвокатом. Кваліфікаційний іспит полягає у виявленні теоретичних знань у галузі права, історії адвокатури, адвокатської етики особи, яка виявила бажання стати адвокатом, а також у виявленні рівня її практичних навичок та умінь у застосуванні закону. Організація та проведення кваліфікаційного іспиту здійснюється кваліфікаційною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури. Порядок складення кваліфікаційних іспитів, методика оцінювання та програма кваліфікаційних іспитів затверджуються Радою адвокатів України.

При проведенні кваліфікаційного іспиту, кваліфікаційна палата керується Порядком допуску до складання кваліфікаційного іспиту, порядку складання кваліфікаційного іспиту та методики оцінювання результатів складання кваліфікаційного іспиту для набуття права на зайняття адвокатською діяльністю в Україні, затвердженим рішенням Ради адвокатів України від 17.12.2013 року № 270 (далі - Порядок).

Розділом 4 Порядку врегульовано порядок проведення кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання результатів складення кваліфікаційного іспиту.

Кваліфікаційний іспит складається з двох частин: письмового іспиту та усного іспиту, які складаються окремо (п. 9 Розділу 4).

Проведення усного іспиту та оцінювання результатів його складення здійснюється у наступному порядку (п. 14 Розділу 4).

До складення усного іспиту допускаються особи, які успішно склали письмовий іспит. Перед початком усного іспиту голова кваліфікаційної палати (інша уповноважена особа) в присутності інших членів палати та осіб, які складають усний іспит, відкриває запечатаний конверт з екзаменаційними білетами та пропонує особам, які складають іспит, обрати будь-який білет. Одразу після обрання білету особою, яка складає іспит, номер такого білету оголошується всім присутнім та фіксується у відомості з оцінювання результатів складення кваліфікаційного іспиту (п. п. 14.1-14.2 п. 14 Розділу 4).

Для складення усного іспиту особа, яка складає кваліфікаційний іспит, має дати відповіді на 15 питань, зазначених в обраному екзаменаційному білеті. Під час складення усного іспиту особа, яка складає іспит, має продемонструвати знання законодавства та судової практики (п. п. 14.3 п. 14 Розділу 4).

Для підготовки до складення усного іспиту особам, які складають іспит та бажають готуватись письмово, надаються чисті аркуші з відміткою кваліфікаційної палати (КДКА) про їх призначення для підготовки для складення усного іспиту (п. п. 14.4 п. 14 Розділу 4).

Під час відповіді члени кваліфікаційної палати і голова КДКА, якщо він приймає участь у засіданні палати, мають право ставити особі, яка складає іспит, додаткові запитання з метою з'ясування рівня її знань (п. п. 14.5 п. 14 Розділу 4).

Відповіді особи на питання екзаменаційного білету для складення усного іспиту оцінюються кожним членом кваліфікаційної палати, який бере участь у засіданні палати, та головою КДКА, якщо він бере участь у засіданні палати за чотирьохбальною шкалою від 0 до 4 балів за кожне із п'ятнадцяти питань (п. п.
14.6 п. 14 Розділу 4).

Результати оцінювання фіксуються у відомості з оцінювання результатів складення кваліфікаційного іспиту особи одразу після закінчення особою відповіді та негайно передаються голові кваліфікаційної палати (п. п. 14.7 п. 14 Розділу 4).

Кваліфікаційна палата визначає оцінку, яку отримує особа, що складала усний іспит, як середньоарифметичне число балів (сумарної кількості балів за відповіді на всі питання екзаменаційного білету), виставлених кожним членом кваліфікаційної палати, який брав участь у її засіданні, та головою КДКА, якщо він брав участь у засіданні палати (п. п. 14.8 п. 14 Розділу 4).

Сумарна кількість балів не може перевищувати 60 та бути меншою за 45 балів.

Особа вважається такою, що успішно склала усний іспит, якщо за результатами оцінювання, вона отримала не менше 45 балів (п. п. 14.9 п. 14 Розділу 4).

Оцінка (сумарна кількість балів) за результатами складення письмового та усного іспитів вноситься до відомості з оцінювання результатів складення кваліфікаційного іспиту особи (п. п. 14.10 п. 14 Розділу 4).

Особа, яка за результатами оцінювання письмового та усного іспитів отримала у сумі 105 балів і більше, з урахуванням положень п. п. 13.9 і 14.9 цього розділу, вважається такою, що успішно склала кваліфікаційний іспит (п. п. 14.11 п. 14 Розділу 4).

Відповідно до пунктів 1,3,4,5 Розділу 5 рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про допуск/відмову до складення іспиту, затвердження результатів кваліфікаційного іспиту та про видачу особі свідоцтва про складання кваліфікаційного іспиту/відмову у видачі свідоцтва про складання кваліфікаційного іспиту приймається складом кваліфікаційної палати КДКА відкритим голосуванням простою більшістю голосів та підписується Головою КДКА, головою кваліфікаційної палати та секретарем КДКА.

Згідно п. 18 Порядку, голова кваліфікаційної палати забезпечує зберігання відомостей з оцінювання результатів складання кваліфікаційного іспиту осіб та письмових робіт, які складали іспит.

Пункти 109-110 Інструкції з діловодства у регіональних органах адвокатського самоврядування, затвердженої наказом заступника голови Національної асоціації адвокатів України, Ради адвокатів України В. А. Гвоздія №32/1/3-13 від 20 червня 2013 року (далі - Інструкція): У протоколах фіксується інформація про хід ведення засідань Ради/КДКА, палатами, комісіями, комітетами, зборами, конференціями тощо, прийняття ними рішень. Протокол складається на підставі записів, зроблених безпосередньо під час засідань, поданих текстів та тез доповідей і виступів, довідок, проектів рішень тощо.

Протоколи можуть складатися в повній або стислій формі. У протоколах, складених у стислій формі, фіксуються лише прийняті рішення, а не хід обговорення питання.

ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.

08 лютого 2020 року набрали чинності зміни до Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України), внесені Законом України від 15.01.2020 № 460-IX, за правилом пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" якого, касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності Законом України від 15.01.2020 № 460-IX, за правилом пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення", розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України від 15.01.2020 № 460-IX, за правилом пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення".

Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що відповідно до частини 1 статті 341 КАС України, Суд переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (ч. 2 ст. 341 КАС України).

Суд зауважує, що з аналізу п. п. 14.3 та п. п. 14.6 п. 14 Розділу 4 Порядку вбачається обов'язковість надання особою, яка складає кваліфікаційний іспит відповіді на усі 15 питань, зазначених в обраному екзаменаційному білеті для складення усного іспиту, які в подальшому будуть оцінені кожним членом кваліфікаційної палати, який бере участь у засіданні палати, та головою КДКА, якщо він бере участь у засіданні палати за чотирьохбальною шкалою від 0 до 4 балів за кожне із п'ятнадцяти питань.

Відтак, Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що, виключно, при отриманні відповіді на усі 15 запитань позивачем, тобто здійсненні усієї процедури усного іспиту, як складової частини кваліфікаційного іспиту, результати її усного іспиту можуть бути оцінені кваліфікаційною палатою КДКА ХО у відповідності до п. п. 14.8 п. 14 Розділу 4 Порядку.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, позивачка, відповівши лише на три з 15 питань, залишила місце проведення кваліфікаційного іспиту, що унеможливило обчислення кваліфікаційною палатою КДКА ХО середньоарифметичного числа балів, як сумарної кількості балів за відповіді на всі 15 питань екзаменаційного білету, а не лише три, як відбулося в даних спірних правовідносинах.

Посилання скаржниці на довідку Харківської міської поліклініки № 22 від
18.11.2015, як на обов'язкову підставу продовження кваліфікаційного іспиту зі стадії усного іспиту, Суд відхиляє з огляду на те, що, як правомірно вказано судами попередніх інстанцій, з даної копії довідки неможливо встановити в який саме час позивач перебувала на огляді у лікаря, що, відповідно, і мало наслідком визнання судами вказаної довідки неналежним та недопустимим доказом того, що під час складання іспиту 18.11.2015 у позивача погіршився стан здоров'я.

Судами попередніх інстанцій також допитано свідків - ОСОБА_2, яка була головою кваліфікаційної палати КДКА ХО, та ОСОБА_3, яка приймала участь в якості секретаря КДКА ХО, зі змісту показань яких встановлено, що поклавши білети на стіл та покинувши приміщення КДКА ХО, під час складання усного іспиту, позивачка не повідомила причину своїх дій, зокрема, не вказувала про погіршення стану здоров'я.

Відтак, враховуючи викладене, а також те, що інших доказів погіршення стану здоров'я саме під час складання усного іспиту позивачкою судам попередніх інстанцій не надано, то Суд погоджується з висновками судів про те, що довідка Харківської міської поліклініки № 22 не спростовує відсутність підстав для продовження кваліфікаційного іспиту зі стадії усного іспиту.

Щодо посилання позивачки на лист НААУ від 27.03.2017 як на підтвердження можливості продовження іспиту зі стадії усного іспиту, то Суд зауважує, що вказаний лист має рекомендаційно - роз'яснювальний характер, та не відображає фактичні обставини справи, а, відтак, не може бути застосований у даних спірних правовідносинах.

Стосовно доводів скаржниці про те, що Протокол № 22 від 18.11.2015 засідання кваліфікаційної комісії КДКА ХО складений неналежним чином, через невідображення в ньому всього ходу проведення іспиту, то Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що вказаний протокол є таким, що складений у стислій формі у відповідності до Інструкції з діловодства у регіональних органах адвокатського самоврядування, а відтак, фіксує лише прийняті рішення за результатами обговорення, а не сам процес обговорення питання.

Таким чином, враховуючи викладене та підсумовуючи наведене, колегія суддів касаційної інстанції вважає зазначені в касаційній скарзі доводи ОСОБА_1 безпідставними та правомірно спростованими судами першої та апеляційної інстанцій, а висновки судів - правильними, обґрунтованими, та такими, що відповідають нормам матеріального та процесуального права, з огляду на що і підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення першої та (або) апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно з частиною 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 341, 343, п.1 ч.1. ст.349,ст. 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 25 липня 2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 04 жовтня 2017 року у справі № 820/2049/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

СуддіН. А. Данилевич М. І. Смокович Н. В. Шевцова